Новини, якi надихають!
Пiдтримати
Звяжіться з нами
100702 e1559654097868 100702 e1559654097868

Технології

Українські полярники за допомогою дронів створюють 3D-карти Південного полюса

Опубліковано

Підтримай ШоТам

ШоТам – медіа, яке допомагає зберігати спокій навіть під час війни. Кожна наша публікація – це привід пишатися нашою армією, волонтерами та кожним українцем. А кожен твій донат – це внесок у боротьбу на інформаційному фронті.

На Південному полюсі з 1996 року діє українська антарктична станція «Академік Вернадський». Це станція, на якій вчені займаються океанографічними, метеорологічними, геофізичними, медичними та іншими дослідженнями. У цьому році для досліджень вирішили використовувати дронів. У компанії Drone.ua розповіли, як пристрої працюють в умовах Південного полюса, пише AIN.UA.

Навіщо там потрібні дрони?

Зараз вчені зі станції використовують дронів у біологічних дослідженнях. Першим завданням було створити карту рослинності островів і деяких ділянок Антарктичного півострова. Другим – почати моніторинг моху на предмет вегетації і відмирання в залежності від погодних умов року. Раніше це все проводили за допомогою наземних спостережень (вони в порівнянні з картами менш точні). Супутникові знімки для такого моніторингу теж не підходять: їм не вистачає точності і заважає хмарність.

Читайте також: Українські вчені в Антарктиді зробили унікальне відкриття

«Для цього завдання використовувалася RGB-камера і мультиспектрального камера для визначення NDVI-індексу. Моніторинг передбачає щорічні вимірювання цього індексу», – розповідає Юрій Шепета, учасник експедиції.

Дрони давно використовують в більш звичних галузях, наприклад, в сільському господарстві. Хлорофіл в клітинах рослин сильно поглинає видиме сонячне випромінювання, а клітинна структура листя, з іншого боку, сильно відбиває випромінювання в ближньому інфрачервоному діапазоні. Якщо на дрон встановити камеру для зйомки в цьому спектральному діапазоні, можна отримати дані для аналізу вегетаційних індексів на кшталт NDVI (показники зростання і розвитку рослин).

Цього року проект тривав два місяці. Але в цілому планується щорічно проводити дослідження рослинного покриву Антарктиди біля станції і за її межами.

3D-моделі льодовиків

Як відбуваються такі дослідження: місцевість сканують з дронів і в результаті виходять карти надвисокої точності (1 см), в тому числі – карта класифікації рослинності – тобто точні координати, контури і розміри різних типів рослинності. Якщо порівнювати такі карти різних років, можна аналізувати, як змінюється рослинний покрив континенту. А мультиспектральні карти (про які йшлося вище) дають інформацію не тільки про зміну обсягів рослинності, а й про її стан.

Також дрони використовувалися при створенні карт Антарктичного півострова, створення 3D-моделей льодовиків.

«Ці питання стосуються геодезичних робіт, проте наше обладнання було єдиним робочим в рамках антарктичної експедиції», – кажуть в компанії.

З Національною академією наук Drone.ua працює з 2014 року, а зі станцією, яка підвідомча НАН, почали роботу цього року, коли дослідники вирішили спробувати вивчати Антарктиду в тому числі за допомогою дронів.

Особливості роботи

Як розповідають учасники експедиції, в районі станції температура й інші погодні умови зазвичай не виходять за рамки тих, що передбачені інструкцією для експлуатації дронів.

«На станції “Академік Вернадський” річна (грудень-лютий) температура близько нуля, зазвичай – трохи плюс. У нас зима – суворіші антарктичного літа. Контроль вітру теж є. Синоптики на прохання дають інформацію заздалегідь. Тому все в межах умов експлуатації», – каже учасник експедиції Юрій Шепета.

Що варто знати про станцію?

6 лютого 1996 року Велика Британія передала Україні свою антарктичну станцію “Фарадей”, яку перейменували на “Академіка Вернадського”. Відтоді, пише BBC, Національний антарктичний центр провів 22 експедиції на крайній південь, і вже готує 23-ю.

Станція розташована на острові Галіндез, що входить до архіпелагу Аргентинських островів неподалік витягнутого Антарктичного півострова. Перші будівлі для наукових цілей у цьому районі були зведені на одному з сусідніх островів Вінтер ще у 1930-х роках.

Читайте також: Уперше за 23 роки Україна модернізувала свою станцію в Антарктиді

Однак до 1946 року ті будівлі знищило, як вважається, цунамі. Тоді ніхто не загинув, адже люди ще не перебували на станції постійно. Наступного року базу відновили, але 1954 році нову наукову базу побудували вже на острові Галіндез, і з того часу вона функціонувала без перерв. Тож, вона є однією з найстаріших постійно діючих станцій в Антарктиці.

Географічно станція розташована прямо під “Озоновою дірою”, яку тут інтенсивно вивчають.Через це полярники, які перебувають надворі, повинні постійно використовувати захисні креми та окуляри, адже сонячне випромінювання тут дуже активне – засмага як на найкращих морських курортах.

Зараз українські полярники в Антарктиці проводять дослідження з біології, метеорології, океанографії, вивчають вплив холоду на організм людини, “Озонову діру”, зміни магнітного поля Землі, іоносферу та космос (“космічну погоду”). На “Вернадському” також відкрили кілька нових видів тварин і рослин.

Відео дня
Реклама

Технології

Турецький дрон Akinci з українським двигуном встановив новий рекорд висоти (ВІДЕО)

Опубліковано

Підтримай ШоТам

ШоТам – медіа, яке допомагає зберігати спокій навіть під час війни. Кожна наша публікація – це привід пишатися нашою армією, волонтерами та кожним українцем. А кожен твій донат – це внесок у боротьбу на інформаційному фронті.

Турецький БПЛА Akinci, створений компанією Baykar Makina, на якому встановлено двигун українського виробництва, встановив новий рекорд висоти.

Про це повідомив технічний директор Baykar Makina Сельчук Байрактар у Twitter.

«Akinci знову побив свій національний авіаційний рекорд висоти: 45 118 футів (13 кілометрів 752 метри – ред.)», – йдеться у повідомленні.

Попередній рекорд БПЛА Akinci встановив у квітні 2022 року, здійснивши політ на висоті 35 тисяч футів (майже 10,7 кілометрів).

Про Akinci

Як пише Мілітарний, важкий безпілотник Akinci здійснив перший політ у грудні 2019 року та після того розпочались випробувальні польоти його прототипів за різними програмами. Перший серійний безпілотний літальний апарат Akinci здійснив дебютний політ у травні 2021 року.

Розмах крил БПЛА Akinci складає 20 метрів, максимальна злітна вага – 4500 кг. Очікуваний час польоту – до 24 годин. Серед номенклатури озброєння Akinci – керовані ракети та бомби, системи радіоелектроної розвідки та боротьби.

На різних версіях БПЛА Akinci встановлені різні за потужністю двигуни українського виробництва. Зокрема, йдеться про двигуни виробництва ДП «Івченко-прогрес» та АТ «Мотор Січ».

Нагадаємо, контррозвідка СБУ знищила опорний пункт РФ бойовим дроном.

Також ми повідомляли, що українські інженери Станіслав Баранцев та Валентин Матвієнко створили прототип розвідувально-бойового безпілотника «Бучанська пташка».

Фото: Міноборони Туреччини.

Відео дня
Читати далі

Технології

Zoom надає безкоштовний доступ до своїх сервісів українським університетам та профтехам

Опубліковано

Підтримай ШоТам

ШоТам – медіа, яке допомагає зберігати спокій навіть під час війни. Кожна наша публікація – це привід пишатися нашою армією, волонтерами та кожним українцем. А кожен твій донат – це внесок у боротьбу на інформаційному фронті.

Американська комунікаційно-технологічна компанія Zoom надає безкоштовний доступ до своїх сервісів українським університетам та профтехам.

Про це повідомив у телеграмі міністр цифрової трансформації Михайло Федоров.

«Zoom надає безоплатний доступ до своїх сервісів українським університетам та профтехам. Це дуже важливо під час війни, коли все навчання проходить в онлайні. Зараз деякі студенти захищають дипломні роботи в окопах, боронячи державу, а вчителі проводять уроки для школярів просто з бомбосховищ», — повідомив Федоров.

Також міністр зазначив, що технологічні гіганти продовжують підтримувати Україну.

Читайте також«Нехай гине залізо, а не наші люди». Як українська Аеророзвідка перемагає окупантів у «війні дронів»

Zoom Video Communications — американська комунікаційно-технологічна компанія з штаб-квартирою в Сан-Хосе (Каліфорнія), заснована у 2001 році. Надає послуги віддаленого конференцзв’язку з використанням хмарних обчислень. Zoom пропонує комунікаційне програмне забезпечення, що містить відеоконференції, онлайн-зустрічі, чат і мобільну спільну роботу.

Нагадаємо, на порталі Дія запустили нову послугу для підприємців.

Як ми повідомляли раніше, українцям дозволили безкоштовно здобувати другу профтехосвіту.

Фото: Depositphotos.

Відео дня
Читати далі

Технології

Українці створили розвідувальний дрон «Бучанська пташка»

Опубліковано

Підтримай ШоТам

ШоТам – медіа, яке допомагає зберігати спокій навіть під час війни. Кожна наша публікація – це привід пишатися нашою армією, волонтерами та кожним українцем. А кожен твій донат – це внесок у боротьбу на інформаційному фронті.

Українські інженери Станіслав Баранцев та Валентин Матвієнко створили прототип розвідувально-бойового безпілотника «Бучанська пташка».

Про це пише DOU.ua.

Прототип безпілотника почали тестувати ще до повномасштабного вторгнення у Бучі, з чим пов’язана його назва.

Винахідники обіцяють, що «Бучанська пташка» зможе залишатися в повітрі на 5 хвилин довше, ніж професійний дрон DJI Inspire 2, тобто приблизно 30-32 хвилини. При цьому ціна буде скромнішою.

«Бучанська пташка» очікується у двох комплектаціях. Для атаки з повітря буде передбачено версію з підвісом для гранатометного боєприпасу ВОГ-25. Також буде доступним варіант для розвідки. Розробники планують використовувати у безпілотника камери із зумом 10x.

Перш ніж переходити до масового виробництва винахідники планують створити три безпілотні літальні апарати та передати їх українським військовим для тестів.

Розробники розповідають, що мають розписану фінансову модель: на перший місяць заплановано виготовлення трьох дронів.

«Ми вже знаємо, куди вони можуть поїхати, якщо задовольнять військових. Спілкуємося з бійцями з передової безпосередньо, які кажуть, що потрібно. Військові наводять приклади своїх задач, і ми модифікуємо дрон з урахуванням їхніх коментарів», — кажуть розробники.

Дрон може сконфігурувати будь-що: маршрути, автопілоти, режими швидкостей, за чим саме спостерігати тощо.

«Питання в тому, куди дрон повертатиметься. Зараз, судячи з коментарів деяких хлопців, окупанти спостерігають, куди саме прямує після завдання дрон, і потім луплять туди, якщо встигають. Це також можна сконфігурувати. Навіть зі стандартним софтом дрон підтримує повністю автоматизовану місію. Йому сказали: ти злітаєш звідси, а сідаєш кудись туди. І він це робить. Тобто хлопці можуть перебувати деінде», — додають українські інженери.

Дивіться відео: 15-річний підліток допоміг накрити колону окупантів на Київщині

Кажуть, що перебувають на на зв’язку з військовими, які безпосередньо є операторами дронів на передовій.

«Це, наприклад, у Миколаївській області 36-та ОБМП, 45-та артилерійська бригада, плюс хлопці під Ізюмом — у них були запити. Найімовірніше, після тестів перші «пташки» вирушать саме до них», — стверджують розробники українських дронів.

Нагадаємо, волонтери передали військовим надсучасний БПЛА-розвідник VECTOR за 7,1 млн грн.

Як ми повідомляли раніше, українська компанія Culver Aviation передала ЗСУ дрони власного виробництва на майже 30 млн грн.

Фото: dou.ua.

Відео дня
Читати далі

Шопочитати

Суспільство3 дні тому

Мільйон на ровері. Як львів’янин проїхав 1500 км прифронтовими містами, аби зібрати кошти на ЗСУ

За чотири місяці українці знайшли сотні способів, як поєднати свої улюблені заняття та підтримку української...

Суспільство5 днів тому

У пам’ять про маму. Історія лікарки з Бучі, яка рятує літніх та маломобільних людей із прифронтових територій

Родину лікарки Оксани Мироненко війна застала вже двічі: вперше у Луганську, а цьогоріч – у...

Суспільство6 днів тому

«Нехай гине залізо, а не наші люди». Як українська Аеророзвідка перемагає окупантів у «війні дронів»

Учасники ГО «Аеророзвідка» кажуть, що багато хто з них має «два капелюхи». Вони одночасно є...

Суспільство1 тиждень тому

Равликовий бізнес в умовах війни. Кейс фермерів із Запоріжжя, які відновили роботу в рідному місті

Вікторія та Олексій Сорокіни почали розвивати родинну равликову ферму три роки тому. А за день...