Новини, якi надихають!
Пiдтримати
Звяжіться з нами

Суспільство

10 фактів про Олексу Тихого. Видатний педагог з Донеччини, вбитий радянською владою

Опубліковано

Олекса Тихий (1927–1984) – правозахисник, політв’язень радянського режиму, педагог, поет, мовознавець, член Української Гельсінської групи. Один із активних учасників дисидентського руху в Україні, він виступав на захист української мови й культури на Донеччині, критикував політику влади з русифікації краю: «Я для того, щоб Донеччина давала не тільки уболівальників футболу, учених-безбатченків, російськомовних інженерів, агрономів, лікарів, учителів, а й українських спеціалістів-патріотів і українських поетів та письменників, українських композиторів та акторів».

«Це мав бути видатний педагог, але замість кафедри він отримав каторгу», – скаже про нього один із колег.

Редакція ШоТам зібрала 10 фактів про українського правозахисника.

Ранні роки та освіта

Олекса Тихий народився 27 січня 1927 року в селі Їжівка на Донеччині. Завдяки своїм здібностям, він вступив до Московського університету на філософський факультет. У 21 рік Олекса ледве не потрапив до в’язниці за критику безальтернативності виборів у СРСР із єдиним депутатом.

Сільський вчитель

Після університету, Тихий усвідомлено пішов працювати сільським вчителем. Він прагнув навчати українських дітей «творенню добра людям, піднесенню матеріального і культурного рівня, пошуку істини, боротьби за справедливість, людської гідності, громадянської відповідальності», переконаний, що людина повинна жити не лише хлібом.

Критика радянської системи

Олекса Тихий наголошував, що держава не має права нав’язувати мову спілкування, способи проведення дозвілля, книги для читання та інтереси. Він критикував комсомол та суспільні табу в СРСР за те, що вони не виховують самостійних та відповідальних особистостей. Він вважав, що молодь потребує свободи для пошуку власного шляху, навіть якщо це призводить до помилок.

Угорська революція 1956 року

Під час угорської революції 1956 року понад 20 тисяч протестувальників постраждали від радянського втручання. Олекса Тихий публічно розкритикував репресії проти протестувальників, за що його засудили на 7 років таборів і 5 років позбавлення громадянських прав. Його відіслали до Володимирської тюрми, а потім до Дубовлага.

Повернення на Батьківщину

Після тюремного терміну Тихий не зміг влаштуватися на роботу вчителем. Він працював у бібліотеках, їздив на перекваліфікації, мандрував історичними місцями та підтримував друзів-ув’язнених. Він багато писав про русифікацію Донеччини, необхідність відновлення української культури та повернення української мови в університети і школи.

Українська Гельсінська група

У листопаді 1976 року Олекса Тихий став співзасновником Української Гельсінської групи, яка сприяла виконанню Гельсінських угод. За легальну правозахисну діяльність Тихого засудили на 10 років позбавлення волі, звинувативши в «антирадянській агітації і пропаганді».

Останні роки життя

У таборах Олекса Тихий страждав від важких умов утримання, що серйозно підірвали його здоров’я. Він переніс кілька операцій, одна з яких зробила процес травлення нестерпно болісним. Попри всі труднощі, він не зрікся своїх переконань. 6 травня 1984 року Олекса Тихий помер у тюремній лікарні, залишившись вірним своїм ідеалам до кінця.

Перепоховання

У 1989 році табірні побратими та громадськість перепоховали Олексу Тихого разом із Василем Стусом та Юрієм Литвином у Києві, вшановуючи пам’ять видатних борців за свободу та права людини.

Спадщина Олекси Тихого

Олекса Тихий залишається символом боротьби за українську мову, культуру та незалежність. Його життя та діяльність надихають багатьох українців на збереження національної ідентичності та захист прав людини.

Фото та інформація: з відкритих джерел

Суспільство

У Чернівцях під обстрілами реанімували дитину, в якої зупинилося дихання

Опубліковано

У Чернівцях медики врятували дитину під час масованої ракетно-дронової атаки рф. Пацієнтка Злата перестала дихати саме під час прильотів, тому лікарі не спустилися в укриття, а реаніували дитину.

Про це повідомила засновниця чернівецького медичного центру «Дім метеликів» Марта Левченко.
Усіх пацієнтів центру, окрім Злати, яку рятували медики, під час повітряної тривоги відвели в укриття. За словами благодійниці, більшість дітей «Дому Метеликів» евакуювали з небезпечних територій. Ці пацієнти мали мінно-вибухові травми та бояться спати біля вікон.

«Через пережитий стрес, тому навіть звук обстрілів для них — це сто кроків назад в питанні реабілітації», — зазначила Марта Левченко. Наразі команда хоспісу закликає благодійників допомогти їм поставити металеві ролети на вікна реанімації.

Нагадуємо, що з тимчасово окупованої Херсонщини врятували 17-річного хлопця, якого могли мобілізувати росіяни.

Також ми писали, що під вибухи в Києві в «Охматдиті» трансплантували органи, врятувавши три життя.

Фото обкладинки: інстаграм Марти Левченко

Читати далі

Суспільство

З тимчасово окупованої Херсонщини врятували 17-річного хлопця, якого могли мобілізувати росіяни

Опубліковано

Із тимчасово окупованої території Херсонщини евакуювали 17-річного підлітка. безпечний для виїзду маршрут організувала команда «Української мережі за права дитини» та ініціатива президента Bring Kids Back UA.

Про це повідомив голова Херсонської ОДА Олександр Прокудін.

За словами очільника адміністрації, останні роки юнак провів у селі під постійним тиском і погрозами з боку окупантів. Ситуація ставала небезпечнішою через ризик примусового призову, який підліток міг отримати, ставши повнолітнім.

Наразі хлопець на вільній українській землі та отримує всю необхідну допомогу. Прокудін додав, що з початку року на підконтрольну Україні територію повернули 89 дітей.

Нагадуємо, що волонтер купив 84-річній бабусі на ринку всі продукти, за які вона не змогла заплатити.

Також ми писали, що в Україну повернули активіста Андрія Коломійця, якого засудили в Кремлі та 10 років утримували за ґратами.

Фото обкладинки: Freepik

Читати далі

Суспільство

В’єтнамське порося, яке стало фронтовим талісманом, знайшло новий дім у притулку

Опубліковано

В’єтнамське порося Кабачок стало улюбленцем та талісманом українських військових на фронті. Військові впіймали його та поселили у ящику з-під снарядів, а згодом вирішили, що для безпеки краще передати Кабачка у притулок.

Про це повідомили в UAnimals.

В Uanimals розповіли, що через цікавість до всього навколо малий кабанчик одного разу спробував утекти в бік позицій ворога.

До притулку «Ріфуджіо» Кабачка доставили у тому ж ящику — бійці на джипі та фургоні привезли тварину, відкрутили бік ящика, і порося одразу почало досліджувати нове місце. Тепер Кабачок мешкає у притулку разом із сорока іншими свійськими та двомастами домашніми тваринами.

Нагадаємо, що в ЗСУ розповіли про кішку з Бахмута, яка дісталася до військових під обстрілами (ФОТО).

Раніше ми розповідали, як собака Умка втратила господаря і чекала його на ланцюгу, її врятували волонтери, а дім дала українська акторка.

Фото обкладинки: фейсбук-сторінка UAnimals

Читати далі