Наші предки, козаки, завжди були об’єктом уваги та захоплення. Їхня історія переповнена легендами та міфами, а в кіноіндустрії вони стали об’єктом для безлічі фільмів. Проте, ця тема не лише надихає на захоплюючі пригоди, вона також має потенціал переосмислення минулого, критики сучасних проблем та навіть застережень щодо майбутнього.
Редакція ШоТам зробила добірку, щоб ви обрали собі яке українське кіно про козаків подивитись сьогодні ввечері.
“Пропала грамота” реж. Борис Івченко, 1972 рік
Опис: Сценарій фільму “Пропала грамота”, базований на однойменному оповіданні Гоголя, є самостійним твором, який переписувався не один раз. Після бою з бусурманами козак Василь повертається додому в Диканьку, але спокій його переривають посланці з важливою новиною від писаря. Вони повідомляють про грамоту від гетьмана, яку необхідно доставити цариці, інакше Василя чекає страта, а за документом полює сам диявол.
“Максим Оса та золото Песиголовця” реж. Мирослав Латик , Іван Сауткін, 2022 рік
Опис: У історичному детективі за мотивами коміксу Ігоря Баранька “Максим Оса”, події розгортаються у 1636 році.
Хорунжий Корсунського полку Максим Оса очікує в шинку на данину від польського короля. Але замість його побратимів, які повинні були привезти золото з Польщі, до корчми повертається лише ледь живий козак з порожніми руками. Оса вирушає на пошуки своїх товаришів і знаходить їх убитими у лісі. Січовика звинувачують у злочині, проте пізніше виправдовують, доручаючи йому розгадати таємницю їхньої смерті та відшукати втрачене золото. На шляху Оси чекає багато перешкод, включаючи і містичні.
“Вогнем і мечем” реж. Єжи Гоффман, 1999 рік
Опис: XVII століття, у Річі Посполитій вибухає повстання запорозьких козаків під проводом Богдана Хмельницького. На одній стороні стоять Запорізька Січ і кримські татари, на іншій – сильна армія польського короля Владислава. Поміж воєнних подій розгортається кохання між польським шляхтичем Яном Скшетульським і Геленою Курцевич.
“Богдан Хмельницкий” реж. Ігор Савченко, 1941 рік
фото: постер фільму
Опис: 1648 рік. Україна тягаріє під владою Речі Посполитої. Козаки, втомлені ситуацією, закликають гетьмана Богдана Хмельницького очолити їх у війні проти польської шляхти. Гетьман починає формувати військо та шукати союзників. Це всього лише передмова до великої битви, яка очікується біля урочища Жовті Води.
“Чорна Рада” реж. Микола Засєєв-Руденко, 2002 рік
Опис: У фільмі, що близький до оригінальної версії роману Пантелеймона Куліша, дія відбувається в період складних історичних часів Руїни. Після смерті Богдана Хмельницького розпочинається боротьба за гетьманську владу між Якимом Сомком та Іваном Брюховецьким. У цьому періоді політичні інтриги, зради та несподівані союзи стають реальністю. Усі ці події ведуть до кульмінації – Чорної ради 1663 року.
“Дорога на січ” реж. Сергій Омельчук, 1994 рік
Опис: Юний Павло Похиленко допомагає батькові обробляти поле, мати готує їм обід… Цю ідилію порушує панський керуючий, який призначає 10 днів для відпрацювання на панському полі. Волелюбна людина відмовляється, внаслідок чого відбувається сутичка. Батько Павла змушений тікати з рідного Канева від панського гніву. Павло виріс, змужнів…
Його кохана дівчина Орися сподобалася заїжджому козацькому хорунжі Кризі, а потім і хтивому польському графу Потоцькому. І якщо з Кригою знаходить порозуміння полюбовно, то з рук Потоцького свою наречену доводиться звільняти силою. Фільм завершується кадрами, коли Павло разом з іншими козаками вирушає до Чорного моря для звільнення товаришів, які перебувають у турецькому полоні.
“Молитва за гетьмана Мазепу” реж. Юрій Іллєнко, 2022 рік
Опис: Фантасмагорія про кривавий бенкет трьох історичних персонажів європейської культури – Петра І, Карла ХІІ та Гетьмана України Мазепи на полі Полтавської битви 1709 року. В основі сюжету – діалог “на ножах” історичних антагоністів: Петра I, що плюндрує Іванів саркофаг, та гетьмана Івана, який встає з могили, щоб оповідати свою життя, передусім таке, що пов’язане з боротьбою двох державців.
“Пекельна хоругва або Різдво Козацьке” реж. Михайло Костров, 2020 рік
Опис: Ще один фільм, заснований на казці Сашка Лірника “Про старого козака, різдвяного чорта, чотири роги і козацький рід”, розповідає про Диявола, який намагається заманити козака до пекла.
Чорт укладає угоду з апостолом Петром, щоб зловити і утримати до Різдва найкращого козака Семена. Але жодні диявольські чари, хитрощі чи залякування не діють на цього хороброго і чесного парубка.
“Мамай” реж. Олесь Санін, 2003 рік
Козак-утікач закохується у надзвичайно гарну татарську жінку, яка рятує його від неминучої смерті. Це українська версія Ромео та Джульєтті, створена на основі двох народних переказів 15-16 століття – українського та кримсько-татарського.
Фільм є авторською версією виникнення одного з провідних образів українського єпосу – козака Мамая, християнина з тюркським ім’ям. Його зображення – воїн, що сидить із люлькою та кобзою в руках поряд із вірним конем – протягом кількох століть було невід’ємним елементом народного мистецтва, своєрідним особленням “українського Будди”.
“Гетьман” реж. Валерій Ямбурський, 2015 рік
Опис: Події фільму беруть свій початок у 1647 році за часів кровопролитного конфлікту польської шляхти із представниками українського козацтва. У центрі сюжету опиняється Богдан Хмельницький – легендарний гетьман, якому судилося привести свій народ до незалежності. Попереду на нього чекають важливі здобутки в переговорах і перемоги на полях битв з непримиренними ворогами, а так само трагічна любов до прекрасної польки Хелени, дружини шляхтича пана Чаплинського, – запеклого негідника, з яким у Хмельницького була непримиренна ворожнеча.
Національний інститут польської культурної спадщини за кордоном «Полоніка» повністю профінансує реставраційні роботи фасаду палацу Корнякта XVI століття на площі Ринок, 6.
Про це повідомляють у Львівському історичному музеї.
фото: Львівський історичний музей.
Проєкт включає реставрацію фасаду, скульптурного оздоблення, консервацію кованої балюстради та віконної столярки. Наразі вже встановлені риштування на рівні балкону.
У рамках підготовки до реставрації провели перемовини з Інститутом, обстежили фасад, підготували проєктно-кошторисну документацію та погодили її з відповідними органами.
Вартість робіт оцінюють у майже 30 мільйонів гривень (2,8 мільйона злотих). Це найдорожчий проєкт в історії «Полоніки», завершення планується до жовтня 2025 року.
У приміщенні палацу розташовані Львівський історичний музей та італійський внутрішній дворик, схожий на типові дворики Флоренції та Риму.
Це другий проєкт на площі Ринок, який музей реалізує з іноземними партнерами. Раніше за фінансової підтримки США було реставровано Чорну кам’яницю.
Нагадаємо, що у Львові скасували рішення про початок навчального року з 19 серпня.
Лави розміщують на захисних спорудах уздовж усього пляжу, які слугують перешкодами для видування піску з пляжів або насипання піску на пішохідні доріжки.
Фото: КМДА.
Також комунальники облаштовують дерев’яні трапи навколо захисних споруд. Надалі планують створити підходи до води для маломобільних груп населення.
У КМДА підкреслили, що облаштування острова відбувається коштом меценатів і без використання коштів з міського бюджету.
Фото: КМДА.
Оболонський острів і новий пішохідний міст уже здобули популярність серед киян і гостей міста. За даними камер відеоспостереження, з моменту відкриття наприкінці травня рекреаційну зону відвідали понад 400 тисяч осіб.
Нагадаємо, що в Україні археологи виявили стародавній посуд віком понад 3000 років: як він виглядає.
В межах вступної кампанії НАУ випустив кліп «КАІ чи НАУ». Завдяки стильному і сучасному підходу університет хоче привернути увагу абітурієнтів і бути ближчими до них.
Зараз в Україні триває вступна кампанія. Абітурієнти обирають заклади вищої освіти, де вони хочуть навчатися, а університети намагаються залучити до себе найбільш талановитих вступників.
фото: НАУ
Національний авіаційний університет відійшов від стандартного офіційного спілкування зі вступниками і їхніми батьками. Замість цього комунікаційна команда вирішила говорити з абітурієнтами їхньою мовою. Університет випустив кліп — кавер на пісню It boy канадського співака bbno$ для промоції вступної кампанії, де закликали вступати в НАУ.
фото: НАУ
«Зараз університети, особливо технічні, мають боротися за студентів. Звісно, абітурієнт обере той ЗВО, який забезпечить якісну освіту. Тому ми в НАУ приділяємо цьому дуже велику увагу: оновлюємо науково-викладацький склад, відкриваємо лабораторії, скоро запустимо кіберполігон і робимо багато крутих практик спільно з провідними інженерними компаніями — все, щоб наші студенти мали багато саме практичного досвіду. Але важливо не тільки те, що ми робимо, але і як комунікуємо. НАУ заговорив мовою молоді. Бо наша вступна кампанія та і вся комунікація має бути не як в класичного державного університету, а як в закладі, а якому протягом наступних 4-5 років студенту буде комфортно», — прокоментувала в.о. ректора НАУ Ксенія Семенова.
Крім цього, в межах вступної кампанії триває розіграш «Моя перша стипендія». Асоціація випускників розігрує 20 стипендій у розмірі 3 тис. грн кожна серед усіх абітурієнтів, які обрали НАУ першим або другим пріорітетом, зареєструвалися в чат-боті та подали оригінали документів. Детальна інформація про розіграш міститься на сайті.
Хто працював над кліпом
Знімальна група: команда відеопродакшену 2REC;
Ідея: Євген Лисак та Олег Прозоров;
Текст пісні: Олег Прозоров;
Виконавець: Олег Прозоров;
Оператор: Олександр Левченко;
Помічник оператора: Артем Дулько;
Режисер: Олег Прозоров;
Актор: Євген Лисак;
Монтаж: Євген Лисак та Олег Прозоров;
Звукорежисер: Максим Кушнір.
Нагадаємо, що вступникам необхідно відслідковувати статус заяв: як це зробити.
