Новини, якi надихають!
Пiдтримати
Звяжіться з нами
image 2019 03 23 132009 image 2019 03 23 132009

Суспільство

Життя без сміття. В Україні набирає обертів флешмоб #trashtag

Опубліковано

#trashtag або ж #detrashed – це челендж, в якому люди роблять фотографії брудної місцевості, а потім беруться за прибирання сміття і публікують в мережі фото вже прибраного місця. Громадська активістка Олеся Вершигора вперше провела цей флешмоб в Києві. Вона розповіла #ШоТам як організувати trashtag-challenge у своєму місці та чому #trashtag – це вам не суботник.

Олеся Вершигора, організатор флешмобу #trashtag

Як організувати?

Олеся Вершигора – громадський активіст, зізнається, що її давно турбувала проблема засміченості, зокрема і в столиці. «Я давно хотіла організувати такий захід, щоб об’єднати людей і всім разом зробити щось корисне для нашої екології» – каже Олена. «Я створила групу в фейсбуці для всіх бажаючих долучитися до trashtag-challenge і, несподівано, мене підтримало дуже багато незнайомих людей, а також громадських організацій».

Читайте також: “Антистрінги” для чоловіків: як ветерани зробили бізнес на трусах

Серед останніх Олеся відмічає українські спільноти з циркулярної економіки, що використовують відходи як ресурси, ініціативу «Друге життя», «Еко-сорт» та проект «Сортування для чайників». Останні перед початком челенджу проводили для учасників інструктаж, що треба знати для особистої безпеки перед тим, як збирати сміття.

учасники акції проходять інструктаж, як збирати сміття

Правила «бою»

«Найперше і головне правило – обережність!» – наголошують інструктори. В жодному разі не можна збирати сміття голими руками, слід завжди використовувати рукавички. Ми не знаємо, з чим зіткнемось під час пошуків, тому, слід бути готовим до всього і з особливою уважністю ставитись до колючо-ріжучих предметів, особливо до шприців. Знайшовши останні, варто перед тим, як кидати їх в загальний сміттєвий мішок, скласти шприци в закриту ємність, яку вони не проколюють.  

Що взяти з собою?

Якщо акцію проводять волонтери, скоріш за все – не буде спонсорів, а отже доведеться самим подбати про весь необхідний «реквізит». Активісти, що допомагали Олесі, склали для всіх бажаючих провести подібний челендж, перелік всього, що може вам знадобитися.

Читайте також: Реальніше ніж Word of Tanks! Чоловік створив 3D-батли в Чорнобилі

Найперше – це рукавички. Причому, бажано взяти ще й запасні, на випадок якщо перші порвуться, адже буває різне. Також, вам знадобляться цупкі сміттєві пакети. Їх кількість та ємність залежить від масштабу площі, яку ви плануєте прибирати, а також від кількості людей, задіяних у вашій акції. Олеся розповідає, що в її групі активістів було 23 людини, які зібрали 38 мішків трешу і 41 мішок з вторсировиною.

Ємність мішків складала від 50 до 80 літрів. Також, чимало місця зайняли просто знайдені речі досить великого об’єму – п’ятнадцять автошин, один старий матрац від ліжка, тощо.

Олеся сміється, що подекуди сміття буває геть незвичним, що навіть не очікуєш знайти подібне. «Найсмішнішою знахідко в нас під час прибирання став кокошник» – ділиться вона: «Такий кумедний, як в Олі Полякової. Навіть не уявляємо, як він опинився на звалищі».

До того ж, вам знадобиться палка для збору невеликого сміття і дощовик на випадок негоди. «В день проведення нашої акції, як на гріх, був досить сильний дощ» – згадує Олеся. – «Добре, що людей це не зупинило в бажанні зробити хорошу справу». За підрахунком організатора, на подію в інтернеті відгукнулось аж 135 чоловік, і якби не дощ, Олеся певна, їх би прийшло значно більше. В цілому, акція тривала дві з половиною години.

Подбав про сміття – подбай про себе

Розібравшись із основним спорядженням переходимо до списку того, що бажано мати учасникам для їх особистих потреб. Найперше – вода. А також снеки і бутерброди. Праця на свіжому повітрі виснажує і скоро неодмінно захочеться пити, навіть в холодну погоду. Також, добре про всяк випадок мати з собою аптечку – хоча б лейкопластир і йод. Одягатися треба комфортно: спортивний одяг, зручне взуття (кросівки, черевики, тощо).

Визначаємось з місцем проведення

Варто заздалегідь подумати, де краще робити такий захід. Олеся обрала для цього Гідропарк в м. Києві. Якщо вибране вами місце належить до таких об’єктів, як популярні парки, місця відпочинку туристів, центральні сквери міста  – бажано взяти дозвіл на проведення акції, щоб потім не виникало непорозумінь. Як не як – тридцять і більше людей з мішками, що активно блукають парком, «перевертаючи» все в пошуках сміття, можуть зацікавити поліцію. Олеся брала дозвіл в місцевому КП «Плесо», відправивши туди запит. Контакти дізналась через інтернет. Проблем з дозволом не виникло – зазвичай міські служби тільки раді таким проявам громадської активності. Втім, якщо ви вирішите прибрати ліс або ділянку, що не знаходиться в центрі міста і не відвідується великою кількістю людей – скоріш за все, дозвіл вам не знадобиться.

Хто такі трештегери?

Олеся каже, що в її акції взяло участь 23 людини. Половина з них – її друзі і знайомі. Проте, несподівано багато людей прийшло, дізнавшись про челендж з інтернету. «Важко визначити, яким саме людям це цікаво» – каже Олеся. Серед учасників і молодь, і люди 40-50 років, часто – представники громадських організацій. «Був в нас батько з сином Павлом, який, з розповіді тата, прокинувся аж о п’ятій ранку, щоб тільки не пропустити акцію, на яку дуже довго чекав». Серед інших дітей, які приходили з батьками, була одна дівчинка, що так сильно зацікавилась переробкою сміття і його сортуванням, що після челенджу почала вдома наполягати, щоб її мама правильно сортувала сміття, як цьому вчили на акції.

Читайте також: Квест кімната як бізнес. Історія з Маріуполя

«Взагалі, спільна праця об’єднує людей» – каже Олеся, і розповідає, що після trashtag – челенджу в неї з’явилось багато нових приятелів, а також покращились стосунки з людьми, з якими раніше спілкувались мало, але ті несподівано вирішили прийти і підтримати її ініціативу. «На нашу акцію прийшов мій знайомий, що виготовляє екологічні лампи. Я навіть не очікувала, що він прийде. Ця акція показала багатьох людей з іншої, невідомої сторони. Ми дуже гарно поспілкувались, поки прибирали. Навряд чи в буденному насиченому житті ми б знайшли час отак вибратись на природу і просто поговорити».

Жінка ділиться, що знайшла і нових друзів – сімейну пару з Дніпра: людей близьких по духу, спілкування з якими  продовжується і після акції. Тож челендж – це не тільки можливість зробити щось суспільно корисне, а й шанс краще пізнати знайомих, знайти нових друзів, можливо – навіть кохання, всяке буває в житті.

#trashtag – це вам не суботник!

Саме така основна мета челенджу. Олеся наголошує: «Ми маємо показати, що прибирати і бути соціально-активним – це круто! І не має стосунку до тих радянських «суботників», які в нас асоціюються з примусовою працею». Скептично налаштовані громадяни, звісно, можуть зауважити, що прибирання – задача комунальників, яким ми платимо податки. Проте, зі слів Олесі – навіть серед її знайомих, далеко не всі працюють офіційно і платять той самий податок. А в будинку, де раніше жила організаторка акції, і досі висить об’ява про комунальний борг, який не сплатили його жителі.

Читайте також: Як люди з інвалідністю у Києві годують кексами офіси Google та Ernst&Young

«Це «палиця з двома кінцями» – переконана жінка. Немає сенсу розбиратися, хто більше не правий і більше зобов’язаний одне-одному: держава нам чи ми державі. «Якщо є можливість зробити життя хоч трохи кращим, я буду рада взяти в цьому участь!» – запевняє жінка.

Суспільство

В Україні хочуть створити Єдиний реєстр адрес: у Мінвідновленні пояснили його функцію

Опубліковано

Міністерство розвитку громад, територій та інфраструктури починає впровадження Єдиного державного реєстру адрес в регіонах. Інформація з ЄДРА забезпечуватиме взаємодію між інформаційними системами на різних рівнях управління.

Про це повідомляє Міністерство відновлення України.

Це дасть змогу громадянам мати достовірні дані в реєстрі та отримувати низку потрібних соціальних і адміністративних послуг: реєстрацію місця проживання, отримання пільг чи субсидії. Також даний реєстр убезпечить від шахрайства щодо прав власності на нерухомість.

Наразі, в результаті підготовчої роботи сформовано 24 команди «менторів» (в кожній області) з 73 фахівців обласних військових адміністрацій, райдержадміністрацій та громад.

Як повідомили у Мінвідновленні, навчено 1 099 фахівців органів місцевого самоврядування, які отримали відповідний сертифікат про готовність до роботи й підтвердили навички.

Читайте також: За рік існування кластеру Brave1 на ньому зареєстрували 1600 оборонних розробок

“Більше 800 навчених громад найближчим часом почнуть роботу з наповнення ЄДРА, а ще 412, які знаходяться на фінальній стадії навчання, доєднаються відразу після його завершення та підтвердження отриманих навичок”, – зазначили у Міністерстві.

Довідка

Нещодавно Уряд України ухвалив Постанову про створення Єдиного державного реєстру адрес (ЄДРА). Його мета полягає в систематизації адресної інформації та створенні єдиного достовірного джерела адресних даних, де буде міститися інформація про кожен населений пункт, кожну вулицю і кожен номер будівлі. ЄДРА є одним із базових реєстрів відповідно до Закону України “Про публічні електронні реєстри”.

Нагадаємо, Нацбанк випустив монету до роковин Чорнобильської трагедії.

Фото: Міністерство відновлення України

Читати далі

Суспільство

Як надати першу психологічну допомогу: в Україні проведуть майстерклас

Опубліковано

Міністерство культури та інформаційної політики України, у співпраці з Товариством Червоного Хреста України та за підтримки Державного агентства України з питань мистецтв та мистецької освіти, організувало серію онлайн-тренінгів з першої психологічної допомоги для викладачів мистецьких шкіл у Миколаєві та Запоріжжі. Тренінги відбулися відповідно 19 та 26 квітня.

Про це повідомляє Мінкульт.

Це перші два тренінги другого етапу циклу тренінгів з першої психологічної допомоги. Вони проводяться в рамках реалізації пріоритетного проєкту МКІП «Мистецтво допомагати» та Всеукраїнської програми ментального здоров’я «Ти як?». 

Основною метою тренінгів є: 

Читайте також: Завдяки ШІ підлітків з українського прикордоння зробили героями картин Айвазовського й Малевича

  • підвищення обізнаності викладачів про те, як вчасно та правильно надавати першу психологічну допомогу; 
  • як підтримувати емоційний стан студентів, які цього потребують; 
  • як визначати наявність у студента гострого чи накопиченого стресу;
  • як піклуватися про власне психічне здоров’я та психічне здоров’я оточуючих.

По закінченню тренінгу учасники здобули знання щодо: 

• розуміння чим є та чим не є ППД; 

• як дотримуватись принципу “Не нашкодь”; 

• розпізнавання реакцій на дистрес, різниця між загальними та складними реакціями; 

• методи активного слухання та заспокоєння людей в дистресі; 

• розуміння важливості з надання доступу до інформації та інших соціальних послуг; 

• стратегії турботи про себе до, під час та після надання допомоги.

Нагадаємо, США оголосили про оборонний пакет допомоги для України на 1 млрд доларів.

Фото: Мінкульт

Читати далі

Суспільство

Укрзалізниця виготовила ще два медичних евакуаційних вагони для ЗСУ

Опубліковано

Укрзалізниця додала до свого парку ще два медичні евакуаційні вагони для потреб Медичних сил ЗСУ. Загалом їх кількість становить 66, і до кінця року планується збільшити цю кількість на ще 4 вагони.

Про це повідомляє Укрзалізниця.

Про ініціативу

Евакуація та перевезення поранених воїнів у спеціально обладнаних медичних вагонах показали свою ефективність. Насамперед, це швидкість та можливість надання повноцінної медичної допомоги (у т.ч. екстреної хірургічної та реанімаційної) під час ходу поїзда.

Читати також: Українські розробники створили бойовий колісний дрон CRAB (ВІДЕО)

Про потяги

Усі вагони оснащені апаратами штучної вентиляції легень, переливання крові, кардіомоніторами, аспіраторами та іншою медичною технікою. Завдяки живленню від генератора вони є повністю автономними.

“Дякуємо вагонобудівникам, локомотивним та евакуаційним бригадам Укрзалізниці, що спільно з медиками Командування Медичних сил Збройних Сил України самовіддано працюють задля порятунку поранених воїнів”, – повідомляє УЗ в своєму зверненні.

Нагашаємо, що українські хакери здійснили кібератаку на сервіси партії “єдина росія”.

Також ми повідомляли, що за рік існування кластеру Brave1 на ньому зареєстрували 1600 оборонних розробок.

Фото: УЗ

Читати далі