Суспільство
Рій українських волонтерів маскує захисників (ВІДЕО)
Наймолодшому волонтеру в цій команді 3, а найстаршому — 84! Усі — від малечі до літніх людей — з усіх куточків України згуртувалися, аби маскувати наших захисників.
Про історію волонтерів розповідає ШоТам.
«Приходить у приватні повідомлення відгук від військового: “Дівчата, ми вам у ноги кланяємось, вчора ваші кікімори врятували двох наших хлопців. Дрони просто загубили їх на галявині і не знайшли”», — Світлана Панченко-Вепшина, керівниця проєкту «Замаскуй військового».
Ця команда — справжній рій українських волонтерів від 3 до 84 років, об’єднаних у єдину мережу. Вони виробляють маскування для захисників будь-де: вдома, в підвалах та навіть в електричках.
А об’єднала їх волонтерка Світлана Панченко-Вепшина разом з благодійним фондом «Рій». Спершу вона робила маскування вдома разом зі своїми дітьми.
«Вони сатали мені мішковину, я це все наплітала», — Світлана Панченко-Вепшина, керівниця проєкту «Замаскуй військового».
Потім до справи доєдналися сусіди, а пізніше — інші жителі міста.
«Дуже багато було запитів: «Будь ласка, вишліть мені додому, я буду все це робити вдома. Я не можу приїжджати до волонтерського центру, тому що в мене дитина» або щось іще», — Світлана Панченко-Вепшина, керівниця проєкту «Замаскуй військового».
Люди прагнули долучитися до боротьби, і Cвітлана дала їм таку можливість. Аби масштабувати виробництво, почала співпрацю з благодійним фондом «Рій».
Читайте також: Волонтерський цех у подруги на кухні: мама воїна згуртувала односелець для допомоги захисникам
«Ми вже сплели на той момент близько 500 виробів, які були дуже затребувані, на які в черзі стояли по 1,5-2 місяці. Не вистачало адміністративного ресурсу, щоб все це масштабувати. І фонд сказав: «Давайте робити», — Світлана Панченко-Вепшина, керівниця проєкту «Замаскуй військового».
Разом вони розробили логістику волонтерства на дому. Так зародився проєкт «Замаскуй військового». Робота починається зі збирання мішків у обсмажувальників кави з різних країн. Ці мішки ріжуть та фарбують у двох імпровізованих цехах.
«Ось така мішковина до мене потрапляє. Вона, як бачите, такого жовтенького кольору. Кидаємо цю сировину до каструлі з окропом. Після цього ми розташовуємо її на сітчатій поверхні, аби воно стекло», — Олександр, волонтер.
Далі волонтери по всій країні розбирають мішковину на нитки — сатають.
«Наймолодшому нашому майстру три рочки, який вдома з мамою сатає, а найстарший — це дідусь, якому зараз 84 роки. Він отримав інсульт, і таким чином коли сатає він ще й руку свою пропрацьовує. І нам допомагають так само люди з інвалідністю», — Юлія Рухайло, волонтерка.
Нитки з мішковини відправляють додому іншим волонтерам, які плетуть маскування.
«Я зараз плету плащик. Для кожного виробу в нас є технічне завдання. Цей плащ — із щільністю 50%, ми його плетемо в одну ниточку», — Анна Дегтяр, координаторка проєкту “Замаскуй військового”.
«Ми використовуємо для плетіння три кольори. Основний колір — це сіно. Це природний колір мішка. Також ми використовуємо фарбовані ниточки. Це бурий колір, ну і зелений колір, звісно — це колір нашої зеленої травички», — Анна Дехтяр, координаторка проєкту “Замаскуй військового”.
Читайте також: Доглядають врятованих коней, реабілітують військових й тренують дітей. Цей кінний клуб на Полтавщині продовжує працювати попри війну
Чохли для маскування шиють юні швачки-волонтерки.
«У нас є основна робота, і нам дають ці волонтерські завдання. Дівчата кажуть: «Все, ми спочатку шиємо волонтерську роботу, а потім все інше», — Дар’яна, волонтерка.
Готове маскування потрапляє до логістичного центру, а звідти пакунки летять до рук захисників. Кожна деталь маскування створена за попередньою консультацією із ЗСУ.
Усі матеріали підібрані так, що їх не видно навіть у спеціальні інфрачервоні прилади. За 4 місяці «Рій» уже зібрав першу партію маскування для снайперів.
«Зараз ми передали 50 комплектів, до яких входять 50 накидок на зброю, 50 нашоломників, 50 плащів, 50 накруток на ствол і 50 рем-наборів», — Світлана Панченко-Вепшина, керівниця проєкту «Замаскуй військового».
І це лише початок! Аби забезпечити потреби сухопутних сил, потрібно 450 людей та більше сировини. Тому «Рій» запрошує до себе всіх, хто готовий долучитися до маскування військових.
Якщо ви готові плести, фарбувати або сатати вдома, переходьте за посиланням у дописі. Адже що більший рій, то швидше він прожене ведмедя, який заліз до його вулика!
Нагадаємо, волонтер готував м’ясні смаколики для ЗСУ завдяки підписникам ШоТам.
- Бахчисарай;
- Керч;
- Джанкой;
- Євпаторія;
- Макіївка;
- Сімферополь;
- Асканія Нова;
- Ялта;
- Залізний Порт;
- Нова Каховка.
Що таке облігації
- Ви купуєте облігації;
- Держава користується грошима;
- Повертає вам їх у визначений день із гарантованим прибутком.
Литовці планують побудувати нові школи-бомбосховища в 6 областях України — на Херсонщині, Одещині, Донеччині, Запоріжжі, Миколаївщині, Сумщині та Чернігівщині. Саме завдяки цій ініціативі відбудеться побудова нових шкіл-укриттів. За його словами, окрім 6 областей ще один такий об’єкт можуть спорудити на Харківщині.
Про це заявив голова литовської програми з відбудови України Co-create Future of Ukraine Артурас Жарновскіс в інтерв’ю «Укрінформу».
«У чому ідея? У деяких українських регіонах діти через повномасштабну війну не можуть ходити до шкіл. Це величезна проблема. А якщо пригадати ще й попередні ковідні обмеження, то виходить, що це вже четвертий шкільний рік, коли діти не ходять до шкіл», — каже Жарновскіс.
Читайте також: У столиці реставрують памʼятка архітектури «Літаюча тарілка»: вона збереже свою автентичність
За його словами, будівництво таких шкіл відбуватиметься «з нуля» — тобто в тих місцях, де раніше не було укриттів. У нових закладах передбачать і антирадіаційний захист.
«Вкотре повторюся: наша мета, аби діти могли повернутися до освітнього процесу з безпосереднім спілкуванням одне з одним і з учителями. А в інших умовах такі приміщення-бомбосховища можна буде використовувати по-різному: для спортивних, культурних занять, будь-якого дозвілля в позаурочний час», — запевняє литовський посадовець.
Жарновскіс також запевнив, що будівництво шкіл-бомбосховищ в Україні зможуть закінчити до кінця 2024 року.
Нагадаємо, раніше ми пояснювали, як стати оператором БПЛА.
Фото: Укрінформ
«Усе життя я жила з дискомфортом від того, що зі мною щось не так. Тепер мені стало легше»: історія Тоні, яка в 41 дізналася, що в неї аутизм
«Сьогодні день мого камінг-ауту. У мене аутизм», — написала одного дня Тоня на своїй сторінці...
«Я просто хотіла, щоб якась мама плакала менше, ніж я»: як Вікторія Наумович змінює життя молоді з інвалідністю у своєму місті
«Настя народилася передчасно. Зовсім крихітна — 1 кілограм 100 грамів. Ми одразу розуміли, що будуть...
Врятувати поліських коней: як на Київщині відновлюють українську породу та створюють простір автентичних ремесел
Маленький кінь, більше схожий на поні, невибагливий у їжі та лагідний. Саме такі тварини здавна...
«Без цього бренду не було б мене». Як соціальний бізнес Ohra Home об’єднує матерів дітей з інвалідністю
У житті Юлії Бігун багато різних сфер: сім’я, робота в проєкті з гуманітарного розмінування України,...