Кость Левицький був кісткою в горлі совєтів – усе життя він боровся за українську мову та вільну Україну, розвивав економіку та заохочував українців до підприємництва. Він був співзасновником першого українського кооперативу, першої страхової компанії в Україні та головного банку Галичини, а потім став прем’єр-міністром новоутвореної ЗУНР. Тому його так ненавиділи Сталін з Хрущовим і запроторили за ґрати, коли Левицькому було вже 80 років. Хотіли навіть розстріляти, але побоялися.
Левицький народився в 1859 в родині священника на Франківщині – тоді це була Австрійська імперія. Навчався на юридичних факультетах Віденського та Львівського університетів. У 31 рік відкрив адвокатську контору у Львові та принципово вів справи українською. Він першим почав вести офіційні документи українською мовою.
Він також хотів розвивати хист українців до підприємництва й для цього вивчав австрійський досвід. У 1883 році став співорганізатором першого українського кооперативу “Народна торгівля”. Завдяки старанням Левицького відкрили страхову компанію, ідею якої у Львові виконували аж 30 років!
Про страхову компанію
Левицький розробив для неї проєкт статусу та став співзасновником товариства “Дністер”.
“Спочатку товариство займалося страховими випадками, лише повʼязаними з пожежами. Лише пізніше вже переорієнтувало свою діяльність на різні випадки: це й хвороба поголовіʼя худоби, і повені, й т.д.”, – каже Павло Артимишин, кандидат історичних наук.
Ще одним Дітищем Левицького став “Крайовий союз кредитовий”, який відкрився в 1896 році. Українські кооперативи змогли отримувати кредити з банків Австро-Угорщини. Та завдяки кредитам українці засновували бізнес, купляли нерухомість чи землю.
ЗУНР
Але з початком Першої світової війни справи призупинилися. Левицький сконцентрувався на політичній діяльності – очолив Головну Раду в українській партії. Мріяв, щоб “на руїнах царської імперії зійшло сонце вільної України” та закликав до створення держави.
Восени 1918 року утворилася ЗУНР. Левицький став першим премʼєром ЗУНР і написав для неї Конституцію, яка, на жаль, лишилася на папері. Через декілька тижнів польське військо заволоділо владою у Львові. Керівництво республіки переїхало до Тернополя, потім до Станіславова, а влітку 1919 року емігрувало за кордон.
Левицький виїхав до Відня, але у 1925 році повернувся до Львова. Відновив діяльність страхової компанії, українського кооперативу та керував Центробанком.
Більшовицький терор
Але всі його зусиллі пішли нанівець, коли у 1939 році на Галичину прийшли більшовики. Левицького кинули за грати за наказом Хрущова, який тоді був першим секретарем ЦК Компартії України. 80-річного Левицького вивезли до москви, де Сталін хотів його розстріляти, але не наважився. Він боявся, що це налаштує проти нього галичан, тому продовжив тримати українця на Лубʼянці.
Через два роки Левицького звільнили – навесні 41-го він повернувся до Львова. Коли Захід України окупували нацисти, намагався вести з ними переговори та відстоювати інтереси Галичини. Але здоровʼя та моральний стан були підірвані. За пів року його серце зупинилося.
У місті Тисмениця, де народився Левицький, на його честь назвали одну з центральних вулиць. А у Львові імʼя Левицького носить вулиця з будинком, де жив адвокат. Національний банк випустив ювілейну монету “Кость Левицький”.
Нагадаємо: Перетворили закинутий хутір на картинку з Pinterest: історія подружжя, яке зробило «дизайнерський ремонт» у сторічній хатинію.
Національний інститут польської культурної спадщини за кордоном «Полоніка» повністю профінансує реставраційні роботи фасаду палацу Корнякта XVI століття на площі Ринок, 6.
Про це повідомляють у Львівському історичному музеї.
фото: Львівський історичний музей.
Проєкт включає реставрацію фасаду, скульптурного оздоблення, консервацію кованої балюстради та віконної столярки. Наразі вже встановлені риштування на рівні балкону.
У рамках підготовки до реставрації провели перемовини з Інститутом, обстежили фасад, підготували проєктно-кошторисну документацію та погодили її з відповідними органами.
Вартість робіт оцінюють у майже 30 мільйонів гривень (2,8 мільйона злотих). Це найдорожчий проєкт в історії «Полоніки», завершення планується до жовтня 2025 року.
У приміщенні палацу розташовані Львівський історичний музей та італійський внутрішній дворик, схожий на типові дворики Флоренції та Риму.
Це другий проєкт на площі Ринок, який музей реалізує з іноземними партнерами. Раніше за фінансової підтримки США було реставровано Чорну кам’яницю.
Нагадаємо, що у Львові скасували рішення про початок навчального року з 19 серпня.
Лави розміщують на захисних спорудах уздовж усього пляжу, які слугують перешкодами для видування піску з пляжів або насипання піску на пішохідні доріжки.
Фото: КМДА.
Також комунальники облаштовують дерев’яні трапи навколо захисних споруд. Надалі планують створити підходи до води для маломобільних груп населення.
У КМДА підкреслили, що облаштування острова відбувається коштом меценатів і без використання коштів з міського бюджету.
Фото: КМДА.
Оболонський острів і новий пішохідний міст уже здобули популярність серед киян і гостей міста. За даними камер відеоспостереження, з моменту відкриття наприкінці травня рекреаційну зону відвідали понад 400 тисяч осіб.
Нагадаємо, що в Україні археологи виявили стародавній посуд віком понад 3000 років: як він виглядає.
В межах вступної кампанії НАУ випустив кліп «КАІ чи НАУ». Завдяки стильному і сучасному підходу університет хоче привернути увагу абітурієнтів і бути ближчими до них.
Зараз в Україні триває вступна кампанія. Абітурієнти обирають заклади вищої освіти, де вони хочуть навчатися, а університети намагаються залучити до себе найбільш талановитих вступників.
фото: НАУ
Національний авіаційний університет відійшов від стандартного офіційного спілкування зі вступниками і їхніми батьками. Замість цього комунікаційна команда вирішила говорити з абітурієнтами їхньою мовою. Університет випустив кліп — кавер на пісню It boy канадського співака bbno$ для промоції вступної кампанії, де закликали вступати в НАУ.
фото: НАУ
«Зараз університети, особливо технічні, мають боротися за студентів. Звісно, абітурієнт обере той ЗВО, який забезпечить якісну освіту. Тому ми в НАУ приділяємо цьому дуже велику увагу: оновлюємо науково-викладацький склад, відкриваємо лабораторії, скоро запустимо кіберполігон і робимо багато крутих практик спільно з провідними інженерними компаніями — все, щоб наші студенти мали багато саме практичного досвіду. Але важливо не тільки те, що ми робимо, але і як комунікуємо. НАУ заговорив мовою молоді. Бо наша вступна кампанія та і вся комунікація має бути не як в класичного державного університету, а як в закладі, а якому протягом наступних 4-5 років студенту буде комфортно», — прокоментувала в.о. ректора НАУ Ксенія Семенова.
Крім цього, в межах вступної кампанії триває розіграш «Моя перша стипендія». Асоціація випускників розігрує 20 стипендій у розмірі 3 тис. грн кожна серед усіх абітурієнтів, які обрали НАУ першим або другим пріорітетом, зареєструвалися в чат-боті та подали оригінали документів. Детальна інформація про розіграш міститься на сайті.
Хто працював над кліпом
Знімальна група: команда відеопродакшену 2REC;
Ідея: Євген Лисак та Олег Прозоров;
Текст пісні: Олег Прозоров;
Виконавець: Олег Прозоров;
Оператор: Олександр Левченко;
Помічник оператора: Артем Дулько;
Режисер: Олег Прозоров;
Актор: Євген Лисак;
Монтаж: Євген Лисак та Олег Прозоров;
Звукорежисер: Максим Кушнір.
Нагадаємо, що вступникам необхідно відслідковувати статус заяв: як це зробити.
