Школяр з Дніпра створює девайси для допомоги фронту та пораненим

Окуляри для незрячих ветеранів, вітрогенератор для військових та розумний годинник – це не повний перелік винаходів, які втілює в життя 15-річний юнак із Дніпра Ігор Шибка.

Хлопець навчається у 10-му класі спеціалізованої школи фізико-математичного профілю. Увесь свій вільний час присвячує позашкільному навчанню на курсах електроніки, розробляє власні проекти та готується до ЗНО.

Протягом тижня має дуже насичений графік. З Ігорем вдалося зв’язатися для інтерв’ю пізнього вечора. У той час, коли журналісти “ШоТам” залипають від втоми – юний винахідник бадьорим голосом оповідає, над чим працює зараз, як проходить робочий день і ділиться планами на майбутнє.

Читайте також: Українець у 16 років заробив мільйон на гантелях

За словами винахідника його постійно надихає приклад батьків. “Батько веде гурток електроніки. За освітою він інженер-електронщик. Тому любов до цієї справи у мене з самого дитинства. Серйозно почав вивчати із 8-го класу. Мама – дипломована астроном”, – каже Ігор.

Ідея винаходу окулярів для незрячих прийшла, коли побачив поранених

За словами Ігоря, він навчився помічати проблеми, які потім лягають в основу його проектів і мають їх вирішувати.

У 2015 році разом з родиною почали займатися волонтерською діяльністю, допомагали батальйонам на фронті і госпіталю. Мама читала там лекції. Хлопцеві довелося бачити бійців, які втратили зір. Займаючись електронікою, Ігор вирішив допомогти воїнам. Так він розробив окуляри для незрячих.

Читайте також: Український школяр розробив електронні “окуляри” для незрячих

Суть розробки Ігоря – окуляри для незрячих людським голосом повідомляють відстань до перешкоди та допомагають краще орієнтуватися у просторі.

“Окуляри для незрячих оснащені ультразвуковим датчиком дальності. Він вимірює відстань до перешкоди, а контроллер отримує та обробляє ці дані. До системи можна підключити навушник або динамік. Після обробки даних із датчика окуляри сповіщають людині моїм голосом відстань до перешкоди. Усі голосові повідомлення записані в мікросхему пам’яті. Об’єм пам’яті становить 62 кБ. Обчислювальний блок, або плата контролера зібрана на базі контролера Atmega 328, він збирає дані із ультразвукового датчика”, – пояснив суть роботи окулярів для незрячих винахідник.

Такий прилад необов’язково носити, як традиційні окуляри. Його можна закріпити на будь-якій частині тіла. Проте він все одно спрацює, коли побачить перешкоду. Наприклад, може сповістити, з якого боку стоїть предмет. Він також розпізнає перешкоди згори. За словами хлопця, такі винаходи вже існують, проте вони сповіщають лише дзижчанням чи іншим звуковим сигналом.

Замаскований електрогенератор для фронту

Інший проект для військових, яким займається зараз юнак – мобільний вітровий  електрогенератор. Суть проекту – зробити такий генератор невидимим для ворожих тепловізорів.

Читайте також: Українець створив кардіомонітор, що передає дані на смартфон

На одному з конкурсів Ігор познайомився з хлопцем, батько якого воював. Той розповів, що на фронті є проблема із підзарядкою телефонів. Спеціальна батарея швидко сідає, power-bank теж не витримує. Але головна проблема – усі пристрої нагріваються і легко викривають військових, адже противник може у тепловізор побачити джерело тепла.

Отож Ігор вирішив розробити пристрій для військових, який генеруватиме електроенергію, але не виділятиме тепло. За словами хлопця, він швидше не винайшов електрогенератор, а вдосконалив прототип. Юнак спілкується з бійцями з Айдару, яким допомагає. Вони виступають експертами і кажуть, які саме функції потрібно закласти у майбутній винахід.

Уже існуючий пристрій створив із матеріалів, які є на фронті. Щоб хлопці не купували, а могли відтворити його із підручних матеріалів.

Читайте також: Український будильник для допомоги армії переміг у європейському конкурсі

Принцип роботи – не складний. Вітряк передає енергію у маленьку коробочку, яка працює як перетворювач. Звідти подається напруга для зарадяки телефонів. Уся проблема була в тому, що електрогенератори і проводка в умовах фронту швидко знищується. Удосконалений Ігорем винахід простий і його не складно відтворити знову. Крім того, він тихий і не виділяє тепла. Це означає, що ворог вночі не зможе “засікти” його через тепловізор.

“Зараз з моєю подругою вже зробили перший макет. Але він ще дуже сирий. Через місяць розроблятимемо далі. І скоро має з’явитися робоча модель. До літа хотілося б відправити кілька генераторів бійцям на передову”, – планує Ігор.

Від іграшкових роботів до “розумних” розеток

Юний винахідник працює над різними проектами, проте бекграундом до всіх його ідей є розробки для космічних експедицій. Каже, що коли починав вчити контролери (Контро́лер (controller) — спеціалізований компонент системи, що призначений для управління зовнішніми пристроями комп’ютера: накопичувачами, відеосистемою та дисплеєм, принтерами тощо – Ред.), перший час робив роботів. Була ідея зробити робота, який працюватиме на марсі. Але в прототип пішла ідея, де робот бачить перешкоду перед собою, розвертається і об’їжджєа предмет. Також зробив робота, який проходить лабіринт та може керуватися через смартфон і Wi-fi.

“Але це були більше іграшки, ніж проекти. Хочу реалізовувати свої знання на чомусь більш вагомому, ніж іграшки”, – каже Ігор.

У 2017 році хлопець зробив розетку, яка керується зі смартфону. Типу – пішов з дому і забув вимкнути праску – зайшов у свій гаджет і вимкнув живлення на рівні розетки.

Читайте також: У Вінниці створили звукові маячки для допомоги незрячим

На той час було мало розробок і прототипів. Це все було платно і дорого. Вивчаючи електроніку і веб-дизайн, придумав, як запускати процес, щоб розеткою можна було керувати через сайт. Минулого року вдало захистив цей проект.

Зараз юний винахідник вирішив зайнятися розробкою металошукача. Одне з його хобі – археологія. На літо Ігор вже придумав розвагу з друзями: ходитимуть з металошукачем, копатимуть, шукатимуть знахідки.

“Постійно беру участь в конкурсах, намагаюся швидко все доробити. Паралельно з цим роблю “годинник для школи”. Там будуть автоматичні дзвінки. Задумка в тому, щоб директор міг заходити через телефон на сайт, який керуватиме дзвінками по школі. Комп’ютер на автоматі має запускати процес”, – каже хлопець.

Читайте також: Український стартап зацікавив військових представників інших країн

Попри юний вік, хлопець встиг заявити про себе на різних конкурсах та олімпіадах. Має багато нагород та відзнак. Отримав “Премію мера Дніпра”, стипендію від Малої академії наук, премію від Кабінету міністрів, нагороду “Кожен спроможний”. У Києві нагородили премією “Диво-дитина”.

“У 2016 році мене назвали найрозумнішою дитиною України. Не знаю, як вимірювали розумність. Те, що я роблю – може зробити кожен. Варто не лінуватися і 2-3 роки попрацювати. Коли був ще малим – не лінувався вчити те, що в школі не давали. Я б не сказав, що я розумніший за інших просто знаю те, чого інші можуть не знати”, – каже Ігор.

Мріє відчути невагомість

Найбільша мрія хлопця – побувати в космосі. Хоче відчути невагомість. Астронавтом не хоче бути, бо доведеться працювати. А Ігор хоче насолоджуватися тим, що в космосі. Хлопця приваблює ідея космічного туризму. По завершенню навчання в школі планує продовжити займатися електронікою. Працюватиме над системою керування супутниками і космічними кораблями.

Каже, навчатися буде в Україні. Переїжджати закордон поки не планує. Після того, як Ігор заявив про себе перемогами на олімпіадах і конкурсах – українські виші не поспішають боротися за нього. За словами хлопця, досі не надходило цікавих пропозицій щодо навчання в українських вишах чи запрошень для участі у цікавих проектах. Проте йому надає допомогу фонд “Солідарність”. Фінансують діяльність, розробки, навчання, поїздки.  

“Не хочу кудись їхати, але досвід краще здобувати закордоном. Хоча поки рано про це говорити. Поки не вступлю до університету – складно прогнозувати”,

– каже Ігор.

Юнак дуже радий, що живе в той час, коли все стрімко розвивається. Його тішить те, що може й сам долучитися до розробок.

“Круто жити в один час з такими винахідниками, як Ілон Маск. Він для мене людина, на яку треба рівнятися”, – каже Ігор.