Суспільство
Як на Херсонщині вирощують найдорожчу в світі спецію
Шафран – найдорожча у світі спеція, яку отримують із приймочок квітки крокуса. Для виготовлення 1 кілограму готової спеції потрібно зібрати від 200 тисяч квітів. Одна квітка дає всього три приймочки червоного кольору. У них і зосереджена головна цінність шафрану. Дорожчою спеція вважається, якщо приймочки витягнуті обережно і не сплутані разом із жовитими тичинками. Щоб їх витягнути – використовується ручна праця. Тому ця спеція неймовірно дорога.
У Європейській кулінарії шафран додають до рибних страв та до кави. Крім того, шафран має стійкий аромат, тому його використовують і в парфумерії. Дехто стверджують, що спеція є афродизіаком.
У селищі Любимівка, на Херсонщині, понад чотири роки виготовляють екзотичну і дорогу приправу – шафран.
Читайте також: Як заробити 400 000 грн на тюльпанах. Історія фермерів-везунчиків
Ідея вирощувати крокуси, з яких роблять таку спецію, прийшла фермерам Віталію Шакало та Олегу Демченку. Ми вже раніше розповідали про їхній агротуристичний проект “Маленька Голландія”.
Шафран коштує $7000 за кілограм
Фермери продають шафранову спецію вроздріб. Вартість коливається між 150 та 190 гривнями за грам, або близько 5-7 доларів.
За словами Віталія Шакало, з шафраном є один недолік – його мало вирощують в Україні, тому не вистачає об’єму, щоб створити товарну партію на експорт. Щоб сформувати партію делікатесу на експорт, має бути щонайменше 10 кілограмів шафрану. Херсонське фермерство поки не збирає у таких об’ємах, але підприємці сподіваються, що вже найближчим часом їм вдасться сформувати партію. Та і зацікавленість фермерів, які готові об’єднатися для експорту – зростає.
Спецією із Херсону вже зацікавилися партнери із Азербайджану та Болгарії. Проте поки український шафран реалізують тільки на ринку України.
Читайте також: “Чорні лебеді” у бізнесі: як не здатися, коли продаєш органічні продукти
Окрім спеції, фермери також продають цибулини крокусів. Кажуть, що таким чином підіймають рентабельність бізнесу. У продаж віддають великі цибулини, вартість коливається між 7-12 гривнями. Для оптових покупців посадкового матеріалу ціна може бути меншою.
Скільки саджанців та робочих рук потрібно
Крокуси (які дають шафран) Олег і Віталій висадили 2015 року на 5 сотках землі. Матеріали закупили у Голландії. Це і було початком їхнього бізнесу. За кілька років посадковий об’єм зріс до 3 гектарів.
Щоб висадити на 1 сотці землі крокуси, потрібно 100 кілограмів цибулин. Фермери кажуть, що у грошах це близько 700 доларів. Проте поле окупиться вже після другого збору урожаю.
Читайте також: Ідея швидкого бізнесу – яблука в карамелі. Як розкрутитися?
Крокус, з якого роблять делікатес – цвіте з кінця вересня і до середини жовтня. Квіти можуть не зацвітати усі одночасно. Тому двоє людей цілком справляються з тим, що весь час “прочісують” поле, та збирають рослини, які вже розпустилися. Ті квіти, які ми звикли бачити розквітлими у березні – мають лише декоративну функцію, з них не роблять спецію.
Щоб отримати якісну спецію, фермери слідкують за дозріванням квітки. Як тільки вона розпустилася, у перший же день починають збір урожаю. Важливо, щоб збір проходив зранку у суху та сонячну погоду.
Як збирають врожай
Обробітком землі Віталій та Олег займаються вдвох. Але на збір шафрану наймають додаткових працівників.
“Квіточки збирати – це швидко. У них шийка тендітна, квітка легко відламується. Треба повозитися, коли виймаєш тичинку. За 3-4 години збираємо всі квіти і розходимося з ними по домах. Там зі своїми родинами, сидячи перед телевізором чи за розмовами – виймаємо тичинки”, – розповів бізнесмен про процес перетворення квітки крокуса на спецію шафран.
У 2017-му році з двох гектарів вдалося зібрати близько п’яти кілограмів шафрану. Тож вже наступного року фермери вирішили розширити крокусову плантацію до чотирьох гектарів.
За словами Віталія, якщо крокуси не пересаджувати, на третій рік з одного гектару можна зібрати близько 20 кілограмів шафрану.
Читайте також: На Одещині бізнесмен вирощує мандарини та гранат у відкритому ґрунті
У планах українських фермерів – розширювати плантації та виходити з продажами на міжнародний ринок.
“Коли починаєте власну справу – відставте усі сумніви в сторону”, – радить Віталій.
Спецію купують, щоб лікуватися
Підприємці працюють з Національним фармакологічним університетом Харкова, який досліджує цілющі властивості шафранової приправи.
“У Литовський університет наук про здоров’я на дослідження відправили наш шафран. Науковці тестували. Кажуть, що допомагає боротися із раком молочної залози та шкіри. Тому у нас зараз купують шафран не як спецію, а як фармакологічний засіб”, – розповів Віталій.
Читайте також: Як переселенка з Горлівки озеленює Донбас і робить бізнес на цьому
Після проведених досліджень над зразками із херсонського поля урожаю 2017 року, експерти призначили спеції 1 категорію за міжнародною класифікацією.
Суспільство
Львівʼянка Єлизавета Адамська здобула перемогу в номінації «Найкращий екокостюм» на Miss Eco International. Завдяки цьому вона вийшла до фіналу престижного міжнародного конкурсу, який відбудеться 19 квітня в єгипетській Александрії.
Про це повідомив очільник Львівської ОВА Максим Козицький.
Про костюм
Костюм Єлизавети має назву «Пам’ять у пелюстках». Його присвятили темі збереження природи під час війни. Образ символізує 20 рідкісних видів українських рослин, які опинилися під загрозою зникнення внаслідок агресії росії. Усі квіти та ефектні рукави сукні виготовлені з переробленого пластику.
Єлизавета Адамська — активна громадська діячка та учасниця Young European Ambassadors. Вона реалізувала кілька соціальних ініціатив: проєкти на тему екофемінізму, сталого способу життя, а також розробила навчальну екологічну гру для дітей з порушенням зору.
Читайте також: У культовому ресторані українських емігрантів у Нью-Йорку зготували символічні паски (ФОТО)
Довідка про конкурс
Miss Eco International — це міжнародна платформа, що об’єднує представниць з різних країн навколо тем екологічної свідомості та сталого розвитку. Переможниця отримує статус Посланниці доброї волі ООН з питань довкілля. У 2024 році конкурс виграла українка Ангеліна Усанова.
Нагадаємо, що українка Адріана Пущак здобула титул Miss Petite USA Universe 2025.
Фото: фейсбук-сторінка Максима Козицького
Біовідходи, як-от скошена трава, опале листя й залишки фруктів та овочів часто викидають на звалища або спалюють, забруднюючи повітря. Однак їх можна переробляти, зокрема компостувати, що є екологічним і дешевим способом утилізації.
Проєкт «Кращі практики управління біовідходами в малих громадах України» допомагає 63 громадам розробити плани поводження з відходами та перетворити їх на добриво для місцевих парків і садів.
Громади, що взялися за компостування
Керівництво Білогородської громади (Київська область) до дій спонукали самі жителі: чимало людей виносили гілля й траву в яри та лісосмуги, перетворюючи їх на стихійні звалища. Це додавало навантаження комунальникам.
Послуги з подрібнення гілок і збору ялинок полегшили ситуацію, але потрібен був системний підхід. Тепер у планах громади — встановити великі компостери й навчити людей користуватися ними замість того, щоб викидати органіку абикуди.
«Ми рішуче налаштовані впоратися з цією проблемою», — каже завідувачка сектору екології Білогородської сільради Ольга Леонова.
Фото: Білогородська громада
Дехто ж вирішив почати з просвітництва. Наприклад, у Гірській громаді, що теж на Київщині, проводять лекції, тренінги та практичні заняття для учнів шкіл, вихованців дитячих садочків і жителів громади, на яких роз’яснюють переваги екологічних методів управління органічними відходами.
«Хочемо збільшити компостування біовідходів у громаді. Для цього плануємо встановити компостери в школах, соціальних закладах і багатоповерхівках, а також заохочувати жителів до компостування. Організуємо майстер-класи, екозаняття й інформаційні кампанії. Проте для успіху потрібен чіткий план на рівні громади, і спеціалісти вже працюють над його розробкою. Тренінги проєкту допомогли структурувати процес і врахувати важливі нюанси», — розповідає завідувачка сектору екології та охорони природних ресурсів виконкому Гірської сільської ради Олеся Карпенко.
На Одещині про проблему органічних відходів задумались у Красносільській громаді. Вона розташована в передмісті Одеси на березі унікального Куяльницького лиману, тож збереження довкілля тут особливо пріоритетне. Уже зараз комунальні служби централізовано збирають і вивозять опале листя й інші зелені рештки окремо від побутового сміття. Наступний крок — облаштувати повноцінний майданчик для компостування всіх біовідходів.
«Прагнемо не просто створити систему управління біовідходами, а інтегрувати її в екологічну політику громади», — пояснює головна спеціалістка відділу ЖКГ Красносільської сільради Юлія Волочан.
Фото: Красносільська громада
Беруть участь у проєкті й громади, що раніше не мали жодної практики збирання органіки. До прикладу, в Болехівській міській громаді на Івано-Франківщині до цього часу всі відходи возили на полігон в урочище «Криве» — тепер же там планують створити систему роздільного збору, аби зменшити навантаження на сміттєзвалище.
Як проєкт допомагає громадам
Уже цього року в проєкті планують навчальний візит до громад, які вже успішно впровадили роздільний збір відходів, аби перейняти досвід і надихнутися реальними прикладами.
П’ять найвмотивованіших громад-учасниць отримають сучасні компостери: грантові кошти покриють 70% вартості десяти секцій (контейнерів) для компостування в кожній з них, а решту дофінансують місцеві бюджети.
Їх планують встановити переважно біля об’єктів, де накопичується багато органіки: шкіл, лікарень, парків чи ринків. Там жителі зможуть залишати, наприклад, опале листя, харчові рештки або скошену траву, а комунальники контролюватимуть процес компостування.
Першу партію компосту громади використають для власних потреб — щоб підживити ґрунт у парках, скверах, на клумбах, — а наступні, можливо, роздаватимуть людям для приватних господарств.
Перші результати
У соцмережах Білогородської громади з’явилися поради, як облаштувати домашній компостер на подвір’ї. А в Гірській громаді на офіційному сайті регулярно повідомляють про екологічні заходи й закликають всіх охочих долучатися.
Майже 200 громад по всій Україні поширили на своїх сторінках матеріал про шкоду від спалювання органічних залишків «Не пали — компостуй!», який у межах проєкту підготував «Український альянс “Нуль відходів”». Людей поступово готують до змін: пояснюють, чому важливо відокремлювати органіку від іншого сміття, як правильно її складати для компостування, скільки часу та які умови потрібні, щоб отримати готове добриво.
Жителі й самі починають цікавитися: запитують, коли та куди можна буде здати відходи для компостування, пропонують свої ідеї. У деяких громадах вони організувалися на суботники — окремо зібрали торішнє листя, щоб не вивозити на смітник. Усе це — маленькі, але важливі кроки до великої мети.
Фото: Гірська громада
Можливості для всіх: долучайтеся та дійте
Історії цих громад доводять: навіть невелике місто чи село може впровадити європейські практики поводження з відходами. Компостування — це просто й недорого, треба лише згуртованість і план дій.
Якщо ви хочете, щоб і ваша громада перестала відправляти тонни органіки на звалище, варто діяти вже зараз. Для початку можна провести аудит відходів: скільки з них біо- і де їх утворюється найбільше (дворогосподарства, ринок, парк тощо). Далі — обрати доступний варіант компостування: можливо, це будуть індивідуальні компостери для кожного двору або ж один спільний майданчик з контейнерами для цілої вулиці чи кварталу. Важливо залучити людей: пояснити, навчити, показати приклади успіху.
Організатори проєкту готові ділитися напрацюваннями. На фінальному етапі планують створити відео про найкращі практики учасників і провести відкритий вебінар — за анонсами слідкуйте в спільноті Zero Waste Alliance Ukraine. А вже зараз по пораду можна звернутися до експертів ГО «Екологічні новини» ([email protected]), які координують проєкт.
Компостуючи біовідходи, громада вирішує одразу кілька проблем: зменшує навантаження на полігони, поліпшує екологію, економить кошти на вивезення сміття. Натомість отримує цінний ресурс — добриво, яке повертає поживні речовини в ґрунт. Так замість сміття з’являється нове життя.
У Києві почали квітнути тюльпани, зокрема ті, що столиця отримала безоплатно від Нідерландів. Загалом восени 2024 року у місті висадили понад 380 тисяч квітів, з яких Нідерланди передали 116 тисяч.
Про це повідомили в КМДА.
Цьогоріч кияни можуть побачити яскраве різнобарв’я тюльпанів у центрі міста та зелених зонах усіх районів. Загалом висади п’ять сортів квітів: Charade, Verona, Golden Apeldoorn, Powerpoint та Ben Van Zanten.
Де квітнуть тюльпани
Голосіївський район:
- сквер Миру;
- сквер Героїв Маріуполя;
- сквер на вулиці Івана Федорова;
- Голосіївський парк культури та відпочинку імені Максима Рильського;
- Голосіївська площа;
- вулиця Василя Касіяна.
Читайте також: Навколо — вибухи, а вдома — весна: подружжя з Сумщини вирощує тюльпани на другому поверсі будинку
Дарницький район:
- проспект Миколи Бажана;
- сквер імені Олександра Кошиця;
- парк Партизанської слави.
Деснянський район:
- парк «Кіото»;
- парк «Фестивальний»;
- проспект Романа Шухевича;
- сквер імені В’ячеслава Веремія;
- парк з водними об’єктами вздовж проспекту Романа Шухевича;
- Деснянський парк;
- парк «Молодіжний»;
- сквер на площі Анкари;
- вулиця Братиславська;
- транспортна розв’язка біля станції метро «Чернігівська».
Дніпровський район:
- бульвар Верховної Ради;
- Дарницька площа;
- парк «Перемога»;
- транспортна розв’язка біля станції метро «Лівобережна»;
- сквер біля будівлі Дніпровської РДА.
Оболонський район:
- парк відпочинку «Наталка»;
- парк «Пуща-Водиця»;
- парк відпочинку на проспекті Литовському;
- сквер на вулиці Федора Максименка;
- сквер на вулиці Олександра Архипенка;
- сквер на Оболонській площі;
- парк культури та відпочинку навколо озера Йорданське;
- сквер на розі проспекту Оболонського та вулиці Левка Лук’яненка;
- сквер на вулиці Левка Лук’яненка;
- сквер на вулиці Прирічній;
- сквер на вулиці Вишгородській;
- сквер на вулиці Зої Гайдай;
- сквер на перетині вулиці Левка Лук’яненка та вулиці Героїв полку «Азов»;
- транспортна розв’язка на перетині проспектів Степана Бандери та Володимира Івасюка;
- транспортна розв’язка на вулиці Ярослава Івашкевича;
- бульварна зона на вулиці Левка Лук’яненка;
- сквер на проспекті Степана Бандери;
- вулиця Міська.
Читайте також: Київ цвіте! Де погуляти та зробити весняні фото: ботсад імені Гришка
Печерський район:
- Наводницький парк;
- вулиця Банкова;
- бульвар Миколи Міхновського;
- сквер імені Марії Заньковецької.
Подільський район:
- сквер на площі Щекавицькій;
- Куренівський парк;
- сквер № 1 на Контрактовій площі;
- сквер № 2 на Контрактовій площі;
- сквер на вулиці Вишгородська;
- парк «Березовий Гай»;
- вулиця Івана Виговського;
- сквер на проспекті Георгія Гонгадзе;
- сквер імені Кузьми Скрябіна.
Святошинський район:
- сквер на розі вулиць Григоровича-Барського та Симиренка;
- парк «Інтернаціональний»;
- парк «Гамбурзький»;
- парк «Совки»;
- вулиця Зодчих;
- парк імені генерала Потапова;
- сквер імені Михайла Реуцького;
- сквер біля Святошинської РДА на просп. Берестейському;
- вулиця Жмеринська;
- транспортна розв’язка між бульваром Жуля Верна та вулиці Якуба Коласа.
Солом’янський район:
- парк «Відрадний»;
- сквер імені Максима Шаповала;
- сквер біля Солом’янської РДА на проспекті Повітряних Сил.
Шевченківський район:
- Майдан Незалежності;
- поруч із Міністерством закордонних справ України;
- парк «Володимирська гірка»;
- парк імені Тараса Шевченка;
- сквер Анни Київської;
- сквер на вулиці Прорізній;
- парк «Веселка».
Нагадаємо, що у Києві на ВДНГ створюють терапевтичний сад: що в ньому буде.
Фото: Любов Голуб’ятнікова, КМДА
