Новини, якi надихають!
Пiдтримати
Звяжіться з нами

Суспільство

Чим загрожують Донбасу шахтні води (ВІДЕО)

Опубліковано

З початком військового протистояння у 2014 році На Донбасі закрилося понад 60% шахт. Частина з них вже є затопленими. І це екологічна катастрофа. Але навіщо шахти затоплюють?

У чому загроза?

«Усі закриті шахти, через утворення певних порожнин і заповнення газом або шахтними водами мають бути консервовані. Є два типи консервації, це: суха консервація та мокра консервація. Суха консервація передбачає, що обладнання для відкачування шахтних вод знаходиться всередині шахти. Цей вид консервації є достатньо затратним, він дорогий і більше все ж використовують мокру консервацію, коли шахту затоплюють водою, а обладнання для відкачки шахтних вод виносять на поверхню. Однак мокра консервація більш шкідлива, оскільки шахтні води, якими затоплюють саму шахту, забруднюють грунт у подальшому, також грунтові води і поверхневі води. Також впливають на сам грунт, що призводить до зсуву грунту. І відповідно страждає населення, на яких це може відобразитися», – розповіла менеджерка проєкту БФ «Право на захист» Олександра Лук’яненко.

За її словами, це може привести до просідання поверхні, спонтанного виділення газу, локальних «землетрусів» і потрапляння брудних «шахтних» вод у ґрунтові.

Які можуть бути наслідки?

«Щодо наслідків, то якщо ми не почнемо займатися цим питанням, вирішувати це питання вже сьогодні, то ми будемо поступово йти до екологічної катастрофи в цьому регіоні. Оскільки шахтні води поступово забруднюють грунти, поступово забруднюють воду і це впливає на всі екосистеми регіону. І це може призвести до того, що через декілька років, через декілька десятків років просто деякі регіони Донецької та Луганської областей будуть не придатні для життя населення», – додає екоактивістка.

Проблема з шахтами була ще до початку бойових дій, але з початком війни на сході України ситуація погіршилась, оскільки чимало шахт залишися на непідконтрольній уряду України території.

Читайте такожЯк «Мануфактура ГаражКрафт» рятує Донбас від пластику? (ВІДЕО)

Активістка Олександра Лук’яненко з організації «Право на захист» займається питаннями екології на сході України, працює у межах проєкту, що піклується про екологічні питання на сході України.

«Ми займаємось питанням затоплених шахт і впливу затоплених шахт на навколишнє середовище, а також на життя та здоров’я людей ще з 2019 року. У рамках нашої роботи це є аналітична та адвокаційна діяльність. Ми також активно співпрацюємо з органами місцевої влади, з центральними органами влади в рамках цих питань. Ми активно працюємо з експертами-екологами. Це гідрогеологи можуть бути, або інші вузькопрофільні спеціалісти», – каже Олександра Лук’яненко.

Тож яке вирішення проблеми затоплення шахт?

«Це можливо тільки на підконтрольній уряду України території, але в березні 2021 року на рівні трьохстороньої контактної групи було досягнуто домовленості щодо створення моніторингової групи саме з питань моніторингу довкілля, з обох сторін вздовж лінії розмежування. Ця група вже створена, в її складі також є міжнародні експерти та відповідні профільні експерти з трьохстороньої контактної групи, економічної підгрупи. І у вересні цього року відбудеться перше засідання цієї екологічної комісії і очолить її міжнародний експерт», – додала активістка.

Як варіант вирішення цієї проблеми це може бути впровадження певних місцевих, або національного рівня програм, які передбачають аналіз стану самої шахти, аналіз хімічного складу шахтних вод, грунтових вод та поверхневих вод, а також аналіз стану грунту. Відповідно подальше інформування населення щодо стану вод та грунтів і прийняття певних дій, виконання певних дій для того, щоб покращити ситуацію.

Читайте також: Як одна сім’я на Луганщині рятує донбаські ліси (ВІДЕО)

«Звичайні громадяни мають бути активними, говорити про ці питання. Порушувати ці питання у ЗМІ. Також дуже дієві особисті звернення до органів влади. Це можуть бути звернення до місцевих органів влади та до центральних органів влади. Тому наша активність – наше все. Я не можу тут сказати, що треба сортувати сміття це трошки не та тема, але треба думати про наше довкілля вже сьогоні, оскільки завтра вже може бути пізно», – впевнена представниця БФ «Право на захист».

Нині БФ «Право на захист» спільно з іншими екоактивістами працює над Cхід Ekomap. Цей сервіс фіксує екологічні проблеми східних регіонів та способи їхнього вирішення.

Про проєкт 

Cxiд Ekomap – це інтерактивний атлас, присвячений актуальному стану навколишнього середовища Донецької та Луганської областей. 

Проєкт розроблений громадською організацією «Криголам» за підтримки посольства Чехії в рамках Transition Promotion Program.

Збройний конфлікт на сході країни заподіяв катастрофічної шкоди довкіллю, порушилась система моніторингу навколишнього середовища. На інтерактивній мапі зібрані екологічні проблеми регіону – затоплення шахт, сміттєві полігони, лісові пожежі, тліючі терикони, просідання грунтів та інші. 

Читайте також: Що робити з тлінням териконів? Сценарії порятунку територій біля шахт Донбасу

Натиснувши на кожну проблему користувачі мають можливість ознайомитись з нею завдяки відеоролику, а також дізнатись про інструменти та методи, необхідні для її вирішення, які пропонують науковці. 

Перший крок до розв’язання проблеми – розуміння її масштабності. І головна мета Cxiд Ekomap – розпочати діалог про вирішення екологічних проблем шляхом збору даних і допомоги тим, хто працює з питаннями екології Донбасу. 

Нагадаємо, на Луганщині і Донеччині екологи рятують унікальні українські степи.

Суспільство

Військові почали розписувати стелу в Донецькій області

Опубліковано

Раніше місцеві волонтери пофарбувала знак, прибравши написи й наліпки, які з 2014 року залишали на ньому військові. Однак в соцмережах це оновлення викликало обурення у багатьох користувачів, бо в написах та фрагментах вбачається важливе значення.

Про це повідомив військовослужбовець 93-ї окремої механізованої бригади “Холодний Яр” з позивним “Стус”.

“Стела оживає й набуває нової історії”, – написав він.

фото: військовослужбовець 93-ї окремої механізованої бригади “Холодний Яр”

Бригада “Холодний Яр”

93-а окрема механізована бригада “Холодний Яр” – тактичне сполучення у складі Сухопутних військ України Утворена на базі техніки та особового складу 93-ї гвардійської мотострілецької дивізії СРСР. Спадкоємності до 93-ї гвардійської мотострілецької дивізії не має.

Читати також: Данія купуватиме зброю для ЗСУ в українських виробників

З початку бойових дій на сході України бригада брала участь у боях за населені пункти: Селидове, Українка, Карлівка, Нетайлове, Первомайське, Піски, Авдіївка. З травня 2014 року до січня 2015 року підрозділи 93-ї бригади утримували Донецький аеропорт. За це вони та бійці інших підрозділів були прозвані у ЗМІ “кіборгами”.

Нагадаємо, що стартує відбір до української збірної на Ігри Нескорених 2025.

Фото: військовослужбовець 93-ї окремої механізованої бригади “Холодний Яр”

Читати далі

Суспільство

У Венеції пройшов перфоманс, присвячений “Ізоляції” в Донецьку

Опубліковано

У перформансі, який відбувся 17 квітня, художник Лозано-Геммер згадав про свою інсталяцію “Кімната пульсу”, яку він представив ще в 2013 році в Центрі сучасного мистецтва “Ізоляція” в Донецьку.

Про це він повідомив на своїй сторінці у Facebook.

фото: Лозано-Геммер

Про перфоманс

Під час виставки в Донецьку в 2013 році Лозано-Геммер записав серцебиття понад ста відвідувачів “Ізоляції”. Через три місяці після завершення проєкту місто було окуповано російськими військами, а приміщення “Ізоляції” знищили. Пізніше росіяни перетворили на таємну катівню.

фото: Лозано-Геммер

Читати також: “Чорнобиль 22”: український документальний фільм зʼявився на Takflix

Під час цьогорічного перформансу на бієнале, Лозано-Геммер запропонував відвідувачам “додати” своє серцебиття до аудіозаписів, зроблених ним у Донецьку. Це створило живий пам’ятник загиблим, де кожен новий запис витісняв один зі старих. Таким чином, митець прагне нагадати про необхідність пам’ятати про трагедії, що відбуваються в окупованому Донецьку.

Записи серцебиття зберігалися на спеціальному технічному пристрої, який відтворював ритм серця на підключених до нього лампах. Після додавання нового серцебиття місцевий виконавець Грегоріо Магніфічі, до якого цей пристрій був прикріплений, прогулювався вулицями Венеції.

Нагадаємо, що на Київщині запустили інноваційну станцію з переробки воєнних відходів.

Також ми повідомляли, що український павільйон представив на Венеційській Бієнале мапу бомбосховищ у Венеції.

Фото: Лозано-Геммер

Читати далі

Суспільство

“Чорнобиль 22”: український документальний фільм зʼявився на Takflix

Опубліковано

Документальний фільм “Чорнобиль 22” режисера Олексія Радинського вийшов на онлайн-платформі Takflix.

Про це повідомляється на Takflix.

Про фільм

У стрічці показали свідчення працівників Чорнобильської АЕС про тимчасову окупацію станції російськими військами. У стрічці також є фрагменти зйомки анонімного інформатора ЗСУ, який фіксував пересування російської техніки.

Читати також: “Ми були рекрутами”: в Україні вийде фільм про 3ОШБ

Команда АЕС розповідає про те, як росіяни робили окопи в Рудому лісі й мародерили, коли відходили до Білорусі 31 березня 2022-го. Працівники АЕС продовжували виконувати свої обов’язки під час окупації, намагаючись допомогти українським військовим.

“Ці люди дуже різні: від працівників атомної станції до самоселів й екологів. Їхні свідчення обʼєднує одне спостереження: росіяни опинились у Чорнобильській зоні, не маючи жодної гадки про те, куди вони насправді потрапили”, – розповідає режисер стрічки про героїв фільму.

Переглянути фільм можна тут.

Нагадаємо, що в Україні почалась підготовка фахівців з реставрації культурної спадщини.

Фото: Чорнобиль22

Читати далі

 РЕКЛАМА:

Шопочитати

Суспільство5 днів тому

«Я просто хотіла, щоб якась мама плакала менше, ніж я»: як Вікторія Наумович змінює життя молоді з інвалідністю у своєму місті

«Настя народилася передчасно. Зовсім крихітна — 1 кілограм 100 грамів. Ми одразу розуміли, що будуть...

Суспільство2 тижні тому

Врятувати поліських коней: як на Київщині відновлюють українську породу та створюють простір автентичних ремесел

Маленький кінь, більше схожий на поні, невибагливий у їжі та лагідний. Саме такі тварини здавна...

Суспільство2 тижні тому

«Без цього бренду не було б мене». Як соціальний бізнес Ohra Home об’єднує матерів дітей з інвалідністю

У житті Юлії Бігун багато різних сфер: сім’я, робота в проєкті з гуманітарного розмінування України,...

Суспільство2 тижні тому

Виготовляє «гівняні» прикраси з пташиного посліду. Це історія арт-активістки, яка живе з голубом  

Свого першого голуба Валеру вона побачила в закинутій квартирі майже бездиханним пташеням і врятувала. А...

РЕКЛАМА: