Суспільство
Писанкарка з Тернополя продає великодні набори, щоб підтримати чоловіка та його побратимів
Перед Великоднем світло у вікні квартири Ксенії горить до пізньої ночі. Жінка вкладає двох маленьких доньок спати, а потім за зачиненими дверима кухні займається власною медитацією.
Протягом кількох годин Ксенія вправно працює писачком і виводить візерунки по яйцю. Вона зосереджена, а кожен новий орнамент дарує їй спокій. Раніше жінка це робила тільки для себе, а три роки тому створила благодійний проєкт «Пан писачок», який поширює давню традицію та допомагає війську, де служить і її чоловік.
Ксенія Бугрій
підприємиця, волонтерка, дружина військового
Досі пам’ятаю лінії своєї першої писанки
Мій чоловік є добровольцем з 2014 року, а я доглядаю наших дітей, маю невеличку власну справу та допомагаю його підрозділу. Свою першу писанку я створила ще в школі. Вона була не зовсім ідеальна, але я дотепер згадую, як виводила ті лінії, а писачок скрипів по яйцю. Далі рік за роком робила писанки вдома на великодні свята.
Ксенія з чоловіком Андрієм. Фото надала героїня
Після інституту я поїхала до Києва, де працювала в центрі дитячої творчості — організувала з дітками гурток писанкарства. У малих горіли очі від тих кольорових барвників, свічок і яєць, а мене надихала робота й збереження традиції.
Вирішила допомагати армії писанками
Коли почалася повномасштабна війна, ми з дітьми перебували в Тернополі. Я була дуже напружена й вирішила займатися чимось, щоб заспокоїтись і бути корисною для чоловіка. Так спробувала формувати набори для писанкарства й продавати їх через інстаграм.
Один з наборів для писанкарства, які Ксенія продає за донати. Фото надала героїня
А ще я хотіла поширити серед людей писанкарство як давню українську традицію — навіть мої близькі про це знали, але рідко хто писав писанки самостійно.
Для мене це такий собі український вид медитації, тому я хотіла, щоб інші люди відчували те саме.
Спершу я продавала набори близьким, а згодом залучила блогерів. Віднімала вартість матеріалів, податки платила самостійно, а все інше було донатом на військо.
Так за 2022 рік перед Великоднем ми змогли зібрати 8 тисяч гривень і переказати їх на рахунок фонду «Повернись живим». За два роки проєкту ми змогли задонатити для підрозділу мого чоловіка та збори наших друзів понад 235 тисяч гривень.
Зберігаю відгуки від кожного клієнта
За три роки ми з клієнтами створили справжню писанкарську спільноту. Я навіть пам’ятаю перших покупців, які досі є моїми підписниками та часто долучаються до зборів.
Один з відгуків від клієнтки Ксенії. Фото надала героїня
Мене дуже мотивують відгуки, я собі їх зберігаю та часто поширюю в інстаграмі. А ще мене вражає, коли люди щиро розповідають про свої перші писанки та розуміють, що долучаються до чогось важливого. Одна з клієнток зробила відео, яке я з її дозволу поширюю як рекламу проєкту.
А якось моїм покупцем був чоловік, який після традиційного повідомлення з подякою та фразою «Тримаймо стрій» надіслав своє фото в спорядженні та написав, що дійсно тримає.
Читайте також: Як створити писанку вдома? Поради від писанкарки
Секрети вдалої писанки
Є кілька секретів, аби спробувати створити першу писанку якнайкраще.
- Потрібно знежирити яйце ватним спонжем з оцтовою кислотою, аби фарба лягала рівномірно. Обов’язково вимити руки, аби не залишати плям на яйці.
- Нагріти лієчку протягом 5-10 секунд та легенько розігрітим носиком набирати віск, не шкрябаючи його сильно.
- Спершу спробувати писати на папері, щоб перевірити, чи віск тече рівною цівкою.
- Писати довгі візерунки за один раз, надавши опору яйцю та руці. Можна спробувати намалювати візерунки на яйці олівцем, але врахувати, що залишаться сліди.
- Перед фарбуванням яйце знову треба очистити від забруднень спонжем, висушити його, а потім вже опускати у фарбу. Дуже важливо дотримуватися черговості харчових барвників від найсвітлішого до найтемнішого.
Ксенія писанкує з племінницею Фото надала героїня
У набір я додаю все необхідне, аби створити писанку: свічку, віск, писачок, барвники. Можна окремо придбати книги з орнаментами чи будь-який інструмент окремо — є різні пропозиції за будь-який донат. Найменший набір коштує 275 гривень, але є й дорожчі з аніліновими фарбами.
Деякі речі я купую в майстрів чи супермаркеті, а щось створює мій тато, як-от чорні писачки.
Робимо для країни важливі речі
«Пан писачок» існує вже третій рік. До нашої спільноти долучаються нові люди, а також повертаються ті, хто вже раніше купував набори. Сподіваюся, що так буде й надалі.
Бо ми разом робимо для країни важливі речі — завдяки традиції допомагаємо військовим. І навіть після того, як війна закінчиться, все одно збиратимемо донати для оборони, аби мати міцний щит від ворогів.
Я ж особисто радію, що можу якось підтримати свого чоловіка. Коли приїжджаю до нього на кілька днів, то бачу машину, яка стоїть в гаражі вся в грязюці. Мені приємно, що ми з підписниками зробили внесок у це авто, яке працює для перемоги.
За стільки років війни як дружина військового я вже давно не мрію наперед. Але зараз моє серце гріє думка про невеличку відпустку з чоловіком після Великодня.
Суспільство
Під час дорожніх робіт поблизу Львівської площі в Києві комунальники натрапили на фрагмент трамвайної рейки, яка пролягала тут понад сто років тому.
Про це повідомив активіст Дмитро Перов.
За словами Дмитра, перші згадки про трамвайний рух на сучасній вулиці Січових Стрільців, яка наприкінці 19 століття мала назву Львівська, датуються 1894 роком.
На початку 20 століття цією ділянкою проходили трамвайні маршрути №4 і №20 (до Лук’янівки) та №9, що з’єднував центр із залізничним вокзалом через вулицю Бульварно-Кудрявську.
Читайте також: Студенти з Києва передали «Довженко-Центру» дві німі стрічки, що вважали втраченими (ФОТО)
У цьому ж районі зберігся ще один елемент трамвайної інфраструктури — диспетчерський пункт, зведений у 1982 році за проєктом архітектора Яноша Віга. У 2021 році споруду планували демонтувати, однак завдяки ініціативі підприємця Алєкса Купера її вдалося зберегти.
Нагадаємо, що у Києві вперше за сто років виготовили автентичну цеглу для відбудови історичних будівель.
Фото: фейсбук-сторінка Дмитра Перова
На Центральному залізничному вокзалі Києва відкрили скульптуру «Воля» українського художника Олексія Сая. Артоб’єкт виготовили із залишків вітального знака села Любимівка Херсонської області, яке перебувало під тимчасовою окупацією у 2022 році.
Про це повідомили в «Укрзалізниці».
Символізм артоб’єкта
Скульптуру створили у межах співпраці УЗ та PinchukArtCentre. Раніше її демонстрували виключно на міжнародних заходах, зокрема під час Всесвітнього економічного форуму в Давосі. Тепер робота доступна для широкої публіки у столиці — на другому поверсі вокзалу біля ескалатора.
«Ця скульптура утворює слово “Воля”, яке несе в собі значення як “свобода”, так і “волевиявлення”. Це подвійне значення захоплює українську душу. Воно відображає те, що свобода не є пасивним станом. Це стан, який може бути досягнутий і підтриманий лише завдяки вольовим зусиллям. Ці два поняття онтологічно переплетені. Свобода вимагає волі до боротьби, терпіння і захисту. Саме через наполегливе волевиявлення свобода стає живою реальністю», — написали в УЗ.
Читайте також: «Внесок у мирне майбутнє»: німецький дизайнер закликав донатити українським медикам
Артдиректор PinchukArtCentre Бйорн Гельдхоф додав, що скульптура «є монументом для всіх українців, який наголошує на нерозривному зв’язку між свободою і волею».
Також скульптура відсилає до роботи «LOVE» американського художника Роберта Індіани, створеної у 1960-х роках.
Нагадаємо, що пасажири УЗ зібрали понад 6,5 млн гривень на кейсеваки, коли купували чай у потягах.
Фото: фейсбук-сторінка УЗ
21-річному військовому Роману, який отримав важке осколкове поранення голови, хірурги з України, Канади та США провели унікальну реконструктивну операцію — йому встановили титановий імплант замість зруйнованих кісток чола. Операцію виконала міжнародна місія «Face the Future Ukraine», яка вже вп’яте приїжджає в Україну допомагати пораненим.
Про це повідомили в БФ «Пацієнти України».
Роман пішов на війну у 18 років і своє 19-річчя зустрів у Бахмуті. Під час боїв на Курщині поруч із його позицією розірвались чотири авіабомби. Хлопець опинився під завалами, отримав понад 20 поранень, зокрема й уламкове в голову, що зруйнувало кістки чола. Три місяці Роман не міг рухатися, проходив кілька складних операцій, а частина його мозку лишалась незахищеною.
«Ми провели операцію та встановили на місце знищених лобних кісток індивідуальний імплант з титану, який захистив мозок хлопця від ушкоджень та вирівняв чоло. Окрім імпланту ми пересадили сполучну тканину, аби титан не пошкоджував шкіру. Втручання тривало чотири години та дозволила захистити мозок від інфекцій, які знаходяться в носі і пазусі», — розповідає хірургиня з США українського походження Наталія Біскуп, яка вже втретє оперує поранених в Україні.
Читайте також: 13-річного хлопця із Сум відзначили за порятунок людей після ракетної атаки (ФОТО)
Роман став наймолодшим пацієнтом у цій місії. Загалом цього разу прооперували 25 поранених: проводили реконструкції носа, щелеп, орбіт очей, встановлювали індивідуальні імпланти. Усього — 83 операції.
За словами координаторки Наталії Комашко, за п’ять місій лікарі допомогли 160 пацієнтам. Деякі з них проходять багатоетапне лікування. Наступну місію запланували на осінь. Записатися можна за посиланням.
Нагадаємо, що канадці передали бійцям ГУР перший в Україні гелікоптер Sikorsky S-76A (ВІДЕО).
Фото обкладинки: БФ «Пацієнти України»
