Ольга Романів засадила 10 гектарів українським часником! Для чого, спитаєте ви, що цікавого в часниковій фермі? “Купуй українське!” – скаже тобі Ольга Романів.

“Мало хто знає, але 80% часнику у супермаркетах – китайські, це що ж таке?” – каже фермерка.

Попри те, що виробники інколи називають часник культурою-патріотом, – за “прив’язку” певних сортів до певних регіонів, – в українських магазинах часто продається імпортний часник, здебільшого китайського походження. Частка Китаю на світовому часниковому ринку сягає 80%!

Крім китайського, в Україні, особливо навесні, продається також і єгипетський часник.

А от український часник частіше можна зустріти на базарі.

Читайте також: Український часник вирощуватимуть на грузинських полях

Тож Ольга Романів почала справу у 2015 році, коли ціна на часник сягала 100 грн!

“Звісно, щойно ми посадили часник, ціна на нього впала, проте продали все одно з вигодою”, – згадує Ольга.

За 4 роки її підприємство вийшло у прибуток. У сприятливий рік можна збирати і 10 тонн продукту з гектара.

Гуртова ціна закупки варіюється від 15 до 80 гривень.

Ольга мріє створити часниковий кластер з фермерами-сусідами та зробити чорний часник фішкою України!

У Ловагах на Івано-Франківщині існує страусина ферма Сергія Швеця. Страусина ферма приносить чоловіку до 2 000 грн на день.

У 2014-2015 роках Сергій воював у гарячих точках і паралельно вирішив відкрити страусину ферму і п’ять років готував для тварин приміщення.

Читайте також: “Страусенят можна купити по 100 доларів”. Як АТОвець заробляє на страусиній фермі

Нещодавно підприємцю підвернулась вдала пропозиція купити по знижці 22 страуси з миколаївської ферми. Тепер до нього на ферму “Саванна” приїжджають туристи з усієї країни:

“Ми тільки набираємо оберти – навіть у селі поблизу багато людей не знають, що тут є ферма зі страусами. Зараз одна екскурсія без дегустації коштує 50 гривень, із дегустацією – 300. За екскурсію нас відвідує людей із тридцять”.

Донеччанин Денис Жаткін відкрив найкращий паб України – “Кеди мистецтвознавця”.  “Кеди мистецтвознавця” з Дніпра отримали нагороду “Сіль”. Бо в меню тут 100 сортів пива з усіх куточків світу.

 “Кеди” просувають круті маленькі українські броварні і самі варять яблучний сидр. Денис Жаткін довго працював у гуртовій торгівлі.

“А одного дня мені набридло бути найманим працівником, захотів чогось свого”, – пояснює Денис Жаткін. Під час ремонту приміщення пабу знайшли старезні кеди. “Звідси і назва, тепер кожен працівник має в них відпрацювати одну зміну”, – розповідає Денис Жаткін.

Читайте також: Пиво зі смаком борщу. 8 незвичних крафтових броварень

В пабі зібрана колекція з понад 200 пивних келихів з усього світу. А Денис вже відкрив “Кеди мистецтвознавця” у Києві. Там колекціонуватиме кеди з історією.

Микола Прудивус з Хмельниччини заробляє на лікарських рослинах сотні тисяч гривень та забезпечує зарплатнею односельців. А врожаї продає крупним фармацевтичним компаніям України. 

Приватне підприємство розташоване в селі Колодіївка Кам’янець-Подільського району Хмельницької області та спеціалізується на вирощуванні, заготівлі та реалізації лікарських рослин. 

Микола Прудивус став трав’яним мільйонером. Вже 40 років він збирає лікарські збори та чаї. Вирощує до 20 тонн на рік:: ромашку, мелісу, м’яту, ехінацею, валеріану, шавлію, нагідки, фенхель. Дає роботу односельцям – забезпечує їх насінням, а потім скуповує врожаї.

“У нас селяни можуть заробити десь 9-10 тисяч”, – розповідає Микола Прудивус.

Читайте також: Як заробити 35 000 доларів на гектарі черешні

З 70-х років чоловік працював у радгоспі лікарських рослин. А коли той розпався – запустив із синами власну справу.

“Батьки вчили мене “сину, ти ходиш ногами по грошах – гріх це не використати”, – каже Микола Прудивус. Зараз за сезон заробляють близько мільйона гривень.

 “Уявіть, половину рослин в Україні імпортують – тож треба вирощувати своє”, – переконаний Микола Прудивус.

Олександр Іваніцький – колишній АТОвець та “король” мурашиних ферм у Ant City . На початку війни закинув успішний туристичний бізнес та пішов в АТО. Після повернення побачив, що галузь туризму занепала. Тому замислився розпочати іншу справу. Підгледів ідею для бізнесу у серіалі “Альф” і тепер успішно продає мурашині ферми по Україні і за кордон. 

Чоловік заснував Ant City та продає мурашок по 1000 гривень. Найдешевша така ферма коштує 1000 гривень. Їх купують і для дітей, і для серйозних бізнесменів. Розводити мурашок придумав Олександр Іваніцький.

“Ідею ферми підгледів у серіалі “Альф”, подумав, що це матиме попит”, – розповідає Олександр Іваніцький.

Ферма складається з колонії комах та формікарія. Спочатку Олесандр робив формікарії зі скла.

“Потім зрозуміли, що це не дуже безпечно і перейшли на пластик”, – говорить Олександр Іваніцький.

Він не тільки продає, а й вчить доглядати за комахами.

“Мурахи не викликають алергії та вчать дітей відповідальності”, – ділиться Олександр Іваніцький.

Представники Ant City є в Іспанії, Франції, Нідерландах, Америці. Як не парадоксально, ні в Європі, ні в Штатах ця сфера поки не настільки розвинена, тільки починає актуалізуватися.

Детальніше читайте: “Ми – Apple серед мурашиних ферм”. Як атовець продає мурах у Європу та Америку

Із Держбюджету на соціально-економічний розвиток окремих територій виділили 2,5 млрд грн, із них Дніпропетровщина отримала 102,3 млн грн. Про це повідомили у пресслужбі Дніпропетровської ОДА.

Куди направили фінасування?

Державну субвенцію в розмірі 25 млн грн розподілили між містами:

• Дніпро;
• Нікополь;
• Кривий Ріг;
• Вільногірськ.

А також між Нікопольським, П’ятихатським, Межівським, Софіївським районами; Лошкарівською, Апостолівською й  Зеленодольською ОТГ.

Що буде зроблено за ці кошти?

Кошти спрямують, зокрема, на капремонт шкіл та облаштування їх комп’ютерами й мультимедійними проекторами, придбання медичного обладнання, будівництво парку, спортивних майданчиків і мініфутбольних полів.

Решту грошей розподілено між бюджетами Дніпра і Кривого Рогу, Верхньодніпровського, Дніпровського, Магдалинівського, Петропавлівського та П’ятихатського районів.

Читайте також: У нові електрички для Запоріжжя та Дніпропетровщини інвестують 110 млн євро

Зазначається, що перелік об’єктів сформує та затвердить місцева влада.

Як повідомлялося раніше, у Дніпропетровській області з’явився перший пересувний мамограф.