Об’єднання «Культурний десант» презентувало кліп на пісню «Поговорімо», написану військовим Валентином Ільчуком. Композиція розповідає про різницю у досвіді військових і цивільних під час війни та закликає до діалогу.
Історія створення
Автор пісні — Валентин Ільчук на псевдо «Буржуй», командир екіпажу операторів FPV-дронів «Група Тора» у складі Патрульної поліції України. Він — ветеран російсько-української війни з 2014-го року. В 2022-2024-х роках брав участь у бойових діях на Херсонському, Донецькому та Запорізькому напрямках.
Пісня народилася після випадку, який «Буржуй» описує як приклад несправедливості:
«Ми поверталися з бойового завдання в районі Роботиного й почули новину про можливе бронювання працівників індустрії гемблінгу, тобто казино, а також бронювання працівників цирку. І після цього стали ще більш очевидними два протилежні процеси. Частина громадян ігнорують свій обов’язок із захисту Батьківщини, тоді як військові — виснажені, багато хто поранений чи загинув. Як ми взагалі можемо перемогти, коли в суспільстві відбуваються такі речі? Вони точно не допомагають наблизити перемогу».
Пісню Валентин написав за одну годину — записав її на телефон та відправив в сімейний чат, а потім виклав у Фейсбуці. Далі Миколай Сєрга та Саша Чемеров запропонували записати цю пісню в професійній студії. У анімаційному кліпі, створеному військовослужбовцем Андрієм Клименком та ілюстраторкою Тетяною Ваврик, передано контраст між повсякденним тиловим життям і важкою реальністю фронту. Відео показує емоції болю і втрат, які переживають військові.
«Ця пісня — крик душі, який розуміє кожен з побратимів, — каже Ільчук. — Якщо ми воюємо як одна країна, то маємо всі разом робити свій внесок у боротьбу».
Про «Культурний десант»
Проєкт «Культурний десант» об’єднує творчих військових та митців, які покращують моральний дух військових на передовій. Щомісяця вони проводять близько 200 виступів, зокрема, й для поранених бійців у шпиталях, а також забезпечують воїнів книгами й організовують записи музики прямо з передової.
В 2023-му році «Культурний десант» розпочав проект «Книга на фронт» який забезпечує воїнів у зонах бойових дій необхідною літературою. Кілька великих мереж книгарень доєдналися до цієї ініціативи. За перший рік проєкту українці придбали близько 26 тисяч книг для бійців, які були передані на фронт.
В 2024-му році «Культурний десант» запустив проект «Фронтова студія». Це мобільна студія для запису музичного альбому з передової. Було записано 14 пісень, створених військовослужбовцями. У записі пісень взяли участь близько сотні музикантів. Серед записів — романси, рок-балади, колискові, панк, опера та реп.
Усі проєкти допомагають не лише військовим, але й суспільству загалом, адже зміцнюють зв’язки між фронтом і тилом.
Дивіться кліп на пісню «Поговорімо» на ютуб-каналі CulturalForcesMusic.
Цьогоріч команда журналістів суспільно-політичного порталу «Сектор правди» зняла документальну стрічку про життя в прифронтових громадах Сумської області. Прем’єра фільму «Прифронтове життя. Сумщина» відбулася на початку листопада в Конгрес-центрі Сумського державного університету.
Фільм розповідає про життя в регіоні, який постраждав від війни, пережив окупацію і продовжує підтримувати ЗСУ. У кадрі — історії людей із Сум та 12 громад області, зокрема Свеської, Кролевецької, Путивльської й Тростянецької. Герої стрічки — ті, хто втратив домівки, волонтери, які плетуть маскувальні сітки, та місцеві жителі, що створюють ткацькі вироби.
На показ у Сумах завітали учасники фільму — мешканці прифронтових громад. Фільм уже побачили у Києві, Тернополі та німецькому Гуммерсбасі. Крім того, стрічку транслювали на телеканалі «ЕСПРЕСО».
Де подивитися
Документальний фільм «Прифронтове життя. Сумщина» стане доступним на платформі «Київстар ТБ» із листопада. Наразі можна переглянути тизер, який дає змогу відчути атмосферу стрічки.
Нагадаємо, що в Україні зняли документальний фільм про жінок-рятувальниць (ВІДЕО).
Фото обкладинки: кард з фільму «Прифронтове життя. Сумщина».
У переліку фіналістів — Дмитро Купріян, Оксана Омельчук, Анна Жулян, Євгенія Первак та Ігор Чекачков. Їхні роботи стали частиною виставки, яка триває у паризькій галереї Talmart.
Що це означає для авторів
Виставка надає митцям унікальну можливість презентувати свої твори широкій аудиторії. Її відвідують не лише глядачі, але й куратори, колекціонери та професіонали у сфері фотографії. Участь у цьому проєкті відкриває двері до міжнародного визнання та нових перспектив для творчого розвитку.
Виставка триватиме до 22 листопада 2024 року включно. Місце проведення — галерея Talmart у Парижі.
Form Photo Award — це одна з найавторитетніших премій у галузі фотографії, що відзначає талановитих митців із усього світу. Участь українців у шорт-листі підкреслює їхній високий рівень майстерності та здатність конкурувати на світовій арені.
Нагадаємо, що в Україні зняли документальний фільм про жінок-рятувальників (ВІДЕО).
У селі Гонорівка Студенянської громади Вінницької області розпочинаються ініціативи щодо відновлення старовинного палацу Кошарських. Цю ідею просувають активісти громадської організації «Україна інкогніта», які прагнуть зберегти історичну спадщину регіону.
Палац Кошарських, зведений у другій половині ХІХ століття Станіславом Кошарським, є яскравим прикладом архітектури стилю необароко. Він нагадує італійську віллу: одноповерховий мурований будинок із чотирисхилим дахом та витонченими пропорціями. Маєток оточений парком, який також потребує уваги.
Проте нині ця архітектурна пам’ятка перебуває у занедбаному стані.
Палац пережив багато змін і подій. У 1918 році його було пошкоджено, але в 1934 році будівлю відремонтували й облаштували під школу. Під час Другої світової війни в приміщенні діяв шпиталь, а після війни — знову школа, яка функціонувала тут до 2008 року.
«Ми відвідали Гонорівку на запрошення керівництва громади, — зазначають у ГО «Україна інкогніта». — Нашою метою є відцифрувати будівлю, почати її дослідження та ініціювати відновлення».
Наразі невідомо, як саме реалізовуватимуть цей проєкт, але активісти сподіваються, що співпраця зі Студенянською громадою допоможе зберегти цю унікальну пам’ятку.
Нагадаємо, що львівські забудовники та бізнес об’єдналися для відновлення пошкоджених війною будинків.
Коментарі