Суспільство
В Україні покажуть світовий кінохіт «Медова земля»
У жовтні в онлайн-кінотеатрі DOCUSPACE виходить документальний фільм — номінант на премію «Оскар», світовий хіт «Медова земля» Тамари Котевської та Любомира Стефанова.
Стрічку показують з нагоди Всесвітнього дня охорони природних місць проживання тварин і рослин, що припадає на 6 жовтня.
Кінокартина виразно оповідає про шкоду, якої може завдати місцевості експансія західних звичаїв.
Сценарій
Фільм зосереджується на пасічниці Хатідже, яка живе у віддаленому гірському селі в Північній Македонії, доглядає хвору матір та збирає дикий мед. Життя Хатідже докорінно змінюється, коли до села приїздить родина кочівників. Радість сусідства перетворюється на розпач, коли чужинці порушують місцевий життєвий уклад і через власне неуцтво вбивають диких бджіл. Цей фільм-притча нагадує всім нам: треба віддавати стільки ж, скільки береш.
Організатори запросили засновника проєкту Ukraїner Богдана Логвиненка стати амбасадором третього сезону кінопоказів на DOCUSPACE.
«Проїхавши й дослідивши всю Україну з командою Ukraїner, я постійно ставив собі запитання: чи ми готові до відкритості? Чи готові традиційні ремесла до масштабування, недоторкані природні місця — до потоку туристів, замки — до появи локального бізнесу, закриті спільноти — до реалій життя в глобалізованому світі? Фільм “Медова земля” ставить такі ж запитання перед нами та всім світом. Що ми готові зробити заради збереження біорізноманіття? Чи готові зберігати традиції, не змушуючи інших наслідувати власний уклад? Крім складних запитань, на яких немає однозначних відповідей, цей фільм оповідає також і про неймовірну красу цього світу» – розповів пан Богдан.
Онлайн-дискусія
Окрім фільму, можна приєднатися до супровідної онлайн-дискусії на docuspace.org, а також на фестивальних сторінках Facebook та YouTube та сторінках медіапартнерів дискусії.
Подія відбудеться 9 жовтня об 19:00 на тему
«Виживе найсвідоміший. Лайфхаки екоспоживачів/-ок».
Екологічний слід людства стрімко зростає. Брак звички споживати свідомо та руйнівний вплив людини на довкілля зменшують біорізноманіття на планеті та наближають глобальну екологічну катастрофу.
Може здатися, що одна людина не в змозі вплинути на гори пластику в річках та лісах, на збереження тварин та рослин свого регіону — а подекуди й на власних сусідів, які палять листя.
Та насправді інструменти впливу існують, і ними можна навчитися виборювати своє право на чисте довкілля.
Читайте також: Закінчив університет і одразу став керівником. Як Антон Синицький став менеджером-керівником в компанії “АШАН”
Ми запросили експертів із різних галузей, які доведуть, що можна стати більш екосвідомими, не жертвуючи якістю власного життя.
Спікер(к)и:
- Павло Вишебаба, голова ГО “Єдина Планета”, координатор Кампанії ХутроOFF, посланець доброї волі ПРООН в Україні з питань толерантності;
- Софія Шутяк, провідна юрисконсультка Міжнародної благодійної організації «Екологія-Право-Людина», адвокатка.
- Юрій Ганущак, директор Інституту розвитку територій та експерт з питань децентралізації влади.
Модеруватиме дискусію журналіст Євген Павлюковський.
Читайте також: Кілька слів про персонал. Поради, як сформувати сильну команду від керівника UFuture talents
Нагадаємо, у Черкасах відновлюють драмтеатр, який знищила пожежа.
Як ми повідомляли раніше, український анімаційний серіал відібрали до участі в одному з найбільших форумів Європи.
Усі фото: docuspace.org.
Суспільство
Дизайнерський ремонт сторічної хатини, догляд за десятком кіз та овець, велика ферма й підкорення тіктоку своєю креативністю — ці жінки доводять, що в маленьких селах чи навіть на віддалених хуторах можна займатися улюбленою справою, зробляти й об’єднувати навкола себе у власних блогах тисячі читачів.
ШоТам розповідає про чотирьох блогерок, які переїхали з міста в село, показують його естетику та руйнують стереотипи.
Юля з хутора та її кози й вівці
Юлія Малекс, яка відома в соцмережах як «Юля з хутора», переїхала з чоловіком зі Львова на віддалений хутір 6 років тому. Перші кілька років жінка щодня їздила на роботу до Львова, але під час пандемії вирішила, що більше повертатися працювати в місто не хоче. Тепер її робота — це сам хутір: баран Джонсонюк, овечки Фібі та Брі, понад десяток кіз та овець, а ще кури, що живуть у казковому курнику, кіт і 2 собаки. Часом також можна побачити дикого лиса, який може наблизитися до хутора Юлі.
А ще жінка готує для підписників масло гхі та сир і веде власний блог, який читають майже 35 000 людей. Поки її чоловік у складі ППО тримає українське небо, Юлія тримає хутір, а ще — ресурс своїх читачів, які надихаються працьовитістю та силою волі блогерки.
«Я вважаю, що якщо людина успішна, самодостатня, вміє заробляти, то все одно, де вона живе: в лісі, селі чи на хуторі. Організувати своє життя на своїй землі та жити, як хочеш — це те, що дорогого вартує», — каже Юлія Малекс.
Читайте більше: «Я Юля, пасу кози та вівці, і це – кайф!». Вона переїхала з міста на хутір, щоб руйнувати стереотипи про село
Фермерка Юля з Полтавщини та букети з сухоцвітів
Про життя в селі на Полтавщині та власне фермерське господарство Юлії Пархомець тепер знають понад 220 000 читачів, які слідкують за жінкою в Instagram. Колись копірайтерка Юлія та її чоловік дуже мріяли жити у власному будинку в селі. Їхню мрію про переїзд на природу здійснив син, який народився в подружжя 5 років тому.
Тепер маленький Льова є частим героєм історій у власному блозі Юлії. А ще — теплиця, поля з сухоцвітами та різні смаколики: в’ялені томати, варення чи шампанське з чорнобривців.
«Якщо є погані новини, то вони збивають з пантелику, але мені варто просто піти в поле вирвати бурʼян, і вже на душі легше. Життя в селі — це терапія для мене. Іноді ми піддаємося поглядам інших людей, які часто кажуть, що з села треба їхати, бо тут немає перспектив для молоді. Але я спробувала, не побоялась, і від того мені дуже радісно», — розповідає Юлія Пархомець.
Читайте більше: «Люди кажуть, що в селі немає перспектив. Але я спробувала»: як копірайтерка стала фермеркою та веде блог про сільське життя
Наталі з Харківщини та її дизайнерський ремонт в покинутій хаті на хуторі
Власний блог Наталі Ал Баз створила в перші дні повномасштабної війни, аби повідомляти про життя в окупації та виїзд з рідного дому на Харківщині. Зараз його читають понад 56 000 людей. Свій прихисток разом з чоловіком та маленькою донечкою Наталі знайшла за 100 кілометрів від рідного будинку — ним стала старенька сторічна хатина на покинутому хуторі.
Разом з чоловіком Наталі перетворила стару хату на картинки з Pinterest з дизайнерським ремонтом! Більшість речей — бюджетні: широке двоспальне ліжко зі старих дверей, дзеркало та декоративна стіна, яку облаштували лише за 100 гривень. Тепер блогерка облаштовує подвір’я, майструє тин біля хати, а також навчає охочих редизайну. Жінка веде телеграм-канал «Створюй своїми руками» та ютуб-канал «Естетика хутора».
«Я відчуваю у своїй діяльності місію надихати людей. Можна втратити дім, майно, але залишитися собою та знайти сили побудувати своє життя навіть на покинутому хуторі. Сміття можна прибрати, стіни побілити — створити затишок своїми руками», — ділиться Наталі.
Читайте більше: Перетворили закинутий хутір на картинку з Pinterest: історія подружжя, яке зробило «дизайнерський ремонт» у сторічній хатині
Софія Крупа та її «робота в тіктоках» на Тернопільщині
Креативні тіктоки Софії та її чоловіка Андрія заполонили соцмережі, адже подружжя співпрацює з відомими українськими брендами та робить для них оригінальну та якісну рекламу. А займаються вони цим у невеликому селі на Тернопільщині, куди переїхали з Києва кілька років тому.
Крім зйомок, Софія виховує двох дітей та чекає на третю, а ще розповідає про «сучасне життя в селі без городів і з роботою в тіктоках» для понад 65 000 своїх підписників у власному блозі.
«Мене надихають оті всі кадри: стара цегла, дрова, звуки — це все для мене дуже гарно і є для мене естетикою. Взагалі не місце визначає, яким ти маєш бути. Можна жити в селі та бути ким завгодно й робити що завгодно», — пише Софія у своїх соцмережах.
Усі фото в матеріалі з соцмереж героїнь.