Новини, якi надихають!
Пiдтримати
Звяжіться з нами
дрон-сапер дрон-сапер

Технології

Команда Minect.ai придумала дрон-сапер. Як знешкодити мінні поля без жертв

Опубліковано

Підтримай ШоТам

Уявіть собі, як звичайний дрон-сапер – самостійно – розпізнає міну на полі і детонує її. 

І ніяких саперів у холодному поту, які думають – вибухне чи ні? Це поки що мрії для усього світу. Але не для України. 

Хлопці з проекту Minect.ai – першого в світі стартапу з розмінування територій – вже працюють над тим,  аби такі фантазії стали реальністю.

Читайте також: Українські полярники за допомогою дронів створюють 3D-карти Південного полюса

Про те, як сапери майбутнього з допомогою комплексу Minect будуть розміновувати цілі поля з безпечної дистанції, нам розповів його керівник Антон Герасименко.

 Антон Герасименко

Антон Герасименко

Директор компанії Zpoken AI , яка працює над стартапом Minect.ai

Zpoken AI – українська data-science компанія, яка займається розробками в області штучного інтелекту.
Антон Герасименко розповідає, що ідея розробити інноваційний комплекс для розмінування територій прийшла винахідникам в голову, коли в 2018 році на військовій виставці розговорилися з науковим співробітником інституту при Міністерстві оборони.

У центрі системи – штучний інтелект

Комплекс Minect.ai – це взаємодія дронів, скануючого устаткування (ґрунтопроникаючі радари, металодетектори, тепловізори тощо) та програмного забезпечення, в основі якого штучний інтелект. І ще є оператор, який на безпечній відстані від мінного поля управляє цим комплексом.

ґрунтопроникаючий радар
Такий ґрунтопроникаючий радар може сканувати поверхню мінного поля до 2 метрів вглиб, зчитуючи обриси підземних об’єктів. Фото команди Minect.ai

На даний момент ми розглядаємо концепцію чотирьох дронів. 

1) Перші два дрони по черзі будуть летіти і робити карту певних нерівностей, виявлених на досліджуваній території. 

2) Третій дрон-сапер буде летіти з металодетектором (або георадаром, який буде сканувати землю на глибину до 2 метрів) і по детальній мапі території скануватиме об’єкти на предмет вибухонебезпечності.

Візуальні дані, зібрані дронами
Візуальні дані, зібрані дронами, “залітатимуть” на сервер, де гіпотетичні міни на місцевості будуть розпізнаватися штучним інтелектом. Фото команди Minect.ai

3) За результатами роботи трьох дронів у нас буде повноцінна карта розташування всіх об’єктів, які залягають у ґрунті, ще й деталізованих за технічними характеристиками. 

4) Четвертий дрон-сапер – демайнер, він буде детонувати міну. Його роботу ми ще не тестували. 

Читайте також: Sex & Drugs & Корвалол: як одеські дизайнери тролять бренди і заробляють на цьому

опис боєприпаса
Після отримання візуальних даних з дронів система видасть по кожному з об’єктів профайл – тобто, повний опис того, що за боєприпас ви бачите і як з ним поводитися. Фото команди Minect.ai

Як можливий варіант ми розглядаємо детонування мін металевими стрижнями – це зменшить радіус рознесення уламків під час вибуху. Але не факт, що це буде остаточне рішення. 

5) Мобільний додаток у допомогу основному комплексу. Місцеві жителі із його допомогою зможуть надсилати до нас в базу фото підозрілих об’єктів для аналізу. Ця інформація буде направлятись в оперативний штаб і наноситись на загальну карту розташування мін. 

Команда Minect.ai
Команда Minect.ai у зборі

Розмінування може стати в 10 разів дешевше

Поки робота над проектом ще ведеться, але це ще не закінчений продукт. У Minect два головні завдання – знизити вартість розмінування і збільшити його оперативність.

Щодо першого: не дивуйтесь, є таке поняття як економіка розмінування.

Закласти міну коштує доларів 30, а знешкодити – 3000 доларів. Ми хочемо, щоби вартість розмінування знизилась хоча би вдесятеро.

Що ж до саперів – вони проходитимуть у нас двомісячне навчання, в межах якого навчаться правильно запускати дрон-сапер і орієнтуватися в програмі.

Читайте також: Ліки з доставкою додому: як Liki24.com вирішує проблеми українців

Команда Minect.ai за роботою

В ідеалі фахівець повинен буде сидіти в безпечному місці, виставляти певні параметри, натискати потрібні кнопки. А дрони будуть облітати територію “гуськом”, поки не знешкодять повністю обраний периметр.

Наш комплекс зможе обстежити і знешкодити десь до одного квадратного кілометра території за день.

Ціна комплексу залежатиме від країни

Загальна вартість Minect.ai ще невідома. Єдине, що можна сказати точно – вона буде залежати від різних країн, адже упирається у ціну “залізного” обладнання.

До того ж, треба врахувати, що те обладнання, що пройде процес сертифікації, в середньому стане у 7-8 разів дорожче, ніж те, яке сертифікацію не пройшло.

Minect.ai

Так працюють у США: щоб їх Міноборони могло взяти обладнання на озброєння, його потрібно сертифікувати. І якщо дрон-платформа з вантажопідйомністю 15-30 кілограм у звичайних виробників коштує від 4 до 7 тисяч доларів, то в США такий же – але сертифікований – обійдеться у 75-80 тисяч доларів.

Як відрізнити міну від бляшанки?

Відсоток похибки при роботі штучного інтелекту ми точно будемо знати після проведення випробувань на полігоні.

Ми розуміємо, що десь на етапі передачі інформації з одного дрона на інший можуть бути втрати інформації. Грубо кажучи, якась міна може бути прийнята за камінь. І це проблема.

Читайте також: Бізнес на палаючому поліні. Власник Vogner про те, як поєднати прибуток та екологічність

Вирішується вона збільшенням параметра так званої прискіпливості системи до об’єктів. Це означає, що для простоти система всі об’єкти, схожі на міни, буде сприймати як міни. І детонувати їх за замовчуванням. 

дрон-сапер
дрон-сапердрон-саперДрон-сапер

Цим рівнем можна гратися – підвищувати чи знижувати. Але нехай краще система буде проводити детонацію каменів, ніж пропустить якийсь із боєприпасів.

Читайте також: Сім українських ювелірних брендів, які роблять прикраси “з душею”

Щоб зміцнити результат, думаємо ще над тим, щоб задіяти наземні комплекси.

Це роботи-сапери, які працюють класично – у них є щуп, яким вони обстежують підозрілі об’єкти на території і підривають міни.

На що підуть 500 тисяч гривень

Грант від Фонду підтримки винаходів Мінекономрозвитку, який нам вдалось отримати (500 тисяч гривень – авт.), надається у вигляді послуг. 

Це не ті гроші, якими можна оплатити роботу команди або розширити її. Тут все вирішують інвестиції, обладнання.

Усі необхідні послуги ми прописали в технічному завданні: допомогу в патентуванні, складанні технічної документації та презентаційних матеріалів, також допомогу в проведенні лабораторних досліджень.

Система Minect.ai

У мене є досвід залучення інвестицій у компанію, але з грантами ми ще не працювали. 

Проте грант – завжди краще, ніж інвестіціі. Залучаючи до компанії інвестиції, ти фактично продаєш і акціонерний капітал. Інвестори мають можливість впливати на твій бізнес, а ти повинен звітувати і просувати компанію, враховуючи їх бачення.

Гранти ж, здебільшого, цього не передбачають.

У будь-якому разі, візьмемо участь у другому етапі конкурсу від Фонду підтримки винаходів, де сума гранту становить уже 2 мільйони гривень. 

Читайте також: “Ми – Apple серед мурашиних ферм”. Як атовець продає мурах у Європу та Америку

Коли запрацює?

Системою Minect.ai вже зацікавились такі міжнародні організації, як НАТО, фонд FSD та організація Urs Endress. 

Півроку – це наш орієнтир на доопрацювання програмного забезпечення – і те за умови, що в найближчий місяць ми вирішимо питання з інвестиціями.

Розраховуємо, що повністю готовий Minect.ai та дрон-сапер буде через рік-півтора.

Коли ми отримаємо повноцінно працюючий комплекс, розраховуємо на співпрацю з державними структурами різних країн, де в Minect буде необхідність. А наразі фокусуємось на роботі із гуманітарними організаціями, та приватними інвесторами.

Minect.ai розробка

За чотири роки на Донбасі на мінах підірвалось більше 800 людей. Але це проблема не тільки Донбасу. А й Камбоджі, наприклад, де за 40-50 років після червоних кхмерів залишилася величезна кількість снарядів, і люди регулярно вмирають від вибухів на старих снарядах. Сирія, Іран, Ірак – безліч територій можна буде очистити від боєприпасів. І не ціною людських життів, а усього лиш з допомогою нашої розробки.

Підтримай ШоТам

Технології

В Україні запустили чат-бот для психологічної підтримки підлітків

Опубліковано

Підтримай ШоТам

Міжнародний фонд Івана Франка презентував проєкт «Віртуальний друг» – це перший український мультимедійний чат-бот для психологічної підтримки підлітків.

Про це ШоТам повідомили у пресслужбі Міжнародного фонду Івана Франка.

Селя – Telegram-бот для соціальної адаптації підлітків, що допомагатиме їм краще зрозуміти себе, налагодити стосунки з батьками, вчителями та друзями і прийняти правильні рішення. Психологами проєкту було розроблено 250 діалогів, які поєднані логіко-семантичним зв’язком і охоплюють найактуальніші теми: стосунки в школі; стосунки з батьками; стосунки з друзями та про пошуки себе і свого «Я».

Читайте також: Десять українських фільмів про війну на Донбасі, які варто переглянути кожному

Чат-бот любить піджартувати, користується молодіжним сленгом, але в діалогах використовує професійні поради психологів, але не замінює професійну психологічну допомогу і не проводить психологічні консультації. 

Чат-бот Селя містить елементи штучного інтелекту, що дає можливість удосконалюватися і розширювати контент. Через емпатію вона допомагатиме підліткам долати психоемоційні розлади. Усе спілкування відбуватиметься конфеденційно.

Потоваришувати з «Віртуальним другом» можна  у Telegram – @Sela_Vi_bot.

Нагадаємо, у столичному театрі організували лабораторію для підлітків.

Підтримай ШоТам

Читати далі

Технології

В Україні запрацював єдиний екологічний вебпортал «ЕкоСистема»

Опубліковано

Підтримай ШоТам

В Україні запрацювала єдина екологічна платформа «ЕкоСистема», повідомили у пресслужбі Мінприроди.

Портал доступний за посиланням.

«ЕкоСистема» стає офіційним державним вебпорталом. Це єдиний ресурс перевіреної екологічної інформації та отримання екологічних адмінпослуг. На її базі вже відкрили 70 реєстрів і збільшують кількість оприлюднених наборів екологічних даних.

 «ЕкоСистема» містить 7 онлайн послуг, 70 реєстрів відкритих екологічних  даних, 3 інтегровані інформаційні ресурси: 

  • Державний кадастр територій та об’єктів природно-заповідного фонду,
  • сайт wownature.in.ua,
  • Національний реєстр викидів та перенесення забруднювачів.

Читайте також: Десять українських фільмів про війну на Донбасі, які варто переглянути кожному

 Документ також має:

  • забезпечити високий рівень поінформованості українців про стан довкілля; 
  • полегшити впровадження механізму електронного урядування;
  • гарантувати прозорість в діяльності органів виконавчої влади; 
  • спростити узагальнення та систематизацію інформації про довкілля, якою володіють органи державної влади на різних рівнях; 
  • сприяти узгодженню позицій стейкхолдерів та активізації участі громадськості при прийнятті рішень, які стосуються екологічної політики тощо.

Нагадаємо, на Київщині влаштували екозмагання – турнір зі збирання сміття.

Головне фото: jardineriaon.com.

Підтримай ШоТам

Читати далі

Технології

Український стартап Foodstr перевірив 600 тис. продуктів на вміст шкідливих домішок

Опубліковано

Підтримай ШоТам

Стартап з українськими інвестиціями Foodstr проаналізував понад 600 тисяч вітчизняних та імпортованих продуктів харчування в закладах торгівлі на вміст шкідливих та небезпечних для здоров’я компонентів.

Про це ШоТам повідомили представники стартапу.

Зазначається, що відтепер кожен користувач мобільного застосунку Foodstr безпечно обиратиме харчові продукти в українських магазинах і супермаркетах та отримуватиме докладну інформацію щодо вмісту “Е”-домішок у кожному товарі.

Як працює застосунок?

Мобільний застосунок Foodstr виявляє вміст небезпечних компонентів у харчових продуктах завдяки скануванню штрих-коду товару камерою смартфону. Сервіс є зрозумілим і простим в користуванні. Наразі база даних  харчових продуктів містить 600 тисяч найменувань вітчизняних та імпортованих одиниць і продовжує щодня поповнюватись новою інформацією. До того ж, користувачі можуть додати відсутній продукт, відправивши його штрих-код команді підтримки Foodstr.

Читайте також«Здорова їжа — здорові родини». Як біопрепарати від БТУ-ЦЕНТР безпечно позбавлять овочі від шкідників

Стартап з’явився на початку 2020 року, інвестиції у створення і запуск Foodstr склали близько 100 тисяч доларів. Кількість користувачів мобільного застосунку становить більш як 30 тисяч українців, які активно сканують та перевіряють харчові продукти на вміст шкідливих “Е-шок”. Серед постійних користувачів сервісу — українці, які ведуть здоровий спосіб життя, активно займаються спортом, батьки, які дбають про безпечне харчування дітей, та ті, хто цікавиться новими технологіями у foodtech та healthcare сферах. При цьому коефіцієнт утримання споживачів за перший тиждень користування складає 50%. 

“Ідея Foodstr виникла завдяки бажанню дати людям можливість свідомо обирати корисні продукти харчування. Адже яскраве пакування не гарантує корисний вміст. Щодня наша команда доповнює базу з 600 тисяч одиниць новими продуктами і найменуваннями, щоб кожен українець обирав найкраще для себе і своєї родини. Наразі ми вивчаємо харчові потреби різних груп споживачів та працюємо над новими можливостями Foodstr”, — прокоментував Михайло Мінов, СЕО стартапу Foodstr.

Читайте також: Пахлава від шейха. Житель Затоки став зіркою, продаючи солодощі на пляжі (ВІДЕО)

Основними перевагами мобільного застосунку Foodstr є:

  • найбільша база продуктів харчування, які можна придбати в українських магазинах;
  • детальний опис та можливий вплив “Е”-добавок на здоров’я людини;
  • визначення ступеня користі чи шкоди шкідливого компоненту продукту;
  • можливість власноруч додавати нові продукти в базу;
  • відсутність реклами.

До того ж, кожен користувач Foodstr може створювати персоналізовані списки продуктів харчування без шкідливих добавок. Списками можна ділитися з рідними чи друзями або ж пересилати кур’єрам з доставки продуктів з супермаркету.

Наразі мобільний застосунок Foodstr є безкоштовним і доступним користувачам в App Store та Google Play. В майбутньому у планах команди стартапу забезпечити додатковий функціонал з розширеними можливостями сканування продуктів харчування, який вже буде доступним на платній основі.

Про Foodstr

Український стартап Foodstr був заснований командою розробників з Вінниці у 2020 році. Продуктом стартапу є однойменний мобільний застосунок, який допомагає споживачам зробити свідомий вибір під час покупки продуктів харчування. Foodstr визначає наявність шкідливих компонентів у продуктах вітчизняних та іноземних виробників, представлених на полицях українських магазинів і супермаркетів. Foodstr уже містить базу з 600 тисяч вітчизняних та імпортованих харчових продуктів, що реалізуються в сфері торгівлі України. Більше інформації на офіційному сайті: foodstr.app/ua/index_ua.

Нагадаємо, на Рівненщині крафтова сироварня стала частиною «Дороги гурманів».

Як ми повідомляли раніше, дослідниця української кухні відновила рецепт десертів із фіалок

Підтримай ШоТам

Читати далі