Культура
У Львові відкриють рік Молодіжної столиці Європи: програма події
5 квітня у Львові на !FESTrepublic відбудеться відкриття року Молодіжної столиці Європи 2025. Під час події виступатимуть Василь Байдак, Тарас Чмут, NAZVA, OTOY та O.TORVALD та інші.
Про це повідомили організатори з мережі «ТВОРИ!».
Виступи спікерів
На відкритті відбудуться публічні виступи українців із різних сфер. Вони поділяться своїми думками та баченням щодо ролі молоді у формуванні державної політики, розвитку інституту репутації, силу громадянського суспільства тощо.
До відкриття долучаться такі спікери:
- Василь Байдак;
- Тарас Чмут;
- Богдан Кротевич;
- Роман Кравець;
- Меланія Подоляк;
- Олександр Нотевський та інші.
Наприкінці заходу організатори запланували вечірній концерт за участі NAZVA, OTOY та O.TORVALD.
Детальніше про події під час відкриття можна дізнатися за посиланням.
Читайте також: UAnimals оголосили лавреатів Всеукраїнської зоозахисної премії
Спеціальні формати на відкритті
Упродовж дня відвідувачі зможуть долучитися до спеціальних форматів, зокрема:
- «Сходинка» від «Креативної Практики» — доповіді про натхнення, дизайн і креатив;
- спеціальний випуск шоу «Хто з нас?» ютуб-проєкту «Жаба Гадюка» з Володимиром Андрєєвим та Женею Галичем;
- «Інтерестінг Інгліш» — ютуб-проєкт про англійську мову з ведучим Дімкою Носовим та запрошеними гостями;
- спідфрендинг — формат коротких знайомств між учасниками з різних міст і країн;
- воркшоп «Подача та реалізація грантових проєктів» у межах ініціативи EU4Youth IV.
Також під час події працюватиме маркет українських брендів SundayBazzar. 20% з кожної покупки перекажуть на підтримку «МолоФонду» Львова для втілення молодіжних ініціатив.
Як долучитися
Участь у відкритті безплатна, однак необхідно заповнити форму для попередньої реєстрації за посиланням. Захід відбудеться 5 квітня з 11:00 у Львові на !FESTrepublic.
Довідка
Львів отримав статус Молодіжної столиці Європи у 2022 році. Зараз він прийматиме гостей з різних країн Європи як 17-й переможець цього конкурсу. Титул надає місту міжнародне визнання, нові партнерства та можливості для молоді.
«Рік Молодіжної столиці Європи — це унікальна можливість показати світові нашу круту молодь, яка сьогодні надихає хоробрістю, креативністю і жагою до життя! Це шанс знайти нових друзів і партнерів для спільних справ у бізнесі, науці та волонтерстві. А ще — можливість навчитися тому, чого ми не знаємо, у наших колег з країн ЄС та поділитись нашим досвідом. Сьогодні бути українцем — це круто!» — зазначив міський голова Львова Андрій Садовий.
У 2018 році Львів здобув статус Молодіжної столиці України, після чого в місті відкрили нові молодіжні центри, створили мережу «ТВОРИ!» і провели всеукраїнські фестивалі та конференції, зокрема «Молодвіж» та «Дизаріум».
Організатори події
Відкриття організовує мережа «ТВОРИ!» Львівської міської ради за підтримки ЮНІСЕФ, фінансової підтримки Федерального міністерства економічного співробітництва та розвитку Німеччини (BMZ) через державний банк розвитку KfW, проєкту «EU4Youth IV: залучення та розширення можливостей молоді», що співфінансує Євросоюз та BMZ і виконує GIZ, та фінансової підтримки KredoBank.
Нагадаємо, що Київ подав заявку на приєднання до Мережі креативних міст ЮНЕСКО.
Раніше ми писали, що Львів пройшов у фінал конкурсу «Європейська столиця культури 2030».
Фото обкладинки: Freepik
Український нонфікшн цієї весни особливий: він живий, гострий і відвертий. Тут немає місця для банальностей — тільки для реальних історій про справжніх людей, події та емоції, що змінюють життя.
Знайомтеся з новинками та передзамовленнями весни в добірці від ШоТам!
«Воля України або смерть! Повстанці Холодного Яру» Юрія Митрофаненка
Це книга про те, як звичайні люди ставали героями. Шкільні вчителі-отамани, черниці-розвідниці, монастир-фортеця та власний проєкт Конституції України — усе це частина історії повстанської організації Холодний Яр, яка стала взірцем для наступних поколінь борців за незалежність. Особливу увагу тут приділяють постаті отамана з псевдонімом Чорний Ворон, який став прототипом персонажа однойменного роману Василя Шкляра.
У книжці історик Юрій Митрофаненко розповідає, як отамани перетворили загони самооборони на боєздатні підрозділи, що чинили опір більшовикам і денікінцям.
Фото: видавництво «Віхола»
«Вільні голоси Криму» — упорядкована Олесею Яремчук, Інною Березніцькою та Анастасією Левковою
Це збірка з 16 історій кримських журналістів та активістів, які стали політв’язнями через свою боротьбу за права людини та свободу слова на окупованому півострові. Більшість з них — кримські татари, яких у росії засудили на терміни від 7 до 19 років за сфабрикованими звинуваченнями.
У книзі — листи, щоденники, виступи в судах, а також глибокий історичний контекст спротиву кримськотатарського народу.
Фото: видавництво Vivat
«Так би мовити» Вероніки Селеги, Кирила Андрєєва, Олени Козелецької та Богдана Ославського
Ця книжка для тих, хто прагне говорити впевнено та змістовно. Її створили на основі досвіду київської школи риторики «Арістотель» (2012–2020), і вона пропонує індивідуальний підхід до публічної комунікації.
Автори діляться методами, що допомагають розкрити унікальність кожного спікера. У книзі також є аналізи промов відомих особистостей, таких як Бенджамін Франклін, Олена Зеленська, Мирослав Маринович, Олександра Матвійчук та Вудро Вільсон.
Фото: видавництво Ist Publishing
«Ми знайдемо свого Марселя. Шлях до кар’єри, материнства та усиновлення» Інни Мірошниченко
Це відверта історія жінки, яка поєднує кар’єру адвокатки, опіку над чотирма дітьми (зокрема, усиновленими) та активну громадську діяльність. Інна Мірошниченко ділиться особистим досвідом побудови стосунків, ухвалення важливих рішень і боротьби за права дітей-сиріт.
У книзі є практичні поради щодо усиновлення, перелік необхідних документів і розповіді про шлях до щасливих історій Марселя й Ангеліни.
Фото: видавництво STRETOVYCH
«Київ в українській літературі» — упорядкована В’ячеславом Левицьким
Ця антологія — збірка текстів, у якій читач мандрує Києвом через призму української літератури. Вона об’єднує дослідження відомих літературознавців, таких як Ярослав Поліщук, Ярина Цимбал, Ростислав Семків та інших.
Книга розповідає, як Київ описували у творах різних епох — від Шевченкових описів міських меню до сучасного фентезі. Читач дізнається, чому столицю порівнювали з різдвяним вертепом, як нащадок Шевченка став «футуристським тестем» та які образи Києва з’являються в поезії шістдесятників.
Фото: видавництво «Прометей»
«А тепер і спитати немає в кого… Як дослідити історію свого роду?» Анни Ніколаєвої
Ця книжка — практичний путівник для тих, хто хоче відновити родинну пам’ять і дізнатися про своїх предків більше. Етнологиня Анна Ніколаєва ділиться покроковими інструкціями, як працювати з архівами, фотографіями, сімейними легендами та навіть ДНК-тестами. Авторка також розповідає про власний досвід дослідження родоводу до сьомого покоління.
Книга вийде друком у травні. Передзамовлення доступне на сайті видавництва «Лабораторія».
Фото: видавництво «Лабораторія»
«Останні українці. Історії депортованих родин у Польщі після акції “Вісла”» Олега Криштопи
Це глибокий художній репортаж про українців, яких у 1947 році в межах акції «Вісла» примусово переселили на північ і захід Польщі. Подорожуючи Польщею у 2019 році, журналіст Олег Криштопа зібрав свідчення тих, для кого Україна залишилася краєм спогадів. Вони розповідають про переселення, збереження ідентичності в чужій країні та ставлення до них з боку поляків.
У новому виданні автор доповнив історії, зустрівшись із деякими героями вже в Україні, куди вони приїхали з допомогою для Сил оборони. Передмова та післямова книги розкривають вплив повномасштабного вторгнення на життя українців у Польщі.
Книжка вийде з друку в травні. Передзамовити можна на сайті видавництва.
Фото: видавництво «Брустури»
«На власній шкірі. Історії, розказані вцілілими» Світлани Ославської
Ця книжка — не просто збірка свідчень, а голоси тих, хто пережив окупацію, тортури, полон і втрату дому. Журналістка Світлана Ославська зібрала історії українців, які стали жертвами воєнних злочинів під час повномасштабного вторгнення росії.
Через особисті розповіді постраждалих авторка повертає емоційне наповнення словам «війна», «тортури» й «окупація», які з часом можуть втрачати свій жахливий зміст.
Книга вийде друком у травні 2025 року. Передзамовити можна на сайті видавництва «Лабораторія».
Фото: видавництво «Лабораторія»
«Усе на три літери» Дмитра Крапивенка
Це дебютна збірка нарисів журналіста й військовослужбовця Дмитра Крапивенка, яка складається з кількох десятків текстів, кожен з яких має коротку назву з трьох літер. У них автор проводить читача через реалії українського війська, розкриваючи значення та важливість трилітерних абревіатур в екосистемі армії.
Книга є даниною військовим, які загинули, знаком уваги до тих, хто нині служить, і зверненням до тих, хто ще вагається, чи зголошуватися до війська.
Передпродаж триває, а відправлення замовлень розпочнеться наприкінці квітня 2025 року.
Фото: Ukraїner
«Як написати книгу. Концентрований курс письменницької майстерності» — збірка авторів
Це практичний посібник для всіх, хто хоче навчитися писати художні, документальні чи комерційні тексти. Під однією обкладинкою зібраний досвід 20 провідних українських авторів, літературознавців і видавців, серед яких Сергій Жадан, Марія Матіос, Тарас Прохасько, Любко Дереш, Ростислав Семків, Ірина Славінська та інші.
Книга містить 30 тем і 30 творчих завдань, що охоплюють ключові аспекти письменницької майстерності — від створення сюжету та персонажів до пошуку власного стилю й удосконалення авторської мови.
Видання вийде друком 12 травня 2025 року. Передзамовлення вже доступне на сайті видавництва Stretovych.
Фото: видавництво STRETOVYCH
Український військовослужбовець та майстер писанкарства Олег Кіращук передав вітання до Великодня, створивши авторську писанку. Він зробив її під час служби у 10-й окремій гірсько-штурмовій бригаді.
Про це повідомили у Світовому Конґресі Українців.
До початку війни у 2014 році Олег Кіращук понад два десятиліття професійно займався писанкарством. Його доробок налічує понад 15 тисяч писанок.
Майстер є членом Національної спілки майстрів народного мистецтва України та Національної спілки художників, а його роботи зберігаються у приватних колекціях у США, Канаді, Люксембурзі та інших країнах.
Читайте також: Як створити писанку вдома? Поради від писанкарки
У 2014 році він добровільно вступив до лав ЗСУ. З 24 лютого 2022 року бере участь у бойових діях як військовий 10-ї гірсько-штурмової бригади.
«Надсилаю вітання нашій молоді і наперед кланяюсь тим нашим нащадкам, які беруть у нас естафету і будуть працювати на благо України, і які будуть її захищати. Віддаю честь і схиляю молоді, яка віддала життя за нашу Свободу. Бажаю спокійних Великодніх свят!» — написав Олег Кіращук.
Нагадаємо, що Нацбанк випустив срібну монету у формі яйця, присвячену писанкарству (ФОТО).
Фото: фейсбук-сторінка СКУ
Студенти-кінознавці КНУТКіТ імені Івана Карпенка-Карого Алік Дарман і Володимир Прилуцький передали до фонду «Довженко-Центру» дві плівкові фільмокопії німих фільмів: «Трипільська трагедія» (1926) Олександра Анода-Анощенка та «Секрет рапіду» (1930) Павла Долина.
Про це повідомили в «Довженко-Центрі».
Про фільми
Виявлені плівки є контратипами — вихідними матеріалами, з яких виготовляють прокатні копії. За словами керівниці фільмосховища Довженко-Центру Тетяни Деркач, такі матеріали потрапляють до архіву вкрай рідко. Фахівці вже запланували відсканування фільмів, що дозволить невдовзі переглянути ці стрічки.
«Трипільська трагедія» — один із найстаріших фільмів, знайдених в Україні останнім часом. Стрічка розповідає про Трипільський похід більшовиків 1919 року. У ньому зображують події в пригодницькому жанрі з масштабними батальними сценами. Фільм отримав глядацький успіх, але зазнав критики за надмірну жорстокість.
Читайте також: У Каннах відбудеться світова прем’єра української стрічки «МІЛІТАНТРОПОС»
«Секрет рапіду» — перший фільм Павла Долини, знайдений в Україні. Стрічка розкриває конфлікт між індивідуальним і колективним у радянському виробництві, зосереджуючись на темі приховування технологічного секрету обробки сталі. Фільм знято на заводах Києва, Харкова і Горлівки, що додає йому індустріальної реалістичності.
Передача плівок відбулася в ЦОПі КНУТКіТ за участі студентів, представників «Довженко-Центру». та викладачів.
Нагадаємо, що «Довженко-Центр» запускає проєкт про українське поетичне кіно: програма показів.
Фото: фейсбук-сторінка «Довженко-центру»
