Новини, якi надихають!
Пiдтримати
Звяжіться з нами

Суспільство

Секс-шоп у райцентрі: як за два роки зробити клієнтами 15% жителів. Кейс родини Сапожникових

Опубліковано

Четвертий поверх невеличкої будівлі десь у центрі Кам’янця-Подільського. Зверху видніється напис: “Пан+Пані. Секс-шоп (18+)”. І це єдине місце для дорослих у місті. За дверима секс-шопу – різноманіття інтимних товарів. Проте це місце особливе в іншому. За усміхненими обличчями власників Ігоря та Ірини Сапожникових ховається надзвичайна історія сили, вірності та кохання. У 2015 році бойовики так званої “ДНР” звинуватили Ігоря у шпіонажі і чоловік потрапив в полон. Довгих 28 місяців він жив у жахливих умовах та розлуці зі своєю коханою дівчиною. Але вже 27 грудня 2017 року Ігор повернувся додому.

Про історію цієї незвичайної пари та про їх незвичайний бізнес – читайте далі.

 Ігор Сапожников

 Ігор Сапожников

Родом з Кам’янця-Подільського. Навчався  у військовому училищі, після якого пішов служити в Армію. Працював директором комерційної структури, яка займається продажем спортивних лотерей. Коли почалась війна, то фірму розграбували. Як керівник місцевої філії київської компанії, Сапожников допомагав перевестися колегам в інші філії, розташовані на контрольованих українською владою територіях. Чоловік не приховував свої проукраїнські погляди але ще однією причиною його затримання стала відмова очолити центр підготовки саперів у “ДНР”. Адже чоловік під час служби у ЗСУ займався розмінуванням Донецької області. У 2015 році Ігоря звинуватили у шпіонажі та зберіганні зброї.

Повернувся з полону – відкрив секс-шоп

Після полону життя розділилось на до та після. Довгий час я перебував у лікарні  “Феофанія”, а дружина працювала в Києві. Ми вирішили, що настав час рухатись далі, тому переїхали у Кам’янець-Подільський, де жили родичі та батьки дружини. Тоді хороший знайомий запропонував нам житло за комунальну плату. Саме сюди ми змогли вивести залишки своїх речей, які були розкидані по різних містах.

Коли переїхали, то спочатку не мали уявлення, чим будемо займатись. У той момент розуміли, що потрібно зайнятись бізнесом, бо кожна копійка була на рахунку. Тоді мені перерахували 100 тис. гривень за полон (за програмою компенсації для звільнених полнених). І ми прийняли рішення відкрити у місті секс-шоп, який, до речі, є єдиним у Кам’янці-Подільському.

Чому саме секс-шоп? Ще у полоні я спілкувався з товаришем, який возив в Донецьк товари інтимного призначення. І навіть у воєнний час ці товар користувались величезним попитом. Тоді я подумав, якщо і там є потреба, то на мирній території тим паче. Для Кам’янця-Подільського це був зовсім новий ринок.

Читайте також: БДСМ для чайників та сексуальна освіта: історія секс-шопу Lovespace (16+)

Я знайшов того товариша, який і звів мене з першими постачальниками. На всі отримані гроші я закупив товар. Брали спочатку все підряд, а потім вже розбирались, що і як. Орендували приміщення на 4-му поверсі і почали потроху працювати.

Кохання, яке пережило полон і переросло в бізнес

Бізнес ми ведемо разом з дружиною. Ми разом пройшли та пережили багато складних моментів житті. У 2015 році мене заарештували і звинуватили в шпіонажі. А через рік засудили на 18 років. Там, у в’язниці, мене рятувала думка, що мене чекає кохана дівчина.

Майже рік ми з Іриною не бачились взагалі. Щоб мати змогу зустрічатись і хоча б говорити через скло, вирішили розписатись за “законами ДНР”. Прямо в СІЗО. І ще я не хотів, щоб вона йшла свідком по справі і її тягали по судах.

Наш розпис у в’язниці тривав 5 хвилин. Ми навіть не слухали жінку, яка щось там читала, а просто стояли і обнімались. Це була перша можливість побути поруч. Після цього побачень не було. На судові засідання Іру не пускали, але вона все одно приїжджала на кожне – сиділа в коридорі та чекала, коли мене буде кликати конвой. Така підтримка мене рятувала. Ми боролись за звільнення 28 місяців – обмін постійно переносили. Але нарешті зустрілись.

Ігор та Ірина не бачились довгих 28 місяців. 27 грудня 2017 року додому повернулися 73 українці, яких незаконно утримували бойовики “ДНР”.

Після повернення ми хотіли розписатись знову, за українськими законами. Розпис відбувся у символічний День Святого Валентина у Шоколадному будиночку. Тоді міністерство проводило акцію “розпис за один день”. І ми погодились.

З того часу ми завжди разом. Наше кохання перенесло все. І навіть у свій секс-шоп вкладаємо особливий сенс – це про кохання, уважність та тепло одне до одного, а вже потім про секс.

Секс-шоп у маленькому місті

Для нашого невеликого міста ринок сексуальних товарів був відносно новий. Але клієнти почали з’являтись досить швидко. Навіть не потрібно було додаткової реклами – просто повісили банер. Згодом вже зробили сторінки у соціальних мережах і власний сайт, через який зараз товари замовляють з усієї України. Проте він почав давати свої плоди лише під час карантину – мінімум одне замовлення в день. А минулого року у нас було тільки 60 замовлень через сайт.

Зараз у нас вже побувало 10-15% дорослого населення міста. Пам’ятаю, як ми ще не встигли відкритись і розкласти товар, а клієнти вже почали заходити.

Зараз приходять як молоді, так і старші люди. Хтось замість себе відправляє друга, бо соромиться заходити.

Після відкриття секс-шопу ми вже відвідали багато просвітницьких заходів, лекцій, семінарів, слухали виробників про їх товари і новинки.

Читайте також: Бізнес 18+. Як відкрити секс-шоп та стати дистриб’ютором товарів для дорослих в Україні — досвід

Тепер ми радимо нашим клієнтам, що буде для них краще. Якщо чоловіки приходять з проблемою і хочуть купити таблетки, то ми пояснюємо, що таблетка – це не панацея. Краще взяти, наприклад, вакуумні помпи, які допоможуть відновити кровообіг і вирішать проблему.

Розраховуємо на всі групи покупців

Коли ми тільки починали власний бізнес, то навіть не мали ніякого уявлення про товар. Брали все, що пропонував постачальник і просили повторити замовлення чоловіка, який брав товар перед нами і має вже другий магазин. Це такий постійний процес навчання.

“У нас є багато товарів від різних виробників. Та й ціні зовсім різні. Є іграшки і за 200, і за 3500 гривень”.

У нас оренда за приміщення не велика, тому сильних націнок на товари не робимо. У майбутньому хочемо перейти до більш відомих і дорогих виробників. Але до цього треба підготуватись. Не можна відкрити магазин, накидати дорогих товарів і чекати, що воно піде. Потрібно розраховувати на всі групи покупців.

Але, як не дивно, і в нашому невеликому місті люди беруть і найдорожчі товари. Купити вібратор за 1500 – норма.

Зараз наш бізнес починає потроху виходити з мінусів. Колись ми мали в мінусі більш як 200 тис. гривень і все, що заробляли – знову вкладали. Собі не залишали нічого, в усьому відмовляли, дуже економили. Але бізнес потроху розвивається і це не може не радувати.

Коментарі

Суспільство

На Київщині відкрили новий гуртожиток для ВПО з п’яти областей (ФОТО)

Опубліковано

Гуртожиток відкрили у селі Дорогинка, що знаходиться у Фастівському районі. У ньому житимуть сім родин.

Про це повідомили на сайті Київської обласної військової адміністрації.

Родини житимуть у п’яти двокімнатних помешканнях, одному трикімнатному та одному однокімнатному. Їх обладнали меблями та побутовою технікою. У гуртожитку збудували два санвузли, кухню та зону відпочинку.

Фото: вебсайт КОВА

Читайте також: На Київщині побудували міст за сучасними технологіями, який має сонячні панелі (ФОТО)

У нових квартирах житимуть сім’ї з таких областей:

  • Запорізької;
  • Дніпропетровської;
  • Донецької;
  • Сумської;
  • Херсонської.

У КОВА додали, що це житло надали без будь-яких термінів проживання.

Фото: вебсайт КОВА

Читайте також: Столичному театру на Подолі присвоїли ім’я його засновника: що про нього відомо

Підтримка ВПО на Київщині

Цей проєкт реалізовували за фінансової підтримки Агентства ООН у справах біженців (УВКБ ООН) та благодійної організації «Благодійний фонд РОКАДА».

Також у Київській області вже реалізували кілька спільних проєктів для розміщення тих, хто покинув свій дім через війну. В Ірпені, Богуславі та Сквирі реконструювали гуртожитки, а в селах Бориспільського, Бучанського та Фастівських районів переобладнали помешкання для проживання родин. На сьогодні створили 500 нових місць для поселення ВПО.

Нагадаємо, що в чотирьох громадах Київщини запрацювали соціальні хаби: що отримають відвідувачі.

Фото обкладинки: Pixabay

Коментарі

Читати далі

Суспільство

Велосипеди залишали всюди: як жителька Чернігівщини ініціювала створення велопарковки в селі

Опубліковано

Зараз ви читатимете статтю зі спецпроєкту ШоТам та Проєкту USAID «ГОВЕРЛА» про громади, де мешканці беруть активну участь у розвитку та відновленні своїх регіонів.
Цей проєкт важливий для нашої редакції тому… Більше
Тут розповідаємо про громади, де мешканці беруть активну участь у розвитку та відновленні своїх регіонів.


Ми розповідаємо про те, як співпрацюють представники місцевої влади, організації громадянського суспільства, жінки, молодь, волонтерські ініціативи та активісти. Ці приклади мотивують покращити комунікацію громадян та місцевої влади задля рушійних змін.

Раніше жителі Количівки на Чернігівщині залишали велосипеди біля дерев чи під магазинами — їх було не злічити. Тепер біля місцевого ліцею красується сучасна 36-місна велопарковка з накриттям. А все завдяки місцевим жінкам, які у 2022 році створили ГО «Юстина», невтомно пишуть грантові заявки та досліджують, що ще можна змінити в селі. 

ШоТам поспілкувалися з очільницею організації Ольгою Вовченко про те, як завдяки опитуванню дізналися, що потрібна велопарковка в селі, та чому зміни в Количівці лише розпочинаються.

Ольга Вовченко

очільниця ГО «Юстина».

Вирішили створювати свою громадську організацію

Я працювала у Чернігівській обласній дитячій лікарні фельдшеркою, але через скорочення штату стала домогосподаркою. Коли почалося повномасштабне вторгнення, то ми з чоловіком вирішили не виїжджати, адже обоє — медики. Спочатку лікували військових, а коли Количівка вже була відрізана від Чернігова, взялися допомагати місцевим. 

Ми готували вдома на вогні. Газу не було, світла не було, а отже й інтернету — ми не знали, що відбувається. Але надавали медичну допомогу, прибирали у дворі, прали, годували собак і котів. Люди дуже згуртувалися.

Якраз напередодні 24 лютого у Количівку приїжджала представниця Українського жіночого фонду — місцеві жінки прийшли послухати, навіть створили групу самодопомоги. Але після початку вторгнення ми про проєкти не думали — турбот вистачало. Та невдовзі представниця фонду зателефонувала, аби поцікавитися, як справи в групи. Кілька жінок уже роз’їхалося, але дехто лишився і ми знову згуртувалися.

Ми ризикнули: прописали проєкт для психологічної підтримки жінок, але ще ж треба його реалізувати через громадську організацію, а в нас її не було. Нам запропонували партнерську з Корюківки, але це далеко. Транспорту нема, дороги погані, інтернету нема — що ж ми будемо робити? Вирішили створювати своє.

Частина учасниць ГО «Юстина». Наразі в ГО є 3 постійні учасниці, і кілька долучаються за змоги. Фото надала героїня 

«Юстина», бо справедливість

Так у вересні 2022 року ми, жінки з Количівки, створили громадську організацію «Юстина». Назву пояснюю просто — бо «справедливість» (з лат. justus — справедливий — ред.). Тоді ніхто не знав, що таке ГО, яка знадобиться документація і як створювати проєкти, але ми всього вчилися в процесі.

Перший проєкт «Юстини» — «Клуб Юстина надає крила» — підтримав Український жіночий фонд. Для нього місцева влада надала нам приміщення в будинку культури, і ми почали проводити там різноманітні заходи для психологічної підтримки жінок і дівчат. Грошей у селі не вистачало, тож ми приносили дрова з дому, аби зігріти приміщення. 

Ми запрошували психологиню, юриста, тому що багато жінок мали юридичні питання, а доїхати до Чернігова тоді було складно. Проводили й заходи з дітьми — ми хотіли, щоб діти теж могли розвантажитися психологічно.

Місцеві не одразу звикли до таких заходів, а деякі вважали, що їм не потрібна психологічна допомога, і мали багато упереджень щодо психологів. Але зміни в тих, хто таки відвідував заняття, були помітні. Жінки ставали спокійнішими, більш розкутими, виговорювались. Між собою знайомились, бо навіть живучи в одному селі, могли ніде не перетинатися.  

Після першого успішного проєкту було багато інших: робили спільний перегляд кіно для мам з дітками, створювали алеї пам’яті та невеликий меморіал в селі, інформували жінок про гендерно зумовлене насильство. 

Стратегічна сесія ГО «Юстина». Фото надала героїня 

Читайте також: Спершу був «хейт», згодом з’явився діалог: на Чернігівщині жителі голосують і змінюють свою громаду

Спільний запит у селі — велопарковка

У кожному дворі в Количівці є один чи кілька велосипедів — так діти добираються до ліцею, а багато працівників — на роботу. Тож коли в селі проводили анкетування, то виявили спільний запит — відсутність місця для роверів.

Я теж спостерігала за ситуацією — велосипеди всюди: біля магазину, пошти, біля ліцею просто валяються. Моя дитина додому приходила й жалілася, що там ланцюг злетів, там колесо пробите чи спиця погнулася.

Велосипеди були в Количівці всюди. Фото надала героїня

Так і виникла ідея — можна водночас облаштувати велопаковку та популяризувати здоровий спосіб життя. Тож коли ГО «Юстина» цьогоріч проходила навчання з організаційної спроможності й організатори запропонували подати якийсь проєкт на 250 тисяч гривень фінансування, ми точно знали, що робити.

Часу було небагато: на написання проєкту дали тиждень, а на реалізацію — місяць. Під час повторного анкетування зʼясували, що більшість людей була за встановлення велопарковки біля відбудованого ліцею, адже він розташований у центрі села й багато жителів його відвідують. Тож за підтримки ІСАР Єднання та Фонду «Партнерство за сильну Україну» ГО «Юстина» почала роботу.

Місцеві встановлюють спеціальне покриття на велопарковці в Количівці. Фото надала героїня

Ми залучили фахівців, провели заходи з безпеки — наприклад, тренінги з домедичної допомоги. Також організували велопрогулянку з дітьми по Количівці. Провели аудит безпеки, почали розробляти туристичні маршрути — і велопарковка в селі запрацювала.

Зізнаюся, мені було важливо прислухатися до дітей, адже вони залишали свої побажання щодо покращення села в спеціальній коробочці, а в межах одного з проєктів брали участь в опитуваннях.

Діти там теж висловлювали свої думки, і мене тоді збентежило, що одна дитина каже: «Нащо писати? Все одно нас ніхто не чує». І мені так хотілося щось зробити для дітей, щоб вони бачили, що мрії мають здійснюватися.

Зробили покриття та надихнули інших на зміни

Робота над велопарковкою не була простою — постачальник затримував терміни через перебої зі світлом, а ще треба було встановити конструкції та камери спостереження. Та попри всі складнощі, на початку цього навчального року велопарковку в селі зрештою відкрили. Та на цьому історія не закінчилася, адже покриття на майданчику не було — лише пісок. Я вирішила продовжувати шукати фінансування, але це було складно — більшість бізнесів були зайняті відбудовою.

Ось такою вийшла велопарковка біля ліцею в селі Количівка. Фото надала героїня

Проходить день, тиждень, а в дітей грузнуть колеса, вони пісок заносять до школи й додому. І я думаю: «Це ж дощі підуть, і буде ще гірше». То моя знайома й запропонувала відкрити збір. За зібраних 30 тисяч гривень нам таки вдалося зробити покриття. 

Витрати могли бути набагато більші, але виробники давали неймовірні знижки — я їм розповідала, для кого ми це робимо, і вони йшли назустріч. Так ми закупили решіточки, щебінь, спеціальне волокно.

Дуже радісно, що досвід цієї велопарковки поширився й далі — завідувачка місцевого будинку культури теж прописала схожий проєкт, щоб зробити велопарковку в ще одному місці. Ми завжди готові ділитися своїм досвідом.

Коментарі

Читати далі

Суспільство

Укрзалізниця додає ще один поїзд до Варшави: що відомо

Опубліковано

Укрзалізниця запускає другу пару поїздів на популярному маршруті Варшава – Рава-Руська – Львів. Відтепер із запровадженням нового графіка пасажири зможуть дістатися Чернівців, завдяки поїзду №865/866, що курсуватиме через Тернопіль, Чортків і Заліщики.

Про це повідомляє УЗ.

Як працюватиме новий маршрут?

  • На ділянці Варшава – Рава-Руська курсуватиме поїзд польської залізниці PKP Intercity.
  • На маршруті Рава-Руська – Львів – Чернівці працюватиме дизель-поїзд українського виробництва ДПКр-3.

Це сучасні комфортабельні поїзди, які забезпечать комфортну подорож для пасажирів.

Читати також: «Укрзалізниця» показала оновлений електропоїзд на маршрути з Дніпра

Що змінюється для пасажирів?

Додаткові місця на маршруті значно розширять можливості залізничного сполучення із західними областями України. Тепер із Варшави до Чернівців можна буде дістатися з пересадкою в Раві-Руській, а також зручно подорожувати до Львова, Тернополя чи Коломиї.

Маршрут Варшава – Рава-Руська – Львів – Коломия також залишається незмінним — на ньому продовжить курсувати поїзд №767/768 – 867/868.

Фото обкладинки: УЗ.

Коментарі

Читати далі