Новини, якi надихають!
Пiдтримати
Звяжіться з нами
https://www.youtube.com/watch?v=rN0lfkSNZ7U

Суспільство

Як українці бізнес будували: хто такий Кость Левицький, який заснував першу страхову компанію в Україні (ВІДЕО)

Опубліковано

Кость Левицький був кісткою в горлі совєтів – усе життя він боровся за українську мову та вільну Україну, розвивав економіку та заохочував українців до підприємництва. Він був співзасновником першого українського кооперативу, першої страхової компанії в Україні та головного банку Галичини, а потім став прем’єр-міністром новоутвореної ЗУНР. Тому його так ненавиділи Сталін з Хрущовим і запроторили за ґрати, коли Левицькому було вже 80 років. Хотіли навіть розстріляти, але побоялися.

Про це повідомляє “ШоТам”.

Історія підприємців

Левицький народився в 1859 в родині священника на Франківщині – тоді це була Австрійська імперія. Навчався на юридичних факультетах Віденського та Львівського університетів. У 31 рік відкрив адвокатську контору у Львові та принципово вів справи українською. Він першим почав вести офіційні документи українською мовою.

Він також хотів розвивати хист українців до підприємництва й для цього вивчав австрійський досвід. У 1883 році став співорганізатором першого українського кооперативу “Народна торгівля”. Завдяки старанням Левицького відкрили страхову компанію, ідею якої у Львові виконували аж 30 років!

Про страхову компанію

Левицький розробив для неї проєкт статусу та став співзасновником товариства “Дністер”.

“Спочатку товариство займалося страховими випадками, лише повʼязаними з пожежами. Лише пізніше вже переорієнтувало свою діяльність на різні випадки: це й хвороба поголовіʼя худоби, і повені, й т.д.”, – каже Павло Артимишин, кандидат історичних наук.

Читати також: Зробив теплиці на бабусиному городі. Як підприємець з Вінниччини отримав грант на полуничний бізнес

Крайовий союз кредитовий

Ще одним Дітищем Левицького став “Крайовий союз кредитовий”, який відкрився в 1896 році. Українські кооперативи змогли отримувати кредити з банків Австро-Угорщини. Та завдяки кредитам українці засновували бізнес, купляли нерухомість чи землю.

ЗУНР

Але з початком Першої світової війни справи призупинилися. Левицький сконцентрувався на політичній діяльності – очолив Головну Раду в українській партії. Мріяв, щоб “на руїнах царської імперії зійшло сонце вільної України” та закликав до створення держави.

Восени 1918 року утворилася ЗУНР. Левицький став першим премʼєром ЗУНР і написав для неї Конституцію, яка, на жаль, лишилася на папері. Через декілька тижнів польське військо заволоділо владою у Львові. Керівництво республіки переїхало до Тернополя, потім до Станіславова, а влітку 1919 року емігрувало за кордон.

Левицький виїхав до Відня, але у 1925 році повернувся до Львова. Відновив діяльність страхової компанії, українського кооперативу та керував Центробанком.

Більшовицький терор

Але всі його зусиллі пішли нанівець, коли у 1939 році на Галичину прийшли більшовики. Левицького кинули за грати за наказом Хрущова, який тоді був першим секретарем ЦК Компартії України. 80-річного Левицького вивезли до москви, де Сталін хотів його розстріляти, але не наважився. Він боявся, що це налаштує проти нього галичан, тому продовжив тримати українця на Лубʼянці.

Через два роки Левицького звільнили – навесні 41-го він повернувся до Львова. Коли Захід України окупували нацисти, намагався вести з ними переговори та відстоювати інтереси Галичини. Але здоровʼя та моральний стан були підірвані. За пів року його серце зупинилося.

У місті Тисмениця, де народився Левицький, на його честь назвали одну з центральних вулиць. А у Львові імʼя Левицького носить вулиця з будинком, де жив адвокат. Національний банк випустив ювілейну монету “Кость Левицький”.

Нагадаємо: Перетворили закинутий хутір на картинку з Pinterest: історія подружжя, яке зробило «дизайнерський ремонт» у сторічній хатинію.

Суспільство

На прихистки для літніх переселенців збирають аукціоном зустрічей з українськими письменниками, підприємцями, музикантами

Опубліковано

Міжнародний Благодійний фонд «Карітас України» оголосив аукціон зустрічей «Прихистки добра», щоб зібрати 2 мільйони гривень на шість прихистків для переселенців старшого віку.  В аукціоні розігрують зустріч з письменниками, підприємцями та музикантами.

Про це повідомила пресслужба фонду.

Мета збору

У шести прихистках мережі Карітас — в Бориславі, Івано-Франківську, Коломиї, Тернополі, Чорткові та Одесі — зараз мешкають 154 людини старшого віку. Через скорочення міжнародного фінансування  «Карітас України» просять про допомогу, аби ці люди й надалі могли отримувати безпечне житло, медичну допомогу, харчування, гігієнічні засоби, психосоціальні послуги та догляд. 

Читайте також: Фестиваль добра: 700 дитячих мрій чекають на здійснення

Мешканці шістьох прихистків  — це переважно вимушені переселенці старшого віку, одна з найуразливіших категорій населення під час війни. Більшість з них самотні, з інвалідністю або хронічними захворюваннями. Раніше ці бабусі й дідусі мешкали у Лимані і в Курахово, на сході і на півдні, але через постійні загрози з боку рф евакуювалися.

З ким можна зустрітися 

Для участі у зборі треба зробити доброчинну ставку. Так можна виграти зустріч з лідерами думок за кавою, на прогулянці чи онлайн  Розіграш проводять на інстаграм-сторінці аукціону. Аукціон триватиме до 29 травня до 23:00. Переможцем стає той, чия ставка підіймається найвище Початок — 2 тисячі гривень, один крок — 200 грн. 

В аукціоні вже беруть участь: Оксана Забужко, Ірена Карпа, Артем Бородатюк, Костянтин Розенштраус-Макаров, Антоніо Лукіч, Тетяна Трощинська, Євгенія Клепа, Антон Птушкін, Лілія Пустовіт, Євгенія Кузнєцова, Роман Бахарєв, Олександра Матвійчук, Марина Саприкіна, Елизавета Фещенко, Володимир Луцик, Тарас Панасенко, Саша Ганапольська, Софія Андрухович. 

Також на збір можна зробити довільну пожертву 

Нагадуємо, що в Києві з’явиться новий безбар’єрний маршрут: деталі.

Фото: фейсбук-сторінки «Карітас Україна» та проєкту «Прихистки добра»

Читати далі

Суспільство

Українські розвідники з ампутаціями зійшли на базовий табір «Еверест», щоб закрити збір для ветеранів (ФОТО)

Опубліковано

Двоє ветеранів ГУР з ампутаціями зійшли на Гімалаї.  Іван Тарн та Олександр Дашко з позивними «Артан» і «Кракен» привертали увагу, аби зібрати 3 мільйони гривень на боротьбу з фантомними болями у проєкті Limitless.

Про це повідомили в ГУР Міноборони України.

«Життя після ампутації є!» 

Двоє ветеранів спецпідрозділів ГУР МО України Іван Тарн та Олександр Дашко, які мають ампутації, піднімалися на Гімалаї для благодійного проєкту Limitless.  Бійців у горах супроводжували професійні альпіністи Тетяна Яловчак і Тарас Поздній. 

Розвідники піднялися на висоту  5280 метрів, тобто до базового табору «Еверест». Олександр Дашко, який має велику ампутацію ноги, поділився, що його знайомі до останнього не вірили у реальність такого задуму: «Мені казали, мовляв, туди люди навіть з двома ногами не піднімаються, а в тебе й так ноги нема, ти ще більше своє здоров’я угробиш — не лізь. Тож мені було важко, але це сходження мають побачити інші хлопці з ампутаціями. Вони повинні побачити, що життя після ампутації є!»

Читайте також: Готові досягати вершин навіть після поранень: це українські військові, які зійшли на Кіліманджаро

Місія проєкту

Під час сходження прагнули привернути увагу до проблем бійців, які мають ампутації, та зібрати 3 мільйони гривень на боротьбу з фантомними  болями. 

 «Фантомний біль ― це коли в тебе нема кінцівки, але так болить, ніби вона в тебе є. Вона може боліти, може свербіти — і мозку треба якось прийняти. Деякі хлопці мучаться з цим роками»,  ― розповіли ветерани ГУР. 

Нагадуємо, що в Криму активісти вшанували жертв геноциду кримськотатарського народу (ФОТО).

Фото: ГУР Міноборони України

Читати далі

Суспільство

Фестиваль добра: 700 дитячих мрій чекають на здійснення

Опубліковано

У Чернівцях проведуть вісімнадцятий благодійний фестиваль «Буковинська мрія». Для дітей, які переживать складні періоди життя, підготують подарунки. До ініціативи можуть долучитися всі охочі, ставши для маленьких мрійників чарівниками.

Про це редакції повідомили в БФ «Місто Добра».

Мрії, які можуть стати реальністю

Захід готують для дітей, які вже зіштовхнулися з жорстокістю і серйозними проблемами дорослих. На свято завітають вихованці «Міста Добра» та пацієнти медичного центру «Дім метеликів». Серед них є діти з важкими, часто невиліковними діагнозами. Організатори хочуть подарувати свято й тим, хто через війну втратив батьків, дім — це підопічні проєкту «Наші діти», який фонд втілює спільно з Datagroup. Також на захід запрошують дітей, які живуть в родинах, де щодня борються з бідністю та відчаєм.

Читайте також: Три роки не бачив тата: 15-річного хлопця повернули в Україну з ТОТ

«Мрії цих дітей — реальні, щирі й дуже земні. Вони не просять зірку з неба. Вони пишуть листи з мріями про нове взуття, рожеві сукні, мультяшні” ляльки,  цікаві книжки, перші в їхньому житті велосипеди, фарби для малювання, Лего або планшет, бо в їхньому світі це – щось велике і недосяжне», — розповідають у фонді.

Організатори пропонують відчути себе чарівниками та здійснити мрію когось із дітей. Таких людей у «Місті Добра» називають добродіями. Долучитися може кожен охочий. Для цього потрібно прочитати листи та надіслати подарунок. Крім того, «мрію» можна вручити й особисто. Усього у фонді потребують 700 пакунків з подарунками. 

Деталі можна дізнатись за поштою: [email protected].

Мрії дітей щодня публікує засновниця фестивалю Марта Левченко на своїй фейсбук-сторінці.

Про фестиваль

«Буковинська мрія» — найбільший благодійний фестиваль Східної Європи, на якому вже понад 10 років втілюють дитячі мрії.
Вихованці дитячих притулків, малюки з інвалідністю та діти з бідних сімей пишуть листи-мрії, а дорослі можуть стати добрими чарівниками та допомогти реалізувати ці листи в життя.
За час існування фестивалю-табору більше 10000 мрій дітей стали реальністю. За словами організаторів, учасники перших фестивалів вже виросли і самі стали благодійниками.

Нагадуємо, що Артем Пивоваров подарував перуку з власного волосся пацієнтці Охматдиту (ФОТО).

Фото: БФ «Місто Добра»

Читати далі

Шопочитати

Економіка і бізнес1 тиждень тому

Кава в дріпах як донат: військовий створив бізнес, аби закривати потреби підрозділу

«Привіт! Я Спейс, командир роти, яку ми називаємо “Практика”. Ми з командою збираємо донати на...

Суспільство2 тижні тому

Ще один спосіб сказати «дякую»: як підтримати поранених військових до Дня вишиванки

«Я красивий? Ану, сфотографуйте на мій телефон — я рідним надішлю. Це точно подарунок?» —...

Суспільство2 тижні тому

Денжер — собака з Ізраїлю, що допомагає лікувати людей з прифронту. Історія однієї з місій у Бахмуті

Грудень 2022 року. Підвал будинку в Бахмуті — холодний і сирий. Тут зазвичай панує гнітюча...

Військо4 тижні тому

«Я з покоління дітей, які у 2014 році писали листи солдатам, а потім стали ними». Це Дмитро, що у 18 пішов на війну

Йому було дев’ять, коли почалась війна — і саме з нею він дорослішав. Замість футбольних...