Новини, якi надихають!
Пiдтримати
Звяжіться з нами

Суспільство

Суспільне та шведська фундація Lingvis запустили платформу вивчення української мови

Опубліковано

Суспільне та шведська фундація Lingvis запустили платформу з вивчення української мови. Вебзастосунок дозволяє вивчати українську носіям угорської, німецької, французької, італійської, японської, португальської, шведської та багатьох інших мов.

Про це повідомили у Міністерстві культури та інформаційної політики.

Формат Suspilne | LingvisPlay дає можливість переглядати контент Суспільного, отримувати миттєвий переклад подій на екрані та контекстуалізацію слів, формувати індивідуальний словник і тренувати його різними вправами.

Читайте такожГрати та вивчати. 6 настільних ігор, щоб покращити свою українську

Складність перекладу та контекстуалізації різні й залежать від обраного користувачем рівня володіння українською. Кожне слово маркуються кольором, відповідно до рівня його складності: зелені слова мають бути відомі користувачеві, жовті слова треба вивчити зараз, а червоні слова — пізніше.

Платформа вдосконалюється за допомогою штучного інтелекту (ШІ), включаючи chatGPT, щоб забезпечити користувачам найвищу якість перекладів та ефективність вивчення. Використовуючи ШІ для покращення перекладів та визначення CEFR рівнів слів, платформа втілює збалансоване поєднанням розваг та навчання. Ознайомитися з можливостями Suspilne | LingvisPlay можна за посиланням.

Нагадаємо, в Україні запустили мовні курси для військових.

Окрім того, з’явився тест для визначення рівня української мови: А, В чи С.

Також створили мобільний застосунок, що розповідає історію русифікації України.

Фото: Getty Images.

Суспільство

Рада ухвалила у першому читанні законопроєкт про розмитнення авто в «Дії»: що він передбачає

Опубліковано

Верховна Рада ухвалила у першому читанні законопроєкт про митне декларування легкових автомобілів в «Дії». Міністр цифрової трансформації Михайло Федорова назвав цей законопроєкт антикорупційним, оскільки цифровізація має зробити процес розмитнення прозорим і швидким й унеможливить корупційні схеми на митниці.

Про це повідомляє Дія.

За відповідний законопроєкт № N10380 поголосували 269 народних депутатів.

Законопроєктом пропонується:

    Читайте також: Українські бібліотекарі почали співпрацю з “Вікіпедією”, та займуться написанням статей

    • передбачити можливість подання електронної митної декларації засобами Порталу «Дія»;
    • запровадити електронну базу даних для коригування митної вартості транспортних засобів, яка міститиме інформацію про митну вартість нових легкових автомобілів з урахуванням марки, моделі, об’єму циліндрів двигуна, типу пального;
    • запровадити механізм коригування митної вартості вживаних легкових автомобілів.

    Нагадаємо, за добу українці в “Дії” придбали військових облігацій на понад 30 млн грн.

    Фото: Дії

    Читати далі

    Суспільство

    Небайдужі мешканці завдяки активній лідерці. Як Мамаївську громаду зробили інклюзивною та створили сучасний шелтер

    Опубліковано

    Зараз ви читатимете статтю ШоТам з проєкту про громади, де мешканці беруть активну участь у розвитку та відновленні своїх регіонів.
    Цей проєкт важливий для нашої редакції тому… Більше
    Зараз ви читатимете статтю ШоТам з проєкту про громади, де мешканці беруть активну участь у розвитку та відновленні своїх регіонів.
    Чому ми його робимо?

    Ми розповідаємо про те, як співпрацюють представники місцевої влади, організації громадянського суспільства, жінки, молодь, волонтерські ініціативи та активісти. Ці приклади мотивують покращити комунікацію громадян та місцевої влади задля рушійних змін.

    Коли шість років тому Наталія Катрюк очолила Мамаївську громаду на Буковині, то розробила з командою список з тридцяти пунктів, які мають втілити в життя для розвитку громади. Вже зараз тут створили соціальне таксі для дітей з інвалідністю, кнопки виклику на вулицях, підйомні крани для крісел колісних та комфортний шелтер для переселенців.

    «Я живу розвитком своєї громади й дуже хочу, аби вона ставала кращою. А всі люди відчували, що у Мамаївській громаді піклуються про кожного мешканця», — каже Наталія Катрюк.

    Як лідерка громади завдяки підтримці благодійників робить життя людей комфортнішим, читайте у ШоТам.

    Соціальне таксі та мініфільм про дітей з інвалідністю 

    Наталія Катрюк очолює Мамаївську громаду Чернівецької області з 2018 року. «Пишаюся, що ми долаємо всі виклики, розвиваємо безбар’єрність та допомагаємо новим мешканцям громади повертатися до життя», — каже очільниця громади.

    Наталія Катрюк розповідає, що важливим напрямом роботи в громаді є проєкти для дітей та молоді з інвалідністю. Наприкінці 2022 року для них створили центр реабілітації в співпраці з організацією «Мрії особливих дітей» та німецьких донорів. Тут допомагають не лише місцевим, але й переселенцям.

    У закладі діти можуть займатися на тренажерах для реабілітації, відвідати безкоштовний масаж чи консультацію психолога. Для дітей центру організували створили соціальне таксі — мікроавтобус, який щодня їздить селами громади та возить дітей у центр, а потім назад додому. Діти в закладі займаються рукоділлям — шиють фартухи, брошки, шопери та подушки. 

    Наталія Катрюк розповідає, що найцікавішим досвідом для дітей була участь в зйомках мініфільму про вплив громади на життя людей з інвалідністю. Для мешканців облаштували пандуси та підйомники для людей на кріслі колісному біля комунальних установ чи будівель, які вони часто відвідують. А ще відновили пішохідні доріжки, встановили термінали та кнопки виклику. 

    Шукали гранти, аби допомогти переселенцям в громаді

    Наталія Катрюк каже, що повномасштабна війна значно змінила громаду, зараз тут проживає 22 тисячі людей. З них, лише наприкінці 2022 року, переселенців з прифронтових територій тут було майже 4 тисячі. 

    Спершу людей поселяли в школах, але коли діти вийшли на навчання, то очільниця громади з командою вирішили шукати гранти — спільно з «Елеос-Україна» за підтримки американських донорів вдалося відновити старий триповерховий гуртожиток та перетворити його на «Шелтер Святої Ольги». Зараз тут проживає 67 людей. 

    «Ми дали можливість відчути себе людьми, адже створили всі необхідні умови для життя. А ще тут працюють переселенки, які як ніхто розуміють мешканців шелтеру, адже самі колись були на їхньому місці», — ділиться Наталія Катрюк.

    Лідерка Мамаївської громади каже, що завдяки підтримці обласної влади та місцевих підприємців у громаді вдалося працевлаштувати 37 жінок, які приїхали в громаду. А нещодавно громада виграла грантову підтримку на облаштування швейної майстерні, тому роботу отримають ще 12 жінок. А для дітей в громаді створили центр денного перебування, аби матері, які влаштовуються на роботу, могли залишити їх там на кілька годин, поки ще не влаштували дітей у садок. 

    У центрі денного перебування мами можуть залишити дітей на кілька годин поки займаються справами. Фото надала Наталія Катрюк

    А ще Наталія Катрюк говорить, що з Мамаївської громади зараз воюють майже тисяча чоловіків, тому жінки опановують професії, які завжди вважалися «чоловічими» — електрозварювальника, водія трактора, екскаватора чи бульдозера.

    Знайшла себе в допомозі іншим

    Олена Птухіна — серед переселенок, які приїхали в Мамаївську громаду та знайшли тут роботу і новий дім. У Мамаївську громаду жінка переїхала з Харкова 8 березня 2022 року. Прихистком для неї став старий гуртожиток, який перетворили на сучасний комфортний заклад завдяки очільниці громади та американським благодійникам. При ньому створили дитячу кімнату, а рік тому відкрили вакансію соціального педагога.

    «Я все життя працювала з дітками, це моя професія і покликання, адже я вихователька дошкільнят», — каже Олена. Для дітей вона організовувала спортивні змагання, заняття з йоги та арттерапії. З часом Олена стала ще й соціальною працівницею «Шелтеру Святої Ольги».

    «Ми надаємо людям дах над головою, аби вони мали час зупинитися, оговтатись і подумати, куди рухатись далі. Коли я приїхала в громаду, то була в стресовому стані, тому розумію, наскільки важлива підтримка. Ми не хочемо залишати людей наодинці з їхніми спогадами та страхами», — каже Олена Птухіна. Перебувати в шелтері можна від трьох місяців до пів року.

    У Мамаївській громаді мешканці збираються на вечорниці та діляться традиції. Фото надала Наталія Катрюк

    Аби познайомити літніх переселенок та місцевих жінок Олена запропонувала організувати українські вечорниці. «Це був дуже затишний захід, де ми при свічках ділилися традиціями своїх регіонів. Завдяки вечорницям люди пізнали одне одного, тому тепер часто гуляють в парку та проводять разом час», — пригадує Олена. Зараз жінка з колегою-психологинею організовують в шелтері проєкт про батьківство під час війни — проводять тренінги та зустрічі для матерів і дітей, які пережили стрес.

    «Коли пройшов шок після переїзду з Харкова під обстрілами, то настала апатія, але я знайшла себе в роботі. Тут почуваюся на своєму місці, адже допомагаю людям вийти з того стану, в якому була сама. Це додає мені енергії. Вдячна громаді, яка нас прихистила та допомагає рухатися далі. Люди тут багато допомагають переселенцям та один одному, в тому числі завдяки активній лідерці», — каже Олена Птухіна.

    Читати далі

    Суспільство

    В Україні з’явилася професія “Фахівець із супроводу ветеранів війни та демобілізованих осіб”

    Опубліковано

    В Україні офіційно з’явилася професія “Фахівець із супроводу ветеранів війни та демобілізованих осіб”. Такий професійний стандарт розроблено за ініціативи Мінветеранів з метою запровадження в Україні професійного супроводу ветеранів й ветеранок війни, членів їхніх сімей та родин загиблих воїнів – на шляху переходу до цивільного життя.

    Про це, як інформує Урядовий портал,  з посиланням на заступника Міністра у справах ветеранів України Максима Кушніра.

    Зокрема, фахівець із супроводу ветеранів війни та демобілізованих осіб надаватиме роз’яснення щодо можливостей, прав, гарантій, пільг, отримання публічних (електронних публічних), соціальних, освітніх, реабілітаційних, психологічних та інших послуг. Наприклад, з питань оформлення відповідних документів тощо.

    Читайте також: Укрзалізниця розігрує п’ять книг для юних мандрівників: як взяти участь

    “Всі потреби, що виникають у ветеранів та ветеранок в рамках переходу від військової служби до цивільного життя, повинні знаходити фахову підтримку та допомогу, яка може бути забезпечена саме таким фахівцем із супроводу. Насамперед мова йде про індивідуальний професійний супровід, спрямований на допомогу нашим Захисникам та Захисницям в отриманні ними, зокрема, реабілітаційних, психологічних, освітніх та інших послуг”, – зазначив Максим Кушнір.

    Нагадаємо, раніше ми пояснювали, як медійникам отримати генератори та павербанки.

    Читати далі

     РЕКЛАМА:

    Шопочитати

    Суспільство1 тиждень тому

    «Я просто хотіла, щоб якась мама плакала менше, ніж я»: як Вікторія Наумович змінює життя молоді з інвалідністю у своєму місті

    «Настя народилася передчасно. Зовсім крихітна — 1 кілограм 100 грамів. Ми одразу розуміли, що будуть...

    Суспільство3 тижні тому

    Врятувати поліських коней: як на Київщині відновлюють українську породу та створюють простір автентичних ремесел

    Маленький кінь, більше схожий на поні, невибагливий у їжі та лагідний. Саме такі тварини здавна...

    Суспільство3 тижні тому

    «Без цього бренду не було б мене». Як соціальний бізнес Ohra Home об’єднує матерів дітей з інвалідністю

    У житті Юлії Бігун багато різних сфер: сім’я, робота в проєкті з гуманітарного розмінування України,...

    Суспільство3 тижні тому

    Виготовляє «гівняні» прикраси з пташиного посліду. Це історія арт-активістки, яка живе з голубом  

    Свого першого голуба Валеру вона побачила в закинутій квартирі майже бездиханним пташеням і врятувала. А...

    РЕКЛАМА: