Суспільство
Секс-шоп у райцентрі: як за два роки зробити клієнтами 15% жителів. Кейс родини Сапожникових
Четвертий поверх невеличкої будівлі десь у центрі Кам’янця-Подільського. Зверху видніється напис: “Пан+Пані. Секс-шоп (18+)”. І це єдине місце для дорослих у місті. За дверима секс-шопу – різноманіття інтимних товарів. Проте це місце особливе в іншому. За усміхненими обличчями власників Ігоря та Ірини Сапожникових ховається надзвичайна історія сили, вірності та кохання. У 2015 році бойовики так званої “ДНР” звинуватили Ігоря у шпіонажі і чоловік потрапив в полон. Довгих 28 місяців він жив у жахливих умовах та розлуці зі своєю коханою дівчиною. Але вже 27 грудня 2017 року Ігор повернувся додому.
Про історію цієї незвичайної пари та про їх незвичайний бізнес – читайте далі.
Ігор Сапожников
Родом з Кам’янця-Подільського. Навчався у військовому училищі, після якого пішов служити в Армію. Працював директором комерційної структури, яка займається продажем спортивних лотерей. Коли почалась війна, то фірму розграбували. Як керівник місцевої філії київської компанії, Сапожников допомагав перевестися колегам в інші філії, розташовані на контрольованих українською владою територіях. Чоловік не приховував свої проукраїнські погляди але ще однією причиною його затримання стала відмова очолити центр підготовки саперів у “ДНР”. Адже чоловік під час служби у ЗСУ займався розмінуванням Донецької області. У 2015 році Ігоря звинуватили у шпіонажі та зберіганні зброї.
Повернувся з полону – відкрив секс-шоп
Після полону життя розділилось на до та після. Довгий час я перебував у лікарні “Феофанія”, а дружина працювала в Києві. Ми вирішили, що настав час рухатись далі, тому переїхали у Кам’янець-Подільський, де жили родичі та батьки дружини. Тоді хороший знайомий запропонував нам житло за комунальну плату. Саме сюди ми змогли вивести залишки своїх речей, які були розкидані по різних містах.
Коли переїхали, то спочатку не мали уявлення, чим будемо займатись. У той момент розуміли, що потрібно зайнятись бізнесом, бо кожна копійка була на рахунку. Тоді мені перерахували 100 тис. гривень за полон (за програмою компенсації для звільнених полнених). І ми прийняли рішення відкрити у місті секс-шоп, який, до речі, є єдиним у Кам’янці-Подільському.
Чому саме секс-шоп? Ще у полоні я спілкувався з товаришем, який возив в Донецьк товари інтимного призначення. І навіть у воєнний час ці товар користувались величезним попитом. Тоді я подумав, якщо і там є потреба, то на мирній території тим паче. Для Кам’янця-Подільського це був зовсім новий ринок.
Читайте також: БДСМ для чайників та сексуальна освіта: історія секс-шопу Lovespace (16+)
Я знайшов того товариша, який і звів мене з першими постачальниками. На всі отримані гроші я закупив товар. Брали спочатку все підряд, а потім вже розбирались, що і як. Орендували приміщення на 4-му поверсі і почали потроху працювати.
Кохання, яке пережило полон і переросло в бізнес
Бізнес ми ведемо разом з дружиною. Ми разом пройшли та пережили багато складних моментів житті. У 2015 році мене заарештували і звинуватили в шпіонажі. А через рік засудили на 18 років. Там, у в’язниці, мене рятувала думка, що мене чекає кохана дівчина.
Майже рік ми з Іриною не бачились взагалі. Щоб мати змогу зустрічатись і хоча б говорити через скло, вирішили розписатись за “законами ДНР”. Прямо в СІЗО. І ще я не хотів, щоб вона йшла свідком по справі і її тягали по судах.
Наш розпис у в’язниці тривав 5 хвилин. Ми навіть не слухали жінку, яка щось там читала, а просто стояли і обнімались. Це була перша можливість побути поруч. Після цього побачень не було. На судові засідання Іру не пускали, але вона все одно приїжджала на кожне – сиділа в коридорі та чекала, коли мене буде кликати конвой. Така підтримка мене рятувала. Ми боролись за звільнення 28 місяців – обмін постійно переносили. Але нарешті зустрілись.
Після повернення ми хотіли розписатись знову, за українськими законами. Розпис відбувся у символічний День Святого Валентина у Шоколадному будиночку. Тоді міністерство проводило акцію “розпис за один день”. І ми погодились.
З того часу ми завжди разом. Наше кохання перенесло все. І навіть у свій секс-шоп вкладаємо особливий сенс – це про кохання, уважність та тепло одне до одного, а вже потім про секс.
Секс-шоп у маленькому місті
Для нашого невеликого міста ринок сексуальних товарів був відносно новий. Але клієнти почали з’являтись досить швидко. Навіть не потрібно було додаткової реклами – просто повісили банер. Згодом вже зробили сторінки у соціальних мережах і власний сайт, через який зараз товари замовляють з усієї України. Проте він почав давати свої плоди лише під час карантину – мінімум одне замовлення в день. А минулого року у нас було тільки 60 замовлень через сайт.
Зараз у нас вже побувало 10-15% дорослого населення міста. Пам’ятаю, як ми ще не встигли відкритись і розкласти товар, а клієнти вже почали заходити.
Зараз приходять як молоді, так і старші люди. Хтось замість себе відправляє друга, бо соромиться заходити.
Після відкриття секс-шопу ми вже відвідали багато просвітницьких заходів, лекцій, семінарів, слухали виробників про їх товари і новинки.
Читайте також: Бізнес 18+. Як відкрити секс-шоп та стати дистриб’ютором товарів для дорослих в Україні — досвід
Тепер ми радимо нашим клієнтам, що буде для них краще. Якщо чоловіки приходять з проблемою і хочуть купити таблетки, то ми пояснюємо, що таблетка – це не панацея. Краще взяти, наприклад, вакуумні помпи, які допоможуть відновити кровообіг і вирішать проблему.
Розраховуємо на всі групи покупців
Коли ми тільки починали власний бізнес, то навіть не мали ніякого уявлення про товар. Брали все, що пропонував постачальник і просили повторити замовлення чоловіка, який брав товар перед нами і має вже другий магазин. Це такий постійний процес навчання.
У нас оренда за приміщення не велика, тому сильних націнок на товари не робимо. У майбутньому хочемо перейти до більш відомих і дорогих виробників. Але до цього треба підготуватись. Не можна відкрити магазин, накидати дорогих товарів і чекати, що воно піде. Потрібно розраховувати на всі групи покупців.
Але, як не дивно, і в нашому невеликому місті люди беруть і найдорожчі товари. Купити вібратор за 1500 – норма.
Зараз наш бізнес починає потроху виходити з мінусів. Колись ми мали в мінусі більш як 200 тис. гривень і все, що заробляли – знову вкладали. Собі не залишали нічого, в усьому відмовляли, дуже економили. Але бізнес потроху розвивається і це не може не радувати.
На правому березі Києва запустили першу екомашину, яка збиратиме використані батарейки на перероблення. Машина вивозитиме батарейки з усіх пунктів приймання руху «Батарейки, здавайтеся!».
Про це повідомили в русі «Батарейки, здавайтеся!».
Тест-драйв машини тривав упродовж місяця. Вона змогла перевезти понад п’ять тонн батарейок, які здавали кияни у магазинах-партнерах та будинках, що зареєстровані у програмі руху.
Читайте також: UAnimals оголосили лавреатів Всеукраїнської зоозахисної премії
Батарейки за принципом 100% перероблення залежно від типу передадуть таким заводам:
- Eneris Recupyl в Польщі;
- Accurec в Німеччині;
- EraSteel у Франції тощо.
Перероблення матеріалу повністю фінансують партнери руху, а саме виробники й дистриб’ютори батарейок: Panasonic, VARTA, Duracell, GP Batteries та інші компанії.
Нагадаємо, що розробники з України запустили платформу для бронювання будинків на природі.
Фото: фейсбук-сторінка «Батарейки, здавайтеся!»
«Культурні сили» та платформа «Меморіал» 26 березня провели захід, який присвятили розвитку культури підтримки жінок, які втратили чоловіків на війні. На події відбувся відкритий діалог між лідерками громадянського суспільства, представниками патронатних служб, військовими, волонтерами та митцями.
Про це повідомили в «Культурних силах».
Що обговорили на заході
Подію організували для того, аби почати діалог на важливу тему, яку можуть оминати у суспільстві через її важкість. Спікери обговорювали, як не залишати жінок, які втратили коханих наодинці з горем, а також як навчитися не шкодити, натомість вміти підтримувати і турбуватися.
На панелі «Культура підтримки» керівниця психологічного простору «ПроЖИТИ» Катерина Чижик розповіла:
«Для мене особисто одним із тригерних слів було “тримайся”. Нема мені за що триматися, нема за кого триматися. І ще, коли сусіди або хтось кажуть: “та молода, ще вийдеш заміж” — це саме болюче, що можна сказати жінці, яка втратила свого коханого чоловіка».
Катерина втратила свого чоловіка у 2023 році. Аби пережити цю подію, жінка почала створювати власне місце сили. У цей період виник психологічний простір «ПроЖИТИ».
Читайте також: Ukraїner та PR Army створили фільм про депортацію кримських татар (ВІДЕО)
У «Культурних силах» зазначили, що саме в громадському секторі започатковують проєкти, які можуть полегшувати проживання горя втрати.
«Якби не громадський сектор, я взагалі не уявляю, що було б з багатьма членами родин загиблих. Громадським організаціям, які підтримують рідних і близьких загиблих воїнів, треба об’єднувати зусилля, бо державним органам та суспільству часто байдуже на їх проблеми»‚ — розповіла очільниця фонду «Маємо жити» Оксана Боркун.
Також важливою темою для жінок, які втратили своїх чоловіків, є збереження пам’яті про них. Керівниця патронатної служби «Азов.Супровід» Ріна Рєзнік зазначила:
«Є величезна кількість онлайн-петицій про присвоєння звання Героїв України. І ми з одного боку розуміємо, що кожен з загиблих — герой цієї країни, а з іншого боку також розуміємо, що не можемо забезпечити кожному цю державну нагороду, назву міста, назву вулиці й таке інше. Зараз це є найбільшим випробуванням, як весь цей обсяг горя акумулювати і дати кожній індивідуальній, величезній, серйозній трагедії достатньо простору і місця для того, щоб це вшанування було достатньо гідним і великим».
Презентація кліпу «Місто наречених»
На події «Культурні сили» представили новий кліп на пісню Саші Чемерова «Місто наречених». Його присвятили жінкам, які пережили втрату. У кліпі знялася Таті Сонце (Тетяна Мельник).
«Головна героїня цього кліпу не актриса, це жінка, котра втратила свого коханого на війні. І тут на екрані ми можемо бачити не гру, а власне проживання втрати», — зазначив засновник платформи «Культурні сили» Миколай Сєрга.
Автор пісні Саша Чемеров поділився своїми емоціями від переглядання кліпу:
«Як і всі присутні, я вперше дивився цей кліп. І мені важко було втримати сльози. Моїм завданням було не констатувати факт втрати, а дати надію. Тому що життя все ж таки продовжується, все ж таки життя має сенс».
Довідка
«Культурні сили» — це платформа, що об’єднує військових творчих професій, культурних діячів, аналітиків та волонтерів. До цієї платформи входять такі проєкти та бренди:
- «Культурний десант»;
- «Книга на фронт»;
- «Фронтова студія»;
- «Оркестр 59» тощо.
«Культурні сили» формують та розвивають воїнську культуру, забезпечують морально-психологічну підтримку військових, підтримують родини загиблих, розвивають культурну дипломатію та впроваджують стратегії впливу через культуру та мистецтво.
Нагадаємо, що «Культурні сили» провели у Києві відкриту розмову, присвячену колективній пам’яті.
Фото: «Культурні сили»
У Києві відкриють новий креативний простір MLYN design hub, присвячений сучасному українському дизайну. Відвідувати простір можна буде щодня та безплатно. Відкриття MLYN design hub запланували на квітень 2025 року.
Про це повідомили у команді простору.
Що буде в MLYN design hub
Простір працюватиме у стінах колишнього заводу «КиївМлин», у якого й запозичили частину назви. Головна мета проєкту — знайомити українців з якісними предметами інтер’єру, що виробили в Україні, та популяризувати їх.
Українські виробники та дизайнери зможуть представляти свої роботи у межах експозицій інтер’єрних предметів. Виставкова зала оновлюватиметься кожні три-чотири місяці.
«В MLYN design hub ми прагнемо зробити сучасний український дизайн більш помітним для широкої аудиторії. Тому відкрили цей простір — затишний, дружній, наповнений подіями, який щоденно дає можливості для розвитку і популяризації дизайну. Тут українські виробники і дизайнери можуть представити свої роботи на постійній основі, а відвідувачі — відкрити для себе якісні, естетично довершені предмети інтер’єру, створені в Україні», — зазначив засновник MLYN design hub Роман Михайлов.
Читайте також: «Довженко-Центр» запускає у шести містах кіноклуб
Перша експозиція
Першою виставкою у просторі стане експозиція під назвою «Зерно». Її створили під кураторством артдиректорки простору Ярослави України.
«Експозиція “Зерно” представить інсталяції різних інтер’єрних зон, скомпонованих з предметів українського виробництва. В ній ми переосмислимо традиції нашого дизайну в потоці сучасних тенденцій», — розповіла Ярослава Україна.
MLYN design hub працюватиме щодня, вхід для відвідувачів вільний. Експозиційна зона працюватиме з 10:00 до 19:00, а подієва зала прийматиме заходи до 23:00. Простір розташований за адресою вулиця Спаська, 36/31, на другому поверсі.
Раніше ми писали, що анонімний митець зі Львова зібрав понад мільйон гривень на військо за допомогою картин.
Фото: MLYN design hub
