Обрядовий хліб з Одещини потрапив до списку нематеріальної спадщини України

Традицію випікання обрядового хлібу в селі Криничне на Одещині додали до Національного переліку нематеріальної культурної спадщини України.

Про це повідомили у Міністерстві культури та інформаційної політики.

«Міністерство культури та інформаційної політики України розширило Національний перелік елементів нематеріальної культурної спадщини України на один новий елемент. Ним стала Традиція приготування та споживання обрядових хлібів до Дня святого Георгія села Криничне», – йдеться в повідомленні.

Зазначається, що традиція випікання обрядових хлібів з одного замісу та святкового ритуалу їхнього вживання на День святого Георгія практикується майже 200 років болгарською етнічною меншиною.

Про традицію випікання обрядового хлібу

Виготовленням хліба займається старша з жінок в родині. Замішується хліб в маленькій кімнаті з піччю, яка, за необхідності, з вечора трохи топиться для підтримки потрібної температури. Замішується тісто y прикрашеному квітами деревʼяному кориті з додаванням солі та води.

3 тіста господиня робить пʼять хлібів:

• Боговиця – округлий хліб злегка плескатої форми, прикрашений зверху чотирма перехресними джгутами, укладеними на поверхні у вигляді квітки, що символізує сонце і весняне пробудження природи. У центрі хліба – квітка «георгінка» з тіста або у вільних квадратах між чотирма перехресними джгутами розташовані символи птахів і квітів. 
• Ушчарька – круглий трохи приплесканий хліб з символами: розташований по колу незамкнений джгут (відкритий загін для овець), непарна кількість маленьких кульок з тіста (вівці), джгут у вигляді гака (посох пастуха) і фігурка людини (пастух). 
• Каравай – високий святковий хліб, що виготовляється  з  переплетених різної кількості джгутів, які кожна господиня робить в залежності від традицій своєї сім’ї. 
• Рингел – фігурно переплетений хліб з двох або кількох джгутів, обовʼязково з наскрізним отвором посередині. В отвір вставляється чаша з вином і підноситься з шматочками хліба кожному з учасників трапези, який повинен скуштувати шматочок хліба, змочивши його у вині. 

О пʼятій годині дня кожна господиня приносить на колективну трапезу на вулиці обрядові хліби власного виготовлення, сковороду з Курбаном, зелену цибулю, часник (який досі не використовується в їжу) і вино.

Раніше ми писали, що прадавню традицію виготовлення дерев’яних ємностей – бондарство – що збережена на високогірній Гуцульщині, також визнали надбанням національної культурної спадщини.

Крім того, до списку культурної спадщини України внесли надсянську говірку на Львівщині.

Фото: з відкритих джерел.