Кость Левицький був кісткою в горлі совєтів – усе життя він боровся за українську мову та вільну Україну, розвивав економіку та заохочував українців до підприємництва. Він був співзасновником першого українського кооперативу, першої страхової компанії в Україні та головного банку Галичини, а потім став прем’єр-міністром новоутвореної ЗУНР. Тому його так ненавиділи Сталін з Хрущовим і запроторили за ґрати, коли Левицькому було вже 80 років. Хотіли навіть розстріляти, але побоялися.
Левицький народився в 1859 в родині священника на Франківщині – тоді це була Австрійська імперія. Навчався на юридичних факультетах Віденського та Львівського університетів. У 31 рік відкрив адвокатську контору у Львові та принципово вів справи українською. Він першим почав вести офіційні документи українською мовою.
Він також хотів розвивати хист українців до підприємництва й для цього вивчав австрійський досвід. У 1883 році став співорганізатором першого українського кооперативу “Народна торгівля”. Завдяки старанням Левицького відкрили страхову компанію, ідею якої у Львові виконували аж 30 років!
Про страхову компанію
Левицький розробив для неї проєкт статусу та став співзасновником товариства “Дністер”.
“Спочатку товариство займалося страховими випадками, лише повʼязаними з пожежами. Лише пізніше вже переорієнтувало свою діяльність на різні випадки: це й хвороба поголовіʼя худоби, і повені, й т.д.”, – каже Павло Артимишин, кандидат історичних наук.
Ще одним Дітищем Левицького став “Крайовий союз кредитовий”, який відкрився в 1896 році. Українські кооперативи змогли отримувати кредити з банків Австро-Угорщини. Та завдяки кредитам українці засновували бізнес, купляли нерухомість чи землю.
ЗУНР
Але з початком Першої світової війни справи призупинилися. Левицький сконцентрувався на політичній діяльності – очолив Головну Раду в українській партії. Мріяв, щоб “на руїнах царської імперії зійшло сонце вільної України” та закликав до створення держави.
Восени 1918 року утворилася ЗУНР. Левицький став першим премʼєром ЗУНР і написав для неї Конституцію, яка, на жаль, лишилася на папері. Через декілька тижнів польське військо заволоділо владою у Львові. Керівництво республіки переїхало до Тернополя, потім до Станіславова, а влітку 1919 року емігрувало за кордон.
Левицький виїхав до Відня, але у 1925 році повернувся до Львова. Відновив діяльність страхової компанії, українського кооперативу та керував Центробанком.
Більшовицький терор
Але всі його зусиллі пішли нанівець, коли у 1939 році на Галичину прийшли більшовики. Левицького кинули за грати за наказом Хрущова, який тоді був першим секретарем ЦК Компартії України. 80-річного Левицького вивезли до москви, де Сталін хотів його розстріляти, але не наважився. Він боявся, що це налаштує проти нього галичан, тому продовжив тримати українця на Лубʼянці.
Через два роки Левицького звільнили – навесні 41-го він повернувся до Львова. Коли Захід України окупували нацисти, намагався вести з ними переговори та відстоювати інтереси Галичини. Але здоровʼя та моральний стан були підірвані. За пів року його серце зупинилося.
У місті Тисмениця, де народився Левицький, на його честь назвали одну з центральних вулиць. А у Львові імʼя Левицького носить вулиця з будинком, де жив адвокат. Національний банк випустив ювілейну монету “Кость Левицький”.
Нагадаємо: Перетворили закинутий хутір на картинку з Pinterest: історія подружжя, яке зробило «дизайнерський ремонт» у сторічній хатинію.
У Києві стартувала кампанія із збереження хвойних дерев у передноворічний період. Комунальні служби посилять охорону ялин, сосен, туй і ялівців за допомогою патрулювань і спеціальних хімічних обробок.
Захист дерев включає в себе оброблення репелентами. Він є безпечними для рослин, але у приміщенні виділяють неприємний запах. Крім того, будуть застосовувати клеєво-крейдяну суміш, яка дає дереву «брудний» вигляд. Оброблені зони будуть позначені попереджувальними табличками.
У Дарницькому районі Києва очистили озеро Зариваха, а незаконну дамбу, яка перекривала водойму, демонтували.
Як повідомляє Державна екологічна інспекція Столичного округу, інспектори отримали звернення про засмічення прибережної смуги. На місці вони побачили стихійне звалище, дамбу, зведену з мішків та шин, а також трубу, встановлену без дозволу.
Співробітники КП «Плесо» розчистили прибережну зону озера та демонтували незаконну конструкцію. Завдяки спільним зусиллям вдалося відновити природний вигляд прибережної території та покращити її екологічний стан.
Нагадаємо, що у столиці відкрили інсталяцію I’m fine, яку створили з пошкодженого обладнання звʼязку (ФОТО).
Українки Ольга Олефіренко та Ольга Руднєва увійшли до списку «100 жінок 2024 року» від BBC. Це перелік найвпливовіших жінок, які надихають та змінюють світ.
Ольга Олефіренко вирішила втілити мрію свого батька — створити ферму, проте перша спроба виявилася невдалою. Фінансові труднощі змусили її продати першу худобу.
Усе змінилося минулого року, коли Ольга склала бізнес-план і отримала фінансування від Українського фонду ветеранів. Цього разу вона зробила акцент на модернізації своєї ферми, використанні сучасних агротехнологій та створенні нових робочих місць.
Ольга Руднєва створила у Львові травматологічний центр Superhumans. Він спеціалізується на протезуванні кінцівок для ветеранів російсько-української війни. Центр також надає реабілітаційні послуги.
За перші два роки роботи понад тисяча людей отримали допомогу в Superhumans. Це стало важливим кроком у відновленні як фізичного, так і психологічного стану українських захисників.
Про премію «100 жінок року»
Проєкт «100 жінок» заснований у 2013 році.
Він звертає увагу на те, яким непростим був цей рік для жінок, і відзначає тих, хто завдяки своїй стійкості прагне до змін. Як і у попередні роки, проєкт приділяє особливу увагу зміні клімату, і отже, до списку увійшли жінки, які борються з наслідками кліматичної кризи та допомагають своїм громадам подолати її вплив та адаптуватися до нього.
Минулоріч до переліку потрапили письменниця Оксана Забужко, захисниця прав дітей Олена Розвадовська й експертка з клімату Ірина Ставчук.
Повний список найвпливовіших жінок року доступний на сайті BBC.
Нагадаємо, що у столиці відкрили інсталяцію I’m fine, яку створили з пошкодженого обладнання звʼязку (ФОТО).
Коментарі