Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України 18 серпня 2020 року дозволило вказувати в кадрових документах назву професії в фемінітиві.
Про це йдеться в наказі відомства «Про затвердження Зміни № 9 до національного класифікатора ДК 003:2010», передає Детектор медіа.
Ці зміни можна вносити, відповідно до правил нового українського правопису, які Кабінет Міністрів схвалив у 2019 році. Наприклад, замість «інженер», за бажанням, можна писати «інженерка», замість «соціолог» – «соціологиня», замість «верстатник» – «верстатниця».
«Професійні назви робіт наводяться у чоловічому роді, окрім назв, які застосовуються виключно у жіночому роді (економка, нянька, покоївка, сестра-господиня, швачка). За потребою користувача при внесенні запису про назву роботи до кадрової документації окремого працівника, професійні назви робіт можуть бути адаптовані для означення жіночої статі особи, яка виконує відповідні роботи», – йдеться в документі.
Читайте також: Опублікована остаточна версія нової редакції Українського правопису
Чому потрібно вживати фемінітиви?
Поради дає internews:
- Щоб звикало вухо. Все незвичне людей зазвичай лякає, тож треба робити ці слова більш вживаними.
- «Не бійтесь заглядати у словник». До прикладу, слово «депутатка» давно є в словнику, однак люди ще досі дискутують, чи можна його вживати.
- Щоб робити жінок «видимими» у мові. Це сприятиме успішності жінок та, в перспективі, економічному процвітанню держави.
- Щоб виправити історичну несправедливість. Із 30-х років почалася серйозна русифікація. Система російської мови інша, там немає 13 суфіксів для утворення фемінітивів. Їх лише чотири, і більшість з них має додаткову негативну конотацію, інше значення. Наприклад, «генеральша» (рос.) – це не жінка, що обіймає цю посаду, а дружина генерала.
- Щоб вас швидше та краще зрозуміли. Іноді, це зекономить час, наприклад, вживання «лікарка» замість «пані лікар».
Нагадаємо, оновлений правопис був схвалений Кабміном 22 травня 2019 року, а діяти він почав з 3 червня 2019 року. Документ підготувала спеціально створена Українська національна комісія з питань правопису, до якої увійшли вчені-мовознавці Національної академії наук та національних університетів з різних регіонів України.
Фото: kufer.media
