Українська громада в Норвегії організовує проєкт для допомоги спортшколам

У ресторані Veselka в Нью-Йорку, який заснували українські емігранти в 1954 році, провели захід, під час якого готували особливі паски. Для їх випікання використовували борошно з зерен, які зібрали на півночі Харківщини.

​Про це повідомила міністерка економіки України Юлія Свириденко.

Українські паски в Нью-Йорку

У ресторані відбувся захід, присвячений підтримці розмінування українських територій. Подію відвідали дипломати ООН, підприємці, меценати та лідери думок у США.​

Особливістю заходу стало приготування паски з борошна, виготовленого із зерна, що виросло на півночі Харківщини — регіоні, який зазнав обстрілів та замінування. Це зерно ледь не знищили росіяни під час влучання поблизу зерносховища, але все ж потрапило до млина, а згодом — до Нью-Йорка.

​«Цим заходом ми хотіли показати партнерам, які допомагають розміновувати українську землю: завдяки їхній допомозі мільйони людей не лише в Україні, а в усьому світі мають хліб на столах», — написала міністерка.

Юлія Свириденко висловила вдячність заступнику Генерального секретаря ООН Хаоляну Сюю, дипломатам постійних представництв при ООН з Німеччини, Японії, Італії, Кореї, Хорватії та Данії за участь у події.​

Читайте також: 6 продуктів, які кладуть у кошик на Великдень: готуємося до свята з етнографинею

Захід організували за підтримки тимчасової повіреної у справах України при ООН Христини Гайовишин, керівниці благодійного фонду Razom for Ukraine Дори Хомяк, партнерів з ПРООН в Україні та Тетяни Ніколенко, яка ініціювала розширення цієї ініціативи з України на США.​

Ресторан Veselka, який вже 70 років є культурним осередком української громади в Нью-Йорку, активно підтримує Україну, зокрема через благодійні заходи та ініціативи, спрямовані на допомогу постраждалим від війни.

Нагадаємо, що у Львові голова парламенту Австрії розфарбувала свою першу писанку (ФОТО).

Також ми писали, що принцу Гаррі подарували в Україні великодній кошик із символічним наповненням

Фото: фейсбук-сторінка Юлії Свириденко

«Ми не можемо узагальнювати для всіх одну картинку, що має бути в кошиках, бо це відрізнялося в регіонах та залежало від соціального статусу людей, наявності тих чи інших продуктів або ж можливості їх придбати. Тому етнографи не кажуть, що потрібно класти в кошик, а радше фіксують, що люди туди кладуть. Проте, звісно, є певний бажаний набір продуктів, притаманний для великоднього кошика українців», — розповідає етнографиня Марія Куряча. 

ШоТам розповідає, що здавна було у великодньому кошику українця.

Марія Куряча

Історикиня та етнографиня

Великодня паска

Паска завжди була обов’язковим і найголовнішим атрибутом будь-якого великоднього кошика. Марія каже, що в українських регіонах вона відрізняється і назвами (власне паска, бабка, сирна бабка, калач), і способом приготування. Часто навіть у сусідніх селах можуть бути різні рецепти пасок. 

Читайте також: Традиційні паски з регіонів України: рецепти від Ужгорода до Одеси

Марія Куряча родом з Поділля. Етнографиня ділиться, що на півночі регіону господині поливали великодній хліб білою глазур’ю, а на півдні такого вже не було, проте часто це залежить від наявності яєць чи ще якихось продуктів. Гуцульщині притаманні сирні бабки, які також зустрічаються в центральних чи східних областях. Часто паски готують солодкими та додають до них родзинки, але бувають і несолодкі без родзинок, які потім нарізають на великодній сніданок замість хліба.

Фото: інстаграм @culinary_studio_ml

Марія розповідає, що страви в різних регіонах відрізняються не лише в кошику. Наприклад, на середину посту на Слобожанщині та Поділлі з тіста печуть хрест, і більше він ніде не зустрічається. Проте часто трапляються й однакові наїдки, наприклад, весняний жайворонок, якого печуть і на Луганщині, і на Вінниччині.

Писанки та крашанки

Марія каже, що українці здавна клали до кошика й те, й інше. Крашанки — це вже зварені яйця, на яких відбивали листочки або ж фарбували їх природними барвниками, як-от лушпинням цибулі. Їх їли вдома за великоднім сніданком. 

Писанки ж використовували в обрядах — обмінювалися ними чи дарували. Часто писанка була весільним подарунком, який дівчина давала своєму нареченому. Орнаменти на них відрізняються залежно від регіону. Наприклад, у центральних областях України використовують багато сюжетних зображень, кольорів і геометричних фігур, часто роблять поєднання різних кольорів.

Фото: інстаграм @pan_pysachok

На Гуцульщині, Покутті та загалом Заході зображення дуже деталізовані, а в східних областях писанки одноколірні. Також трапляються різні види писанок, різні назви. Зокрема, Марія згадує про альбом шляхтянки Гелени Грохольської з Поділля, яка нарахувала більше сотні різних назв писанок. Іноді люди навіть не розуміють, що означають орнаменти, які вони наносять, але знають, що це давня традиція.

Зразки подільських писанок. Фото надала Марія Куряча

М’ясна страва

Під час Великого посту люди утримувалися від вживання м’яса, тому на Великдень разом з паскою освячували м’ясні страви або сало. Здавна (а в селах ця традиція збереглася й досі) ковбасу та шинку готували вдома, коптячи в спеціальній бочці. 

Марія розповідає, що 100 років тому не у всіх була можливість вживати м’ясо, тому зазвичай люди намагалися приберегти його до свята.

Фото: інстаграм @shemberko_

Масло, хрін та сіль

Окрім цього, люди клали в кошик масло та сир. Марія стверджує, що молочний продукт завжди був у твердому вигляді, аби його було зручно нести в кошику до церкви. 

Хрін здавна асоціювали з силою та міцним здоров’ям, а сіль додає смаку до всіх страв. Саме тому вони також є невід’ємними атрибутами кошика. 

«Це мастхев продуктів у кошику на Великдень. Часто люди клали туди те, що рекомендувала місцева церква. Якщо на пасці зображений хрест, то розуміємо християнське значення, прив’язане до свята. Проте ми не можемо точно сказати, що символізував якийсь із цих продуктів. Іноді ці символи вигадані, або ми просто вкладаємо в них те, що вони насправді не означають, — часто цей набір продуктів люди просто мають удома чи можуть самі зробити», — підсумовує етнографиня.

Здавна у великодніх кошиках українців були свічки. Марія розповідає, що про це дізнаємося з мистецтва, наприклад, з картини Миколи Пимоненка «Великодня утреня». У дитинстві Марії в її селі свічку несли додому та намагалися зберегти запаленою до хати. 

Читайте тут: Свічки на Великдень: варіанти від українських брендів на будь-який бюджет

Кошик завжди накривають вишитим рушником, який має не лише естетичне, але й практичне значення — захищає святкові страви від дощу чи вітру. 

Читайте тут: Чим накрити кошик і що постелити на стіл: 5 варіантів крафтових рушників та скатертин до Великодня

За кілька днів після запуску нового сервісу «Адопція тварин» у застосунку «Київ Цифровий» троє безпритульних тварин вже знайшли нові родини.

Про це повідомили в Департаменті захисту довкілля та адаптації до зміни клімату КМДА.

У департаменті розповіли про одну з тваринок, яка знайшла свій новий дім:

«Серед них — Тигруля, чарівна кішечка з притулку нашого комунального підприємства “Київська міська лікарня ветеринарної медицини”. Раніше вона була домашньою, але після смерті свого господаря залишилася без дому. Потрапила до міської ветклініки, де чекала на нову родину майже місяць. І таки дочекалася!».

Читайте також: Київ цвіте! Де погуляти та зробити весняні фото: ботсад імені Гришка

Як працює сервіс

Щоб подати заявку на адопцію, користувачі обирають тварину, натискають кнопку «Запропонувати дім», а далі чекають на зв’язок із опікуном упродовж п’яти днів. Передача тварин відбувається за правилами конкретного притулку.

Користувачі можуть не лише шукати тварин для себе, а й ділитися картками улюбленців з друзями й родичами, натиснувши кнопку «Поділитися».

Нагадаємо, що Лебіга, Магучіх, Байдак та інші долучаться до виставки «Третє дихання» у Києві: як відвідати.

Фото обкладинки: фейсбук-сторінка Департаменту захисту довкілля та адаптації до зміни клімату КМДА