Кость Левицький був кісткою в горлі совєтів – усе життя він боровся за українську мову та вільну Україну, розвивав економіку та заохочував українців до підприємництва. Він був співзасновником першого українського кооперативу, першої страхової компанії в Україні та головного банку Галичини, а потім став прем’єр-міністром новоутвореної ЗУНР. Тому його так ненавиділи Сталін з Хрущовим і запроторили за ґрати, коли Левицькому було вже 80 років. Хотіли навіть розстріляти, але побоялися.
Левицький народився в 1859 в родині священника на Франківщині – тоді це була Австрійська імперія. Навчався на юридичних факультетах Віденського та Львівського університетів. У 31 рік відкрив адвокатську контору у Львові та принципово вів справи українською. Він першим почав вести офіційні документи українською мовою.
Він також хотів розвивати хист українців до підприємництва й для цього вивчав австрійський досвід. У 1883 році став співорганізатором першого українського кооперативу “Народна торгівля”. Завдяки старанням Левицького відкрили страхову компанію, ідею якої у Львові виконували аж 30 років!
Про страхову компанію
Левицький розробив для неї проєкт статусу та став співзасновником товариства “Дністер”.
“Спочатку товариство займалося страховими випадками, лише повʼязаними з пожежами. Лише пізніше вже переорієнтувало свою діяльність на різні випадки: це й хвороба поголовіʼя худоби, і повені, й т.д.”, – каже Павло Артимишин, кандидат історичних наук.
Ще одним Дітищем Левицького став “Крайовий союз кредитовий”, який відкрився в 1896 році. Українські кооперативи змогли отримувати кредити з банків Австро-Угорщини. Та завдяки кредитам українці засновували бізнес, купляли нерухомість чи землю.
ЗУНР
Але з початком Першої світової війни справи призупинилися. Левицький сконцентрувався на політичній діяльності – очолив Головну Раду в українській партії. Мріяв, щоб “на руїнах царської імперії зійшло сонце вільної України” та закликав до створення держави.
Восени 1918 року утворилася ЗУНР. Левицький став першим премʼєром ЗУНР і написав для неї Конституцію, яка, на жаль, лишилася на папері. Через декілька тижнів польське військо заволоділо владою у Львові. Керівництво республіки переїхало до Тернополя, потім до Станіславова, а влітку 1919 року емігрувало за кордон.
Левицький виїхав до Відня, але у 1925 році повернувся до Львова. Відновив діяльність страхової компанії, українського кооперативу та керував Центробанком.
Більшовицький терор
Але всі його зусиллі пішли нанівець, коли у 1939 році на Галичину прийшли більшовики. Левицького кинули за грати за наказом Хрущова, який тоді був першим секретарем ЦК Компартії України. 80-річного Левицького вивезли до москви, де Сталін хотів його розстріляти, але не наважився. Він боявся, що це налаштує проти нього галичан, тому продовжив тримати українця на Лубʼянці.
Через два роки Левицького звільнили – навесні 41-го він повернувся до Львова. Коли Захід України окупували нацисти, намагався вести з ними переговори та відстоювати інтереси Галичини. Але здоровʼя та моральний стан були підірвані. За пів року його серце зупинилося.
У місті Тисмениця, де народився Левицький, на його честь назвали одну з центральних вулиць. А у Львові імʼя Левицького носить вулиця з будинком, де жив адвокат. Національний банк випустив ювілейну монету “Кость Левицький”.
Нагадаємо: Перетворили закинутий хутір на картинку з Pinterest: історія подружжя, яке зробило «дизайнерський ремонт» у сторічній хатинію.
Укрзалізниця додала до свого парку ще два медичні евакуаційні вагони для потреб Медичних сил ЗСУ. Загалом їх кількість становить 66, і до кінця року планується збільшити цю кількість на ще 4 вагони.
Евакуація та перевезення поранених воїнів у спеціально обладнаних медичних вагонах показали свою ефективність. Насамперед, це швидкість та можливість надання повноцінної медичної допомоги (у т.ч. екстреної хірургічної та реанімаційної) під час ходу поїзда.
Усі вагони оснащені апаратами штучної вентиляції легень, переливання крові, кардіомоніторами, аспіраторами та іншою медичною технікою. Завдяки живленню від генератора вони є повністю автономними.
“Дякуємо вагонобудівникам, локомотивним та евакуаційним бригадам Укрзалізниці, що спільно з медиками Командування Медичних сил Збройних Сил України самовіддано працюють задля порятунку поранених воїнів”, – повідомляє УЗ в своєму зверненні.
Нагашаємо, що українські хакери здійснили кібератаку на сервіси партії “єдина росія”.
Також ми повідомляли, що за рік існування кластеру Brave1 на ньому зареєстрували 1600 оборонних розробок.
У Японії було опубліковано список дитячих ілюстрованих книжок, відомий як “Ehon 50”, де були включені дві українські книги: “Куди і звідки” від Романи Романишина та Андрія Лесіва та “Жовтий метелик” Олександра Шатохіна.
Список з’явився на сайті японської Національної шкільної бібліотечної асоціації.
Про книгу “Жовтий метелик”
На веб-сайті видавництва “Видавництво Старого Лева” у примітці до книги “Жовтий метелик” Олександра Шатохіна зазначено, що це “тиха книжка”, яка розповідає про життя після війни, про страх і обмежені можливості у такій ситуації.
Уперше книжка вийшла у “Видавництві Старого Лева” у 2022 році. В Японії її надрукувало видавництво Kodansha LTD.
У 2023 році книжка увійшла до переліку 100 найкращих книжок-картинок зі всього світу.
У 2020 році видання від творчої майстерні “Аґрафка” вийшло вперше у друк від видавництва “Старого Лева”. В Японії воно було опубліковане завдяки видавництву Bronze Publishing у перекладі Юкіко Хіромацу. Це видання розповідає про рух та подорожі не лише людей, а й тварин, рослин, вітру, води та планет. Загалом книгу переклали на 15 мов.
Також ми повідомляли, що Нацбанк випустив монету до роковин Чорнобильської трагедії.
У травні в Києві відбудеться перший феміністичний кінофестиваль “Гаккебуш”, на якому будуть демонструватися фільми, створені жінками. Крім показів фільмів, у програмі передбачені зустрічі з авторськими стрічками та лекціями.
Організатори зазначають, що мета фестивалю феміністичного кіно “Гаккебуш” – надихнути українських режисерок та операторок, що тільки розпочинають свій шлях у кіноіндустрії. Вони прагнуть допомогти їм бути відважними у своїй творчості та знаходити аудиторію, яка їх почує.
Головною метою є створення платформи для нетворкінгу та формування спільноти для постійного творчого процесу.
Події відбуватимуться 11 та 12 травня у Будинку кіно.
У програмі фестивалю буде представлено 10 короткометражних фільмів. Крім цього, існує можливість подати заявку на показ ігрового або документального короткометражного фільму, проте це можна зробити лише до 30 квітня.
Фільми можуть брати участь у фестивалі, навіть якщо вже мали національну прем’єру, але вони не повинні бути вільно доступними в інтернеті або розміщені на стримінгових платформах.
Умови участі:
жінка є режисеркою та/або операторкою та/або головною героїнею фільму;
тривалість не перевищує 30 хвилин;
знято після 1 січня 2022 року.
Фестиваль організовує кіноорганізація “Гаккебуш” за підтримки Національної спілки кінематографістів України й Projector Foundation.
Нагадаємо, що Нацбанк випустив монету до роковин Чорнобильської трагедії.
Також ми повідомляли, що в Польщі в прокат вийде український фільм “Я, Побєда і Берлін”.