Новини, якi надихають!
Пiдтримати
Звяжіться з нами
дрон-сапер дрон-сапер

Технології

Команда Minect.ai придумала дрон-сапер. Як знешкодити мінні поля без жертв

Опубліковано

Уявіть собі, як звичайний дрон-сапер – самостійно – розпізнає міну на полі і детонує її. 

І ніяких саперів у холодному поту, які думають – вибухне чи ні? Це поки що мрії для усього світу. Але не для України. 

Хлопці з проекту Minect.ai – першого в світі стартапу з розмінування територій – вже працюють над тим,  аби такі фантазії стали реальністю.

Читайте також: Українські полярники за допомогою дронів створюють 3D-карти Південного полюса

 

Про те, як сапери майбутнього з допомогою комплексу Minect будуть розміновувати цілі поля з безпечної дистанції, нам розповів його керівник Антон Герасименко.

 Антон Герасименко

Антон Герасименко

Директор компанії Zpoken AI , яка працює над стартапом Minect.ai

Zpoken AI – українська data-science компанія, яка займається розробками в області штучного інтелекту.
Антон Герасименко розповідає, що ідея розробити інноваційний комплекс для розмінування територій прийшла винахідникам в голову, коли в 2018 році на військовій виставці розговорилися з науковим співробітником інституту при Міністерстві оборони.

У центрі системи – штучний інтелект

Комплекс Minect.ai – це взаємодія дронів, скануючого устаткування (ґрунтопроникаючі радари, металодетектори, тепловізори тощо) та програмного забезпечення, в основі якого штучний інтелект. І ще є оператор, який на безпечній відстані від мінного поля управляє цим комплексом.

ґрунтопроникаючий радар
Такий ґрунтопроникаючий радар може сканувати поверхню мінного поля до 2 метрів вглиб, зчитуючи обриси підземних об’єктів. Фото команди Minect.ai

На даний момент ми розглядаємо концепцію чотирьох дронів. 

1) Перші два дрони по черзі будуть летіти і робити карту певних нерівностей, виявлених на досліджуваній території. 

2) Третій дрон-сапер буде летіти з металодетектором (або георадаром, який буде сканувати землю на глибину до 2 метрів) і по детальній мапі території скануватиме об’єкти на предмет вибухонебезпечності.

Візуальні дані, зібрані дронами
Візуальні дані, зібрані дронами, “залітатимуть” на сервер, де гіпотетичні міни на місцевості будуть розпізнаватися штучним інтелектом. Фото команди Minect.ai

3) За результатами роботи трьох дронів у нас буде повноцінна карта розташування всіх об’єктів, які залягають у ґрунті, ще й деталізованих за технічними характеристиками. 

4) Четвертий дрон-сапер – демайнер, він буде детонувати міну. Його роботу ми ще не тестували. 

Читайте також: Sex & Drugs & Корвалол: як одеські дизайнери тролять бренди і заробляють на цьому

опис боєприпаса
Після отримання візуальних даних з дронів система видасть по кожному з об’єктів профайл – тобто, повний опис того, що за боєприпас ви бачите і як з ним поводитися. Фото команди Minect.ai

Як можливий варіант ми розглядаємо детонування мін металевими стрижнями – це зменшить радіус рознесення уламків під час вибуху. Але не факт, що це буде остаточне рішення. 

5) Мобільний додаток у допомогу основному комплексу. Місцеві жителі із його допомогою зможуть надсилати до нас в базу фото підозрілих об’єктів для аналізу. Ця інформація буде направлятись в оперативний штаб і наноситись на загальну карту розташування мін. 

Команда Minect.ai
Команда Minect.ai у зборі

Розмінування може стати в 10 разів дешевше

Поки робота над проектом ще ведеться, але це ще не закінчений продукт. У Minect два головні завдання – знизити вартість розмінування і збільшити його оперативність.

Щодо першого: не дивуйтесь, є таке поняття як економіка розмінування.

Закласти міну коштує доларів 30, а знешкодити – 3000 доларів. Ми хочемо, щоби вартість розмінування знизилась хоча би вдесятеро.

Що ж до саперів – вони проходитимуть у нас двомісячне навчання, в межах якого навчаться правильно запускати дрон-сапер і орієнтуватися в програмі.

Читайте також: Ліки з доставкою додому: як Liki24.com вирішує проблеми українців

Команда Minect.ai за роботою

В ідеалі фахівець повинен буде сидіти в безпечному місці, виставляти певні параметри, натискати потрібні кнопки. А дрони будуть облітати територію “гуськом”, поки не знешкодять повністю обраний периметр.

Наш комплекс зможе обстежити і знешкодити десь до одного квадратного кілометра території за день.

Ціна комплексу залежатиме від країни

Загальна вартість Minect.ai ще невідома. Єдине, що можна сказати точно – вона буде залежати від різних країн, адже упирається у ціну “залізного” обладнання.

До того ж, треба врахувати, що те обладнання, що пройде процес сертифікації, в середньому стане у 7-8 разів дорожче, ніж те, яке сертифікацію не пройшло.

Minect.ai

Так працюють у США: щоб їх Міноборони могло взяти обладнання на озброєння, його потрібно сертифікувати. І якщо дрон-платформа з вантажопідйомністю 15-30 кілограм у звичайних виробників коштує від 4 до 7 тисяч доларів, то в США такий же – але сертифікований – обійдеться у 75-80 тисяч доларів.

Як відрізнити міну від бляшанки?

Відсоток похибки при роботі штучного інтелекту ми точно будемо знати після проведення випробувань на полігоні.

Ми розуміємо, що десь на етапі передачі інформації з одного дрона на інший можуть бути втрати інформації. Грубо кажучи, якась міна може бути прийнята за камінь. І це проблема.

Читайте також: Бізнес на палаючому поліні. Власник Vogner про те, як поєднати прибуток та екологічність

Вирішується вона збільшенням параметра так званої прискіпливості системи до об’єктів. Це означає, що для простоти система всі об’єкти, схожі на міни, буде сприймати як міни. І детонувати їх за замовчуванням. 

дрон-сапер
дрон-сапердрон-саперДрон-сапер

Цим рівнем можна гратися – підвищувати чи знижувати. Але нехай краще система буде проводити детонацію каменів, ніж пропустить якийсь із боєприпасів.

Читайте також: Сім українських ювелірних брендів, які роблять прикраси “з душею”

Щоб зміцнити результат, думаємо ще над тим, щоб задіяти наземні комплекси.

Це роботи-сапери, які працюють класично – у них є щуп, яким вони обстежують підозрілі об’єкти на території і підривають міни.

На що підуть 500 тисяч гривень

Грант від Фонду підтримки винаходів Мінекономрозвитку, який нам вдалось отримати (500 тисяч гривень – авт.), надається у вигляді послуг. 

Це не ті гроші, якими можна оплатити роботу команди або розширити її. Тут все вирішують інвестиції, обладнання.

Усі необхідні послуги ми прописали в технічному завданні: допомогу в патентуванні, складанні технічної документації та презентаційних матеріалів, також допомогу в проведенні лабораторних досліджень.

Система Minect.ai

У мене є досвід залучення інвестицій у компанію, але з грантами ми ще не працювали. 

Проте грант – завжди краще, ніж інвестіціі. Залучаючи до компанії інвестиції, ти фактично продаєш і акціонерний капітал. Інвестори мають можливість впливати на твій бізнес, а ти повинен звітувати і просувати компанію, враховуючи їх бачення.

Гранти ж, здебільшого, цього не передбачають.

У будь-якому разі, візьмемо участь у другому етапі конкурсу від Фонду підтримки винаходів, де сума гранту становить уже 2 мільйони гривень. 

Читайте також: “Ми – Apple серед мурашиних ферм”. Як атовець продає мурах у Європу та Америку

Коли запрацює?

Системою Minect.ai вже зацікавились такі міжнародні організації, як НАТО, фонд FSD та організація Urs Endress. 

Півроку – це наш орієнтир на доопрацювання програмного забезпечення – і те за умови, що в найближчий місяць ми вирішимо питання з інвестиціями.

Розраховуємо, що повністю готовий Minect.ai та дрон-сапер буде через рік-півтора.

Коли ми отримаємо повноцінно працюючий комплекс, розраховуємо на співпрацю з державними структурами різних країн, де в Minect буде необхідність. А наразі фокусуємось на роботі із гуманітарними організаціями, та приватними інвесторами.

Minect.ai розробка

За чотири роки на Донбасі на мінах підірвалось більше 800 людей. Але це проблема не тільки Донбасу. А й Камбоджі, наприклад, де за 40-50 років після червоних кхмерів залишилася величезна кількість снарядів, і люди регулярно вмирають від вибухів на старих снарядах. Сирія, Іран, Ірак – безліч територій можна буде очистити від боєприпасів. І не ціною людських життів, а усього лиш з допомогою нашої розробки.

Реклама

Технології

Для освітлення дороги Київ – Одеса встановили вже дві сонячні електростанції (ВІДЕО)

Опубліковано

На автомобільній дорозі М-05 Київ – Одеса встановили вже дві сонячні електростанції для живлення зовнішнього освітлення.

Про це повідомляє пресслужба Укравтодору.

Сонячні електростанції розташовані на ділянці км 402 – 407 (на спуску та підйомі біля с.Знам’янка).

Вони складаються з 6 трекерів-конструкцій на яких закріплено 260 сонячних панелей, що живлять 60 ліхтарів. Також встановлено генератори, які вмикаються, якщо протягом 3-4 днів тримається похмура погода.

 

Нові ліхтарі живляться від сонячної енергії. Одна сонячна електростанція складається з трьох трекерів із фотоелектричними модулями, встановлена потужність яких – 36 кВт. Трекери змінюють своє положення в залежності від того, в якій точці небосхилу знаходиться сонце. Панелі збирають сонячну енергію, а батареї її накопичують. Все працює в автономному режимі. Із заходом сонця автоматично запалюються ліхтарі.

Читайте також: Норвезька компанія запустила на Черкащині сонячну станцію

“Освітлення на сонячних батареях може успішно пропрацювати до 100 000 годин. Сучасні моделі такого обладнання мають захист від корозії, пилоутворення, а також атмосферних опадів і температурних перепадів”, – наголосили в Укравтодорі.

Нагадаємо, у грудні 2020 року на автомобільній дорозі М-05 Київ-Одеса, км 405 встановили першу сонячну електростанцію для живлення зовнішнього освітлення.

Фото: facebook.com/Ukravtodor.Gov.Ua

Читати далі

Технології

Українське підприємство представило мультикаліберну платформу «КалашНаш»

Опубліковано

Українське підприємство Завод «Маяк» розпочало розробку мультикаліберної платформи «КалашНаш».

Про це повідомляє пресцентр Завод «Маяк», передає Український мілітарний портал.

«З метою переходу експлуатантів платформи АК на використання провідних світових патронів, розпочато розробку мультікаліберної платформи “КалашНаш”», – йдеться у повідомлені.

Читайте також: У небо піднявся тисячний «Аеропракт-22»

 

Чим особлива платформа?

Мультикаліберність платформи АК забезпечило рішення про змінний ствол, за принципом подібної кулеметної анатомії, змінного затвора та магазину.

У мультикаліберній платформі “КалашНаш” калібр формується змінним стволом, затвором та магазином під відповідний патрон.

Читайте також: Реактивна артилерія Гірської піхоти провела бойові стрільби (ВІДЕО)

На фото два змінних стволи МП “КалашНаш” під 5,56х45 (223 rem) та 7,62х39.

Зазначається, що інші деталі мультикаліберної платформи підходять до будь-якого з п’яти калібрів.

Платформа розрахована для стрільби патронами 5,45х39, 5,56х45 (223 rem), 6XC, 6,5×39 Grendel та 7,62х39.

Перехід на інший калібр здійснюється протягом двох хвилин, в будь-яких умовах, шляхом заміни ствола, затвора та магазину.

Крім того, розширені класичні функції платформи АК – реалізовано режим “болтовика” для ведення точної стрільби.

Уже незабаром МП “КалашНаш” з’явиться й на ринку мисливської та спортивної зброї, відповідно у своїй цивільній версії.

Фото: mil.in.ua

Читати далі

Технології

Укрзалізниця для охорони використовуватиме квадрокоптери

Опубліковано

Укрзалізниця розглядає можливість використання сучасних технічних засобів для запобігання крадіжкам, зокрема, квадрокоптерів та потужних відеокамер.

Про це пише Уніан з посиланням на директора Офісу з безпеки Укрзалізниці Михайла Ясельського за підсумками його зустрічі з представниками бізнесу.

Зазначається, що “Укрзалізниця” звертатиметься до правоохоронних органів щодо посилення співпраці та оперативного реагування на факти розкрадань залізничних вантажів.

Читайте також: Вони змусять вас реготати: сім популярних українських стендап-коміків

 

Прес-служба також повідомила, що учасники ринку вантажоперевезень також запропонували обмін інформацією про динамічне зважування поїздів у русі, що дозволить оперативно виявляти найбільш проблемні точки на маршрутах їх руху.

Що цьому передувало

“Укрзалізниця” у 2020 році зафіксувала майже на 42% менше випадків незаконного втручання в роботу своїх філій – 338 випадків у 2020 році проти 579 у 2019 році.

Читайте такожУкрзалізниця торік придбала 28 нових пасажирських вагонів

Серед зафіксованих правопорушень, зокрема, 78 повідомлень про встановлення вибухових пристроїв на вокзалах, у рухомому складі та інших об’єктах. Також було зафіксовано 111 крадіжок та випадків розукомплектування рухомого складу, 48 випадків накладення на рейки сторонніх предметів, 31 випадок перекриття руху поїздів сторонніми особами, 5 випадків кидання сторонніх предметів до рухомого складу.

Охорона поїздів

4 березня 2020 року акціонерна компанія “Укрзалізниця” спільно з Національною поліцією України організувала супровід працівниками поліції двох пасажирських поїздів далекого прямування.

Читайте також: “Так” українському кіно! Як працює онлайн-кінотеатр Takflix

18 січня 2021 року стало відомо про те, що “Укрзалізниця” планує підвищити рівень безпеки в приміських поїздах. Зокрема йдеться про встановлення камер відеоспостереження.

Нагадаємо, між Києвом та Тарасівкою запускають модернізований електропоїзд.

Як ми повідомляли раніше, Укрзалізниця планує відновити курсування Інтерсіті Київ-Перемишль.

Головне фото: unian.net.

Читати далі
Суспільство17 хв. тому

Про українського космонавта Каденюка зняли стрічку

Суспільство47 хв. тому

«Аеротехніка» представила модернізацію зенітно-ракетного комплексу (ВІДЕО)

Суспільство1 годину тому

Створили першу бюджетну українську метал-гітару

Суспільство2 години тому

Її капелюхи носять навіть до королеви Британії: історія успіху майстрині з Чернігова

Суспільство2 години тому

У Києві школи безкоштовно отримають збірку “Еко-історій”

Суспільство2 години тому

Британський телеканал готує новий документальний фільм про Чорнобиль

Суспільство3 години тому

Українська 200-гривнева банкнота увійшла до номінантів міжнародного конкурсу

Суспільство4 години тому

Укрпошта відправлятиме міжнародні відправлення без «рукописних папірців»

Суспільство5 години тому

На дорогах Києва з’явились нові дорожні знаки (ФОТО)

Технології6 години тому

Для освітлення дороги Київ – Одеса встановили вже дві сонячні електростанції (ВІДЕО)

Суспільство7 години тому

На Чернігівщині фермер вирощує картоплю для великих виробників чипсів

Суспільство8 години тому

В українському заповіднику порахували унікальних тварин

Суспільство2 тижні тому

Коронабулінг в Україні: як сусіди знущаються з хворих на COVID-19, та як допомагають (ВІДЕО)

Суспільство4 тижні тому

Як працює єдина водійка швидкої на Кіровоградщині (ВІДЕО)

Суспільство4 тижні тому

Як у Черкасах котиків рятували (ВІДЕО)

Суспільство4 тижні тому

Як дзвонар Михайлівського собору врятував людей під час Майдану (ВІДЕО)

Суспільство4 тижні тому

Як дідусь 60 років робить бізнес на воді (ВІДЕО)

Суспільство1 місяць тому

В Україні запрацював новий потужний радіотелескоп (ВІДЕО)

Суспільство1 місяць тому

Як блогер-токар перейшов на українську й отримав «срібну» кнопку від YouTube (ВІДЕО)

Суспільство1 місяць тому

Дніпровські школярі розробили маску, що сама визначає хворих на COVID (ВІДЕО)

Суспільство1 місяць тому

Вчитель хімії створив вибухову пісню, щоб учні вивчили таблицю Менделєєва (ВІДЕО)

Суспільство1 місяць тому

Як місто на Рівненщині подолало корупцію і стало найпрозорішим в країні (ВІДЕО)

Суспільство1 місяць тому

Харківський тракторний завод вражає новинками (ВІДЕО)

Суспільство1 місяць тому

Змінюють систему: як волонтери в Україні контролюють поліцію і суди (ВІДЕО)