Суспільство
На Франківщині майстриня створює унікальні історичні листівки
Художниця із селища Печеніжин в Івано-Франківській області створює історичні листівки – вона знаходить старовинні світлини, де зображена автентична архітектура Печеніжина, і змальовує на полотні олійними фарбами.
Про це пише Галицький кореспондент.
Такі автентичні листівки Оксана Микитюк мають печатку Печеніжина. Серед листівок є крихітні – найменша лише 5 сантиметрів.
«Я не історик і не краєзнавець, але так сильно захотіла дізнатись трохи більше про рідний Печеніжин і зберегти це. Якось увіковічнити. Тим паче історія нашого селища справді цікава», – каже Оксана.
Читайте також Примаченко чи Приймаченко? А хто це взагалі? 12 фактів-запитань про українську генійку наївного мистецтва
Художниця розповідає, що колись Печеніжин мав магдебурзьке право, свій герб і ратушу. За княжих часів тут був дерев’яний замок, монастир Василіанів, церква, привезена козаками з Великої України, дерев’яна синагога в гуцульському стилі, один із найбільших нафтопереробних заводі Австро-Угорщини, залізнична колія від Коломийської ратуші. Але найбільше Печеніжин відомий як батьківщина Олекси Довбуша.
Унікальну колекцію листівок майстриня назвала «Мій Печеніжин». Вони зберігаються в спеціальному альбомі.
Наразі в колекції є сім робіт. Кожна з них розповідає цікавий клапоть історії Печеніжина.
У другій половині 80-х років ХІХ ст. Печеніжинський нафтопереробний завод був одним з найбільших в Австро-Угорщині. Печеніжин тоді називали містом мільйонерів.
Спорудження залізниці почалося у 1885 році. І через сім місяців залізниця була готова. У Печеніжині було аж три зупинки. На той час Печеніжин став центром повіту, до якого входило аж 21 село.
У ХІV-ХІХ ст. Печеніжин був одним із солеварних центрів Прикарпаття. Тут солеварні промисли існували з прадавніх часів.
Майстриня каже, що поки вдалося знайти дуже мало старовинних фотографій Печеніжина, і ті, що є, дуже цінні.
Усіх, хто має такі світлини, Оксана Микитюк просить позичити – для роботи над поповненням унікальної колекції.
Нагадаємо, у Вінниці художник-переселенець розмалював будинок дудлами.
Окрім того, запорізька художниця створила вовняну мапу України з елементами заборонених ворожих бомб.
Також художник присвятив картину звільненим Героям «Азовсталі» і виставив її на аукціон.
Фото: gk-press.if.ua.
Суспільство
Історія Тетяни Кунденко
Весілля, що стало символом віри в майбутнє
Коментарі
Суспільство
Про відбудову
Що планують зробити?
- кабінети лікарів;
- приміщення для щеплень;
- зону реабілітації.
Коментарі
Суспільство
Біотехнологиня та вчителька пішли зі своїх робіт, щоби розвивати прифронтове Запоріжжя. А тепер попри обстріли навчають молодь урбаністики, а жінок — робототехніки. Повну історію героїнь ми розказали на ютуб-каналі ШоТам.
Історія героїнь випуску
Світлана Мамай готувала дітей до успішного складання ЗНО у приватній школі. Та її цілі змінилися, коли на Запоріжжя полетіли ракети, а на околицях точилися бої. Тоді одразу зупинили навчання, а Світлана бачила себе лише у волонтерстві.
«Усе було досить сумбурно — невідомо, що далі. Розгублені діти, розгублена певною мірою я, втрата соціальних напрацювань, які в мене були. Тобто те, що в мене було важливим у викладанні — взаємодія з людьми, це енергетика, яку ти можеш отримувати, — воно повністю зникло», — поділилася культурна менеджерка ГО «Молодь Онлайн» Світлана Мамай.
Читайте також: Підприємець із Вінниці відкрив енергонезалежну реберню на воді (ВІДЕО)
У волонтерському штабі вона зустріла Анастасію Торянік, яка полишила роботу в біотехнологічній кампанії, аби надавати гуманітарну допомогу. Світлана та Анастасія спрацювалися і скоро опікувалися волонтерськими групами.
Та невдовзі ГО, яка координувала штаб, припинила роботу. Колежанки опинилися перед вибором: повертатися до звичних справ чи повністю йти в активізм. Тож вони долучилися до ГО «Молодь Онлайн», якій саме бракувало лідерок.
Тепер Анастасія організовує навчання для молоді Запоріжжя, а Світлана займається урбаністикою.
Про те, як активістки розвивають громадське життя у власному місті, дивіться повне відео на ютуб-каналі ШоТам. Це відео створили завдяки підтримці Уряду Канади в межах проєкту «Голос жінок і лідерство Україна», що впроваджує Український Жіночий Фонд.
Раніше ми писали, як режисерка відкрила власну кіностудію: 17 років до мрії (ВІДЕО).
Фото: ютуб-канал ШоТам
Коментарі