Суспільство
Як Естонія позбулася російської мови після розпаду Радянського Союзу (ВІДЕО)
Росія знищувала мову та народ Естонії так само агресивно, як і в Україні. Проте сьогодні естонська молодь вже не спілкується російською.
Як їм це вдалося розповідає ШоТам.
Після розпаду російської імперії Естонія 20 років будувала державу, доки знову не прийшла Росія. Через окупацію СРСР 1940 року Естонія з незалежної країни перетворилась на радянську республіку.
Радянська влада хотіла викоренити естонців як окрему націю. Естонія пережила совєтизацію, репресії та депортацію інтелігенції, політиків і активістів. На їхні місця совєти завозили росіян – робітників і колгоспників.
У 1970-х роках російську мову запровадили у школах, а дорослі естонці вчили її, щоб не втратити роботу. Але у 80-х роках вплив радянської влади слабшав, а рух опору набирав обертів.
У час Перебудови 1989 року було ухвалено закон, який проголошував естонську мову державною. А з розпадом Союзу Естонія почала активно відроджувати рідну мову.
У держустановах, навчальних закладах, магазинах та сфері обслуговування мали спілкуватися естонською. За тим, як виконують закон, стежив спеціальний орган – мовна інспекція.
На вивчення мови давали рік, а потім – штраф, якщо не вивчив. А ще без знання естонської мови не можна було отримати громадянство.
«Тим, хто прибув до країни в радянський період, потрібно було скласти іспит. Зокрема й на знання державної мови. Адже до окупації в країні проживало лише 23 000 росіян, натомість у 1991 році їх стало аж 475 000. Майже 30% населення. Тож, жорсткі міри були питанням безпеки», – розповідає Альона Данилюк, авторка ютуб-каналу «НеАполітичні».
Тим, хто не хотів вчити мову, видавали «сірий паспорт» без громадянства та основних виборчих прав. Звісно, такі рішення зачепили почуття Росії.
Та ви ж не подумали, що Кремль міг просто проковтнути цей буржуазний націоналізм? Реакція була настільки класичною, що аж банально. Карати вирішили відключенням газу. Альона Данилюк, авторка ютуб-каналу «НеАполітичні».
«Та ви ж не подумали, що Кремль міг просто проковтнути цей буржуазний націоналізм? Реакція була настільки класичною, що аж банально. Карати вирішили відключенням газу», – Альона Данилюк, авторка ютуб-каналу «НеАполітичні».
Хотіли зробити прикордонне з Росією місто Нарва автономною республікою. Але ідея провалилася, адже естонці проводили комунікаційну кампанію з населенням.
«Місцевим пояснювали, що народна республіка Приноров’є – це шлях до ізоляції. І за таких сценаріїв їх в майбутньому чекає лише торгівля пиріжками з сусіднім Іван-городом, не більше», – розповідає Альона Данилюк.
Читайте також: Українська мова у селах Донеччини, або Чим живуть прифронтові бджоли
Такі заходи дали ефект. Естонська більше не мова меншин, як було при СРСР, а рідна для 77% населення. Мовна інспекція, до речі, працює в Естонії й досі.
«Ми даємо людині час на вивчення мови – один рік. Через рік ми знову перевіряємо, якщо людина все ще не знає мови, тоді ми будемо штрафувати, не одразу», – Ільмар Томуск, представник мовної інспекції.
А повномасштабний напад Росії на Україну дав поштовх до ще активнішої естонізації. Російські навчальні заклади, які досі існують в Естонії, тепер переводять на естонську мову. І ще призначили штаф у 10 000 євро за невиконання мовного закону.
А в Нарві, яка раніше була проросійською, навіть прибрали монументи з радянською символікою. Естонці, як ніхто, розуміють українців і тому потужно підтримують. Ця держава віддала нам більш ніж 1% ВВП, це найвищий показник серед країн-союзниць.
Естонський політик Трівімі Веллісте порівнюючи історію України та Естонії, каже, що головна різниця в тому, що Естонія була незалежною між Першою та Другою світовими війнами.
«Якби ми були частиною Радянського Союзу вже у 20-х чи 30-х роках, я б тут зараз не стояв і моя б країна не говорила естонською», – Трівімі Веллісте, естонський політик.
Естонці вірять: якщо у них вийшло викоренити «русскій мір», то у нас теж обов’язково вийде.
Нагадаємо, у застосунку «Давай займемось текстом» з’явилась гра на знання українських діалектів.
До того ж створили мобільний застосунок, що розповідає історію русифікації України. Як завантажити.
Український режисер і військовослужбовець Ахтем Сеітаблаєв представив перший тизер шпигунської драми «ГУР: Код «Сікора» на Marché du Film 78-го Каннського кінофестивалю. Фільм заснований на реальній спецоперації українських розвідників.
Про це повідомили в Державному агентстві України з питань кіно.
У стрічці Сеітаблаєв виконує головну роль офіцера ГУР Міністерства оборони України, чия особиста трагедія переплітається з однією з найуспішніших операцій в історії спецслужб.
Читайте також: Український ветеран ЗСУ і кінопродюсер здобув Орден Мистецтв та Літератури на фестивалі в Каннах
Проєкт реалізує студія F Films за підтримки Держкіно України в партнерстві з Головним управлінням розвідки МО та UnitedContentHUB. Реліз фільму запланований на 2026 рік.
Про режисера
Ахтем Сеітаблаєв — український актор, режисер, сценарист і громадський діяч кримськотатарського походження. Широку популярність здобув як режисер стрічки «Хайтарма» про депортацію кримських татар, а також фільмів «Кіборги» і «Мирний-21», що висвітлюють події російсько-української війни.
Сеітаблаєв активно залучений до громадських ініціатив, спрямованих на підтримку ЗСУ, захист прав кримських татар і культурну інтеграцію. Він також є військовослужбовцем Збройних сил України.
Нагадаємо, що Анджеліна Джолі на гала-вечорі в Каннах згадала українську письменницю Вікторію Амеліну.
Фото: Державне агентство України з питань кіно
Суспільство
Інклюзивна пекарня Good Bread оголосила про відкриття набору до своєї художньої майстерні Ar/Br, яка розташована в Києві. Цей простір створений для дорослих митців з ментальною інвалідністю, зокрема для людей з порушенням інтелекту, аутизмом, синдромом Дауна, шизофренією чи синдромом дефіциту уваги.
Про це повідомили в інстаграмі пекарні.
Ar/Br пропонує безпечний простір для творчого розвитку, самовираження та соціалізації. Учасники отримують доступ до матеріалів для класичних і цифрових мистецьких практик та бібліотеки, а також професійну кураторську підтримку. Майстерня також сприяє участі митців у виставках і конкурсах та допомагає з продажем їхніх робіт.
Читайте також: У Києві з’явиться новий безбар’єрний маршрут: деталі
Для участі в програмі необхідно бути старше 18 років і мати щонайменше два роки досвіду в художній творчості. Заявку можна подати самостійно, заповнивши анкету чи написавши на пошту [email protected], або через друга, опікуна чи родича.
Майстерня працює в Києві за адресою Алматинська, 2/1 (Дарниця). Вона відкрита по буднях з 10:00 до 17:00.
Цей проєкт є частиною місії Good Bread — створювати інклюзивне суспільство, де кожна людина має можливість реалізувати свій потенціал через творчість і спільну діяльність.
Нагадуємо, що на прихистки для літніх переселенців збирають аукціоном зустрічей з українськими письменниками, підприємцями, музикантами.
Фото: інстаграм Good Bread from Good People
З 22 травня в продаж надійде новий поштовий набір від «Укрпошти» під назвою «Героїчні професії. Місія: правда». Він створений як подяка воєнним журналістам, які, ризикуючи життям, документують правду про російсько-українську війну.
Про це повідомляють на сайті компанії.
Автор зображення марки — Антон Лохов. Випуск здійснюють у партнерстві з Премією імені Георгія Ґонґадзе. У комплект входять аркуш із шістьма екземплярами, конверт «Перший день» і тематична листівка.
Читайте також: «Укрпошта» випустила марку на честь морського дрона ГУР, який знищив ворожі винищувачі (ФОТО)
Марка покликана не лише вшанувати тих, хто нині фіксує воєнні злочини, а й зберегти пам’ять про журналістів, загиблих через війну. Передзамовлення вже доступне на сайті «Укрпошти».
Нагадуємо, що «Нова пошта» відкрила в Польщі центр обробки замовлень, щоб спростити логістику для підприємців.
Фото: «Укрпошта»
Кава в дріпах як донат: військовий створив бізнес, аби закривати потреби підрозділу
«Привіт! Я Спейс, командир роти, яку ми називаємо “Практика”. Ми з командою збираємо донати на...
Ще один спосіб сказати «дякую»: як підтримати поранених військових до Дня вишиванки
«Я красивий? Ану, сфотографуйте на мій телефон — я рідним надішлю. Це точно подарунок?» —...
Денжер — собака з Ізраїлю, що допомагає лікувати людей з прифронту. Історія однієї з місій у Бахмуті
Грудень 2022 року. Підвал будинку в Бахмуті — холодний і сирий. Тут зазвичай панує гнітюча...
«Я з покоління дітей, які у 2014 році писали листи солдатам, а потім стали ними». Це Дмитро, що у 18 пішов на війну
Йому було дев’ять, коли почалась війна — і саме з нею він дорослішав. Замість футбольних...