Новини, якi надихають!
Пiдтримати
Звяжіться з нами

Суспільство

«Теорія шести рукостискань працює!». Савинська громада оживає й відбудовується, хоча від деяких будинків залишилися лише пічні труби

СПЕЦПРОЄКТ

Опубліковано

Заміновані поля, знищені вщент будинки, вирви і простріляні дахи — такою була Савинська громада на Харківщині, поки там були окупанти. Але після деокупації люди взялися до роботи — завдяки небайдужим жителям і благодійним фондам громада відновлюється. Поля знову засіяні соняшником, хоч до цього їм довелося спалити 1600 гектарів з озимою пшеницею, бо було багато прильотів. Діти в спеціальних просторах готуються до школи й займаються з психологами, хоч три навчальні заклади зруйновані до фундаменту.

У ШоТам поговорили з тими, хто пережив окупацію, а тепер відбудовує громаду й повертає людей додому.

Оксана Супрун

начальниця Савинської селищної військової адміністрації.

У нас незламні люди

Савинська територіальна громада — це частина Ізюмського району на Харківщині. З 2 березня 2022 року по 10 вересня того ж року вона була окупована. Шість місяців тортур і знущання. 18 населених пунктів громади були без засобів для існування, українську гуманітарну допомогу провезти було важко. Не було електроенергії і газу. 

Я стала начальницею Савинської селищної військової адміністрації вже через три місяці після деокупації цієї території — у грудні 2022 року. Але я знаю, як це — жити в окупації. Два місяці я була в себе вдома, в місті Балаклія і на власні очі бачила, що відбувалося на території нашого району. Нам все ж довелося виїхати в Ізюм, щоб не бути покараними за проукраїнську позицію. На жаль, на території Савинської територіальної громади є люди, які стали жертвами тортур росіян, але загинули справжніми патріотами. 

Окупанти карали мешканців за проукраїнську позицію. Фото: ШоТам.

Взагалі у нашій громаді живуть незламні люди. Наприклад, 70-річний чоловік протягом 100 днів перебував у полоні російських загарбників за те, що у Youtube викладав відео, як 2 березня танки з військовослужбовцями рф заходили на територію нашої громади й їхали вулицею Соборною. Чоловік піддався знущаннями, втратив вагу, але не проукраїнську позицію. Його врятувала лише деокупація — зараз він продовжує фіксувати всі злочини росіян в нашій громаді.

Є будинки знищені вщент

Територія нашої громади була потенційно замінована на 100 %. Станом на січень 2023-го року у нас було розміновано лише 10 % території, а станом на сьогодні — понад 60 %. Замінованими залишаються поля й ліси, тож ми звертаємось до міжнародних неурядових організацій, які допомагають. На території громади працюють різні підрозділи ДСНС, що виїжджають на виклики і компаній, і приватних осіб. Тотального гуманітарного розмінування полів наразі ще не відбулося, а представники ДСНС дають невтішні прогнози — вся територія з лісами та полями буде розмінована лише за 15 років. Звісно, ми сподіваємося, що це відбудеться набагато швидше і набагато ефективніше. 

Читайте також: «Наша місія – зробити українське поле безпечним». У стартапі Efarm.pro винайшли трактор-розміновувач на автопілоті. Як він працює

Громада оживає, хоч ми й втратили 18 об’єктів соціальної інфраструктури й понад 500 житлових будинків. Три школи та один клуб — знищені вщент. На залишки їхніх фундаментів можна дивитися лише з болем і жалем. Ми хочемо відновити все. На місці знищеної школи будемо будувати новий адміністративно-культурний центр за підтримки уряду Великої Британії. А будинки відбудовуємо з ООН і Червоним Хрестом — уже вдалося поремонтувати понад 150 дахів.

Будинки відбудовують разом з ООН і Червоним Хрестом. Фото: ШоТам.

Та все ж головний виклик після деокупації — повернути людей. До повномасштабного вторгнення тут проживало 9650 осіб, станом на вересень 2022 року — лише 2400 осіб, це ті, що не мали змоги виїхати через стан здоров’я. Але ми не здаємося, на сьогодні у громаду вже повернулися близько 6000 осіб, всі вони допомагають у відновленні будинків. Наш житловий фонд зазнав і мінних обстрілів, і ракетних прильотів. 

Випалювали стерню, запускали дрони

У Савинській громаді 52 сільгосппідприємства, які обробляють землю, вирощують, перероблюють і зберігають продукти. Приємно, що на сьогодні всі вони працюють, жоден виробник не залишив територію. Хоч не всім вдалося відновити діяльність повністю, адже багато землі заміновано.  

Наші люди самі сідали за трактори й виїжджали у поля, щоб зрозуміти масштаби руйнувань. Випалювали стерню, запускали дрони, шукали уламки снарядів. Тож зараз ми відпрацьовуємо податкову пільгу, щоб підприємці могли витримати цей важкий період. 

За словами головного інженера ФГ «Агросвіт Савинці» Сергія Тетердинка, їм довелося спалити 1600 гектарів поля з озимою пшеницею, бо було багато прильотів. Загалом господарство зазнало збитків на 12 млн гривень. Сергій сам обходив поля і перевіряв — було й до 50 ям, наче росіяни стріляли навмання, аби лишень завдати шкоди. «Агросвіт Савинці» — найбільш заміноване господарство з усіх, що діють в громаді.

Люди повертаються навіть у розбиті хати

Залиманський старостинський округ нашої громади ламаний, але не зламаний — пів року був лінією фронту. Втратили воду — її нема й досі, всі беруть воду лише з колодязів, але позитивні зрушення є. Зараз ми буримо нову свердловину замість тої, яка обвалилася. Башту Рожновського розстріляли — але ми уже робимо нову, також замінимо частину водогону і встановимо сонячні панелі.

Як розповідав начальник Савинської дільниці водоканалу Степан Кишинський, під час окупації вони трактором завозили бочку з питною водою на п’ять кубів, щоб люди могли собі приготувати їжу й попити. Також завдяки тому, що люди згуртувалися, вдалося запускати дизельний генератор в амбулаторії й подавати воду в селищі Савинці по 4 години на добу.

Окупанти винищували, розстрілювали будівлі, соцінфраструктуру, немає жодного будинку, який би не постраждав. Багато людей написали заяви на програму «єВідновлення». Наприклад, у тому ж Залиманському окрузі пошкоджено 300 будинків, а 108 — зруйновані вщент, від них залишилися лише фундаменти й пічні труби. Проте люди повертаються сюди — живуть у сараях, гаражах, літніх кухнях, підвалах, але на своїй землі й готові відбудовуватися. 

Амбулаторія загальної практики сімейної медицини у Савинцях до війни обслуговувала 5 тисяч осіб, зараз — 3 тисячі. Було пряме влучання ракети у кімнату лікаря. Благодійний фонд «Пацієнти України» допомогли відремонтувати приміщення — зараз амбулаторія працює на повну і щодня приймає пацієнтів. 

Амбулаторія у Савинцях вже працює. Фото: ШоТам.

Постраждала і Савинська музична школа — вибиті вікна, велика дірка в даху, всі музичні інструменти втрачені. А 69 учнів залишилися без класів. Але ми вже замінили вікна й домовилися щодо капітального ремонту.

Савинський ліцей — єдиний навчальний заклад, який з 1 вересня прийме 682 учнів нашої громади на навчання. Приміщення ліцею постраждало від окупантів — вони винесли 69 комп’ютерів, всі проєктори вирвали так, що їх не можна відновити. Також треба замінити 17 склопакетів (зробимо до 1 вересня), було пряме влучання касетним снарядом у дах, але ми убезпечили протікання. За підтримки організації «Кімонікс» ми створили освітній хаб й обладнали його. Так майбутні першокласники зможуть підготуватися до нового навчального року. Бо заради дітей ми й відбудовуємо громаду.

Донорів вишукуємо різними методами — теорія шести рукостискань працює!

Ми розуміємо: для того, аби сюди поверталися родини, треба створити умови для дітей. Не можемо йти в офлайн-навчання, але створили дитячі простори. Наші психологи кажуть, що ми виводимо дітей зі «стану підвалу», 20-30 хлопчиків та дівчаток щоденно в кожному із просторів отримують психологічну допомогу, розвиваються, готуються до школи. Благодійний фонд «За майбутнє України» з Дніпра, міжнародний фонд «Street Child», харківський фонд «CodeIT4Life» допомогли створити ці місця, де діти можуть почуватися безпечно. 

Бюджет територіальної громади — одна з найболючіших тем. Адже власних надходжень зараз маємо лише 8 млн гривень, цього катастрофічного не вистачає. Тож шукаємо варіанти — нещодавно отримали субвенцію на 4 млн від сусідньої Донецької територіальної громади. Ці кошти спрямовуємо на відновлення — ремонт дахів і свердловини у Залимані. 

Але працюємо і з грантодавцями — завдяки цьому вдалося залучити 12 млн гривень! Це на техніку, обладнання, будівельні матеріали, меблі, генератори.

Донорів вишукуємо різними методами — теорія шести рукостискань працює! Мої друзі, колишні однокласники в різних куточках світу намагаються допомогти. Так ми знайшли американський та канадський фонд, різні фонди у Європі. Маємо друзів, які працюють менеджерами міжнародних фондів у Києві, Харкові, Львові. Тож всі залучені в процес.

Ми відновлюємо школи, амбулаторію, поновлюємо дорожні покриття, насаджуємо парк — це все завдяки допомозі наших донорів. Наприклад, з великим фондом UNICEF нам вдалося забезпечити генераторами об’єкти критичної інфраструктури. Я вважаю, що всім хто стукає у двері, ці двері відчиняються.

Сповнюйте цю землю патріотизмом

Окрім відбудови для нас важливо підтримувати фронт. Тож використовуємо дошкільний центр як волонтерський хаб — 50 жінок з громади щодня плетуть маскувальні сітки, «кікімори», надсилають продукти на передову. Все це вони роблять з любов’ю, а кожен вузлик на маскувальній сітці зав’язують з добрими побажаннями, аби цей захист рятував життя.

50 жінок з громади щодня плетуть маскувальні сітки. Фото: ШоТам.

Для того, щоб розвиватися як сільськогосподарська територія нам потрібні нові кадри, відповідно — освітній заклад. Зараз ми працюємо над тим, щоб до нас релокувався Бахмутський професійний аграрний ліцей. Вірю, що він запрацює з 1 вересня в онлайн-режимі, але вже на території Савинської громади. 

Маю пораду тим, хто хоче розвивати свої селища і села. Працюйте лише спільно з громадою, з’ясовуйте, що для неї важливо — і найголовніше: сповнюйте цю землю патріотизмом, і спільно з громадянами рухайтесь до перемоги. Бо сьогодні кожен має працювати на фронт. Попереду у нас великий прорив і велика перемога! Все буде Україна!

Коментарі

Суспільство

Велосипеди залишали всюди: як жителька Чернігівщини ініціювала створення велопарковки в селі

Опубліковано

Зараз ви читатимете статтю зі спецпроєкту ШоТам та Проєкту USAID «ГОВЕРЛА» про громади, де мешканці беруть активну участь у розвитку та відновленні своїх регіонів.
Цей проєкт важливий для нашої редакції тому… Більше
Тут розповідаємо про громади, де мешканці беруть активну участь у розвитку та відновленні своїх регіонів.


Ми розповідаємо про те, як співпрацюють представники місцевої влади, організації громадянського суспільства, жінки, молодь, волонтерські ініціативи та активісти. Ці приклади мотивують покращити комунікацію громадян та місцевої влади задля рушійних змін.

Раніше жителі Количівки на Чернігівщині залишали велосипеди біля дерев чи під магазинами — їх було не злічити. Тепер біля місцевого ліцею красується сучасна 36-місна велопарковка з накриттям. А все завдяки місцевим жінкам, які у 2022 році створили ГО «Юстина», невтомно пишуть грантові заявки та досліджують, що ще можна змінити в селі. 

ШоТам поспілкувалися з очільницею організації Ольгою Вовченко про те, як завдяки опитуванню дізналися, що потрібна велопарковка в селі, та чому зміни в Количівці лише розпочинаються.

Ольга Вовченко

очільниця ГО «Юстина».

Вирішили створювати свою громадську організацію

Я працювала у Чернігівській обласній дитячій лікарні фельдшеркою, але через скорочення штату стала домогосподаркою. Коли почалося повномасштабне вторгнення, то ми з чоловіком вирішили не виїжджати, адже обоє — медики. Спочатку лікували військових, а коли Количівка вже була відрізана від Чернігова, взялися допомагати місцевим. 

Ми готували вдома на вогні. Газу не було, світла не було, а отже й інтернету — ми не знали, що відбувається. Але надавали медичну допомогу, прибирали у дворі, прали, годували собак і котів. Люди дуже згуртувалися.

Якраз напередодні 24 лютого у Количівку приїжджала представниця Українського жіночого фонду — місцеві жінки прийшли послухати, навіть створили групу самодопомоги. Але після початку вторгнення ми про проєкти не думали — турбот вистачало. Та невдовзі представниця фонду зателефонувала, аби поцікавитися, як справи в групи. Кілька жінок уже роз’їхалося, але дехто лишився і ми знову згуртувалися.

Ми ризикнули: прописали проєкт для психологічної підтримки жінок, але ще ж треба його реалізувати через громадську організацію, а в нас її не було. Нам запропонували партнерську з Корюківки, але це далеко. Транспорту нема, дороги погані, інтернету нема — що ж ми будемо робити? Вирішили створювати своє.

Частина учасниць ГО «Юстина». Наразі в ГО є 3 постійні учасниці, і кілька долучаються за змоги. Фото надала героїня 

«Юстина», бо справедливість

Так у вересні 2022 року ми, жінки з Количівки, створили громадську організацію «Юстина». Назву пояснюю просто — бо «справедливість» (з лат. justus — справедливий — ред.). Тоді ніхто не знав, що таке ГО, яка знадобиться документація і як створювати проєкти, але ми всього вчилися в процесі.

Перший проєкт «Юстини» — «Клуб Юстина надає крила» — підтримав Український жіночий фонд. Для нього місцева влада надала нам приміщення в будинку культури, і ми почали проводити там різноманітні заходи для психологічної підтримки жінок і дівчат. Грошей у селі не вистачало, тож ми приносили дрова з дому, аби зігріти приміщення. 

Ми запрошували психологиню, юриста, тому що багато жінок мали юридичні питання, а доїхати до Чернігова тоді було складно. Проводили й заходи з дітьми — ми хотіли, щоб діти теж могли розвантажитися психологічно.

Місцеві не одразу звикли до таких заходів, а деякі вважали, що їм не потрібна психологічна допомога, і мали багато упереджень щодо психологів. Але зміни в тих, хто таки відвідував заняття, були помітні. Жінки ставали спокійнішими, більш розкутими, виговорювались. Між собою знайомились, бо навіть живучи в одному селі, могли ніде не перетинатися.  

Після першого успішного проєкту було багато інших: робили спільний перегляд кіно для мам з дітками, створювали алеї пам’яті та невеликий меморіал в селі, інформували жінок про гендерно зумовлене насильство. 

Стратегічна сесія ГО «Юстина». Фото надала героїня 

Читайте також: Спершу був «хейт», згодом з’явився діалог: на Чернігівщині жителі голосують і змінюють свою громаду

Спільний запит у селі — велопарковка

У кожному дворі в Количівці є один чи кілька велосипедів — так діти добираються до ліцею, а багато працівників — на роботу. Тож коли в селі проводили анкетування, то виявили спільний запит — відсутність місця для роверів.

Я теж спостерігала за ситуацією — велосипеди всюди: біля магазину, пошти, біля ліцею просто валяються. Моя дитина додому приходила й жалілася, що там ланцюг злетів, там колесо пробите чи спиця погнулася.

Велосипеди були в Количівці всюди. Фото надала героїня

Так і виникла ідея — можна водночас облаштувати велопаковку та популяризувати здоровий спосіб життя. Тож коли ГО «Юстина» цьогоріч проходила навчання з організаційної спроможності й організатори запропонували подати якийсь проєкт на 250 тисяч гривень фінансування, ми точно знали, що робити.

Часу було небагато: на написання проєкту дали тиждень, а на реалізацію — місяць. Під час повторного анкетування зʼясували, що більшість людей була за встановлення велопарковки біля відбудованого ліцею, адже він розташований у центрі села й багато жителів його відвідують. Тож за підтримки ІСАР Єднання та Фонду «Партнерство за сильну Україну» ГО «Юстина» почала роботу.

Місцеві встановлюють спеціальне покриття на велопарковці в Количівці. Фото надала героїня

Ми залучили фахівців, провели заходи з безпеки — наприклад, тренінги з домедичної допомоги. Також організували велопрогулянку з дітьми по Количівці. Провели аудит безпеки, почали розробляти туристичні маршрути — і велопарковка в селі запрацювала.

Зізнаюся, мені було важливо прислухатися до дітей, адже вони залишали свої побажання щодо покращення села в спеціальній коробочці, а в межах одного з проєктів брали участь в опитуваннях.

Діти там теж висловлювали свої думки, і мене тоді збентежило, що одна дитина каже: «Нащо писати? Все одно нас ніхто не чує». І мені так хотілося щось зробити для дітей, щоб вони бачили, що мрії мають здійснюватися.

Зробили покриття та надихнули інших на зміни

Робота над велопарковкою не була простою — постачальник затримував терміни через перебої зі світлом, а ще треба було встановити конструкції та камери спостереження. Та попри всі складнощі, на початку цього навчального року велопарковку в селі зрештою відкрили. Та на цьому історія не закінчилася, адже покриття на майданчику не було — лише пісок. Я вирішила продовжувати шукати фінансування, але це було складно — більшість бізнесів були зайняті відбудовою.

Ось такою вийшла велопарковка біля ліцею в селі Количівка. Фото надала героїня

Проходить день, тиждень, а в дітей грузнуть колеса, вони пісок заносять до школи й додому. І я думаю: «Це ж дощі підуть, і буде ще гірше». То моя знайома й запропонувала відкрити збір. За зібраних 30 тисяч гривень нам таки вдалося зробити покриття. 

Витрати могли бути набагато більші, але виробники давали неймовірні знижки — я їм розповідала, для кого ми це робимо, і вони йшли назустріч. Так ми закупили решіточки, щебінь, спеціальне волокно.

Дуже радісно, що досвід цієї велопарковки поширився й далі — завідувачка місцевого будинку культури теж прописала схожий проєкт, щоб зробити велопарковку в ще одному місці. Ми завжди готові ділитися своїм досвідом.

Коментарі

Читати далі

Суспільство

Укрзалізниця додає ще один поїзд до Варшави: що відомо

Опубліковано

Укрзалізниця запускає другу пару поїздів на популярному маршруті Варшава – Рава-Руська – Львів. Відтепер із запровадженням нового графіка пасажири зможуть дістатися Чернівців, завдяки поїзду №865/866, що курсуватиме через Тернопіль, Чортків і Заліщики.

Про це повідомляє УЗ.

Як працюватиме новий маршрут?

  • На ділянці Варшава – Рава-Руська курсуватиме поїзд польської залізниці PKP Intercity.
  • На маршруті Рава-Руська – Львів – Чернівці працюватиме дизель-поїзд українського виробництва ДПКр-3.

Це сучасні комфортабельні поїзди, які забезпечать комфортну подорож для пасажирів.

Читати також: «Укрзалізниця» показала оновлений електропоїзд на маршрути з Дніпра

Що змінюється для пасажирів?

Додаткові місця на маршруті значно розширять можливості залізничного сполучення із західними областями України. Тепер із Варшави до Чернівців можна буде дістатися з пересадкою в Раві-Руській, а також зручно подорожувати до Львова, Тернополя чи Коломиї.

Маршрут Варшава – Рава-Руська – Львів – Коломия також залишається незмінним — на ньому продовжить курсувати поїзд №767/768 – 867/868.

Фото обкладинки: УЗ.

Коментарі

Читати далі

Суспільство

В Україні запустили акцію «2 000 подарунків до Нового року»: як здійснити мрію дитини

Опубліковано

15 листопада в Україні стартувала щорічна благодійна акція БФ «Твоя опора» «2 000 подарунків до Нового року», у межах якої кожен може здійснити мрію конкретної дитини, яка не може обійняти свого тата чи маму.

Про це повідомляють представники благодійного фонду.

Які діти отримають подарунки?

Це діти, які втратили батьків-Героїв, що захищали нашу країну, діти з родин військовослужбовців, діти з багатодітних сімей та родин опікунів, усиновлювачів, прийомних батьків, дитячих будинків сімейного типу. А ще — діти, які через складні життєві обставини були позбавлені батьківського піклування. 

Благодійну акцію «2 000 подарунків до Нового року» започаткував благодійний фонд «Твоя опора». Постійний партнер акції — компанія «Нова Пошта».

«Акція «2000 подарунків до Нового року» має на меті не просто зробити подарунок, а втілити мрію кожної дитини. Тому ми завчасно зібрали дитячі листи з новорічними мріями. А втілити ці мрії — може кожен із вас», — говорить засновниця  БФ «Твоя опора» Валерія Татарчук.

Читати також: У Полтаві відкрили новий центр психоемоційної підтримки для дітей і батьків

Про цьогорічну акцію

Цьогоріч свої листи із побажаннями до Святого Миколая та Санти надіслали 2000 дітей. Вони мріють про дуже прості речі: декоративну косметику; колонку, щоб слухати улюблену музику; кінетичний пісок; термос для чаю; розмальовку; теплий шарф. 

Ознайомитися зі всіма мріями та здійснити одну із них — можна на сайті БФ «Твоя опора». Всі подарунки доставить за свій рахунок у будь-яку точку України «Нова Пошта». 

З поваги до особистого життя та безпеки всіх дітей, які написали листи-побажання та чиї мрії опубліковані на сторінці акції, їх персональна інформація — прізвища, повна дата народження, місце перебування, фотографії чи будь-які діагнози — не висвітлюються у відкритому доступі.

Нагадаємо, що пошкоджений корпус «Охматдиту» підготували до зими: лікарня прийматиме на 15% більше пацієнтів (ФОТО).

Фото обкладинки: Freepik.

Коментарі

Читати далі