Суспільство
Вишивають спогади вручну — засновниця бренду White and Stripe Тоня Булгакова про «смугастий» бізнес
Одні засмучуються, коли немає можливості поїхати на море, інші беруться самі створювати пригодницький настрій з тим, що є — трикотажем. Тоня Булгакова вже четвертий рік одягає Україну та світ у бретонки зі спогадами.
В майстерні вишити вручну на бретонках можуть практично все, що захочеться людині. Проте популярним бренд White and Stripe став тоді, коли почали вишивати сімейні історії. Переносити фото та спогади на трикотажний одяг. Приміром, зараз команді потрібно встигнути пошити 70 замовлень бретонок з вишивкою, попри те, що днями пішла одна з майстринь і рук не вистачає.
Засновниця бренду Тоня Булгакова розповіла про особливості «смугастого» бізнесу. Чому відмовилися від офлайн магазину, що хочуть бачити клієнти на своїх тільняшках та як відтворюють спогади за допомогою голки та нитки.
Майстерня «на удальонці»
З самого початку в нас не було офісу. Склад знаходився у мене вдома. Потім орендували офіс, з’явилися перші співробітники, зокрема майстри вишивки, які працювали віддалено. Вже тоді отримали класний досвід і, так би мовити, несвідомо підготувалися до майбутнього локдауну.
Я відправляла поштою бретонки майстрам вишивки разом з усіма матеріалами, а вони мені потім готову роботу. Далі ми перепаковували речі та відправляли клієнтам. Це вже налагоджена за чотири роки схема, яка добре працює. Тому перший карантин навесні не застав нас зненацька. Проте все одно були труднощі.
Читайте також: Хустини від сонячних діток: історія першого в Україні інклюзивного ательє
У нас відправка день у день. Навіть якщо на годиннику 19.00 і офіс зачиняється — підемо на пошту. Але в карантин відправляли посилки, коли була така можливість: два рази на тиждень. Це засмучувало. Адже хочеться щоб клієнт уже завтра відчув радість від покупки, а не через три дні, коли ми зможемо відправити. Тому стараємося все робити максимально швидко.
Відмовилися від офлайн магазинів
Коли орендували перший офіс я розмірковувала так: щойно з’явиться місце, де вживу можна подивитися та помацати матеріал, одразу всі стануть приїжджати. Проте ніхто не приїхав. Ми знаходилися на станції метро «Деміївська».
Потім переїхали на Лівий берег Києва, тому що майже усі там живемо. Зняли офіс в хорошому ЖК біля метро з розрахунком, знову ж таки, на те, що клієнт заглядатиме частіше. Через два місяці стався локдаун і ми зрозуміли, що ніхто не приїде.
Перевели бізнес в онлайн без жодних фізичних точок. Коли наші партнери також зачинился, подумали, що немає сенсу робити ставку на офлайн магазин, якщо продаємо онлайн. Є два магазини-партнери, в яких можна знайти наші бретонки: «482 store» та «KAPSULA». Туди ми відправляємо клієнтів, якщо вони все ж хочуть подивитися і приміряти.
Перша спроба була невдалою
Зараз багато роботи з вишивкою — і це наша величезна любов. Важливо показати, як майстриня малює макет і потім переносить на тільняшку. Це частина нашої стратегії відкритого бізнесу. Знімаємо процес виробництва, розповідаємо про невдачі, фільмуємо те, що відбувається в офісі.
Першою вишивкою була картинка з Pinterest, яка мені дуже сподобалася. «Як тільки-но створимо таку вишивку, усі її куплять», — думала я. Звичайно цього не трапилося тому, що я — це не мій клієнт. Те, що може подобатися мені на 100%, може не сподобатися клієнту взагалі. А може так само сподобатися. Важливо розмежовувати, де я, бізнес і клієнт.
Читайте також: Худі від українських брендів: 7 стильних варіантів
Ми зробили велику, складну та зрештою дороговартісну вишивку на кишенці, яку пришили до бретонки. Коли завершили роботу, дещо зрозуміли. Щоб вишити один малюнок, нам потрібно сплатити майстру 800 грн. Я така: «щось не в’яжеться».
Що хочуть закарбувати на бретонці
Через певний час спробувала зробити вишивку попростіше, але щоб «зайшла» людині і вона її замовила. Якийсь час робили навмання. Потім до нас прийшла клієнтка і попросила вишити її з дітьми: вона і двоє хлопчиків. Це була наша перша вишивка сім’ї, яка стала знаковою. З неї усе почалося. Ця клієнтка досі з нами. Приходить до нас за «смугастиками». І для синів своїх замовила по декілька штук. І на дні народження ми робили їм бретонки. Нині вони вже наші друзі.
Ідея та цінність полягають в тому, щоб це була конкретно ваша родина. Коли відкривають подарунок, то люди бачать сюжет: відпочивали десь на морі, народилася дитина і батьки сидять в пологовому будинку і тримають маленький згорток в руках.
Сімейні історії
Коли стали показувати сімейні вишивки, зрозуміли, що саме в цьому є важливого. Часто родина може бути не поруч. Приміром, такі long distance-подарунки дарують бабусям і дідусям. Це парні бретонки, на які перенесли старі фото. Така стара затерта світлина 50-го року і ми з неї створюємо вишивку. В мене все всередині стискається, коли бачу ці роботи, які потім дарують рідним.
Скажімо подружжя хоче мати дітей, але в них поки що їх немає і вони хочуть на бретонці їх вже закарбувати. Або дуже чекають — і також роблять вишивки малюків.
Зараз працюємо з дівчиною, яка замовляє вже четверту бретонку своєму хлопцю. Він у неї капітан і вона придумує для вишивки морські тематики. Цього разу захотіла компас. Зображення дуже графічне, рівне — не для ручної вишивки. Для того, щоб вишити компас 5х5, потрібно повністю зашити його білими нитками. В цьому немає сенсу, тому що тканина стягнеться і буде негарно. Це не те, що хотів клієнт. Тому запропонували на вибір інші варіанти вишивки на морську тематику. Будемо робити чорно-білий маяк.
Читайте також: Європейські наречені в українських сукнях: як Франківський бренд підкорює світ
Маяків в цьому сезоні було дуже багато: білий, червоний, синій. Після сімейних вишивко, маяк — на другому місці за популярністю. Був місяць, коли вишивали тільки маяки. Це було прям кайфово.
Скільки потрібно часу на одну бретонку
Якщо бретонка вже є на складі, тоді все залежить від завантаженості майстрів з вишивки. До прикладу, щоб вишити сюжет руками, може йти чотири-п’ять годин. Але клієнт чекатиме два-три тижні через завантаженість майстрів. Ми працюємо за принципом first in-first out.
На просту вишивку на кшталт невеликого серця піде година. А може бути велика складна робота, приміром, з будиночком на дереві і сім’єю з двома дітлахами. На цю роботу пішло вісім годин майстра.
Коли купуєш якийсь одяг з машинною вишивкою, там завжди є ущільнювач аби орнамент не стягнув тканину. Ми за те, щоб вишивка лягала максимально природно на бретонку. Тому робота по часу займає більше, ніж могла би бути з флізеліном, приміром.
Процес також складається з погоджувальної частини. Клієнт надсилає фото, з якого майстриня малює макет. Далі прикладаємо до нього нитки, щоб показати, в яких кольорах виконуватиметься робота і відправляємо клієнту на затвердження. Якщо потрібно щось поправити, перемальовуємо. Якщо в фінальому варіанті все добре, беремося за вишивку.
Звідки привозять тканину
Коли придумала цей бізнес, хотіла щоб він повністю був український: трикотаж, наші бірки, коробки — все що можливо. Зрозуміла, що нічого не вийде. Немає трикожату потрібної нам якості: не поліестер, а щоб там була бавовна. Адже люди хочуть більше носити одяг з натуральних тканин.
Читайте також: Втратила свій дім і почала шити піжами. Як переселенка заснувала бізнес у чужому місті
Тому стали замовляти трикотаж з Туреччини. Прийшли до цього через півтора року після заснування. Спочатку купували тканину, яка була в вільному продажу на ринку. Потім почали замовляти повністю для себе виробництво. Обираємо колір нитки, щільність, склад. Найпершим був синій трикотаж. Потім червоний, бордовий, зелений і чорний.
Зрозуміло що це великі витрати на новий колір, тому запитуємо у клієнтів, щоби хотілося. Так у нас з’явився чорний колір тому, що про нього часто запитували. В синю смужку в нас купують цілий рік, а в червону — більше влітку.
Інші деталі бретонки — з різних країн. Бірки внутрішні привозимо з Італії. Ми не змогли знайти тут м’якенькі. Паперові бірки та еко-торби для пакування — вітчизняні.
Про замовлення в інші країни
Майстерня White and stripe є на Etsy (платформа для продажу виробів ручної роботи). Часто в Інстаграм приходять клієнти з-за кордону. Хоча в нас немає ніякого таргету на міжнародний ринок. Тільки на український. Однак сарафанне радіо працює.
Люди відправляють в Америку подарунки своїм близьким. В нає є клієнтка, що мешкає в Америці. Минулоріч купувала тільняшку для себе. А цього разу замовила чотири бретонки своїм друзям в різні країни. Ми усім відправляли і це було круто.
Найдальше замовлення було в Гонконг. І я все мрію про Австралію і про Північну Америку.
Смужка — це не про чорну і білу смугу життя
Коли почала цей бізнес, не могла поїхати на море і знайшла для себе такий замінник, з яким почала працювати. Для мене смужка — легкість та радість. Емоція, пов’язана з морем та відпочинком в місці, де постійно щось відбувається не так, як в рутинному житті. Одягнути бретоночку і відчути спокій — це воно.
Коли бачимо смужку — асоціації з небом і морем, або небом і полем. Для мене смужка ніколи не була про чорну і білу смугу життя. В нас це навіть заборонена тема комунікації. Тому що навпаки, дивимося з позитивного боку. Для нас це такий собі якір. Навіть в місті, коли бачимо ці смужки, стає набагато радісніше і спокійніше. Ось про це смужка і вона в усьому. Поки що на тільняшці.
В Україні для інформування населення про мінну небезпеку створять Міжнародний інформаційно-інноваційний навчальний хаб з питань гуманітарного розмінування.
Як повідомили в Міноборони, таку заяву зробили під час форуму «Особливості інформування населення про ризики, пов’язані з мінами та іншими вибухонебезпечними предметами».
За планом оборонного відомства, навчальний хаб стане основним центром впровадження інновацій щодо інформування про мінну небезпеку. Це стосується розробки навчальних програм, виробництва інформаційного та медіаконтенту, інтерактивних застосунків тощо.
На базі хабу збираються відкрити інноваційний музей гуманітарного розмінування. Облаштовуватимуть простір у Центрі гуманітарного розмінування при КабМіні.
Читайте також: €1,5 млн на розмінування: Україна підписала угоду з Італією та ПРООН
«Противник використовує сучасні боєприпаси, носії яких здатні доставити в усі куточки України кластерні боєприпаси, міни, інші небезпечні вражаючі елементи. Тому нам слід зосередити увагу на проведенні інформаційних заходів не лише на деокупованих територіях, а й по всій країні, та з різними верствами населення, починаючи зі школярів і закінчуючи посадовими особами органів виконавчої влади та місцевого самоврядування», — сказав начальник управління протимінної діяльності Олег Шуварський.
У Міноборони стверджують, що створення навчального простору посилить інформування та просвітницьку діяльність про небезпеку від вибухонебезпечних предметів. Наразі такі заходи проводять підрозділи розмінування Сил безпеки та оборони й оператори протимінної діяльності.
Нагадуємо, що Нідерланди виділяють 175 мільйонів євро на ППО та дрони для України.
Фото: сайт Міноборони
Головне управління розвідки спільно з Міністерством закордонних справ евакуювали 31 українця з території Ісламської Республіки Іран, де США точково вдарили по ядерних об’єктах. Наразі ці 5 чоловіків, 12 жінок та 14 дітей прямують до Києва.
Про це повідомили в Головному управлінні розвідки Міноборони України.
Евакуацію провели 24 червня за дорученням президента Володимира Зеленського. За сприяння міжнародних партнерів з Ірану українців транзитом через територію Республіки Азербайджан перевезли до Республіки Молдова. Звідти евакуйовані попрямують до Києва.
«Увесь час в Тегерані ми почувалися зовсім незахищеними, адже жодного разу там не було попереджувальних сирен. До того ж зник Інтернет і ми взагалі не розуміли, що відбувається. Ми дуже вдячні українському консульству в Тегерані, що постійно тримало з нами зв’язок. Я знаю, що в Україні також війна, але наша країна не залишає людей напризволяще», — поділилиася евакуйована з Ірану пані Варвара з Київщини.
Як зазначили в ГУР, це був завершальний етап комплексної операції України в Ізраїлі та Ірані з порятунку українських громадян із зон підвищеної небезпеки.
Читайте також: ГУР та МЗС евакуювали з Ізраїля 133 українців (ВІДЕО)
«Коли почалися обстріли, це було страшніше навіть, ніж в Україні. Коли сказали, що є можливість виїхати, ми вирушили на північ країни, де збиралися українці з різних міст Ірану. Ми вдячні усім, хто доклав зусиль. Ми нарешті повертаємося в Україну», — розповідає Наталя.
У ГУР додали, що громадяни України, які перебувають на території Ісламської Республіки Іран і мають намір повернутися додому, можуть звертатися до Посольства України в Ірані за посиланням. Перевезеннями евакуйованих опікувалася авіакомпанія SkyUp.
Нагадуємо, що з російської в’язниці у Криму звільнили українського журналіста.
Фото: фейсбук-сторінка ГУР
Суспільство
На проспекті Лісовому, що в Деснянському районі, між будинками 13 і 18 на місці нерегульованого пішохідного переходу встановили світлофорний об’єкт. У конструкції передбачили звуковий супровід для людей з порушеннями зору.
Про це повідомили у КМДА з посиланням на КП «Центр організації дорожнього руху».
Побудували об’єкт із урахуванням принципів безбар’єрності:
- встановили сенсорні кнопки зі звуковим супроводом для людей з порушеннями зору;
- облаштували тактильну навігацію;
- зробили пониження бортового каменю для зручності маломобільних груп;
- створили велопереїзд.
Читайте також: На станції метро «Вокзальна» у Києві встановлюють пандуси (ФОТО)
Як нагадують у «Центрі організації дорожнього руху», для безпечного переходу через проспект пішоходам потрібно піднести руку до сенсорної кнопки виклику зеленого світла. А для виклику звукового супроводу для людей з порушеннями зору знизу розміщена кругла кнопка зі стрілкою, що вказує напрямок для переходу.
У комунальному підприємстві зазначили, що це рішення має зробити перехід безпечнішим і зручнішим, насамперед для дітей, які йдуть до школи.
Нагадуємо, що в Києві врятували котика, який провів понад 10 годин під завалами після обстрілу (ФОТО).
Фото: сайт КМДА