Новини, якi надихають!
Пiдтримати
Звяжіться з нами

Суспільство

6 продуктів, які кладуть у кошик на Великдень: готуємося до свята з етнографинею

Опубліковано

Уже за тиждень українці святкуватимуть Великдень — одне з найбільших християнських свят. Ми вже писали про свічки й рушники та робили підбірку давніх великодніх світлин з різних регіонів України. Тепер дійшла черга до вмісту кошика.

«Ми не можемо узагальнювати для всіх одну картинку, що має бути в кошиках, бо це відрізнялося в регіонах та залежало від соціального статусу людей, наявності тих чи інших продуктів або ж можливості їх придбати. 

Тому етнографи не кажуть про те, що потрібно класти в кошик, а радше фіксують, що люди туди кладуть. Проте, звісно, є певний бажаний набір продуктів, який притаманний для великоднього кошика українців», — каже етнографиня Марія Куряча. 

Разом з фахівчинею ШоТам розповідає, що здавна було у великодньому кошику українця.

Марія Куряча

Історикиня та етнографиня

Великодня паска

Паска завжди була обов’язковим і найголовнішим атрибутом будь-якого великоднього кошика. Марія каже, що паска відрізняється в українських регіонах і назвами (власне паска, бабка, сирна бабка, калач), і способом приготування. Часто в одному регіоні та навіть у сусідніх селах можуть бути різні рецепти пасок. 

Марія Куряча родом з Поділля. Етнографиня ділиться, що на півночі регіону господині поливали паски білою глазур’ю, а на півдні такого вже не було. Проте часто це залежить від наявності яєць чи ще якихось продуктів. Гуцульщині притаманні сирні бабки, які також зустрічаються в центральних чи східних областях. Часто паски готують солодкими та додають до них родзинки, але бувають і несолодкі без родзинок, які потім нарізають до столу на великодній сніданок замість хліба.

Фото: Instagram @culinary_studio_ml

Марія розповідає, що страви в різних регіонах відрізняються не лише у кошику. Наприклад, на середину посту на Слобожанщині та Поділлі виготовляють випечений з тіста хрест, і більше він не зустрічається ніде. Проте часто в регіонах є однакові страви, наприклад, весняний жайворонок, якого печуть і на Луганщині, і на Вінниччині.

Де придбати паску, якщо не печете самі?

Красиві різнокольорові пасочки у своїх соцмережах пропонує господиня з Тернополя Марія. Паска на пів кілограма вартуватиме 250 гривень, на 200 грамів — 120 гривень.

А от Софія з кондитерського цеху Guculy bakery у Львові пропонує скуштувати паски з різними начинками. Мова не лише про родзинки: тут можна придбати паску з фісташковим ганашем за 590 гривень, з карамеллю та попкорном за 490 гривень або ж з шоколадом без родзинок за 390 гривень.

Фото: Instagram @guculy_bakery

Писанки та крашанки

Марія каже, що українці здавна клали до кошика для освячення і те, й інше. Крашанки — це вже зварені яйця, на яких відбивали листочки або ж фарбували їх природними барвниками, як-от лушпиння цибулі. Їх їли вдома за великоднім сніданком. 

Писанки ж використовували в обрядах — обмінювалися ними чи дарували. Часто писанка була весільним подарунком, який дівчина дарувала своєму нареченому. Марія розповідає, що орнаменти на писанках відрізняються в регіонах. Наприклад, у центральних областях України на писанках багато сюжетних зображень, кольорів і геометричних фігур, часто є поєднання різних кольорів.

Фото: Instagram @pan_pysachok

На Гуцульщині, Покутті та Заході загалом зображення на писанках дуже деталізовані, а в східних областях — одноколірні. Часто в одному регіоні є різні види писанок, різні їхні назви. Зокрема, Марія згадує про альбом для Поділля шляхтянки Гелени Грохольської, яка нарахувала більше сотні різних назв писанок. Іноді люди навіть не розуміють, що означають орнаменти, які вони наносять, але знають, що це давня традиція, і продовжують їх наносити.

Зразки подільських писанок. Фото надала Марія Куряча

Якщо хочете спробувати створити писанку самі, то радимо придбати набір для писанкарства у магазині Пан писачок. Набір з харчовими барвниками коштує 250 гривень, а з аніліновими — 495 гривень. Також можна придбати лише писачок за 85 гривень. Засновниця магазину Ксенія з Тернополя є дружиною військового та весь прибуток передає на потреби ЗСУ.

Фото: Instagram @pan_pysachok

М’ясна страва

Під час Великоднього посту люди утримувалися від вживання м’яса, тому на Великдень разом з паскою освячували м’ясні страви. Здавна (а в селах ця традиція збереглася й досі) ковбасу та шинку готували вдома та коптили її в спеціальній бочці. 

Марія розповідає, що сто років тому не у всіх було м’ясо, тому зазвичай люди намагалися приберегти його до свята. Крім ковбаси, люди клали в кошик будь-яку копчену м’ясну страву або ж сало.

Фото: Instagram @shemberko_

Де придбати м’ясну страву для кошика, якщо не готуєте самі?

Родина Шемберко з Буковини понад 20 років пропонує копчену на дровах ковбасу та шинку власного виробництва. На сайті крафтярі пишуть, що використовують у приготуванні лише м’ясо з власної тваринної ферми з гірської місцевості та спеції.

Великий кошик з дев’яти м’ясних продуктів. Вартість — 3 100 гривень. Фото: Instagram @shemberko_

Масло, хрін та сіль

Зазвичай люди клали в кошик масло та сир. Марія каже, що молочна страва завжди була у твердому вигляді, аби її зручно було нести в кошику до церкви. 

Хрін здавна асоціювали з силою та міцним здоров’ям, а сіль додає смаку до усіх страв. Саме тому вони також є невід’ємними атрибутами великоднього кошика. 

«Це основний мастхев продуктів у кошику на Великдень. Часто люди клали туди те, що рекомендувала місцева церква. Якщо на пасці зображений хрест, то розуміємо християнське значення, прив’язане до свята. Проте ми не можемо точно сказати, що символізував якийсь із цих продуктів. 

Іноді ці символи вигадані, або просто ми вкладаємо в них те, що насправді вони не означають, а всілякі значення сонця й життя є надуманими. Часто цей набір продуктів просто означає, що люди це мають удома чи можуть самі зробити», — підсумовує етнографиня.

Здавна у великодніх кошиках українців були свічки. Марія розповідає, що про це дізнаємося з мистецтва, наприклад, картини Миколи Пимоненка «Великодня утреня». У дитинстві Марії в її селі свічку несли додому та намагалися зберегти запаленою до хати. 

Читайте тут: Свічки на Великдень: варіанти від українських брендів на будь-який бюджет

Великодній кошик завжди накривають вишитим рушником, який має не лише естетичне, але й практичне значення  — захищає святкові страви від дощу чи вітру. 

Читайте тут: Чим накрити кошик і що постелити на стіл: 5 варіантів крафтових рушників та скатертин до Великодня

Суспільство

У столиці відбудеться фестиваль “РазомДіємо”: якою буде програма

Опубліковано

25 травня у Києві відбудеться фестиваль “РазомДіємо”. Захід відбудеться в межах святкування Дня Європи. Киян запрошують до Мистецького Арсеналу відвідати різноманітні майстер-класи, послухати громадських активістів, подивитися кіно просто неба й багато іншого. 

Про це повідомляють організатори.

 “#РазомДіємо Фест» є частиною комунікаційної кампанії «Разом діємо. Разом ми – Європа», який інформує про підтримку ЄС організацій громадянського суспільства й медіа з перших днів повномасштабної війни. Завдяки їй вони мають можливість захищати права людини, дбати про інтереси соціально вразливих груп, підвищувати підзвітність органів державної влади й сприяти впровадженню реформ на шляху до інтеграції в ЄС”, – коментують організатори.

Для гостей фестивалю підготували:

Читайте також: Мікробізнеси можуть отримати грантову допомогу від Help – Hilfe zur Selbsthilfe: хто може взяти участь

  • кіно просто неба
  • виступи громадських активістів
  • творчі майстер-класи
  • дискусійну панель про допомогу ЄС і роль громадянського суспільства в прокладанні шляху до ЄС
  • конкурси й цікавинки для всієї родини
  • артстіну й фотозону
  • вуличну виставку й алею громадських організацій.

Серед анонсованих гостей фестивалю – посол ЄС в Україні Катаріна Матернова, співачка Світлана Тарабарова, віцепремʼєр-міністерка Ольга Стефанішина, правозахисниця Олександра Матвійчук й інші.

Фестиваль пройде за адресою Мистецький Арсенал (вулиця Лаврська, 10–12).

Нагадаємо, активісти обговорюють розвиток Житнього ринку.

Фото: РазомДіємо Фест

Читати далі

Суспільство

Україна отримала 40 “швидких” від Кореї

Опубліковано

Міністерство охорони здоров’я України отримало від Корейського Червоного Хреста 40 «швидких» для надання невідкладної медичної допомоги під час війни: 20 автомобілів KIA та 20 автомобілів Hyundai Staria. Проєкт вдалося реалізувати за підтримки уряду Кореї та Українського Червоного Хреста.

Про це повідомляє Урядовий портал.

Автомобілі розподілено між закладами охорони здоровʼя Дніпропетровської, Донецької, Закарпатської, Запорізької, Миколаївської, Одеської, Полтавської, Сумської, Харківської, Херсонської, Черкаської, Чернігівської областей.

Загалом від Республіки Корея з 2022 року було отримано понад 150 автівок швидкої медичної допомоги.

Читайте також: В Україні запрацювала нова ШІ-платформа для інфлюєнсерів Favikon

«Щодня Україна перебуває під атаками ворожої армії. Щодня наша інфраструктура зазнає руйнувань. 1594 обʼєкти медзакладів пошкоджено та ще 210 зруйновано вщент. 550 автівок екстреної медичної допомоги росіяни пошкодили, знищили чи захопили в той час, коли потреба в медичному транспорті значно зростає через те, що зростає кількість поранених, — зазначив Міністр охорони здоровʼя України Віктор Ляшко. Отримані сьогодні 40 “швидких” від уряду Кореї допоможуть нашим надзвичайним медикам врятувати ще більше пацієнтів, адже ці автівки обладнані всім необхідним для допомоги важкохворим пацієнтам, а також тим, хто потребує додаткових заходів для підтримки життя під час транспортування до лікарень та між лікарнями», – зазначив Міністр охорони здоровʼя України Віктор Ляшко.

Автівки обладнано засобами, що дозволяють надавати життєво необхідну допомогу пацієнтам під час медичного транспортування.

Нагадаємо, в Україні за перший квартал з’явилося дев’ять індустріальних парків.

Фото: Уряд

Читати далі

Суспільство

Проєкт «ВАРТА» випустить другу новелу документального циклу «Приборкувачі бурі»

Опубліковано

16 травня о 17:00 проєкт «ВАРТА», народжений повномасштабним вторгненням, випустить другу новелу свого документального циклу – «ПРИБОРКУВАЧІ БУРІ»

У 2022 році продюсерка та фотографиня Мар’яна Шафро разом із режисером  Євгеном Матвієнко вирішили змінити акценти в українському інфопросторі й показати війну не через події, а обличчя та персони, які стоять за ними. Дебютний фільм проєкту було презентовано минулої осені. У першій серії «ХЕРУВИМИ» показані історії героїв 11-ї окремої бригади армійської авіації «Херсон». Вони стояли на обороні Києва, вели запеклі бої в Ірпені, виконували місії на Азовсталь, брали участь в операції зі звільнення острова Зміїний.

«Я втомився дізнаватися про героїв посмертно, мені боляче чути їхні історії, коли їх вже немає. Я більше не маю можливості з ними спілкуватися та віддячити. Тільки помолитись в небо. Тому для себе я вирішив, що буду документувати історії наших захисників і показати їх спогади, їх образи, їх портрети. Вони завжди закарбуються в наших стрічках як молоді, мужні герої»,  –  Євген Матвієнко, режисер проєкту ВАРТ.

Читайте також: Естонія дозволила використати заморожені російські активи для компенсації збитків Україні внаслідок війни

Героями другої документальної новели стали бійці 25-ї окремої повітряно-десантної бригади, яка веде запеклі танкові бої використовуючи стару радянську техніку на ключових фронтових напрямах України. В минулому – репери, фермери, водії – відтепер бійці танкового батальйону. Фільм портретизує війну в обличчях реальних людей, надає змогу побачити образи, та почути голоси тих, хто захищає незалежність України. 

«Найголовніше в танку це три чоловічка, які сидять всередині. Екіпаж — це сім’я. Навіть тоді, коли пропадає зв’язок, і ми повинні розуміти один одного з півслова. Не боятися це неправильно. Боятись треба. Страх допомагає зберегти життя своє і своїх побратимів. Тим більше у нас в одній коробочці три», – Бурий — капітан, командир роти, герой фільму “ПРИБОРКУВАЧІ БУРІ”.

Нагадаємо, Генштаб ЗСУ показав, як українські військові тренуються в Британії.

Фото: Скріншот із тизеру

Читати далі

 РЕКЛАМА:

Шопочитати

Суспільство3 дні тому

«Я співаю руками»: як перекладачка жестової мови Уляна Шумило розвиває музичний інклюзив

Вона однією з перших почала перекладати українські пісні жестовою мовою. Найпершими її «ручними каверами» стали...

Суспільство6 днів тому

Школа — це не тільки уроки! Це вчителі, які разом зі своїми учнями розвивають малі громади

Їхні учні отримують високі оцінки за сортування сміття, знімають документальні ролики про рідне село та...

Можливості7 днів тому

«Хліб був як делікатес»: ця пекарня з Чернігова однією з перших запрацювала після деокупації області. Відновитися допоміг грант

Пекарня «Flavor bakery» майже «однолітка» маленької Соні. Їм обом 2,5 роки. Дівчинка ледь не щодня...

Можливості1 тиждень тому

Вчити англійську навіть під час війни. Мовна школа у Чернігові відновила роботу після ракетного удару завдяки гранту

Стільці перекинуті й вкриті уламками скла. Стеля впала, а двері вирвані. Це наслідки у школі...

РЕКЛАМА: