Новини, якi надихають!
Пiдтримати
Звяжіться з нами

Культура

Традиційні паски з регіонів України: рецепти від Ужгорода до Одеси

Опубліковано

Паски в різних регіонах України — це більше, ніж просто великодній хліб. Кожен край вносить у свої рецепти частинку місцевої культури, історії та традицій.

ШоТам підготували для вас декілька варіантів традиційних пасок з різних регіонів України.

Закарпатські несолодкі паски

Закарпатська паска схожа на коровай і вражає насамперед декором. Жодних кольорових посипок чи глазурі нема — тільки завитки з тіста різних форм: квіти, коси, віночки, хрести, сонце, місяць. Паски слугують не лише їжею, а й оберегом.

На відміну від більшості регіонів України, де паска традиційно є солодкою, закарпатська виступає як білий хліб з високоякісного борошна, яке колись вважали розкішшю. Його називали «петльованим», і це означало, що воно вищого ґатунку.

Ми знайшли цікавий старовинний обряд приготування закарпатської паски. Ним поділилася з нами жителька Хуста Тетяна Бондаренко. 

Фото: «ПЕРШИЙ.com.ua»

Увечері перед днем випікання треба просіяти борошно, щоб воно «нагрілось» і стало легшим. Рано-вранці всі жінки в родині повинні зібратися та молитися, поки бабуся з молитвою замішує тісто. Завдяки цьому хліб буде наповнений хорошою енергією та точно вдасться.

Оскільки в закарпатській пасці не використовують родзинки, курагу чи білу глазур, основні інгредієнти залишаються традиційними: якісне борошно, вода, дріжджі, яйця та трохи солі. Паску прикрашають просто, але зі смаком — косичками й хрестиками з тіста.

Перед випіканням її обов’язково змащують сирим яйцем для красивого золотистого кольору. Традиційно паски печуть у четвер або суботу перед Великоднем. Важливо стежити, щоб піч була рівномірно нагріта, а паски розміщені так, щоб кожна з них однаково зарум’янилась.

Закарпатський етнограф Федір Потушняк описує традицію подачі випеченої паски: її кладуть на велику тарілку, яка стоїть на особливій великодній скатертині; нижче завжди лежать яйця, ковбаса, шинка, сир, масло, сіль тощо. З часом з’явилася традиція святити паски в кошиках, виплетених у селі Іза, що призвело до зменшення їхніх розмірів, хоч закарпатська господиня й досі може вирішити покласти в кошик велику паску.

Тернопільські паски

Традиційно процес випікання пасок у Тернополі розпочинається ще в Чистий четвер. Це роблять для того, щоб встигнути приготувати все до нічної служби на Великдень.

Однією з характерних особливостей цих пасок є їхнє декорування. Зазвичай їх покривають білою глазур’ю, яку легко приготувати з яєчних білків і цукру. Для додаткового смаку до неї часто додають трохи лимонної кислоти, що надає легкої кислинки, а красу підкреслюють за допомогою харчових барвників. Після нанесення глазур посипають кольоровою посипкою, сухофруктами чи родзинками. Особливим декором є маленькі солодкі зайці на паличках, які встромляють у верхівку паски.

Майстриня з Тернополя Антоніна Лахманюк у своєму блозі поділилася секретами випікання ідеальних пасок, які вона навіть продає. Жінка вважає, що паска — це більше, ніж просто традиційний великодній хліб: це символ свята, і до її приготування потрібен особливий підхід. Вона підкреслює, що настрій пекаря може вплинути на якість випічки, тому якщо ви нервуєтесь або відчуваєте тривогу, паска може не вдатися. Важливо заспокоїтись і налаштуватися на позитив перед тим, як приступати до роботи.

@solodkazhinka17 СТВОРЕННЯ ПАСКИ #паска #паска2024 #паскаферментована #випічка #солодкажінка #Hay #хліб #easter #eastercake ♬ оригінальний звук – Антоніна Лахманюк

У сім’ї Антоніни рецепти пасок передаються від бабусь і мам.

Інгредієнти для опари:

  • 100 г молока
  • 6 г сухих дріжджів (або 15 г свіжих)
  • 2 ст. л. цукру
  • 70 г борошна

Для тіста:

  • 100 г вершкового масла
  • 2 яйця
  • 70 г цукру
  • 250-300 г борошна
  • дрібка солі
  • вимочені в коньяку або ромі цукати, родзинки чи сухі ягоди

Напередодні замочіть родзинки, цукати чи сухі ягоди в коньяку або ромі на ніч. Нагрійте молоко, розчиніть у ньому дріжджі, додайте цукор та борошно. Накрийте й залиште в теплому місці на 30-40 хвилин.

До цієї опари додайте розтоплене вершкове масло, збиті яйця, цукор, вимочені цукати, трохи солі та борошно. Замісіть, накрийте й залиште в теплому місці на 1-1,5 години. Тісто має вийти м’яким, але не липким.

Розділіть тісто на дві частини та викладіть у форми, дайте ще раз піднятися. Випікайте паски в духовці при 160° протягом 50 хвилин. У результаті ви отримаєте дві пасочки вагою по 400 грамів.

Сирні донецькі паски

На Донеччині особливо популярними варіантами є ванільні та сирні паски, кожна з яких має унікальний рецепт і значення.

Традиційно ванільну паску готують на молоці, для смаку додаючи родзинки. Завершальним акордом є покриття глазурʼю, яку роблять з цукрової пудри та білків, і яскравою посипкою.

Сирна паска в Донецькій області має особливе значення — її зазвичай роблять у формі піраміди, яка символізує Гріб Господній.

Для приготування використовують кисломолочний сир, який перетирають в однорідну масу, додаючи цедру цитрусових, цукати, родзинки та значну кількість яєць — десяток або більше.

Сирна паска. Фото: Freepik

Господиня поділилася своїм рецептом сирної паски на заварному кремі.

Інгредієнти:

  • 100 г цукру
  • 1 ч. л. ванілі
  • 2 яйця
  • 100 мл вершків (33%)
  • 500 г жирного сиру
  • 100 г вершкового масла (щонайменше 82%)
  • 100 г сухофруктів і горіхів
  • 15-20 г шоколаду (за бажанням)

У каструльку з товстим дном насипте цукор. Додайте ваніль, яйця та вершки. Перемішайте до однорідності та поставте на невеликий вогонь. Під час заварювання крем треба постійно помішувати вінчиком, аби в ньому не утворилися грудочки та щоб він не пригорів. Суміш повинна загуснути та закипіти. Після цього зніміть її з вогню, накрийте харчовою плівкою (щоб вона торкалася до крему) та відставте охолоджуватися.

До сиру додайте вершкове масло кімнатної температури й негарячу заварну основу і перебийте все блендером до однорідної консистенції. Всипте до маси улюблені сухофрукти й горіхи, перемішайте. Для формування паски можна використовувати як спеціальну форму, так і інші ємності, як-от миску. Якщо у вас є форма, поставте її догори дном у глибоку миску та вистельте її в один шар вологою марлею. Викладіть всередину сирну масу, постійно її втрамбовуючи, накрийте кінцями марлі та притисніть її руками. На пасочку поставте щось важке та відправте її в холодне місце на 10 годин.

Після застигання зніміть з паски форму та марлю. Прикрасити верхівку можна розтопленим шоколадом і кольоровою посипкою.

Паски з Одещини

Одеські господині використовують для випікання пасок тільки борошно найдрібнішого помолу й найвищого сорту — це забезпечує відмінну текстуру та смак випічки. Особливу увагу приділяють декору: це можуть бути сухоцвіти, фрукти, безе, тістечка макарони, маршмелоу тощо. 

В одеських ресторанах не тільки печуть паски, а ще й змагаються, чиї красивіші. Цукати, темні родзинки, горіхи, глазур з білого шоколаду, золоті злитки — чим тільки не дивують.

Марія Іванівна родом із села Маразлієвка Одеської області та готує паски з 25 років. Зараз господині 82, але вона продовжує випікати великодній хліб. Жінка поділилася з нами своїми секретами.

«Головне добре вимішати тісто руками — хвилин 40, не менше, щоб тісто аж пищало. І головне, щоб у хаті було тепло, — не має бути протягів, коли тісто підходить. Я накриваю його ковдрою та вмикаю кондиціонер, щоб на кухні було аж жарко», — каже пані Марія. 

Кілька років тому жінці почала допомагати її онука Руслана. Вона підійшла до процеcу з особливою креативністю, і паски почали виходити настільки естетично привабливими, що люди почали їх замовляти до свого столу, тож бабусі з онукою додалося роботи. 

«Коли я з бабусею почала випікати паски, ми стали додавати цукати на кшталт вишні, манго, персика — дуже смачно виходить. Є ще один секрет: коли замішуємо тісто руками, обов’язково молимося, згадуємо душевні сімейні історії. Серце наповнене любов’ю, у всіх обов’язково гарний настрій», — розповідає Руслана Орленко. 

Інгредієнти:

  • 1 л молока
  • 20 жовтків
  • 700 г цукру
  • 2 пачки ванільного цукру
  • 300 г вершкового масла
  • 100 г соняшникової олії
  • 200 г живих дріжджів
  • 3,5 кг борошна
  • цукати за смаком

Цукор з жовтками збийте міксером, додайте молоко кімнатної температури. Висипте всі дріжджі, додайте борошно та перемішайте (має вийти консистенція трохи густіша за сметану). Присипте зверху борошном і накрийте рушником. Лишіть у теплому місці на годину — тісто має гарно піднятися.

Потім починайте замішувати й потроху додавайте решту борошна. Влийте розтоплене вершкове масло й соняшникову олію. Тісто треба вимішувати не менше 40 хвилин. Додайте цукати, цедру лимона, ванільний цукор. Накрийте рушником або ковдрою та залиште в теплому місці ще на 1,5 години.

Розлийте тісто по змащених олією формах — вони мають бути заповнені менше, ніж наполовину. Почекайте годину, щоб воно підійшло до краю формочки. Поставте в духовку й випікайте 45-50 хвилин при температурі 170°. 

Культура

Відомий український писанкар і військовий передав великоднє вітання з фронту (ФОТО)

Опубліковано

Український військовослужбовець та майстер писанкарства Олег Кіращук передав вітання до Великодня, створивши авторську писанку. Він зробив її під час служби у 10-й окремій гірсько-штурмовій бригаді.

Про це повідомили у Світовому Конґресі Українців.

До початку війни у 2014 році Олег Кіращук понад два десятиліття професійно займався писанкарством. Його доробок налічує понад 15 тисяч писанок.

Майстер є членом Національної спілки майстрів народного мистецтва України та Національної спілки художників, а його роботи зберігаються у приватних колекціях у США, Канаді, Люксембурзі та інших країнах.

Читайте також: Як створити писанку вдома? Поради від писанкарки

У 2014 році він добровільно вступив до лав ЗСУ. З 24 лютого 2022 року бере участь у бойових діях як військовий 10-ї гірсько-штурмової бригади.

«Надсилаю вітання нашій молоді і наперед кланяюсь тим нашим нащадкам, які беруть у нас естафету і будуть працювати на благо України, і які будуть її захищати. Віддаю честь і схиляю молоді, яка віддала життя за нашу Свободу. Бажаю спокійних Великодніх свят!» — написав Олег Кіращук.

Нагадаємо, що Нацбанк випустив срібну монету у формі яйця, присвячену писанкарству (ФОТО).

Фото: фейсбук-сторінка СКУ

Читати далі

Культура

Студенти з Києва передали «Довженко-Центру» дві німі стрічки, що вважали втраченими (ФОТО)

Опубліковано

Студенти-кінознавці КНУТКіТ імені Івана Карпенка-Карого Алік Дарман і Володимир Прилуцький передали до фонду «Довженко-Центру» дві плівкові фільмокопії німих фільмів: «Трипільська трагедія» (1926) Олександра Анода-Анощенка та «Секрет рапіду» (1930) Павла Долина.

Про це повідомили в «Довженко-Центрі».

Про фільми

Виявлені плівки є контратипами — вихідними матеріалами, з яких виготовляють прокатні копії. За словами керівниці фільмосховища Довженко-Центру Тетяни Деркач, такі матеріали потрапляють до архіву вкрай рідко. Фахівці вже запланували відсканування фільмів, що дозволить невдовзі переглянути ці стрічки.​

«Трипільська трагедія» — один із найстаріших фільмів, знайдених в Україні останнім часом. Стрічка розповідає про Трипільський похід більшовиків 1919 року. У ньому зображують події в пригодницькому жанрі з масштабними батальними сценами. Фільм отримав глядацький успіх, але зазнав критики за надмірну жорстокість.​

Читайте також: У Каннах відбудеться світова прем’єра української стрічки «МІЛІТАНТРОПОС»

«Секрет рапіду» — перший фільм Павла Долини, знайдений в Україні. Стрічка розкриває конфлікт між індивідуальним і колективним у радянському виробництві, зосереджуючись на темі приховування технологічного секрету обробки сталі. Фільм знято на заводах Києва, Харкова і Горлівки, що додає йому індустріальної реалістичності.​

Передача плівок відбулася в ЦОПі КНУТКіТ за участі студентів, представників «Довженко-Центру». та викладачів.

Нагадаємо, що «Довженко-Центр» запускає проєкт про українське поетичне кіно: програма показів.

Фото: фейсбук-сторінка «Довженко-центру»

Читати далі

Культура

Ілюстрацію українки для The New York Times відзначили престижною нагородою (ФОТО)

Опубліковано

Українську ілюстраторку Женю Полосіну визнали переможницею американського конкурсу American Illustration 44. Вона здобула відзнаку за колаж до матеріалу в The New York Times у рубриці Opinion про сценарії завершення війни в Україні.

Про це повідомила мисткиня.

Роботу відібрали до щорічного каталогу American Illustration — одного з найавторитетніших конкурсів ілюстрації у США. Колаж супроводжував аналітичну публікацію у грудні 2024 року та привернув увагу журі глибоким змістом і художнім втіленням складної теми.

«На жаль, ілюстрація й досі актуальна — три місяці потому прогнози щодо завершення війни не втратили своєї гостроти. І боюся, ще довго не втратять», — прокоментувала Полосіна у своєму дописі.

Художниця подякувала редакції The New York Times та артдиректору Сему Вітні за можливість долучитися до важливої теми й реалізувати роботу, яка резонувала з багатьма.

Читайте також: Нацбанк випустив памʼятну монету, присвячену мисткині Любові Панченко (ФОТО)

Фото: інстаграм-акаунт Жені Полосіної

Про Женю Полосіну

Женя Полосіна — українська ілюстраторка та коміксистка з Києва. Вона створює ілюстрації для медіа, книжок і мистецьких проєктів, зокрема документальних. У 2015 році разом із художницею Анною Іваненко заснувала студію «Сері/граф», яка працює з авторськими зинами, принтами та експериментальним друком, зокрема шовкодруком, монотипією, гравюрою на картоні й сухою голкою.

У 2023 році здобула відзнаку «Найкращий книжковий дизайн» від Книжкового Арсеналу за документальний комікс «Блекаут. Хроніки нашого життя під час війни Росії проти України», створений у співавторстві з Анною Іваненко. У своїх роботах мисткиня фокусується на темах війни, соціального досвіду та збереження памʼяті.

Нагадаємо, що українська мисткиня стала першою лавреаткою премії Her Art Prize (ФОТО).

Фото: сайт «Книжкового арсеналу»

Читати далі