

Культура
У «Дії» запустили голосування за склад нацжурі на «Євробаченні»: список кандидатів
24 березня в «Дії» розпочали нове опитування, у якому українці можуть проголосувати за склад національного журі Україні на «Євробаченні-2025» у швейцарському Базелі. Опитування триватиме до 10:00 31 березня.
Про це повідомили в «Суспільне Культура».
Що відомо про кандидатів
Проголосувати за кандидатів у «Дії» можуть українці віком від 14 років. Для цього в розділі «Сервіси» необхідно обрати «Опитування» та віддати свій голос за одного з дев’яти кандидатів:
- Mélovin — співак, автор, композитор і продюсер. У 2018 році він представляв Україну на «Євробаченні». Також він перемагав на шоу «Х-Фактор», «Маска» та «Неймовірні дуети»;
- Tayanna — співачка, композиторка та авторка пісень. Вона здобувала музичні нагороди «Золота жар-птиця» у 2018-му та M1 Music Awards у 2017 році;
- Марко Галаневич — музикант, фронтмен та вокаліст гурту «ДахаБраха». Актор київського театру «Дах». У 2020 році він став лавреатом Національної премії України імені Тараса Шевченка;
- Руслан Махов — постановник шоу, перформансів та кліпів для українських музикантів. Брав участь у створенні проєкту «Голос країни», був хореографом «Танців з зірками» та премії M1 Music Awards. У 2023 році був хореографом-постановником номера України на «Євробаченні»;
- Катерина Павленко — співачка, композиторка й авторка пісень. Фронтвумен гурту Go_A, який посів п’яте місце на «Євробаченні-2021» у Роттердамі;
- Анатолій Сачівко — режисер та хореограф кіно й театру. Він є засновником танцювального об’єднання Apache Crew та постановником перформансу The Children’s Courtyard для «Євробачення-2017». У 2016 році став режисером-постановником музичного відео на пісню «1944» для «Євробачення»;
- Натела Чхартішвілі-Зацаринна — генеральна продюсерка музичних телеканалів М1 та М2. Працювала над створенням премій M1 Music Awards, «Золота жар-птиця», благодійних фестивалів «Чорноморські ігри»та Dity Help Music;
- Олена Шоптенко — хореографка-постановниця, чемпіонка світу зі спортивних бальних танців. Переможниця та головна хореографка шоу «Танці з зірками»;
- Дмитро Шуров — засновник проєкту «Pianoбой»‚ автор пісень, рок-піаніст, продюсер та кінокомпозитор. У 2023 та 2024 роках був музичним продюсером нацвідбору на «Євробачення».
Читайте також: Американська акторка Віра Ферміґа заспівала «Червону руту» на концерті в Нью-Йорку (ВІДЕО)
До складу національного журі запросять п’ять кандидатів, які наберуть найбільшу кількість голосів в опитуванні. Головою журю стане кандидат, який здобуте найбільшу підтримку українців.
Якщо хтось із п’ятірки не зможе стати членом журі, то його місце займе наступний за кількістю голосів кандидат. Склад нацжурі оголосять 17 травня у день гранд-фіналу «Євробачення».
Довідка про «Євробачення-2025»
69-й пісенний конкурс «Євробачення» відбудеться у травні 2025 року у швейцарському Базелі. Півфінали пройдуть 13 та 15 травня, а гранд-фінал запланували на 17 травня. Подія відбудеться на арені St. Jakobshalle.
Загалом у конкурсі візьмуть участь співаки з 38 країн. До фіналу потраплять до 20 переможців півфіналів.
Нагадаємо, що Ziferblat представив конкурсу версію пісні, з якою поїде на «Євробачення» (ВІДЕО).
Фото обкладинки: сайт Eurovision Song Contest
Культура

Український військовослужбовець та майстер писанкарства Олег Кіращук передав вітання до Великодня, створивши авторську писанку. Він зробив її під час служби у 10-й окремій гірсько-штурмовій бригаді.
Про це повідомили у Світовому Конґресі Українців.
До початку війни у 2014 році Олег Кіращук понад два десятиліття професійно займався писанкарством. Його доробок налічує понад 15 тисяч писанок.
Майстер є членом Національної спілки майстрів народного мистецтва України та Національної спілки художників, а його роботи зберігаються у приватних колекціях у США, Канаді, Люксембурзі та інших країнах.
Читайте також: Як створити писанку вдома? Поради від писанкарки
У 2014 році він добровільно вступив до лав ЗСУ. З 24 лютого 2022 року бере участь у бойових діях як військовий 10-ї гірсько-штурмової бригади.
«Надсилаю вітання нашій молоді і наперед кланяюсь тим нашим нащадкам, які беруть у нас естафету і будуть працювати на благо України, і які будуть її захищати. Віддаю честь і схиляю молоді, яка віддала життя за нашу Свободу. Бажаю спокійних Великодніх свят!» — написав Олег Кіращук.


Нагадаємо, що Нацбанк випустив срібну монету у формі яйця, присвячену писанкарству (ФОТО).
Фото: фейсбук-сторінка СКУ
Культура

Студенти-кінознавці КНУТКіТ імені Івана Карпенка-Карого Алік Дарман і Володимир Прилуцький передали до фонду «Довженко-Центру» дві плівкові фільмокопії німих фільмів: «Трипільська трагедія» (1926) Олександра Анода-Анощенка та «Секрет рапіду» (1930) Павла Долина.
Про це повідомили в «Довженко-Центрі».
Про фільми
Виявлені плівки є контратипами — вихідними матеріалами, з яких виготовляють прокатні копії. За словами керівниці фільмосховища Довженко-Центру Тетяни Деркач, такі матеріали потрапляють до архіву вкрай рідко. Фахівці вже запланували відсканування фільмів, що дозволить невдовзі переглянути ці стрічки.
«Трипільська трагедія» — один із найстаріших фільмів, знайдених в Україні останнім часом. Стрічка розповідає про Трипільський похід більшовиків 1919 року. У ньому зображують події в пригодницькому жанрі з масштабними батальними сценами. Фільм отримав глядацький успіх, але зазнав критики за надмірну жорстокість.
Читайте також: У Каннах відбудеться світова прем’єра української стрічки «МІЛІТАНТРОПОС»
«Секрет рапіду» — перший фільм Павла Долини, знайдений в Україні. Стрічка розкриває конфлікт між індивідуальним і колективним у радянському виробництві, зосереджуючись на темі приховування технологічного секрету обробки сталі. Фільм знято на заводах Києва, Харкова і Горлівки, що додає йому індустріальної реалістичності.
Передача плівок відбулася в ЦОПі КНУТКіТ за участі студентів, представників «Довженко-Центру». та викладачів.



Нагадаємо, що «Довженко-Центр» запускає проєкт про українське поетичне кіно: програма показів.
Фото: фейсбук-сторінка «Довженко-центру»
Культура

Українську ілюстраторку Женю Полосіну визнали переможницею американського конкурсу American Illustration 44. Вона здобула відзнаку за колаж до матеріалу в The New York Times у рубриці Opinion про сценарії завершення війни в Україні.
Про це повідомила мисткиня.
Роботу відібрали до щорічного каталогу American Illustration — одного з найавторитетніших конкурсів ілюстрації у США. Колаж супроводжував аналітичну публікацію у грудні 2024 року та привернув увагу журі глибоким змістом і художнім втіленням складної теми.
«На жаль, ілюстрація й досі актуальна — три місяці потому прогнози щодо завершення війни не втратили своєї гостроти. І боюся, ще довго не втратять», — прокоментувала Полосіна у своєму дописі.
Художниця подякувала редакції The New York Times та артдиректору Сему Вітні за можливість долучитися до важливої теми й реалізувати роботу, яка резонувала з багатьма.
Читайте також: Нацбанк випустив памʼятну монету, присвячену мисткині Любові Панченко (ФОТО)

Про Женю Полосіну
Женя Полосіна — українська ілюстраторка та коміксистка з Києва. Вона створює ілюстрації для медіа, книжок і мистецьких проєктів, зокрема документальних. У 2015 році разом із художницею Анною Іваненко заснувала студію «Сері/граф», яка працює з авторськими зинами, принтами та експериментальним друком, зокрема шовкодруком, монотипією, гравюрою на картоні й сухою голкою.
У 2023 році здобула відзнаку «Найкращий книжковий дизайн» від Книжкового Арсеналу за документальний комікс «Блекаут. Хроніки нашого життя під час війни Росії проти України», створений у співавторстві з Анною Іваненко. У своїх роботах мисткиня фокусується на темах війни, соціального досвіду та збереження памʼяті.
Нагадаємо, що українська мисткиня стала першою лавреаткою премії Her Art Prize (ФОТО).
Фото: сайт «Книжкового арсеналу»