Суспільство
Чим загрожують Донбасу шахтні води (ВІДЕО)
З початком військового протистояння у 2014 році На Донбасі закрилося понад 60% шахт. Частина з них вже є затопленими. І це екологічна катастрофа. Але навіщо шахти затоплюють?
У чому загроза?
«Усі закриті шахти, через утворення певних порожнин і заповнення газом або шахтними водами мають бути консервовані. Є два типи консервації, це: суха консервація та мокра консервація. Суха консервація передбачає, що обладнання для відкачування шахтних вод знаходиться всередині шахти. Цей вид консервації є достатньо затратним, він дорогий і більше все ж використовують мокру консервацію, коли шахту затоплюють водою, а обладнання для відкачки шахтних вод виносять на поверхню. Однак мокра консервація більш шкідлива, оскільки шахтні води, якими затоплюють саму шахту, забруднюють грунт у подальшому, також грунтові води і поверхневі води. Також впливають на сам грунт, що призводить до зсуву грунту. І відповідно страждає населення, на яких це може відобразитися», – розповіла менеджерка проєкту БФ «Право на захист» Олександра Лук’яненко.
За її словами, це може привести до просідання поверхні, спонтанного виділення газу, локальних «землетрусів» і потрапляння брудних «шахтних» вод у ґрунтові.
Які можуть бути наслідки?
«Щодо наслідків, то якщо ми не почнемо займатися цим питанням, вирішувати це питання вже сьогодні, то ми будемо поступово йти до екологічної катастрофи в цьому регіоні. Оскільки шахтні води поступово забруднюють грунти, поступово забруднюють воду і це впливає на всі екосистеми регіону. І це може призвести до того, що через декілька років, через декілька десятків років просто деякі регіони Донецької та Луганської областей будуть не придатні для життя населення», – додає екоактивістка.
Проблема з шахтами була ще до початку бойових дій, але з початком війни на сході України ситуація погіршилась, оскільки чимало шахт залишися на непідконтрольній уряду України території.
Читайте також: Як «Мануфактура ГаражКрафт» рятує Донбас від пластику? (ВІДЕО)
Активістка Олександра Лук’яненко з організації «Право на захист» займається питаннями екології на сході України, працює у межах проєкту, що піклується про екологічні питання на сході України.
«Ми займаємось питанням затоплених шахт і впливу затоплених шахт на навколишнє середовище, а також на життя та здоров’я людей ще з 2019 року. У рамках нашої роботи це є аналітична та адвокаційна діяльність. Ми також активно співпрацюємо з органами місцевої влади, з центральними органами влади в рамках цих питань. Ми активно працюємо з експертами-екологами. Це гідрогеологи можуть бути, або інші вузькопрофільні спеціалісти», – каже Олександра Лук’яненко.
Тож яке вирішення проблеми затоплення шахт?
«Це можливо тільки на підконтрольній уряду України території, але в березні 2021 року на рівні трьохстороньої контактної групи було досягнуто домовленості щодо створення моніторингової групи саме з питань моніторингу довкілля, з обох сторін вздовж лінії розмежування. Ця група вже створена, в її складі також є міжнародні експерти та відповідні профільні експерти з трьохстороньої контактної групи, економічної підгрупи. І у вересні цього року відбудеться перше засідання цієї екологічної комісії і очолить її міжнародний експерт», – додала активістка.
Як варіант вирішення цієї проблеми це може бути впровадження певних місцевих, або національного рівня програм, які передбачають аналіз стану самої шахти, аналіз хімічного складу шахтних вод, грунтових вод та поверхневих вод, а також аналіз стану грунту. Відповідно подальше інформування населення щодо стану вод та грунтів і прийняття певних дій, виконання певних дій для того, щоб покращити ситуацію.
Читайте також: Як одна сім’я на Луганщині рятує донбаські ліси (ВІДЕО)
«Звичайні громадяни мають бути активними, говорити про ці питання. Порушувати ці питання у ЗМІ. Також дуже дієві особисті звернення до органів влади. Це можуть бути звернення до місцевих органів влади та до центральних органів влади. Тому наша активність – наше все. Я не можу тут сказати, що треба сортувати сміття це трошки не та тема, але треба думати про наше довкілля вже сьогоні, оскільки завтра вже може бути пізно», – впевнена представниця БФ «Право на захист».
Нині БФ «Право на захист» спільно з іншими екоактивістами працює над Cхід Ekomap. Цей сервіс фіксує екологічні проблеми східних регіонів та способи їхнього вирішення.
Про проєкт
Cxiд Ekomap – це інтерактивний атлас, присвячений актуальному стану навколишнього середовища Донецької та Луганської областей.
Проєкт розроблений громадською організацією «Криголам» за підтримки посольства Чехії в рамках Transition Promotion Program.
Збройний конфлікт на сході країни заподіяв катастрофічної шкоди довкіллю, порушилась система моніторингу навколишнього середовища. На інтерактивній мапі зібрані екологічні проблеми регіону – затоплення шахт, сміттєві полігони, лісові пожежі, тліючі терикони, просідання грунтів та інші.
Читайте також: Що робити з тлінням териконів? Сценарії порятунку територій біля шахт Донбасу
Натиснувши на кожну проблему користувачі мають можливість ознайомитись з нею завдяки відеоролику, а також дізнатись про інструменти та методи, необхідні для її вирішення, які пропонують науковці.
Перший крок до розв’язання проблеми – розуміння її масштабності. І головна мета Cxiд Ekomap – розпочати діалог про вирішення екологічних проблем шляхом збору даних і допомоги тим, хто працює з питаннями екології Донбасу.
Нагадаємо, на Луганщині і Донеччині екологи рятують унікальні українські степи.
У Вінниці відкрили соціальний проєкт «Гончарство в темряві». Його перші учасники — п’ять ветеранів, які втратили зір, захищаючи Україну, і зараз проходять реабілітацію у Вінниці.
Про це повідомив департамент маркетингу міста та туризму Вінницької міської ради.
Гончарство як реабілітація
Опанувати нову для себе справу вирішили Антон з Кропивницького, Руслан і Андрій з Львівщини, Олег з Житомирщини і Андрій з Дніпра. Попереду у чоловіків – півтора місяця навчання і створення власних виробів з глини.
Заняття поводять майстерні «Етно Чари» під керівництвом подільських майстрів. Один з менторів — Іван Шостак, ветеран з Вінниці, який втратив зір на Бахмутському напрямку у березні 2023-го. Захисник вже понад рік вивчає гончарне ремесло під наставництвом засновниці артпростору Вікторії Ніколаєвої.
Координаторка проєкту Юлія Бабаєва поділилася, що саме з робіт Івана зародилася ідея «Гончарства в темряві». Ветеран створив цілу виставку, роботи з якої досить швидко продалися. Завдяки гончарству планують проводити реабілітації — повертати людей до активного, соціального життя, до зайнятості.
Читайте також: Ветерани ГУР провели футбольний турнір, присвячений побратиму, який втратив зір
Навчатися й навчати
Андрій з Дніпра почав реабілітацію для осіб з інвалідністю по зору порівняно нещодавно. Він отримав поранення у листопаді минулого року, воюючи на Запорізькому напрямку. Чоловік чотири місяці лікувався у шпиталях і має ще одну операцію попереду. Увесь цей час чоловіка підтримує і супроводжує дружина.
«Раніше я був художником: займався комп’ютерною графікою, 3D-моделюванням. І робота з глиною мені подобається. Вона не завжди піддається, але я тільки почав вчитися. Така реабілітація мені допомагає», — розповів Андрій.
Іван Шостак допомагає ветеранам опановувати гончарство. Він поділився, що в процесі навчати стає зрозуміліше — спочатку на словах, потім – руками. Свої перші кроки в гончарстві Іван робив на початку 2024, а тепер в майстерні «Етно Чари», виготовляє чашки, кухлі, миски, підсвічники і вази, робить вироби на замовлення та почав опановувати, нову для себе, традиційну форму макітри. Вироби Івана можна придбати в артпросторі «Етно Чари».
Власниця майстерні Вікторія Ніколаєва наголошує, що основне завдання — зацікавити та, щоб ветерани продовжували гончарувати, бо 45 днів — це дуже мало.
Поширити досвід та допомогти
Зараз триває набір другої групи учасників проєкту «Гончарство в темряві». Зереєструватися можна за посиланням або за номером телефону +380 68 814 30 06 (Юлія Бабаєва).
По завершенню навчання організатори обіцяють влаштувати велику виставку-продаж з готовими роботами всіх учасників. Вікторія Ніколаєва каже, що до того часу ветерани навчаться робити чашки різних форм: тарілки, блюдечка і, за бажанням, вазочки.
Також після завершення курсу кожен з учасників отримає у власність стартовий набір: гончарне коло для початківців, глину та інструменти для роботи, щоб продовжити займатись гончарством, повернувшись додому. Вікторія Ніколаєва зазначила, що також шукає можливості співпраці з локальними гончарними майстернями, які могли би підтримувати ветеранів вже у їхніх містах.
Організатори кажуть, що оскільки цей проєкт є унікальним, і методики та програми викладання гончарства для незрячих людей в Україні немає, вони готові ділитися досвідом з іншими громадами, які зацікавлені в подібних ініціативах.
Нагадуємо, що поліцейські евакуювали 67-річну жінку з її гусенятами з-під обстрілів на Сумщині.
Фото: фейсбук-сторінка проєкту «Гончарство в темряві»
Суспільство
Журналістка «Голосу Америки» Катерина Лісунова стала амбасадоркою міжнародної ініціативи The Women’s Voice in Action, яка базується у Вашингтоні.
Також українку нагородили подякою за внесок у розвиток міжнародної журналістики, послідовне висвітлення війни росії проти України та активну участь у просуванні голосу українських жінок на світовій арені.
Про це повідомили Vilni Media USA.
Про роботу Катерини
Катерина Лісунова — перша українська журналістка-резидентка в ООН. Вона системно працювала у Конгресі США, де фокусувала увагу на темах російської агресії, безпеки, демократії й протидії дезінформації.
З початку повномасштабного вторгнення Катерина продовжувала роботу у Вашингтоні, регулярно висвітлюючи позицію ключових американських політиків щодо України, зокрема спікера Палати представників Майка Джонсона, лідера демократів Гакіма Джеффріса, віцепрезидента США Джей Ді Венса та інших.
Читайте також: Книга Вікторії Амеліної увійшла до фіналу премії Джорджа Орвелла 2025
«Журналістика — це мій спосіб стояти за правду. І якщо є можливість говорити — значить, є можливість захищати», — сказала Лісунова, коли отримувала нагороду.
Катерина відома своєю серією матеріалів про український жіночий рух. Вона описала період від ХІХ століття до сьогодення в Україні та в діаспорі. Її журналістські дослідження лягли в основу міжнародних аналітичних звітів та увійшли до архіву Гарвардської бібліотеки.
Нагадуємо, що завдяки донорам UNITED24 в Ірпені відновили багатоповерхівку, яку пошкодили росіяни.
Фото обкладинки з мережі X Катерини Лісунової
15 травня українці по всьому світу відзначатимуть День вишиванки. З цієї нагоди Міністерство національної єдності оголосило флешмоб #ВишиванкаЄднає та закликало українців з усіх куточків світу долучитися до ініціативи.
Про це повідомили в міністерстві.
Як долучитися
Щоб взяти участь, потрібно:
- сфотографуватися у вишиванці;
- опублікувати фото 15 травня в соціальних мережах з хештегом #ВишиванкаЄднає;
- вказати місто й країну, де ви перебуваєте.
«Разом ми покажемо, що українська єдність не знає кордонів, а вишиванка — це більше, ніж одяг. Це наша історія, наша гордість і наш спільний код»‚ — написали в міністерстві.
Нагадаємо, що до Дня вишиванки організують акцію на підтримку жителів ТОТ.
Також ми писали, що в «Сенсі» показують вишиванки з регіонів, які окупувала росія
Фото обкладинки: сайт Полтавської міської ради
Кава в дріпах як донат: військовий створив бізнес, аби закривати потреби підрозділу
«Привіт! Я Спейс, командир роти, яку ми називаємо “Практика”. Ми з командою збираємо донати на...
Ще один спосіб сказати «дякую»: як підтримати поранених військових до Дня вишиванки
«Я красивий? Ану, сфотографуйте на мій телефон — я рідним надішлю. Це точно подарунок?» —...
Денжер — собака з Ізраїлю, що допомагає лікувати людей з прифронту. Історія однієї з місій у Бахмуті
Грудень 2022 року. Підвал будинку в Бахмуті — холодний і сирий. Тут зазвичай панує гнітюча...
«Я з покоління дітей, які у 2014 році писали листи солдатам, а потім стали ними». Це Дмитро, що у 18 пішов на війну
Йому було дев’ять, коли почалась війна — і саме з нею він дорослішав. Замість футбольних...