Суспільство
Равликовий бізнес на Одещині: родина створила екзотичну ферму і навчає інших
Підтримай ШоТам
ШоТам – медіа, яке допомагає зберігати спокій навіть під час війни. Кожна наша публікація – це привід пишатися нашою армією, волонтерами та кожним українцем. А кожен твій донат – це внесок у боротьбу на інформаційному фронті.
Неподалік Одеси в селі Єлизаветовка Артем Байрамов із сестрою Іриною заснували равликову ферму «Family Snail Farm». Уже третій рік поспіль вони займаються вирощуванням маточного стада, щорічно збільшуючи свої обсяги, а також навчають усіх охочий равликівництву. Історію сімейного бізнесу розповідає «АгроЮг».
Як все починалося?
У 2017 році, коли Артем Байрамов вирішив займатись равликами, в Україні, окрім його ферми, налічувалось ще дві таких: у Львові та Полтаві. На сьогоднішній же день нараховується вже більше 150 ферм, 10% з яких відкрилось за допомогою семінарів, які проводять Байрамови.
“Ми проводимо семінари, усі бажаючі навчаються і відкриваються від нас, і перший рік ми супроводжуємо їх. Це така партнерська програма, яку ми придумали”, – каже власник ферми.
Читайте також: Темна сторона равлика. Що треба знати, перш ніж відкривати равликову ферму
Розпочинали ферму тут три роки тому на 20 сотках землі із 200 кг равликів. На сьогоднішній день равлики вирощуються на земельній ділянці площею 0,5 га, де, за словами керівника, можна досягти об’ємів урожаю до 12 тонн.
“Процес вирощування не важкий, але все дуже тонко. Це така істота, що на неї впливає все. Її потрібно берегти від великої кількості сонця, від вологи – всього дати в нормі, і все буде рости нормально. Найголовніше – це дотримання мікроклімату, щоб було волого, темно і сиро”, – відмічає він.
У чому переваги равликової ферми?
Великий плюс вирощування равликів полягає в тому, що ці істоти майже не хворіють. За два роки тут не спостерігали ніяких шкідників. За словами Артема Байрамова, у равликів є лише дві проблеми: гельмінти та нематоди, і їх виявити не складно.
Основне приміщення ферми – маточник, в якому знаходяться столи, де безпосередньо виводиться маточне стадо (репродуктор). Репродуктор вирощується власними силами, в основному сорт Helix Aspersa Muller. В цьому приміщенні, а також в інкубаторі створюється необхідний мікроклімат для істот.
“Два рази в годину тут повністю змінюється повітря. Тому що ця істота дихає, їй потрібен кисень. Туманоутворююча система, яка дає туман, щоб нагнати сюди вологи. 90% тут повинно бути вологи. Каналізація зроблена. За все відповідає контролер”, – зазначає Байрамов.
Процес вирощування
Коли приходить час, на столах розкладають контейнери із торфом, вимикають світло на 8 годин та за допомогою контролера створюють неохідний мікроклімат. За цей час равлики паруються і відкладають ікру у контейнери. Після чого їх складають у ящики та залишають в цьому мікрокліматі ще на 48 годин. По закінченню часу, їх прибирають у окреме приміщення, де вже відбувається процес відбору ікри з землі, після чого її розкладають у інші спеціальні тарілки із кришкою. Тарілки поміщують в інкубатор, де своя температура, своя волога.
“Тут ми кладемо тарілку на тарілку, і в нас вже через 15-20 днів вилуплюються маленькі равлики і переміщуються на кришки. Потім ми з цих кришок на полі їх вибиваємо на щити та траву, яка вже посіяна. І протягом 4-х місяців з такого маленького зростає великий равлик”, – пояснює фермер.
Як відбувається збір урожаю?
Восени протягом місяця у період вересня-жовтня триває збір равликів.
“У нас є близько 30 днів на збір врожаю, бажано до того часу, поки не вдарив мороз. Ми вручну равликів збираємо у відра, знімаємо столи у маточнику, розсипаємо равликів не більше 10 см і промиваємо їх від бруду, від кишкового випорожнення. Потім ми їх висушуємо та складаємо у сітки по 3 кг та поміщаємо у холодильне приміщення. І равлики там від 6 до 8 місяців знаходяться при температурі від 3-5°С і вологи не більше 70%. За цей час відбувається реалізація равликів”, – розповідає фермер.
Окрім вирощування маточного стада в цьому році власники взялись за розвиток ще одного напрямку – реалізації фаршированих равликів в соусах. Навесні тут планують інвестувати у відкриття цеху з командою кухарів, щоб вивести цей напрямок на більш високий рівень.
Суспільство
Підтримай ШоТам
ШоТам – медіа, яке допомагає зберігати спокій навіть під час війни. Кожна наша публікація – це привід пишатися нашою армією, волонтерами та кожним українцем. А кожен твій донат – це внесок у боротьбу на інформаційному фронті.
Військові інженери та волонтери з Донеччини розробили ударний комплекс для ЗСУ «Інквізитор».
Про це повідомили на фейсбук-сторінці спільноти UA Military robotics, яка допомагає українським захисникам.
Зазначається, що ударний комплекс «Інквізитор» зможе дуже влучно і швидко шкодити ворогу.
Характеристики безпілотника:
- максимальний час польоту 35 хвилин;
- максимальна висота польоту 4 км;
- вага бойової частини до 8 кг (2×80 мм, можливість встановлення кумулятивного озброєння);
- вага дрона близько 10 кг (її буде змінено під час збирання);
- камера 32-кратна, з оптичним зумом, власного виробництва. 32 кратний зум — запорука вчасного виявлення живої та технічної сили супротивника;
- для боротьби з дією засобів РЕБ основні частоти управління дублюються в доповненому діапазоні;
- швидкозмінні АКБ скорочують час міжполітного обслуговування.• Інтегрована система автономного GPS позиціювання допоможе знайти БпЛА у випадку аварії;
- широкі можливості модифікацій.
Один із учасників проєкту Сергій Наконечний відзначив два очевидні факти: дрони довели дієвість на фронті і їх постійно бракує.
«Маленькі фонди не можуть потягнути таке навантаження, оскільки БпЛА із серйозною матрицею коштують 1-1,5 мільйона гривень. Коли стоїть питання, що купити за такі кошти: десять автівок чи один коптер — вибір очевидний. І не на користь безпілотників», — вважає Сергій.
Читайте також: Як ми відкрили свій «Пункт незламності»: з генератором, Starlink і настолками. Кейс «Солом’янських котиків»
У коментарі Новини Донбасу військовий з позивним «Єнот» розповів, що дрони змінюють хід війни. Аеророзвідка — це найголовніше для влучності артилерії.
Ідея волонтерів з Краматорська та військових полягає в тому, що інженери самі розроблять модель дрона з характеристиками максимально корисними на передовій.
За задумом, бойовий дрон зможе підіймати вантаж до 8 кг, бойовий приціл матиме камеру з 32-кратним оптичним зумом.
«Наприклад: танк, схований за фермою, що не прострілюється прямим влучанням, дрон «Інквізитор» зможе легко поцілити. Ця платформа спроможна буде нести на собі дві міни 82-мм або набір РКГ-3, а її бойовий радіус сягатиме 25 кілометрів», — пояснює «Єнот».
Нагадаємо, у Дніпрі створили розвідувальний безпілотник «Чаклун».
Також запорізькі інженери розробили бойовий БПЛА «Домаха» з дальністю польоту 50 км.
Окрім того, в Україні створили БПЛА, здатний коригувати HIMARS та вести глибинну розвідку.
Фото: UA Military robotics, suspilne.media.
Суспільство
Підтримай ШоТам
ШоТам – медіа, яке допомагає зберігати спокій навіть під час війни. Кожна наша публікація – це привід пишатися нашою армією, волонтерами та кожним українцем. А кожен твій донат – це внесок у боротьбу на інформаційному фронті.
На Київщині у Димерській громаді відбулось урочисте відкриття молодіжного хабу «Твій Шлях».
По це повідомили на фейсбук-сторінці Димерської громади.
Зазначається, що хаб стане вільним простором для молоді.
Там проходитимуть безкоштовні воркшопи, тренінги, майстер класи, курсове навчання, проєктний менеджмент, спортивні гуртки (волейбол, баскетбол, футбол, настільний теніс), йога, нутриціологія, арт-терапія, психологічна терапія, відпочинок та дозвілля.
З графіком заходів хабу можна ознайомитися за посиланням.
Читайте також: Як ми відкрили свій «Пункт незламності»: з генератором, Starlink і настолками. Кейс «Солом’янських котиків»
Нагадаємо, у Сколе на Львівщині за гроші ЄС відкрили молодіжний центр.
Також у Мукачеві на Закарпатті відкрили молодіжний хаб Aware Zone.
Фото: facebook.com/rada.Dymer.
Суспільство
Підтримай ШоТам
ШоТам – медіа, яке допомагає зберігати спокій навіть під час війни. Кожна наша публікація – це привід пишатися нашою армією, волонтерами та кожним українцем. А кожен твій донат – це внесок у боротьбу на інформаційному фронті.
Це місце у Львові, де можна випити кави, як на «Барабашова», і купити теплющі шкарпетки, які сплели бабусі десь під Мукачевом.
Така переплетена географія – вже звичне явище для українського бізнесу, який переїжджає, гуртується і продовжує працювати, попри війну.
Як два абсолютно різні бізнеси із Харкова об’єдналися у Львові, щоб готувати харківські смаколики й підтримувати майстрів хендмейду з різних куточків України, розповідає ШоТам.
Можна купити крафтові товари і попити кави
Харків’яни згуртували бізнеси під одним дахом, щоб працювати у час війни та додати Львову харківського вайбу.
Тепер на Джерельній можна купити крафт від TARLINI home та попити кави по-барабашовськи у «Перший – кава та їжа».
Влад Любченко популяризував у Харкові український крафт. а Євген Власюк – здорове харчування. Коли росіяни атакували рідне місто, друзі почали волонтерити.
«Я жартую, що зробили неприбутковий бізнес. Бо за місяць ми повністю поставили колцентр, відділ логістики, налаштували CRM-систему, сайт, айпі-телефонію. У нас працювали 30 водіїв, які розвозили їжу по Харкову та медикаменти…», — згадує Влад Любченко, співвласник компанії TARLINI home.
На початку літа взялися рятувати і власний бізнес. Релокувалися до Львова й вирішили об’єднатися під одним дахом.
Читайте також: Відновили знищений бізнес і виходять на ринок США. Кейс українського бренду свічок WOOD MOOD
«Так виходить, по-перше, дешевше, по-друге, кожен для кожного є лідогенератором: тобто шоурум – для кав’ярні і навпаки. Це такий вигідний симбіоз», — Євген Власюк, співвласник кав’ярні-бістро «Перший – кава та їжа».
У меню є кава зі згущиком і суп фо бо – страви з духом ринку «Барабашова».
«Це, мабуть, дві такі страви, які суто харківські. Всі на «Барабашова» були, всі на «Барабашова» їли. А взагалі ми притягнули те, що ми в Харкові їли. Мені подобається форшмак, і я захотів, щоб у нас був форшмак з яблуком солодким, такий дуже прикольний смак», — Євген Власюк, співвласник кав’ярні-бістро «Перший – кава та їжа».
А на полицях – елегантні келихи й затишні горнята, пледи і свічки.
«Хтось переїхав і облаштовує для себе нове житло, хтось каже, що переїхав і лишив удома свій улюблений келих або горнятко і хоче такий самий мати. Якісь улюблені теплі речі. І взагалі зараз дуже важливо створювати для себе якийсь осередок тепла, затишку, нормального життя там, де ти є вже», — Валерія Сітоленко, маркетологиня TARLINI home.
TARLINI home взялися за асортимент українського виробництва. Хочуть підтримати майстрів і майстринь у різних куточках України.
Із деревом уже працюють на Хмельниччині. У Мукачеві плетуть шкарпетки й виготовляють свічки. А бренд продовжує розширювати географію і шукає нових майстрів.
«Якщо у вас є унікальне вміння робити кераміку чи працювати з деревом, чи в’язати, звертайтесь до нас, і, я думаю, що ми знайдемо якісь варіанти співпраці», — Влад Любченко, співвласник компанії TARLINI home.
Нагадаємо, харківська «Каша маслом» переїхала до Чернівців і годує клієнтів «як удома».
Також ШоТам розповідав, як харківський бренд виготовляє парфуми для українських артилеристок.
Як ми відкрили свій «Пункт незламності»: з генератором, Starlink і настолками. Кейс «Солом’янських котиків»
«Пункт незламності» – місце, де можна зігрітися, випити чаю та підзарядити телефон у разі блекауту....
Ваші конкуренти вже роблять це. 10 важливих порад для бізнесу від топ-підприємця
Український бізнес зіштовхнувся з черговою кризою на тлі повномасштабної війни. Але наших підприємців не зламати:...
Кризовий центр став бойовим. Як ветеранська ГО «Бандерівський Схрон» перейшла на військові рейки
«Бандерівський Схрон» – саме під такою назвою існував перший і єдиний в Україні кризовий центр...
«Замовити Starlink – просто, але є нюанс». Як купити та налаштувати «коробку з космосу» від Маска
Їх двоє, і вони – команда. Ная та Павло почали волонтерити ледь не з першої...
