Новини, якi надихають!
Пiдтримати
Звяжіться з нами
86487513 86487513

NewСхід

Маріупольська школярка стала призеркою міжнародного наукового конкурсу в США

Опубліковано

Підтримай ШоТам

Ольга Харасахал з Маріупольського технічного ліцею посіла четверте місце й увійшла до призерів міжнародного конкурсу науки та інженерії Intel ISEF-2019 у США. Про це повідомляє видання Український інтерес.

Із якою роботою виступала юна українка?

Школярка презентувала у США роботу на тему: “Вакуумна фільтрація з ДОФА-типуванням як новий метод діагностики циркулюючих пухлинних клітин усіх підтипів меланоми”.

Попри юний вік, Ольга чотири роки працювала волонтером у міському онкодиспансері. Усі спостереження знадобилися дівчинці для досліджень.

Читайте також: Як обміняти пластик на каву у Дніпрі: українська молодь впроваджує інноваційний проект

Що відомо про цей науковий конкурс?

Intel ISEF — всесвітній конкурс наукових та інженерних досягнень школярів, який щорічно проходить у США та координується авторитетною некомерційною організацією Society for Science and the Public.

Це єдиний в своєму роді міжнародний захід для підлітків від 13 років до 18 років. Всесвітній Конкурс ставить за мету не лише виявлення й підтримку талановитих молодих учених, а й розвиток досліджень в області прикладних і фундаментальних наук, а також технічної творчості. Він щорічно збирає більше 1500 учасників з більш ніж 70 країн світу.

Читайте також: Український школяр винайшов найекологічніший спосіб переробки гуми

Intel ISEF проводять вже понад шістдесят років. Цьогоріч участь у ньому взяли більше 1800 школярів з 70 країн. Призовий фонд конкурсу перевищує 3 млн доларів.

Серед переможців конкурсу – Нобелівські лауреати

Престиж цього конкурсу дуже високий: більше двох десятків Нобелівських лауреатів і два лауреата медалі Філдса свого часу були його переможцями.

Зазначається, що українські школярі регулярно виборюють призові місця та спеціальні нагороди на Intel ISEF.

Нагадаємо, українська вчена зробила унікальне відкриття в математичній науці – зі свою командою вона розв’язала математичне рівняння, яке вирішує, як розміщується у 8- та 24-вимірних просторах нескінченна кількість точок, що відштовхуються одна від одної.

Підтримай ШоТам

Реклама

NewСхід

У прифронтовій Авдіївці з’явився мурал українками в етнічному вбранні (ФОТО)

Опубліковано

Підтримай ШоТам

Новий мурал “Слобожанка” намалювали в Авдіївці на Донеччині.

Про це на фейсбук-сторінці повідомив автор фрески Юрій Пітчук.

Розпис є продовженням серії муралів з українками в етнічному вбранні.

Читайте такожМочалки, що ростуть із землі. Як 50 насінин перетворилися на найбільшу в Україні ферму люфи та екобізнес

В Авдіївці забражена дівчина в традиційному строю Слобожанщини на тлі абстрактного сходу сонця над териконами.

Проєкт “Алея муралів” втілюється за сприяння громадської організація міста Авдіївка “Сила ідей” та Авдіївської міської військово-цивільної адміністрації у межах Програми ООН із відновлення та розбудови миру за фінансової підтримки урядів Данії, Швейцарії та Швеції.

Нагадаємо, у Києві з’явився об’ємний мурал зі сміття.

Фото: Facebook/Артем Гетьман

Підтримай ШоТам

Читати далі

NewСхід

На Луганщині запустили масштабний пілотний проєкт «Нове село»

Опубліковано

Підтримай ШоТам

У Шульгинській громаді Луганської області запустили пілотний проєкт «Нове село», повідомив у фейсбуці керівник обласної військово-цивільної адміністрації Сергій Гайдай.

У громаді вже відкрито перший в Україні Центр культурних послуг для громади.

Відомо, що у Шульгинці проєкт розпочали у червні 2021 року, а восени уже запущено. Тут є:

  • Центр надання адміністративних послуг (ЦНАП), де можна отримати майже 100 адмінпослуг,
  • відділення «Нової пошти»,
  • аптечний пункт,
  • відділення поліції,
  • магазин продовольчих товарів,
  • сквер і дитячі майданчики.

Читайте також: Гонзо-література, війна та книги для дітей. Історія письменника та ветерана Валерія Пузіка

Перший в Україні Центр культурних послуг для громади створили на заміну старому сільському клубу. На базі цього Центру працюють новітня бібліотека, зони для тренінгів та семінарів, зона з IT- та робототехнікою, внутрішній і зовнішній кінотеатри.

Усі об’єкти в межах проекту «Нове село» у Шульгинці створені за принципами безбар’єрності та доступності для всіх категорій населення.

Читайте такожЯк активісти рятують від вирубки донбаські ліси

Пілотний проєкт реалізувався спільними зусиллями соціально відповідального бізнесу, зокрема компанії «Нова пошта», міжнародних партнерів, таких як USAID та гуманітарні програми ПРООН, новоутвореної територіальної громади та Мінреінтеграції.

Також долучилася НАК «Нафтогаз України», завдяки якій були встановлені сонячні батареї для забезпечення електроенергією соціальних закладів та лавочки з функцією підзарядки гаджетів.

Запланована реалізація таких проєктів ще у 11 сільських громадах Луганської області.

Нагадаємо, неподалік Сєвєродонецька з’явився «Луганський гай».

Усі фото: gazeta.ua.

Підтримай ШоТам

Читати далі

NewСхід

Підприємець із Луганщини перетворює терикон на розсадник рослин

Опубліковано

Підтримай ШоТам

Володимир Жулинський – підприємець із Кремінної, що на Луганщині. До 2014 року він очолював шахту в Кадіївці, нині це тимчасово окупована територія. Після переїзду звідти взявся за новий проєкт: рекультивацію шахтного терикону та перетворення його на розсадник рослин.

Про це повідомили у фейсбуці Проєкт USAID “Економічна підтримка Східної України”.

Чому терикони небезпечні?

Володимир Жулинський років десять тому отримав патент на винахід з переробки шахтних відвалів. Його підприємство “Лугекоенерго” викупило через аукціон терикон шахти “Кремінна-1”. Шахта не працює кілька років, але має великий терикон поряд. Терикону понад 60 років, він містить чималі запаси вугілля, яке можна відділити від шахтної породи та продати, а терикон перетворити на зелену зону.

“Червоно-коричневі терикони є небезпечними, адже вугілля всередині продовжує окислюватися, при цьому виділяється тепло, температура у териконі постійно зростає та може доходити до 1500 градусів. Такі терикони краще рекультивувати, – розповідає директор підприємства “Лугекоенерго” Володимир Жулинський.

Як вирішити?

Він провів багато досліджень, аналізував, як виділити вугілля з породного відвалу. Там багато енергетичного вугілля, його можна використовувати на підприємствах і для потреб населення, наприклад, для опалення, якщо брикетувати.

Володимир Жулинський придбав лінію для сортування шахтних відвалів та почав рекультивацію терикону. Спробував висадити шипшину та сосни на його схилах. У планах – встановити сонячні панелі на одному зі схилів та отримувати “зелену енергію”.

Читайте також: Терикони Донбасу самозаймаються і вибухають: чому це екологічна біда для регіону? (ВІДЕО)

Для продовження робіт на териконі та створення там розсадника підприємець шукає кошти. Сума необхідних інвестицій – близько 200 тисяч доларів. Залучити гроші бізнес може через банки або грантові програми. За словами Володимира Жулинського, банки не готові кредитувати його проєкт, через близькість до війни на Сході України.

“Навесні наступного року я планую продовжити роботи на териконі. Напрям із використання територій колишніх шахт, їх відновлення, на мою думку, дуже перспективний. Цей шлях обрали у Польщі та Німеччині, зараз Україна проходить цей етап. Мій проєкт із відновлення старого терикону створить робочі місця та дозволить облаштувати новий зелений простір на місці колишньої шахти”, – каже Володимир.

Проблема закриття шахт

Закриття шахт актуальне не лише на Сході України. Державна програма з декарбонізації передбачає поступове закриття нерентабельних шахт та перепрофілювання їх під інші виробничі потужності.
Разом із дружиною Лілією Орловою Володимир взяв участь у бізнес-тренінгах “Підвищення конкурентоспроможності бізнесу і можливостей працевлаштування вразливого населення Донецької та Луганської областей”, які відбулися за сприяння Проєкту USAID “Економічна підтримка Східної України”.

Читайте такожСнаряди вбивають ґрунт. Як на Донбасі відновлюють дику природу після впливу війни

Тренери порадили розвивати розсадник декоративних рослин не лише для потреб рекреаційної зони, а й для роздрібного та оптового продажу фізичним та юридичним особам.

Підприємець має також 40 гектарів сільськогосподарських угідь. Там вирощує лікарські трави (календулу, ехінацею, валеріану), також посадив дерева (чорноплідну горобину), які планує згодом висадити на териконі.

Нагадаємо, на Луганщині і Донеччині екологи рятують унікальні українські степи.

Головне фото: facebook.com/ERAUkraine.

Підтримай ШоТам

Читати далі