Новини, якi надихають!
Пiдтримати
Звяжіться з нами
>
cd6b6e8e8167713a7c5e71b26681bd73 cd6b6e8e8167713a7c5e71b26681bd73

Економіка

Від жаб’ячих лапок до молока ослиці: п’ять “скажених” українських ферм

Опубліковано

Підтримай ШоТам

ШоТам – медіа, яке допомагає зберігати спокій навіть під час війни. Кожна наша публікація – це привід пишатися нашою армією, волонтерами та кожним українцем. А кожен твій донат – це внесок у боротьбу на інформаційному фронті.

Ці ферми або єдині у своєму роді, або ж є одними з небагатьох у країні. А отже, мають зручні умови для розвитку: відсутність конкуренції і гарний прибуток за умови, якщо знайдете напрямки збуту для своєї незвичної продукції.

Читайте також: ТЕСТ: Який ти бізнесмен з історій успіху “Шотам”?

У випадку екзотичності вашого продукту люди готові платити не тільки за те, щоби його купити, а й просто подивитись на його виробництво. А це завжди додатковий заробіток.

Дивіться нашу добірку про 5 екзотичних ферм, які можуть стати вашою ідеєю для старту власного бізнесу.

Ферма корів, які не дають молоко

Фермерська агросадиба “Пан Еко” розташована у закарпатському селі Ботар. Тут також можна побачити свиней-мангалиць, спробувати леквар – варення зі слив за унікальним рецептом. А ще побачити рідкісних корів з сірою шерстю.

Читайте також: З льоном і коноплями: ферма на Чернігівщини виготовляє 15 сортів масла

Ця порода відрізняється від інших величезними розмірами (бики можуть важити до 900 кілограм), величезними ж рогами і тим, що суто м’ясна. Так, від цих корів не отримаєш молока – у давнину їх використовували як тяглову силу.

Порода існувала вже тоді, коли угорці були ще племенами, які прийшли з-за Уралу та докочували до Паннонської рівнини (рівнина у межах більшої частини Угорщини)

Ще у 20 столітті угорські сірі корови були на межі вимирання. Але сьогодні породу вдалося зберегти.

Зараз ферма використовується як туристична локація, але запросто може заробляти на продажі корівок (вартість однієї від 1,5 тисячі доларів) чи м’яса, яке також є доволі цінним.

Кучеряві свині

Свиней породи “мангалиця” зазвичай тримають на фермах для туристів. Ну і дарма, в Австрії, наприклад, є цілі магазини, які продають лиш м’ясо цієї тварини. А у США її м’ясо – у меню найдорожчих ресторанів.

Ця порода свиней популярна серед фермерів на Закарпатті, і на Волині, і на Одещині.

Читайте також: Під землею на Волині вирощують кілограмові цитрусові

А у селі Семенівка, що на Київщині, є ціле фермерське господарство “Мангалиця”.

Завіз їх сюди з Угорщини підприємець Євгеній Андрієнко.

Власник ферми під Києвом каже: вкладення можуть окупитись за 3-4 роки.

Через волохатість свинки добре переносять прохолодну погоду, можуть ночувати під відкритим небом, а їжу собі знаходять на пасовиськах – як справжні дикі свині.  Одне “волохате” поросятко зараз можна купити за 250 доларів.

Андрієнко каже: вкладення у ферму з мангалицями можуть окупитись за 3-4 роки.

Равликова ферма

В Україні розведенням равликів займається 10 великих компаній і кілька десятків дрібних фермерів.

Одна із них підприємця Михайла Дем’яна, що розташована у Нижньому Селищі (Закарпаття).

Читайте також: Найдорожчий сир – з ослячого молока: директор училища про те, як створити ферму віслюків

Бізнес на равликах в Україні не надто прибутковий, якщо не вирощувати їх у промислових масштабах

Здається: купив, вони собі паруються, тільки годуй і поливай, а як розплодяться, можна продавати пачками у ресторани. Але насправді цей бізнес забирає багато часу та грошей, – каже равликовод.

З 10 тонн равлика можна отримати десь 15 тисяч євро – але то не враховуючи витрат на обладнання.  В Україні, як прокоментував журналісту “ШоТам?” підприємець, зараз дуже велика собівартість самого равлика: 1,5 -2 євро за кілограм живого равлика. Приготований – дорожче, але то прерогатива ресторанів, кафе, дегустаційних залів.

Осляча ферма, що вироблятиме найдорожчий у світі сир

Осляча ферма, де живе аж 42 віслюки, знаходиться на Вінничині. Це господарство місцевого сільгоспучилища, а всі послуги ферми поки що безкоштовні.

Усі продукти, які можна взяти від віслюка, розповів нам директор училища Василь Романцов, є дуже цінними: за літр молока ослиці за кордоном просять аж 58 євро, за мило – більше 100 євро, за сир -1760 євро, за м’ясо – від 600 доларів за кіло.

Читайте також: Сирний бізнес на останні 300 гривень. Історія сироварні “Скажи Cheese”

Поки що послуги ферми безкоштовні – вирощують віслюків на молочне стадо

Але створити молочну ферму звичайній людині буде задорого – Василь Романцов каже, віслюки вважаються схильними до моногамії. Отже, кожній статево зрілій ослиці, за його словами, потрібен один віслюк.

Враховуючи, що в Європі тільки ціни на ослят починаються від 1,5 тисяч євро, ціла молочна ферма – поки що недешеве задоволення.

Бізнес на жабах

Українські ресторани французької кухні закуповують жаб’ячі лапки для своїх страв не у Франції, а  в Україні. Більше того, місцеві ферми навіть встигають виготовити лапки на експорт.

Жаб’ячі ферми є у багатьох регіонах країни: на Закарпатті, Одещині, Харківщині тощо. Як правило, такі господарства працюють при ресторанах – все-таки це доволі екзотичний продукт і знайти ринки збуту складно. Але є і такі ферми, які експортують тушки на саму Батьківщину цієї незвичної страви – у Францію.  

Читайте також: На півдні України створять органічні пасіки і налагодять збір трюфеля

За кілограм жаб’ячих лапок Костянтин Ткаченко просить від 300 гривень

Як розповідає Костянтин Ткаченко, підприємець з Полтавщини, це вигідний бізнес в Україні – практично нема конкуренції.

Чоловік розводить жаб у стоці річки, контролюючи кількість особин. За сезон – з травня по вересень – виловлює до 10 тонн земноводних.

Економіка

На Прикарпаття переїхали майже пів сотні українських підприємств, 25 із них вже працюють

Опубліковано

Підтримай ШоТам

ШоТам – медіа, яке допомагає зберігати спокій навіть під час війни. Кожна наша публікація – це привід пишатися нашою армією, волонтерами та кожним українцем. А кожен твій донат – це внесок у боротьбу на інформаційному фронті.

У межах програми релокації бізнесу до Івано-Франківської області переїхали 47 підприємств, а 25 з них уже повноцінно запустили виробництво.

Про це повідомила керівниця Івано-Франківської обласної держадміністрації Світлана Онищук.

«Станом на сьогодні більш як 1️50 суб’єктів господарювання розглядають можливість переїхати на Івано-Франківщину. З них 47 – вже перевезли обладнання, зокрема 2️5 — уже працюють і здійснюють випуск продукції», — написала вона у телеграмі.

За її словами, до області переїхали підприємства різного профілю:

  • пошиття одягу,
  • виготовлення матраців,
  • будівництво модульних будинків,
  • виробництво кондитерських та м’ясних виробів,
  • машинобудування та металообробка.

Онищук додала, що на державну підтримку у перевезенні техніки і обладнання очікують ще 9 підприємств, а загальна кількість охочих переїхати до області збільшується.

«Ми пропонуємо вільні виробничі та складські площі, паралельно сприяємо у розміщенні людей, які змушені були покинути рідні домівки», — зазначила вона.

Читайте такожТакмед, аптечки та гуманітарне розмінування. Як «Соломʼянські котики» з Києва рятують життя українських бійців

Нагадаємо, в Україні скасовують ПДВ для українських аудіокниг.

Як ми повідомляли раніше, на Миколаївщині ферма «Устриці Скіфії» відновила роботу і запрошує на екскурсії.

Фото: kadrovik01.com.ua.

Читати далі

Економіка

В Україні скасовують ПДВ для українських аудіокниг

Опубліковано

Підтримай ШоТам

ШоТам – медіа, яке допомагає зберігати спокій навіть під час війни. Кожна наша публікація – це привід пишатися нашою армією, волонтерами та кожним українцем. А кожен твій донат – це внесок у боротьбу на інформаційному фронті.

В Україні звільнили від податку на додану вартість (ПДВ) постачання україномовних аудіокниг. Відповідний законопроект №5876 у неділю, 22 травня, підтримали у Верховній Раді.

Про це повідомила народна депутатка України Олена Шуляк у своєму телеграм-каналі.

Зазначається, що цим рішенням народні обранці хочуть насамперед популяризувати українську мову серед громадян. Також — аудіокниги стають дедалі затребуваніші, тому в країні цей напрямок потрібно розвивати.

Так, законопроектом пропонується звільнити від податку на додану вартість постачання, підготовлення (літературне, наукове і технічне редагування, коригування тощо), виготовлення, розповсюдження україномовних аудіокнижок.

Також закон діятиме на постачання електронних примірників та надання доступу до україномовних аудіокнижок, крім видань еротичного характеру.

Дивіться відео: Волонтер врятував поранену жінку у Харкові, прикривши її собою

Читайте також: Читати навіть під час війни. 12 видавництв, які пропонують безкоштовні книжки

Нагадаємо, українські айтішники створили додаток для аудіокниг Lingart.

Також назвали ТОП-10 найпопулярніших серед українців аудіокнижок.

Як ми повідомляли раніше, київський актор створив телеграм-канал із казками для дітей, які переховуються у бомбосховищах.

Фото: vydra.net.ua.

Читати далі

Економіка

Україна отримала €600 млн з пакета екстреного макрофіну від ЄС

Опубліковано

Підтримай ШоТам

ШоТам – медіа, яке допомагає зберігати спокій навіть під час війни. Кожна наша публікація – це привід пишатися нашою армією, волонтерами та кожним українцем. А кожен твій донат – це внесок у боротьбу на інформаційному фронті.

ЄС перерахував Україні новий транш макрофінансової допомоги обсягом 600 млн євро з пакета екстреної макрофінансової допомоги на 1,2 млрд євро.

Про це повідомила президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн у Twitter.

«Сьогодні ми виплатили Україні новий транш макрофінансової допомоги у розмірі 600 мільйонів євро. Ми також запропонували додаткову позику обсягом 9 мільярдів євро для України у 2022 році. Ми працюватимемо над платформою для відновлення, аби допомогти відбудувати вільну та демократичну Україну», – заявила вона.

Кошти виділені у рамках пакета екстреної макрофінансової допомоги від Європейського Союзу. 

Як ми повідомляли раніше, Світовий банк щомісяця даватиме Україні по $200 млн на зарплати бюджетникам.

Такод нагадаємо, Київ і Варшава домовилися пришвидшити перевірку на українсько-польському кордоні та спростити експорт української агропродукції до ЄС та третіх країн.

Фото: 5.ua.

Читати далі