Новини, якi надихають!
Пiдтримати
Звяжіться з нами

Суспільство

Освітній стартап українки в США об’єднав мільйони користувачів

Опубліковано

Харків’янка Влада Лоткіна заснувала в США освітній стартап, який допомагає покращити комунікацію між школою та батьками учнів.

Про це пише Укрінформ з посиланням на Голос Америки

Зазначається, що безкоштовна платформа ClassTag має вже кілька мільйонів користувачів – 25 тис. шкіл.

Про засновницю

Лоткіна – випускниця відомої бізнес-школи Вортон (Wharton School of the University of Pennsylvania), яку свого часу закінчили Ілон Маск і Воррен Баффет. Вона родом з Харкова, де вивчала фінанси в Університеті імені Каразіна, і десь після другого курсу почала підробляти у свого тата, підприємця.

У 22 роки дівчина вступила на MBA до Вортона. За її словами, для навчання там дуже важлива англійська, тому що ти конкуруєш із носіями мови, математика – також англійською. І загалом щоб потрапити в топшколу, треба набрати дуже високий бал.

Як зародилась ідея стартапу?

Проблема комінкації між школою та батьками зацікавила Лоткіну, коли її дочка в Нью-Йорку пішла до школи.

«Я почала отримувати різні комунікації для батьків у вигляді записок в рюкзаку, якихось там папірців на дверях школи, календарів і в загальному десятки різних методів комунікації. Природно, це жахливо, важко за цим прослідкувати, тому що більшість батьків незважаючи на рівень достатку, мають роботу або роботи, всі зайняті, а якщо у них кілька дітей, то взагалі можна збожеволіти з цими всіма листуванням і папірцями», – розповіла жінка.

Так не повинно бути, вирішила українка. Вона провела опитування онлайн серед батьків у своєму класі, і випадково серед батьків опинився чудовий програміст і підприємець, який мав кілька компаній. «Я вирішила, що це саме той партнер, із яким я дуже хочу працювати», – сказала Лоткіна.

«Стартап ми офіційно зареєструвати у 2015-му році, і тривалий час мій партнер в ньому працював на повну ставку, а я – у вихідні дні або до початку роботи. У 2018 я звільнилась і сфокусувалась на стартапі», – розповіла жінка. На той час вже був прибуток від стартапу.

Читайте такожЯк із бійців зробити зварювальників. Успішний кейс роботи з ветеранами на Запоріжжі

Лоткіна зізнається: залучати перші інвестиції достатньо довго й складно. У нову справу довелося вкласти власні кошти. «Мені вдалося фінансувати стартап і фактично довести його до прибутку із цими коштами та інвестиціями з друзів і родичів. А пізніше ми потрапили до акселератора стартапів Newark Venture Partners, куди приходять, коли вже є 20-30 тисяч доларів місячної виручки. І потім все пішло-поїхали, почали підключатись різні люди, фонди, інвестори», – додала жінка.

Зараз в компанії Лоткіної працює близько 60 людей. «В Америці вісімнадцять, у нас велика група розробників у Києві, є велика група на Філіппінах, яка робить технічну підтримку. Тобто ми завжди працювали віддалено, процеси були відбудовані, тож пандемія та закриття на нас ніяк не вплинули», – поділилася Лоткіна.

Говорячи про ідею стартапу, вона зазначає: для комунікації між батьками й учителями вже не вистачає, скажімо, батьківських зборів. Насамперед, це викликано тим, що батьки сьогодні очікують від шкіл іншого, як в Україні, так і в Америці. Взагалі батьки вже виросли з іншими очікуваннями. Хочемо ми цього чи ні, у нас відбувається моментальне спілкування через різноманітні месенджери. І ми очікуємо такого ж і від шкіл, що стосується найдорожчого, найважливішого для нас як для батьків.

«Ми хочемо, щоб школи нам давали більше інформації, щоб ми більше розуміли про те, як проходить день, як ми можемо допомогти дитині, які завдання вони виконують. Це один з основних факторів того, чому виникла необхідність в такій платформі», – зазначила Лоткіна.

Другий момент: що стосується саме Америки, що тут дуже різношерсте суспільство, де значна частина батьків або бабусь і дідусів не говорять англійською. Але треба, щоб вони отримували інформацію, розуміли взагалі, в чому справа і реагували. Тож вони повинні, як мінімум, розуміти, що там написано. «Ми маємо автоматичний переклад на 60 мов», – зауважила Лоткіна.

Читайте такожВишивають спогади вручну — засновниця бренду White and Stripe Тоня Булгакова про «смугастий» бізнес

Крім того, є специфічна для Америки тема – волонтерство, яке тут дуже розвинене, і в тому числі в школах. Від батьків очікується, що вони будуть постійно залучені в якісь волонтерські заходи, і для цього потрібна велика координація. Тому на платформі теж вбудовані такі моменти, де ці волонтерські заходи можуть відображатися.

Лоткіна назвала основні переваги свого стартапу. Перше – можливість комунікувати, достукатися до кожного з батьків, усунення мовних і технологічних бар’єрів, і це будує фундамент ефективної комунікації.

Другий момент – це економія часу. «Наприклад, коли сьогодні потрібно робити той же розклад батьківських зборів або якихось волонтерств для батьків, це все забирає багато часу, все потрібно координувати. А у нас на платформі це все відбувається автоматично. Автоматична система нагадає батькам, вчитель побачить, і так далі», – розповіла жінка.

 І третій момент – це інтеграція платформи ClassTag у шкільні технології. «Сьогодні це особливо важливо, коли школи віртуальні або працюють за змішаною моделлю, коли якісь уроки віртуально, а якісь очно. Тому тепер ми інтегрувались із Google Classroom, який використовують більшість американських шкіл», – зазначила Лоткіна.

Вона додала: «Також ми придумали таку чудову програму ClassTag Rewards, яку дуже люблять вчителі. На мій великий подив, вчителі в США, як і в Україні, мало заробляють і витрачають сотні доларів зі своєї кишені щороку на різноманітні матеріали, канцтовари й книги для свого класу. І ми вигадали систему, коли ми дозволяємо брендам бути спонсорами цих класів на нашій платформі, вони можуть рекламувати себе батькам і вчителям. Ми беремо частину доходів від цієї реклами і ми це спрямовуємо на таку програму, де вчителі щомісяця здобувають «монетки» з розрахунку на те, як учитель і як батьки взаємодіють, наскільки вони активні. Й ці «монетки» вчителі можуть використовувати на різні безкоштовні товари, матеріали, книги. Для нас це насправді така важлива місія, навіть незважаючи на те, що ми ще невелика компанія, що росте швидко, ми можемо дійсно робити такий дуже важливий внесок».

Для вчителів і батьків сервіс безкоштовний.

Від чого отримують прибутки?

Прибуток компанія отримує у кілька способів.

«У нас є два типи монетизації. Першим джерелом виручки для нас були бренди, які рекламуватись у нас на платформі, і потім ми частину цих грошей повертаємо назад у вигляді подарунків, допомоги вчителям. Для брендів це дуже класно, бо вони все більше піклуються про свій імідж, про те, в якому контексті показують їхні бренди і їхню рекламу. Тут у них унікальна можливість для них бути не просто рекламодавцями, а спонсорами класів, допомагати освіті, вчителям. Але також ми запустили ще сервіс e-commerce, електронної торгівлі, тобто можна купити пакет товарів, наприклад, коли діти ідуть назад до школи. Це щодо безкоштовного сервісу для користувачів. А от для шкільних департаментів є розширений платний функціонал, наприклад, аналітика по всім школам і класам, адміністративний контроль», – розповіла Лоткіна.

Читайте такожЯкщо не я, то хто? Як відкрити та утримувати притулок для тварин у райцентрі

Дані користувачів компанія не продає. «Як частина освітньої системи, ми маємо дуже жорстке регулювання. Ми можемо тільки показувати контекстуальну інформацію для реклами щодо шкіл: де вона знаходиться, який клас чи вік дітей (у США молодша, середня і старша школи часто розміщені у різних приміщеннях й на великій відстані – ред.) – і фактично все. У нас повна захищеність і можливість контролювати, хто й яку рекламу розміщує», – пояснила Лоткіна.

Вона зазначила, що зараз на платформі ClassTag понад три мільйони користувачів у 25 тисячах шкіл, в основному, в Америці. «З огляду на пандемію, то трафік у нас зріс за один день у п’ять разів, був різкий стрибок. Але також зросла не лише інтенсивність користування, а стиль. Адже під час пандемії це стало центром всього, що відбувається. Вчитель міг розмістити фотографію і спитати: «А як ваш ранок? Надсилайте свої фото», вони грали у віртуальні ігри, вчителі перевіряли, чи прийшов учень на віртуальний урок, – платформа набула цілком нового значення», – поділилася Лоткіна.

Кірм того, самі шкільні департаменти почали більше спілкуватись із батьками онлайн. Раніше це був односторонній зв’язок, коли батькам розсилали повідомлення про скасування уроків або якийсь інцидент, тепер же комунікація стала важливим елементом їхньої роботи.

Читайте також«Не соромимося збирати тару біля смітників». Як в майстерні «Rere:Sklo» дають пляшкам друге життя

Також із початком навчального року, а у США в багатьох випадках це відбулось лише онлайн, учитель повинен зав’язати стосунки повністю віртуально зі своїм класом, і це дуже непросто. Стрес величезний, фактично вчитель повинен розробити два набори різних інструкцій, завдань. І звичайно, батькам теж дуже непросто.

Нагадаємо, «Фармак» інвестує близько $500 000 у два українські стартапи.

Як ми повідомляли раніше, український додаток для заміни обличчя на відео отримав $5,5 млн інвестицій.

Усі Фото: Голос Америки (Vlada Lotkina)

Суспільство

Український «Руслан» доправив польських військових до Португалії (ФОТО)

Опубліковано

Один з найбільших транспортних літаків у світі – український Ан-124 «Руслан» – перевіз польських військових до Португалії на найбільші авіаційні навчання НАТО в цьому році.

Про це пишуть Крила.

За інформацією, 31-ша тактична авіабаза Познань-Кшешіни почала перекидання на авіабазу Бежа в Португалії на маневри Nato Tiger Meet 2021.

Військові навчання триватимуть з 2 до 14 травня.

Тактичні навчання Tiger Meet +2021 будуть імітацією реального сучасного поля бою з відображенням бойових дій в умовах загрози у всіх областях діяльності, які визначає НАТО: у повітрі, на суходолі, на воді, у кіберпросторі та в космосі.

НАТО підписало з 2018 року угоду з компанією Antonov Logistics Salis, відповідно до якого військові можуть використовувати в рамках контрактів літаки Ан-124, а також інші літаки – Ан-225, Ан-22 та Іл-76.

Читайте такожПро мерів, комуналку та безхатченків. Як книга «У міста є я!» допоможе дітям стати відповідальними мешканцями

Відповідно до цієї угоди країни-учасниці SALIS мають доступ до стратегічних повітряних перевезень негабаритних вантажів на основі узгодженої квоти льотних годин на рік.

Чинний контракт діє до 2021 року з можливістю продовження ще на п’ять років.

Читайте такожУкраїнський Clubhouse: що слухати та на кого підписатись у популярній соцмережі

Нагадаємо, «Антонов» показав етап будівництва літаків АН-178 для Збройних Сил.

Як ми повідомляли раніше, Україна модернізує три літаки для Бангладеш.

Усі фото: epoznan.pl.

Читати далі

Суспільство

В Ужгороді відкрили нову мініскульптуру (ФОТО)

Опубліковано

В Ужгороді відкрили нову міні-скульптуру, присвячену Ласло Боді – місцевому музиканту і композитору.

Про це повідомив на своїй сторінці у фейсбук Сергій Денисенко.

Автором скульптури є Роман Мурник.

Довідка

Ласло Боді народився 3 травня 1965 року в Ужгороді. Він став відомим угорським рок-співаком закарпатського походження.

Переїхав до Будапешта у віці 18 років, де відвідував курси підготовки до консерваторії.

Читайте також: Про мерів, комуналку та безхатченків. Як книга «У міста є я!» допоможе дітям стати відповідальними мешканцями

Коли Ласло Боді давав інтерв’ю пресі, майже завжди висловлював гордість тим, що має закарпатське коріння. У селі Малі Геївці досі живуть його родичі, зокрема — двоюрідна сестра.

Нагадаємо, у Києві встановили скульптуру волейболістки, яка грає Місяцем.

Як ми повідомляли раніше, на Миколаївщині колишній військовий робить діорами з історії сільського побуту.

Усі фото: facebook.com/sergej.denisenko.

Читати далі

Суспільство

Про мерів, комуналку та безхатченків. Як книга «У міста є я!» допоможе дітям стати відповідальними мешканцями

Опубліковано

В Україні бракує літератури, яка б розкривала для дітей світ функціонування міста в усіх його проявах. Що таке комунальні тарифи, навіщо потрібен міський голова, куди зникає викинуте в баки сміття. Щоб заповнити цю нішу, фахівчиня з питань населених пунктів Ірина Озимок написала книгу «У міста є я!». Це перше ілюстроване видання для дітей, яке вчить ставати відповідальним мешканцем. На сторінках книги — не лише корисні поради. Там знайдеться й інтерактив, і цікаві конкурси. Продаж видання стартує з 15 травня.

Як воно, бути відповідальним мешканцем

«Це більше ніж книжка, адже вона сприяє пізнанню та спілкуванню дітей з дорослими, дає змогу написати лист меру та виграти призи», — так характеризує свою книгу її авторка Ірина Озимок. «У міста є я!» — це перше ілюстроване видання для дітей, що відкриває секрети про всі процеси в місті та вчить, як стати його відповідальним мешканцем.

Книжка розказує всі секрети про те, як функціонує місто, закликає знайти в книжці порушення правил у населеному пункті й ніколи їх не повторювати, містить захопливі завдання і цікаві факти про міста. Також вона дає можливість взяти участь у конкурсах малюнків та есе і виграти подарунки. А ще заохочує дорослих читати її з дітьми.

Дитяча книга «У міста є я!»

Інструкція для маленьких містян

У 13 розділах Ірина Озимок розповідає про те, як мешканці керують своїм містом, що таке міський бюджет і як він наповнюється, чому тепло треба заощаджувати. Також звертає увагу на те, як не потонути у смітті та чому варто його сортувати, все про різновиди транспорту і коли та чому краще ходити пішки. Книжка є своєрідною інструкцією, як діти вже сьогодні можуть впливати на місто. Авторка розповідає, які дитячі організації та ініціативи працюють в Україні та світі, до яких можна долучитися чи якими можна надихнутись і зробити щось своє, щоб змінити життя в місті на краще.

Видання зібрало цікаві факти про різні куточки світу — де з’явилася перша пішохідна вулиця, в якому місті найстаріше метро, а де найвища будівля і хто подарував Статую Свободи Нью-Йорку. У книжці всі погані звички позначенні спеціальним значком — авторка закликає їх віднайти та ніколи не повторювати.

На книгу надихнуло народження сина

Як організаторка Міжнародного саміту мерів, у своїй роботі я спеціалізуюся на темі населених пунктів. Раніше я ніколи не писала книжок, але завжди про це мріяла. Давно хотіла написати про міста для дорослих, але в мене було уявлення, що для цього я маю бути досить дорослою та ще більш досвідченою. Хоча нічого не вело мене до дитячої літератури до того, як у мене не народилася дитина.

Читайте також: Книги для дітей з аутизмом: як «ДивоГра» рятує український ринок від браку інклюзивної літератури

Зараз моєму хлопчику — один рік і 9 місяців. Ми намагаємося давати йому більше книжок, ніж іграшок. Й одного дня я подумала: стоп, а чи є книжка про міста, про те, як вони функціонують, як дітям брати участь у житті міста. Мені було цікаво, чи розповідає їм хтось у цікавій формі про те, чому важливі деякі процеси. Чому потрібно сортувати сміття, куди воно дівається, звідки у крані з’являється вода, що таке безпека в місті, хто такий мер. Я таку книгу для сина не знайшла, так з’явилася ідея написати свою. Тобто, моя дитина і робота сукупно дали мені ось таке натхнення.

Розповідаю про безхатченків та реклами на фасадах

Ця книжка — не про ідеальне місто, де все правильно і всі поводяться так, як має бути. У міста є я, тобто кожен його житель, і саме від нас залежить, яким воно буде: чистим, дружнім, безпечним, цікавим, зручним, інклюзивним, чи навпаки. Ми також можемо обирати, чи будемо пасивними спостерігачами, чи активними учасниками процесів у місті.

Дитяча книга «У міста є я!» (фото: «Книголав»)

Я розраховую, що цю книгу діти читатимуть із дорослими: з батьками, дідусями й бабусями та вчителями. У кожному розділі йдеться про поширені проблеми: запаркована машина на тротуарі, викинуте в парку сміття, байдужість людей, які проходять повз безхатченків, жахливі реклами на фасадах історичних будівель. Закликаю читача шукати такі моменти й запитувати у дорослих: «Мамо, а чому так? А ми так робимо? А може не будемо так робити?». Так діти ще змалечку почнуть звертати на це увагу.

Не книгою єдиною: інтерактиви й конкурси

Видання інтерактивне — до кожного з 13 розділів є особливе завдання. Там є, наприклад, пропозиція відстежити в будинку показники лічильника води. Це дасть змогу дітям усвідомити, скільки води сім’я споживає, це багато чи мало, як можна заощаджувати. Ще є завдання розробити пам’ятку для сусідів, як зробити будинок енергоефективним. Це стимулюватиме дітей до дій, тому що це не просто «прочитав — забув», а більше для того, щоб навчитися щось робити.

А ще кожен читач може взяти участь у конкурсах. Перший — найкращий малюнок. У книзі є практично пустий розворот, де дитина може намалювати своє місто через десять років. Ми підготували корисні призи-досліди, як от прогулянка з відомим урбаністом або можливість надрукувати на основі деяких малюнків листівку та поштову парку. Другий — це конкурс есе, де потрібно буде продовжити текст, який починається з речень: «Якщо колись я стану мером, то…», «А щоб так довго не чекати, вже сьогодні я можу…». Ми домовилися з порталом «Хмарочос», що вони надрукують найкращі роботи. У дітей буде час над цим попрацювати протягом літа.

Дитяча книга «У міста є я!» (фото: «Книголав»)

Старт продажів не за горами

Попри те, що ця книга — для дітей, я писала її доволі дорослою мовою. І вже потім ми з літредакторкою адаптовували цей текст. І хоча там є віковий показник від 6 до 12 років, але насправді вона цікава і для повнолітніх. Я ставлю себе на місце мами, яка читає з дитиною, і мені це буде цікаво. І я давала її читати дідусям і бабусям, їм також сподобалася. Дорослі казали, що вони також щось нове для себе пізнали.

Книгу проілюструвала одна з засновниць студії «Сері/граф» Анна Іваненко. У вільному продажі вона з’явиться з 15 травня. Замовити видання можна у книгарнях «Книголав» та Yakaboo за 225-250 гривень.

Читати далі