Суспільство
«Теорія шести рукостискань працює!». Савинська громада оживає й відбудовується, хоча від деяких будинків залишилися лише пічні труби
Заміновані поля, знищені вщент будинки, вирви і простріляні дахи — такою була Савинська громада на Харківщині, поки там були окупанти. Але після деокупації люди взялися до роботи — завдяки небайдужим жителям і благодійним фондам громада відновлюється. Поля знову засіяні соняшником, хоч до цього їм довелося спалити 1600 гектарів з озимою пшеницею, бо було багато прильотів. Діти в спеціальних просторах готуються до школи й займаються з психологами, хоч три навчальні заклади зруйновані до фундаменту.
У ШоТам поговорили з тими, хто пережив окупацію, а тепер відбудовує громаду й повертає людей додому.
Оксана Супрун
начальниця Савинської селищної військової адміністрації.
У нас незламні люди
Савинська територіальна громада — це частина Ізюмського району на Харківщині. З 2 березня 2022 року по 10 вересня того ж року вона була окупована. Шість місяців тортур і знущання. 18 населених пунктів громади були без засобів для існування, українську гуманітарну допомогу провезти було важко. Не було електроенергії і газу.
Я стала начальницею Савинської селищної військової адміністрації вже через три місяці після деокупації цієї території — у грудні 2022 року. Але я знаю, як це — жити в окупації. Два місяці я була в себе вдома, в місті Балаклія і на власні очі бачила, що відбувалося на території нашого району. Нам все ж довелося виїхати в Ізюм, щоб не бути покараними за проукраїнську позицію. На жаль, на території Савинської територіальної громади є люди, які стали жертвами тортур росіян, але загинули справжніми патріотами.
Окупанти карали мешканців за проукраїнську позицію. Фото: ШоТам.
Взагалі у нашій громаді живуть незламні люди. Наприклад, 70-річний чоловік протягом 100 днів перебував у полоні російських загарбників за те, що у Youtube викладав відео, як 2 березня танки з військовослужбовцями рф заходили на територію нашої громади й їхали вулицею Соборною. Чоловік піддався знущаннями, втратив вагу, але не проукраїнську позицію. Його врятувала лише деокупація — зараз він продовжує фіксувати всі злочини росіян в нашій громаді.
Є будинки знищені вщент
Територія нашої громади була потенційно замінована на 100 %. Станом на січень 2023-го року у нас було розміновано лише 10 % території, а станом на сьогодні — понад 60 %. Замінованими залишаються поля й ліси, тож ми звертаємось до міжнародних неурядових організацій, які допомагають. На території громади працюють різні підрозділи ДСНС, що виїжджають на виклики і компаній, і приватних осіб. Тотального гуманітарного розмінування полів наразі ще не відбулося, а представники ДСНС дають невтішні прогнози — вся територія з лісами та полями буде розмінована лише за 15 років. Звісно, ми сподіваємося, що це відбудеться набагато швидше і набагато ефективніше.
Читайте також: «Наша місія – зробити українське поле безпечним». У стартапі Efarm.pro винайшли трактор-розміновувач на автопілоті. Як він працює
Громада оживає, хоч ми й втратили 18 об’єктів соціальної інфраструктури й понад 500 житлових будинків. Три школи та один клуб — знищені вщент. На залишки їхніх фундаментів можна дивитися лише з болем і жалем. Ми хочемо відновити все. На місці знищеної школи будемо будувати новий адміністративно-культурний центр за підтримки уряду Великої Британії. А будинки відбудовуємо з ООН і Червоним Хрестом — уже вдалося поремонтувати понад 150 дахів.
Будинки відбудовують разом з ООН і Червоним Хрестом. Фото: ШоТам.
Та все ж головний виклик після деокупації — повернути людей. До повномасштабного вторгнення тут проживало 9650 осіб, станом на вересень 2022 року — лише 2400 осіб, це ті, що не мали змоги виїхати через стан здоров’я. Але ми не здаємося, на сьогодні у громаду вже повернулися близько 6000 осіб, всі вони допомагають у відновленні будинків. Наш житловий фонд зазнав і мінних обстрілів, і ракетних прильотів.
Випалювали стерню, запускали дрони
У Савинській громаді 52 сільгосппідприємства, які обробляють землю, вирощують, перероблюють і зберігають продукти. Приємно, що на сьогодні всі вони працюють, жоден виробник не залишив територію. Хоч не всім вдалося відновити діяльність повністю, адже багато землі заміновано.
Наші люди самі сідали за трактори й виїжджали у поля, щоб зрозуміти масштаби руйнувань. Випалювали стерню, запускали дрони, шукали уламки снарядів. Тож зараз ми відпрацьовуємо податкову пільгу, щоб підприємці могли витримати цей важкий період.
За словами головного інженера ФГ «Агросвіт Савинці» Сергія Тетердинка, їм довелося спалити 1600 гектарів поля з озимою пшеницею, бо було багато прильотів. Загалом господарство зазнало збитків на 12 млн гривень. Сергій сам обходив поля і перевіряв — було й до 50 ям, наче росіяни стріляли навмання, аби лишень завдати шкоди. «Агросвіт Савинці» — найбільш заміноване господарство з усіх, що діють в громаді.
Люди повертаються навіть у розбиті хати
Залиманський старостинський округ нашої громади ламаний, але не зламаний — пів року був лінією фронту. Втратили воду — її нема й досі, всі беруть воду лише з колодязів, але позитивні зрушення є. Зараз ми буримо нову свердловину замість тої, яка обвалилася. Башту Рожновського розстріляли — але ми уже робимо нову, також замінимо частину водогону і встановимо сонячні панелі.
Як розповідав начальник Савинської дільниці водоканалу Степан Кишинський, під час окупації вони трактором завозили бочку з питною водою на п’ять кубів, щоб люди могли собі приготувати їжу й попити. Також завдяки тому, що люди згуртувалися, вдалося запускати дизельний генератор в амбулаторії й подавати воду в селищі Савинці по 4 години на добу.
Окупанти винищували, розстрілювали будівлі, соцінфраструктуру, немає жодного будинку, який би не постраждав. Багато людей написали заяви на програму «єВідновлення». Наприклад, у тому ж Залиманському окрузі пошкоджено 300 будинків, а 108 — зруйновані вщент, від них залишилися лише фундаменти й пічні труби. Проте люди повертаються сюди — живуть у сараях, гаражах, літніх кухнях, підвалах, але на своїй землі й готові відбудовуватися.
Амбулаторія загальної практики сімейної медицини у Савинцях до війни обслуговувала 5 тисяч осіб, зараз — 3 тисячі. Було пряме влучання ракети у кімнату лікаря. Благодійний фонд «Пацієнти України» допомогли відремонтувати приміщення — зараз амбулаторія працює на повну і щодня приймає пацієнтів.
Амбулаторія у Савинцях вже працює. Фото: ШоТам.
Постраждала і Савинська музична школа — вибиті вікна, велика дірка в даху, всі музичні інструменти втрачені. А 69 учнів залишилися без класів. Але ми вже замінили вікна й домовилися щодо капітального ремонту.
Савинський ліцей — єдиний навчальний заклад, який з 1 вересня прийме 682 учнів нашої громади на навчання. Приміщення ліцею постраждало від окупантів — вони винесли 69 комп’ютерів, всі проєктори вирвали так, що їх не можна відновити. Також треба замінити 17 склопакетів (зробимо до 1 вересня), було пряме влучання касетним снарядом у дах, але ми убезпечили протікання. За підтримки організації «Кімонікс» ми створили освітній хаб й обладнали його. Так майбутні першокласники зможуть підготуватися до нового навчального року. Бо заради дітей ми й відбудовуємо громаду.
Донорів вишукуємо різними методами — теорія шести рукостискань працює!
Ми розуміємо: для того, аби сюди поверталися родини, треба створити умови для дітей. Не можемо йти в офлайн-навчання, але створили дитячі простори. Наші психологи кажуть, що ми виводимо дітей зі «стану підвалу», 20-30 хлопчиків та дівчаток щоденно в кожному із просторів отримують психологічну допомогу, розвиваються, готуються до школи. Благодійний фонд «За майбутнє України» з Дніпра, міжнародний фонд «Street Child», харківський фонд «CodeIT4Life» допомогли створити ці місця, де діти можуть почуватися безпечно.
Бюджет територіальної громади — одна з найболючіших тем. Адже власних надходжень зараз маємо лише 8 млн гривень, цього катастрофічного не вистачає. Тож шукаємо варіанти — нещодавно отримали субвенцію на 4 млн від сусідньої Донецької територіальної громади. Ці кошти спрямовуємо на відновлення — ремонт дахів і свердловини у Залимані.
Але працюємо і з грантодавцями — завдяки цьому вдалося залучити 12 млн гривень! Це на техніку, обладнання, будівельні матеріали, меблі, генератори.
Донорів вишукуємо різними методами — теорія шести рукостискань працює! Мої друзі, колишні однокласники в різних куточках світу намагаються допомогти. Так ми знайшли американський та канадський фонд, різні фонди у Європі. Маємо друзів, які працюють менеджерами міжнародних фондів у Києві, Харкові, Львові. Тож всі залучені в процес.
Ми відновлюємо школи, амбулаторію, поновлюємо дорожні покриття, насаджуємо парк — це все завдяки допомозі наших донорів. Наприклад, з великим фондом UNICEF нам вдалося забезпечити генераторами об’єкти критичної інфраструктури. Я вважаю, що всім хто стукає у двері, ці двері відчиняються.
Сповнюйте цю землю патріотизмом
Окрім відбудови для нас важливо підтримувати фронт. Тож використовуємо дошкільний центр як волонтерський хаб — 50 жінок з громади щодня плетуть маскувальні сітки, «кікімори», надсилають продукти на передову. Все це вони роблять з любов’ю, а кожен вузлик на маскувальній сітці зав’язують з добрими побажаннями, аби цей захист рятував життя.
50 жінок з громади щодня плетуть маскувальні сітки. Фото: ШоТам.
Для того, щоб розвиватися як сільськогосподарська територія нам потрібні нові кадри, відповідно — освітній заклад. Зараз ми працюємо над тим, щоб до нас релокувався Бахмутський професійний аграрний ліцей. Вірю, що він запрацює з 1 вересня в онлайн-режимі, але вже на території Савинської громади.
Маю пораду тим, хто хоче розвивати свої селища і села. Працюйте лише спільно з громадою, з’ясовуйте, що для неї важливо — і найголовніше: сповнюйте цю землю патріотизмом, і спільно з громадянами рухайтесь до перемоги. Бо сьогодні кожен має працювати на фронт. Попереду у нас великий прорив і велика перемога! Все буде Україна!
На правому березі Києва запустили першу екомашину, яка збиратиме використані батарейки на перероблення. Машина вивозитиме батарейки з усіх пунктів приймання руху «Батарейки, здавайтеся!».
Про це повідомили в русі «Батарейки, здавайтеся!».
Тест-драйв машини тривав упродовж місяця. Вона змогла перевезти понад п’ять тонн батарейок, які здавали кияни у магазинах-партнерах та будинках, що зареєстровані у програмі руху.
Читайте також: UAnimals оголосили лавреатів Всеукраїнської зоозахисної премії
Батарейки за принципом 100% перероблення залежно від типу передадуть таким заводам:
- Eneris Recupyl в Польщі;
- Accurec в Німеччині;
- EraSteel у Франції тощо.
Перероблення матеріалу повністю фінансують партнери руху, а саме виробники й дистриб’ютори батарейок: Panasonic, VARTA, Duracell, GP Batteries та інші компанії.
Нагадаємо, що розробники з України запустили платформу для бронювання будинків на природі.
Фото: фейсбук-сторінка «Батарейки, здавайтеся!»
«Культурні сили» та платформа «Меморіал» 26 березня провели захід, який присвятили розвитку культури підтримки жінок, які втратили чоловіків на війні. На події відбувся відкритий діалог між лідерками громадянського суспільства, представниками патронатних служб, військовими, волонтерами та митцями.
Про це повідомили в «Культурних силах».
Що обговорили на заході
Подію організували для того, аби почати діалог на важливу тему, яку можуть оминати у суспільстві через її важкість. Спікери обговорювали, як не залишати жінок, які втратили коханих наодинці з горем, а також як навчитися не шкодити, натомість вміти підтримувати і турбуватися.
На панелі «Культура підтримки» керівниця психологічного простору «ПроЖИТИ» Катерина Чижик розповіла:
«Для мене особисто одним із тригерних слів було “тримайся”. Нема мені за що триматися, нема за кого триматися. І ще, коли сусіди або хтось кажуть: “та молода, ще вийдеш заміж” — це саме болюче, що можна сказати жінці, яка втратила свого коханого чоловіка».
Катерина втратила свого чоловіка у 2023 році. Аби пережити цю подію, жінка почала створювати власне місце сили. У цей період виник психологічний простір «ПроЖИТИ».
Читайте також: Ukraїner та PR Army створили фільм про депортацію кримських татар (ВІДЕО)
У «Культурних силах» зазначили, що саме в громадському секторі започатковують проєкти, які можуть полегшувати проживання горя втрати.
«Якби не громадський сектор, я взагалі не уявляю, що було б з багатьма членами родин загиблих. Громадським організаціям, які підтримують рідних і близьких загиблих воїнів, треба об’єднувати зусилля, бо державним органам та суспільству часто байдуже на їх проблеми»‚ — розповіла очільниця фонду «Маємо жити» Оксана Боркун.
Також важливою темою для жінок, які втратили своїх чоловіків, є збереження пам’яті про них. Керівниця патронатної служби «Азов.Супровід» Ріна Рєзнік зазначила:
«Є величезна кількість онлайн-петицій про присвоєння звання Героїв України. І ми з одного боку розуміємо, що кожен з загиблих — герой цієї країни, а з іншого боку також розуміємо, що не можемо забезпечити кожному цю державну нагороду, назву міста, назву вулиці й таке інше. Зараз це є найбільшим випробуванням, як весь цей обсяг горя акумулювати і дати кожній індивідуальній, величезній, серйозній трагедії достатньо простору і місця для того, щоб це вшанування було достатньо гідним і великим».
Презентація кліпу «Місто наречених»
На події «Культурні сили» представили новий кліп на пісню Саші Чемерова «Місто наречених». Його присвятили жінкам, які пережили втрату. У кліпі знялася Таті Сонце (Тетяна Мельник).
«Головна героїня цього кліпу не актриса, це жінка, котра втратила свого коханого на війні. І тут на екрані ми можемо бачити не гру, а власне проживання втрати», — зазначив засновник платформи «Культурні сили» Миколай Сєрга.
Автор пісні Саша Чемеров поділився своїми емоціями від переглядання кліпу:
«Як і всі присутні, я вперше дивився цей кліп. І мені важко було втримати сльози. Моїм завданням було не констатувати факт втрати, а дати надію. Тому що життя все ж таки продовжується, все ж таки життя має сенс».
Довідка
«Культурні сили» — це платформа, що об’єднує військових творчих професій, культурних діячів, аналітиків та волонтерів. До цієї платформи входять такі проєкти та бренди:
- «Культурний десант»;
- «Книга на фронт»;
- «Фронтова студія»;
- «Оркестр 59» тощо.
«Культурні сили» формують та розвивають воїнську культуру, забезпечують морально-психологічну підтримку військових, підтримують родини загиблих, розвивають культурну дипломатію та впроваджують стратегії впливу через культуру та мистецтво.
Нагадаємо, що «Культурні сили» провели у Києві відкриту розмову, присвячену колективній пам’яті.
Фото: «Культурні сили»
У Києві відкриють новий креативний простір MLYN design hub, присвячений сучасному українському дизайну. Відвідувати простір можна буде щодня та безплатно. Відкриття MLYN design hub запланували на квітень 2025 року.
Про це повідомили у команді простору.
Що буде в MLYN design hub
Простір працюватиме у стінах колишнього заводу «КиївМлин», у якого й запозичили частину назви. Головна мета проєкту — знайомити українців з якісними предметами інтер’єру, що виробили в Україні, та популяризувати їх.
Українські виробники та дизайнери зможуть представляти свої роботи у межах експозицій інтер’єрних предметів. Виставкова зала оновлюватиметься кожні три-чотири місяці.
«В MLYN design hub ми прагнемо зробити сучасний український дизайн більш помітним для широкої аудиторії. Тому відкрили цей простір — затишний, дружній, наповнений подіями, який щоденно дає можливості для розвитку і популяризації дизайну. Тут українські виробники і дизайнери можуть представити свої роботи на постійній основі, а відвідувачі — відкрити для себе якісні, естетично довершені предмети інтер’єру, створені в Україні», — зазначив засновник MLYN design hub Роман Михайлов.
Читайте також: «Довженко-Центр» запускає у шести містах кіноклуб
Перша експозиція
Першою виставкою у просторі стане експозиція під назвою «Зерно». Її створили під кураторством артдиректорки простору Ярослави України.
«Експозиція “Зерно” представить інсталяції різних інтер’єрних зон, скомпонованих з предметів українського виробництва. В ній ми переосмислимо традиції нашого дизайну в потоці сучасних тенденцій», — розповіла Ярослава Україна.
MLYN design hub працюватиме щодня, вхід для відвідувачів вільний. Експозиційна зона працюватиме з 10:00 до 19:00, а подієва зала прийматиме заходи до 23:00. Простір розташований за адресою вулиця Спаська, 36/31, на другому поверсі.
Раніше ми писали, що анонімний митець зі Львова зібрав понад мільйон гривень на військо за допомогою картин.
Фото: MLYN design hub
