Новини, якi надихають!
Пiдтримати
Звяжіться з нами

Суспільство

Освітній стартап українки в США об’єднав мільйони користувачів

Опубліковано

Харків’янка Влада Лоткіна заснувала в США освітній стартап, який допомагає покращити комунікацію між школою та батьками учнів.

Про це пише Укрінформ з посиланням на Голос Америки

Зазначається, що безкоштовна платформа ClassTag має вже кілька мільйонів користувачів – 25 тис. шкіл.

Про засновницю

Лоткіна – випускниця відомої бізнес-школи Вортон (Wharton School of the University of Pennsylvania), яку свого часу закінчили Ілон Маск і Воррен Баффет. Вона родом з Харкова, де вивчала фінанси в Університеті імені Каразіна, і десь після другого курсу почала підробляти у свого тата, підприємця.

У 22 роки дівчина вступила на MBA до Вортона. За її словами, для навчання там дуже важлива англійська, тому що ти конкуруєш із носіями мови, математика – також англійською. І загалом щоб потрапити в топшколу, треба набрати дуже високий бал.

Як зародилась ідея стартапу?

Проблема комінкації між школою та батьками зацікавила Лоткіну, коли її дочка в Нью-Йорку пішла до школи.

«Я почала отримувати різні комунікації для батьків у вигляді записок в рюкзаку, якихось там папірців на дверях школи, календарів і в загальному десятки різних методів комунікації. Природно, це жахливо, важко за цим прослідкувати, тому що більшість батьків незважаючи на рівень достатку, мають роботу або роботи, всі зайняті, а якщо у них кілька дітей, то взагалі можна збожеволіти з цими всіма листуванням і папірцями», – розповіла жінка.

Так не повинно бути, вирішила українка. Вона провела опитування онлайн серед батьків у своєму класі, і випадково серед батьків опинився чудовий програміст і підприємець, який мав кілька компаній. «Я вирішила, що це саме той партнер, із яким я дуже хочу працювати», – сказала Лоткіна.

«Стартап ми офіційно зареєструвати у 2015-му році, і тривалий час мій партнер в ньому працював на повну ставку, а я – у вихідні дні або до початку роботи. У 2018 я звільнилась і сфокусувалась на стартапі», – розповіла жінка. На той час вже був прибуток від стартапу.

Читайте такожЯк із бійців зробити зварювальників. Успішний кейс роботи з ветеранами на Запоріжжі

Лоткіна зізнається: залучати перші інвестиції достатньо довго й складно. У нову справу довелося вкласти власні кошти. «Мені вдалося фінансувати стартап і фактично довести його до прибутку із цими коштами та інвестиціями з друзів і родичів. А пізніше ми потрапили до акселератора стартапів Newark Venture Partners, куди приходять, коли вже є 20-30 тисяч доларів місячної виручки. І потім все пішло-поїхали, почали підключатись різні люди, фонди, інвестори», – додала жінка.

Зараз в компанії Лоткіної працює близько 60 людей. «В Америці вісімнадцять, у нас велика група розробників у Києві, є велика група на Філіппінах, яка робить технічну підтримку. Тобто ми завжди працювали віддалено, процеси були відбудовані, тож пандемія та закриття на нас ніяк не вплинули», – поділилася Лоткіна.

Говорячи про ідею стартапу, вона зазначає: для комунікації між батьками й учителями вже не вистачає, скажімо, батьківських зборів. Насамперед, це викликано тим, що батьки сьогодні очікують від шкіл іншого, як в Україні, так і в Америці. Взагалі батьки вже виросли з іншими очікуваннями. Хочемо ми цього чи ні, у нас відбувається моментальне спілкування через різноманітні месенджери. І ми очікуємо такого ж і від шкіл, що стосується найдорожчого, найважливішого для нас як для батьків.

«Ми хочемо, щоб школи нам давали більше інформації, щоб ми більше розуміли про те, як проходить день, як ми можемо допомогти дитині, які завдання вони виконують. Це один з основних факторів того, чому виникла необхідність в такій платформі», – зазначила Лоткіна.

Другий момент: що стосується саме Америки, що тут дуже різношерсте суспільство, де значна частина батьків або бабусь і дідусів не говорять англійською. Але треба, щоб вони отримували інформацію, розуміли взагалі, в чому справа і реагували. Тож вони повинні, як мінімум, розуміти, що там написано. «Ми маємо автоматичний переклад на 60 мов», – зауважила Лоткіна.

Читайте такожВишивають спогади вручну — засновниця бренду White and Stripe Тоня Булгакова про «смугастий» бізнес

Крім того, є специфічна для Америки тема – волонтерство, яке тут дуже розвинене, і в тому числі в школах. Від батьків очікується, що вони будуть постійно залучені в якісь волонтерські заходи, і для цього потрібна велика координація. Тому на платформі теж вбудовані такі моменти, де ці волонтерські заходи можуть відображатися.

Лоткіна назвала основні переваги свого стартапу. Перше – можливість комунікувати, достукатися до кожного з батьків, усунення мовних і технологічних бар’єрів, і це будує фундамент ефективної комунікації.

Другий момент – це економія часу. «Наприклад, коли сьогодні потрібно робити той же розклад батьківських зборів або якихось волонтерств для батьків, це все забирає багато часу, все потрібно координувати. А у нас на платформі це все відбувається автоматично. Автоматична система нагадає батькам, вчитель побачить, і так далі», – розповіла жінка.

 І третій момент – це інтеграція платформи ClassTag у шкільні технології. «Сьогодні це особливо важливо, коли школи віртуальні або працюють за змішаною моделлю, коли якісь уроки віртуально, а якісь очно. Тому тепер ми інтегрувались із Google Classroom, який використовують більшість американських шкіл», – зазначила Лоткіна.

Вона додала: «Також ми придумали таку чудову програму ClassTag Rewards, яку дуже люблять вчителі. На мій великий подив, вчителі в США, як і в Україні, мало заробляють і витрачають сотні доларів зі своєї кишені щороку на різноманітні матеріали, канцтовари й книги для свого класу. І ми вигадали систему, коли ми дозволяємо брендам бути спонсорами цих класів на нашій платформі, вони можуть рекламувати себе батькам і вчителям. Ми беремо частину доходів від цієї реклами і ми це спрямовуємо на таку програму, де вчителі щомісяця здобувають «монетки» з розрахунку на те, як учитель і як батьки взаємодіють, наскільки вони активні. Й ці «монетки» вчителі можуть використовувати на різні безкоштовні товари, матеріали, книги. Для нас це насправді така важлива місія, навіть незважаючи на те, що ми ще невелика компанія, що росте швидко, ми можемо дійсно робити такий дуже важливий внесок».

Для вчителів і батьків сервіс безкоштовний.

Від чого отримують прибутки?

Прибуток компанія отримує у кілька способів.

«У нас є два типи монетизації. Першим джерелом виручки для нас були бренди, які рекламуватись у нас на платформі, і потім ми частину цих грошей повертаємо назад у вигляді подарунків, допомоги вчителям. Для брендів це дуже класно, бо вони все більше піклуються про свій імідж, про те, в якому контексті показують їхні бренди і їхню рекламу. Тут у них унікальна можливість для них бути не просто рекламодавцями, а спонсорами класів, допомагати освіті, вчителям. Але також ми запустили ще сервіс e-commerce, електронної торгівлі, тобто можна купити пакет товарів, наприклад, коли діти ідуть назад до школи. Це щодо безкоштовного сервісу для користувачів. А от для шкільних департаментів є розширений платний функціонал, наприклад, аналітика по всім школам і класам, адміністративний контроль», – розповіла Лоткіна.

Читайте такожЯкщо не я, то хто? Як відкрити та утримувати притулок для тварин у райцентрі

Дані користувачів компанія не продає. «Як частина освітньої системи, ми маємо дуже жорстке регулювання. Ми можемо тільки показувати контекстуальну інформацію для реклами щодо шкіл: де вона знаходиться, який клас чи вік дітей (у США молодша, середня і старша школи часто розміщені у різних приміщеннях й на великій відстані – ред.) – і фактично все. У нас повна захищеність і можливість контролювати, хто й яку рекламу розміщує», – пояснила Лоткіна.

Вона зазначила, що зараз на платформі ClassTag понад три мільйони користувачів у 25 тисячах шкіл, в основному, в Америці. «З огляду на пандемію, то трафік у нас зріс за один день у п’ять разів, був різкий стрибок. Але також зросла не лише інтенсивність користування, а стиль. Адже під час пандемії це стало центром всього, що відбувається. Вчитель міг розмістити фотографію і спитати: «А як ваш ранок? Надсилайте свої фото», вони грали у віртуальні ігри, вчителі перевіряли, чи прийшов учень на віртуальний урок, – платформа набула цілком нового значення», – поділилася Лоткіна.

Кірм того, самі шкільні департаменти почали більше спілкуватись із батьками онлайн. Раніше це був односторонній зв’язок, коли батькам розсилали повідомлення про скасування уроків або якийсь інцидент, тепер же комунікація стала важливим елементом їхньої роботи.

Читайте також«Не соромимося збирати тару біля смітників». Як в майстерні «Rere:Sklo» дають пляшкам друге життя

Також із початком навчального року, а у США в багатьох випадках це відбулось лише онлайн, учитель повинен зав’язати стосунки повністю віртуально зі своїм класом, і це дуже непросто. Стрес величезний, фактично вчитель повинен розробити два набори різних інструкцій, завдань. І звичайно, батькам теж дуже непросто.

Нагадаємо, «Фармак» інвестує близько $500 000 у два українські стартапи.

Як ми повідомляли раніше, український додаток для заміни обличчя на відео отримав $5,5 млн інвестицій.

Усі Фото: Голос Америки (Vlada Lotkina)

Суспільство

Не шиють і не тчуть, а виготовляють за допомогою пістолета. Як у Черкасах створюють нетипові крафтові килими

Опубліковано

Що поєднує між собою крафтові килими і тафтинговий пістолет? Те, що перше можна створити за допомогою другого. Уявлення про килими та їхнє призначення змінює подружжя Сергія та Ельвіри Таморків з Черкас, які понад рік розвивають власну справу.

«Я думав, що килими це щось з типовими візерунками, що має лежати на підлозі або висіти на стіні. А потім зрозумів, що їх можна робити будь-якої форми та навіть у вигляді героїв фільмів чи мультфільмів», – ділиться Сергій.

Про килими у вигляді персонажів з Гаррі Поттера та підтримку державного гранту для ШоТам розповів засновник сімейного бізнесу RootsRugs Сергій Таморка. 

Перший килим – для друга

Сімейному бізнесу Сергій та Ельвіри Таморків більше року. Перший килим вони створили в грудні 2022 року та опублікували його фото в соціальних мережах. Це був двометровий крафтовий килим в етностилі з українськими та марокканськими мотивами, який подружжя зробило на замовлення свого друга.

Раніше Сергій з дружиною жили у Києві та працювали в сфері торгівлі одягом – мали власний магазин.  За освітою Ельвіра – біотехнолог, а Сергій технік сільського та лісового господарства. Освіта обох зовсім не пов’язана з творчістю, але саме вона є невід’ємною частиною життя цієї сім’ї. 

Подружжя Таморків, яке створює крафтові килими

Сергій та Ельвіра Таморки. Фото надав Сергій

Про створення килимів неординарним способом Сергій дізнався в 2019 році і хотів спробувати. Побачив кілька відео в американському YouTube та світлини на іноземних сайтах.

Незвичайний крафтовий килим

3D-килим, який створило подружжя. Фото надав Сергій Тиморка

Крафтові килими не лише на стіну та підлогу?

Сергій каже, що раніше мав доволі консервативну думку про килим: «Я думав, що килими – це щось з типовими візурунками, що має лежати на підлозі або висіти на стіні. А потім зрозумів, що їх можна робити будь-якої форми та навіть у вигляді героїв фільмів чи мультфільмів».

Яскравий килим, який свторило подружжя

Замовлення у вигляді мультиплікаційного героя. Фото надав Сергій Тиморка

Після початку повномасштабної війни ситуація з сімейним магазином одягу була доволі складною, в перші тижні весни розпродали весь наявний товар і вирішили припинити роботу. 

В Черкаси хотіли переїхати давно, бо звідти родом Ельвіра і місто завжди здавалося парі більш комфортним для життя. Сергій каже, що в Києві багато часу витрачав на логістику, дорогу, особливо в питаннях бізнесу. Після переїзду Сергій з Ельвірою думали, чим можуть займатися далі і чоловік згадав про виготовлення килимів.

Сергій розповідає, що процес створення килима починається з малюнка, який переноситься на раму. Малюнок може бути створений заздалегідь або намальований від руки, який потім треба за допомогою проектора перенести на полотно, яке перед тим натягують на раму. Далі відбувається процес вишивки, але не руками, а за допомогою пістолета, який протикає полотно. Чоловік наголошує, що це не машинна вишивка, килими створюються саме за допомогою пістолета.

Тафтинговий пістолет – постійний помічник в роботі тафтинговий пістолет, за допомогою якого подружжя створює вироби петельною технікою. Також можна використовувати великі пневматичні пістолети, аби створювати 3D-килими з довгим ворсом.

Процес створення крафтового килиму

Сергій Таморка створює килим за допомогою тафтингового пістолета. Фото: Суспільне Черкаси

Відразу вийшли на експорт

Спочатку Таморки придумували лише власні малюнки, адже експериментували та використовували різні мотиви вишивки. А далі клієнти почали робити замовлення за вже готовим малюнком. 

Більше 80% клієнтів замовляють крафтові килими у США, а інші – з Європи та України в тому числі. «Тафтиногові килими – це нова ніша в бізнесі, яка тільки зароджується в Україні, проте виробників уже є достатньо. Є виробники, які створюють килими саме для українських споживачів, ми ж вирішили відразу орієнтуватися на експорт», – каже Сергій.

Станом на сьогодні Таморки створили приблизно 200 килимів. Пошити килим можна і за кілька годин, але його створення не обмежується виключно шиттям. Тому в середньому на килим пара витрачає до двох-трьох робочих днів.

Синій килим створений Таморками

Об’ємний килим, який створили Таморки. Фото надав Сергій 

Корінь Мандрагори та етнічні мотиви

Сергій каже, що серед виробів має багато фаворитів, які, переважно, пов’язані з якимись персонажами. Наприклад, корінь Мандрагори з листками як у фільмі про Гаррі Поттера – одна частина килимка, а інша – горщик, за який корінь ховається. Це тип розсуваного килимка. В дитинстві Сергій дуже любив «Завойовник Зім», де був персонаж Гір, що перевдягався в зеленого собаку. Цього героя часто замовляли з-за кордону.

Килим, який створило подружжя

Розсувний килим з коренем мандрагори в горщику. Фото надав Сергій Таморка

«Найцікавіше для нас – робити щось унікальне, що потребує поєднання кількох технік. Ми хочемо створити найбільш унікальний килим в світі», розповідає Сергій Таморка.

Запитів від іноземних клієнтів дуже багато. Часто люди надсилають власні фото або просять створити якогось персонажа. Від клієнтів з України замовлень значно менше, але Сергій ділиться, що всі вони теж дуже різноманітні. Клієнти замовляли традиційний великий етнічний килим, а ще персонажів з аніме чи героїв мемів. 

Грантова підтримка для розвитку бізнесу

Розвивати власний бізнес Таморкам допоміг державний грант «Власна справа». Сергій ділиться, що подав заявку через «Дію» за кілька хвилин. І радить всім, хто хотів би спробувати податись на грантову підтримку, обов’язково подумати про свій бізнес-план – що хочете робити, як саме і кому це може бути потрібно. А ще важливо вміти планувати свій бізнес на тривалий час, хоча б на кілька років.

Таморкам грантові кошти допомогли збільшити об’єми сировини, кількість унікальних моделей, які створили самі та наповнили ними сайт, аби клієнти мали більший вибір. А ще орендувати приміщення, адже до того створювали килими вдома, де вже не поміщалися зі своїми рамами. 

Крафтові килими закордон продають за допомогою всесвітнього маркетплейсу крафтових товарів Etsy. Сергій та Ельвіра зараз взяли на роботу людину, яка адмініструватиме їхній магазин на цьому сайті, а вони витрачатимуть більше часу на саме створення килимів та своєї власної крафтової історії.

«Складно зберігати рівень якості при масштабуванні, тому ми хочемо залишатися на такому рівні своєї крафтовості. Ми прагнемо росту, але не плануємо створювати цех, де працюватимуть п’ятдесят людей, що робитимуть наші килими у великих об’ємах. Ми зосереджені на меншій кількості, але більшій якості», розповідає Сергій.

Килими на експорт, гроші – в Україну 

Для подружжя Таморків створення власних крафтових килимів – це можливість для творчості та прояву власної фантазії. «Ми хочемо приносити у цей світ щось цікаве, робити щось своє, продавати це закордоном, але залучати кошти сюди, в Україну», каже Сергій.

Чоловік переконує, що їхні кими відрізняються від магазинних тим, що їх не можна знайти на полицях магазинів. Він каже, що це унікальні роботи, які прив’язані до конкретних людей, залежно від їхніх запитів. А ще часто клієнти замовляють тафтингові килими як подарунок для своїх близьких.

Про плани на майбутнє Сергій відповідає впевнено та водночас з надією: «Ми плануємо покращувати свою майстерність, виготовляти більше цікавих килимів гарної якості, оновити свої інструменти та майстерню, покращувати сервіс та надання клієнтських послуг, створювати робочі місця. І найголовніше – знайти свій унікальний килим. А ще мріємо перемогти ворога у війні, аби відновили авіасполучення і доставка в США займала кілька днів».

Читати далі

Суспільство

Як дозвілля допомагає людям після травм повертатися до звичного життя

Опубліковано

Зараз ви читатимете статтю ШоТам з проєкту журналістики рішень. Ми створили його для людей, які постраждали від мінно-вибухових травм.
Тут розповідаємо історії українців, які втратили кінцівки чи отримали інші тяжкі поранення, щоби люди з такими випадками знали — в їхній унікальній ситуації є вихід.

Ці історії можуть стати прикладом для держави та волонтерів, аби виробити системні рішення для людей, життя та тіло яких змінилося внаслідок війни.

Яким є шлях до відновлення після травм, отриманих внаслідок війни? Окрім медичної допомоги, реабілітації та психологічної допомоги важливо забезпечити умови, щоб люди мали доступ на рівні з іншими мешканцями громади до спортивних, культурних закладів та заходів. Регулярні фізичні заняття допомагають в реабілітації, а дозвілля допомагає повернутися до життя як до травми. 

Дозвілля повертає до звичного життя

Станом на кінець 2023 року в Україні проживають приблизно 3 млн людей з інвалідністю, як зазначало Мінсоцполітики. 

Лікування, реабілітація та психологічна підтримка необхідні для відновлення постраждалих від вибухонебезпечних предметів. Та не менш важливим є повернення чи наближення його до того ритму життя, яке було до травми. Це можна зробити, забезпечивши доступ на рівні з усіма до дозвілля.

Фізичні вправи допомогли відновитися

Сергій Прищепа серйозно постраждав унаслідок вибуху касетних снарядів, коли їхав з родиною в авто на Київщині в березні 2022 року. Його дружина закрила своїм тілом 9-річного сина й загинула, а хлопчик отримав психологічну травму. 

Сергій отримав переломи руки та щелепи, а також опікові й уламкові травми. Йому вчасно надали першу медичну допомогу, а потім зробили низку операцій.

Сергій Прищепа показує автівку, яка постраждала внаслідок касетних снарядів. Фото: ШоТам

«До звичного ритму життя я повернувся не одразу, – згадує Сергій. – У мене був абонемент у спортзал, куплений у січні до початку повномасштабної війни, і тільки восени 2022 року я знову спробував фізичні вправи в спортзалі».

Чоловік каже, що регулярні фізичні заняття по півтори години на день відволікають психологічно, а також допомагають фізично. Спочатку його ноги згиналися не повністю – бракувало сил і мʼязової маси. Тепер чоловік повернувся до того рівня підготовки, який мав до поранення. 

Наблизитися до життя, яке в Сергія було до поранення, він зміг влітку 2023 року, адже у квітні йому ще робили операції на щелепі. 

«Звісно, у звʼязку з тим, що в країні війна, дозвілля змінилося. Ми з сином їздимо на дачу, відпочиваємо, я працюю. Якщо в Києві залишаємося, то, наприклад, йдемо в кіно. Нещодавно були на ВДНГ – каталися на ковзанах», – розповів Сергій.

Сергій Прищепа повернувся до того рівня фізичної підготовки, який мав до поранення. Фото: ШоТам

Країна стає доступнішою

Заступниця керівника ГО «Доступно.UA» Наталка Пархитько каже, що за останні роки інфраструктура в Україні стала більш доступною для людей з інвалідністю. 

«Не потрібно придумувати щось нове окремо для людей з інвалідністю. Головна задача – це зробити доступнішими якомога більше послуг, інфраструктуру та інформацію», – наголошує експертка.

Також важливим є сприйняття людей з інвалідністю, тому що досі існує бар’єр у спілкуванні. Так людей, які отримали інвалідність, жаліють або навпаки – героїзують, і це може бути неприємним досвідом. Якраз через небажання чути такі слова люди часом і вирішують побути вдома замість корисного дозвілля – подорожей, відвідування кінотеатрів тощо.

«Приміром, у Києві є доступні локації [для людей з інвалідністю]. Це, наприклад, кінотеатри в торгово-розважальних центрах. Так, можливо, вони й не ідеальні, але все ж надають можливість брати активну участь у соціальному житті Києва», – каже Наталка Пархитько.

У закладах усе частіше зʼявляються вбиральні, адаптовані під потреби людей з інвалідністю – вони зручні та мають широкі проходи. Також іноді зустрічаються знижені касові зони, щоб людям на кріслі колісному було комфортніше купити все необхідне.

Бізнесу у сфері дозвілля варто ставати свідомішим

Проєктна менеджерка групи проєктів з інклюзії та реабілітації UNDP Олена Іванова закликає бізнес, що пов’язаний з дозвіллям, ставати соціально свідомим – більш доступним для людей з інвалідністю. Дбати про фізичну доступність закладу, пристосовані вбиральні. Це стосується всіх видовищних закладів та закладів харчування, фітнес-клубів.

Для людей, які втратили слух, робити дублювання жестовою мовою та титрування, а для тих, хто втратив зір – аудіодескрипцію фільмів та спектаклів, спортивних змагань. Для дітей – інклюзивні парки розваг і майданчики, мистецькі школи та спортивні гуртки.

Читайте також: Інклюзивні парки для дітей в Україні: як працюють та як створити у своїй громаді

Від цього заклади лише виграють, адже люди будуть приходити й витрачати там гроші. А для самих постраждалих це можливість почуватися на рівні з іншими й мати дозвілля, яке допомагає відновлюватися фізично та психологічно.

Матеріал створено в партнерстві з ПРООН в Україні за фінансової підтримки Уряду Японії. Серію публікацій реалізують в межах проєкту «Сприяння безпеці людей в Україні шляхом реагування на багатовимірну кризу, спричинену війною».

Читати далі

Суспільство

Штучний інтелект допомагатиме розміновувати Україну — Мінекономіки

Опубліковано

Міністерство економіки підписало угоду про партнерство з американською компанією Palantir Technologies, яка використовуватиме штучний інтелект для допомоги в розмінуванні України.

Про це йдеться у повідомленні міністерства.

Зазначається, що гуманітарне розмінування — це нульовий етап відновлення України. Наразі потенційно забрудненими є 156 000 квадратних кілометрів землі, в зоні ризику перебуває понад 6 мільйонів українців.

«Саме тому прискорення гуманітарного розмінування, зокрема завдяки співпраці з такими технологічними компаніями як Palantir — це можливість зберегти життя людей та швидше розпочати відбудову України», — зазначила міністерка Юлія Свириденко під час підписання документа в Лондоні.

Угода містить конкретні положення щодо співпраці за такими напрямками:

  • оцифрування операцій гуманітарного розмінування, автоматизація процесів, передбачених Національною стратегією протимінної діяльності на період до 2033 року;
  • розширення цифрових можливостей для координації вивільнення та оцінки земель, визначення пріоритетів регіонів та управління ризиками в протимінній діяльності;
  • використання асистента на базі платформи штучного інтелекту Palantir (AIP) для прийняття рішень у протимінній діяльності.

Платформа працюватиме з великими базами даних, сформованих дотичними до виконання заходів протимінної діяльності структурами, починаючи від органів місцевого самоврядування, регіональної влади, міністерств та відомств і завершуючи операторами протимінної діяльності.

Читайте також«Наша місія – зробити українське поле безпечним». У стартапі Efarm.pro винайшли трактор-розміновувач на автопілоті. Як він працює

Передбачається, що бази міститимуть як сталу інформацію, наприклад, оцінку економічної ефективності сільгоспземель, близькість забруднених територій до комунікацій тощо, так і оперативну, яка буде регулярно оновлюватися. Йдеться, зокрема, про дані обстеження територій ДСНС, ДССТ, неурядовими операторами, кількість та стан техніки, наявність піротехнічних підрозділів  на конкретних напрямках і т.ін.

Як працюватиме платформа

Завдяки можливостям Palantir AIP, платформа аналізуватиме інформацію та надаватиме рекомендації щодо оптимізації процесів. Наприклад, зможе порадити, враховуючи всі дані, як найефективніше провести очищення конкретної території – за допомогою нових методів розмінування, таких, як дрони, чи з застосуванням традиційних методів. Кінцевою ж метою вбачається розмінувати території швидше та за менших витрат.

Раніше ми повідомляли, що у Мінекономіки планують, що штучний інтелект допоможе в гуманітарному розмінуванні території України. Відомство уже сформувало цілісну стратегію інформаційного менеджменту гуманітарного розмінування, що базується на data-орієнтовному підході.

Фото: Мінекономіки України.

Читати далі

 РЕКЛАМА:

Шопочитати

Суспільство4 години тому

Як дозвілля допомагає людям після травм повертатися до звичного життя

Яким є шлях до відновлення після травм, отриманих внаслідок війни? Окрім медичної допомоги, реабілітації та...

Суспільство6 години тому

«Жалість і підтримка – це різні речі»: як поводитися з тими, хто постраждав від вибухонебезпечних предметів

Святкування дня народження Анни Котової з Луганщини обернулося травмою – в її будинок прилетіла ракета....

Суспільство5 днів тому

Як отримати психологічну допомогу в сімейного лікаря

Аби отримати психологічну допомогу, українці можуть звернутися до своїх сімейних лікарів, терапевтів або педіатрів. Так,...

Суспільство5 днів тому

Як у громаді організувати тренінги з домедичної допомоги

Територія прифронтових областей України все ще забруднена вибухонебезпечними предметами. Наприклад, згідно з даними ДСНС, близько...

РЕКЛАМА: