Суспільство
Освітній стартап українки в США об’єднав мільйони користувачів
Підтримай ШоТам
Харків’янка Влада Лоткіна заснувала в США освітній стартап, який допомагає покращити комунікацію між школою та батьками учнів.
Про це пише Укрінформ з посиланням на Голос Америки.
Зазначається, що безкоштовна платформа ClassTag має вже кілька мільйонів користувачів – 25 тис. шкіл.
Про засновницю
Лоткіна – випускниця відомої бізнес-школи Вортон (Wharton School of the University of Pennsylvania), яку свого часу закінчили Ілон Маск і Воррен Баффет. Вона родом з Харкова, де вивчала фінанси в Університеті імені Каразіна, і десь після другого курсу почала підробляти у свого тата, підприємця.
У 22 роки дівчина вступила на MBA до Вортона. За її словами, для навчання там дуже важлива англійська, тому що ти конкуруєш із носіями мови, математика – також англійською. І загалом щоб потрапити в топшколу, треба набрати дуже високий бал.
Як зародилась ідея стартапу?
Проблема комінкації між школою та батьками зацікавила Лоткіну, коли її дочка в Нью-Йорку пішла до школи.
«Я почала отримувати різні комунікації для батьків у вигляді записок в рюкзаку, якихось там папірців на дверях школи, календарів і в загальному десятки різних методів комунікації. Природно, це жахливо, важко за цим прослідкувати, тому що більшість батьків незважаючи на рівень достатку, мають роботу або роботи, всі зайняті, а якщо у них кілька дітей, то взагалі можна збожеволіти з цими всіма листуванням і папірцями», – розповіла жінка.
Так не повинно бути, вирішила українка. Вона провела опитування онлайн серед батьків у своєму класі, і випадково серед батьків опинився чудовий програміст і підприємець, який мав кілька компаній. «Я вирішила, що це саме той партнер, із яким я дуже хочу працювати», – сказала Лоткіна.
«Стартап ми офіційно зареєструвати у 2015-му році, і тривалий час мій партнер в ньому працював на повну ставку, а я – у вихідні дні або до початку роботи. У 2018 я звільнилась і сфокусувалась на стартапі», – розповіла жінка. На той час вже був прибуток від стартапу.
Читайте також: Як із бійців зробити зварювальників. Успішний кейс роботи з ветеранами на Запоріжжі
Лоткіна зізнається: залучати перші інвестиції достатньо довго й складно. У нову справу довелося вкласти власні кошти. «Мені вдалося фінансувати стартап і фактично довести його до прибутку із цими коштами та інвестиціями з друзів і родичів. А пізніше ми потрапили до акселератора стартапів Newark Venture Partners, куди приходять, коли вже є 20-30 тисяч доларів місячної виручки. І потім все пішло-поїхали, почали підключатись різні люди, фонди, інвестори», – додала жінка.
Зараз в компанії Лоткіної працює близько 60 людей. «В Америці вісімнадцять, у нас велика група розробників у Києві, є велика група на Філіппінах, яка робить технічну підтримку. Тобто ми завжди працювали віддалено, процеси були відбудовані, тож пандемія та закриття на нас ніяк не вплинули», – поділилася Лоткіна.
Говорячи про ідею стартапу, вона зазначає: для комунікації між батьками й учителями вже не вистачає, скажімо, батьківських зборів. Насамперед, це викликано тим, що батьки сьогодні очікують від шкіл іншого, як в Україні, так і в Америці. Взагалі батьки вже виросли з іншими очікуваннями. Хочемо ми цього чи ні, у нас відбувається моментальне спілкування через різноманітні месенджери. І ми очікуємо такого ж і від шкіл, що стосується найдорожчого, найважливішого для нас як для батьків.
«Ми хочемо, щоб школи нам давали більше інформації, щоб ми більше розуміли про те, як проходить день, як ми можемо допомогти дитині, які завдання вони виконують. Це один з основних факторів того, чому виникла необхідність в такій платформі», – зазначила Лоткіна.
Другий момент: що стосується саме Америки, що тут дуже різношерсте суспільство, де значна частина батьків або бабусь і дідусів не говорять англійською. Але треба, щоб вони отримували інформацію, розуміли взагалі, в чому справа і реагували. Тож вони повинні, як мінімум, розуміти, що там написано. «Ми маємо автоматичний переклад на 60 мов», – зауважила Лоткіна.
Читайте також: Вишивають спогади вручну — засновниця бренду White and Stripe Тоня Булгакова про «смугастий» бізнес
Крім того, є специфічна для Америки тема – волонтерство, яке тут дуже розвинене, і в тому числі в школах. Від батьків очікується, що вони будуть постійно залучені в якісь волонтерські заходи, і для цього потрібна велика координація. Тому на платформі теж вбудовані такі моменти, де ці волонтерські заходи можуть відображатися.
Лоткіна назвала основні переваги свого стартапу. Перше – можливість комунікувати, достукатися до кожного з батьків, усунення мовних і технологічних бар’єрів, і це будує фундамент ефективної комунікації.
Другий момент – це економія часу. «Наприклад, коли сьогодні потрібно робити той же розклад батьківських зборів або якихось волонтерств для батьків, це все забирає багато часу, все потрібно координувати. А у нас на платформі це все відбувається автоматично. Автоматична система нагадає батькам, вчитель побачить, і так далі», – розповіла жінка.
І третій момент – це інтеграція платформи ClassTag у шкільні технології. «Сьогодні це особливо важливо, коли школи віртуальні або працюють за змішаною моделлю, коли якісь уроки віртуально, а якісь очно. Тому тепер ми інтегрувались із Google Classroom, який використовують більшість американських шкіл», – зазначила Лоткіна.
Вона додала: «Також ми придумали таку чудову програму ClassTag Rewards, яку дуже люблять вчителі. На мій великий подив, вчителі в США, як і в Україні, мало заробляють і витрачають сотні доларів зі своєї кишені щороку на різноманітні матеріали, канцтовари й книги для свого класу. І ми вигадали систему, коли ми дозволяємо брендам бути спонсорами цих класів на нашій платформі, вони можуть рекламувати себе батькам і вчителям. Ми беремо частину доходів від цієї реклами і ми це спрямовуємо на таку програму, де вчителі щомісяця здобувають «монетки» з розрахунку на те, як учитель і як батьки взаємодіють, наскільки вони активні. Й ці «монетки» вчителі можуть використовувати на різні безкоштовні товари, матеріали, книги. Для нас це насправді така важлива місія, навіть незважаючи на те, що ми ще невелика компанія, що росте швидко, ми можемо дійсно робити такий дуже важливий внесок».
Для вчителів і батьків сервіс безкоштовний.
Від чого отримують прибутки?
Прибуток компанія отримує у кілька способів.
«У нас є два типи монетизації. Першим джерелом виручки для нас були бренди, які рекламуватись у нас на платформі, і потім ми частину цих грошей повертаємо назад у вигляді подарунків, допомоги вчителям. Для брендів це дуже класно, бо вони все більше піклуються про свій імідж, про те, в якому контексті показують їхні бренди і їхню рекламу. Тут у них унікальна можливість для них бути не просто рекламодавцями, а спонсорами класів, допомагати освіті, вчителям. Але також ми запустили ще сервіс e-commerce, електронної торгівлі, тобто можна купити пакет товарів, наприклад, коли діти ідуть назад до школи. Це щодо безкоштовного сервісу для користувачів. А от для шкільних департаментів є розширений платний функціонал, наприклад, аналітика по всім школам і класам, адміністративний контроль», – розповіла Лоткіна.
Читайте також: Якщо не я, то хто? Як відкрити та утримувати притулок для тварин у райцентрі
Дані користувачів компанія не продає. «Як частина освітньої системи, ми маємо дуже жорстке регулювання. Ми можемо тільки показувати контекстуальну інформацію для реклами щодо шкіл: де вона знаходиться, який клас чи вік дітей (у США молодша, середня і старша школи часто розміщені у різних приміщеннях й на великій відстані – ред.) – і фактично все. У нас повна захищеність і можливість контролювати, хто й яку рекламу розміщує», – пояснила Лоткіна.
Вона зазначила, що зараз на платформі ClassTag понад три мільйони користувачів у 25 тисячах шкіл, в основному, в Америці. «З огляду на пандемію, то трафік у нас зріс за один день у п’ять разів, був різкий стрибок. Але також зросла не лише інтенсивність користування, а стиль. Адже під час пандемії це стало центром всього, що відбувається. Вчитель міг розмістити фотографію і спитати: «А як ваш ранок? Надсилайте свої фото», вони грали у віртуальні ігри, вчителі перевіряли, чи прийшов учень на віртуальний урок, – платформа набула цілком нового значення», – поділилася Лоткіна.
Кірм того, самі шкільні департаменти почали більше спілкуватись із батьками онлайн. Раніше це був односторонній зв’язок, коли батькам розсилали повідомлення про скасування уроків або якийсь інцидент, тепер же комунікація стала важливим елементом їхньої роботи.
Читайте також: «Не соромимося збирати тару біля смітників». Як в майстерні «Rere:Sklo» дають пляшкам друге життя
Також із початком навчального року, а у США в багатьох випадках це відбулось лише онлайн, учитель повинен зав’язати стосунки повністю віртуально зі своїм класом, і це дуже непросто. Стрес величезний, фактично вчитель повинен розробити два набори різних інструкцій, завдань. І звичайно, батькам теж дуже непросто.
Нагадаємо, «Фармак» інвестує близько $500 000 у два українські стартапи.
Як ми повідомляли раніше, український додаток для заміни обличчя на відео отримав $5,5 млн інвестицій.
Усі Фото: Голос Америки (Vlada Lotkina)
Підтримай ШоТам
Суспільство
Підтримай ШоТам
Національний художній музей України у співпраці зі стартапом STAMPSDAQ готує до випуску унікальну цифрову NFT-колекцію українського мистецтва.
Про це повідомили на фейсбук-сторінці музею.
Наголошується, що сучасна цифрова доба відкриває нові можливості, музей готовий експериментувати, щоб українське мистецтво стало ще ближчим до глядача.
Читайте також: Нетипова Донеччина: з’явилося відео про керамічний «Флорамік-парк» у Слов’янську
Уже на початку 2022 року після офіційного запуску торгового майданчика STAMPSDAQ усі охочі зможуть придбати NFT-версії картин:
- Олександра Мурашка,
- Олександри Екстер,
- Всеволода Максимовича,
- Миколи Пимоненка та багатьох інших класиків українського мистецтва.
Читайте також: «Даємо другий шанс на життя». Подружжя з Києва створює інвалідні візки для тварин з усього світу
NFT-колекція працюватиме на основі технології блокчейн і матиме 5 ступенів рідкісності: звичайний, рідкісний, супер рідкісний, ультра рідкісний і унікальний.
Рівні неповторності відрізнятимуться анімаційними елементами у кожній роботі. Інакше кажучи, відомі полотна NAMU оживуть на екранах гаджетів, що буде новим досвідом.
Читайте також: «Створюю автентичну геометрію». Як майстриня з Решетилівки захоплює своїми килимами ткаль з усього світу
Завдяки стартапу STAMPSDAQ колекція Національного художнього музею України, яка є інтелектуальною власністю і надбанням суспільства, стане ще доступнішою в онлайн-форматі. Ба більше, це можливість стати меценатом музею, адже з кожного придбаного NFT-токена музей отримуватиме роялті в обсязі 10% від вартості токену, що стане вагомою підтримкою наших майбутніх проєктів.
Нагадаємо, у київському Музеї Ханенків проходить виставка робіт художників із синдромом Дауна «Це мені можна».
Усі фото: facebook.com/namu.museum.
Підтримай ШоТам
Суспільство
Підтримай ШоТам
Учень 9 класу Житомирського міського ліцею №1 Михайло Шубін вигадав для своєї бабусі «сонячну кухню» та пропогує енергоощадне освітлення фонтану.
Про це повідомили у пресслужбі Житомирської міської ради.
Тема енергозбереження зацікавила Михайла, коли він перебував влітку у бабусі в селі. У бабусі немає газового постачання і хлопець розмірковував, як нагріти воду та їжу за допомогою сонячної енергії. Коли промені сонця летять, їх можна направити у такий спосіб, щоб всі вони відбивалися в одну точку, яку Михайло називає «точкою фокусу». Сюди ставиться посудина з водою чи їжею. Михайло каже, що перевірив ефективність кухонь різних форм: параболічної, коробкової та комбінованої. Кращою виявилася остання.
Енергоощадне освітлення фонтану
Дослідник також пропонує спосіб автономного енергоощадливого освітлення фонтану. Ідея у хлопця виникла під час реконструкції фонтану на вулиці Польовій у Житомирі. 14-річний дослідник критично розмірковує: світлодіодні фонарі, які надають гарний вигляд фонтану у вечірній час, використовують електроенергію від централізованого постачання. А це, на його думку, є недоліком. На дні фонтану знаходиться зливна труба, через яку проходить велика кількість води.
Читайте також: Підриває Tik-Tok та закохує в науку. Як Гліб Репіч змінює уявлення школярів про хімію
Хлопець пропонує свою ідею для підтримки однакового рівня води у фонтані, її надходження та відводу. На дні фонтану треба встановити генератор, через який проходитиме вода. Вода розкручуватиме його лопасті, при цьому вироблятиметься електричний струм, який надходитиме в акумулятор. У вечірній час енергія з акумулятора надходитиме до світлодіодних ламп, і фонтан матиме гарний вид. Важливо, що при цьому електроенергія з централізованого постачання не витрачатиметься.
Михайло підтвердив свою ідею кількома дослідами. Водопровідну трубу він помістив у генератор. За індикатор використав простий світлодіод. Під час протікання води світлодіод загорався, що свідчить про те, що вироблялася електроенергія. Інший дослід: до старої помпи від пральної машини прикріпив лопасть, а індикатором слугувала вже більша система світлодіодів. Під час пропускання води через світлодіоди, вони загорялися.
Читайте також: Лижі-водоходи та кепка для незрячих. Шість найцікавіших винаходів українців цього року
Свою ідею Михайло пропонує поєднати з фонтаном Герона, у якому підйом води відбувається без насосів. Якщо це зробити, переконаний дослідник, вийде незалежна функціональна система фонтанів з дуже добрим освітленням.
«Енергозберігаючі дитячі майданчики»
Рік тому Михайло створив ще один не менш цікавий проєкт – «Енергозберігаючі дитячі майданчики». Хлопця зацікавила ідея перетворення механічної енергії в електричну на реальних об’єктах. Такими об’єктами Михайло обрав дитячі майданчики, оскільки вони є гарним джерелом альтернативної енергетики. До того ж активність самих дітей можна використовувати з користю. Під основу каруселей Михайло пропонує закріпити магніти, а під них – кілька мотків мідних котушок. Під час катання на каруселі на основі електромагнітної індукції вироблятиметься електричний струм, який далі буде накопичуватися в акумуляторах. Його можна використовувати, наприклад, для освітлення вулиць.
Теж саме можна зробити з гойдалками.
«Під сидіння гойдалки закріпити магніт, а в упор гойдалки – котушки. Під час гойдання теж вироблятиметься електричний струм на основі явища електромагнітної індукції. Для цього типу підійде маятниковий генератор, який розрахований працювати при коливальних рухах», – пояснює дослідник. Каже, якщо такий проєкт реалізувати, то можна виробляти електроенергію у великій кількості.
Читайте також: Не можеш — не плати. Чим особлива школа шиття Tailors School, яку відзначили в ООН
Найближчим часом Михайло візьметься за нове дослідження: хоче вивчити можливості переробки листя для отримання гумусу, який можна використовувати як добриво для рослин.
Нагадаємо, на Рівненщині винахідники сконструювали саморобний вертоліт.
Усі фото: zt-rada.gov.ua.
Підтримай ШоТам
Суспільство
Підтримай ШоТам
У Львові небайдужі містяни за адресою вул. Кульпарківська, 158 заклали основу для формування «зеленого» простору із дощовим садком, водопроникною поверхнею, вертикальним і контейнерним озелененням.
Про це повідомили у пресслужбі міської ради.
Активісти розробили проєкт і перемогли у програмі «Сафарі для громад у Львові» у 2020 році. Реалізацію проєкту розпочали громадські організація «Плато» та «Тарілка» наприкінці вересня цього року.
Наразі спільними зусиллями волонтерів вдалося облаштувати дощовий садок поруч із місцем, де після дощів утворювалася велика калюжа, замінити асфальтоване покриття у внутрішній частині простору водопроникною поверхнею, перефарбувати стіни у білий колір, а також із зовнішнього боку висадити в’юнкі рослини для формування вертикального озеленення та зменшення нагрівання простору.
Читайте також: Підриває Tik-Tok та закохує в науку. Як Гліб Репіч змінює уявлення школярів про хімію
«Ми прагнемо показати мешканцям, що за допомогою простих і відносно дешевих природоорієнтованих рішень можна водночас пристосувати громадський простір до тривалих періодів спеки та інтенсивних опадів, які щороку стають помітнішими, і таким чином зробити його більш комфортнішим для користувачів», – стверджує виконавчий директор громадської організації «Плато» Микола Рябика.
Роботи відбуваються за підтримки Програми розвитку ООН в Україні, Фонду захисту біорізноманіття України, Фундації стратегічних змін і Залізничної районної адміністрації. Ініціатори зазначають, що роботи на цьому не завершуються: надалі заплановано облаштування контейнерного озеленення із місцями для відпочинку у внутрішній частині простору.
Нагадаємо, прикордонники висадили дерева у межах акції «Створюємо ліси разом».
Усі фото: city-adm.lviv.ua.
Підтримай ШоТам