Суспільство
Опублікована остаточна версія нової редакції Українського правопису
Із понеділка, 3 червня, починає діяти новий правопис українською мови. Фінальний текст нової редакції вже опубліковано на офіційному сайті Міністерства освіти і науки.
З цього моменту рекомендовано застосовувати норми та правила нової редакції правопису в усіх сферах суспільного життя, зокрема, в офіційно-діловому стилі мовлення.
В уряді зазначили, що зараз розробляється план імплементації нової редакції українського правопису. Цим документом будуть передбачені терміни та етапи впровадження змін в освітній процес.
Нагадаємо, 22 травня Кабінет міністрів України схвалив нову редакцію українського правопису. Документ підготувала спеціально створена Українська національна комісія з питань правопису, до якої увійшли вчені-мовознавці Національної академії наук та національних університетів з різних регіонів України.
У серпні-вересні 2018 року відбулося громадське обговорення пропонованих змін, під час якого надійшло понад 3 тисячі пропозицій.
Для чого нам новий проект правопису?
Як кажуть розробники – то все заради того, аби українці користувались правописом, створеним на фундаменті української правописної традиції з урахуванням новітніх мовних явищ, що набувають поширення в різних сферах суспільного, наукового та культурного життя.
Правописна комісія повернула до життя низку особливостей “харківського” правопису, який затвердили в 1928 році. На переконання членів комісії, їхнє поновлення має наукове підґрунтя. Автори впевнені, що саме так ми зможемо повернутись до “питомої української мови”.
Читайте також: Українська перекладачка отримала почесну відзнаку
Передусім фахівці наголошують, що правопис стосується виключно письмової мови, він нікого не змушує в усному мовленні використовувати слова по-новому. Головним завданням понад трьох років роботи правописної комісії було унормувати написання слів.
“Кожна мова у світі оновлюється, лише дві мови не зазнають змін – латинська і санскрит, бо це мертві мови. А жива мова розвивається”, – каже професор Богдан Ажнюк.
У випадку із українською мовою, додає він, вона ще й звільняється від нашарувань, що з’являлися внаслідок історичних факторів, зокрема, русифікації за часів СРСР.
“Ніхто не говорить еталонною мовою, і це навіть було би протиприродно, як протиприродно пити дистильовану воду. Але дистильована вода – це еталон води. Мовний еталон, мовний стандарт, який, приміром, має Британія, – так само потрібен. Це архіважливо для національної єдности країни”, – переконаний Богдан Ажнюк.
Хто його розробляв?
Спеціально створена робоча група Комісії з питань правопису Міністерства освіти і науки України, до якої увійшли провідні філологи країни і урядовці.
Читайте також: З’явилась онлайн-гра, що допоможе підготуватись до ЗНО
При цьому розробники наголосили: “Правописна комісія виходила із розуміння того, що Український правопис, як правопис і будь-якої іншої мови, не може бути вичерпним; він кодифікує засадничі, найбільш поширені або спірні орфографічні положення. Правописна комісія розраховує на уважне прочитання, конструктивні пропозиції і доброзичливу критику всіх зацікавлених користувачів і знавців української мови”.
Які основні зміни?
Зміни у Правописі можна поділити на дві великі групи: власне зміни у написанні слів і варіантні доповнення до чинної норми.
Без варіантів тепер вживаються слова: проєкт, проєкція (так само як ін’єкція, траєкторія, об’єкт та інші слова з латинським коренем -ject-) плеєр (play+er), конвеєр (convey+er), феєрверк.
Разом пишуться слова: мінісукня, віцепрезидент, ексміністр, вебсайт, а також слова з першим іншомовним компонентом, що визначає кількісний вияв чого-небудь: архі-, архи-, бліц-, гіпер-, екстра-, макро-, максі-, міді-, мікро-, міні-: архіскладнúй, гіпермáркет, макроеконóміка, мікрохвúлі, мультимільйонéр, преміумкла́с, супермáркет, топмéнеджер, топмодéль.
Злитно пишемо слова з першим іншомовним компонентом анти-, контр-, віце-, екс-, лейб-, обер-, штабс-, унтер-: антивíрус, контрудáр, віцепрем’є́р, віцекóнсул, ексчемпіо́н, ексмінíстр, експрезидéнт.
Пишемо нарізно без дефіса – пів хвилини, пів яблука, пів Києва, але одним словом як цілісне поняття півострів, півзахисник, півмісяць.
Прикметникові закінчення російських прізвищ передаються так: закінчення -ой передаємо через -ий: Донськúй, Крутúй, Луговськúй, Трубецькúй, але Толстóй.
Впроваджено зміни в окремих словах, зокрема, священник (як письменник).
Слід писати разом складноскорочені слова (мішані та складові абревіатури) й похідні від них: адмінресýрс, Міносві́ти, профспі́лка, Святвéчір.
Слова щодо яких допускається правописна варіантність: слова іншомовного походження (Вергілій і Верґілій, Гео́рг і Ґео́рґ, Гулліве́р і Ґулліве́р, аудієнція і авдієнція, лауреат і лавреат, аудиторія і авдиторія).
У словах, що походять із давньогрецької й латинської мов, буквосполучення au звичайно передається через ав: автенти́чний, автобіогра́фія, автомобі́ль, а́втор, авторите́т, автохто́н, ла́вра, Авро́ра, Маврита́нія, Павло́.
У запозиченнях із давньогрецької мови, що мають стійку традицію передавання буквосполучення au шляхом транслітерації як ау, допускаються орфографічні варіанти: аудіє́нція і авдіє́нція, аудито́рія і авдито́рія, лауреа́т і лавреа́т, па́уза і па́вза, фа́уна і фа́вна, кафедра і катедра, ефір і етер, міф і міт.
Буквосполучення th у словах грецького походження передаємо звичайно буквою т: апте́ка, а́стма, бібліоте́ка, католи́цький, теа́тр, тео́рія, Промете́й, Таї́сія, Теодо́р.
У словах, узвичаєних в українській мові з ф, допускається орфографічна варіантність на зразок: ана́фема і ана́тема, дифіра́мб і дитира́мб, ефі́р і ете́р, ка́федра і кате́дра, логари́фм і логари́тм, міф, міфоло́гія і міт, мітоло́гія, Агата́нгел і Агафа́нгел, Афі́ни і Ате́ни, Борисфе́н і Бористе́н, Демосфе́н і Демосте́н, Ма́рфа і Ма́рта, Фесса́лія і Тесса́лія та ін.
Вживатимуться варіантні форми родового відмінка: ра́дості й ра́дости, любо́ві й любо́ви, Білору́сі й Білору́си.
Що робити вчителям, учням, студентам, засобам масової інформації?
Правопис впроваджуватиметься поступово, поетапно. Оцінювати учнів, студентів під час ЗНО чи інших атестацій будуть лише після того, як вони пройдуть відповідне навчання за цими правилами.
Міносвіти працює над циклом розпорядчих документів, в яких все буде унормовано.
«Варто наголосити, що ми маємо нову редакцію правопису, а не цілковито новий правопис. Кількість змін не є критичною, характер змін теж не дуже драматичний і вивчити його буде нескладно», — запевняє пан Ажнюк.
Він також звертає увагу на те, що правопис передбачає паралельне використання слів нового і старого правописів, хоч є і кілька винятків, коли слова можуть вживатися без варіантів.
«Тобто хто дотепер писав „ніжності“, „мужності“, „Білорусі“ і писатиме так далі, не зробить помилки. І той, хто напише „ніжности“, „мужности“, „Білоруси“, також не помилиться», — пояснює Богдан Ажнюк.
Слово «індик» не потрапило під новий правопис, хоч і заполонило інтернет. Як виявилося, «индик» був лише у проєкті, а не в остаточній редакції.
За його словами, у практичному плані нова редакція правопису є досить дружньою. Варіативність притаманна багатьом мовам світу, каже науковець, вона ніяк не регулюватиметься й існуватиме у майбутньому.
«Деякі варіанти слів живуть століттями, десятиліттями. Деякі – протягом короткого часу. Простий приклад зі словом „шафа“. Мало хто знає, що раніше було два варіанти вживання цього слова, причому першим, більш вживаним, був той, що зараз не використовується — „шахва“. Але він не прижився», — каже Богдан Ажнюк в інтерв’ю ВВС News Україна.
«Мова має здатність саморегулюватися, хоч, звісно, мають бути пропорції – інституційне регулювання і внутрішні закони самої мови», — додає він.
Чи з’являться правописні зміни в електронних словниках і на вебсайтах з перевірки правопису?
Це одне із завдань Міністерства освіти і науки. Ці ресурси в інтернеті підвладні певним інституціям, структурам, тому міносвіти мають контактувати з ними, аби стимулювати впровадження нових правил.
Скільки уряд має витратити коштів на нові підручники, словники, зміну назв?
Представники національної правописної комісії кажуть, що про значні кошти не йдеться. Підручники оновлюються щороку, тому додатково державне замовлення зросте несуттєво, можливо, на кілька відсотків.
У 1989 році також було чимало критики, коли в українську абетку повернули літеру Ґ. А зараз її легко встановити на будь-яку клавіатуру.
Богдан Ажнюк також сказав, що усі роки правописна комісія працювала на волонтерських засадах, жодних коштів уряд їй не виділяв.
Суспільство
Україна приєдналася до глобальної кампанії з очищення берегової лінії Азовського моря, яка є частиною екологічної кампанії Європейського Союзу – #EUBeachCleanup.
Про це ШоТам повідомили у відділі комунікацій ПРООН в Україні.
Зазначається, що 50 волонтерів та активістів очищували узбережжя Азовського моря.
Наголошується, що втрата біорізноманіття є однією з найактуальніших проблем нашого часу. Це вимагає глобальних дій. Ось чому стратегія ЄС щодо біорізноманіття до 2030 року є основною частиною Європейської зеленої угоди.
Читайте також: Одеська «Жіноча майстерня меблів»: про запуск бізнесу з боргами, сексизм і роботу «душевненько»
Донеччина та Луганщина також підтримали екологічні заходи з прибирання, організовані у межах Програми ООН із відновлення та розбудови миру за фінансової підтримки Європейського Союзу.
Жителі Іллінівської громади на Донеччині прибирали пляжну зону біля одного із найбільших водосховищ у Регіональному ландшафтному парку «Клебан-Бик», а волонтери Старобільської громади, що на Луганщині, очистили зону поблизу річки Айдар, важливої притоки Сіверського Дінця.
Довідка
Щороку у вересні Європейський Союз організовує океанічно направлену кампанію з підвищення обізнаності – #EUBeachCleanup – із заходами по всьому світові. Цьогорічна кампанія пов’язана з конференцією ООН з біологічного різноманіття, яка відбудеться наступного місяця у жовтні, і її буде присвячено захисту наповненого життя океану. Хоча ключ до боротьби з морським сміттям – це зупинити його витоки – використовуючи менше, більше переробляючи – очищення також має значення. Для отримання додаткової інформації відвідайте сторінку кампанії 2021 року тут.
Програму ООН із відновлення та розбудови миру реалізують чотири агентства ООН: Програма розвитку ООН (ПРООН), Структура ООН із питань гендерної рівності та розширення прав і можливостей жінок (ООН Жінки), Фонд ООН у галузі народонаселення (UNFPA) і Продовольча та сільськогосподарська організація ООН (ФАО).
Читайте також: Екоспоживання: як працює «ремонтне кафе» в Івано-Франківську (ВІДЕО)
Програму підтримують дванадцять міжнародних партнерів: Європейський Союз (ЄС), Європейський інвестиційний банк (ЄІБ), Посольство США в Україні, а також уряди Данії, Канади, Нідерландів, Німеччини, Норвегії, Польщі, Швейцарії, Швеції та Японії.
Нагадаємо, «Восток SOS» допомагає на лісових пожежах.
Як ми повідомляли раніше, оголосили конкурс стартапів на запровадження «чистих» технологій.
Суспільство
У Славутичі під час арт-резиденції «Семантичний сюрреалізм у просторі постмодернізму Славутича», створюють віртуальні цифрові ЗD-монументи.
Про це ШоТам повідомили організатори заходу.
Згідно з програмою Малої культурної столиці-2021, що реалізується в Славутичі спільно з Українським Культурним Фондом, у місті продовжено традицію масштабної арт-резиденції «Семантичний сюрреалізм у просторі постмодернізму».
Цього року вона називається OFAR | Open Format Art Residence, тому що представлена у трьох підпроєктах, об’єднаних спільною темою «Апофеоз імперії».
Читайте також: З принтами від сонячних діток та фасадами київських будинків: вісім українських виробників особливих хустинок
Оскільки Славутич був створений на піку розвитку СРСР спільними зусиллями восьми республік, його архітектура є відображенням ідеологічних прагнень тієї епохи та уявою про художньо оформлене ідеальне місто для життя.
Щось із запланованого (будівлі, пам’ятники тощо) так і залишилось у планах, але тепер зусиллями арт-резидентів є можливість їх переосмислити, трансформувати та доповнити місто як мізансцену апофеозу імперії – створюючі об’єкти монументального мистецтва, але вже у віртуальному просторі.
Читайте також: Дорогоцінний пластик. Історія одеської майстерні, де створюють унікальні речі зі сміття
Усі мистецькі твори й культурні об’єкти, створені цього року у рамках підпроєктів «Тривимірне мистецтво у VR», «Фото-Графіка» та «Медіа-арт», увійдуть до фондів новоствореного муніципального Музею мистецтва Славутича.
Окрім матеріальних творів, його колекцію складатимуть і твори синтезу жанрів, що знаходяться на перетині традиційного і диджітального мистецтв. Через інтернет з ними можна буде познайомитися з будь-якої точки планети.
Довідка
Славутич — наймолодше, створене у 1986 році, місто в Україні потужного урбаністичного та інтелектуального потенціалів, з розвинутою інфраструктурою. Місце, де генеруються нові ідеї та впроваджуються амбітні ініціативи.
У 2021 році Славутич отримав статус Малої культурної столиці України та грант від Українського культурного фонду на реалізацію проєкту «Славутич: ось [tobeⁱ] країна!».
Проєкт підготовлено за підтримки Українського культурного фонду. Позиція Українського культурного фонду може не збігатись з думкою авторів.
Нагадаємо, стріт-арт на Одещині потрапив до Книги рекордів України.
Як ми повідомляли раніше, німецькі села Закарпаття показали з квадрокоптера.
Суспільство
ГО «Львівський медіафорум» оголошує новий прийом заявок на акселераційну програму Local Media Innovations.
Мета програми — допомогти українським редакціям створювати та розвивати довкола своїх видань спільноти, а також промотувати ефективні практики та моделі залучення аудиторії серед українських медіа.
Програма стартує в жовтні 2021 року та передбачає 3 етапи.
Етапи програми
На 1-му етапі всі відібрані редакції пройдуть серію тренінгів, аби прокачати свої знання та дізнатись більше про інструменти залучення аудиторії, а також успішні практики створення спільнот.
На 2-му етапі учасники напрацюють концепцію залучення нової аудиторії та покращення взаємодії з читачами їхньої редакції.
Читайте також: Виходимо на протести та фільмуємо викиди. Як на Донбасі борються з проблемою забруднення повітря
У результаті, експерти та ментори відберуть 3 найкращі концепції, а фіналісти отримають менторський супровід та фінансову підтримку у розмірі 100 000 грн на глибинне вивчення своєї аудиторії та впровадження найкращих моделей для розвитку своєї спільноти.
Участь у конкурсі можуть брати редакції регіональних та нішевих онлайн-видань будь-якої форми власності.
Прийом заявок триватиме до 6 жовтня 2021 року.
Для участі у програмі підтримки необхідно заповнити анкету за посиланням
За результатами попередніх наборів, інновації у своїх редакціях впровадили Івано-Франківська агенція новин «КУРС», інформаційний портал Кіровоградщини «Гречка», «Gwara Media» із Харкова, «Біляївка.City» з Одещини, «ЗМІСТ» із Полтави, міський онлайн-журнал Івано-Франківська «Куфер», незалежний центр журналістських розслідувань «Наші гроші. Львів», Інформаційний портал «Veжa» та інтернет-видання «Конотоп.City»
Читайте також: Як «Мануфактура ГаражКрафт» рятує Донбас від пластику? (ВІДЕО)
Проєкт реалізується за фінансової підтримки Посольства США в Україні/U.S. Embassy.
Якщо виникнуть питання, звертайтеся до менеджерки проєкту Ангеліни Стець: stets@lvivmediaforum.com
Нагадаємо, львівська компанія виграла ґрант ЄБРР на кліматичні інновації.
Як ми повідомляли раніше, молодь Донеччини і Луганщини запрошують на конкурс «Ініціативи громад для зменшення впливу COVID-19».
Головне фото: forumdaily.com.