Технології
Українські полярники за допомогою дронів створюють 3D-карти Південного полюса
На Південному полюсі з 1996 року діє українська антарктична станція «Академік Вернадський». Це станція, на якій вчені займаються океанографічними, метеорологічними, геофізичними, медичними та іншими дослідженнями. У цьому році для досліджень вирішили використовувати дронів. У компанії Drone.ua розповіли, як пристрої працюють в умовах Південного полюса, пише AIN.UA.
Навіщо там потрібні дрони?
Зараз вчені зі станції використовують дронів у біологічних дослідженнях. Першим завданням було створити карту рослинності островів і деяких ділянок Антарктичного півострова. Другим – почати моніторинг моху на предмет вегетації і відмирання в залежності від погодних умов року. Раніше це все проводили за допомогою наземних спостережень (вони в порівнянні з картами менш точні). Супутникові знімки для такого моніторингу теж не підходять: їм не вистачає точності і заважає хмарність.
Читайте також: Українські вчені в Антарктиді зробили унікальне відкриття
«Для цього завдання використовувалася RGB-камера і мультиспектрального камера для визначення NDVI-індексу. Моніторинг передбачає щорічні вимірювання цього індексу», – розповідає Юрій Шепета, учасник експедиції.
Дрони давно використовують в більш звичних галузях, наприклад, в сільському господарстві. Хлорофіл в клітинах рослин сильно поглинає видиме сонячне випромінювання, а клітинна структура листя, з іншого боку, сильно відбиває випромінювання в ближньому інфрачервоному діапазоні. Якщо на дрон встановити камеру для зйомки в цьому спектральному діапазоні, можна отримати дані для аналізу вегетаційних індексів на кшталт NDVI (показники зростання і розвитку рослин).
Цього року проект тривав два місяці. Але в цілому планується щорічно проводити дослідження рослинного покриву Антарктиди біля станції і за її межами.
3D-моделі льодовиків
Як відбуваються такі дослідження: місцевість сканують з дронів і в результаті виходять карти надвисокої точності (1 см), в тому числі – карта класифікації рослинності – тобто точні координати, контури і розміри різних типів рослинності. Якщо порівнювати такі карти різних років, можна аналізувати, як змінюється рослинний покрив континенту. А мультиспектральні карти (про які йшлося вище) дають інформацію не тільки про зміну обсягів рослинності, а й про її стан.
Також дрони використовувалися при створенні карт Антарктичного півострова, створення 3D-моделей льодовиків.
«Ці питання стосуються геодезичних робіт, проте наше обладнання було єдиним робочим в рамках антарктичної експедиції», – кажуть в компанії.
З Національною академією наук Drone.ua працює з 2014 року, а зі станцією, яка підвідомча НАН, почали роботу цього року, коли дослідники вирішили спробувати вивчати Антарктиду в тому числі за допомогою дронів.
Особливості роботи
Як розповідають учасники експедиції, в районі станції температура й інші погодні умови зазвичай не виходять за рамки тих, що передбачені інструкцією для експлуатації дронів.
«На станції “Академік Вернадський” річна (грудень-лютий) температура близько нуля, зазвичай – трохи плюс. У нас зима – суворіші антарктичного літа. Контроль вітру теж є. Синоптики на прохання дають інформацію заздалегідь. Тому все в межах умов експлуатації», – каже учасник експедиції Юрій Шепета.
Що варто знати про станцію?
6 лютого 1996 року Велика Британія передала Україні свою антарктичну станцію “Фарадей”, яку перейменували на “Академіка Вернадського”. Відтоді, пише BBC, Національний антарктичний центр провів 22 експедиції на крайній південь, і вже готує 23-ю.
Станція розташована на острові Галіндез, що входить до архіпелагу Аргентинських островів неподалік витягнутого Антарктичного півострова. Перші будівлі для наукових цілей у цьому районі були зведені на одному з сусідніх островів Вінтер ще у 1930-х роках.
Читайте також: Уперше за 23 роки Україна модернізувала свою станцію в Антарктиді
Однак до 1946 року ті будівлі знищило, як вважається, цунамі. Тоді ніхто не загинув, адже люди ще не перебували на станції постійно. Наступного року базу відновили, але 1954 році нову наукову базу побудували вже на острові Галіндез, і з того часу вона функціонувала без перерв. Тож, вона є однією з найстаріших постійно діючих станцій в Антарктиці.
Географічно станція розташована прямо під “Озоновою дірою”, яку тут інтенсивно вивчають.Через це полярники, які перебувають надворі, повинні постійно використовувати захисні креми та окуляри, адже сонячне випромінювання тут дуже активне – засмага як на найкращих морських курортах.
Зараз українські полярники в Антарктиці проводять дослідження з біології, метеорології, океанографії, вивчають вплив холоду на організм людини, “Озонову діру”, зміни магнітного поля Землі, іоносферу та космос (“космічну погоду”). На “Вернадському” також відкрили кілька нових видів тварин і рослин.
Технології
Нова пошта випустила першого у світі робота-бібліотекаря, який допомагає відвідувачам експозиції «Леся Українка: 150 імен» підібрати книжку.
Про це повідомили у пресслужбі компанії.
За інформацією, робот-бібліотекар вміє розрізняти прозу, поезію, ілюстровані та дитячі видання. Всі книги робот возить на собі у читальній залі Леся Лаунж, що розмістилась на першому поверсі Українського дому в рамках мистецького проєкту «Леся Українка: 150 імен».
Читайте також: VR з шоломами чи повна темрява: сім незвичних квест-кімнат в Україні
Щоб спілкуватись з роботом, глядачі можуть відсканувати QR-код, зайти на сайт чи завантажити додаток та відповісти на прості 4 запитання. Після отримання відповідей, робот їх аналізує і підбирає в індивідуальному порядку відповідну книгу під кожну людину. З візочку відвідувачі експозиції можуть взяти книжку та почитати її у лаундж-зоні. Після прочитання книгу можна залишити на столі, а робот її пізніше забере.
«Робот може спілкуватися через смартфони і планшети з відвідувачами та підбирати для них книги», — йдеться у повідомленні.
Нагадаємо, у Луцьку в тролейбусі встановили пристрої для знезараження повітря.
Усі фото: facebook.com/nova.poshta.official.
Технології
У Софійському соборі встановили 3D-голограму справжнього обличчя Ярослава Мудрого, повідомили у пресслужбі заповідника.
Зазначається, що ця унікальна конструкція створена на замовлення в Данії та не має аналогів в Україні.
Обличчя реконструйовано методом історико-криміналістичної експертизи на основі моделі черепа, що належав Ярославу Мудрому. Авторами реконструкції є експерт-мистецтвознавець Юрій Шатайло та експерт-криміналіст Андрій Переїденко.
Варто зазначити, що реконструкція справжнього обличчя Ярослава Мудрого кардинально відрізняється від зображення, створеного за радянських часів — подібного до російських царів.
Читайте також: Митрополит Епіфаній ініціював відновлення храму на Чернігівщині, збудованого Іваном Мазепою
Допомога благодійників
Придбали конструкцію для заповідника фармацевтична компанія «Інтерхім» на чолі з генеральним директором Анатолієм Редером. Це вже не перший меценатський вклад цієї компанії для Софії Київської. Минулого року спільно з фармацевтичною компанією «Дарниця» та за підтримки благодійного фонду Zagoriy Foundation вони придбали для собору та прилеглих монастирських споруд інноваційну систему BioDry для природного відновлення належного рівня вологості фундаменту та стін.
Користуючись нагодою, колектив заповідника ще раз хоче подякувати компанії «Інтерхім» та особисто генеральному директору Анатолію Редеру за вагомий меценатський вклад у збереження та увіковічення нашої культурної спадщини. Сподіваємось, що попереду на нас чекають ще багато спільних цікавих проєктів!
Читайте також: Від тенісу до вина: як перша ракетка України Сергій Стаховський став виноробом
Які плани?
3D-голограма справжнього обличчя Ярослава Мудрого — це лише перші кроки до тієї правдивої історії, яка може пролити світло на певні історичні факти, зокрема щодо зовнішності історичних постатей. Як приклад, київські князі не носили довгих борід, що характерно було для зображення російських царів, а довгими були вуса.
Нагадаємо, вийшов перший ролик анімаційного серіалу «Історії небайдужих».
Як ми повідомляли раніше, вінницька мисткиня заспіває 120 давніх українських пісень.
Усі фото: st-sophia.org.ua.
Технології
Американська компанія SpaceX винахідника Ілона Маска погодилася запустити на орбіту український супутник Січ 2-1.
Про це розповів глава парламентського комітету економічного розвитку Дмитро Наталуха на сторінці у фейсбуці.
Зазначається, що домовленості про запуск були досягнуті минулого тижня під час переговорів із компанією, а тривали вони між комітетом економічного розвитку за участю команди Держкосмосу з SpaceX із грудня 2020 року. Минулого тижня компанія Маска дала згоду на запуск супутника за $1 млн.
Читайте також: В Україні екологічні злочини відстежуватимуть за допомогою супутникових знімків
«Умови контракту попередньо узгоджені і в України тепер є можливість підписати договір на пускові послуги з американською компанією. Ціна контракту – $1 млн, що є дуже приємною для України ціною та увосьмеро нижчою тієї, яка була запланована з самого початку», – написав Наталуха.
Про супутник
«Січ-2» – малогабаритний космічний апарат. Розроблений на сучасному світовому рівні у негерметичному виконанні з широким використанням полімерних та композиційних матеріалів. Призначений для спостереження поверхні Землі в оптичному і середньому інфрачервоному діапазонах.
Про SpaceX
Space Exploration Technologies Corporation (SpaceX) – американське приватне підприємство, яке працює в галузі будівництва космічного транспорту, виробник Ракет-носіїв сімейства Falcon та космічних кораблів Dragon. Штаб квартира розташована у Готорні, Каліфорнія. Компанія створена інженером і винахідником Ілоном Маском.
Читайте також: Українсько-американська ракета-носій вивела на орбіту вантажний корабель для МКС
Нагадаємо, NASA обрало розробку українця для побудови онлайн-карти марсохода.
Як ми повідомляли раніше, американська компанія з офісом у Дніпрі виведе на орбіту супутник NASA.
Головне фото: cdn.trend.az.