“Екологія і довкілля – не знає кордонів, і їм наплювати, які там стовпчики стоять”, – каже екоактивістка.
Це Марина Слободянюк – документаторка й аналітикиня правозахисної організації Truth Hounds.
“Наша організація зіткнулася з проблемою ґрунтів на Донбасі, коли ми робили своє дослідження з впливу військових дій – війни, власне, – на довкілля”, – каже документаторка й аналітикиня «Truth Hounds» Марина Слободянюк.
За її словами, у мінах і снарядах дуже багато таких елементів, яких узагалі немає в ґрунтах. Важкі метали, наприклад.
Читайте також: Чим загрожують Донбасу шахтні води (ВІДЕО)
“І, звичайно, багато чого потрапляє в тварин, скажімо, в організми, які людина потім може споживати у їжу, різноманітні – та ж риба, наприклад. І тому це безпосередня небезпека для здоров’я людини”, – додає Марина.
Метал – у ґрунтах
Науковці брали проби ґрунтів і води під час виїзних польових місій.
“В одній із таких місій ми поїхали в заповідник «Крейдова флора», який знаходиться під містом Слов’янськ. Там у 14-му році точились запеклі бої, і залишились вирви, залишились сліди. З таких вирв ми взяли проби на аналіз, здали в лабораторію, і результати показали, що насправді дуже великі показники – в сотні разів перевищення гранично допустимих концентрацій є, наприклад, такого металу, як свинець. Наявний стронцій, титан, що взагалі не характерно для ґрунтів”, – каже Марина Слободяник.
Результати дослідження опубліковані у звіті «Довкілля Донбасу: невидимий фронт».
Читайте також: Як «Мануфактура ГаражКрафт» рятує Донбас від пластику? (ВІДЕО)
“У своїх місіях і польових поїздках ми багато спілкувалися з місцевими жителями. І вони самі казали нам, наскільки погіршився стан тих же ґрунтів, наприклад, наскільки вони відчувають, що довкілля змінюється під впливом війни. Я вам навіть можу зараз зачитати. І ми цю цитату долучили до звіту: «Після обстрілів земля стає мертва. Після зимового снаряду всю городину влітку довелось викинути. Абрикоси стали малі, морщені»”, – додала документаторка й аналітикиня «Truth Hounds» Марина Слободянюк.
Шахтні води підтоплюють ґрунти
Ґрунт псують не тільки військові дії, а й затоплення шахт.
Унаслідок активних бойових дій відбувалися влучання і велися бої на території самих шахт, бо їх там дуже багато. Відтак вони вийшли з ладу, і там просто неможливо було працювати. Через окупацію територій багато шахт просто порізали й вивезли металобрухт в Росію. Тому шахти почали закриватись дуже масово.
Закривались вони технологічно неправильно, без дотримання будь-яких норм. Просто їх залишали, як є.
Більшість шахт затоплюється ґрунтовими водами, перетворюючись на шахтні води.
“Ця вода або вимиває ґрунти, від чого відбуваються провали або навіть землетруси техногенні, як у Макіївці, наприклад. Там люди скаржаться на підземні поштовхи постійно. Особливо небезпечне затоплення шахти «Юнком», відомої завдяки сумнозвісному об’єкту «Кліваж» – підземному ядерному вибуху 1979 року”, – каже екоактивістка.
Звідти перестали відкачувати воду в 2018 році.
“Це взагалі заборонена тема. «Юнком»… починати на тристоронній контактній групі розмову про «Юнком» – це значить припиняти її, тому що далі якихось запевнювань того, що все добре, і абсолютної тотальної заборони в доступі там МАГАТЕ, наприклад…”, – додала Марина Слободянюк.
*МАГАТЕ – Міжнародне агентство з атомної енергії
Усе це блокується, і абсолютно жодної можливості дослідити й отримати актуальні дані немає. Але те, що відомо все-таки, з інших джерел, то, по-перше, що її закрили, цю шахту, по-друге, що об’єкт «Кліваж» уже затоплюється. Тобто рівень шахтних вод піднявся настільки, що оця-от капсула – вона вже оточена водою.
Читайте також: Як одна сім’я на Луганщині рятує донбаські ліси (ВІДЕО)
Це означає, що вже відбувається забруднення підземних вод, яке може призвести до радіоактивної катастрофи.
“Це все тече у Сіверський Донець, а Сіверський Донець потім впадає у Дон, який же тече до території Росії – там Бєлгородська область, Ростовська область. І далі в Азовське море впадає”, – стверджує Марина.
Яке вирішення?
Ситуація стрімко погіршується. Потрібно негайно впроваджувати глобальний моніторинг стану води та ґрунтів.
“Це має бути комплексний підхід, це має бути якась спільна єдина база, де можна отримати інформацію про стан довкілля і різних його елементів, щоб прослідкувати динаміку і зрозуміти, з чим… що рятувати в першу чергу. Є, наприклад, недавній досвід війни в Європі, на території колишньої Югославії. Я впевнена, що там держави також стикалися з такими проблемами. Тому важливо переймати досвіди іноземних держав: можливо, у них є якісь спеціалісти, можливо, є якісь розроблені програми”, – каже Марина Слободянюк.
На її думку, держава, органи на місцях мають інформувати людей про те, наскільки війна, ті ж вибухи в землі можуть бути шкідливі для їхнього здоров’я: як і що робити, якщо обстріляли город і там багато вирв, – чи можна після цього щось сіяти, чи якусь городину вирощувати, наскільки це безпечно для них.
“Тобто дійсно, якщо настільки страждає земля від вибухів, то яким чином справлятися з цією проблемою. Щоб людей також не залишати сам на сам із мертвою землею” – Марина Слободянюк.
Нині «Truth Hounds» спільно з іншими еко-активістами працює над Схід Ekomap. Цей сервіс фіксує екологічні проблеми східних регіонів та способи їх вирішення.
Про проєкт
Cxiд Ekomap – це інтерактивний атлас, присвячений актуальному стану навколишнього середовища Донецької та Луганської областей.
Проєкт розроблений громадською організацією «Криголам» за підтримки посольства Чехії в рамках Transition Promotion Program.
Збройний конфлікт на сході країни заподіяв катастрофічної шкоди довкіллю, порушилась система моніторингу навколишнього середовища. На інтерактивній мапі зібрані екологічні проблеми регіону – затоплення шахт, сміттєві полігони, лісові пожежі, тліючі терикони, просідання грунтів та інші.
Читайте також: Що робити з тлінням териконів? Сценарії порятунку територій біля шахт Донбасу
Натиснувши на кожну проблему користувачі мають можливість ознайомитись з нею завдяки відеоролику, а також дізнатись про інструменти та методи, необхідні для її вирішення, які пропонують науковці.
Перший крок до розв’язання проблеми – розуміння її масштабності. І головна мета Cxiд Ekomap – розпочати діалог про вирішення екологічних проблем шляхом збору даних і допомоги тим, хто працює з питаннями екології Донбасу.
Нагадаємо, на Київщині влаштували екозмагання – турнір зі збирання сміття.
