Суспільство
«Не соромимося збирати тару біля смітників». Як в майстерні «Rere:Sklo» дають пляшкам друге життя
Сплющені дивакуваті пляшки, дзеркала-портрети, вітражні панно та інші предмети декору — все це виготовляє з врятованого скла майстерня Rere:Sklo, що у Львові. Ми поспілкувалися з її засновницею, художником-скляром Роксоланою Худобою. Дівчина 8 років працює зі склом і за цей час заснувала власний бренд скляних прикрас Haluzka, відкрила магазинчик виробів «Щось цікаве» та об’єднала під одним дахом покинутого заводу таких же творчих людей.
Зараз виробництво Rere:Sklo знаходиться в колишній кераміко-скульптурній фабриці. Це завод на 100 метрів квадратних, який давно не працює. В ньому знаходиться склад, майстерня, холодний та гарячий цех. Простір ділять між собою інші майстри: флористи, кравці, скульптори.
Роксолана Худоба
Художник-скляр, яка створює предмети декору, посуд та прикраси з вторинного скла. Заснувала майстерню апсайклингу скляної тари Rere:Sklo, магазин скляних виробів «Щось цікаве» та бренд прикрас Haluzka.
Випікає скло в муфельній печі
У 2012 році я закінчила Львівську національну академію мистецтв за спеціальністю «Художнє скло». Вже тоді розуміла, що хочу працювати за спеціальністю, адже це класний розвиток, хоча і складний через затратне виробництво. Потрібна купа інструментів та головне — муфельна піч, в який запікається скло. Це для скляра взагалі «вау».
Зараз у нас в майстерні три печі, але хочеться ще більше. В найбільшій пічці уміщується тільки десять пляшок і це дуже мало. Робимо один підпал в день через те, що піч швидко набирає температуру 800°С, а потім дуже повільно остигає. І можна відкрити її тільки на другий день.
Після вечірок пляшки не викидють
Коли з’явилася піч, постало питання: який дешевий матеріал може валятися під ногами, з яким цікаво було б експериментувати. Найпростіше — поставити пляшку в піч і спекти. Так з’явилися наші сплющені пляшки, з яких усі сміються та дивуються, не розуміючи справжні вони чи ні. Ми також жартуємо, що це класний подарунок чоловіку, щоб кинути пити.
Переробка завжди з нами була. Колись ми співпрацювати з торгівельною маркою соки Galicia і збирали їм на переробку скляну тару, бо думали, що вони з ними щось роблять. Коли назбирали кілька ящиків, виявилося, що компанія не займається переробкою і їм простіше купити нову тару.
В 2019 році тема зі сміттям була актуальна у Львові. Тому ми взялися за скло, бо треба було з цим щось робити. Збирали самі біля смітників дуже багато тари.
Друзі та знайомі вже знали, що після вечірок пляшки не варто викидати. Особливо рідкісні: блакитні, синенькі яскравої форми. І це все поступово переродилося в майстерню. З’явилося більше печей і більше можливостей. Почали придумувати з порізкою пляшок і робити банки, вази, склянки.
Наша майстерня знаходиться біля великих смітників. Це класний район. Коли йдемо повз смітник і бачимо цілий ящик пляшок стоїть — забираємо. Ніколи не соромимося.
Збирають тару по ресторанах
Налагодили співпрацювати з кав’ярнями і барами у Львові, які збирають нам тару. Раз на місяць ходимо по кафе та ресторанам в центрі міста і забираємо пляшки.
Також нам відправляють свої пляшки заклади харчування і ми з них робимо брендовані вироби. Приміром в них це була пляшка з-під вина, а ми її переробили в склянку для води з логотипом закладу.
Почали як пробний варіант співпрацю з мережею «Сільпо». Тепер в одному з магазинів можна придбати наші вироби. Це спільний проєкт «Лавки традицій» та Made in Ukraine. Також в Києві співпрацюємо з магазином «Всі свої», там представлений великий вибір продукції Rere:Sklo.
Люди самі привозять на переробку
Люди з інших міст, які знають, що ми переробляємо пляшки, пишуть в Інстаграм, що хотіли б відправити «Новою поштою» тару. Помиті п’ять чи десять але відправляють.
Одного разу до нас приїхала літня пара. Вони прибирали в підвалі, проводили ревізію. Знайшли нас в інтернеті та привезли кілька ящиків пляшок.
Люди телефонують і запитують, які саме нам потрібні пляшки. Бо ми переважно з вина використовуємо. З пива можна також приносити до нас на переробку. Робимо знижку на вироби, коли містяни приносить свою тару і ми з нею можемо щось зробити.
Читайте також: Як вінницькі школярі рятують місто від сміття
Найцінніші пляшки — півторалітрові з-під вина
Є популярні дизайни виробів, які ми вже створили, тому знаємо, з яких пляшок найкраще виходить. Пивні пляшки також спікаємо і ріжемо нихромовою ниткою, яка нагрівається.
Найчастіше використовуємо пляшки з-під вина 0,75 літра. А якщо це півтора літрові пляшки, то взагалі удача. Бо з них можна зробити класні великі банки.
Часто розповідаємо, що сині пляшки рідкісні та мають гарний колір після обробки. Нещодавно нам люди передали 20 штук саме таких. Вони знали, що ми хочемо синє скло і свідомо збирали, не викидали.
Були клієнти, які святкували весілля і попросили кафе не викидати пляшки. Наступного дня зателефонували нам і самі привезли тару. Круто, що збираємо таку комуну. Загалом це львів’яни, але багато хто зараз хоче приєднатися до акції. Люди з інших міст передають конкретно свої пляшки, щоб ми їх або спікли, або порізали.
«Навіщо платити за сміття?»
Ми зацікавлені не просто продати річ, а показати, як ми її створюємо та в чому цінність. Адже щодо сплющених пляшок багато різних думок у людей виникає. Найперша: «Це ж сміття! Чому я маю платити за пляшку 200 чи 150 гривень, якщо ви взяли це зі смітника?»
Тому потрібно все показувати і пояснювати. Чому в мас-маркеті чашка, приміром, коштує 80 гривень, а в нас 300. Що є майстерня, працівники, податки та інші витрати на матеріали. Найпростіше — показати виробництво. Коли вони приходять і бачать весь процес, тоді вже немає таких питань. Тоді люди розумітимуть що процес переробки довший і складніший, ніж у масового виробника, та вимагає фінансових вкладень.
Про дзеркала-квіти та дзеркала-портрети
Часто потрібно прислухатися до своїх замовників. Найперше дзеркало замовила дівчина, яка хотіла ручне дзеркальце, щоб тримати його в руках і підфарбовуватися. Зробити зі скла таке було важкувато, тому що ручка вийшла б дуже делікатна. Я не була впевнена, як довго така річ прослугує. Тут у мене народилася ідея — зробити дзеркало не ручне, а підвісне. З того почалися квіти-дзеркала.
З дзеркалами-портретами вийшла така історія. В магазині «Щось цікаве» я часто просила працівників потримати дзеркало для фото. Вони зазвичай тримали їх так, що закривали своє обличчя. Коли я робила один з кадрів, подумала: «О, так можна зробити образ людини, а не квітку».
Тут же побігла в майстерню, не знайшла паперу, тому прямо на столі намалювала образ дівчини. Вирізала скло ті поставила в піч, щоб одразу побачити результат. Так з’явився перший портрет. Наступні я придумувала з уяви. Вигадувала, яке буде волосся, одяг. Далі вже люди замовляли індивідуальні образи на подарунок.
Випікають портрети з американського скла
Основу дзеркал я випікаю з американського скла. Чому саме з нього? Через великий спектр кольорів: прозорі, матові і т.д. З нього я виготовляю дзеркала, картини, галузки, вітражі — практично все кольорове. У кожного виду скла свій коефіцієнт розширення, тому не всі види можна поєднати між собою, інакше робота потріскається.
Натомість серія американського скла між собою поєднується в один пласт і можна накладати візерунки чи деталі шар за шаром аж до чотирьох. Я спікаю основу або силуету людини так, що залишаю отвір для самого «обличчя», тобто дзеркала. А потім додаю його іншою вітражною технікою.
Американське скло дороге. З кожним шматочком потрібно бути обережним. Є гуртівня скла у Львові, яка спеціально возить його з Америки та інших країн.
Що стоїть за естетикою
Хочу розвіяти стереотипи щодо творчості в майстерні. До нас багато хто хоче на роботу у «Щось цікаве», бо це творча та класна атмосфера. Так, але за цим стоять монотонні, однотипні процеси: пакування замовлень, обговорення з клієнтами. Я вже мовчу про порізи, які виникають досить часто під час шліфування дзеркал.
Головний інструмент в роботі — склоріз. Користуюся шліфувальною машинкою для вітражів. Коли складаю панно, кожний шматочок обшліфовую, а потім обгортаю мідною фолією і тоді це все спаюю припоєм. Потім все мию та затираю.
Є точильний станок, щоб робити кришки чи деталі до скла.
Колись в мене була майстерня з переобладнаної квартири неподалік від центру. Там були класні старовинні вікна, тиха вуличка. Тут же ми як на заводі – шум, спека, з печей йде пилюка, тому що вони посипаються каоліном (біла глина). Я іронізую, що в кожного свої гарненькі майстерні, оздоблені чимось надихаючим. А в нас — купа скла під ногами та під руками. Ти його вже навіть не помічаєш.
Зооволонтер Роберт Саргсян виявив дику косулю, яка, ймовірно, постраждала внаслідок ДТП. Аби врятувати її, він звернувся до фахівців КП «Центр поводження з тваринами».
Про це повідомили в КП «Центр поводження з тваринами».
Команда ветеринарів швидко провела огляд і рентген-дослідження. У тварини виявили перелам задньої ноги. Через вагу косулі проведення остеосинтезу було неможливим, тому лікарі були змушені ампутувати кінцівку.
«Зараз лісова красуня знаходиться під наглядом та отримує допомогу. Вона буде жити у людини, що займається реабілітацією представників сімейства оленевих. В умовах вільного життя косулі буде складно вижити без ноги, тому тепер вона буде жити під опікою людини»‚ — написали в центрі.
Читайте також: У Чорнобильському заповіднику зафіксували рекордне стадо оленів шляхетних (ФОТО)
Нагадаємо, що прикордонники врятували лебедя, який заблукав біля позицій на Херсонщині (ВІДЕО).
Фото: фейсбук-сторінка КП «Центр поводження з тваринами»
Аналітичний проєкт Deep State та платформа «Культурні Сили» презентували інтерактивну мапу визволення Криму у 1918 році. На ній можна слідкувати за перемогами війська УНР під проводом Петра Болбочана.
Про це повідомили в «Культурних Силах».
Ідея проєкту
«На сторінках української історії є багато видатних подій та людей. Про них необхідно пам’ятати та передавати наступним поколінням, щоб вони зростали на усвідомленні того, ким вони є. В усі часи шукали креативний підхід, щоб показати ці всі події з цікавої сторони та привернути як можна більше уваги, тож сподіваємося, цей проєкт внесе різноманіття та інтерес до однієї з найвидатніших операцій української армії — походу на Крим під керівництвом Петра Болбочана, щоб пишатися і насолоджуватися міццю і силою наших військових», — розповів співзасновник Deep State Роман Погорілий.
Мапа дозволяє користувачам щоденно відстежувати хід визвольного походу Запорізького корпусу. Вона містить архівні документи, мапи та посилання на першоджерела.
Завдяки ініціативі кожен може зануритися в хроніку подій квітня 1918 року, коли українські війська спільно з кайзерівською армією та кримськотатарськими повстанцями звільняли півострів.
Читайте також: Ukraїner та PR Army створили фільм про депортацію кримських татар (ВІДЕО)
Історик Сергій Громенко додає:
«У Феодосії та Керчі, очікуючи українські війська, місцеве населення виходило на вулиці з прапорами та портретами Тараса Шевченка. А у Севастополі була сильна українська громада і там теж чекали на українців, і саме тому 29 квітня 1918 року там відбулося підняття українських прапорів на кораблях Чорноморського флоту».
Про Петра Болбочана
Ключовою постаттю операції став Петро Болбочан — один з найуспішніших командирів армії УНР. Його військовий геній проявився у Кримському поході, коли за лічені дні Запорізький корпус звільнив півострів від більшовицьких військ. Однак політичні рішення тогочасного уряду зупинили подальше приєднання Криму до УНР.
«Ми маємо пам’ятати не тільки подвиг героїв Крут, але й те, що та війна — перша радянсько-українська — закінчилась перемогою України, створенням санітарних зон на Курщині та Вороніжчині, підняттям українських стягів над Білгородом, Таганрогом і Ростовом», — розповів кандидат історичних наук Іван Дерейко.
Довідка
Мапа Deep State — це візуальний інструмент, що фіксує динаміку бойових дій в Україні майже в реальному часі. Її регулярно оновлюють на базі відкритих джерел, OSINT-аналітики та верифікованих даних. Вона вирізняється високою точністю, через що ресурс здобув довіру журналістів, дослідників і фахівців з безпеки.
«Культурні сили» — це платформа, що об’єднує військових творчих професій, культурних діячів, аналітиків та волонтерів. До цієї платформи входять такі проєкти та бренди:
- «Культурний десант»;
- «Книга на фронт»;
- «Фронтова студія»;
- «Оркестр 59» тощо.
«Культурні сили» формують та розвивають воїнську культуру, забезпечують морально-психологічну підтримку військових, підтримують родини загиблих, розвивають культурну дипломатію та впроваджують стратегії впливу через культуру та мистецтво.
Нагадаємо, що Сили оборони зірвали масований штурм росіян на Запорізькому напрямку (ВІДЕО).
Фото обкладинки: сайт DeepState
Єнс із Данії, якому 11 років, завершив свою благодійну ініціативу й зібрав понад вісім тисяч доларів на підтримку українських дітей, які втратили домівки через війну. Хлопчик виготовляв і продавав великодніх курчат із бісеру.
Про це повідомила міністерка економіки України Юлія Свириденко.
Ідея допомоги з’явилася не вперше: торік Єнс зібрав 28 тисяч данських крон, а цьогоріч у березні він уже збирав понад 12 тисячі крон. Тоді частину цієї суми подвоїла благодійна організація KOLO Nordic.
Наразі на зібрані вісім тисяч доларів Єнс планує придбати шкільні рюкзаки для українських дітей.
Читайте також: «Ви захищаєте весь світ»: Шон Пенн відвідав Україну та зустрівся з військовими (ВІДЕО)
Нагадаємо, що Анджеліна Джолі підтримала 14-річну дівчину, яка постраждала від атаки росіян (ФОТО).
Фото: Юлія Свириденко в Х
