Новини, якi надихають!
Пiдтримати
Звяжіться з нами
donate shotam

Суспільство

Як у 23 роки стати керуючою готелем Reikartz? Досвід Карини Ходіс

Партнерський матеріал

Опубліковано

Стати заступницею керуючого найбільшої мережі готелів в Україні Reikartz у 23 роки? А чому б і ні? Карина Ходіс не з чуток знає, як це зробити. Дівчина вже рік працює в найкрасивішому місці Карпат — Яремче. Карина довгий час перебивалась заробітками за кордоном, була і офіціанткою, і аніматоркою, але вирішила знайти роботу в Україні. У цьому їй допомогла програма “Почни кар’єру з Reikartz”, яка є партнером “Пакту заради молоді 2020”. Карині вдалось вирости з адміністраторки ресторану до заступниці керуючого готелем в Яремче, де вона вже рік успішно працює. Дівчина переконана, що знайти гідну роботу в Україні можливо, головне щось для цього робити.

Карина Ходіс

Карина Ходіс

Родом з Полтави. Навчалась в Полтавському університеті економіки та торгівлі, спеціальність – “готельно-ресторанний бізнес”. Потрапила на курс “Почни кар’єру з Reikartz” у 2019 році. Проходила стажування в Житомирі. Отримала роботу адміністратором ресторану у Вінниці. Зараз на посаді заступниці керуючого готелем в Reikartz Станіславський в Яремче.

Довідка.
Український Пакт заради молоді-2020 – це ініціатива, що об’єднує зусилля компаній, держави та освіти заради працевлаштування молоді. Ініціативу заснували Центр “Розвиток КСВ”, Міністерство молоді та спорту України та Фонд ООН у галузі народонаселення у 2016 році в рамках Європейського пакту заради молоді. За 4 роки роботи Пакту до нього приєдналось 146 компаній з 20 міст України, такі як lifecell, Укрсиббанк, АШАН, Coca-Cola, Reikartz. Роботодавці спільно зобов’язались до 2020 року сприяти створенню мінімум 700 партнерств між бізнесом та освітнім сектором, забезпечити 50 000 місць для стажування та першої роботи молоді, а також створити умови для забезпечення 1000 молодих людей менторською підтримкою з питань побудови кар’єри. За чотири роки роботи Пакту було забезпечено 42282 місць для стажування та першої роботи молоді, 2783 молодих людей заручились менторською підтримкою та створено 667 партнерств між бізнесом та освітнім сектором.

За кордоном зіштовхнулась з расизмом і повернулась в Україну

Перша моя робота була ще у 18 років — поїхала на літнє стажування в Туреччину, а потім майже півтора року працювала офіціанткою в казино на Кіпрі. Я вам скажу, що це такий специфічний досвід, я б назвала його школою життя. Там була просто неймовірна спека, а працювати доводилось 16 годин і 10 днів підряд. Так, хтось може сказати класно працювати на острові біля моря. Але після 16-годинного робочого дня просто не відчуваєш ніг, про яке море може йти мова. Така робота є важкою, коли ти в цій країні чужий. А заробітчанам і платити менше можна. 

Хоча, я трохи там підучила мову – знала англійську і трохи турецьку. Але якщо ти починаєш показувати характер роботодавцю і розказувати, що ти погоджувалась не на такі умови і так працювати не будеш — ставлення до тебе взагалі погане. А якщо захворіла — це взагалі катастрофа. По-перше, ти не можеш лікарю нормально пояснити що в тебе болить, через мовний бар’єр. А по-друге, знаєте, всюди є расисти, і коли я приїхала з високою температурою в лікарню і там дізнались, що я іноземка, то почула у свою адресу: “Чого прийшла? Ти ж приїхала працювати — йди працюй”.

Читайте також: Закінчив університет і одразу став керівником. Як Антон Синицький став менеджером-керівником в компанії “АШАН”

І після таких ситуацій та всіх цих моїх поїздок дуже захотілось додому, в Україну. У мене є багато знайомих, які розказують як класно працювати за кордоном і платять гарно, але тут і стіни рідні, і люди свої, і набагато комфортніше. Просто я вважаю, що можна будувати кар’єру в Україні. Наша країна прекрасна і тут можна жити так, як тобі хочеться, головне — щось робити для цього, а не сидіти на місці та розмірковувати як усе погано. А їхати заробляти за кордон, щоб потім половину грошей витратити на лікування, бо то спина болить, то руки, то ноги після тяжкої праці — не мій варіант.

Після повернення в Україну я влаштувалась на роботу в контакт-центр Нової Пошти. Але потім захотілось все ж таки працювати за спеціальністю, я ж не даремно навчалась в університеті.

Як проходить стажування в Reikartz

Я почула про проєкт “Почни кар’єру з Reikartz” і вирішила спробувати. Це було таке 100% попадання. Я дізналась про програму з work.ua, але ще інформацію про курс чи вакансії можна знайти у соціальних мережах готелю або на сайті

Сам курс триває близько 5 тижнів, спочатку перші вступні два дні проходять в центральному офісі в місті Києві, тобто кандидатів ми збираємо зі всієї України. Попередній відбір вони проходять в дистанційній формі – онлайн-інтерв’ю. Потім ми зустрічаємось з ними на два перші дні в центральному офісі, де проводимо тренінги, рольові ігри, стресові ситуації

Ірина Магалецька

Ірина Магалецька

керівниця відділу навчання Reikartz Hotel Group

І в мене було 3 співбесіди, які я пройшла успішно і мене взяли на стажування, яке проходило в Житомирі. Спочатку я прийшла на посаду адміністратора барів та ресторанів. І після навчання влаштувалась на цю ж посаду у Вінниці.

Карина Ходіс

За цей місяць стажування дається повноцінна база знань: повністю посадова інструкція, з чим працювати, як працювати, є наставники, які всьому навчають. У мене була база вже мого досвіду з університету, певні знання, але стажування дає дуже багато інформації. Кожна посада має свій стажувальний чек-лист, де чітко прописано що і в який день вивчаєш та яку практичну частину проходиш. От я вчила як організовувати банкети. Наставник всьому навчає, але організацію віддає в мої руки. Обов’язково весь процес контролюється, бо навчання не має впливати на комфорт гостей і рівень обслуговування. У мене був місяць стажування і раз на тиждень адміністратор ресторану, в якому я стажувалась, проводила мені такий брейншторм.

Навчання поділяється на два дні практики і чотири тижні стажування. За ці два дні ми вивчаємо яка сфера людині ближче і тоді відправляємо її для стажування в різні готелі нашої мережі по всій Україні. Там, де гарна база для навчання, там де є сильні наставники для навчання, ментори для навчання. І знов-таки в них є теоретична частина і є практична частина. По завершенню всі проходять  тестування онлайн і усне інтерв’ю на те наскільки вдалося освоїти пласт знань який ми давали.

Ірина Магалецька

Ірина Магалецька

керівниця відділу навчання Reikartz Hotel Group

І потім коли закінчується стажування – проводиться атестація. Ставляться будь-які запитання по роботі і якщо складаєш – отримаєш роботу. Все залежить від того наскільки чітко ти розумієш як працювати і як багато досвіду отримав за цей місяць. Бо під час стажування можна сидіти, просто читати, нічого не робити, а можна пробувати, намагатися брати на себе якусь відповідальність.

Побачила гори і заплакала

Я вже майже рік працюю адміністраторкою в готелі Reikartz в Яремче. Пам’ятаю, як вперше сюди приїхала, мене забрав трансфер і я стояла з валізами і дивилась на всю цю красу навколо. Знаєте, я розплакалась.

Готель Reikartz в Яремче

Спочатку я приїхала сюди тільки на місяць на посаду адміністраторки ресторану. Проєкт “Почни кар’єру з Reikartz” шукають співробітників, в тому числі, які мобільні та готові до переїздів. Пропрацювавши в Яремче, мені тут сподобалось, я обросла знайомствами і захотіла залишитись. А потім мені запропонували підвищення, бо колишня заступниця керуючого переїхала в Київ. Як так швидко отримала підвищення? Я вважаю, що якщо сидіти на одному місці, то важко чогось досягнути. Я постійно навчаюсь, дізнаюсь щось нове – чи то про хаускіпінгу, чи про те як працює рецепція. Якщо ти кожного дня робиш хоча б трохи більше, ніж вчора, то рано чи пізно прийдеш до успіху. Я так сама живу і такого ж чекаю від своїх колег і підлеглих.

Читайте також: Де знайти роботу без досвіду? Історія студентки, яка стала економісткою у головному офісі UKRSIBBANK

У мене купа обов’язків — я відповідаю за роботу ресторану, рецепції, хаускіпінгу. От керуюча займається операційною системою більше, а я – персоналом. Роблю графіки, відповідаю за медичні книжки та своєчасне проходження медогляду. А також на мені організація банкетів чи будь-яких заходів та вирішення конфліктних ситуацій з гостями. Але головний обов’язок — створити комфортні умови для гостей.

“Я повністю відповідаю за роботу ресторану, рецепції, хаускіпінгу”. – Карина Ходіс

Учасники та учасниці, які успішно проходять всі етап проєкту “Почни кар’єру з Reikartz” отримують пропозицію на оплачуване стажування, і будуть мати можливість працювати в Reikartz Hotel Group на одній з відкритих позицій: співробітник керуючої компанії / готелю, заступник керуючого готелем, співробітник служби ресторанного сервісу, співробітник відділу продажів, співробітник відділу маркетингу, проєктні роботи. Ми шукаємо кандидатів, як для роботи в офісі, так і готових до переїзду і до тривалих відряджень в інші міста України.

Ірина Магалецька

Ірина Магалецька

керівниця відділу навчання Reikartz Hotel Group

Готель пропонує максимально комфортні умови для співробітників. От зараз я проживаю і харчуюсь повністю в готелі.

80% учасників програми  – працевлаштовані

Щоб влаштуватись на роботу в готель, не обов’язкова профільна освіта. Вона повинна бути лише тоді, коли людина претендує на посаду керівника. Але навчатись можна піти в будь-якому віці. Загалом, у нас немає жорстких вимог. От я люблю наймати працівників без досвіду, бо це класно навчати чомусь. Особисто мені було приємно, коли дали шанс навчатись, досягти більшого і стати конкурентоспроможним співробітником на ринку праці. І це великий плюс компанії. У цьому допомагає і співпраця з Пактом, адже круто, коли роботодавці готові наймати молодь без досвіду і вирощувати спеціалістів.

Наша компанія спрямована на те, щоб шукати талановиту молодь і допомагати їм знайти своє місце в нашій країні. Ми вже два роки є підписантами Пакту, тому ми разом реалізовуємо ці цілі. От у програмі “Почти кар’єру з Reikartz” ми працевлаштовуємо десь 80% учасників. Наразі в компанії досить багато людей на різних абсолютно посадах, в різних містах, і в центральному офісі, і в готелях, і ресторанах, які починали саме з програми.

Ірина Магалецька

Ірина Магалецька

керівниця відділу навчання Reikartz Hotel Group

“Пакт було створено, щоб об’єднати роботодавців та показувати молоді, що всі можливості для неї відкриті. Ми формуємо сприятливе середовище, яке дає молоді привід повертатися із за кордону та реалізувати себе в Україні” – Тарас Деркач, координатор Пакту заради молоді, Центр “Розвиток КСВ”

Читайте також: “В інтернаті мені забороняли вступати до вишу – і я втекла”. Як біглянці з ДНР вдалось отримати вищу освіту та престижну роботу в “Кока-Кола

“UNFPA Україна має молодіжну програму, в рамках якої ми багато уваги приділяємо саме питанням розвитку навичок та працевлаштування молодих людей. З 2016 року спільно із нашими партнерами підтримуємо ініціативу “Пакт заради молоді-2020”. Це дієвий інструмент, який допомагає об’єднати роботодавців-навчальні заклади та молодь. За цей час ми налагодили більше 600 партнерств. Для нас це, в першу чергу, інвестиція в сталий розвиток України та можливості для молодих людей працювати і розвиватися в Україні” – Людмила Шевцова, радниця з питань молоді та ВІЛ в UNFPA, Фонду ООН в галузі народонаселення.  

Суспільство

В Ужгороді відкрили нову мініскульптуру (ФОТО)

Опубліковано

В Ужгороді відкрили нову міні-скульптуру, присвячену Ласло Боді – місцевому музиканту і композитору.

Про це повідомив на своїй сторінці у фейсбук Сергій Денисенко.

Автором скульптури є Роман Мурник.

Довідка

Ласло Боді народився 3 травня 1965 року в Ужгороді. Він став відомим угорським рок-співаком закарпатського походження.

Переїхав до Будапешта у віці 18 років, де відвідував курси підготовки до консерваторії.

Читайте також: Про мерів, комуналку та безхатченків. Як книга «У міста є я!» допоможе дітям стати відповідальними мешканцями

Коли Ласло Боді давав інтерв’ю пресі, майже завжди висловлював гордість тим, що має закарпатське коріння. У селі Малі Геївці досі живуть його родичі, зокрема — двоюрідна сестра.

Нагадаємо, у Києві встановили скульптуру волейболістки, яка грає Місяцем.

Як ми повідомляли раніше, на Миколаївщині колишній військовий робить діорами з історії сільського побуту.

Усі фото: facebook.com/sergej.denisenko.

Читати далі

Суспільство

Про мерів, комуналку та безхатченків. Як книга «У міста є я!» допоможе дітям стати відповідальними мешканцями

Опубліковано

В Україні бракує літератури, яка б розкривала для дітей світ функціонування міста в усіх його проявах. Що таке комунальні тарифи, навіщо потрібен міський голова, куди зникає викинуте в баки сміття. Щоб заповнити цю нішу, фахівчиня з питань населених пунктів Ірина Озимок написала книгу «У міста є я!». Це перше ілюстроване видання для дітей, яке вчить ставати відповідальним мешканцем. На сторінках книги — не лише корисні поради. Там знайдеться й інтерактив, і цікаві конкурси. Продаж видання стартує з 15 травня.

Як воно, бути відповідальним мешканцем

«Це більше ніж книжка, адже вона сприяє пізнанню та спілкуванню дітей з дорослими, дає змогу написати лист меру та виграти призи», — так характеризує свою книгу її авторка Ірина Озимок. «У міста є я!» — це перше ілюстроване видання для дітей, що відкриває секрети про всі процеси в місті та вчить, як стати його відповідальним мешканцем.

Книжка розказує всі секрети про те, як функціонує місто, закликає знайти в книжці порушення правил у населеному пункті й ніколи їх не повторювати, містить захопливі завдання і цікаві факти про міста. Також вона дає можливість взяти участь у конкурсах малюнків та есе і виграти подарунки. А ще заохочує дорослих читати її з дітьми.

Дитяча книга «У міста є я!»

Інструкція для маленьких містян

У 13 розділах Ірина Озимок розповідає про те, як мешканці керують своїм містом, що таке міський бюджет і як він наповнюється, чому тепло треба заощаджувати. Також звертає увагу на те, як не потонути у смітті та чому варто його сортувати, все про різновиди транспорту і коли та чому краще ходити пішки. Книжка є своєрідною інструкцією, як діти вже сьогодні можуть впливати на місто. Авторка розповідає, які дитячі організації та ініціативи працюють в Україні та світі, до яких можна долучитися чи якими можна надихнутись і зробити щось своє, щоб змінити життя в місті на краще.

Видання зібрало цікаві факти про різні куточки світу — де з’явилася перша пішохідна вулиця, в якому місті найстаріше метро, а де найвища будівля і хто подарував Статую Свободи Нью-Йорку. У книжці всі погані звички позначенні спеціальним значком — авторка закликає їх віднайти та ніколи не повторювати.

На книгу надихнуло народження сина

Як організаторка Міжнародного саміту мерів, у своїй роботі я спеціалізуюся на темі населених пунктів. Раніше я ніколи не писала книжок, але завжди про це мріяла. Давно хотіла написати про міста для дорослих, але в мене було уявлення, що для цього я маю бути досить дорослою та ще більш досвідченою. Хоча нічого не вело мене до дитячої літератури до того, як у мене не народилася дитина.

Читайте також: Книги для дітей з аутизмом: як «ДивоГра» рятує український ринок від браку інклюзивної літератури

Зараз моєму хлопчику — один рік і 9 місяців. Ми намагаємося давати йому більше книжок, ніж іграшок. Й одного дня я подумала: стоп, а чи є книжка про міста, про те, як вони функціонують, як дітям брати участь у житті міста. Мені було цікаво, чи розповідає їм хтось у цікавій формі про те, чому важливі деякі процеси. Чому потрібно сортувати сміття, куди воно дівається, звідки у крані з’являється вода, що таке безпека в місті, хто такий мер. Я таку книгу для сина не знайшла, так з’явилася ідея написати свою. Тобто, моя дитина і робота сукупно дали мені ось таке натхнення.

Розповідаю про безхатченків та реклами на фасадах

Ця книжка — не про ідеальне місто, де все правильно і всі поводяться так, як має бути. У міста є я, тобто кожен його житель, і саме від нас залежить, яким воно буде: чистим, дружнім, безпечним, цікавим, зручним, інклюзивним, чи навпаки. Ми також можемо обирати, чи будемо пасивними спостерігачами, чи активними учасниками процесів у місті.

Дитяча книга «У міста є я!» (фото: «Книголав»)

Я розраховую, що цю книгу діти читатимуть із дорослими: з батьками, дідусями й бабусями та вчителями. У кожному розділі йдеться про поширені проблеми: запаркована машина на тротуарі, викинуте в парку сміття, байдужість людей, які проходять повз безхатченків, жахливі реклами на фасадах історичних будівель. Закликаю читача шукати такі моменти й запитувати у дорослих: «Мамо, а чому так? А ми так робимо? А може не будемо так робити?». Так діти ще змалечку почнуть звертати на це увагу.

Не книгою єдиною: інтерактиви й конкурси

Видання інтерактивне — до кожного з 13 розділів є особливе завдання. Там є, наприклад, пропозиція відстежити в будинку показники лічильника води. Це дасть змогу дітям усвідомити, скільки води сім’я споживає, це багато чи мало, як можна заощаджувати. Ще є завдання розробити пам’ятку для сусідів, як зробити будинок енергоефективним. Це стимулюватиме дітей до дій, тому що це не просто «прочитав — забув», а більше для того, щоб навчитися щось робити.

А ще кожен читач може взяти участь у конкурсах. Перший — найкращий малюнок. У книзі є практично пустий розворот, де дитина може намалювати своє місто через десять років. Ми підготували корисні призи-досліди, як от прогулянка з відомим урбаністом або можливість надрукувати на основі деяких малюнків листівку та поштову парку. Другий — це конкурс есе, де потрібно буде продовжити текст, який починається з речень: «Якщо колись я стану мером, то…», «А щоб так довго не чекати, вже сьогодні я можу…». Ми домовилися з порталом «Хмарочос», що вони надрукують найкращі роботи. У дітей буде час над цим попрацювати протягом літа.

Дитяча книга «У міста є я!» (фото: «Книголав»)

Старт продажів не за горами

Попри те, що ця книга — для дітей, я писала її доволі дорослою мовою. І вже потім ми з літредакторкою адаптовували цей текст. І хоча там є віковий показник від 6 до 12 років, але насправді вона цікава і для повнолітніх. Я ставлю себе на місце мами, яка читає з дитиною, і мені це буде цікаво. І я давала її читати дідусям і бабусям, їм також сподобалася. Дорослі казали, що вони також щось нове для себе пізнали.

Книгу проілюструвала одна з засновниць студії «Сері/граф» Анна Іваненко. У вільному продажі вона з’явиться з 15 травня. Замовити видання можна у книгарнях «Книголав» та Yakaboo за 225-250 гривень.

Читати далі

Суспільство

Як українець відновлює походами в гори ветеранів і людей з ампутацією (ВІДЕО)

Опубліковано

Вони водять в гори людей з ампутацією та безкоштовно реабілітують ветеранів у Карпатах.

Засновник проєкту – єдиний українець, який здолав Великий Гімалайський шлях!

Це ветеран зі Львова Віталий Дячук. Був поранений під час Революції Гідності.

У 2015 році пішов добровольцем на фронт.

«Ти повертаєшся і відчуваєш, що в тебе щось не то. Ти відчуваєш, що потрапив в болото», – Віталій Дячук.

Імпульсивно зібрав наплічник й пішов в гори. Там і народилась ідея допомогти іншим ветеранам.

Горотерапія є вже 5 років. За цей час реабілітували понад 700 ветеранів.

Читайте такожВолонтерський рух ОЗОН: як молодь та пенсіонери контролюють поліцію

Зазвичай походи влаштовують в українських Карпатах, проте водили й в Туреччину, Таджикистан, Грузію.

Фінансують це все добродії та небайдужі.

Нині команда збирає кошти на похід на Казбек.

Якщо хочете підтримати, то ось картка: 4731 1856 0242 2674 Дячук Віталій.

Нагадаємо, санаторій «Женева» у Трускавцях приймає на безкоштовну реабілітацію учасників бойових дій.

Як ми повідомляли раніше, вінничанин створив онлайн-сервіс для реабілітації за принципом «фізіологічного дзеркала».

Читати далі