Культура
Вийшов тизер фільму «Киснева станція» про дисидента і політика Мустафу Джемілєва
Режисер Іван Тимченко презентує нову стрічку «Киснева станція» — історію про багаторічного політв’язня Мустафу Джемілєва. Фільм заснований на реальних подіях, що відбувалися у 1980 році, та з’явиться на екранах 10 квітня 2025 року.
Про це повідомляють на сторінці фільму у фейсбуці.
Про стрічку
Події розгортаються у радянській Якутії, в селищі Зирянка, де Мустафа Джемілєв відбував заслання. Щодня він працював на кисневій станції, заповнюючи іржаві балони киснем. Його монотонна праця, мов доля міфічного Сізіфа, була лише частиною тоталітарного абсурду, в який занурився СРСР.
У цей похмурий світ вирушає шкільна вчителька Сафінар, яка подолала важку й загадкову подорож крізь «країну-тюрму». Її рішення поїхати до Мустафи — більше, ніж обов’язок, хоча вона й сама не до кінця розуміє, що керує її кроком.
Читати також: Українська поетка очолила журі міжнародної премії The Asian Prizes
Творча команда
Проєкт створювали п’ять років. Робота над сценарієм, який написав Михайло Бриних, базувалася на ґрунтовному дослідженні документальних матеріалів. Це вже другий повнометражний ігровий фільм тандему Тимченка й Бриниха — раніше вони працювали над стрічкою «Іловайськ».
Нагадаємо, що Український культурний фонд оголосив грантову підтримку для музикантів.
Фото: кадр з фільму «Киснева станція».
18 квітня у Національному музеї мистецтв імені Богдана та Варвари Ханенків відбулася церемонія вручення французької культурної нагороди — Ордена мистецтв і літератури. Відзнаку вручив надзвичайний і повноважний посол Франції в Україні Гаель Весьєр.
Про це повідомили в «Суспільне Культура».
Хто здобув відзнаку
Почесне звання Chevalier de l’Ordre des Arts et des Lettres (лицар ордена) отримали:
- Галина Григоренко — перша заступниця міністра культури та стратегічних комунікацій;
- Юлія Ваганова — генеральна директорка Музею Ханенків;
- Олена Живкова — заступниця генеральної директорки цього ж музею.
Читайте також: Українська мисткиня стала першою лавреаткою премії Her Art Prize (ФОТО)
У своїй промові посол Франції підкреслив, що нагорода визнає внесок кожної з лавреаток у захист і розвиток української культурної спадщини, особливо в умовах війни.
За його словами, кандидатури трьох українок одностайно підтримали всі французькі інституції, залученими до процесу відбору.
Орден мистецтв і літератури — одна з найвищих культурних відзнак Франції, яку присуджує Міністерство культури за особливі заслуги у сфері мистецтва, літератури та їх популяризації. Він має три ступені: лицар, офіцер і командор.
Нагадаємо, що ілюстрацію українки для The New York Times відзначили престижною нагородою (ФОТО).
Фото обкладинки: сайт «Суспільне Культура», Андрій Цикота
У Михайлівському Золотоверхому монастирі створили цифрову копію середньовічної пірофілітової плити з рельєфом вершника. Цей об’єкт також можна побачити наживо — він зберігається у музейному приміщенні під дзвіницею.
Про це повідомили в ГО «Україна Інкогніта».
Що відомо про артефакт
Плиту датують 10-11 століттями. Археологи виявили її у 1997 році неподалік входу до монастирського льоху — камінь пролежав зображенням донизу і використовувався як звичайне мощення.
Фахівці припускають, що рельєф на плиті зображує чудо святого Євстахія. Сам артефакт виготовили з пірофіліту — місцевого каменю, який використовували київські майстри. У ті часи в місті існувала власна традиція кам’яної різьби, близька до візантійської.
Зацифрування пам’ятки стало частиною зусиль зі збереження і популяризації культурної спадщини. Це дозволить ширшому колу дослідників і відвідувачів ознайомитися з унікальним зразком середньовічного мистецтва.
Читайте також: У Туреччині створили нові українськомовні аудіогіди в музеях світового значення
Сенсаційна знахідка! Пірофілітовий вершник у Михайлівському золотоверхому монастирі. Ми його оцифрували для віртуального музею, але ви можете побачити його наживо у Музеї Михайлівського золотоверхого монастиря (вхід під дзвіницею). Дослідники припускають, що у Х-ХІ століттях, у Києві існувала власна школа каменотесів, яка наслідувала мистецтво візантійського рельєфу. На відміну від візантійців, які різьбили переважно по мармуру, у Києві використовували місцеву породу каменю – пірофіліт. Його родовища розташовувались поблизу Овруча. Перед руйнацією Михайлівського собору у 1936 році із його стін зняли дві пірофілітові плити, на кожній із яких було зображено по два святих вершника: на одній Димитрій та Нестор (плиту вкрала собі росія і вона нині зберігається у Третьяковській галереї), а на іншій Георгій та Феодор (нині у Софії Київській). Направду, то неймовірні речі – тисячолітні скарби українського народу. І ось у 1997 році українські археологи знаходять третю плиту – вона лежала зображенням донизу перед входом у монастирський льох, на глибині 0,5 м. Це було неймовірно – по ній століттями ходили, як по звичайній мостовій плиті. Найвірогідніше на плиті зображено чудо святого Євстахія. Розміри плити – 153х113 см. — І трохи про маркетинг і рекламу. В радянській традиції пірофілітові плити називають шиферними. Тому у описах музею ми бачимо власне шиферну плиту. Наше невеличке опитування показало, що людям не цікавий шифер. Власне фраза "шиферна плита" асоціюється із банальним утилітарним хвилястим покрівельним матеріалом, який повсюдно використовувався в часи срср і пізніше… У перекладі із німецької "шифер" – "сланець". Напевне, "сланцева плита" звучало б цікавіше. А от грецькою цей матеріал називається пірофіліт, і саме цю назву використовують українські геологи. Ми маємо поклади пірофіліту, а не поклади шиферу))) — Чому увага акцентується на плиті, а не на тому, що на ній зображено. Древній митець використовував пірофіліт, так як митець новіших часів, наприклад, полотно, а глядачеві, якраз цікаво те, що зображено на тих полотнах. У грецькій традиції такі зображення називають – пірофілітовий вершник, у радянській – шиферна плита. — Отже маємо і цифрову копію унікального витвору, і оригінал. Приходьте, дивіться – це справжній портал у тисячолітню давнину. Музей підпорядкований заповіднику "Стародавній Київ" ДІАЗ Стародавній Київ КНМЦ Департамент охорони культурної спадщини КМДА
Опубліковано Україна Інкогніта Понеділок, 21 квітня 2025 р.
Нагадаємо, що у центрі Києва під час ремонту дороги виявили трамвайну колію початку 20 століття (ФОТО).
Фото обкладинки: фейсбук-сторінка «Україна Інкогніта»
Українськомовні аудіогіди з’явилися в музеї Трої в Чанаккале та в Археологічному музеї Стамбула. Це дев’ятий і десятий гіди в Туреччині, які стали частиною проєкту з українізації провідних культурних пам’яток світу.
Про це повідомила перша леді Олена Зеленська.
У музеї Трої експозиція охоплює артефакти, пов’язані з легендарним містом, реальність якого довели археологи ще у XIX столітті. Аудіогід допоможе українським відвідувачам ознайомитися з відкриттями, зробленими на місці давнього поселення.
Археологічний музей Стамбула зібрав у своїй колекції предмети з багатьох історичних періодів і культур, які існували на території сучасної Туреччини. Відтепер їхню історію можна почути й українською мовою.
Читайте також: Як зберегти українську культуру: 18 проєктів та ініціатив, до яких можна доєднатися
Обидва аудіогіди стали частиною ініціативи, яка поступово наближається до своєї першої сотні. Переважну більшість україномовних гідів у музеях світу запустили після початку повномасштабного вторгнення рф.
«Туреччина цінує мову культури та історії. І Україна цінує те саме. Це означає, що наш діалог триватиме, і ми завжди почуємо одне одного», — зазначила Олена Зеленська.
Нагадаємо, що в музеї давньоримського міста Помпеї запрацював аудіогід українською мовою (ФОТО).
Раніше ми писали, що у Сикстинській капелі та Папських апартаментах створили вісім українських аудіогідів (ФОТО).
Фото: фейсбук-сторінка Олени Зеленської
«Я з покоління дітей, які у 2014 році писали листи солдатам, а потім стали ними». Це Дмитро, що у 18 пішов на війну
Йому було дев’ять, коли почалась війна — і саме з нею він дорослішав. Замість футбольних...
Взяли управління у свої руки. Ці українські громади перетворюють біовідходи на добриво
Біовідходи, як-от скошена трава, опале листя й залишки фруктів та овочів часто викидають на звалища...
Навколо — вибухи, а вдома — весна: подружжя з Сумщини вирощує тюльпани на другому поверсі будинку
Коли втрачаєш роботу під час війни, а навколо — вибухи, сирени й постійна тривога, то...
Які з цих традицій збереглися дотепер? Фольклористка про давні святкування українського Великодня
Уже в неділю українці святкуватимуть Великдень, до якого ми готуємося кілька днів. Зазвичай до четверга...