Суспільство
“Японія обожнює, а Європа не приймала”: як українці підкорювали світ чорничною пастою
Знизить рівень цукру, покращить зір та допоможе при ряді захворювань. Так херсонські вчені говорять про чорничну пасту компанії LiQberry. Думаєте черговий рекламний хід? Але ні – дослідження показали, що ця паста набагато корисніша за звичайну чорницю. І все завдяки технології, яку придумав учений Сергій Осипенко. А вже його донька перетворила це у бізнес та створила компанію LiQberry, продукцію якої облюбували навіть японці.
То що ж це за технологія? Чому японці купують українську чорницю? Та як звичайну пасту міг одобрити МОЗ? Про це ми розпитали у директора з маркетингу компанії LiQberry Євгенії Нечитайло.
Японці в захваті від української чорниці
Ми брали участь у різних виставках, де презентували свій продукт. Краще всього нас прийняла Японія. Це та країна, яка поринула у правильне харчування і оздоровлює націю.
Ми стали єдиними українцями, які туди доїхали. Але не все так легко. Ми позиціонуємо себе, як функціональний продукт в Україні. А ліцензія на такий продукт в Японії коштує 800 тисяч доларів. Тому ми звернулись в консалтингову компанію, яка порадила виходити на ринок як органічний продукт.
Менше , ніж за рік ми почали продаватись в Японії. Плюсом виходу на цей ринок є те, що можна продавати на 20% більше від вартості і це відкриває нам вихід на інші азійські ринки. Зараз ми відправляємо в Японію близько 500 літрів раз в три місяці. На етикетці написано те, як правильно приймати пасту та як вона допоможе організму.
Японці справді оцінили нашу чорницю і зрозуміли, що це смачно та корисно.
Читайте також: Алкогольні цукерки з Харкова підкорили Нідерланди
Для онкохворих і діабетиків
Сім’я Осипенків перші випробували на собі чорничну пасту. І побачили, що вона значно покращує здоров’я.
Тому далі почали проводити експерименти, щоб дізнатись, які ще корисні властивості має цей продукт.
- Чорнична паста значно корисніша за звичайну ягоду.
- Для онкохворих: завдяки пасті покращується якість життя пацієнта. Ми отримали патент на рекомендацію вживання чорничної пасти при онкозахворюваннях.
- Для діабетиків: паста знижує рівень цукру в крові.
- Для людей з проблемними судинами: попереджає утворення холестерину. Інститут кардіології Стражеско досліджував на людях з холестерином, які були в групі ризику. І після прийому пасти вони всі вийшли з групи ризику.
- Для людей з поганим зором: паста допомагає значно покращити зір та попередити розвиток катаракти.
- Для гіпертоніків: нормалізує артеріальний тиск.
- А також чорнична паста укріплює кістки, омолоджує та допомагає при схудненні.
Паста немає протипоказань, на відміну від фармпрепаратів. Єдине – її не можна сприймати тим, у кого алергія на саму чорницю.
Для досягнення всіх цих результатів ми провели не один десяток досліджень у ряді інститутів. Щоб проводити дослідження потрібно від 30 до 300 тисяч гривень. Ціни різняться залежно від лабораторії і маркерів, які використовуються.
Читайте також: Пиво зі смаком борщу. 8 незвичних крафтових броварень
Але потрібно розуміти, що чорнична паста – це не ліки. А добавка, яка допомагає пацієнтам при лікуванні, або реабілітації.
Ми отримали офіційне схвалення МОЗ. І зараз, крім магазинів і еко-лавок ми продаємось і в аптеках.
Зберігаємо усі вітаміни
Чорнична паста не містить консервантів, фарбників, цукру та води. А за своїми властивостями вона краща за свіжу ягоду. Все це завдяки винаходу фізика Сергія Осипенка.
Він винайшов метод кавітації. В чому суть? Із ягоди чорниці засвоюється лише частина корисних речовин, а все те цінне, що міститься у шкірці та кісточках не розщеплюється ферментами шлунку і не затримується в організмі. Сергій, як вчений, вигадав технологію, яка допоможе здобути максимум користі з цієї ягоди (омега 3, вітамін є, пектин, моносахариди і тд).
Для виробництва пасти ми використовуємо ягоду, яка збирається в екологічно-чистих районах Волині. Причому тільки ту, яка має сертифікат органічного продукту і вирощується на експорт в Європу.
Після збору врожаю чорниця піддається швидкій шоковій заморозці і транспортується на завод в Херсон.
В цеху чорниця тане до кімнатної температури і загружається в апарат, який називається екструдер. Тут йде початкове подрібнення, бо кісточка чорниці дуже тверда, її не можна розбити навіть молотком. А тут потрібно дістати ці корисні речовини, тому далі ягода оброблюється в гідродинамічній машині. Проходить нагрівання, витримку та пастеризацію при конкретній температурі, що дозволяє зберегти всі вітаміни. В результаті кісточки розчиняються і потрапляють у чорничний сік. Це запатентована технологія, аналогів якої у світі немає.
Тільки одних антиоксидантів в чорничній пасті в 11 раз більше, ніж у свіжих ягодах. Та й засвоюється ягода на 40%, а паста – на 100%.
Читайте також: Каберне Совіньйон за 90 гривень. Власник винарні про те, як роблять справжнє вино
Щоб запустити бізнес заклали все майно
Сьогодні Сергій Осипенко займається науковими дослідженнями, а його донька Анастасія Шмигельська – збутом продукції і виходом на нові ринки.
Так компанія LiQberry існує вже 8 років. Але спочатку перші партії продавались друзям і знайомим, бо тяжко позиціонувати себе на ринку з новим продуктом та розказати його корисні властивості.
Щоб відкрити компанію Анастасія заклала все своє майно та взяла кредит в банку на суму півтора мільйони гривень. Це було дуже ризиковано, адже не всі сприймали ще цей продукт. Але ми вірили у свою справу та робили її.
Все ж таки нам вдалось вийти на рівень, щоб пасту купували не лише у нас, а й за кордоном. Хоча й зараз прибуток не великий, бо багато коштів йде на виробництво та дослідження.
Ми вийшли на об’єм виробництва близько 2000 літрів в місяць. А база наших клієнтів – 100 тисяч.
До того ж, у нас є центр, який безкоштовно консультує людей з проблемами, щодо прийому чорничної пасти. Отримали багато позитивних відгуків про те, як продукт покращує здоров’я.
Читайте також: Як варення врятує Карпати. Підприємиця придумала дієве ноу-хау
Європа не сприйняла
Якщо в Японію ми зайшли легко і їй сподобався продукт, то з Європою була геть інша ситуація. Європейців насторожило те, що паста зроблена в Україні. Вони приїжджали, перевіряли сертифікати, але їх зупиняло виробництво.
Було складно пояснити, що це здорове харчування, яке є корисним для вашого здоров’я. Вони звикли закинутись таблеткою і все.
Щоб європейських партнерів не зупиняло виробництво в Україні, ми вирішили відкрити ще один філіал в Прибалтиці, щоб там сертифікувати продукт і продавати звідти.
Допомогло й те, що ми часто їздимо на виставки, які проходять у Франції, Латвії, Німеччині, Іспанії та Арабських Еміратах. Але для останніх наша паста не достатньо солодка, не зважаючи на те, що там багато діабетиків і цей продукт був би корисним.
Боротьба за лікарів
Ми наголошуємо на тому, що чорнична паста – це не ліки, добавка, профілактика та допомога в реабілітації. Це є альтернативою синтетичним вітамінам.
Але з виходом на ринок була складність в тому, що менталітет наших людей побудований так, що ми займаємось здоров’ям тільки коли трапляється якась проблема.
Та ще й у той час ніхто не розумів, що таке органіка та правильне здорове харчування. Було складно пояснити і розказати людям про наш продукт, бо такого на ринку більше немає. У нас питали “а що це, варенячко чи джем?”.
Працювали із лікарями, щоб вони призначали пасту своїм пацієнтам. І це вдалось завдяки результатам досліджень, публікаціям в наукових журналах та медичним конференціям. Так довели, що чорнична паста справді є не тільки смачною, а й кориснішою за саму ягоду.
Випробуйте себе в знанні історії Києва: на кожній сторінці — старовинна фотографія та факт про конкретне місце, а на звороті — його сучасний вигляд і відповідь.
Дізнайтеся разом з ШоТам, наскільки добре ви знаєте столицю та її еволюцію крізь час.
Під час археологічних досліджень цієї вулиці виявили систему підземних тунелів і катакомб. Ці ходи використовували в різні періоди історії міста, наприклад, під час Другої світової війни.
Клацніть, щоб перевернути
Це місце розташоване між сімома вулицями, а влітку по вечорах тут відбувається шоу світломузичних фонтанів.
Клацніть, щоб перевернути
До 1500-річчя Києва цю памʼятку реконструювали, хоча точний вигляд оригінальної споруди залишався невідомим.
Клацніть, щоб перевернути
З кінця 18 століття на цій площі проводили відомі ярмарки, на яких збиралися купці з усієї Європи.
Клацніть, щоб перевернути
На початку 20 століття ця будівля слугувала місцем проведення балів, концертів і театральних вистав для київської еліти.
Клацніть, щоб перевернути
У 2015 році під час розкопок на цій площі археологи знайшли цілу вулицю часів Київської Русі та стародавні артефакти.
Клацніть, щоб перевернути
До 2001 року через цю площу, яка була важливим пересадковим пунктом у міській транспортній мережі, проходила трамвайна лінія.
Клацніть, щоб перевернути
Share:
28 березня в Києві відбулася презентація дослідження «Жінки у війні: мотивації залишатися та причини виїжджати», під час якої експерти проаналізували, що спонукає українок залишатися в країні, попри війну, а що може змусити їх вирішити переїхати за кордон.
ШоТам відвідали презентацію та готові поділитися з вами результатами.
Про опитування
З 23 по 30 січня 2025 року Центр економічної стратегії спільно з American University Kyiv провів опитування серед жінок віком від 18 до 60 років, які живуть в Україні (за винятком тимчасово окупованих територій). Також експерти опитали українок, які після початку повномасштабної війни виїхали за кордон. У дослідженні взяли участь 2018 респонденток.
Як війна вплинула на переселення жінок
- 39% українок були змушені залишити свої домівки; з них 53% вже повернулися.
- 69% переміщених жінок залишалися в межах України, 24% виїхали за кордон, а 7% поєднували обидва варіанти.
- Більшість переміщень були тривалими: 39% опитуваних перебували поза домом понад рік.
Мотивація залишатися в Україні
Згідно з дослідженням, для 79% опитаних є важливим залишатися в Україні, 15% не визначилися з відповіддю, а 6% не вважають це принциповим.
Що повпливало на таке рішення:
- вік і соціальний статус: старші жінки частіше обирають залишатися;
- фінансовий стан: люди з вищими доходами менш схильні до еміграції;
- власність житла: наявність власного житла підвищує бажання залишитися;
- мова спілкування: україномовні громадянки частіше обирали залишитися.
На відміну від попередніх досліджень, нині жінки з вищими доходами менш схильні до виїзду.
«Так само окремо в нас була категорія підприємиць, тобто власниць своєї справи. Вони, в принципі, не хочуть виїжджати з України, хочуть залишатися тут», — відзначила заступниця директора Інституту поведінкових досліджень Наталя Заїка.
Всупереч очікуванням і поширеним стереотипам:
- жінки з дітьми мають таке ж бажання залишатися в Україні, як і ті, хто не має дітей;
- відсоток жительок сіл і містянок, які хочуть жити в Україні, приблизно рівний;
- для жінок, чиї населені пункти зараз розташовані в окупації або а зоні активних бойових дій, не менш важливо залишатися в Україні.
Читати також: Працювала в Лондоні, але повернулася в Україну: це управліниця, що цифровізує державу
Основні причини залишатися
«У відкритих відповідях часто повторюються фрази: “Тому що тут моя сім’я”, “Тому що тут мої діти”. Це підкреслює глибоку прив’язаність до рідних і бажання підтримувати їх у складні часи», –– зауважила Наталя Заїка.
Які ризики бачать в Україні та за кордоном
Жінки за кордоном значно гостріше сприймають потенційні ризики повернення до України, оцінюючи їх у півтора-два рази вище, ніж ті, хто залишився в країні. Водночас другі бачать більше загроз у разі переїзду за кордон, пов’язаних із соціальною адаптацією, фінансовою стабільністю та медичним забезпеченням.
Перспективи життя за три роки
Жінки, які залишаються в Україні, загалом дивляться в майбутнє з більшою надією, ніж ті, що перебувають за кордоном. Більшість українок вважають, що за три роки вони зможуть повернутися до своєї довоєнної спеціальності — так думають 59% респонденток. Серед жінок за кордоном таких менше — лише 47%, хоча вони частіше розглядають варіант зміни професії або перекваліфікації.
Щодо рівня життя, 46% опитуваних в Україні очікують на покращення своїх умов за три роки, тоді як серед людей за кордоном цей показник значно вищий — 80%. Проте ймовірність погіршення рівня життя бачать лише 7% жінок в Україні, а серед жінок за кордоном таких 20%.
Перспективи завершення війни для них також виглядають по-різному. Майже третина опитуваних в Україні (29%) вірить, що за три роки війна повністю завершиться. Однак серед жінок за кордоном такий оптимізм мають лише 5%. Водночас майже половина останніх (45%) вважає, що війна залишиться в стані замороженого конфлікту, тоді як в Україні таку думку поділяють лише 12%.
Читати також: Обʼєднані Маріуполем: ці переселенці запустили чи релокувати свої бізнеси й ініціативи
Про дослідників
Центр економічної стратегії (ЦЕС) — незалежний аналітичний центр, заснований у травні 2015 року. Його мета — підтримка реформ в Україні для досягнення стійкого економічного зростання. Центр проводить незалежний аналіз державної політики та сприяє посиленню громадської підтримки реформ.
American University Kyiv (AUK) — це приватний університет, розташований у Києві. Заснований у партнерстві з Arizona State University (ASU) та Cintana Education, AUK надає інноваційну вищу освіту за американськими стандартами на рівнях бакалаврату, магістратури й докторантури.
Фото обкладинки: UAExperts.
На правому березі Києва запустили першу екомашину, яка збиратиме використані батарейки на перероблення. Машина вивозитиме батарейки з усіх пунктів приймання руху «Батарейки, здавайтеся!».
Про це повідомили в русі «Батарейки, здавайтеся!».
Тест-драйв машини тривав упродовж місяця. Вона змогла перевезти понад п’ять тонн батарейок, які здавали кияни у магазинах-партнерах та будинках, що зареєстровані у програмі руху.
Читайте також: UAnimals оголосили лавреатів Всеукраїнської зоозахисної премії
Батарейки за принципом 100% перероблення залежно від типу передадуть таким заводам:
- Eneris Recupyl в Польщі;
- Accurec в Німеччині;
- EraSteel у Франції тощо.
Перероблення матеріалу повністю фінансують партнери руху, а саме виробники й дистриб’ютори батарейок: Panasonic, VARTA, Duracell, GP Batteries та інші компанії.
Нагадаємо, що розробники з України запустили платформу для бронювання будинків на природі.
Фото: фейсбук-сторінка «Батарейки, здавайтеся!»
