Новини, якi надихають!
Пiдтримати
Звяжіться з нами
viber image 2019 05 28 22 41 40 viber image 2019 05 28 22 41 40

Економіка

Темна сторона равлика. Що треба знати, перш ніж відкривати равликову ферму

Опубліковано

01.06.2019

Купив тонну равликів, закинув їм корму, зібрав восени врожай у десять тонн – і на експорт, а там уже з розкритими обіймами вичікують ресторатори з грошима. Так про равликову ферму думають дилетанти.

Насправді це таке ж фермерство – з усіма його недоліками і ризиками, розповідає Михайло Дем’ян, власник першої равликової ферми на Закарпатті. Вона, до речі, так і називається – Закарпатська равликова ферма.

Читайте такожНа Київщині вирощують равликів для європейського стол

Він розповів “ШоТам?” про усі небезпеки, з якими зіштовхнувся сам на початку створення равликового бізнесу.

Михайло Дем’ян (у центрі) – закарпатський равликовод з трирічним стажем

Як став равлиководом

Равликова ферма підприємця Михайла Дем’яна розташована у Нижньому Селищі (Закарпаття). Харчових равликів, що з виду Хелікс Мюллер, вирощує разом з партнером по бізнесу третій рік. Каже, вирішив спробувати, бо також попався на чутки про надзвичайну прибутковість бізнесу.  

Читайте такожНа Рівненщині ІТ-фірма вирощує равликів на експорт

Ферму равликовод заснував, бо чув про надзвичайну прибутковість бізнесу

Спочатку тренувався вирощувати харчового равлика вдома і пробував реалізувати його. Потім пройшов навчання у країнах Європи.

 Вартість одного дня перебування на навчанні в Європі – десь 100 євро. Але довелось, бо навчання, яке пропонують у нас в Україні  – одноденне, взагалі ні про що, – розповідає Михайло Дем’ян.

Думаєте, равликівництво – то легко? Тільки якщо розводите равликів як домашніх тварин, каже Михайло

Рік пішов на облаштування ферми та розведення маточного стада. Каже, благоустрій ферми – недешеве задоволення: після 50 тисяч доларів витрат компаньйони уже перестали рахувати гроші.

“Здається, що ферма з равликами – то просто: купив, вони собі паруються, тільки годуй і поливай, а як розплодяться, можна продавати пачками у ресторани. Якщо думаєте так, краще тримайте ахатіну (вид домашнього равлика – авт.)  у домашньому акваріумі, – каже равликовод”, – каже Михайло.

Як обладнати равликову ферму

На початку розмови Михайло особливо наголошує на тому, що при створенні ферми треба вкластись не тільки у закупівлю маточного стада (равликів, які потім відкладуть ікринки, з яких і виросте равликовий врожай – авт.), а ще обладнання та аренду приміщення, винаймання кваліфікованої (або хоча би сумлінної) робочої сили. [3] 

Читайте також: Від жаб’ячих лапок до молока ослиці: п’ять “скажених” українських ферм

І обов’язково у витрати включіть свій власний час – чомусь ми не звикли його рахувати, але це теж гроші, – каже Михайло Дем’ян.

Ферма існує уже третій рік і встигла стати туристичною родзинкою Закарпаття

Підприємці планували вирощувати 10 тонн равлика з тонни репродукційного стада. Для цього обладнали приміщення у 250 квадратів – маточну репродукційну залу, і поле у півгектара – для вирощування равликового врожаю.

Підсобні приміщення та склад уже не рахую. Також врахуйте, що для вирощування 10 тонн равлика треба 11 тонн корму.

Причому, для складу недостатньо якогось підвалу, інакше корм зіпсується і це впливатиме на здатність равликів паруватись.

Взагалі готуйтесь до того, що будь-який нюанс впливатиме на їхню репродукційну здатність: не та вологість – не паруються, щось не так з кормом – не збираються розмножуватись, проблема з температурним режимом хоча би на пів градуса – і це теж вплине на особисті стосунки між молюсками. 

Читайте такожЗ льоном і коноплями: ферма на Чернігівщини виготовляє 15 сортів масла

Для того, аби простіше контролювати ці нюанси, підприємці встановили контролер, систему вологого туману, яка підтримує потрібний рівень вологості, датчики температури.

Так виглядає равликова ікра. Її треба вручну вибирати з торфяної суміші

І все ж треба постійно самому моніторити, що відбувається у репродукційній залі. Равлики чутливі до змін, тому треба потрапити в десяточку і з раціоном, і температурним режимом.

Замитнення і логістика в Європу лежить на плечах фермера.

“Не буває так, щоб рефрижератор приїхав одразу, забрав равлика, а ми тут же отримали гроші  – і всі щасливі. Тому обов’язково треба мати свою холодильну камеру для зберігання врожаю”, – каже Михайло.

Окрім того, холодильник – одна з умов внесення підприємства у список уповноважених експортерів України.

Як з тонни отримати десять

У перший рік підприємці встановили планку на врожай у 10 тонн равлика. Почали з 750-800 кілограм. І  – десяти тонн не отримали.

Читайте також: Найдорожчий сир – з ослячого молока: директор училища про те, як створити ферму віслюків

Якщо людина в перший рік з тонни хоче отримати врожай у 10 тонн равлика, треба планувати усі витрати як на 15 тонн.

Важливий нюанс перед стартом справи – врахуйте, що справжній корм для равлика в Україну завозиться під замовлення. Є три види корму – для репродукції, малька та відгодівлі.

Страви з равликів, підготовлені для дегустації

Але в Україні його нема: треба або імпортувати з Європи (і розмитнення збільшує ціну корму на раз), або імпортувати основу для корму і взяти на себе відповідальність щодо наповнювача основи.

Формально в Україні немає корму для равликів. Коли у 2018 році купляли, там було написано не “корм для равликів” на мішках, а “корм для перепелів”.

Старт репродукції треба починати після того, як равлик встиг оклигати, набрати енергію для спаровування і відкладання ікри. Її равлик відкладе у спеціально підготовлену земляну суміш, а сам, скоріше за все, помре. Зазвичай після відкладання ікри залишається максимум 10-15% живих особин – і це природно, каже Михайло.

Равлик відкладає ікру в суміш, яка знаходиться в горщиках. Зо 200 горщиків з торфяною сумішшю важать загалом до 10 тонн

Після збору ікра поміщається в інкубатор з ретельно підібраним температурним режимом. Маленькі равлики інкубуються у маленьких коробочках, всередині яких треба кожного дня перевіряти вологість із допомогою вологоміра. Слідкувати, аби не пропустити той момент, коли равлика час переміщати до холодильника.

Тут равлики ростуть та набираються сил

“Якщо пропустити будь-який з тих етапів, замість запланованих на цей рік 10 тонн врожаю, фермер може отримати 2 тонни, 5 тонн, а може статись так, що у нього не виросте равликів першого класу”, – каже Михайло.

Дорослий равлик ділиться на три класи. До першого класу відносяться найбільші молюски, до третього – найменші, “некондиція”.

“Він дуже маленький, його зберігати не рентабельно – він не має енергії, аби перезимувати. А якщо його випустити на наступний рік вирощувати, виросте набагато раніше, ніж основна маса, раніше почне відкладати ікру, і тоді при зборі врожаю матимемо знову третій клас”, – каже Михайло.

Прибутки і як вийти на самоокупність

Равликівництво  – малоприбуткова справа, каже Михайло.

Цілий рік мучитися, вкладати купу грошей-часу-нервів, аби отримати з 10 тонн 15 тисяч євро. В Україні зараз дуже велика собівартість самого равлика: 1,5 -2 євро за кілограм живого равлика. Приготований – дорожче, але то прерогатива ресторанів, кафе, дегустаційних залів.

Читайте також: Сирний бізнес на останні 300 гривень. Історія сироварні “Скажи Cheese”

Окрім того, розповідає Дем’ян, равлик не користується великим попитом в Україні, бо українці поки ні фінансово, ні морально не готові їсти равликів.

Українці поки не готові їсти равликів, каже Михайло Дем’ян – ні фінансово, ні морально

Непогана модель виходу равликового господарства на прибутковість – позначити себе на туристичній мапі.

“Закарпаття вигідно вирізняється від інших регіонів кількістю туристів, тому ми налагодили співпрацю з туристичними агентствами. У нас на фермі можна замовити екскурсію і дегустацію равликів”, – каже Михайло.

Особливості європейського равликівництва

У Європі равликова ферма загалом не є основним джерелом доходу бізнесмена, розповідає Михайло. Виробничі потужності ніколи напряму з фермером не працювали і не працюють. Їм нецікаво купляти 10-15 тонн равлика, у них для того є посередники. Вони мають зобов’язання – поставити певну кількість равлика на рік.

Читайте також: В Україні збудували ферму з вирощування дієтичного африканського сома

Багато європейських фермерів користуються грантами від уряду. Так, знайомі Михайла облаштували нову ферму вартістю 110 тисяч євро: 50 тисяч – їхні, 60 їм презентувала держава.

Працівники Закарпатської равликової ферми зі своєю продукцією – часті гості фестивалів та фудфестів

І те, вони ще ретельно подумали, чи треба це їм. 

Європейцю собівартість равлика виходить, як і українцю, у 1,5 євро, але він продає равлика за 3,5 євро, і має на кілограмі 2 євро, на одній тонні – 2 тисячі, на 20 тоннах – 20 тисяч євро відповідно.

Поради майбутнім равлиководам

“Якщо людина дуже сильно хоче стати равлиководом, то моя порада – купити собі ахатіну і тримати її вдома в акваріумі. Не конкуренції боюся: тут конкуренції нема, бо це міжнародний ринок –  там десять ферм плюс, десять  мінус – без різниці”, – зазначає Михайло.

Читайте також: Під землею на Волині вирощують кілограмові цитрусові

Якщо людина збирається останні гроші вкласти у равликову ферму і не виробляти хоча би 50 тонн равлика при цьому, підприємство буде збитковим, розповідає равликовод. І радить: аби справа була прибутковою, треба вирощувати равлика в промислових масштабах.

Економіка

Топ топів: 37 неймовірних українських виробників, які стали героями статей на ШоТам

Опубліковано

Ми багато пишемо про товари українського виробництва, але інколи на Фейсбуці ШоТам ще зустрічаємо питання наших підписників “Що такого цікавого можна купити в українських виробників?”.

Багато чого! Від прекрасного посуду, який не зустрінете більше ніде, до дивовижного етноодягу, який в українських дизайнерів замовляють з-за кордону. Тому ми вирішили зробити для вас добірку… наших добірок про українських майстрів, які виробляють речі, не гірші від закордонних. 

Перша добірка добірок – про сукні з вишивкою, сумки від Малевича і дорогезні старі джинси. 37 крутих українських брендів чекають на вас за посиланнями. Хтось із них точно виявиться вашим.  

Топ брендів сумок: авоськи з масажних накидок та сумки від Малевича

Ці виробники відійшли від традиційних форм сумок, а натомість створюють щось не просто оригінальне,а  інколи й шокуюче. 

“А що, так можна було?” – спитаєте ви, почувши про сумки з веганського паперу. А чи чули, щоб можна було носити улюблену книгу замість сумки?

Усе це справа рук українських брендів. Сумки-конструктори за 1200 гривень, авоськи з масажних накидок на автомобільні сидіння – неймовірно стильні – за 600 гривень, або мінімалістичні й лаконічні з акцентами у вигляді чорних квадратів – за 12 тисяч гривень. Словом, кожна тут знайде собі вмістилище для улюблених речей до смаку  і по кишені. 

Підбірка брендів, від яких у захваті голлівудські зірки: піжама для героя і капелюхи по 30 тисяч гривень

Українська мода підкорює світ – та що там світ: зірки Голлівуду походжають у вишиванках, сукнях, капелюхах та піжамах від українських дизайнерів. Чи по кишені вам капелюх, який одягає Мадонна? Хотіли б собі піжаму, яку носить капітан Марвел?

Якщо для вас важливі бірки та бренди, подивіться на голлівудських зірок, які з задоволенням носять українське. Серед них Сандра Баллок, яка походжає у сукнях ELENAREVA від 20 тисяч гривень,, Дакота Джонсон у сяючому сріблястому платті за 700 євро від BEVZA, а ще короткий пуховик ienki_ienki, від якого у захваті топ-модель Белла Хадід та акторка Джуліана Мур. 

Хто з зірок світового масштабу у захваті від вишиванок, і що такого цікавенького створив спеціально для Мадонни український дизайнер, читайте у огляді від ШоТам.  

Найекологічніші українські тренди, або Сотні доларів за старі-нові джинси

Екологічність сьогодні не просто тренд, а необхідність.  Ви знали, що текстильна індустрія сьогодні – найбільший забруднювач чистої води? Стурбовані такими тенденціями українські бренди одягу почали впроваджувати екосвідомість серед покупців.

Одні концентруються на тому, щоб зробити виробничий процес більш екологічним, і виготовляють новий одяг з перероблених матеріалів. Інші – пропагують розумне споживання, працюючи з переробленими речами Такі бренди найчастіше називають себе “eco-friendly”. Раптом вам цікаво дізнатись про українські бренди, які підтримують культуру апсайклінгу та турбуються про навколишнє середовище?

У статті розповідаємо про сімейний дует українських дизайнерів Ксенії та Антона Шнайдерів, які переробляють близько 5 тонн деніму на рік. А закуповують його у секонд-хендах. Вони можуть перешивати у такий спосіб навіть власні колекції. Пара їхніх джинсів коштує $375.

А ще розповідаємо про бренд в’язаних светрів, що використовує не використану у виробництві пряжу, яку викуповує у відомих будинків моди. Ще розповімо про дизайнерку Rcr Khomenko, яка створила власний бренд одягу, поєднавши казки та секонд-хенд. 

Сакральне у буденному: найкрутіші бренди вишиванок, які бачив світ

Чи сприймаєте ви вишиванку як повсякденну одежу? Чи досі одягаєте її тільки на великі державні свята?

Якщо ви хочете чогось ультрасучасного, але щоб водночас і холодком давнини та незбагненності віяло, тоді ці сім етнобрендів ми підбирали спеціально для вас. 

Так, у Foberini ви отримаєте не просто вишиту сорочку: пишні рукави, кольорові контрасти. І сакральну символіку – засновники бренду стверджують, що мають на меті відродити стародавні символи в сучасному дизайні. Вбрання бренд має на всі випадки життя – навіть для вдумливих ранкових прогулянок морським узбережжям.

Не можна тут не згадати про бренд Ethodim. Тільки подившись на їх пальта з гуцульськими китицями, можна мимоволі пожалкувати, що холод відступає.  

У Ethodim кажуть: українська вишивка виглядатиме прекрасно на будь-якій сукні чи сорочці, у будь-якому кінці світу. Щоб це довести, запросили на фотосесію з вишиванкою темношкіру американську модель Роксі Монро. А наскільки вона прекрасна в українському етнічному вбранні – дивіться за посиланням. 

Скільки коштує природність? Добірка брендів, які шиють речі з льону

Купляти собі в гардероб речі з льону – це ніби повернення в стародавні часи, коли простота і натуральність були чимось буденним. Природність, кажуть, ніколи не виходить з моди, а тому ми в ШоТам зробили вічнозелену підбірку речей з льону. Це й бренд Chistotel з помірними цінами, де лляну сукню ви купите не дорожче за 1400 гривень, і блузи та спідниці від 400 гривень. Або от Yoko By Heart, які дотримуються східної філософії і на додачу до натуральних суконь від 1460 гривень пропонують лляні ж тюрбани. Усього брендів, які шиють свої вбрання із тканин, якими користувались ще наші прабабці, тут вісім. Переходіть за посиланням і обирайте для себе той, який прийдеться до смаку. 

Читати далі

Економіка

В Україні розпочали будівництво маршрутного елеватора

Опубліковано

Компанія «Кусто Агро» будує маршрутний елеватор в Жмеринці на Вінниччині, повідомила пресслужба агровиробника.

З його введенням в дію компанія матиме змогу відправляти 54 вагони в порт — це дозволить швидше розвантажувати елеватор, підвищити оборотність власних вагонів та швидше виконувати контракти.

«У компанії проблема — немаршрутні елеватори, тому кількість сировини, яку вивозили в середині і наприкінці осені була низькою. Перевагу отримали великі агрокомпанії, які мають маршрутні елеватори і можливість формувати маршрутні відправки», – зазначила перший заступник генерального директора «Кусто Трейдинг і Логістика» Олена Бескупська.

У пресслужбі зазначають, що оскільки земельний банк компанії виріс, кількість продукції збільшилася, стає тим більше важливим дотримуватись правильної оборотності, щоб чітко розділяти ризики.

Читайте також: В Україні розробили мобільний додаток для аграріїв

Історія компанії

“Кусто Агро” є частиною міжнародного холдингу Kusto Group, заснованого наприкінці 90-х років. Історія компанії почалася з гірничо-видобувної галузі і на сьогодні включає в себе проекти у нафтовій промисловості, енергетиці, девелоперській діяльності, виробництві будівельних матеріалів та сільському господарстві.

Kusto Group реалізує проєкти в Україні, Казахстані, Росії, В’єтнамі, Китаї, Туреччині та Грузії. “Кусто Агро” була заснована для побудови вертикально-інтегрованої компанії в аграрній галузі України.

Читати далі

Економіка

Яблука з Донеччини вперше експортували на Ближній Схід

Опубліковано

Підприємство “Сади Донбасу” вперше експортувало партію яблук на Ближній Схід. Про це повідомляється на сторінці у фейсбуці Проєкту USAID “Економічна підтримка Східної України”.

Як зазначається, представники підприємства у лютому взяли участь у двох міжнародних виставках, які у відбулися у Берліні та Дубаї. На цих виставках фахівці ТОВ “Сади Донбасу” знайшли потенційних партнерів, дізналися про нові види упаковки, вимоги міжнародного ринку до поставок товару. 

Які особливості експорту?

Цими днями перший контейнер з яблуками успішно прибув до Катару.

“Покупці поставили нам вимоги – вони люблять червоні яблука, тож 70% мав складати червоний колір. Також були вимоги до пакування – по 18 кг в ящик з підложкою під кожне яблуко. З цим ми впоралися, але мали певні виклики. На Донеччині відсутні великі контейнери-холодильники, тому шукали в інших регіонах. Врешті авторефрижератором яблука відправили до Одеси, а звідти у контейнері морем до Катара. На цю доставку пішло 27 днів”, – розповів фінансовий директор ТОВ “Сади Донбасу” Сергій Остапець.

Попит на черешні

Також на цих виставках яблуками з Донеччини зацікавилися інші покупці з ОАЕ, Індії, Єгипту. Зараз підприємство розглядає умови подальшої співпраці з ними.

Читайте також: Україна потрапила до топ-трійки країн із постачання м’яса птиці до ЄС

Також великий інтерес у закордонних покупців викликала можливість поставки черешні. Зараз фахівці підприємства обговорюють можливість кооперації із запорізькими колегами, аби зробити цю доставку літаком. Сергій Остапець каже, від холодильника з їхнього складу до замовника в Дубаї черешню можуть доправити за добу.

“Черешня зберігається менше, ніж яблука. Але цей новий виклик – і нові можливості водночас. З саду ягоду потрібно швидко охолодити, так вона зберігатиметься довше. Щоб зробити поставку черешні, нам потрібна нова сортувальна лінія, у покупців до ягід високі вимоги. Зараз розглядаємо варіанти будівництва лінії. Ми почали обговорювати цей експорт із запорізькими колегами, які теж вирощують черешню. Ведемо переговори ще з одним підприємством Донецької області. Якщо будемо кооперуватися, партія товару буде більшою, так вигідніше і нам, і їм. Нами активно цікавляться в Азії і на Ближньому Сході”, – поділився планами Сергій Остапець.

Торік “Сади Донбасу” почали співпрацювати з Проєктом USAID. Серед головних напрямків співпраці – розвиток нових ринків, агрономія та сертифікація безпеки виробництва. Також працюватимуть над залученням інвестицій та модернізацією виробництва.

Цього сезону “Сади Донбасу” планують збільшувати партії експортного товару і кращі практики пакування впровадити для продажів у торговельних мережах України.

Читати далі

Економіка

Glovo запускає першу «хмарну кухню» в Україні: як це працюватиме

Опубліковано

В Україні запрацює перша “хмарна кухня” від компанії Glovo. Починають з Києва, передає The Village Україна.

Зазначається, що першими партнерами «хмарної кухні» у Києві стали заклади Kitaika, 3B Café, Torisho, Menya Musashi, мережі Berliner Döner та Foodz Ukraine.

Як працює “хмарна кухня”?

«Хмарна кухня» – формат роботи закладів, коли вони обслуговують замовлення клієнтів тільки онлайн або телефоном.

«Це вдала опція, що дасть змогу закладам переналаштувати процес роботи, забезпечити завантаженість кухні та розширити мережу доставок. У підсумку це дасть можливість зберегти бізнес, робочі місця та клієнтів в умовах кризи», – коментують у Glovo.

Також наголошується, що поява «хмарних кухонь» розширить локальні можливості користувачів сервісу: так ще більше мешканців зможуть замовляти їжу з ресторанів, які фізично розташовані в інших районах міста. Водночас доставку обіцяють здійснювати за 45 хвилин.

Читайте також: У Києві запрацювала доставка готових алкогольних коктейлів

«У нинішніх реаліях утримувати ресторан заради доставки часто не рентабельно, тому 70% наших проєктів законсервовані під час карантину. «Хмарна кухня» дає змогу нам швидко розгорнути проєкт без додаткових витрат: немає потреби у великих площах, інвестиціях у гарний інтер’єр, меблі, посуд. Власне, тому ми й увійшли до Cook Room одразу з трьома ресторанами», – каже Анна Проценко, керівниця мережі ресторанів 3bCafe, Menya Musashi й Torisho.

Відкриття перших Cook Room компанія Glovo розпочала з Барселони у 2018 році, а сьогодні вони функціонують у Мадриді, Буенос-Айресі, Лімі, Мілані та Сантьяго. 

Хто такі Glovo 

Glovo – міжнародний сервіс доставки, який розпочав роботу в Україні у жовтні 2018-го. Працює у Києві, частково у Київській області, ще у 15 містах країни.

Читати далі

Економіка

На Миколаївщині учасники бойових дій створили кооператив і будуватимуть теплиці

Опубліковано

Сільськогосподарський обслуговуючий кооператив «ОБЕРІГ-Агро», який створили учасники бойових дій на Донбасі з Миколаївської області, отримає допомогу від Канади на будівництво теплиці та лінії для брикетування. Про це повідомляється на сайті uhbdp.org.

Об’єднались, щоб заробляти

Як зазначається, захисники України та члени родин загиблих воїнів з Доманівської та Мостівської ОТГ Миколаївської області об’єднались у кооператив, щоб заробляти на життя та мати можливість підтримувати родичів загиблих у війні на Донбасі. У створенні об’єднання їм допомогли консультанти Фонду «ЛАСКА», який у Миколаївській області є партнером Українського проєкту бізнес-розвитку плодоовочівництва (UHBDP), що фінансується Міністерством міжнародних справ Канади, співфінансується та реалізується Менонітською Асоціацією Економічного Розвитку (MEDA).

А у березні 2020 року проєкт розвитку кооперативу «ОБЕРІГ-Агро» виграв грант та протягом цього року отримає грошові кошти від Манітобської ради з міжнародного співробітництва (MCIC), Канада. Грантовий проект також підтримує Менонітська Асоціація Економічного Розвитку (MEDA).

“Для нас будівництво теплиці та лінії для брикетування – це насамперед створення робочих місць, зайнятість мешканців району, впевненість у завтрашньому дні. Наш регіон достатньо кризисний, є великий дефіцит робочих місць, – каже керівник СОК «ОБЕРІГ-Агро» Володимир Федоренко. – Крім того, ми плануємо вирощувати томати, огірки та зелень, насищати місцевий ринок вітчизняною продукцією, бо зараз у нас на прилавках, не повірите, турецькі овочі”.

Читайте також: В Україні почнуть виготовляти консерви з равликів

Що відомо про кооператив

До кооперативу входять 18 учасників та учасниць, 12 з яких – чоловіки-учасники бойових дій, з яких двоє мають інвалідність, і 6 жінок.

Члени кооперативу планують виробляти брикети для всіх видів твердопаливних котлів та пічних груп з відходів сільськогосподарського виробництва, вже існують попередні домовленості щодо придбання сировини. Брикети готові придбавати школи, дитячі садочки, медичні амбулаторії. Частину готової продукції члени кооперативу планують передавати сім’ям загиблих добровольців та учасникам бойових дій.

“Проєкт спрямований на надання життєздатних варіантів бізнесу та нарощування економічного потенціалу учасників кооперативу та їх родин, поки вони не стануть на ноги”, – пояснює координатор Володимир Терновський.

Місцева влада, коли дізналась про очікувану підтримку з канадського боку, також вирішила підтримати СОК.

Грантовий проєкт в Україні супроводжуватимуть спеціалісти Фонду «ЛАСКА».

MEDA – міжнародна організація економічного розвитку, місією якої є створення бізнес-рішень для бідності. Заснована в 1953 р. групою підприємців-менонітів, співпрацює з людьми, які живуть у бідності, сприяє започаткуванню, розвитку та підтримці малого та середнього бізнесу в регіонах, що розвиваються та по всьому світу.

MCIC – міжнародна організація, що підтримує Цілі сталого розвитку. Заснована в 1974 році у Вінніпезі, Манітоба, вона являє собою коаліцію з більш ніж сорока організацій, які займаються фінансуванням та сприянням міжнародного розвитку.

Читати далі

Економіка

22-річний український підприємець створив авторську фінансову гру

Опубліковано

У Маріуполі 22-річний підприємець Максим Науменко створив авторську фінансову гру. Про це повідомляє «Бізнес-Схід».

Зазначається, що проєкт USAID «Економічна підтримка Східної України» в минулому році організував бізнес-школу для молоді Маріуполя. Учасники курсу з підприємництва отримали корисні знання про те,  як втілити свою бізнес мрію в життя та стати успішним підприємцем. Під час навчання Максим Науменко захопився фінансовими іграми та згодом розробив авторську фінансову гру.

Власна справа 

Після завершення навчання у Приазовському державному технічному університеті Максим Науменко вирішив стати підприємцем. 

З дитинства з братом він любив робити з дерева різні поробки. Тож його перша справа – виготовлення сувенірів з дерева: дошки, підставки, органайзери.

Захопили фінансові ігри

Торік влітку Максим взяв участь у бізнес-школі, яка проводилася у Маріуполі за сприяння Проєкту USAID «Економічна підтримка Східної України». Бізнес-тренер Віталій Захарчук розповідав про трансформаційні фінансові ігри, які змінюють мислення людей, сприяють розвитку фінансової грамотності.

«Я став вивчати ці ігри. Згодом придбав собі одну, почав з друзями грати. Але я бачив, що в реальності це зовсім не так працює», – ділиться двадцятидворічний Максим Науменко.

З того часу думка про створення власної гри його не залишала. Підприємець почав навчатися цій грі і створювати свою. Витратив на це кілька місяців, тестував з друзями, радився з експертами, удосконалював і переробляв. Максим каже, що гра зазнала десять переробок.

У чому особливість гри

Гра складається з трьох видів кола. На кожному є різні картки – свого роду виклики-завдання. Кола різні – одні для тих, хто витрачає час і свої таланти, працюючи на інших людей. Інші кола для тих, хто сам дає роботу іншим і володіє активами. Долаючи виклики, учасники гри здобувають фінансовий досвід. Одним з нових ігрових ресурсів у розробці Максима став вільний час. Гравці розпоряджаються не лише грошима, а і своїм часом, від чого врешті залежить їх дохід.

«Загалом у грі 272 картки, нещодавно я додав картку “вірус”. Вона впливає на все, що відбувається на ринках та біржах. Є такі ситуації, які кардинально можуть змінити бізнес, ця картка одна з таких. Учасники гри думають, як вижити за таких умов. Деякі види бізнесу закриваються, водночас є такі, які мають більші прибутки – сфера торгівлі продуктами, станції обслуговування з ремонту автомобілів, виробники ліків. Це дуже перегукується зараз з нашою реальністю», – каже молодий підприємець.

Читати далі

Тренди

ДОПОМОГА
ШоТам

Підтримай наш проєкт, щоб ми могли надихати ще більше українців змінювати країну.