Новини, якi надихають!
Пiдтримати
Звяжіться з нами

Суспільство

Яскраві люди не потребують яскравих речей. Це харківський бренд базового одягу Cuprum Depot

Опубліковано

Cuprum Depot – харківський бренд базового одягу, який заперечує будь-які принти та написи, надаючи перевагу мінімалістичному дизайну. Його історія почалася з ременів, які так і не продалися. Натомість лонгсліви та костюми харків’ян замовляють навіть під час війни.

Через вторгнення команді Cuprum Depot довелося релокувати бізнес до Хмельниччини. Тут вони налагодили виробництво та перезапустили роботу. Утім попереду ще один переїзд та втілення «довоєнної» мрії – відкриття фірмового офлайн-магазину в Києві. Про «випадкове» заснування, порятунок від обстрілів та дистанційне пошиття одягу ШоТам розповіла засновниця бренду Катерина Чупир.

Катерина Чупир

засновниця бренду одягу Cuprum Depot

Запустили бренд ременів і не продали жодного

Історія нашого бізнесу почалася з бренду ременів. Це був 2019 рік, перші місяці пандемії коронавірусу. Ми виготовили пробну партію продукції і почали шукати одяг для фотосесії. Однак знайти щось без написів, вишивок чи принтів було практично неможливо. 

Та нам пощастило: я мала проєкт з пошиття халатів, розумілася на цих процесах і вирішила самостійно відшити для зйомки та подальшої реалізації ще й футболку, шорти, штани і велосипедки. Одяг вийшов дуже крутим за якістю, класно виглядав на фото, а тому ми ризикнули продовжити пошиття. 

виробництво Cuprum Depot

Зрештою ми не продали жодного ременя, але натомість з’явився бренд Cuprum Depot, власне виробництво і ось вже три роки роботи. Звісно, за цей час склад нашої команди змінився. На самому початку над бізнесом працювали всього двоє людей: я і дірект-менеджер. А вже напередодні вторгнення наша команда складалася з менеджера, СОО (операційна директорка, – ред.), дизайнера та SMM-менеджера, який за сумісництвом працює фотографом.

Повномасштабну війну зустріли в Мексиці

У лютому в нас не було думок про велику війну, тож ми ніяк не готувалися. Коли почалося повномасштабне вторгнення, ми з чоловіком якраз святкували медовий місяць у Мексиці. І ось, уявіть, ми вечеряємо, а на мій телефон надходить сповіщення від працівниці про те, що в Харкові вибухи, бо почалась війна.

Наступні два дні в Мексиці ми спали по пів години, адже вся наша родина і весь наш бізнес залишався у Харкові. Ми дуже переймалися за рідних та працівників. 26 лютого у нас мав бути літак до Києва, але рейси скасували, тож ми вирушили до Польщі. 

Опинившись поруч із Україною, почали приходити до тями та поступово відпускати емоції. І, звісно, думати, що робити далі: як жити, їхати додому чи ні. Я розуміла, що неможливо просто сидіти за кордоном, потрібно давати своїй команді роботу та шукати шляхи перезапуску бізнесу. Так ми з чоловіком вирішили повернулись на Батьківщину, адже мали підтримувати економіку своєї країни і робити бодай щось. Інакше навіщо це все?

Макс Барских
Шоу-балет Макса Барских у лонгслівах від Cuprum Depot під час благодійного туру в Німеччині.

Після чергового «прильоту» вирішили виїжджати з Харкова

У березні ми прийняли перше замовлення з початку вторгнення. Я не знала, як ми будемо його виконувати, але ми наважилися працювати. Згодом я знайшла виробництво у Хмельницькому і домовилась про дистанційне пошиття пробної партії одягу. Просто надсилала фотографії речей, які нам треба відшити, і замовила нову партію тканини. Так ми почали працювати: без власних лекал, але з мірками та світлинами. 

офіс Cuprum Depot у Хмельницькому
Підготовка офісу у Хмельницькому.

Остаточно я вирішила релокувати бізнес до Хмельницького після «прильоту» поруч із офісом. Після побаченого в мене був нестабільний емоційний стан, але я зважилась на це рішення протягом двох хвилин. Було важко, адже це означало, що найближчим часом ми не повернемось додому. Шестеро людей два дні збирали речі з офісу та складу. У Харкові було дуже неспокійно, але, на щастя, нам все вдалося. А наша операційна директорка Рита мала цікаву подорож Україною на величезній фурі дорогою до Хмельницького. 

За три тижні після нашого переїзду Харків вкотре обстріляли, один зі снарядів прилетів просто у двір нашого офісу. Досі не знаю, наскільки постраждало приміщення, адже власник не розповідав деталей. Але я переконалася: рішення про евакуацію було вчасним.

Я приїжджаю до Харкова, але залишитися там не можу

Нам дуже допомогла команда цеху з Хмельницького. Якби не вони, ми навряд чи змогли б перезапустити проєкт на новому місці. Адже цех опікувався не лише пошиттям речей, а й відправками. Це нас справді рятувало. Водночас нам дуже подобається якість пошиття одягу, тож ми плануємо співпрацювати й надалі.

Ми дійсно вдячні Хмельницькому за гостинність та спокій. Декілька разів я їздила додому, аби провідати своїх рідних. І щоразу в Харкові мені було дуже страшно. У мене є друзі, які попри все залишаються в місті й готові жити під звуки вибухів. Але я надто люблю й ціную своє життя, а тому не можу спокійно реагувати на вибухи і звикати до цього. Це не означає, що хтось цінує своє життя менше, просто мені складніше із цим впоратися.

підприємці
Перші відправлення після перезапуску бренду в Хмельницькому. На фото операційна директорка магазину Рита (ліворуч) та засновниця Cuprum Depot Катерина (праворуч).

Поступово виходимо на довоєнні показники

Перезапуск проєкту виправдав усі наші очікування, адже ми все ж запустили роботу, почали сплачувати податки, забезпечувати команду зарплатою. Крім того, у нас було достатньо замовлень. Люди потребували речей першої необхідності: базових футболок чи, скажімо, теплих костюмів. Тож робота була, а попит лише зростав.

Сьогодні ми вийшли на показник 60% від кількості замовлень у довоєнні часи. З одного боку, цього замало. До великої війни ми неслися ніби швидкісний потяг, а нині – уповільнилися. Та з іншого боку, навіть сьогоднішні масштаби – це багато, і ми дуже вдячні клієнтам за те, що вони продовжують купувати нашу продукцію. Це неймовірна підтримка. А ще – можливість продовжувати роботу, а не сидіти склавши руки. Тож насправді ті 60% – це неймовірно.

команда Cuprum Depot
Операційна директорка Cuprum Depot Рита та менеджерка магазину Іра.

Яскрава людина не потребує яскравих речей

Увесь одяг Cuprum Depot – це унісекс, його замовляють як чоловіки, так і жінки. Однак у відсотковому співвідношення дівчат все ж більше – 70%. Наша аудиторія – це люди, які люблять стильно одягатись, але для яких одяг не є способом самовираження. Це яскраві й творчі особистості, яким не треба підкреслювати свою натуру речами. Вони виділяються самі по собі, тож їм достатньо одягатися в щось базове. 

Власне, у цьому й полягає філософія нашого бренду. Яскрава людина не потребує яскравих речей. Навпаки, одяг може бути абсолютно звичайним, а його власник чи власниця виділятиметься іншим – позицією, успіхами тощо.

Тому Cuprum Depot ідеально підходить для тих, хто так само не любить написи чи принти. Одяг має бути максимально простим. І я знаю, що мою думку підтримують чимало людей. Крім того, як до повномасштабної війни, так і сьогодні, ми обираємо лише найкращі тканини. Навіть коли пошиття відбувалося без нашої фізичної присутності в Хмельницькому, я все ретельно перевіряла по фото та відеозв’язку.

одяг Cuprum Depot

Для нас це справді важливо – яка річ поїде до клієнта. А тому кожен виріб перевіряється щонайменше двічі: одразу після пошиття та безпосередньо перед відправленням. Усі шви мають бути рівними, жодних плям, ниток чи будь-яких інших дефектів. Ми дуже ретельно ставимося до якості.

Мені важливо, аби команді було комфортно і кайфово

А ще я переконана, що будь-яка робота має бути в кайф. Будь-яке завдання має приносити задоволення. А тому намагаюся створити для своєї команди такі умови, аби працювати було дійсно комфортно, а під рукою було все необхідне. 

Читайте також: Місце, де збираються свої. Херсонці відкрили у Франківську кав’ярню Prostir.Coffee з «кавуновою» кавою

Ми піклуємося, аби всім було кайфово перебувати в робочому просторі, у команді. Аби між нами усіма були справді хороші стосунки. До повномасштабного вторгнення у нас часто були посиденьки, ми разом проводили вільний час. Це важливо. Особливо, якщо ти хочеш приходити в офіс і бачити людей, які люблять свою справу. Це неймовірно круто, коли твій колектив щасливий.

Плануємо відкрити офлайн-магазин у Києві

Зараз усі говорять про зміну цінностей, мовляв, прийшла війна і все змінилося. У мене не так. Мої цінності залишилися без змін: це сім’я та досягнення. Хіба що я почала придавати їм більше сенсів. Мені дуже сумно, що сьогодні я не поруч із батьками, що життя йде з дуже сумною нотою. Ми чекаємо на перемогу. Ця жахлива війна зробила нас дуже сильними, і після кожної темряви завжди пробивається сонце. Тож ми чекаємо на цей світанок, працюємо та будуємо плани на майбутнє.

cuprumdepot

А деякі мрії починаємо втілювати просто зараз. Я завжди хотіла відкрити офлайн-магазин у Києві. Сумно, що прийшла до цього за таких обставин, але я все ж наважилася на цей крок. Чому Київ? Життя в Хмельницькому доволі повільне й розмірене. А ми, харків’яни, звикли жити в іншому ритмі. Наше рідне місто – це мегаполіс, великий, гарний та прогресивний. Тому, сподіваюсь, що столиця якщо не замінить, то бодай частково нагадає нам Харків.

Наш бренд і надалі співпрацюватиме з цехом у Хмельницькому. Натомість у Києві ми плануємо відкрити офіс і склад. Вже знайшли хороше приміщення та готуємося підписати договір про річну оренду. А далі будемо дивитися на ситуацію в країні. Цілком ймовірно, що ми повернемося додому. З іншого боку, може статися так, що ми надовго залишимось тут. Тому загадувати поки зарано.

Читайте також: Окупанти знищили наш бізнес у Маріуполі, а ми відродили його у Львові. Історія засновників ресторану суші Bluefin

Після переїзду до Києва першочерговим завданням буде відновлення темпів роботи. Адже будь-яка релокація – це сповільнення всіх процесів. А вже згодом можна буде думати про омріяне відкриття крамниці. Або ж облаштуємо офіс так, аби клієнти могли завітати до нього та приміряти наші речі. 

Коментарі

Суспільство

Велосипеди залишали всюди: як жителька Чернігівщини ініціювала створення велопарковки в селі

Опубліковано

Зараз ви читатимете статтю зі спецпроєкту ШоТам та Проєкту USAID «ГОВЕРЛА» про громади, де мешканці беруть активну участь у розвитку та відновленні своїх регіонів.
Цей проєкт важливий для нашої редакції тому… Більше
Тут розповідаємо про громади, де мешканці беруть активну участь у розвитку та відновленні своїх регіонів.


Ми розповідаємо про те, як співпрацюють представники місцевої влади, організації громадянського суспільства, жінки, молодь, волонтерські ініціативи та активісти. Ці приклади мотивують покращити комунікацію громадян та місцевої влади задля рушійних змін.

Раніше жителі Количівки на Чернігівщині залишали велосипеди біля дерев чи під магазинами — їх було не злічити. Тепер біля місцевого ліцею красується сучасна 36-місна велопарковка з накриттям. А все завдяки місцевим жінкам, які у 2022 році створили ГО «Юстина», невтомно пишуть грантові заявки та досліджують, що ще можна змінити в селі. 

ШоТам поспілкувалися з очільницею організації Ольгою Вовченко про те, як завдяки опитуванню дізналися, що потрібна велопарковка в селі, та чому зміни в Количівці лише розпочинаються.

Ольга Вовченко

очільниця ГО «Юстина».

Вирішили створювати свою громадську організацію

Я працювала у Чернігівській обласній дитячій лікарні фельдшеркою, але через скорочення штату стала домогосподаркою. Коли почалося повномасштабне вторгнення, то ми з чоловіком вирішили не виїжджати, адже обоє — медики. Спочатку лікували військових, а коли Количівка вже була відрізана від Чернігова, взялися допомагати місцевим. 

Ми готували вдома на вогні. Газу не було, світла не було, а отже й інтернету — ми не знали, що відбувається. Але надавали медичну допомогу, прибирали у дворі, прали, годували собак і котів. Люди дуже згуртувалися.

Якраз напередодні 24 лютого у Количівку приїжджала представниця Українського жіночого фонду — місцеві жінки прийшли послухати, навіть створили групу самодопомоги. Але після початку вторгнення ми про проєкти не думали — турбот вистачало. Та невдовзі представниця фонду зателефонувала, аби поцікавитися, як справи в групи. Кілька жінок уже роз’їхалося, але дехто лишився і ми знову згуртувалися.

Ми ризикнули: прописали проєкт для психологічної підтримки жінок, але ще ж треба його реалізувати через громадську організацію, а в нас її не було. Нам запропонували партнерську з Корюківки, але це далеко. Транспорту нема, дороги погані, інтернету нема — що ж ми будемо робити? Вирішили створювати своє.

Частина учасниць ГО «Юстина». Наразі в ГО є 3 постійні учасниці, і кілька долучаються за змоги. Фото надала героїня 

«Юстина», бо справедливість

Так у вересні 2022 року ми, жінки з Количівки, створили громадську організацію «Юстина». Назву пояснюю просто — бо «справедливість» (з лат. justus — справедливий — ред.). Тоді ніхто не знав, що таке ГО, яка знадобиться документація і як створювати проєкти, але ми всього вчилися в процесі.

Перший проєкт «Юстини» — «Клуб Юстина надає крила» — підтримав Український жіночий фонд. Для нього місцева влада надала нам приміщення в будинку культури, і ми почали проводити там різноманітні заходи для психологічної підтримки жінок і дівчат. Грошей у селі не вистачало, тож ми приносили дрова з дому, аби зігріти приміщення. 

Ми запрошували психологиню, юриста, тому що багато жінок мали юридичні питання, а доїхати до Чернігова тоді було складно. Проводили й заходи з дітьми — ми хотіли, щоб діти теж могли розвантажитися психологічно.

Місцеві не одразу звикли до таких заходів, а деякі вважали, що їм не потрібна психологічна допомога, і мали багато упереджень щодо психологів. Але зміни в тих, хто таки відвідував заняття, були помітні. Жінки ставали спокійнішими, більш розкутими, виговорювались. Між собою знайомились, бо навіть живучи в одному селі, могли ніде не перетинатися.  

Після першого успішного проєкту було багато інших: робили спільний перегляд кіно для мам з дітками, створювали алеї пам’яті та невеликий меморіал в селі, інформували жінок про гендерно зумовлене насильство. 

Стратегічна сесія ГО «Юстина». Фото надала героїня 

Читайте також: Спершу був «хейт», згодом з’явився діалог: на Чернігівщині жителі голосують і змінюють свою громаду

Спільний запит у селі — велопарковка

У кожному дворі в Количівці є один чи кілька велосипедів — так діти добираються до ліцею, а багато працівників — на роботу. Тож коли в селі проводили анкетування, то виявили спільний запит — відсутність місця для роверів.

Я теж спостерігала за ситуацією — велосипеди всюди: біля магазину, пошти, біля ліцею просто валяються. Моя дитина додому приходила й жалілася, що там ланцюг злетів, там колесо пробите чи спиця погнулася.

Велосипеди були в Количівці всюди. Фото надала героїня

Так і виникла ідея — можна водночас облаштувати велопаковку та популяризувати здоровий спосіб життя. Тож коли ГО «Юстина» цьогоріч проходила навчання з організаційної спроможності й організатори запропонували подати якийсь проєкт на 250 тисяч гривень фінансування, ми точно знали, що робити.

Часу було небагато: на написання проєкту дали тиждень, а на реалізацію — місяць. Під час повторного анкетування зʼясували, що більшість людей була за встановлення велопарковки біля відбудованого ліцею, адже він розташований у центрі села й багато жителів його відвідують. Тож за підтримки ІСАР Єднання та Фонду «Партнерство за сильну Україну» ГО «Юстина» почала роботу.

Місцеві встановлюють спеціальне покриття на велопарковці в Количівці. Фото надала героїня

Ми залучили фахівців, провели заходи з безпеки — наприклад, тренінги з домедичної допомоги. Також організували велопрогулянку з дітьми по Количівці. Провели аудит безпеки, почали розробляти туристичні маршрути — і велопарковка в селі запрацювала.

Зізнаюся, мені було важливо прислухатися до дітей, адже вони залишали свої побажання щодо покращення села в спеціальній коробочці, а в межах одного з проєктів брали участь в опитуваннях.

Діти там теж висловлювали свої думки, і мене тоді збентежило, що одна дитина каже: «Нащо писати? Все одно нас ніхто не чує». І мені так хотілося щось зробити для дітей, щоб вони бачили, що мрії мають здійснюватися.

Зробили покриття та надихнули інших на зміни

Робота над велопарковкою не була простою — постачальник затримував терміни через перебої зі світлом, а ще треба було встановити конструкції та камери спостереження. Та попри всі складнощі, на початку цього навчального року велопарковку в селі зрештою відкрили. Та на цьому історія не закінчилася, адже покриття на майданчику не було — лише пісок. Я вирішила продовжувати шукати фінансування, але це було складно — більшість бізнесів були зайняті відбудовою.

Ось такою вийшла велопарковка біля ліцею в селі Количівка. Фото надала героїня

Проходить день, тиждень, а в дітей грузнуть колеса, вони пісок заносять до школи й додому. І я думаю: «Це ж дощі підуть, і буде ще гірше». То моя знайома й запропонувала відкрити збір. За зібраних 30 тисяч гривень нам таки вдалося зробити покриття. 

Витрати могли бути набагато більші, але виробники давали неймовірні знижки — я їм розповідала, для кого ми це робимо, і вони йшли назустріч. Так ми закупили решіточки, щебінь, спеціальне волокно.

Дуже радісно, що досвід цієї велопарковки поширився й далі — завідувачка місцевого будинку культури теж прописала схожий проєкт, щоб зробити велопарковку в ще одному місці. Ми завжди готові ділитися своїм досвідом.

Коментарі

Читати далі

Суспільство

Укрзалізниця додає ще один поїзд до Варшави: що відомо

Опубліковано

Укрзалізниця запускає другу пару поїздів на популярному маршруті Варшава – Рава-Руська – Львів. Відтепер із запровадженням нового графіка пасажири зможуть дістатися Чернівців, завдяки поїзду №865/866, що курсуватиме через Тернопіль, Чортків і Заліщики.

Про це повідомляє УЗ.

Як працюватиме новий маршрут?

  • На ділянці Варшава – Рава-Руська курсуватиме поїзд польської залізниці PKP Intercity.
  • На маршруті Рава-Руська – Львів – Чернівці працюватиме дизель-поїзд українського виробництва ДПКр-3.

Це сучасні комфортабельні поїзди, які забезпечать комфортну подорож для пасажирів.

Читати також: «Укрзалізниця» показала оновлений електропоїзд на маршрути з Дніпра

Що змінюється для пасажирів?

Додаткові місця на маршруті значно розширять можливості залізничного сполучення із західними областями України. Тепер із Варшави до Чернівців можна буде дістатися з пересадкою в Раві-Руській, а також зручно подорожувати до Львова, Тернополя чи Коломиї.

Маршрут Варшава – Рава-Руська – Львів – Коломия також залишається незмінним — на ньому продовжить курсувати поїзд №767/768 – 867/868.

Фото обкладинки: УЗ.

Коментарі

Читати далі

Суспільство

В Україні запустили акцію «2 000 подарунків до Нового року»: як здійснити мрію дитини

Опубліковано

15 листопада в Україні стартувала щорічна благодійна акція БФ «Твоя опора» «2 000 подарунків до Нового року», у межах якої кожен може здійснити мрію конкретної дитини, яка не може обійняти свого тата чи маму.

Про це повідомляють представники благодійного фонду.

Які діти отримають подарунки?

Це діти, які втратили батьків-Героїв, що захищали нашу країну, діти з родин військовослужбовців, діти з багатодітних сімей та родин опікунів, усиновлювачів, прийомних батьків, дитячих будинків сімейного типу. А ще — діти, які через складні життєві обставини були позбавлені батьківського піклування. 

Благодійну акцію «2 000 подарунків до Нового року» започаткував благодійний фонд «Твоя опора». Постійний партнер акції — компанія «Нова Пошта».

«Акція «2000 подарунків до Нового року» має на меті не просто зробити подарунок, а втілити мрію кожної дитини. Тому ми завчасно зібрали дитячі листи з новорічними мріями. А втілити ці мрії — може кожен із вас», — говорить засновниця  БФ «Твоя опора» Валерія Татарчук.

Читати також: У Полтаві відкрили новий центр психоемоційної підтримки для дітей і батьків

Про цьогорічну акцію

Цьогоріч свої листи із побажаннями до Святого Миколая та Санти надіслали 2000 дітей. Вони мріють про дуже прості речі: декоративну косметику; колонку, щоб слухати улюблену музику; кінетичний пісок; термос для чаю; розмальовку; теплий шарф. 

Ознайомитися зі всіма мріями та здійснити одну із них — можна на сайті БФ «Твоя опора». Всі подарунки доставить за свій рахунок у будь-яку точку України «Нова Пошта». 

З поваги до особистого життя та безпеки всіх дітей, які написали листи-побажання та чиї мрії опубліковані на сторінці акції, їх персональна інформація — прізвища, повна дата народження, місце перебування, фотографії чи будь-які діагнози — не висвітлюються у відкритому доступі.

Нагадаємо, що пошкоджений корпус «Охматдиту» підготували до зими: лікарня прийматиме на 15% більше пацієнтів (ФОТО).

Фото обкладинки: Freepik.

Коментарі

Читати далі

Шопочитати

Культура8 години тому

Як у Залужного та «ДахиБрахи»: юрист з Кропивниччини створює вибійчані хустки та відроджує українське ремесло

Костянтин Данильченко — юрист і водночас засновник майстерні вибійкарства «Будяк Кучерявий». Вибійка — це техніка...

Культура2 тижні тому

Степ, аромат полину, запахи моря і гір — це проєкт «Yuşan-Зілля» про єдність культур українців і кримських татар 

У залі поволі згасає світло, простір наповнюють перші акорди. Український голос починає пісню, а в...

Суспільство3 тижні тому

Адаптивний одяг, інклюзивний посуд і дошки для нарізання: ці ініціативи полегшують життя людям з пораненнями

Нарізати овочі, поснідати улюбленими стравами, одягти штани — всі ці повсякденні справи стають справжніми викликами...

Суспільство4 тижні тому

«Чи я можу вам допомогти?»: це хлопці з соцмереж, які купують у бабусь квіти та роблять інші добрі справи

Ви точно бачили ці відео в соцмережах, коли хтось купує продукти для літньої жінки, скуповує...