Культура
Відомі українці та українки в дитинстві: чи впізнаєте, хто на цих архівних фото? (тест)
1. Цей поет-шістдесятник є автором відомої дитячої казки «Цар Плаксій та Лоскотон». Він брав участь у «Клубі творчої молоді», а також разом з його учасниками Лесем Танюком та Аллою Горською виявив масові поховання у Биківнянському лісі. На фото — ще маленький митець на возі разом з дідом.
Фото: сайт про життя та творчість поета
На фото поряд з дідусем, який замінив йому батька, сидить Василь Симоненко. Хоч помер у дуже молодому віці — 28 років, — Василь встиг написати три казки для дітей і дорослих, збірку поезій, книгу «Лебеді материнства» та численні статті й рецензії. Разом з колегами з «Клубу творчої молоді» поет брав участь у пошуку місць поховання жертв сталінських репресій.
2. Поет та перекладач з Рівненщини ще в школі проявляв бунтарський дух, тому вже з 15 років його викликали на допити за антирадянські вірші й висловлювання. Уже після смерті діяча його син назве свій музичний гурт на честь поетичної збірки батька та напише одну з найпопулярніших українських пісень «Вона».
Фото: Суспільне культура
На світлині зображений маленький Грицько Чубай. Через антирадянську позицію за ним зі школи слідкувало КДБ, а після виступу на річницю перевезення праху Тараса Шевченка з Петербурга до Канева його відрахували з університету. Обоє його дітей стали музикантами: донька Соломія є співачкою та авторкою проєктів з ушанування батька, а син Тарас — лідером гурту «Плач Єремії».
3. На фото зображений клас видатного поета, дисидента й члена Української Гельсінської групи у школі міста Сталіно. Судовий процес над діячем є одним з найвідоміших та розцінений російським правозахисником Андрієм Сахаровим як «ганьба радянської репресивної системи».
Крайній праворуч у другому ряду згори. Фото: сайт про життя та творчість поета
Аби уникнути примусової колективізації, родина Василя Стуса переїхала в Сталіно (теперішній Донецьк), коли той ще був немовлям. Судовий процес над поетом за участі сумнозвісного «адвоката» Віктора Медведчука став однією з найтрагічніших сторінок історії українського дисидентства.
4. Майбутній класик дитячої літератури в дитинстві мріяв стати капітаном далекого плавання, але через особливості зору мусив відмовитися від мрії. Натомість він почав працювати в журналі «Барвінок», де й надрукував своє перше оповідання. Згодом за його книжками зняли кілька фільмів, зокрема «Чудеса в Гарбузянах» та «Одиниця з обманом».
Фото: Український інститут національної памʼяті
У дитинстві Всеволод Нестайко разом із сусідом Вітасиком Дяченко зачитувався пригодницькими творами Жуля Верна й Миколи Трублаїні та мріяв про далекі подорожі, але здійснити цю мрію вдалося тільки його другові. Нестайко ж працював у журналах, а під час роботи у дитячому видавництві «Веселка» написав свою легендарну трилогію «Тореадори з Васюківки».
5. Один з основоположників української естрадної музики з самого дитинства проявляв до мистецтва неабиякі здібності, наприклад, уже в 5 років почав опановувати скрипку. Згодом його пісні виконували ансамбль «Смерічка» та Софія Ротару.
Фото: альбом у фейсбуці Любомира Криси
Батько Володимира Івасюка Михайло разом з іншими жителями їхнього міста домігся відкриття музичної школи, куди майбутній композитор у 5-річному віці піде навчатися гри на скрипці. Пізніше він також опанував фортепіано, віолончель і гітару. Основоположні пісні Івасюка «Червона рута» й «Водограй» виконували солісти ансамблю «Смерічка» Василь Зінкевич і Назарій Яремчук, а композицію «Балада про дві скипки» вперше заспівала Софія Ротару.
6. Майбутня художниця переїхала в Київ лише в підлітковому віці, але це не завадило їй згодом стати українською шістдесятницею та дисиденткою. Вона свідомо почала вчити українську вже дорослою, а також стала однією з організаторів тодішнього центру національного життя Клубу творчої молоді «Сучасник».
Фото: Secondary Archive
До Києва Алла Горська встигла пожити в Москві, Ленінграді й Алмати, оскільки її батько, який був одним з організаторів радянського кіновиробництва, мусив постійно переїжджати по роботі. Родина художниці була російськомовною, тому, аби перейти на українську, їй довелося брати уроки у громадської діячки Надії Світличної.
7. Першою абсолютний слух у майбутнього композитора розпізнала сестра його бабусі Соломія Крушельницька та порадила родині віддати хлопчика навчатися музики. У 1960-х роках він написав музику до кінострічки «Тіні забутих предків» та балет за поезією Івана Франка «Каменярі».
Фото: Mus Opus
Коли 5-річний Мирослав Скорик був у гостях Соломії Крушельницької, він зазначив, що її фортепіано «фальшивить» (для вокалістів інструмент налаштовували на пів тону нижче), і так співачка здогадалася про абсолютний слух небожа. Окрім музики до стрічки Параджанова він також написав композиції для мультфільмів «Як козаки куліш варили» та «Гуси-лебеді летять».
8. Ця всесвітньо відома співачка народилася і все життя прожила у США, але в дитинстві щосуботи відвідувала школу українознавства та була пластункою. Вона вміла співати так званим «білим голосом» і виконала ним кілька композицій зі свого альбому «Пісні України».
Фото з архіву Тараса Дзеня
Батьки співачки Квітки Цісик були післявоєнними мігрантами з Заходу України, тому дівчинка відвідувала по вихідних українську школу, а також здобула статус пластунки-розвідувачки. Квітка мала рідкісний тембр — колоратурне сопрано, і музикознавці виділяли в ньому скрипкові тони. Окрім того, вона володіла технікою «білого голосу» — манерою жіночого фольклорного співу в карпатських селах.
Британський музикант Лемез Ловас випустив пісню Call Me Maks («Називай мене Макс») про звільненого з полону журналіста та правозахисника Максима Буткевича. Композицію створили в межах кампанії The Stronger We Become, спрямованої на звільнення українських військових та цивільних, які перебувають у російській неволі
Про це повідомили в ініціативі.
Історія створення пісні
Максим Буткевич став до лав ЗСУ після початку повномасштабного вторгнення. Через кілька місяців він потрапив у полон. Чоловіка утримували на окупованій Луганщині та засудили до 13 років позбавлення волі за сфабрикованою справою.
Лемез та Максим уперше зустрілися в 2003 році в Лондоні, коли останній працював журналістом у BBC World Service Radio в українському відділі. Тоді музикант керував гуртом Oi Va Voi. Коли Макс у 2006 році поїхав з Лондона, друзі продовжили стежити за роботою одне одного в інтернеті.
«Одного дня я побачив, що його акаунти в соціальних мережах зникли і зв’язався з нашою подругою Світланою, щоб запитати, чи не знає вона, що відбувається. Через кілька днів вона мені розповіла: Макса схопили. В шоці я запитав її, що ми можемо зробити. Вона відповіла: “Робіть те, що вмієте”. Ми познайомилися завдяки музиці, тож я спробував написати щось на основі його особистості, його мужності, його улюблених гуртів. Це була найважча річ, яку я коли-небудь намагався написати. Минали місяці, а новини про Макса ставали дедалі гіршими, і той факт, що я не міг закінчити цю пісню, сильно тиснув на мене. Перші два куплети вийшли за день: останній, що описує його життя у в’язниці, зайняв понад 6 місяців», — розповів Лемез.
Співавторами треку стали такі музиканти:
- Юрій Гуржи (RotFront, Жадан/Гуржи);
- продюсер SneakyBeats (Jem);
- гітарист Тома Велхема (Thirteen Senses);
- вокалістка Майї Джеймс (Kyoto Jazz Massive, Mark De Clive Lowe).
Завдяки співпраці пісню вдалося завершити у жовтні 2024 року. Того ж місяця у межах обміну полоненими Максима Буткевича звільнили після двох років і чотирьох місяців у неволі.
Читайте також: Ukraїner та PR Army створили фільм про депортацію кримських татар (ВІДЕО)
«Тепер я збираюся всім серцем і всіма силами долучитися до боротьби за тих, хто досі перебуває в полоні, за моїх побратимів і посестер, яких я змушений був залишити. Вони не покинуті, ми визволимо їх якнайшвидше, їм це дуже потрібно, і їхнім родинам це потрібно. Тому третя частина пісні також дуже, дуже доречна. Дуже багато людей в Україні, сім’ї та друзі наших військовополонених і цивільних, які потрапили в полон, чекають цього».
Що відомо про кампанію
The Stronger We Become — медіаарт кампанія, яку проводять у співпраці з українськими правозахисними організаціями ZMINA та «Медійна ініціатива за права людини». Кампанію запустили на підтримку родин військовополонених та цивільних осіб, яких утримують у російських в’язницях всупереч нормам міжнародного гуманітарного права.
Нагадаємо, що розробники гри Machinarium передадуть увесь тижневий прибуток на підтримку України.
Фото: «Медійна ініціатива за права людини»
Ukraїner та громадська організація PR Army випустили відеопроєкт «Позбутись непокірних. Як росіяни витісняли кримських татар». Документальний фільм розкриває історію передумов та наслідків окупації Криму та депортацію кримських татар.
Про це повідомили у команді проєкту.
Творці фільму використали унікальні кадри Криму та кримських татар, які збирали з різних архівів. Завдяки цим фото у стрічці можна побачити маловідомий образ справжнього Криму до депортації.
У роботі передусім звертають увагу на етнокультурний аспект:
- як знищували ідентичність кримськотатарського народу;
- як трансформували Крим;
- як руйнували культуру півострова;
- як експлуатували його ресурси тощо.
Читайте також: «Крим — це Україна»: берлінський дизайнер Франк Вільде створив новий образ
«Візуальну частину доповнюють голоси очевидців — цитати тих, хто пережив депортацію, які звучать у ключових моментах проєкту. Завершальним акцентом стали вірші, що надають матеріалу особливого емоційного забарвлення»‚ — написали автори стрічки.
Наприкінці фільму вперше звучить кримськотатарською мовою перекладений відомий вірш Лілі Буджурової «Коли ми повернемося».
Генеральна Асамблея ООН 27 березня 2014 року підтримала територіальну цілісність України, визнавши Крим і Севастополь її невіддільними частинами. Тоді за цю резолюцію проголосували 100 країн-членів ООН зі 194. Ukraїner та PR Army випустили свій проєкт до річниці цієї події.
Довідка
PR Army — незалежна українська неприбуткова організація, яка займається підвищенням обізнаності про російсько-українську війну та зміцненням іміджу України у світі. Її створили після повномасштабного вторгнення росії у 2022 році. Головна місія PR Army — допомогти Україні перемогти в інформаційній війни проти рф.
Ukraїner — це спільнота та організація, яка діє з 2016 року та досліджує Україну. Команда проєкту розповідає історії про Україну самим українцям, а також транслює їх у світ завдяки перекладам десятками мов.
Нагадаємо, що 11-річний хлопчик із Данії зібрав 34 тисячі данських крон для дітей з України (ФОТО).
Фото обкладинки: ютуб-канал Ukraїner
5 квітня у Львові на !FESTrepublic відбудеться відкриття року Молодіжної столиці Європи 2025. Під час події виступатимуть Василь Байдак, Тарас Чмут, NAZVA, OTOY та O.TORVALD та інші.
Про це повідомили організатори з мережі «ТВОРИ!».
Виступи спікерів
На відкритті відбудуться публічні виступи українців із різних сфер. Вони поділяться своїми думками та баченням щодо ролі молоді у формуванні державної політики, розвитку інституту репутації, силу громадянського суспільства тощо.
До відкриття долучаться такі спікери:
- Василь Байдак;
- Тарас Чмут;
- Богдан Кротевич;
- Роман Кравець;
- Меланія Подоляк;
- Олександр Нотевський та інші.
Наприкінці заходу організатори запланували вечірній концерт за участі NAZVA, OTOY та O.TORVALD.
Детальніше про події під час відкриття можна дізнатися за посиланням.
Читайте також: UAnimals оголосили лавреатів Всеукраїнської зоозахисної премії
Спеціальні формати на відкритті
Упродовж дня відвідувачі зможуть долучитися до спеціальних форматів, зокрема:
- «Сходинка» від «Креативної Практики» — доповіді про натхнення, дизайн і креатив;
- спеціальний випуск шоу «Хто з нас?» ютуб-проєкту «Жаба Гадюка» з Володимиром Андрєєвим та Женею Галичем;
- «Інтерестінг Інгліш» — ютуб-проєкт про англійську мову з ведучим Дімкою Носовим та запрошеними гостями;
- спідфрендинг — формат коротких знайомств між учасниками з різних міст і країн;
- воркшоп «Подача та реалізація грантових проєктів» у межах ініціативи EU4Youth IV.
Також під час події працюватиме маркет українських брендів SundayBazzar. 20% з кожної покупки перекажуть на підтримку «МолоФонду» Львова для втілення молодіжних ініціатив.
Як долучитися
Участь у відкритті безплатна, однак необхідно заповнити форму для попередньої реєстрації за посиланням. Захід відбудеться 5 квітня з 11:00 у Львові на !FESTrepublic.
Довідка
Львів отримав статус Молодіжної столиці Європи у 2022 році. Зараз він прийматиме гостей з різних країн Європи як 17-й переможець цього конкурсу. Титул надає місту міжнародне визнання, нові партнерства та можливості для молоді.
«Рік Молодіжної столиці Європи — це унікальна можливість показати світові нашу круту молодь, яка сьогодні надихає хоробрістю, креативністю і жагою до життя! Це шанс знайти нових друзів і партнерів для спільних справ у бізнесі, науці та волонтерстві. А ще — можливість навчитися тому, чого ми не знаємо, у наших колег з країн ЄС та поділитись нашим досвідом. Сьогодні бути українцем — це круто!» — зазначив міський голова Львова Андрій Садовий.
У 2018 році Львів здобув статус Молодіжної столиці України, після чого в місті відкрили нові молодіжні центри, створили мережу «ТВОРИ!» і провели всеукраїнські фестивалі та конференції, зокрема «Молодвіж» та «Дизаріум».
Організатори події
Відкриття організовує мережа «ТВОРИ!» Львівської міської ради за підтримки ЮНІСЕФ, фінансової підтримки Федерального міністерства економічного співробітництва та розвитку Німеччини (BMZ) через державний банк розвитку KfW, проєкту «EU4Youth IV: залучення та розширення можливостей молоді», що співфінансує Євросоюз та BMZ і виконує GIZ, та фінансової підтримки KredoBank.
Нагадаємо, що Київ подав заявку на приєднання до Мережі креативних міст ЮНЕСКО.
Раніше ми писали, що Львів пройшов у фінал конкурсу «Європейська столиця культури 2030».
Фото обкладинки: Freepik
Проміняла вишивку на Counter-Strike: як 59-річна киянка стала кіберспортсменкою
Пенсіонерка Тетяна Силенко шукала якесь заняття, яке б допомогло їй оговтатись у складний період життя,...
Ці роботи можуть розмінувати Україну за 10 років. Як українські розробники створили «ЗМІЙ»
Розробників з Rovertech об’єднала війна, а тікток допоміг зустрітися. Усі довкола казали, що їхній задум...
Бар’єри лише в голові: це ветерани з ампутаціями, які знайшли себе в спорті
Троє українських захисників — Андрій, Олександр і Михайло — втратили на війні кінцівки, але не...
Працювала в Лондоні, але повернулася в Україну: це управліниця, що цифровізує державу
«Держава — це не хтось інший, а і я теж», — з цим усвідомленням Катерина...