Новини, якi надихають!
Пiдтримати
Звяжіться з нами
image5 image5

Суспільство

Як відкрити кав’ярню і не прогоріти. Інструкція від власника, що не вмів варити каву

Опубліковано

Ви коли-небудь помічали, як одразу холоне погляд бариста за стійкою кав’ярні, варто вам промовити “Мені американо з молоком” або “ЛаттЕ з сиропчиком, будь ласка”?

Бо прекрасний смак кави не можна псувати лавандовим сиропом чи цукром! І не можна додавати до вже розбавленої водою кави (американо) ще і молоко!

Читайте також: Швидкі гроші: ТОП-10 ідей для “швидкого” бізнесу

Лате з сиропчиком полюбляв випити і Андрій Бовкун до того, як відкрив свою кав’ярню.

У кавовий бізнес хлопець прийшов, взагалі не вміючи варити цей напій. Зараз же у планах Андрія – разом із відомим українським бізнесменом і відвідувачем кав’ярні “Пітчер” Дмитром Костіком відкрити інноваційне смарт-кафе.

Андрій Бовкун жартує: коли вирішив відкрити кав’ярню, думав, що це легше, ніж поміняти екран на айфоні за 10 хвилин. Але все виявилось не так просто

Він розповів “ШоТам?” коротку інструкцію з власного досвіду, що треба робити, аби у цьому бізнесі усе пішло добре. І перший крок – перестати думати про… гроші.

Крок 1. Визначити проблему, яку вирішить ваш бізнес

Андрію 25 років, і до відкриття кав’ярні у 2017 році він керував двома сервісними центрами з ремонту телефонів. Але в один момент зрозумів: сервісний центр – не зовсім те, чим хотів би займатись у майбутньому.

Якось розмовляв з другом дитинства Євгеном, професійним баристою, про якість кави. Так по ходу розмови друзі визначили проблему: виявилось, на Відрадному проспекті у Києві неможливо попити нормальної кави – тільки якоїсь “3 в 1” із місцевого ларька. Або “навіженого купажу” – суміші з 90% робусти і 10% арабіки (серед найкращих сортів кави – лише арабіка. Робусту додають у кавові суміші лише для здешевшання виробництва – авт.):

Читайте також: Як заробити 400 000 грн на тюльпанах. Історія фермерів-везунчиків

“Ну, це ж пити взагалі неможливо!” – вигукує обурено хлопець.

Так розмова двох друзів переросла у рішення створити власний бізнес.

Кав’ярню Андрій вирішив відкрити з другом Євгеном – професійним бариста

Крок 2. Пошук вигідного місця для відкриття

Тож вирішено – їх спільним бізнесом повинна була кав’ярня! Хлопці об’їздили близько 40 потенційних місць для майбутнього бізнесу, і жодне їм не сподобалось. І тільки МАФ біля Національного авіаційного університета викликав відчуття, що тут і треба починати, каже Андрій.

Читайте також: Топ-6 відверто дивних ідей для бізнесу в Україні

Кав’ярню назвали “Пітчер” – на честь ємності для збивання молока для кави. Стартовий бюджет розрахували на 100 тисяч гривень. МАФ друзі орендували за 15 тисяч на місяць. Але до відкриття довелось вкласти ще 50 тисяч гривень – на неочікувано дорогий для хлопців ремонт.

Спочатку думали просто пофарбувати стіни. А якщо зробили стіни і стелю, то вже тоді і підлогу нормально зробимо. Так одне за іншим і потягнулось.

Ремонт хлопці робили самотужки. Одні витрати потягнули за собою інші, і виявилось, що коштів на нього треба буде набагато більше, ніж запланували.

Крок 3. Постачальники і підбір персоналу

Перший рік роботи друзі по бізнесу працювали тільки удвох, а перші чотири місяці – без вихідних. Андрій не вмів варити каву і поки вчився, його практично без вихідних підміняв Євген. Після року роботи стало простіше, і у них з’явились ще два бариста, які допомагають впоратись із потоком людей. Шукали їх у дружньому колі та серед “кавової” спільноти.

Читайте також:В Ужгороді роблять парфуми не гірші за Chanel

Раніше я думав, якщо ти вмієш поміняти екран в айфоні менше, ніж за 10 хвилин, то зможеш все. Але з кавою все виявилось не так просто, – всміхається Андрій.

Хлопець каже, в “свідомого” бариста можна вирости за півтора місяці, але більш-менш освоїти механіку процесу можна за кілька днів.

Фото з кав’ярні “Пітчер”

Коли відкривались, зіштовхнулись із тим, що для МАФу не дуже-то охоче дають в аренду кавову машину і обладнання. Але після пошуків Андрію та його другу все ж вдалось орендувати таку машину за 100 доларів на місяць, а арендодавці стали ще і їх постачальниками якісної кави.

Крок 4. Залучити відвідувачів до формування цін

У день відкриття, розповідає Андрій, вони з Євгеном все ще дороблювали ремонт. Усе обладнання на той час уже було на місці – кавомолка, кавова машина, пітчери, темпер (інструмент бариста, що застосовується для трамбування меленої кави у портафільтрі кавомашини – авт.) і стаканчики. Але при цьому меблів нема, ремонт не готовий – тільки стійка і меню без цін. А люди тим часом уже заходять і цікавляться.

Читайте також: Як заробити на лавандовому полі, Instagram та хіпстерах?

І ми вирішили – час починати! Придумали, що нехай гості самі призначають ціну за чашку кави.

Цей прийом гарно спрацював: відвідувачі спробували їх каву і познайомилися з хлопцями.

Перші місяці роботи Євгену, професійному бариста, довелось працювати без вихідних. Це тривало, поки Андрій не навчився варити каву самостійно

“Таким чином, ми уже виходили на контакт з людьми і починали спілкування, розповідали: ось, ми, два хлопця, відкрили тут кав’ярню. У нас моносорт (кавове зерно, відібране з одного регіону і оброблене одним методом – авт.) арабіки, такого поблизу не знайдете. Будь ласка, пийте і не додавайте цукор, буде смачно”, – розповідає про перші дні роботи Андрій.

Крок 5. Боротьба з конкурентами за допомогою реклами

Перші чотири місяці друзі працювали у збиток, ще і докладали зі своїх заощаджень на оренду приміщення. У голову Андрія почали закрадатись сумніви – ще б пак, ходити на роботу 120 днів і не бачити ніякого фінансового результату. Не полегшили роботу початківцям і конкуренти – за якийсь місяць після відкриття “Пітчера” навколо відкрились ще дві кав’ярні.

Читайте також: На Поділлі заробляють на ягодах і відроджують село

Друзі розуміли, що їх продукт краще. Але, звичайно, прикро було кілька разів, коли люди йшли до конкурентів, а вони «сиділи і дивились у вікно».

Тож перед ними постало завдання зробити “Пітчер” впізнаваним. Спочатку у хід пішли листівки, вуличні акції. Але найбільше віддачі, розповідає Андрій, було від соціальної діяльності. Якось друзі познайомилися з головним організатором фестивалів “Студвесна”. Дівчина поділилась з ними своїми проблемами: скоро фест, а у студентів немає бюджету на реквізит і декорації. Ціна питання – 10 тис гривень.

Основна аудиторія кав’ярні – студенти Національного авіаційного університету. НАУ знаходиться прямо через дорогу від кав’ярні

А ми тільки четвертий місяць працюємо, і ще докидаємо зі своїх на оренду. Але з іншого боку – люди ж повеселитися хочуть, треба було посприяти.  

Хлопці погодились на цю авантюру, але з умовою: серед усіх учасників фесту (а це 10 команд) організатори повинні були запросити студентів на каву в “Пітчер” і розповсюдити серед молоді знижкові картки.

“Прийшли одні-другі, потім почали приводити своїх знайомих. І думки про закриття зникли самі собою”, – каже Андрій.

Читайте також: Заснувала бізнес, бо звільнили: як створити ательє натуральної косметики

Зараз “Пітчер” зосередився на студентах як на своїй основній аудиторії і спонсорує різноманітні студентські фестивалі та змагання. І, звісно ж, допомагають сторінки у Інстаграмі та Фейсбуці.

Крок 5. Пошук фішок, які зроблять кав’ярню унікальною

Сьогодні у Києві існує уже два “Пітчери” і працівників, звісно, додалось. У тій кав’ярні, з якої все і почалось, зараз щодня готують 500 чашок кави (проти тих 50 на початку існування). Андрій каже – це гарний показник, яким може похвалитись не кожна кав’ярня у центрі.

Читайте також: Ветеран АТО робить бізнес на засобах для укладки волосся

Окрім класичного кавового меню, “Пітчер” відомий сирною кавою, винаходом Андрія та Євгена.

“Чимось цей напій схожий на раф (напій на основі еспресо, ванільного цукру і жирних вершків – авт.) з сирним присмаком. До кави дійсно додаємо сир, і це дуже смачно. Зазвичай жартуємо, що кладемо туди моцареллу або там дор блю (сміється). Але що там насправді, не розкрию”, – посміхається Андрій.

Завсідники “Пітчера”

Із новинок у меню от-от з’явиться колд брю – холодна кава, яку планують виробляти і для інших кав’ярень.

Серед приємностей для клієнтів – кожна сьома чашка кави і сьома чіабата безкоштовно.

Може, це і не найкраща фінансова модель, каже хлопець, і вони з другом десь не дозаробляють грошей, але людям це подобається. Політика « Пітчера» – аби вигідно було і власникам, і відвідувачам.

Колеги іноді кажуть: чуваки, ну яка сьома кава у подарунок? “Хлопці, ну подивіться, що у вас?” – кажу їм. На 12 чашку знижка 50 відсотків? Де взяти стимул чекати ту 12-ту чашку!

Вірність відвідувачів вашому бренду як результат

Власники “Пітчера” кажуть, що роблять усе для зручності гостей. І ті відповідають їм взаємністю. Так, коли у різдвяний день цього року водій на євробляхах врізався у приміщення кав’ярні на НАУ, на ремонт відвідувачі назбирали аж 2 тисячі гривень – без відома Андрія та Євгена.

Читайте також: Бізнес як психотерапія: історія однієї млинцевої

Коли сталась аварія, протягом наступного тижня ми з друзями днювали і ночували у “Пітчері”. Ох і холодно ж було! – розповідає Андрій.

Перед друзями стояло завдання швидко відновити роботу кав’ярні, адже уже на наступний день після аварії відвідувачі почали писати їм “коли відкриєтеся?”.

А за два тижні після ДТП до них зашла одна із завсідниць і принесла 3 тисячі гривень, які назбирала разом із чоловіком через Фейсбук.

Відвідувачам настільки полюбилась кав’ярня, що коли стались неприємності, гроші на ремонтзбирали без відома власників

Ми-то просто скляну банку виставили, аби хто міг – допомогав якоюсь гривнею. А у цей час наші гості самостійно збирали гроші нам на ремонт, – всміхається Андрій.

Головна порада – забути про гроші

Початківцям Андрій радить забути про гроші і не акцентувати увагу на бізнес-плані – це не найголовніша причина, чому вони відкрилися. Модель успіху кав’ярні сама по собі зрозуміла: потрібно знайти гарне місце і вміти смачно готувати каву. Але є ще дещо, каже підприємець.

Читайте такожНе «жіноча» справа: як манікюрник із Краматорська підкорив клієнток

“Ми з’явились як вирішення проблеми: у нашому районі людина не могла купити смачну каву. Ми думали над кожної своєю дією з позиції зручності для відвідувача: як зробити, щоб йому було комфортно, щоб він прийшов, щоб його ціни влаштовували. Все починає виходити, як тільки перестаєш думати лише про гроші і зосереджуєшся на тому, заради чого ти це робиш”.

Кавовий бізнес у цифрах

  • Сума для відкриття – 100 тисяч гривень (у процесі відкриття додалось ще 50 тисяч).
  • У перший місяць продавали 50 чашок кави на день, у останній – 500.
  • Місячна аренда МАФа на НАУ – 15 тисяч гривень на місяць.
  • Аренда “кавового” обладнання у перші місяці роботи – 100 доларів (за курсом 2017 року).
  • Вихід на прибутковість з допомогою піар-заходів та звуження цільової аудиторії – 4 місяці.
  • Рівень прибутку у перші чотири місяці – 0 грн.
  • Середній місячний оборот кав’ярні сьогодні – 120 тисяч гривень.
  • Середній прибуток за місяць – 18-20 тисяч гривень.

Суспільство

Два столичні виші увійшли до кращих у світі за можливостями працевлаштування

Опубліковано

Міжнародне аналітичне агентство в галузі вищої освіти QS Quacquarelli Symonds оприлюднило рейтинг найкращих університетів світу за можливостями працевлаштування випускників.

Про це повідомила пресслужба МОН.

До рейтингу увійшли Київський національний університет імені Тараса Шевченка, який посів позицію в діапазоні 301-500, та Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського», який вперше увійшов до рейтингу, дебютувавши в діапазоні 501+.

Читайте такожВіртуальна освіта. Столичні школярі тестують додаток із фізики для 8-9 класів

Два українські університети внесені до підсумкової опублікованої таблиці, яка містить 550 найкращих вищих навчальних закладів з погляду можливостей працевлаштування після закінчення навчання.

Додаткову інформацію про методологію рейтингу найкращих університетів світу за можливостями працевлаштування випускників QS можна знайти тут .

Повна версія рейтингу доступна на сайті.

Про агентство

QS Quacquarelli Symonds є провідним у світі постачальником сервісів, досліджень і аналітичних послуг для глобального сектору вищої освіти, місія якого полягає в тому, щоб дати можливість мотивованим людям реалізувати свій потенціал за допомогою освітніх досягнень, міжнародної мобільності та кар’єрного розвитку.

QS Quacquarelli Symonds є укладачем рейтингів університетів з 2004 року, коли й був опублікований перший рейтинг найкращих університетів світу QS World University Rankings. 

Читайте також: Одеська «Жіноча майстерня меблів»: про запуск бізнесу з боргами, сексизм і роботу «душевненько»

Рейтинг найкращих університетів світу за можливостями працевлаштування випускників QS – QS Graduate Employability Rankings – це найбільш детальний порівняльний аналіз роботи, яку ведуть виші зі створення сприятливих умов для подальшого отримання бажаної професії.

Університети оцінюються за критеріями:

  • наявності партнерських відносин із роботодавцями (включаючи стажування),
  • кількістю лідерів в окремих галузях серед випускників,
  • частотою присутності роботодавців на території кампусу,
  • рівнем працевлаштування випускників, що враховує місце розташування навчального закладу.

Нагадаємо, у Львові відкриють університет «Протон» для людей 60+.

Як ми повідомляли раніше, дисципліну «Інноваційне підприємництво та управління стартап-проєктами» викладатимуть у 85 українських вишах.

Головне фото: lpnu.ua.

Читати далі

Суспільство

Стало відомо, яка стрічка претендуватиме на «Оскар» від України

Опубліковано

Український Оскарівський комітет обрав стрічку, яка представлятиме Україну на 94-й премії «Оскар» Американської кіноакадемії в категорії «Міжнародний повнометражний фільм».

Нею стала картина Наталки Ворожбит «Погані дороги».

Про це повідомили у Держкіно.

У агентстві зазначили, з урахуванням конфлікту інтересів, цього року фільм від України обирали 11 членів комітету.

Стрічка Наталки Ворожбит «Погані дороги» отримала 5 голосів та 3 додаткові бали.

Стрічка Валентина Васяновича «Відблиск» – 2 голоси та 2 додаткових бали.

Ффільм Олега Сенцова «Носоріг» – 1 голос та 2 додаткових бали.

Читайте також: Кіно і децентралізація: 7 ідей кіноклубів документальних фільмів для розвитку громад

Фільм Катерини Горностай «СТОП-ЗЕМЛЯ» – 3 голоси та 3 додаткових бали.

Фільм Віллена Новака «Чому я живий» – 0 голосів та 0 додаткових балів.

94-а церемонія вручення премії «Оскар» відбудеться 27 березня 2022 року в Лос-Анджелесі.

Нагадаємо, вийшов трейлер української документальної стрічки про рідкісних тварин Карпат.

Як ми повідомляли раніше, у Пекіні проведуть «Дні українського кіно».

Головне фото: kiev.informator.ua.

Читати далі

Суспільство

У Києві відкрили першу Шкільну обсерваторію

Опубліковано

У столиці в навчально-виховному комплексі «Домінанта» відкрили першу Шкільну обсерваторію імені Леоніда Каденюка.

Про це повідомили в Департаменті освіти і науки Київської міської державної адміністрації.

Зазначається, що відтепер уроки астрономії та фізики можна буде проводити на даху навчального закладу просто неба.

Юні дослідники космосу зможуть спостерігати за зоряним небом і робити астрономічні відкриття навіть під час перерв між уроками.

Оглядовий майданчик із телескопом розташовано у спеціально змонтованому куполі.

Читайте такожУ мережі з’явився онлайн-пазл української космічної ракети “Циклон”. Пограємось?

Купол облаштували високотехнологічним електронним обладнанням.

Також – оснастили програмним забезпеченням для проведення фронтальних демонстрацій, лабораторних та практичних робіт.

Фото: don.kyivcity.gov.ua

Викладач зможе керувати процесом та обробкою результатів зі свого комп’ютера або використовувати інтерактивний модуль. 

Комети, зірки та навіть астероїди можна буде знайти і відстежити в онлайні.

У майбутньому в зоряній лабораторії планують проводити міжпредметні заняття, конференції, майстер-класи та навіть екскурсії для охочих. 

Читайте такожЯк у Дніпрі працює завод приватної космічної компанії Firefly Aerospace (ФОТО)

Шкільна обсерваторія дасть нам можливість розширити розуміння сучасних тенденцій світу, популяризувати науку серед молодого покоління та заохотити здобувачів освіти до занять науково-дослідницькими проєктами.

Нагадаємо, ентузіаст зробив власну обсерваторію у містечку на Житомирщині.

Як ми повідомляли раніше, Нацбанк випускає монету на честь 250-річчя обсерваторії Львівського університету.

Головне фото: mao.kiev.ua.

Читати далі