Суспільство
Як маріупольці створюють культурний центр власними руками (ФОТО)
У Храмі Святого Петра Могили в Маріуполі розбудовують український культурний центр, пише 0629.com.ua.
Влітку будівлю розмалювали петриківським розписом, у вересні митропролит Київський та всієї України Єпіфаній освятив його, а нині в храмі вже працює школа бандури та українського живопису для дітей та дорослих, на базі якої проходять навчальні курси.
Бібліотека української літератури
Півроку тому маріупольському волонтеру Кирилу Долімбаєву прийшла ідея створення бібліотеки української літератури ім. Василя Стуса, яка стане частиною центру української культури при храмі Петра Могили.
Через соціальні мережі вдалося зібрати близько 1000 книг різних жанрів українською мовою. У майбутньому планується не тільки класична бібліотека, але і BookСrossing (коли хтось може взяти книжку назавжди, але має принесту якусь взамін) та оцифровка деяких книжок після перемовин з правовласниками. На гроші благодійників вже постелено теплу підлогу та проведено електрику в приміщенні. Проте стеля та стіни поки голі, на меблі всю суму теж ще не зібрали.
Паралельно зі створенням приміщення громадської бібліотеки – будуються сходи до майбутнього Кафедрального Собору ПЦУ у Донецькій області (єдиний такий собор нашого регіону лишився в окупованому Донецьку), який покликаний стати духовним центром Сходу України.
Школа бандури та українського живопису
Кирило Долімбаєв розповідає, що як тільки почали розписувати храм петриківським розписом, йому одразу спало на думку робити школу бандури та українського живопису ім. Василя Сліпака. Основна мета школи – не просто плекати традиції, а давати всім охочим культурно-освітній контент.
Гроші на ремонт приміщення для школи почали збирати у вересні. Все робили з нуля: опалення, електрика, Інтернет, техніка, меблі, стеля, стіни, підлога. Завдяки небайдужості як місцевих жителів, так і українців з інших міст та навіть діаспори, за 2,5 місяці вдалося завершити всі ремонтні роботи. Малювали картини на стіни українські художниці, у тому числі й Ольга Черьомушкіна, яка розписувала зовнішні стіни храму та собору.
З січня вже відбуваються заняття з гри на бандурі, петриківського розпису для дітей та вишивання рушників й вишиванок-оберегів ручної роботи. А на початку лютого розпочалися курси англійської мови для підлітків – це благодійна ініціатива навчального центру Learning centre Navigate.
Далі плануються ще такі курси: італійська мова, англійська мова для дорослих, іконопис для дітей та окремо дорослих, український піснеспів, писанкарство, українська мова для дітей та окремо дорослих, літературний аналіз.
Бандура в школі поки одна і з’явилася цікаво. Її випадково знайшли в селі Донецької області у бабусі, де вона пролежала без діла 30 років і лишилася в чудовому стані. Віддали бандуру школі за символічні, як для такого стану та типу інструменту, гроші – 7500 гривень. Це майже удвічі менше за її реальну вартість.
Ініціатор школи Кирило Долімбаєв вирішив вивчити композицію “Щедрик” на бандурі за 10 днів, щоб показати іншим, що навіть ті, хто вперше в дорослому віці бере в руки бандуру – можуть навчитися на ній грати. І в нього вийшло.
Читайте також: Як молодь навчає літніх людей користуватися смартфонами. Історія проєкту ITbabushka
Наразі через те, що поки школа має лише одну бандуру, то й займається одна дівчинка. Заняття безкоштовні і проходять дистанційно з київським бандуристом Русланом Солоненком.
Петриківський розпис у дистанційному режимі викладає майстриня зі Львова Ольга Черьомушкіна. Її учні – дітки з багатодітної родини з пгт Нікольське Донецької області.
Дуже важливо, що все це створюється руками і за рахунок самої громади Маріуполя. 215 меценатів та благодійників, завдяки яким була створена школа, відображені на меморіальній таблиці, яка розміщується на стіні біля приміщення для занять. Меценати, які робили благодійні внески після 26 грудня 2020 року, будуть відображені на іншій меморіальній табличці, яка буде розташована на стіні майбутньої бібліотеки української літератури імені Василя Стуса.
Майбутні плани
У березні відбудеться відкриття бібліотеки української літератури імені Василя Стуса.
Наприкінці травня, за словами Кирила Долімбаєва, вже створену на той час бібліотеку об’єднають з школою бандури та українського живопису й зроблять з цих двох приміщень один освітній простір. Це буде центр української культури в Маріуполі, який працюватиме задля популяризації української культури на Сході України.
Влітку планують провести культурний етно-фестиваль, де в тому числі представлять колекцію вручну вишитого одягу з візерунками, які притаманні нашому регіону.
Читайте також: Не митець, а мисткиня. Сім українських феміністичних брендів
Протягом 2021-2022 буде відбуватися ремонт приміщень і вже наприкінці 2022 року планують відкриття собору.
Нагадаємо, волонтери відремонтувати будинок багатодітної родині на Закарпатті.
Як ми повідомляли раніше, у Полтаві рятувальники зібрали майже 40 тис. грн на доброчинність.
Усі фото: 0629.com.ua.
Суспільство
очільниця ГО «Юстина».
Вирішили створювати свою громадську організацію
Ми готували вдома на вогні. Газу не було, світла не було, а отже й інтернету — ми не знали, що відбувається. Але надавали медичну допомогу, прибирали у дворі, прали, годували собак і котів. Люди дуже згуртувалися.
«Юстина», бо справедливість
Місцеві не одразу звикли до таких заходів, а деякі вважали, що їм не потрібна психологічна допомога, і мали багато упереджень щодо психологів. Але зміни в тих, хто таки відвідував заняття, були помітні. Жінки ставали спокійнішими, більш розкутими, виговорювались. Між собою знайомились, бо навіть живучи в одному селі, могли ніде не перетинатися.
Спільний запит у селі — велопарковка
Діти там теж висловлювали свої думки, і мене тоді збентежило, що одна дитина каже: «Нащо писати? Все одно нас ніхто не чує». І мені так хотілося щось зробити для дітей, щоб вони бачили, що мрії мають здійснюватися.
Зробили покриття та надихнули інших на зміни
Коментарі
Суспільство
Як працюватиме новий маршрут?
- На ділянці Варшава – Рава-Руська курсуватиме поїзд польської залізниці PKP Intercity.
- На маршруті Рава-Руська – Львів – Чернівці працюватиме дизель-поїзд українського виробництва ДПКр-3.
Коментарі