Із понеділка, 3 червня, починає діяти новий правопис українською мови. Фінальний текст нової редакції вже опубліковано на офіційному сайті Міністерства освіти і науки.

З цього моменту рекомендовано застосовувати норми та правила нової редакції правопису в усіх сферах суспільного життя, зокрема, в офіційно-діловому стилі мовлення.

В уряді зазначили, що зараз розробляється план імплементації нової редакції українського правопису. Цим документом будуть передбачені терміни та етапи впровадження змін в освітній процес.

Нагадаємо, 22 травня Кабінет міністрів України схвалив нову редакцію українського правопису. Документ підготувала спеціально створена Українська національна комісія з питань правопису, до якої увійшли вчені-мовознавці Національної академії наук та національних університетів з різних регіонів України.

У серпні-вересні 2018 року відбулося громадське обговорення пропонованих змін, під час якого надійшло понад 3 тисячі пропозицій.

Для чого нам новий проект правопису?

Як кажуть розробники – то все заради того, аби українці користувались правописом, створеним на фундаменті української правописної традиції з урахуванням новітніх мовних явищ, що набувають поширення в різних сферах суспільного, наукового та культурного життя.

Правописна комісія повернула до життя низку особливостей “харківського” правопису, який затвердили в 1928 році. На переконання членів комісії, їхнє поновлення має наукове підґрунтя. Автори впевнені, що саме так ми зможемо повернутись до “питомої української мови”.

Читайте також: Українська перекладачка отримала почесну відзнаку

Передусім фахівці наголошують, що правопис стосується виключно письмової мови, він нікого не змушує в усному мовленні використовувати слова по-новому. Головним завданням понад трьох років роботи правописної комісії було унормувати написання слів.

“Кожна мова у світі оновлюється, лише дві мови не зазнають змін – латинська і санскрит, бо це мертві мови. А жива мова розвивається”, – каже професор Богдан Ажнюк.

У випадку із українською мовою, додає він, вона ще й звільняється від нашарувань, що з’являлися внаслідок історичних факторів, зокрема, русифікації за часів СРСР.

“Ніхто не говорить еталонною мовою, і це навіть було би протиприродно, як протиприродно пити дистильовану воду. Але дистильована вода – це еталон води. Мовний еталон, мовний стандарт, який, приміром, має Британія, – так само потрібен. Це архіважливо для національної єдности країни”, – переконаний Богдан Ажнюк.

Хто його розробляв?

Спеціально створена робоча група Комісії з питань правопису Міністерства освіти і науки України, до якої увійшли провідні філологи країни і урядовці.

Читайте також: З’явилась онлайн-гра, що допоможе підготуватись до ЗНО

При цьому розробники наголосили: “Правописна комісія виходила із розуміння того, що Український правопис, як правопис і будь-якої іншої мови, не може бути вичерпним; він кодифікує засадничі, найбільш поширені або спірні орфографічні положення. Правописна комісія розраховує на уважне прочитання, конструктивні пропозиції і доброзичливу критику всіх зацікавлених користувачів і знавців української мови”.

Які основні зміни?

Зміни у Правописі можна поділити на дві великі групи: власне зміни у написанні слів і варіантні доповнення до чинної норми.

Без варіантів тепер вживаються слова: проєкт, проєкція (так само як ін’єкція, траєкторія, об’єкт та інші слова з латинським коренем -ject-) плеєр (play+er), конвеєр (convey+er), феєрверк.

Разом пишуться слова: мінісукня, віцепрезидент, ексміністр, вебсайт, а також слова з першим іншомовним компонентом, що визначає кількісний вияв чого-небудь: архі-, архи-, бліц-, гіпер-, екстра-, макро-, максі-, міді-, мікро-, міні-: архіскладнúй, гіпермáркет, макроеконóміка, мікрохвúлі, мультимільйонéр, преміумкла́с, супермáркет, топмéнеджер, топмодéль.

Злитно пишемо слова з першим іншомовним компонентом анти-, контр-, віце-, екс-, лейб-, обер-, штабс-, унтер-: антивíрус, контрудáр, віцепрем’є́р, віцекóнсул, ексчемпіо́н, ексмінíстр, експрезидéнт.

Пишемо нарізно без дефіса – пів хвилини, пів яблука, пів Києва, але одним словом як цілісне поняття півострів, півзахисник, півмісяць.

Прикметникові закінчення російських прізвищ передаються так: закінчення -ой передаємо через -ий: Донськúй, Крутúй, Луговськúй, Трубецькúй, але Толстóй.

Впроваджено зміни в окремих словах, зокрема, священник (як письменник).

Слід писати разом складноскорочені слова (мішані та складові абревіатури) й похідні від них: адмінресýрс, Міносві́ти, профспі́лка, Святвéчір.

Слова щодо яких допускається правописна варіантність: слова іншомовного походження (Вергілій і Верґілій, Гео́рг і Ґео́рґ, Гулліве́р і Ґулліве́р, аудієнція і авдієнція, лауреат і лавреат, аудиторія і авдиторія).

У словах, що походять із давньогрецької й латинської мов, буквосполучення au звичайно передається через ав: автенти́чний, автобіогра́фія, автомобі́ль, а́втор, авторите́т, автохто́н, ла́вра, Авро́ра, Маврита́нія, Павло́.

У запозиченнях із давньогрецької мови, що мають стійку традицію передавання буквосполучення au шляхом транслітерації як ау, допускаються орфографічні варіанти: аудіє́нція і авдіє́нція, аудито́рія і авдито́рія, лауреа́т і лавреа́т, па́уза і па́вза, фа́уна і фа́вна, кафедра і катедра, ефір і етер, міф і міт.

Буквосполучення th у словах грецького походження передаємо звичайно буквою т: апте́ка, а́стма, бібліоте́ка, католи́цький, теа́тр, тео́рія, Промете́й, Таї́сія, Теодо́р.

У словах, узвичаєних в українській мові з ф, допускається орфографічна варіантність на зразок: ана́фема і ана́тема, дифіра́мб і дитира́мб, ефі́р і ете́р, ка́федра і кате́дра, логари́фм і логари́тм, міф, міфоло́гія і міт, мітоло́гія, Агата́нгел і Агафа́нгел, Афі́ни і Ате́ни, Борисфе́н і Бористе́н, Демосфе́н і Демосте́н, Ма́рфа і Ма́рта, Фесса́лія і Тесса́лія та ін.

Вживатимуться варіантні форми родового відмінка: ра́дості й ра́дости, любо́ві й любо́ви, Білору́сі й Білору́си.

Що робити вчителям, учням, студентам, засобам масової інформації?

Правопис впроваджуватиметься поступово, поетапно. Оцінювати учнів, студентів під час ЗНО чи інших атестацій будуть лише після того, як вони пройдуть відповідне навчання за цими правилами.

Міносвіти працює над циклом розпорядчих документів, в яких все буде унормовано.

«Варто наголосити, що ми маємо нову редакцію правопису, а не цілковито новий правопис. Кількість змін не є критичною, характер змін теж не дуже драматичний і вивчити його буде нескладно», — запевняє пан Ажнюк.

Він також звертає увагу на те, що правопис передбачає паралельне використання слів нового і старого правописів, хоч є і кілька винятків, коли слова можуть вживатися без варіантів.

«Тобто хто дотепер писав „ніжності“, „мужності“, „Білорусі“ і писатиме так далі, не зробить помилки. І той, хто напише „ніжности“, „мужности“, „Білоруси“, також не помилиться», — пояснює Богдан Ажнюк.

Слово «індик» не потрапило під новий правопис, хоч і заполонило інтернет. Як виявилося, «индик» був лише у проєкті, а не в остаточній редакції.

За його словами, у практичному плані нова редакція правопису є досить дружньою. Варіативність притаманна багатьом мовам світу, каже науковець, вона ніяк не регулюватиметься й існуватиме у майбутньому.

«Деякі варіанти слів живуть століттями, десятиліттями. Деякі – протягом короткого часу. Простий приклад зі словом „шафа“. Мало хто знає, що раніше було два варіанти вживання цього слова, причому першим, більш вживаним, був той, що зараз не використовується — „шахва“. Але він не прижився», — каже Богдан Ажнюк в інтерв’ю ВВС News Україна.

«Мова має здатність саморегулюватися, хоч, звісно, мають бути пропорції – інституційне регулювання і внутрішні закони самої мови», — додає він.

Чи з’являться правописні зміни в електронних словниках і на вебсайтах з перевірки правопису?

Це одне із завдань Міністерства освіти і науки. Ці ресурси в інтернеті підвладні певним інституціям, структурам, тому міносвіти мають контактувати з ними, аби стимулювати впровадження нових правил.

Скільки уряд має витратити коштів на нові підручники, словники, зміну назв?

Представники національної правописної комісії кажуть, що про значні кошти не йдеться. Підручники оновлюються щороку, тому додатково державне замовлення зросте несуттєво, можливо, на кілька відсотків.

У 1989 році також було чимало критики, коли в українську абетку повернули літеру Ґ. А зараз її легко встановити на будь-яку клавіатуру.

Богдан Ажнюк також сказав, що усі роки правописна комісія працювала на волонтерських засадах, жодних коштів уряд їй не виділяв.