У Британії вийшла книга-щоденник Вікторії Амеліної зі свідченнями про війну

20 лютого минає 11 років від початку анексії Криму росією. Окупований півострів, зруйновані долі, знищена культура — цей період став випробуванням для кожного кримця. 

ШоТам підготував добірку книжок, які розповідають про людей, що стали жертвами окупації, і про історію, яку не можна забути. Кожна з цих книг — частина великої правди, що звучить голосом тих, кого змусили мовчати.

«За Перекопом є земля» Анастасії Левкової  

Фото: видавництво «Лабораторія» 

Цей роман — подорож у світ кримської культури та української ідентичності. Головна героїня намагається зрозуміти зв’язок між материковою Україною та Кримом, зіштовхуючись із особистими викликами та історичними тінями півострова.  

«За Перекопом є земля» переплітає кримськотатарську культуру з українською історією. Тут читач зустріне кримських татар, караїмів, українців, росіян, німців, євреїв, греків та вірмен Криму й разом з головною героїнею пройде шлях від 1990-х до окупації росією в 2014 році, зазирнувши і в давнішу минувшину.

В основі книги — близько 200 інтерв’ю з більш ніж 50 кримцями, чиї розповіді ожили на сторінках. Це роман про родинні таємниці, історичну пам’ять і культурні переплетіння, що відкриває Крим з нового ракурсу. Видання потрапило до списку найкращих книжок 2023 року за версією ПЕН та стало фіналістом премії «Книга року BBC-2023».

«Кримський інжир. Куреш» (антологія)  

Фото: «Видавництво Старого Лева» 

Це збірка творів, створених українськими та кримськотатарськими авторами. Розповіді, есеї та вірші відкривають Крим у його справжньому вигляді — багатонаціональному, культурному та водночас вразливому перед сучасними загрозами.  

Антологія стала результатом четвертого письменницько-перекладацького конкурсу «Кримський інжир / Qırım inciri». До неї увійшли найкращі твори 2021–2022 років, написані українською та кримськотатарською. Деякі автори, як-от перший заступник голови Меджлісу кримськотатарського народу Наріман Джелял, громадянський журналіст Сервер Мустафаєв та активіст Асан Ахтем, нині безпідставно ув’язнені російською владою, тому їхні тексти — це свідчення боротьби.

«Часу немає» Рустема Халіла  

Фото: «Видавництво Старого Лева» 

Роман розповідає про сучасного кримського татарина, який укладає містичний договір з джином, але замість звичних казкових сюжетів перед читачем розгортається історія про вибір, національну ідентичність і біль через втрачену Батьківщину.  

Едем зазнав невдач у всьому: кар’єра не склалася, смертельна хвороба не залишає шансів, а головне кохання залишилося в минулому. Та коли йому здається, що життя добігає кінця, з’являється джин і пропонує угоду — душа Едема в обмін на можливість прожити чужі життя.

Від телестудії з відблисками софітів до темних коридорів влади. Від залів, де збираються мільярдери, до понурих стін дитячого притулку. Жага до багатства, влади, слави та любові закрутиться навколо однієї угоди, що змінить усе.

Це філософський роздум про плинність часу, його цінність і те, що навіть найбільший невдаха одного дня може змінити світ. 

«Дім солі» Світлани Тараторіної  

Фото: видавництво Vivat

Це альтернативна історія Криму в жанрі фентезі, де містика переплітається з реальністю. Головний герой — представник чарівного народу Криму — змушений боротися за право на існування у світі, де минуле тягне за собою криваві сліди. 

Невідома катастрофа перетворила колись квітучий материк Кіммерик на спопелілу пустку. Врятовані жителі стали засоленими, а над світом, що повільно згасає, спостерігають Старші Брати зі станції «Мати Вітрів».

Талавір вирушає на Дешту, щоб розслідувати загадкове вбивство та знайти Золоту Колиску — таємничу зброю, створену вченим Мамаєм, — проте кожен крок змушує його ставити під сумнів правду, владу й саму можливість повернення. Древні боги, скривавлені руки та солоні гранули розповідатимуть історію світу, що канув у пітьму.

Ця фантастична історія переплітає вигаданий світ із багатовіковою культурою Криму. Авторка, що є уродженкою півострова, присвятила свої твори його історії та спадщині. 

«Загублений острів. Книга репортажів з окупованого Криму» Наталі Гуменюк

Фото: «Видавництво Старого Лева» 

Збірка репортажів Наталі Гуменюк — це живі історії людей, чиє життя розділилося на «до» і «після» 2014 року. Протягом п’яти років авторка подорожувала Кримом, щоб почути й передати голоси тих, хто залишився на окупованому півострові, та тих, хто був змушений виїхати.

Підприємці та пенсіонери, кримські татари, студенти й активісти, правозахисники та військові — кожен з них має свою правду, свій біль і свої страхи. Хтось більше не може мовчати, а хтось просто втомився боятися.

«Історія Криму. Коротка оповідь великого шляху» Гульнари Абдулаєвої

Фото: видавництво «Віхола» 

Крим має унікальні історію та культуру, які століттями намагалися знищити й переписати. Історикиня Гульнара Абдулаєва пропонує коротку, але всебічну оповідь про минуле півострова.

Читач дізнається, як Чорне озеро стало Чорним морем, яким був зв’язок між козаками та кримськими татарами, хто такі караїми й кримчаки та як Кримське ханство припинило своє існування. Окремо авторка аналізує методи, до яких вдавалася росія, щоб переписати кримську історію, — від примусових голодоморів і депортацій до культурного знищення.

Ця книжка відкриває маловідомі сторінки Криму та розвінчує міфи, що насаджувалися навколо нього десятиліттями.

«Люди “сірої зони”: Свідки російської анексії Криму 2014 року» Анни Андрієвської та Олени Халімон

Фото: Український інститут національної памʼяті 

Ця книга руйнує міфи про «безкровну» анексію Криму та «добровільний вибір» півострова. Анна Андрієвська та Олена Халімон зібрали понад пів сотні свідчень тих, хто бачив, як свобода поступово зникала, а на її місце приходили страх і репресії.

Жертви окупації — активісти, які не мали владних повноважень, але виступили проти російської армії, — розповідають про життя в «сірій зоні» — реальності, де не діють закони цивілізованого світу.

Книга стала документальною хронікою спротиву та боротьби за право залишатися собою навіть під тиском окупаційного режиму.

«Ашик Омер» Анастасії Левкової

Фото: видавництво «Портал» 

Колись у Кримському ханстві жив хлопчик на ім’я Омер, який через свою неуважність не отримував належної уваги від наставника, а його однолітки сміялися з мрійливої вдачі хлопчика. Однак усе змінюється, коли після палкої молитви перед ним з’являється саз — музичний інструмент, що стане його другом. Це надихнуло Омера на вірші, з яких народжуються пісні, і так почався його шлях до славетного звання ашика — кримськотатарського народного співця.

Ця чудово ілюстрована книжка є чудовим початком знайомства дітей з культурою кримських татар і пропонує незабутню подорож у світ музики, поезії та народної традиції.

«Дике літо в Криму» Зірки Мензатюк  

Фото: видавництво «А-ба-ба-га-ла-ма-га» 

Це пригодницька повість для підлітків, що відкриває справжній Крим — дикий, незвіданий і красивий. Герої книги досліджують печери, морські узбережжя та занурюються в історію півострова. 

Школярка Наталочка разом з друзями проводить літо на кримському узбережжі. Тут вона знайомиться з кримськими татарами і дізнається про срібний пояс, схований у 1944 році під час депортації. Діти вирушають на пошуки, але незабаром з’ясовують, що не вони єдині хочуть знайти коштовну реліквію.

«Крим Керіма» Наталії Смирнової  

Фото: видавництво «Портал» 

Зворушлива книга для дітей та підлітків розповідає про депортацію кримських татар. Через історію хлопчика Керіма читачі пізнають одну з найболючіших сторінок історії півострова та його народу.

Одного дня безтурботне дитинство Керіма закінчується — все змінює Друга світова війна. За лічені дні цілий народ стає винним лише через своє походження. Депортація кримських татар перетворюється на жорстоке випробування: рідна земля залишається позаду, а попереду — тижні в товарних поїздах, втрати, сувора реальність і тяжка праця.

Ця книга не просто оповідає про втрачений Крим — вона допомагає зрозуміти складні моменти історії. Зокрема, авторка співпрацювала з істориками, щоб точно передати події ХХ століття. Для дорослих у тексті є спеціальні підказки, які допомагають говорити про тяжкі теми та пояснювати психологічні аспекти, а за QR-кодом читачі знайдуть коментарі та запитання, які допоможуть дитині глибше зрозуміти прочитане.

«Довженко-Центру» передали українськомовну версію мультика «Сказання про Ігорів похід» 1972 року. Роботу випускали давньоруською, українською та російською мовами. Довгий час у центрі була лише російськомовна фільмокопія.

Про це повідомили в «Довженко-Центрі».

Що відомо про мультик

Знайшов і передав українськомовний варіант стрічки дослідник кіно Олег Оліфер. Мультик триває 25 хвилин, що є рідкістю для тогочасної української анімації. Його створили за мотивами однієї з найвідоміших пам’яток давньоруської літератури — літопису «Слова о полку Ігоревім».

У центрі цитують «Висновок сценарно-редакційної колегії Держкіно УРСР 1972 року на “Сказання про Ігорів похід”»:

«…Головні поетичні монологи “Слова…”, що стали “хрестоматійними” (похід, зустріч братів, битва, плач Ярославни, “золоте слово” князя Святослава) знаходять яскраві образні втілення як у поліфонічному малюнку художника Едуарда Кирича, який походить від традиції книжкової мініатюри, фрескового та іконного живопису древньої Русі, так і у звучанні тексту, майстерно прочитаного Костянтином Степанковим. Цікавими є окремі музичні теми (композитор Володимир Губа)».

Читайте також: В Україні запустили перший благодійний аукціон NFT-картин українських художників

Хто створював «Сказання про Ігорів похід»

Режисеркою стрічки стала Ніна Василенка. Вона є авторкою низки анімацій, зокрема «Веснянки» (1960), «Микити Кожум’яки» (1965), «Марусі Богуславки» (1966), «Музичних картинок» (1968) тощо. У 1960-х вона разом з Іриною Гурвич та Іполитом Лазарчуком відроджувала українську анімацію на кіностудії «Київнаукфільм» і закладала фундамент її школи.

За художнє оформлення роботи відповідав 29-річний Едуард Кирич. Він одним із перших на «Київнаукфільмі» почав використовувати в мультиках українські народні мотиви. Він долучився до створення таких робіт: «Пригоди козака Енея» (1969), «Як козаки у футбол грали» (1970) тощо.

Цей мультик зацифрують і після цього опублікують на анімаційному ютуб-каналі «Довженко-Центру»

Нагадаємо, що «Довженко-Центру» передали цінні артефакти, які знайшли на смітнику (ФОТО).

Також ми писали, що «Довженко-Центр» відкрив власний онлайн-кінотеатр.

Фото обкладинки: кадр зі стрічки «Сказання про Ігорів похід»

Англомовну версію документальної стрічки «Будинок «Слово» покажуть в США, Канаді та в деяких країнах Європи. Презентації фільму, який торік дебютував в Україні, організовує проєкт Remember the Past — Fight for the Future.

Про це повідомляють в Держкіно.

Ідея проєкту 

Покази стрічки та зустрічі з командою фільму проведуть у Великій Британії, Австрії, Німеччині, Естонії, Канаді, Франції та США. Фільм продублювали англійською мовою та додали українські субтитри. На закриті покази ініціатори проєкту запросять представників політики, бізнесу, дипломатів, культурних діячів, освітян та професорський склад вишів. 

«Будинок «Слово» має стати одним з інструментів для ведення діалогу про системне нищення української культури росією. Під час зустрічей з іноземцями, окрім фільму, Remember the Past — Fight for the Future представлять  інших українських митців, які своїми творами захищають і утверджують українську культуру у світі.

Читайте також: Онлайн-кінотеатр Takflix випускає два фільми власного виробництва 

Амбасадоркою фільму стала Наталка Цмоць — Надзвичайний і Повноважний Посол Канади в Україні. Вона відповідала за створення першої програми безпеки в Україні після вторгнення Росії у 2014 році. Крім того, дідусь Наталії, Кость Цмоць відомий як «Модест», проводив спецоперації з визволення українських підпільників із в’язниць гестапо.

Англомовна версія в Україні 

13 лютого у Києві вже організували закритий показ за підтримки Мінкультури, Держкіно та Комітету Верховної Ради з питань інтеграції України до ЄС. Англомовну версію покажуть в обмеженому прокаті з 20 березня. Фільм побачать глядачі Києва, Житомира, Івано-Франківська, Луцька та Чернівців. Українську версію стрічки можна переглянути у вільному доступі в ютубі.

Про «Будинок «Слово»

Документальна стрічка Тараса Томенка розповідає про один з найбільших злочинів радянської влади — знищення мистецького руху, що виник у 20-30-х роках у Харкові. В будівлі «Слово» тоді жили найвизначніші митці української культури: Микола Хвильовий, Майк Йогансен, Павло Тичина, Володимир Сосюра, Остап Вишня, Олесь Курбас та інші представники української інтелігенції. Роботу над стрічкою Томенко з Fresh Production Group почав ще з 2013 року, коли разом з Любов’ю Якимчук писали сценарій, а команда шукала факти про «Розстріляне Відродження» в архівах. Після документального фільму почали роботу над ігровою стрічкою «Будинок «Слово»: Нескінчений роман».

 Нагадуємо, що два фільми українських режисерів отримали грошові премії на Berlinale Co-Production Market.

Фото обкладинки: кадр з документального фільму «Будинок «Слово»