Новини, якi надихають!
Пiдтримати
Звяжіться з нами

Суспільство

“Syngenta — це Гарвард серед аграрних компаній”. Як Марина Мироненко без досвіду влаштувалася на роботу мрії

Марина Мироненко з дитинства мріяла стати агрономом та працювати саме в компанії Syngenta, яка є аграрним гігантом. Тому навчатись пішла саме у цьому напрямі.

Партнерський матеріал

Опубліковано

Марина Мироненко з дитинства мріяла стати агрономом та працювати саме в компанії Syngenta, яка є аграрним гігантом. Тому навчатись пішла саме у цьому напрямі. А коли в аграрній академії дізналась про курс Generation A, що його проводить Syngenta, то одразу вирішила пройти конкурс та стати одним із студентів з можливістю навчатися у провідних фахівців. І дівчині вдалося потрапити в компанію мрії спочатку практиканткою, а потім Марина спробувала пройти співбесіду на відкриту сезонну позицію. І в неї вийшло! Зараз дівчина відповідає за фітоекспертизу, щоб рослини та насіння були стійкими до хвороб та шкідників. 

Цього року компанія Syngenta за підтримки “Пакту заради молоді 2020” запустила програму Generation A. Завдяки цьому, молодь має можливість отримати унікальні знання з агрономії і менеджменту та працевлаштуватися у провідній аграрній компанії України.

Марина Мироненко

Марина Мироненко

Закінчила Харківський національний університет ім. В.Н. Каразіна. Свою магістерську роботу захищала в Полтавській аграрній академії за спеціальністю “Рослини. Рослинництво”. В академії дізналась про курс “Generation A” і вирішила змагатися в конкурсі за можливість стати однією з студенток і навчатися у фахівців Syngenta. Зараз Марина є молодшою спеціалісткою лабораторії компанії Syngenta.

Довідка.
Український Пакт заради молоді-2020 – це ініціатива, що об’єднує зусилля компаній, держави та освіти заради працевлаштування молоді. Ініціативу заснували Центр «Розвиток КСВ», Міністерство молоді та спорту України та Фонд ООН у галузі народонаселення у 2016 році в рамках Європейського пакту заради молоді. За 4 роки роботи Пакту до нього приєдналось 146 компаній з 20 міст України, такі як lifecell, Укрсиббанк, АШАН, Coca-Cola, Reikartz, Syngenta. Роботодавці спільно зобов’язались до 2020 року сприяти створенню мінімум 700 партнерств між бізнесом та освітнім сектором, забезпечити 50 000 місць для стажування та першої роботи молоді, а також створити умови для забезпечення 1000 молодих людей менторською підтримкою з питань побудови кар’єри. За чотири роки роботи Пакту було забезпечено 42282 місць для стажування та першої роботи молоді, 2783 молодих людей заручились менторською підтримкою та створено 667 партнерств між бізнесом та освітнім сектором.

Мріяла з дитинства працювати в полі, як батько

Все моє життя пов’язане з сільським господарством, адже мій тато агроном і я з дитинства їздила з ним на поля та слухала розмови про таку роботу. Тому, однозначний вибір при вступі до університету впав на факультет екології. Дивлячись на приклад свого батька— я сама обрала свій шлях.

І з дитинства я хотіла працювати саме в Syngenta. Бо це, знаєте, як Гарвард серед аграрних компаній. Змалку мене приваблювали мальовничі демо-поля з табличками Syngenta майже в кожній області України, де б я не проїжджала. Тоді для мене це було нездійсненною мрією. Але вона здійснилась.

“В академії я дізналась про курс “Generation A” і вирішила змагатися в конкурсі за можливість стати однією з студенток і навчатися у фахівців Syngenta”. – Марина Мироненко

До нас в академію в Полтаву, де я захищала магістерську роботу, приїхали представники компанії і продемонстрували курс “Generation A”, який допомагає отримати унікальні знання з агрономії та менеджменту. Нам розповіли про проєкт, роботу компанії. Щоб потрапити на курс потрібно було пройти тест з агрономії та написати коротке есе на тему: “Чому я мрію стати агрономом”. Потім пройшов відбір конкурсантів серед студентів всього факультету. І тоді я потрапила на цей проєкт. Курс навчання містить 4 освітні модулі з агрономії, маркетингу, продажів, soft skills; передбачено екскурсії та поїздки на R&D станції та в лабораторії; лекції і практичні знання. Щодо завдань, то з агрономії були питання типу “Як буде  соняшник на латині?”, ”Які хвороби є на кукурудзі?”, ”Види бур’янів”.

Читайте також: Де знайти роботу без досвіду? Історія студентки, яка стала економісткою у головному офісі UKRSIBBANK

Я пройшла навчання і спробувала податися  на відкриту сезонну позицію. Пройшла співбесіду і  тепер працюю молодшою спеціалісткою лабораторії в компанії Syngenta.

Наша мета  забезпечити урожай українських полів 

Syngenta —  один з лідерів в галузі виробництва засобів захисту рослин та насінництва. До портфоліо компанії входить понад 80 засобів захисту рослин, а також велика кількість гібридів і сортів насіння польових та овочевих культур.

Одеський діагностичний центр, де я працюю, робить фітоекспертизу насіннєвого матеріалу, визначає фітонавантаження ґрунту, а також посівних якостей насіння і виявляє нематод (круглих черв’яків). Різні центри мають свої діагностичні технології.

Марина працює молодшою спеціалісткою лабораторії компанії Syngenta

Основна мета – це забезпечити отримання високоврожайних показників, тобто, підготувати рослини до посадки. Ми робимо, наприклад, фітоекспертизу насіннєвого матеріалу, а потім експерти дають висновки, що потрібно робити, щоб отримати хороший урожай. І ще, у нас є технічна підтримка наших клієнтів і експерти можуть виїжджати на поле. Наприклад, клієнт  купив наш препарат чи насіння, і ми приїжджаємо і розказуємо як правильно садити, за якої температури чи вологості. Бо якщо людина садить насіння, а воно не вростає, то клієнт одразу думає, що це наш продукт поганий. А насправді, рослина може бути просто посаджена в неправильних умовах. І наш експерт їде і проводить діагностику, чому ж не виросло.  Або можемо подивитися із супутника, в якому стані поле.

Читайте також: Закінчив університет і одразу став керівником. Як Антон Синицький став менеджером-керівником в компанії “АШАН”

А ще ми маємо демо-поля – це така невелика ділянка у фермерських господарствах, де ми садимо свої гібриди, обробляємо їх своїми засобами захисту. І потім можемо наочно показати як той чи інший гібрид виріс, які вносилися засоби захисту та як вони подіяли.

Робота агронома – не тільки на тракторі їздити

У дитинстві я уявляла свою роботу так — приїжджаю на крутій машині на поле, роблю висновки про врожаю, підбираю зразки. На практиці від компанії в нас була можливість також виїхати на поля, щоб експерти розказали як це все робиться, як визначається за допомогою різних інструментів площа, біологічна врожайність, як запускаються дрони, інноваційні технології.

Зараз в мої обов’язки входить закладення насіння в рулони, потім визначення схожості енергії проростання і зараженість насіння різними хворобами. Крім цього, до нас надходять зразки рослинного матеріалу і  ми проводимо їх первинний огляд, далі йде  інкубування їх у вологих камерах або на рослинних середовищах. Там визначаємо вірусні, грибні й бактеріальні захворювання. А  вже потім наші фахівці надають протоколи з висновками.

У більшості людей є таке застаріле стереотипне уявлення, що аграрій – це тільки робота в полі і мало хто розуміє, що це сучасна інноваційна сільськогосподарська діяльність, класне обладнання і величезні інвестиції. Дехто не розуміє, що ми можемо, наприклад, проводити скринінг поля з супутника чи завдяки дронам оглянути ділянку. Люди не знають, що існують такі технології, а думають, що є лише трактор і все. Другий момент – це те, що багато хто вважає, що це дуже малооплачувана робота, а насправді це не так. 

Надаємо робочі місця українській молоді

Світлана Ткаченко

Світлана Ткаченко

HR-спеціалістка в аграрній компанії Syngenta

Наша компанія проводить дві студентські освітні програми – “Syngenta student program ”, яка діє з 2013 року. Ми приїжджаємо в провідні аграрні університети України, проводимо вступні презентації та запрошуємо студентів на стажування, яке може тривати від 3 до 6 місяців із подальшим працевлаштуванням. Також у нас є програма “Generation A” , яка стартувала в цьому році. Вона не тільки направлена на практику, а й на освітнє підґрунтя. Тобто ми проводимо освітні лекції, вебінари, заходи, де намагаємося просувати, насамперед, і наш бренд роботодавця. Ми хочемо змінити це стереотипне уявлення про аграрну сферу і розказати, що це не просто їздити на тракторі в полі.

Ми стали підписантами “Пакту заради молоді 2020”, спільно з яким забезпечуємо місця для стажування та першого місця роботи молоді. У рамках програми “Generation A ” ми розповідаємо студентам про нашу компанію і надаємо всім охочим інтернет-ресурс, куди можна перейти, зареєструватись і заповнити анкету. Потім ми її обробляємо, радимося з керівниками практики з відділів і обираємо найкращих.

Разом з Мариною Мироненко програмою зацікавилися 16 студентів, 13 з них пройшли відбір. Стажування проходило в 12 регіонах України: от Марина поїхала в  Одесу, хтось у Хмельницький, хтось залишився в Полтаві. Ми відправляємо студентів на практику за тими напрямами, які їх найбільше цікавлять. Компанія Syngenta прагне залучати і розвивати молоді таланти з метою просувати аграрну сферу в Україні, і цьому сприяють програми стажування.

Читайте також: Як у 23 роки стати керуючою готелем Reikartz? Досвід Карини Ходіс

“UNFPA УКраїна спільно із партнерами із Центру Розвитку КСВ та Міністерства молоді та мпорту України реалізує ініціативу “Пакт заради молоді-2020” з 2016 року. Протягом цього часу було створено більше 600 партнерств та більше 42 тис місць для стажування та першого працевлаштування молоді. Цього року ми підводимо підсумки роботи та плануємо наступні етапи, які допоможуть молодим дівчатам та хлопцям в Україні реалізувати свій потенціал наповну” – Людмила Шевцова, радниця з питань молоді та ВІЛ в UNFPA, Фонду ООН в галузі народонаселення.   

Мета Пакту — об’єднувати роботодавців та показувати молоді, що всі можливості для неї відкриті. Ми віримо що лише спільно бізнес, держава та громадськість можуть формувати сприятливе середовище для молодих людей та їх професійної реалізації.

Тарас Деркач

Тарас Деркач

координатор Пакту заради молоді, Центр “Розвиток КСВ”

Суспільство

Канадсько-українська програма CUSAP розпочала п’яту місію з хірургічної допомоги українцям

Опубліковано

Канадсько-українська програма хірургічної допомоги (CUSAP) протягом останніх днів прийняла 36 пацієнтів з різних куточків України в рамках своєї п’ятої місії в Желядзі, Польща.

Про це у Facebook повідомила Канадсько-українська фундація, яка започаткувала цю місію у 2014 році.

Відомо, що всі пацієнти зазнали немислимих травм внаслідок війни Росії проти України, зокрема, черепно-лицевих, м’яких тканин, верхніх і нижніх кінцівок, а також опіків. Майже всі травми настільки важкі, що поранені не можуть отримати повноцінне лікування в рамках перевантаженої системи охорони здоров’я України на цей момент.

Читайте також: “Зроблено в Україні”: у Чернівцях хочуть скористатися програмою 30 підприємців, деталі

«Деякі пацієнти повертаються з попередніх місій Canada Ukraine Surgical Aid Program, щоб пройти додаткові процедури з нашими волонтерами в рамках багатоетапного плану хірургічної допомоги. Наша команда була рада вітати нові та знайомі обличчя в рамках п’ятої місії з надання хірургічної допомоги», – повідомили в КУФ.

Крім того, найближчими днями понад 60 канадських волонтерів поділяться своїм часом і досвідом, щоб покращити якість життя тих, хто цього потребує.

«Ми висловлюємо подяку багатьом волонтерам і жертводавцям, які, починаючи з 2014 року, дозволили цим життєво важливим, трансформаційним хірургічним місіям змінити життя. Ваша робота допомогла підняти дух, зцілити сім’ї та відновити громади», – подякували в КУФ.

Нагадаємо, в австралійському Мельбурні проходить виставка українського мистецтва та ремесел.

Фото: Канадсько-українська фундація

Читати далі

Суспільство

Хочеш здивувати подарунком? Ось 5 ідей від українських крафтярів

Опубліковано

Чи уявляєте собі, як виглядає годинник, який роблять зі смоли? А може, чули про сумки у вигляді курки чи кози або про прикраси, які роблять з голубиного посліду? Якщо ні, то ШоТам пропонує дізнатися про речі, які подарують дві емоції — захоплення та здивування. А ще гордість від того, що їх створюють українські крафтярі!

Доречі, раніше в ШоТам ми писали про солодощі, яких скоріш за все ви раніше ніколи не бачили. Серед них шоколадна риба, варення зі смаком дерева, цукерки зі смаком фети, а ще квіти, які можна їсти. Також ми робили підбірку речей, які можна придбати за донат — свічки з відстріляних гільз у вигляді палаючого кремля або ж зубату лопату з індивідуальним розписом. 

Тваринки, що завжди поруч

На сторінці Валерії Троцької в соцмережах можна побачити сумки у вигляді вівці, курки, собаки чи лисиці, які майстриня створює з шерсті. А саму жінку часто можна побачити на вулицях її рідного села на Полтавщині під час процесу зйомок сільських тваринок, з яких Валерія черпає натхнення до роботи. 

Сама Валерія називає свою справу «четвертою дитинкою» та каже, що ця робота є для неї медитацію. Історію майстрині з Полтавщини, яка робить оригінальні сумки читайте за посиланням.

Вартість: від 2500 до 4000 гривень

Де купити: в соцмережах Валерії Троцької

Годинники зі смоли

Людмила з Києва створює годинники з епоксидної смоли. У своїх соцмережах дівчина знімає процес власної творчості, а також запрошує охочих навчитися цій справі на майстер-класи чи онлайн-курс зі створення таких годинників.

«Творчість — це те, що було в мені і завжди буде», — пише Людмила в своїх соцмережах. Свої годинники Людмила називає стильним та незвичайним елементом для інтер’єру, а також оригінальним подарунком.

Вартість: 3300-3500 вартує майстер-клас зі створення годинника, який потім можна забрати з собою

Де купити: в соцмережах Людмили

Прикраси з голубиного посліду

Свого бізнес-партнера художниця під псевдо Міша Куш знайшла на вулиці зі зламаним крилом. Лікувала його, а згодом започаткувала бізнес — створює мерч та прикраси з голубиного посліду. 

​​

Художниця заливає послід у фоми та покриває епоксидною смолою. В результаті, як каже дівчина, цей послід нагадує мармур. Історію арт-активістки, яка своїми виробами привертає увагу до екологічної теми, читайте за посиланням. 

Вартість: 3300-3500 вартує майстер-клас зі створення годинника, який потім можна забрати з собою

Де купити: в соцмережах художниці

Одяг з індивідуальними малюнками

Створює двадцятиоднорічна художниця з Дрогобича Віола під псевдо violartistry, яка вже кілька років живе закордоном. Кожна робота є індивідуальною та створюється під замовлення. «Сотні робіт та сотні задоволених клієнтів, мої роботи летять у всі куточки світу», — каже дівчина в одному із відео у соцмережах.

У соцмережах Віоли можна побачити джинсівки з патріотичними малюнками як от Леся Українка та Тарас Шевченко біля палаючого кремля, сумки та рюкзаки з кольоровими малюнками та навіть худі з цитатами Кузьми Скрябіна, яке дівчина розмалювала для Валерія Залужного!

Вартість: все залежить від розміру та складності малюнка, середня вартість — від 100 до 350 доларів

Де купити: в соцмережах violartistry

Десерти, які не шкодять фігурі

В соцмережах цього бренду ми бачимо неймовірної краси десерти — ніжний вершковий крем чи навіть маскарпоне у прозорій склянці, поряд кольоровий макарун, шматочки шоколаду, полуниці, а зверху все залито карамеллю. Захотіли скуштувати? Тоді читайте далі.

«Запам’ятай: підпалюй, а не кусай» — це гасло інста-магазину свічок ручної роботи, які виглядають наче тістечка з улюбленої кав’ярні. І навіть пахнуть як справжні десерти — полуницею, корицею, печивом чи ваніллю. Одну десертну свічку виготовляють 1-3 дні.

Вартість: 550 гривень за одну десертну свічку

Де купити: в соцмережах саndle.art.ua

Усі фото в матеріалі — з соцмереж брендів.

Читати далі

Суспільство

“Миколайчук Open” оголосив національний короткометражний конкурс: у програмі 27 фільмів

Опубліковано

Цього року фестиваль глядацького кіно Миколайчук OPEN вдруге проведе національний короткометражний конкурс. До нього увійшли фільми різних жанрів: драми, комедії, документальні стрічки, експериментальні роботи та фолк-горор — усього 27 коротких метрів, які створили українські режисери/режисерки та продюсери/продюсерки за 2023-2024 роки.  26 з них — українські прем’єри.

Про це повідомляють організатори фестивалю.

У конкурсній програмі візьмуть участь: драми, комедії, документальні стрічки, експериментальні роботи та фолк-горор — всі фільми створили українські режисери та режисерки у 2023–2024 роках. 26 із цих стрічок — українські прем’єри.

Програмний директор фестивалю Алекс Малишенко розповів, що цьогоріч “Миколайчук OPEN” фокусуватиметься на фільмах про тілесність, родинні зв’язки, історії мігрантів.

“Минулий рік українське короткометражне кіно багато говорило про війну і робило це дуже прямо. Цьогоріч ми маємо цікавіший спектр тем, які народжуються з реальності, в якій ми живемо, але не переказують її дослівно. Це фільми про тілесність та родинні зв’язки, історії мігрантів та історії, що зняті експатами, комедії, що нагадують про вічне та переосмислення власної історії і культури. Всі ці фільми поєднані невидими зв’язками і разом показують доволі яскраве майбутнє українського кіно — з багатьма і багатьма талановитими режисерами та режисерками, чиї повнометражні дебюти стануть подіями”.

Читайте також: Небайдужі мешканці завдяки активній лідерці. Як Мамаївську громаду зробили інклюзивною та створили сучасний шелтер

Переможця конкурсу визначать глядачі своїм голосуванням. Грошова нагорода за найкращий фільм становить $500. Ще одна картина отримає спеціальну відзнаку з такою ж винагородою у $500 — її оберуть серед номінантів та номінанток представники міжнародного продакшну візуальних історій AMO Pictures.

До короткометражного національного конкурсу Миколайчук OPEN увійшли:

  • – «Виховання висотою», реж. Антон Чистяков та Роман Краснощок (Україна, 15ʼ, 2023);
    – «Вітя», реж. Максим Сусіда (Україна, 29ʼ, 2023);
  • – «Захоплений дім», реж. Анна Гончарова (Україна, 17ʼ, 2024);
  • – «Кімнати, які ми ділимо», реж. Надія Хатимлянська (Німеччина, 13ʼ, 2023);
    – «Мама», реж. Марія Феленко (Україна, 7ʼ, 2023);
  • – «Мені не подобається, як ти стоїш», реж. Жа Бабаєва (Україна, Канада, 7ʼ, 2024);
    – «Мета», реж. Дімітрі Насеннік (Естонія, Україна, 17ʼ, 2024);
    – «Металічний посмак», реж. Іван Крупеніков  (Польша, 19ʼ, 2023);
  • – «Маші скоро 20», реж. Маша Федорченко (Україна, 5ʼ, 2023);
    – «Моя сімʼя та інші звірі», реж. Володимир Бакум (Україна, 24ʼ, 2024);
    – «Нюанс», реж. Маргарита Воронова та Олег Кібальник (Україна, 20ʼ, 2023);
    – «Оаза», реж. Марко Подолян  (Україна, 14ʼ, 2023);
  • – «Осіннє глісандо», реж. Богдан Железняк (Україна, 17ʼ, 2024);
    – «Рибо», реж. Єлизавета Топтигіна (Україна, 11ʼ, 2023);
    – «Рукопис», реж. Лада Копитова (Велика Британія, 12ʼ, 2023);
    – «Сонечко», реж. Сергій Кулибишев (Україна, 14ʼ, 2024);
  • – «Сила тяжіння», реж. Ксенія Беркута (Україна, 11ʼ, 2023);
    – «Станчик: королівський блазень», реж. Олексій Риндін (Україна, 12ʼ, 2023);
    – «Тіло», реж. Кіра Трипільська (Україна, Чехія, 13ʼ, 2024);
  • – «Хасторія. Страшна історія», реж. Вікторія Іванова (Україна, 5ʼ, 2023);
  • – «Хай буде тьма!», реж. Артем Шарапко (Україна, 16ʼ, 2024);
  • – «Ці кляті півонії», реж. Поліна Біляєва (Польша, 14ʼ, 2023);
  • – «Чорнозем», реж. Злата Вересняк (Україна, Польща, 12ʼ, 2023);– «HOMO», реж. Любовь Бехтер (Україна, 9ʼ, 2023);
    – La Terreur, реж. Михаль Тальковський (Україна, 9ʼ, 2024);
    – Slowly walking, smoothly thinking, реж. Юрій Юдін (Україна, 11ʼ, 2024);
    – STAY, реж. Ірина Мордюшенко (Велика Британія, 13ʼ, 2023).

Також відбудеться показ низки українських коротких метрів поза конкурсним змаганням: 

  • – «В Парижі ніхто не думає про завтра», реж. Андрій Кокура (Україна, Франція, 13ʼ, 2023);
    – «Жива», реж. Владлен Одуденко (Україна, 12ʼ, 2023);
  • – «Paradox», реж. Марія Татаринова (Україна, Чехія; 36ʼ, 2023);
    – «Повернення», реж. Вадим Мочалов (Україна, 32ʼ, 2023);
  • – «Солдатик», реж. Данило Дедков (Україна, 37’, 2023). 

Фільми будуть показані під час фестивалю Миколайчук OPEN, який відбудеться з 15 до 23 червня в місті Чернівці. Глядацькі абонементи вже у продажу.

Що відомо про фестиваль

Раніше фестиваль Миколайчук OPEN оголосив перші міжнародні та українські стрічки з програми третьої едиції. Нову секцію фантастичного кіно «Під сузірʼям близнюків» відкриє продюсерська робота Стівена Содерберга «Божественність» (Divinity), а в межах док секції «Невигадане» відбудеться українська фестивальна премʼєра стрічки «Окуповане місто» оскарівського лауреата Стіва Макквіна. Також на Миколайчук OPEN відбудеться пітчинг короткометражних проєктів спільно з AMO Pictures. Подати заявку можливо до 23 травня за посиланням

Нагадаємо, в Україні погоджують виплати для відбудови зруйнованого житла.

Фото: Миколайчук OPEN

Читати далі