Новини, якi надихають!
Пiдтримати
Звяжіться з нами

Економіка

Каберне Совіньйон за 90 гривень. Власник винарні про те, як роблять справжнє вино

Опубліковано

10.07.2019

“Життя надто коротке, щоб пити погане вино” – так кажуть французи і так живуть закарпатські винороби. 

Уявіть собі двохсотрічні підвали з благородною винною пліснявою, ідеальні рубінові переливи червоного сухого з осіннього врожаю та власну колекцію вин витримки “за 20” – і це ще не повні володіння спадкового закарпатського винороба. 

Читайте також: Де шукати столицю виноробства на Закарпатті

Чому сонячні закарпатські схили так гарно підходять для виноградарства? Де справжнє вино, а де – підсолоджений шмурдяк? 

Чому у винарні Nota Bene пляшку прекрасного червоного сухого можна купити майже задарма, “ШоТам?” розбирались разом із виноробом Василем Нодєм з Берегівщини.

Screenshot 17 e1562742621464

Василь Нодь

власник винарні Nota Bene

Має чотири гектари виноградників та більше 25 років виноробного стажу. Довгі роки працював електротехніком, жокеєм, потім – виконавчим директором різних фірм. Виноградарство та виноробство було хоббі, яке потім переросло в основну діяльність. 

“Роза Закарпаття” і “Цвайгельт” з вишневим смаком

Зараз у винарні виготовляємо близько 15 сортів вин. Вони, здебільшого сухі. Є у мене і «Цвайгельт» з вишневим смаком для глінтвейну, і «Чорний лікар» та «Роза Закарпаття» з витримкою у 6 років. На майбутнє будемо зменшувати асортимент і концентруватись на тих напоях, які є нашою візитівкою.

Реалізуємо вина від дво- до п’ятирічної витримки. Ціни на них порівняно помірні – від 90 до 130 за пляшку. 

Одні дивуються, інші кажуть, що дорого. Але поки ціни не піднімаємо – зважаємо на матеріальний стан людей.

Наші гості – здебільшого українці, у яких з радянських часів залишилась любов до солодких вин. Але зараз помічаю, що люди починають пити сухі вина, розвиваючи свій  смак і культуру споживання. 

Читайте також: Вінничанин створює вино з кульбаби за унікальним рецептом

Спробувати наші вина можна у дегустаційному залі у нашому підвалі.

Але практикуємо і пересилки “Новою поштою”. Люди, які були в нас і знають наші вина, стають нашими постійними покупцями. В принципі, якщо знайдуться охочі скуштувати, ось мій номер телефону: 0664770240

“Шмурдяк” боїться закарпатського клімату

Чому Закарпаття вважається столицею українського виноробства? Це все через гори, що затримують холодні вітри, створюючи особливий клімат. Сміливо можна сказати – стиглі черешні, абрикоси та персики у Закарпатті їмо чи не найпершими в Україні.

А на південних схилах гір царує унікальний клімат, що ідеально підходить для вирощування винограду.

Їх похила поверхня допомагає лозі отримати більше вологи, а завдяки сонцю виноград стає максимально солодким – набирає до 24% цукру.

При бродінні такий виноград дає золоту середину міцності – 12°. Якщо нижче – то шмурдяк.

Унікальний клімат південних схилів гір створює ідеальні умови для гарного вина, каже Василь Нодь

15 тисяч літрів вина на рік

У 2013 році у винарні Nota Bene ми зробили 10 тисяч літрів вина.

Сьогодні це 16 тисяч виноградних кущів  – по 4 тисячі на гектар. Або близько 15 тисяч літрів вина на рік – червоного, білого, сухого, десертного, напівсолодкого.

Читайте також: Пиво зі смаком борщу. 8 незвичних крафтових броварень

Робота на виноградниках починається у лютому і закінчується аж під новий рік.  

Фактично у винарні працює троє людей, ще посезонно наймаємо працівників для роботи на виноградниках.

Поки що Василь має 4 гектари виноградників, а в планах – посадити ще 10 га

Маємо декілька тракторів, але є і багато ручної роботи, яку не можна механізувати: наприклад, діжки під вино я виготовляю власноруч. 

Зараз, у червні встаємо о п’ятій годині ранку і працюємо на виноградниках до вечора – навіть по такій спеці. Обрізаємо лози, підв’язуємо їх – роботи багато.

Читайте також: Шедеври з непотребу: хто купує перероблений брухт за $2000

Червоні та білі сорти винограду висаджені окремо. Білі сорти збираємо у вересні, червні достигають трохи пізніше. Спостерігаємо за дозріванням кожного сорту, два-три рази в тиждень міряємо процент цукристості, і коли цукор на максимумі, збираємо виноград. Кожен сорт винограду збирається окремо.

А після того, як зібрали врожай, виноградники накриваємо від морозів. І вже з січня починаємо обрізати.

Глибокою осінню робота на виноградниках переноситься у винарню

Спадковий підвал

Сталось так, що по вулиці, яка тепер називається Виноградною, а колись звалась Шампанню, біля мене на відстані одного кілометра є схожі підвали. Усього близько 40, не рахуючи і моїх трьох. 

Це тому, що місто Берегове було територією Угорщини до 1945 року і називалося Берегсас. А для кожного району Угорщини було характерно будувати таку вулицю, де селились тільки винороби.

Саме сюди купці приїжджали зі своїми повозками, проходилися вулицею, пробуючи вина: що сподобалось – купляли і везли на свою батьківщину. І з Азії, і з Росії, і з Європи приїжджали за берегівським вином.  

Читайте також: Бізнес на закрутках, або як підкорити діаспору консервованим борщем

Мені вдалось придбати ділянку на початковій стадії будівництва у 1990 році, я знав, що на ділянці є три 400-річні підвали. Ми їх відкопали від сміття, відреставрували і побудували свою садибу.

Підвал виявився вирубленим зі скельної породи туф, і через те там постійно зберігається ідеальна температура – 12 градусів тепла.  

Чотирьох гектарів вже замало

Зараз я маю чотири гектари виноградників, а розширитись хочу до 10 гектарів. Поки що все ще на стадії заключення договорів, але територія уже обрана. Думаю, у найближчі п’ять років будемо садити. 

Потроху розширюємо площі під лозами, але більше гектара на рік засадити не вдається – займає багато грошей і часу.

Один виноградний кущ коштує від 1,5 до 2 євро, а їх на гектар треба 4 тисячі. 

На даний момент витрати на виноград ще не окупились – увесь прибуток йде на висадку нових лоз. 

Це, я вам скажу, великий клопіт. Багато ресурсів треба, аби підготувати тут землю.

Читайте також: Алкогольні цукерки з Харкова підкорили Нідерланди

Землі, які ми беремо під посадку, порослі бур’яном та деревами – майже ліс. Тобто прибирання, висадка, іще чотири роки лози треба буде обрізати – це все величезні кошти. 

Землі, які Василь Нодь бере під виноградники – дикі і порослі бур’яном. Винороб з працівниками вручну готує їх до висадки лоз

Обладнання для винарні і виноградників

Для початку визначтесь із об’ємами виробництва – якщо це буде не більше 100 літрів, тоді спецобладнання не потрібне.

Якщо більше, тоді треба хоча би потужний обприскувач для виноградників, щоб розкручував листя, спеціальний виноградний плуг для обробки міжрядь в садах. 

А для винарні, як мінімум, треба мати якісний гребневідділювач – якщо не відділити гребінь виноградного грона, напій буде гірчити.

Також бажано мати виноградний кошиковий прес, облаштувати кімнату для бродіння, де би регулювалась температура. Не завадить і холодильна установка для контролю процесу бродіння. У винному погребі повинна бути постійна температура – 12 градусів тепла.

Проблеми із законодавством

Офіційно я є виноградарем та проводжу дегустації. Але щоби стати виноробом, треба зібрати більше сотні різних документів. Процес оформлення документів ще триває, і от тоді заведемо сторінки винарні у соцмережах та будемо її всіляко популяризувати. Поки доступний спосіб для нас – дегустації, які ми влаштовуємо для екскурсійних груп та різноманітні фестивалі.

Винні архіви

Є у нас своя енотека – винний архів свій, туди відкладаємо вина, які дуже блискуче себе поводять. Деяким пляшкам там – 25 років.

Справа у тому, що з одного куща неможливо отримувати одне і те ж вино кожного року. І коли вино поводить себе ідеально якийсь рік, якийсь сезон, тоді трохи відкладаємо його і дегустуємо.

Як це – блискуче, спитаєте ви? Наприклад, одного року кущ може дати ліпший букет, ніж у інші роки – яскравіше виражені відтінки смаку, насиченіший колір. Кожен сезон винороба і кожне вино унікальне. 

Поради початківцям

Я раджу спочатку полюбити виноградарство,а потім уже вивчити практику виготовлення вин. До того ж, спочатку виготовте вино на малих потужностях – аби зрозуміти, чи це ваше. 

Треба бути готовим постійно вкладати прибутки в розвиток нових виноградників – я от впродовж чотирьох років на обладнання, і на догляд за виноградниками витратив близько 15 тисяч доларів.  

А взагалі аби бути справжнім виноробом, треба мати свій виноградник і доглядати його. 

Словом, аби дійти до вина, починайте з винограду. 

Економіка

Топ топів: 37 неймовірних українських виробників, які стали героями статей на ШоТам

Опубліковано

Ми багато пишемо про товари українського виробництва, але інколи на Фейсбуці ШоТам ще зустрічаємо питання наших підписників “Що такого цікавого можна купити в українських виробників?”.

Багато чого! Від прекрасного посуду, який не зустрінете більше ніде, до дивовижного етноодягу, який в українських дизайнерів замовляють з-за кордону. Тому ми вирішили зробити для вас добірку… наших добірок про українських майстрів, які виробляють речі, не гірші від закордонних. 

Перша добірка добірок – про сукні з вишивкою, сумки від Малевича і дорогезні старі джинси. 37 крутих українських брендів чекають на вас за посиланнями. Хтось із них точно виявиться вашим.  

Топ брендів сумок: авоськи з масажних накидок та сумки від Малевича

Ці виробники відійшли від традиційних форм сумок, а натомість створюють щось не просто оригінальне,а  інколи й шокуюче. 

“А що, так можна було?” – спитаєте ви, почувши про сумки з веганського паперу. А чи чули, щоб можна було носити улюблену книгу замість сумки?

Усе це справа рук українських брендів. Сумки-конструктори за 1200 гривень, авоськи з масажних накидок на автомобільні сидіння – неймовірно стильні – за 600 гривень, або мінімалістичні й лаконічні з акцентами у вигляді чорних квадратів – за 12 тисяч гривень. Словом, кожна тут знайде собі вмістилище для улюблених речей до смаку  і по кишені. 

Підбірка брендів, від яких у захваті голлівудські зірки: піжама для героя і капелюхи по 30 тисяч гривень

Українська мода підкорює світ – та що там світ: зірки Голлівуду походжають у вишиванках, сукнях, капелюхах та піжамах від українських дизайнерів. Чи по кишені вам капелюх, який одягає Мадонна? Хотіли б собі піжаму, яку носить капітан Марвел?

Якщо для вас важливі бірки та бренди, подивіться на голлівудських зірок, які з задоволенням носять українське. Серед них Сандра Баллок, яка походжає у сукнях ELENAREVA від 20 тисяч гривень,, Дакота Джонсон у сяючому сріблястому платті за 700 євро від BEVZA, а ще короткий пуховик ienki_ienki, від якого у захваті топ-модель Белла Хадід та акторка Джуліана Мур. 

Хто з зірок світового масштабу у захваті від вишиванок, і що такого цікавенького створив спеціально для Мадонни український дизайнер, читайте у огляді від ШоТам.  

Найекологічніші українські тренди, або Сотні доларів за старі-нові джинси

Екологічність сьогодні не просто тренд, а необхідність.  Ви знали, що текстильна індустрія сьогодні – найбільший забруднювач чистої води? Стурбовані такими тенденціями українські бренди одягу почали впроваджувати екосвідомість серед покупців.

Одні концентруються на тому, щоб зробити виробничий процес більш екологічним, і виготовляють новий одяг з перероблених матеріалів. Інші – пропагують розумне споживання, працюючи з переробленими речами Такі бренди найчастіше називають себе “eco-friendly”. Раптом вам цікаво дізнатись про українські бренди, які підтримують культуру апсайклінгу та турбуються про навколишнє середовище?

У статті розповідаємо про сімейний дует українських дизайнерів Ксенії та Антона Шнайдерів, які переробляють близько 5 тонн деніму на рік. А закуповують його у секонд-хендах. Вони можуть перешивати у такий спосіб навіть власні колекції. Пара їхніх джинсів коштує $375.

А ще розповідаємо про бренд в’язаних светрів, що використовує не використану у виробництві пряжу, яку викуповує у відомих будинків моди. Ще розповімо про дизайнерку Rcr Khomenko, яка створила власний бренд одягу, поєднавши казки та секонд-хенд. 

Сакральне у буденному: найкрутіші бренди вишиванок, які бачив світ

Чи сприймаєте ви вишиванку як повсякденну одежу? Чи досі одягаєте її тільки на великі державні свята?

Якщо ви хочете чогось ультрасучасного, але щоб водночас і холодком давнини та незбагненності віяло, тоді ці сім етнобрендів ми підбирали спеціально для вас. 

Так, у Foberini ви отримаєте не просто вишиту сорочку: пишні рукави, кольорові контрасти. І сакральну символіку – засновники бренду стверджують, що мають на меті відродити стародавні символи в сучасному дизайні. Вбрання бренд має на всі випадки життя – навіть для вдумливих ранкових прогулянок морським узбережжям.

Не можна тут не згадати про бренд Ethodim. Тільки подившись на їх пальта з гуцульськими китицями, можна мимоволі пожалкувати, що холод відступає.  

У Ethodim кажуть: українська вишивка виглядатиме прекрасно на будь-якій сукні чи сорочці, у будь-якому кінці світу. Щоб це довести, запросили на фотосесію з вишиванкою темношкіру американську модель Роксі Монро. А наскільки вона прекрасна в українському етнічному вбранні – дивіться за посиланням. 

Скільки коштує природність? Добірка брендів, які шиють речі з льону

Купляти собі в гардероб речі з льону – це ніби повернення в стародавні часи, коли простота і натуральність були чимось буденним. Природність, кажуть, ніколи не виходить з моди, а тому ми в ШоТам зробили вічнозелену підбірку речей з льону. Це й бренд Chistotel з помірними цінами, де лляну сукню ви купите не дорожче за 1400 гривень, і блузи та спідниці від 400 гривень. Або от Yoko By Heart, які дотримуються східної філософії і на додачу до натуральних суконь від 1460 гривень пропонують лляні ж тюрбани. Усього брендів, які шиють свої вбрання із тканин, якими користувались ще наші прабабці, тут вісім. Переходіть за посиланням і обирайте для себе той, який прийдеться до смаку. 

Читати далі

Економіка

В Україні розпочали будівництво маршрутного елеватора

Опубліковано

Компанія «Кусто Агро» будує маршрутний елеватор в Жмеринці на Вінниччині, повідомила пресслужба агровиробника.

З його введенням в дію компанія матиме змогу відправляти 54 вагони в порт — це дозволить швидше розвантажувати елеватор, підвищити оборотність власних вагонів та швидше виконувати контракти.

«У компанії проблема — немаршрутні елеватори, тому кількість сировини, яку вивозили в середині і наприкінці осені була низькою. Перевагу отримали великі агрокомпанії, які мають маршрутні елеватори і можливість формувати маршрутні відправки», – зазначила перший заступник генерального директора «Кусто Трейдинг і Логістика» Олена Бескупська.

У пресслужбі зазначають, що оскільки земельний банк компанії виріс, кількість продукції збільшилася, стає тим більше важливим дотримуватись правильної оборотності, щоб чітко розділяти ризики.

Читайте також: В Україні розробили мобільний додаток для аграріїв

Історія компанії

“Кусто Агро” є частиною міжнародного холдингу Kusto Group, заснованого наприкінці 90-х років. Історія компанії почалася з гірничо-видобувної галузі і на сьогодні включає в себе проекти у нафтовій промисловості, енергетиці, девелоперській діяльності, виробництві будівельних матеріалів та сільському господарстві.

Kusto Group реалізує проєкти в Україні, Казахстані, Росії, В’єтнамі, Китаї, Туреччині та Грузії. “Кусто Агро” була заснована для побудови вертикально-інтегрованої компанії в аграрній галузі України.

Читати далі

Економіка

Яблука з Донеччини вперше експортували на Ближній Схід

Опубліковано

Підприємство “Сади Донбасу” вперше експортувало партію яблук на Ближній Схід. Про це повідомляється на сторінці у фейсбуці Проєкту USAID “Економічна підтримка Східної України”.

Як зазначається, представники підприємства у лютому взяли участь у двох міжнародних виставках, які у відбулися у Берліні та Дубаї. На цих виставках фахівці ТОВ “Сади Донбасу” знайшли потенційних партнерів, дізналися про нові види упаковки, вимоги міжнародного ринку до поставок товару. 

Які особливості експорту?

Цими днями перший контейнер з яблуками успішно прибув до Катару.

“Покупці поставили нам вимоги – вони люблять червоні яблука, тож 70% мав складати червоний колір. Також були вимоги до пакування – по 18 кг в ящик з підложкою під кожне яблуко. З цим ми впоралися, але мали певні виклики. На Донеччині відсутні великі контейнери-холодильники, тому шукали в інших регіонах. Врешті авторефрижератором яблука відправили до Одеси, а звідти у контейнері морем до Катара. На цю доставку пішло 27 днів”, – розповів фінансовий директор ТОВ “Сади Донбасу” Сергій Остапець.

Попит на черешні

Також на цих виставках яблуками з Донеччини зацікавилися інші покупці з ОАЕ, Індії, Єгипту. Зараз підприємство розглядає умови подальшої співпраці з ними.

Читайте також: Україна потрапила до топ-трійки країн із постачання м’яса птиці до ЄС

Також великий інтерес у закордонних покупців викликала можливість поставки черешні. Зараз фахівці підприємства обговорюють можливість кооперації із запорізькими колегами, аби зробити цю доставку літаком. Сергій Остапець каже, від холодильника з їхнього складу до замовника в Дубаї черешню можуть доправити за добу.

“Черешня зберігається менше, ніж яблука. Але цей новий виклик – і нові можливості водночас. З саду ягоду потрібно швидко охолодити, так вона зберігатиметься довше. Щоб зробити поставку черешні, нам потрібна нова сортувальна лінія, у покупців до ягід високі вимоги. Зараз розглядаємо варіанти будівництва лінії. Ми почали обговорювати цей експорт із запорізькими колегами, які теж вирощують черешню. Ведемо переговори ще з одним підприємством Донецької області. Якщо будемо кооперуватися, партія товару буде більшою, так вигідніше і нам, і їм. Нами активно цікавляться в Азії і на Ближньому Сході”, – поділився планами Сергій Остапець.

Торік “Сади Донбасу” почали співпрацювати з Проєктом USAID. Серед головних напрямків співпраці – розвиток нових ринків, агрономія та сертифікація безпеки виробництва. Також працюватимуть над залученням інвестицій та модернізацією виробництва.

Цього сезону “Сади Донбасу” планують збільшувати партії експортного товару і кращі практики пакування впровадити для продажів у торговельних мережах України.

Читати далі

Економіка

Glovo запускає першу «хмарну кухню» в Україні: як це працюватиме

Опубліковано

В Україні запрацює перша “хмарна кухня” від компанії Glovo. Починають з Києва, передає The Village Україна.

Зазначається, що першими партнерами «хмарної кухні» у Києві стали заклади Kitaika, 3B Café, Torisho, Menya Musashi, мережі Berliner Döner та Foodz Ukraine.

Як працює “хмарна кухня”?

«Хмарна кухня» – формат роботи закладів, коли вони обслуговують замовлення клієнтів тільки онлайн або телефоном.

«Це вдала опція, що дасть змогу закладам переналаштувати процес роботи, забезпечити завантаженість кухні та розширити мережу доставок. У підсумку це дасть можливість зберегти бізнес, робочі місця та клієнтів в умовах кризи», – коментують у Glovo.

Також наголошується, що поява «хмарних кухонь» розширить локальні можливості користувачів сервісу: так ще більше мешканців зможуть замовляти їжу з ресторанів, які фізично розташовані в інших районах міста. Водночас доставку обіцяють здійснювати за 45 хвилин.

Читайте також: У Києві запрацювала доставка готових алкогольних коктейлів

«У нинішніх реаліях утримувати ресторан заради доставки часто не рентабельно, тому 70% наших проєктів законсервовані під час карантину. «Хмарна кухня» дає змогу нам швидко розгорнути проєкт без додаткових витрат: немає потреби у великих площах, інвестиціях у гарний інтер’єр, меблі, посуд. Власне, тому ми й увійшли до Cook Room одразу з трьома ресторанами», – каже Анна Проценко, керівниця мережі ресторанів 3bCafe, Menya Musashi й Torisho.

Відкриття перших Cook Room компанія Glovo розпочала з Барселони у 2018 році, а сьогодні вони функціонують у Мадриді, Буенос-Айресі, Лімі, Мілані та Сантьяго. 

Хто такі Glovo 

Glovo – міжнародний сервіс доставки, який розпочав роботу в Україні у жовтні 2018-го. Працює у Києві, частково у Київській області, ще у 15 містах країни.

Читати далі

Економіка

На Миколаївщині учасники бойових дій створили кооператив і будуватимуть теплиці

Опубліковано

Сільськогосподарський обслуговуючий кооператив «ОБЕРІГ-Агро», який створили учасники бойових дій на Донбасі з Миколаївської області, отримає допомогу від Канади на будівництво теплиці та лінії для брикетування. Про це повідомляється на сайті uhbdp.org.

Об’єднались, щоб заробляти

Як зазначається, захисники України та члени родин загиблих воїнів з Доманівської та Мостівської ОТГ Миколаївської області об’єднались у кооператив, щоб заробляти на життя та мати можливість підтримувати родичів загиблих у війні на Донбасі. У створенні об’єднання їм допомогли консультанти Фонду «ЛАСКА», який у Миколаївській області є партнером Українського проєкту бізнес-розвитку плодоовочівництва (UHBDP), що фінансується Міністерством міжнародних справ Канади, співфінансується та реалізується Менонітською Асоціацією Економічного Розвитку (MEDA).

А у березні 2020 року проєкт розвитку кооперативу «ОБЕРІГ-Агро» виграв грант та протягом цього року отримає грошові кошти від Манітобської ради з міжнародного співробітництва (MCIC), Канада. Грантовий проект також підтримує Менонітська Асоціація Економічного Розвитку (MEDA).

“Для нас будівництво теплиці та лінії для брикетування – це насамперед створення робочих місць, зайнятість мешканців району, впевненість у завтрашньому дні. Наш регіон достатньо кризисний, є великий дефіцит робочих місць, – каже керівник СОК «ОБЕРІГ-Агро» Володимир Федоренко. – Крім того, ми плануємо вирощувати томати, огірки та зелень, насищати місцевий ринок вітчизняною продукцією, бо зараз у нас на прилавках, не повірите, турецькі овочі”.

Читайте також: В Україні почнуть виготовляти консерви з равликів

Що відомо про кооператив

До кооперативу входять 18 учасників та учасниць, 12 з яких – чоловіки-учасники бойових дій, з яких двоє мають інвалідність, і 6 жінок.

Члени кооперативу планують виробляти брикети для всіх видів твердопаливних котлів та пічних груп з відходів сільськогосподарського виробництва, вже існують попередні домовленості щодо придбання сировини. Брикети готові придбавати школи, дитячі садочки, медичні амбулаторії. Частину готової продукції члени кооперативу планують передавати сім’ям загиблих добровольців та учасникам бойових дій.

“Проєкт спрямований на надання життєздатних варіантів бізнесу та нарощування економічного потенціалу учасників кооперативу та їх родин, поки вони не стануть на ноги”, – пояснює координатор Володимир Терновський.

Місцева влада, коли дізналась про очікувану підтримку з канадського боку, також вирішила підтримати СОК.

Грантовий проєкт в Україні супроводжуватимуть спеціалісти Фонду «ЛАСКА».

MEDA – міжнародна організація економічного розвитку, місією якої є створення бізнес-рішень для бідності. Заснована в 1953 р. групою підприємців-менонітів, співпрацює з людьми, які живуть у бідності, сприяє започаткуванню, розвитку та підтримці малого та середнього бізнесу в регіонах, що розвиваються та по всьому світу.

MCIC – міжнародна організація, що підтримує Цілі сталого розвитку. Заснована в 1974 році у Вінніпезі, Манітоба, вона являє собою коаліцію з більш ніж сорока організацій, які займаються фінансуванням та сприянням міжнародного розвитку.

Читати далі

Економіка

22-річний український підприємець створив авторську фінансову гру

Опубліковано

У Маріуполі 22-річний підприємець Максим Науменко створив авторську фінансову гру. Про це повідомляє «Бізнес-Схід».

Зазначається, що проєкт USAID «Економічна підтримка Східної України» в минулому році організував бізнес-школу для молоді Маріуполя. Учасники курсу з підприємництва отримали корисні знання про те,  як втілити свою бізнес мрію в життя та стати успішним підприємцем. Під час навчання Максим Науменко захопився фінансовими іграми та згодом розробив авторську фінансову гру.

Власна справа 

Після завершення навчання у Приазовському державному технічному університеті Максим Науменко вирішив стати підприємцем. 

З дитинства з братом він любив робити з дерева різні поробки. Тож його перша справа – виготовлення сувенірів з дерева: дошки, підставки, органайзери.

Захопили фінансові ігри

Торік влітку Максим взяв участь у бізнес-школі, яка проводилася у Маріуполі за сприяння Проєкту USAID «Економічна підтримка Східної України». Бізнес-тренер Віталій Захарчук розповідав про трансформаційні фінансові ігри, які змінюють мислення людей, сприяють розвитку фінансової грамотності.

«Я став вивчати ці ігри. Згодом придбав собі одну, почав з друзями грати. Але я бачив, що в реальності це зовсім не так працює», – ділиться двадцятидворічний Максим Науменко.

З того часу думка про створення власної гри його не залишала. Підприємець почав навчатися цій грі і створювати свою. Витратив на це кілька місяців, тестував з друзями, радився з експертами, удосконалював і переробляв. Максим каже, що гра зазнала десять переробок.

У чому особливість гри

Гра складається з трьох видів кола. На кожному є різні картки – свого роду виклики-завдання. Кола різні – одні для тих, хто витрачає час і свої таланти, працюючи на інших людей. Інші кола для тих, хто сам дає роботу іншим і володіє активами. Долаючи виклики, учасники гри здобувають фінансовий досвід. Одним з нових ігрових ресурсів у розробці Максима став вільний час. Гравці розпоряджаються не лише грошима, а і своїм часом, від чого врешті залежить їх дохід.

«Загалом у грі 272 картки, нещодавно я додав картку “вірус”. Вона впливає на все, що відбувається на ринках та біржах. Є такі ситуації, які кардинально можуть змінити бізнес, ця картка одна з таких. Учасники гри думають, як вижити за таких умов. Деякі види бізнесу закриваються, водночас є такі, які мають більші прибутки – сфера торгівлі продуктами, станції обслуговування з ремонту автомобілів, виробники ліків. Це дуже перегукується зараз з нашою реальністю», – каже молодий підприємець.

Читати далі

Тренди

ДОПОМОГА
ШоТам

Підтримай наш проєкт, щоб ми могли надихати ще більше українців змінювати країну.