Суспільство
Гуцульське художнє дереворізьблення визнали нематеріальною спадщиною України
Традиція гуцульського художнього дереворізьблення стала елементом нематеріальної культурної спадщини України.
Про це повідомили у Мінкульті.
Про Гуцульську різьбу
Гуцульська різьба по дереву вирізняється серед багатьох видів різьби. Її характерна ознака – поєднання плоско-рельєфної та контурної різьби. Фон – фактурний або вибраний. Вони суттєво вирізняються за технологічними ознаками з поміж технік різьби інших регіонів.
Елементами такого різьблення є прості геометричні фігури, утворені поєднанням горизонтальних, вертикальних та скісних (під кутом 45-60 градусів) ліній.
Читайте також: Майбутнє пам’яток – у приватних руках. Хто рятує культурну спадщину України? Історія ініціативи «Спадщина.UA»
Багато елементів та мотивів мають назви співзвучні з місцевою природою і побутом горян – «смерічки», «бесаги», «копанка», «неглибока криниця», «бані», «ментелі», «тарниця», «плаїки», «кочета», «кривулька», «зубці», «головкате», «Ільчасте письмо» і багато інших. Це свідчить про те, що і форма, і назва мають регіональне звучання.
У гуцульській різьбі кожен елемент чи мотив виділяється обрамленням вибраного фону чи контурною «фучковою» лінією. Для досягнення кращого звучання різьби вибраний фон здебільшого роблять фактурним вибиванням точкових цяток на вибраному полі. Такий спосіб різьби застосовується тільки на Гуцульщині.
Ще однією характерною особливістю гуцульського художнього дереворізьблення є поєднання сухої різьби з техніками інкрустації кольоровими металами, пацьорками, перламутром та інтарсією різними породами дерев.
Така вишукана святкова оздоба застосовувалась у виробах широкого призначення – ужиткового, інтер’єрного, сакрального, сувенірного.
Гуцульські майстри досягли неймовірної майстерності та художньої виразності. Найбільш популярними є такі орнаментальні мотиви інкрустації: «зубці», «калачики», «квадрати», «дуги», «ромби», «ментелі», «шнурочок», «круглі», «віконці», «трилисник», «сльозки», «лелеки», «бані», «кучері», «заячі вушка», «тарниці», «фасульки» («огірочки»), «маки з трикутниками», «рачки».
Окрім посуду, домашньої утварі, меблів, атрибутів особистого користування важливими є твори сакрального мистецтва. Це придорожні хрести, ікони, іконостаси та різноманітні церковні ритуальні речі – хрести, чаші, свічники, оправи для церковних книг, а також звичаєві, обрядові предмети: великодні кошики – пасківники, дерев’яні писанки, весільні таці тощо, народні музичні інструменти: скрипки, цимбали сопілки, роги, трембіти та інші.
Вироби такого призначення мають давню історію, оскільки виготовлялися із зародженням вірувань та глибоких традицій на Гуцульщині. Кожен майстер починав її з молитви й з великої пошани до дерева, яке горяни обожнюють і сьогодні. Таким чином зародилась та розвивається велика історія гуцульського дереворізьблення.
Про культурну спадщину
Нематеріальна культурна спадщина України була створена як аналог Світової спадщини ЮНЕСКО, що приділяє основну увагу матеріальній культурі.
На державному рівні формується Національний перелік елементів нематеріальної культурної спадщини України.
Станом на березень 2023 року до Національного переліку нематеріальної культурної спадщини України внесено 69 елементів.
Нагадаємо, приготування голубців внесли до нематеріальної культурної спадщини України.
Також ми розповідали, що обрядовий хліб з Одещини потрапив до списку нематеріальної спадщини України.
Фото: Мінкульт.
Суспільство
Які об’єкти демонтують повністю
- пам’ятник Олександру Бойченку (гімназія № 59);
- пам’ятник Миколі Островському (гімназія № 191);
- постаменти від пам’ятника леніну на бульварі Шевченка та вулиці Гніздовського;
- меморіальний камінь «Комсомольська алея» (проспект Академіка Глушкова);
- зірка на даху будинку на Хрещатику, 25.
Корекція споруд
- цитату Станіслава Говорухіна на пам’ятнику Воїнам-інтернаціоналістам замінять на присвяту українцям, загиблим в Афганістані;
- російські написи на пам’ятниках Борису Патону та Іллі Рєпіну перекладуть українською;
- монограму Олександра III на воротах Свято-Михайлівської лікарні демонтують.
Коментарі
Суспільство
Як реставруватимуть пам’ятку
Коментарі
Суспільство
В Україні стартував безплатний онлайн-курс «Не стій — вмикай: світло, тепло, інтернет». У навчальних відео знялися музиканти гурту ТНМК Олег «Фагот» Михайлюта та Олександр «Фоззі» Сидоренко, а також пресофіцер ДСНС Олександр Хорунжий.
Про це повідомили у пресслужбі ДСНС.
Про створення курсу
Курс розробили працівники ДСНС за підтримки Фонду Східна Європа та Програми EGAP, що фінансується Швейцарією.
«Упоратися із такими проблемами у холодну пору року стає складніше, тому важливо мати альтернативні джерела живлення. Однак неправильне використання приладів, перевантаження систем та і просто незнання ключових правил безпеки призводять до пожеж, надзвичайних ситуацій, а іноді — й до нових жертв», — написали в ДСНС.
Читайте також: У Києві та регіонах побудують «розумні» електромережі: що це значить
Мета навчальних відео
Після проходження навчання українці зможуть краще пережити осінньо-зимовий період. У ньому люди зможуть вивчити правила безпеки при використанні альтернативних джерел живлення та зменшити кількість побутових надзвичайних ситуацій. Під час курсу українці також дізнаються про те, як мати безперебійний доступ до інтернету, коли немає світла.
Читайте також: Японія та ПРООН передадуть Одесі та Харкову критично важливе енергообладнання: подробиці
У восьми випусках ведучі розповіли:
- як заживити квартиру та приватний будинок;
- як підготуватися до відключень у багатоквартирному будинку;
- як заживити роутер та якого провайдера обрати, щоб мати доступ до інтернету;
- як використовувати різні прилади у різних умовах;
- на що звертати увагу під час вибору пристрою;
- які є заходи безпеки під час користування різними приладами.
«Я — гуманітарій, а потрібно готуватися до зими. Мамі в Харкові думаю, як провести інтернет. Тож цей курс дійсно став мені у пригоді. Впевнений, слухачі теж отримають чимало корисної та нової інформації», — поділився Олександр Михайлюта.
Зареєструватися на курс «Не стій – вмикай: світло, тепло, інтернет» можна за посиланням.
Як відзначили у ДСНС навчання безплатне. А після навчання українці зможуть отримати сертифікат на 0,2 кредиту ЄКТС, це шість академічних годин.
Нагадаємо, що у Києві відбувся перший Форум Теплоенергетичного кластера.
Фото обкладинки: ютуб-канал Фонд Східна Європа
Коментарі