Новини, якi надихають!
Пiдтримати
Звяжіться з нами
>

Суспільство

Вишивають спогади вручну — засновниця бренду White and Stripe Тоня Булгакова про «смугастий» бізнес

Опубліковано

Підтримай ШоТам

Одні засмучуються, коли немає можливості поїхати на море, інші беруться самі створювати пригодницький настрій з тим, що є — трикотажем. Тоня Булгакова вже четвертий рік одягає Україну та світ у бретонки зі спогадами. 

В майстерні вишити вручну на бретонках можуть практично все, що захочеться людині. Проте популярним бренд White and Stripe став тоді, коли почали вишивати сімейні історії. Переносити фото та спогади на трикотажний одяг. Приміром, зараз команді потрібно встигнути пошити 70 замовлень бретонок з вишивкою, попри те, що днями пішла одна з майстринь і рук не вистачає. 

Засновниця бренду Тоня Булгакова розповіла про особливості «смугастого» бізнесу. Чому відмовилися від офлайн магазину, що хочуть бачити клієнти на своїх тільняшках та як відтворюють спогади за допомогою голки та нитки. 

Майстерня «на удальонці»

З самого початку в нас не було офісу. Склад знаходився у мене вдома. Потім орендували офіс, з’явилися перші співробітники, зокрема майстри вишивки, які працювали віддалено. Вже тоді отримали класний досвід і, так би мовити, несвідомо підготувалися до майбутнього локдауну. 

Я відправляла поштою бретонки майстрам вишивки разом з усіма матеріалами, а вони мені потім готову роботу. Далі ми перепаковували речі та відправляли клієнтам. Це вже налагоджена за чотири роки схема, яка добре працює. Тому перший карантин навесні не застав нас зненацька. Проте все одно були труднощі.

Читайте також: Хустини від сонячних діток: історія першого в Україні інклюзивного ательє

У нас відправка день у день. Навіть якщо на годиннику 19.00 і офіс зачиняється — підемо на пошту. Але в карантин відправляли посилки, коли була така можливість: два рази на тиждень. Це засмучувало. Адже хочеться щоб клієнт уже завтра відчув радість від покупки, а не через три дні, коли ми зможемо відправити. Тому стараємося все робити максимально швидко.

Засновниця бренду White and stripe Тоня Булгакова

Відмовилися від офлайн магазинів

Коли орендували перший офіс я розмірковувала так: щойно з’явиться місце, де вживу можна подивитися та помацати матеріал, одразу всі стануть приїжджати. Проте ніхто не приїхав. Ми знаходилися на станції метро «Деміївська». 

Потім переїхали на Лівий берег Києва, тому що майже усі там живемо. Зняли офіс в хорошому ЖК біля метро з розрахунком, знову ж таки, на те, що клієнт заглядатиме частіше. Через два місяці стався локдаун і ми зрозуміли, що ніхто не приїде. 

Перевели бізнес в онлайн без жодних фізичних точок. Коли наші партнери також зачинился, подумали, що немає сенсу робити ставку на офлайн магазин, якщо продаємо онлайн. Є два магазини-партнери, в яких можна знайти наші бретонки: «482 store» та «KAPSULA». Туди ми відправляємо клієнтів, якщо вони все ж хочуть подивитися і приміряти.

Як вишивають бретонки
Процес пошиття бретонки в майстерні

Перша спроба була невдалою

Зараз багато роботи з вишивкою — і це наша величезна любов. Важливо показати, як майстриня малює макет і потім переносить на тільняшку. Це частина нашої стратегії відкритого бізнесу. Знімаємо процес виробництва, розповідаємо про невдачі, фільмуємо те, що відбувається в офісі.

Першою вишивкою була картинка з Pinterest, яка мені дуже сподобалася. «Як тільки-но створимо таку вишивку, усі її куплять», — думала я. Звичайно цього не трапилося тому, що я — це не мій клієнт. Те, що може подобатися мені на 100%, може не сподобатися клієнту взагалі. А може так само сподобатися. Важливо розмежовувати, де я, бізнес і клієнт. 

Читайте також: Худі від українських брендів: 7 стильних варіантів

Ми зробили велику, складну та зрештою дороговартісну вишивку на кишенці, яку пришили до бретонки. Коли завершили роботу, дещо зрозуміли. Щоб вишити один малюнок, нам потрібно сплатити майстру 800 грн. Я така: «щось не в’яжеться». 

Перша невдала бретонка
Перша невдала спроба вишити малюнок на бретонці

Що хочуть закарбувати на бретонці

Через певний час спробувала зробити вишивку попростіше, але щоб «зайшла» людині і вона її замовила. Якийсь час робили навмання. Потім до нас прийшла клієнтка і попросила вишити її з дітьми: вона і двоє хлопчиків. Це була наша перша вишивка сім’ї, яка стала знаковою. З неї усе почалося. Ця клієнтка досі з нами. Приходить до нас за «смугастиками». І для синів своїх замовила по декілька штук. І на дні народження ми робили їм бретонки. Нині вони вже наші друзі. 

Ідея та цінність полягають в тому, щоб це була конкретно ваша родина. Коли відкривають подарунок, то люди бачать сюжет: відпочивали десь на морі, народилася дитина і батьки сидять в пологовому будинку і тримають маленький згорток в руках.

Бретонки з вишивкою зазвичай замовляють сім'ї

Сімейні історії

Коли стали показувати сімейні вишивки, зрозуміли, що саме в цьому є важливого. Часто родина може бути не поруч. Приміром, такі long distance-подарунки дарують бабусям і дідусям. Це парні бретонки, на які перенесли старі фото. Така стара затерта світлина 50-го року і ми з неї створюємо вишивку. В мене все всередині стискається, коли бачу ці роботи, які потім дарують рідним. 

Скажімо подружжя хоче мати дітей, але в них поки що їх немає і вони хочуть на бретонці їх вже закарбувати. Або дуже чекають — і також роблять вишивки малюків.

Зараз працюємо з дівчиною, яка замовляє вже четверту бретонку своєму хлопцю. Він у неї капітан і вона придумує для вишивки морські тематики. Цього разу захотіла компас. Зображення дуже графічне, рівне — не для ручної вишивки. Для того, щоб вишити компас 5х5, потрібно повністю зашити його білими нитками. В цьому немає сенсу, тому що тканина стягнеться і буде негарно. Це не те, що хотів клієнт. Тому запропонували на вибір інші варіанти вишивки на морську тематику. Будемо робити чорно-білий маяк. 

Читайте також: Європейські наречені в українських сукнях: як Франківський бренд підкорює світ

Маяків в цьому сезоні було дуже багато: білий, червоний, синій. Після сімейних вишивко, маяк — на другому місці за популярністю. Був місяць, коли вишивали тільки маяки. Це було прям кайфово. 

Скільки потрібно часу на одну бретонку

Якщо бретонка вже є на складі, тоді все залежить від завантаженості майстрів з вишивки. До прикладу, щоб вишити сюжет руками, може йти чотири-п’ять годин. Але клієнт чекатиме два-три тижні через завантаженість майстрів. Ми працюємо за принципом first in-first out.

На просту вишивку на кшталт невеликого серця піде година. А може бути велика складна робота, приміром, з будиночком на дереві і сім’єю з двома дітлахами. На цю роботу пішло вісім годин майстра.

Так виглядає вишивка з будиночком на дереві і сім’єю. Вісім годин роботи майстра

Коли купуєш якийсь одяг з машинною вишивкою, там завжди є ущільнювач аби орнамент не стягнув тканину. Ми за те, щоб вишивка лягала максимально природно на бретонку. Тому робота по часу займає більше, ніж могла би бути з флізеліном, приміром.

Процес також складається з погоджувальної частини. Клієнт надсилає фото, з якого майстриня малює макет. Далі прикладаємо до нього нитки, щоб показати, в яких кольорах виконуватиметься робота і відправляємо клієнту на затвердження. Якщо потрібно щось поправити, перемальовуємо. Якщо в фінальому варіанті все добре, беремося за вишивку.

Звідки привозять тканину

Коли придумала цей бізнес, хотіла щоб він повністю був український: трикотаж, наші бірки, коробки — все що можливо. Зрозуміла, що нічого не вийде. Немає трикожату потрібної нам якості: не поліестер, а щоб там була бавовна. Адже люди хочуть більше носити одяг з натуральних тканин. 

Читайте також: Втратила свій дім і почала шити піжами. Як переселенка заснувала бізнес у чужому місті

Тому стали замовляти трикотаж з Туреччини. Прийшли до цього через півтора року після заснування. Спочатку купували тканину, яка була в вільному продажу на ринку. Потім почали замовляти повністю для себе виробництво. Обираємо колір нитки, щільність, склад. Найпершим був синій трикотаж. Потім червоний, бордовий, зелений і чорний. 

Зрозуміло що це великі витрати на новий колір, тому запитуємо у клієнтів, щоби хотілося. Так у нас з’явився чорний колір тому, що про нього часто запитували. В синю смужку в нас купують цілий рік, а  в червону — більше влітку.

Інші деталі бретонки — з різних країн. Бірки внутрішні привозимо з Італії. Ми не змогли знайти тут м’якенькі. Паперові бірки та еко-торби для пакування — вітчизняні. 

Про замовлення в інші країни

Майстерня White and stripe є на Etsy (платформа для продажу виробів ручної роботи). Часто в Інстаграм приходять клієнти з-за кордону. Хоча в нас немає ніякого таргету на міжнародний ринок. Тільки на український. Однак сарафанне радіо працює.

Люди відправляють в Америку  подарунки своїм близьким. В нає є клієнтка, що мешкає в Америці. Минулоріч купувала тільняшку для себе. А цього разу замовила чотири бретонки своїм друзям в різні країни. Ми усім відправляли і це було круто.

Найдальше замовлення було в Гонконг. І я все мрію про Австралію і про Північну Америку. 

Смужка — це не про чорну і білу смугу життя

Коли почала цей бізнес, не могла поїхати на море і знайшла для себе такий замінник, з яким почала працювати. Для мене смужка — легкість та радість. Емоція, пов’язана з морем та відпочинком в місці, де постійно щось відбувається не так, як в рутинному житті. Одягнути бретоночку і відчути спокій — це воно.

Коли бачимо смужку — асоціації з небом і морем, або небом і полем. Для мене смужка ніколи не була про чорну і білу смугу життя. В нас це навіть заборонена тема комунікації. Тому що навпаки, дивимося з позитивного боку. Для нас це такий собі якір. Навіть в місті, коли бачимо ці смужки,  стає набагато радісніше і спокійніше. Ось про це смужка і вона в усьому. Поки що на тільняшці. 

Підтримай ШоТам

Суспільство

Зберегти символ Карпат. Чому бурий ведмідь опинився на межі зникнення, та хто рятує українського хижака

Опубліковано

Підтримай ШоТам

За останні 50 років популяція бурого ведмедя на території України зменшилася з майже 1300 до 300 особин. Нелегальне полювання, вбивство через конфлікти з людиною та утримання в неволі – це лише мала частина причин, через які ми ризикуємо втратити символ Карпат. У межах програми «Знайди ведмедя у собі» разом із експертами WWF-Україна розповідаємо, чому бурий ведмідь опинився на порозі зникнення, та як можна врятувати ситуацію.

Зоолог WWF-Україна Ігор Дикий

Ігор Дикий

 зоолог, менеджер проєктів WWF-Україна

Бурий ведмідь може зникнути з території України

До середини ХІХ століття чисельність ведмедя в Карпатах була значною. Внаслідок інтенсивного промислу та тривалого і масштабного вирубування лісів цих тварин стало менше, і в першій половині ХХ ст. бурий ведмідь був взятий під охорону. Результати досліджень та порівняльного узагальнення літературних і статистичних даних свідчать, що в Карпатах за 40-річний період (1969–2009) чисельність бурого ведмедя поступово зменшувалася. Загалом за останні 50 років популяція скоротилася з 1300 особин всього до 300. 

Сучасна чисельність виду в Українських Карпатах за мисливською статистикою оцінена у 335 особин. Упродовж останніх років у лісах Закарпатської, Івано-Франківської, Львівської та Чернівецької областей кількість ведмедів оцінюється фахівцями від 200 до 400 особин. Утім через відсутність єдиної системи моніторингу точна цифра сьогодні, на жаль, відсутня.

Якщо темпи зниження популяції збережуться на рівні 1990-х років, ми можемо втратити карпатського ведмедя вже в близькому майбутньому. Водночас, завдяки збільшенню чисельності в лісах Словаччини, Румунії та Польщі, ми маємо щорічне поповнення і випадки заходів/переходів/міграції окремих особин на нашу територію. За останні роки це трохи зупинило стрімке зниження чисельності бурого ведмедя в Українських Карпатах, але не стало розв’язанням проблеми.

пара бурих ведмедів у Карпатах
© Ashley Morgan / WWF.

Крім того, за останні 8 років окремі особини ведмедя трапляються в деяких районах Полісся. З 2014 року фотопастки зафіксували дорослих особин ведмедя в межах Чорнобильської зони відчуження, на території Деснянсько-Старогутського НПП та Рівненського ПЗ.

Проте жодного разу не реєструвалися факти розмноження або присутності на українській території більш ніж однієї особини виду. Є припущення, що за сприятливих умов в майбутньому може відбутися розселення бурих ведмедів із білоруської частини. Однак, враховуючи рівень браконьєрства й ізоляцію цих тварин від осередків розмноження, про життєздатну стабільну субпопуляцію на Українському Поліссі говорити зарано.

Вирубка лісів та фрагментація оселищ – головний ворог бурого ведмедя

Найбільш помітною негативною причиною зміни середовища існування бурого ведмедя є інтенсивна вирубка лісів і велике рекреаційне навантаження. Зокрема помітно зменшується кількість місць, придатних для влаштування барлогів (старих дуплистих дерев, буреломів, захаращених ділянок).

До того ж, на популяцію впливає й масовий збір ягід та грибів місцевим населенням, а також турбування барлогів з новонародженими ведмежатами. Це і зимова вирубка лісу, і шум техніки, і гучна музика в районі витягів лижних трас. Також істотною перешкодою для життєдіяльності ведмедя стає розбудова мережі комунікаційних шляхів та туристичних об’єктів – так звана фрагментація середовища.

Звісно, на популяцію впливає й браконьєрське полювання та відстріл тварин через конфлікти з місцевим населенням. А також стихійні сміттєзвалища на туристичних стоянках. В останньому випадку відходи приваблюють ведмедів, після цього між хижаком та людиною виникає конфлікт, від якого страждає саме тварина.

бурий ведмідь посеред лісу
© Ola Jennersten / WWF-Sweden.

Нам потрібен аналітичний центр моніторингу ведмедя

Перш за все, нам необхідно визначити та затвердити єдину схему методик моніторингу ведмедя. Це допоможе з’ясувати реальну чисельність виду та динаміку популяції, адже ми досі не маємо точних цифр через подвійні обліки. Потрібно визначити систему стандартних моніторингових ділянок у різних областях України та започаткувати аналітичний центр моніторингу ведмедя при фаховій науковій установі. Це дозволить проводити збір і аналіз всієї отриманої інформації про вид. 

Крім того, варто проводити навчання і стажування працівників заповідників, нацпарків та підприємств, установ і організацій, які працюють на територіях, що є місцем перебування ведмедя. Не менш важливо – проводити екопросвітницькі заходи. Змін потребує і законодавча база. Зокрема необхідно посилити охорону бурого ведмедя від браконьєрів, удосконаливши механізм притягнення до кримінальної відповідальності за полювання, купівлю та продаж тварин, а також за утримання ведмедів у неволі.

Окремо необхідно подбати про охорону місць зимівлі ведмедя та обмеження лісогосподарських робіт і полювання в місцях розташування барлогів на період сну ведмедів. А також розробити та впровадити ефективні програми з охорони та відтворення популяції ведмедя в Карпатах та субпопуляції на території Полісся.

Зоолог WWF-Україна Остап Решетило

Остап Решетило

зоолог, менеджер проєктів WWF-Україна

На популяцію бурого ведмедя впливає зменшення кількості екокоридорів

Екокоридори – це такі елементи ландшафту, які, поєднуючи типові оселища існування видів, забезпечують переміщення, розселення і міграції особин. Прикладами екологічних коридорів для тварин є лісові масиви, русла рік, гірські хребти, узбережжя морів тощо. 

Екокоридори є життєво необхідними для існування багатьох видів. Адже їхні щоденні потреби (особливо у випадку великих і рухливих видів тварин) часто вимагають більших площ існування, аніж зазвичай вони можуть собі дозволити в сучасному трансформованому діяльністю людини середовищі. 

фотопастка зафіксувала бурого ведмедя
Закарпатська область, Кедринське лісництво © Андрій-Тарас Башта, WWF-Україна

Саме в такому середовищі й проявляється важлива структурно-функціональна роль екокоридорів. Вони покликані поєднати ізольовані «острівці» природних оселищ тварин, придатних для їх існування, у «морі» видозміненого ландшафту. Фактично, екологічні коридори виконують роль «мостів», якими тварини мають змогу переміщуватися між «островами», задовольняючи свої різноманітні потреби.

У випадку ведмедів екологічними коридорами є неперервні лісові масиви, яких, на превеликий жаль, в Україні стає дедалі менше. Через це тварини не мають змоги повноцінно існувати в обмеженому середовищі, що й впливає на спад життєздатності та чисельності популяції.

Повноцінна міграція неможлива без екокоридорів

Міграції забезпечують виживання ведмедів, і це є ключовим у цьому контексті. Без міграцій виживання ускладнюється аж до цілковитого занепаду популяцій. А повноцінні міграції неможливі без дієвих екологічних коридорів, що забезпечують мігруючих тварин усім необхідним: поживою, відпочинком, безпекою тощо. 

Конкретизуючи міграційні потреби ведмедів, слід відзначити велику роль лісових масивів гірських систем Карпат, адже поза ними в Україні ведмеді практично не трапляються. Карпатськими лісами ведмеді здатні мігрувати й за межі нашої держави – до сусідніх карпатських країн (Румунія, Польща, Словаччина). Або й навіть «карпатським транзитом» через Україну на сотні кілометрів.

бурий ведмідь біля дерева
© Ola Jennersten / WWF-Sweden

Вихід є – штучні екокоридори нарівні з природними

Безперервні масиви лісів можуть бути не лише сформовані природою, а й насаджені людиною. Однак важливо, аби ці штучні екокоридори були саме там, де вони потрібні, і забезпечували структурні та функціональні вимоги виду. Тоді ведмеді матимуть більше просторових можливостей, менше загроз і ризиків під час своїх сезонних переміщень. 

Одним з оптимальних на сьогодні сценаріїв втілення ідеї екокоридорів є такий варіант послідовності дій, який насамперед забезпечить наукову компоненту:

  • визначення/локалізація міграційних шляхів ведмедя у Карпатському регіоні;
  • подальший ландшафтний аналіз, який встановить вразливі місця екокоридорів. Там згодом можна буде пропонувати і реалізовувати заходи з мінімізації відповідних міграційних загроз (не лише насадження лісових масивів чи лісосмуг, а й створення екодуків чи «зелених мостів» у місцях перетину зі жвавими автомобільними трасами); 
  • тривалий моніторинг дієвості екокоридорів (перш за все, новостворених) задля відповідних висновків щодо їхньої придатності для ведмедя, ефективності і покращення у майбутньому. 

WWF-Україна сьогодні реалізує одразу два проєкти, пов’язані з вивченням екологічних коридорів та шляхів міграції диких тварин – SaveGREEN (Захист функціональних можливостей транснаціонально важливих екологічних коридорів басейну річки Дунай) та OBWIC (Відкриті кордони для дикої фауни у Карпатах).

Еколог WWF Роман Черепанин

Роман Черепанин

еколог, менеджер проєктів WWF-Україна

Від конфліктів з хижаками рятують електроогорожі

Проблема конфліктів між людиною і дикою природою особливо актуальна у Карпатах, де мешкають великі хижаки (вовк, бурий ведмідь і рись), і в районах, де розвинене пасічництво і пасовищне господарство. Особливо часто конфлікти (напади ведмедів на пасіки чи вовків на худобу) відбуваються в місцях концентрації диких тварин у віддалених районах. Наприклад, у Верховинському районі Івано-Франківської області чи Рахівському районі Закарпатської області.

Експерти WWF-Україна підрахували: за період 2019-2020 років сталося щонайменше 27 нападів великих хижаків на місцеві господарства у Карпатах. Внаслідок цього загальні збитки фермерів та пасічників склали понад 550 000 гривень. Це 91 вулик з бджолиними сім’ями та урожаєм меду, а також 67 свійських тварин.

бурий ведмідь у лісі
© Ashley Morgan / WWF

Аби запобігти нападам диких тварин необхідно працювати на локальному рівні з місцевими фермерами, пасічниками, громадами й асоціаціями для популяризації сталих інструментів співжиття і запобігання конфліктів як-от електроогорожі. 

Наразі в Українських Карпатах недостатньо інструментів для запобігання конфліктам з великими хижаками, тому команда WWF-Україна зайнялася цим питанням. Зокрема ми надали у користування 29 електроогорож (11 для пасічників та 18 – фермерам). Сьогодні ці господарства не мають збитків та матеріальних втрат внаслідок нападів вовків, бурих ведмедів чи рисей. Електроогорожі виявилися надійним і практичним інструментом попередження нападів на місцях. 

Читайте також: «Електропастух» рятує овець. Як WWF-Україна допоміг вівчареві не боятися вовків

Питання потребує уваги не лише на локальному рівні

Протягом літнього сезону 2021 року в Рахівському та Верховинському районах Закарпатської та Франківської областей великі хижаки забрали щонайменше 22 тварини (у 7 фермерів) та зламали 6 вуликів (у 2 пасічників). Усі ці господарі не мали сучасних засобів захисту. 

Для покращення співжиття людини і великих хижаків в регіоні необхідно:

  • на системному рівні здійснювати моніторинг конфліктів та нападів диких тварин на господарства (пасіки, ферми тощо);
  • популяризувати сталі інструменти співжиття, як-от електроогорожі та пастуші собаки, які теж є надійними охоронцями стад; 
  • відроджувати традицію полонинського господарювання, яка приносить як економічні, так і соціальні та природні блага.

Тобто лишень комплексно, використовуючи сталі методи господарювання та різноманітні інструменти захисту, ми зможемо досягти зменшення конфліктів із великими хижаками в Карпатському регіоні та гармонійного співжиття людини і дикої природи.

Утім важливо працювати не лише на локальному, а й на національному рівні. Зокрема, необхідно розробити і затвердити механізм компенсаційного законодавства. Аби держава могла відшкодовувати людям збитки, спричинені червонокнижними великими хижаками. Такий законопроєкт допоможе вирішити проблему на системному рівні країни, а не просто закрити питання в окремих регіонах.

Юрист WWF-Україна Анна Гайова

Анна Гайова

юрист, менеджер проєктів WWF-Україна

Законодавча база – не ідеальна та потребує змін

Крім покращення підготовки первинних матеріалів справ та збільшення мінімальних штрафів, варто здійснити ще кілька кроків, які б суттєво допомогли протидіяти порушенням проти дикої природи. 

  • Криміналізувати контрабанду видів, які охороняються Червоною книгою України та Конвенцією про міжнародну торгівлю видами дикої фауни та флори, що перебувають під загрозою зникнення (CITES). Зокрема до статті 201 ККУ (контрабанда) варто додати особин, що занесені до додатків CITES та Червоної книги України, їх частини та/або похідні. 
  • Подовжити строки для накладення адміністративного стягнення щодо правопорушень, пов’язаних із дикою природою та довкіллям, щонайменше до 6-12 місяців. Наразі стягнення може бути накладено не пізніше 3 місяців з дня вчинення правопорушення. А у випадку продовження правопорушення – не пізніше 3 місяців з дня його виявлення.

Сьогодні ми активно працюємо над цим разом із партнерами, зокрема і в рамках проєкту SWIPE («Ефективне розслідування злочинів проти дикої природи у Європі»). 

бурий ведмідь біля води
© Ola Jennersten / WWF-Sweden

Представники WWF-Україна також долучаються до роботи над законопроєктами, що перебувають на розгляді ВРУ: №2765 (щодо охорони водних біоресурсів та середовища їх існування – ініційований WWF, наразі готується до другого читання, порушує питання підвищення штрафів по статтям Кодексу про адміністративні правопорушення та криміналізації контрабанди), №5420 (щодо криміналізації контрабанди), №6175 (про адміністративні правопорушення в частині посилення відповідальності в сфері охорони природи та використання природних ресурсів) та №6175-1 (щодо посилення відповідальності у сфері охорони навколишнього природного середовища, використання природних ресурсів).

Громадськість також може вплинути на ситуацію

Крім того, важливо працювати над інтенсифікацією взаємодії і обміну досвідом, інформацією між різними органами влади. Зокрема, між адміністративними органами CITES в Україні та правоохоронними органами, Держмитслужбою.

Також не зайвим було б посилити тиск громадськості на судову, природо- і правоохоронну системи. Це сприятиме подоланню одразу кількох стримуючих факторів: низького рівня суспільного інтересу та розуміння проблеми, відсутності обізнаності та недостатньої уваги політикуму до питання. 

Важливою і необхідною умовою покращення ситуації із захистом дикої природи могло б стати і розв’язання питання відсутності рятувальних центрів. Адже це заважає владі вилучати тварин заради їхньої безпеки під час розслідування або ж взагалі починати розслідування. Активно порушується питання необхідності створення переліку організацій/ реабілітаційних центрів по роботі з дикими тваринами. Сьогодні існує лише 5-6 майже заповнених притулків для ведмедів. Тоді як з левами, дельфінами, вовками та іншими дикими тваринами досі існують величезні проблеми.

дитинча бурого ведмедя
© Tomas Hulik

Підтримай ШоТам

Читати далі

Суспільство

У Житомирі запускають безкоштовні курси для підлітків із блогінгу, етикету і стилю

Опубліковано

Підтримай ШоТам

З 1 лютого У Житомирі стартують безкоштовні заняття для підлітків з блогінгу, етикету та стилю.

Про це повідомили на фейсбук-сторінці управління культури Житомирської міської ради.

Курси розпочнуться 1 лютого і триватимуть два місяці.

Під час занять можна буде удосконалити знання. Підлітки дізнаються як правильно користуватись Instagram, TikTok, YouTube та Facebook.

Читайте також: «Повна банка» Карпат і любові. Як молода пара створила «банківську справу» з варенням та екологічною місією

Навчальні курси безкоштовні та розраховані для підлітків віком 12-16 років. Група учасників формується в кількості – 15-20 осіб. Зареєструватися можна за номером телефону 097-972-12-44.

Нагадаємо, UNIT.City запрошує на вечір сучасної української анімації у Києві.

Як ми повідомляли раніше, жінок-підприємиць запрошують на безкоштовний курс «Соціальне підприємництво — більше ніж бізнес».

Фото: facebook.com/kultura.zt.ua.

Підтримай ШоТам

Читати далі

Суспільство

У Києві відкрили сучасний Центр реабілітації дітей та осіб із інвалідністю

Опубліковано

Підтримай ШоТам

У Києві в Дарницькому районі  відкрили новий сучасний Центр комплексної реабілітації дітей та осіб із інвалідністю.

Про це повідомили у пресслужбі КМДА.

Центр стане частиною мережі закладів реабілітації. Одночасно отримувати послуги з реабілітації у новому центрі зможуть від 35 до 40 дітей із інвалідністю. Протягом дня – 80-90 дітей.

Заклад обладнали підйомником та зовнішнім ліфтом для доступності осіб, які пересуваються на інвалідних візках. Поряд із центром також є інклюзивний дитячий майданчик. Усі написи в закладі продубльовані шрифтом Брайля.

Читайте також: «Кайфуємо від того, що різні». Як бренд FREEki створює стильний одяг та допомагає працевлаштуватися людям з інвалідністю

У новому центрі реабілітації є діагностичне відділення, відділення арт-терапії, сенсорно-інтеграційної терапії, логопедичне та логоритмічне відділення, відділення соціально-психологічної та фізичної реабілітації, які вже розпочали працювати та надавати послуги з реабілітації дітям.

Планують, найближчим часом сучасні центри комплексної реабілітації дітей та осіб з інвалідністю будуть функціонувати в кожному районі столиці. Наразі місто працює над їх створенням у Деснянському, Подільському, Оболонському, Святошинському, Солом’янському та Шевченківському районах.

Нагадаємо, Львівська галерея мистецтв презентувала проєкт «Тактильна екскурсія».

Фото: kyivcity.gov.ua.

Підтримай ШоТам

Читати далі