Новини, якi надихають!
Пiдтримати
Звяжіться з нами

Суспільство

Чим загрожують Донбасу шахтні води (ВІДЕО)

Опубліковано

Підтримай ШоТам

ШоТам – медіа, яке допомагає зберігати спокій навіть під час війни. Кожна наша публікація – це привід пишатися нашою армією, волонтерами та кожним українцем. А кожен твій донат – це внесок у боротьбу на інформаційному фронті.

З початком військового протистояння у 2014 році На Донбасі закрилося понад 60% шахт. Частина з них вже є затопленими. І це екологічна катастрофа. Але навіщо шахти затоплюють?

У чому загроза?

«Усі закриті шахти, через утворення певних порожнин і заповнення газом або шахтними водами мають бути консервовані. Є два типи консервації, це: суха консервація та мокра консервація. Суха консервація передбачає, що обладнання для відкачування шахтних вод знаходиться всередині шахти. Цей вид консервації є достатньо затратним, він дорогий і більше все ж використовують мокру консервацію, коли шахту затоплюють водою, а обладнання для відкачки шахтних вод виносять на поверхню. Однак мокра консервація більш шкідлива, оскільки шахтні води, якими затоплюють саму шахту, забруднюють грунт у подальшому, також грунтові води і поверхневі води. Також впливають на сам грунт, що призводить до зсуву грунту. І відповідно страждає населення, на яких це може відобразитися», – розповіла менеджерка проєкту БФ «Право на захист» Олександра Лук’яненко.

За її словами, це може привести до просідання поверхні, спонтанного виділення газу, локальних «землетрусів» і потрапляння брудних «шахтних» вод у ґрунтові.

Які можуть бути наслідки?

«Щодо наслідків, то якщо ми не почнемо займатися цим питанням, вирішувати це питання вже сьогодні, то ми будемо поступово йти до екологічної катастрофи в цьому регіоні. Оскільки шахтні води поступово забруднюють грунти, поступово забруднюють воду і це впливає на всі екосистеми регіону. І це може призвести до того, що через декілька років, через декілька десятків років просто деякі регіони Донецької та Луганської областей будуть не придатні для життя населення», – додає екоактивістка.

Проблема з шахтами була ще до початку бойових дій, але з початком війни на сході України ситуація погіршилась, оскільки чимало шахт залишися на непідконтрольній уряду України території.

Читайте такожЯк «Мануфактура ГаражКрафт» рятує Донбас від пластику? (ВІДЕО)

Активістка Олександра Лук’яненко з організації «Право на захист» займається питаннями екології на сході України, працює у межах проєкту, що піклується про екологічні питання на сході України.

«Ми займаємось питанням затоплених шахт і впливу затоплених шахт на навколишнє середовище, а також на життя та здоров’я людей ще з 2019 року. У рамках нашої роботи це є аналітична та адвокаційна діяльність. Ми також активно співпрацюємо з органами місцевої влади, з центральними органами влади в рамках цих питань. Ми активно працюємо з експертами-екологами. Це гідрогеологи можуть бути, або інші вузькопрофільні спеціалісти», – каже Олександра Лук’яненко.

Тож яке вирішення проблеми затоплення шахт?

«Це можливо тільки на підконтрольній уряду України території, але в березні 2021 року на рівні трьохстороньої контактної групи було досягнуто домовленості щодо створення моніторингової групи саме з питань моніторингу довкілля, з обох сторін вздовж лінії розмежування. Ця група вже створена, в її складі також є міжнародні експерти та відповідні профільні експерти з трьохстороньої контактної групи, економічної підгрупи. І у вересні цього року відбудеться перше засідання цієї екологічної комісії і очолить її міжнародний експерт», – додала активістка.

Як варіант вирішення цієї проблеми це може бути впровадження певних місцевих, або національного рівня програм, які передбачають аналіз стану самої шахти, аналіз хімічного складу шахтних вод, грунтових вод та поверхневих вод, а також аналіз стану грунту. Відповідно подальше інформування населення щодо стану вод та грунтів і прийняття певних дій, виконання певних дій для того, щоб покращити ситуацію.

Читайте також: Як одна сім’я на Луганщині рятує донбаські ліси (ВІДЕО)

«Звичайні громадяни мають бути активними, говорити про ці питання. Порушувати ці питання у ЗМІ. Також дуже дієві особисті звернення до органів влади. Це можуть бути звернення до місцевих органів влади та до центральних органів влади. Тому наша активність – наше все. Я не можу тут сказати, що треба сортувати сміття це трошки не та тема, але треба думати про наше довкілля вже сьогоні, оскільки завтра вже може бути пізно», – впевнена представниця БФ «Право на захист».

Нині БФ «Право на захист» спільно з іншими екоактивістами працює над Cхід Ekomap. Цей сервіс фіксує екологічні проблеми східних регіонів та способи їхнього вирішення.

Про проєкт 

Cxiд Ekomap – це інтерактивний атлас, присвячений актуальному стану навколишнього середовища Донецької та Луганської областей. 

Проєкт розроблений громадською організацією «Криголам» за підтримки посольства Чехії в рамках Transition Promotion Program.

Збройний конфлікт на сході країни заподіяв катастрофічної шкоди довкіллю, порушилась система моніторингу навколишнього середовища. На інтерактивній мапі зібрані екологічні проблеми регіону – затоплення шахт, сміттєві полігони, лісові пожежі, тліючі терикони, просідання грунтів та інші. 

Читайте також: Що робити з тлінням териконів? Сценарії порятунку територій біля шахт Донбасу

Натиснувши на кожну проблему користувачі мають можливість ознайомитись з нею завдяки відеоролику, а також дізнатись про інструменти та методи, необхідні для її вирішення, які пропонують науковці. 

Перший крок до розв’язання проблеми – розуміння її масштабності. І головна мета Cxiд Ekomap – розпочати діалог про вирішення екологічних проблем шляхом збору даних і допомоги тим, хто працює з питаннями екології Донбасу. 

Нагадаємо, на Луганщині і Донеччині екологи рятують унікальні українські степи.

Суспільство

На півдні за добу ЗСУ знищили 31 ворожий танк

Опубліковано

Підтримай ШоТам

ШоТам – медіа, яке допомагає зберігати спокій навіть під час війни. Кожна наша публікація – це привід пишатися нашою армією, волонтерами та кожним українцем. А кожен твій донат – це внесок у боротьбу на інформаційному фронті.

На південному напрямку упродовж минулої доби ЗСУ знищили понад 60 одиниць ворожої техніки, зокрема 31 танк.

Про це повідомили у зведенні оперативного командування «Південь» за підсумками понеділка, 3 жовтня.

За інформацією, наша авіація нанесла 9 ударів по ворожих позиціях та об’єктах.

Ракетно-артилерійські підрозділи виконали 290 вогневих завдання. Ліквідовано 8️7️ окупантів та понад 60 одиниць ворожої техніки, зокрема:  

  • 31 ворожий танк,
  • 2️7️ одиниць авто-бронетехніки.

Читайте також«Надійний тил має рятувати економіку». Як Хотинська громада стала фортецею для релокованого бізнесу

ЗСУ знищили реактивну систему залпового вогню «Ураган» і транспортно-заряджальну машину до неї. Також розгромлено мінометний комплекс «Сані» 120-го калібру.

Два танки і БМП — захоплені як трофеї.

Окрім того, надвечір, 3 жовтня, у Криворізькому районі сили ППО України збили ворожу ракету, якою ворог намагався атакувати стратегічну інфраструктуру регіону.

Нагадаємо, ЗСУ знищили штаб окупантів у Бериславі на Херсонщині.

Також ми повідомляли про збиття російського штурмовика Су-25 над Херсонщиною.

Фото: facebook.com/okPivden.

Читати далі

Суспільство

На Полтавщині Опішнянська громада і переселенці спільно зробили укриття для дітей (ВІДЕО)

Опубліковано

Підтримай ШоТам

ШоТам – медіа, яке допомагає зберігати спокій навіть під час війни. Кожна наша публікація – це привід пишатися нашою армією, волонтерами та кожним українцем. А кожен твій донат – це внесок у боротьбу на інформаційному фронті.

На Полтавщині Опішнянська громада та переселенці об’єдналися в одну команду. Переселенці допомогли з ремонтом дитсадка та укриття неподалік, а тепер спільно з комунальниками будують сховище для школи.

Про це розповідає ШоТам у межах проєкту «Громада діє».

Відремонтували дитсадок і укриття

Опішнянська громада і переселенці разом дбають про безпеку дітей. Приводять до ладу укриття в закладах освіти, щоб маленьким мешканцям нічого не загрожувало під час повітряних тривог.

Громада і переселенці разом підготували до навчального року укриття в дитячому садочку в Опішні.

«У пригоді нам стали внутрішньо переміщені особи, які відгукнулися. Зробили ремонт, замінили проводку, встановили унітази, душову і зробили мінімальні умови для того, щоб дітки могли пересиджувати там повітряну тривогу», — розповідає голова Опішнянської громади Микола Різник.

Також переселенці відремонтували дитячий садочок. Тепер тут навчаються 7 діток ВПО.

«Ми залили стяжку, зробили мінімальний ремонт і тепер з їхньою допомогою і наших жителів ми змогли запустити цей дитячий садочок», — Микола Різник, голова Опішнянської громади.

Загалом у громаді підготували 7 укриттів для навчальних закладів. Нині з нуля будують восьме сховище біля найбільшої школи в Опішні.

Читайте також«Надійний тил має рятувати економіку». Як Хотинська громада стала фортецею для релокованого бізнесу

«Робота кипить, купа техніки, переселенці допомагають, діло буде», — впевнений голова Опішнянської громади Микола Різник.

Віталій — один із десяти переселенців, який разом із комунальниками закладає фундамент майбутнього сховища. Він виїхав зі Слов’янська разом із дружиною і дітьми.

«4 місяці вже живемо в цій громаді. Надали допомогу, роботу, харчування, житло. Хороші люди, ніколи ні в чому не відмовлять, усе добре», — каже переселенець зі Слов’янська Віталій.

Коли голова кинув клич серед переселенців, Віталій відгукнувся першим.

«Звичайно, будемо допомагати. Копали, рубали, будували. Звичайно, задоволений роботою», — Віталій, переселенець зі Слов’янська.

Віталій допомагатиме зі сховищем до самого відкриття. А громада планує втілити в життя ще не один проєкт разом із друзями-переселенцями.

Про проєкт

«Громада Діє» — проєкт, у якому ШоТам розповідає, як громади адаптуються під час війни і вчаться допомагати собі і іншим.

Нагадаємо, Золочівська громада на Львівщині потоваришувала із Польщею і допомагає ЗСУ.

Також ШоТам розповідав, як Зорівська громада на Черкащині засадила всі поля і відправляє урожай ЗСУ.

Читати далі

Суспільство

У Чернігові відкрили першу соціальну веломайстерню

Опубліковано

Підтримай ШоТам

ШоТам – медіа, яке допомагає зберігати спокій навіть під час війни. Кожна наша публікація – це привід пишатися нашою армією, волонтерами та кожним українцем. А кожен твій донат – це внесок у боротьбу на інформаційному фронті.

У Чернігові почала працювати перша соціальна веломайстерня — вже відбулося офіційне відкриття закладу.

Про це повідомили на фейсбук-сторінці проєкту Go Bike Chernihiv.

Як працюватиме майстерня?

Зазначається, що саме в соціальній веломайстерні ремонтуватимуть безкоштовні велосипеди, отримані у межах кампанії #BikesForUkraine. Байки передаватимуть соціальним працівникам, медикам і волонтерам.

Тут працюватиме веломайстер, який допоможе з ремонтом та навчить основним правилам догляду за байком.

Також у доступі будуть професійні інструменти для ремонту велосипедів.

У майбутньому у веломайстерні планується проведення тематичних заходів та різних активностей для підтримки чернігівської велородини.

Читайте також: «Надійний тил має рятувати економіку». Як Хотинська громада стала фортецею для релокованого бізнесу

Адреса веломайстерні: Чернігів, вул. Борисоглібська, 8.

Реалізувати ініціативу вдалося завдяки проєкту Go Bike Chernihiv, що виконується ГО «Агенція міських ініціатив /АМІ» у партнерстві з ГО «Еко Місто».

Про проєкт

30 серпня 2022 року у Чернігові стартував проєкт Go Bike Chernihiv. Він передбачає велосипеди для містян, сервіс та інфраструктуру. Його метою є покращення сталої міської мобільності в умовах паливної кризи, розвантаження автошляхів, зекономити пальне для військових, а також покращити економіку в місті. Активісти хочуть, щоб на Чернігівщині було більше екологічного виду транспорту.

Нагадаємо, в Одесі облаштували нову велодоріжку.

Раніше ми повідомляли, як українські студенти винайшли пристрій, що врятує велосипеди від крадіжок.

Фото: фейсбук-сторінка Go Bike Chernihiv.

Читати далі

Шопочитати

Суспільство1 день тому

Шкарпетки, які об’єднують. Знищена окупантами Рубіжанська панчішна мануфактура відновлює роботу у Львові

За 25 років роботи Рубіжанська панчішна мануфактура стала абсолютним лідером в Україні та поступово почала...

Суспільство2 дні тому

«Надійний тил має рятувати економіку». Як Хотинська громада стала фортецею для релокованого бізнесу

Попри невеликі розміри Хотинська громада, що в Чернівецькій області, прийняла вже шість релокованих підприємств. Більшість...

Суспільство2 дні тому

Підтримуємо своїх. Переселенці з Луганщини запустили в Дніпрі шелтер та коворкінг для земляків

Сидіти склавши руки – це не про них. Держслужбовці разом із громадськими організаціями займались відновленням...

NewСхід5 днів тому

«Найскладніше – переконати людей виїхати». Як громада на Хмельниччині стала другою домівкою для переселенців зі сходу

У громаді на Хмельниччині мешкає ціле поселення переселенців зі сходу нашої країни. Більшість із них...