Новини, якi надихають!
Пiдтримати
Звяжіться з нами
100702 e1559654097868 100702 e1559654097868

Технології

Українські полярники за допомогою дронів створюють 3D-карти Південного полюса

Опубліковано

На Південному полюсі з 1996 року діє українська антарктична станція «Академік Вернадський». Це станція, на якій вчені займаються океанографічними, метеорологічними, геофізичними, медичними та іншими дослідженнями. У цьому році для досліджень вирішили використовувати дронів. У компанії Drone.ua розповіли, як пристрої працюють в умовах Південного полюса, пише AIN.UA.

Навіщо там потрібні дрони?

Зараз вчені зі станції використовують дронів у біологічних дослідженнях. Першим завданням було створити карту рослинності островів і деяких ділянок Антарктичного півострова. Другим – почати моніторинг моху на предмет вегетації і відмирання в залежності від погодних умов року. Раніше це все проводили за допомогою наземних спостережень (вони в порівнянні з картами менш точні). Супутникові знімки для такого моніторингу теж не підходять: їм не вистачає точності і заважає хмарність.

Читайте також: Українські вчені в Антарктиді зробили унікальне відкриття

«Для цього завдання використовувалася RGB-камера і мультиспектрального камера для визначення NDVI-індексу. Моніторинг передбачає щорічні вимірювання цього індексу», – розповідає Юрій Шепета, учасник експедиції.

Дрони давно використовують в більш звичних галузях, наприклад, в сільському господарстві. Хлорофіл в клітинах рослин сильно поглинає видиме сонячне випромінювання, а клітинна структура листя, з іншого боку, сильно відбиває випромінювання в ближньому інфрачервоному діапазоні. Якщо на дрон встановити камеру для зйомки в цьому спектральному діапазоні, можна отримати дані для аналізу вегетаційних індексів на кшталт NDVI (показники зростання і розвитку рослин).

Цього року проект тривав два місяці. Але в цілому планується щорічно проводити дослідження рослинного покриву Антарктиди біля станції і за її межами.

3D-моделі льодовиків

Як відбуваються такі дослідження: місцевість сканують з дронів і в результаті виходять карти надвисокої точності (1 см), в тому числі – карта класифікації рослинності – тобто точні координати, контури і розміри різних типів рослинності. Якщо порівнювати такі карти різних років, можна аналізувати, як змінюється рослинний покрив континенту. А мультиспектральні карти (про які йшлося вище) дають інформацію не тільки про зміну обсягів рослинності, а й про її стан.

Також дрони використовувалися при створенні карт Антарктичного півострова, створення 3D-моделей льодовиків.

«Ці питання стосуються геодезичних робіт, проте наше обладнання було єдиним робочим в рамках антарктичної експедиції», – кажуть в компанії.

З Національною академією наук Drone.ua працює з 2014 року, а зі станцією, яка підвідомча НАН, почали роботу цього року, коли дослідники вирішили спробувати вивчати Антарктиду в тому числі за допомогою дронів.

Особливості роботи

Як розповідають учасники експедиції, в районі станції температура й інші погодні умови зазвичай не виходять за рамки тих, що передбачені інструкцією для експлуатації дронів.

«На станції “Академік Вернадський” річна (грудень-лютий) температура близько нуля, зазвичай – трохи плюс. У нас зима – суворіші антарктичного літа. Контроль вітру теж є. Синоптики на прохання дають інформацію заздалегідь. Тому все в межах умов експлуатації», – каже учасник експедиції Юрій Шепета.

Що варто знати про станцію?

6 лютого 1996 року Велика Британія передала Україні свою антарктичну станцію “Фарадей”, яку перейменували на “Академіка Вернадського”. Відтоді, пише BBC, Національний антарктичний центр провів 22 експедиції на крайній південь, і вже готує 23-ю.

Станція розташована на острові Галіндез, що входить до архіпелагу Аргентинських островів неподалік витягнутого Антарктичного півострова. Перші будівлі для наукових цілей у цьому районі були зведені на одному з сусідніх островів Вінтер ще у 1930-х роках.

Читайте також: Уперше за 23 роки Україна модернізувала свою станцію в Антарктиді

Однак до 1946 року ті будівлі знищило, як вважається, цунамі. Тоді ніхто не загинув, адже люди ще не перебували на станції постійно. Наступного року базу відновили, але 1954 році нову наукову базу побудували вже на острові Галіндез, і з того часу вона функціонувала без перерв. Тож, вона є однією з найстаріших постійно діючих станцій в Антарктиці.

Географічно станція розташована прямо під “Озоновою дірою”, яку тут інтенсивно вивчають.Через це полярники, які перебувають надворі, повинні постійно використовувати захисні креми та окуляри, адже сонячне випромінювання тут дуже активне – засмага як на найкращих морських курортах.

Зараз українські полярники в Антарктиці проводять дослідження з біології, метеорології, океанографії, вивчають вплив холоду на організм людини, “Озонову діру”, зміни магнітного поля Землі, іоносферу та космос (“космічну погоду”). На “Вернадському” також відкрили кілька нових видів тварин і рослин.

Реклама

Технології

На Харківському авіазаводі розвиватимуть власне конструкторське бюро

Опубліковано

Випускники Харківського авіаційного інституту поповнять кадровий склад конструкторського бюро авіазаводу.

Про це пише Мілітарний з посиланням на словами гендиректора Харківського авіазаводу Олександра Кривоконя на зустрічі з колективом Харківського університету ХАІ.

Конструкторське бюро займатиметься приведенням технічної документації у відповідність сучасним стандартам електронного документообігу.

Читайте такожХочу бути бізнесменом! Вісім курсів, які навчають молодь підприємництва

У керівництві заводу вважають, що підприємству слід зосередитися на доведенні до продажної готовності літаків Ан-74 і Ан-140 для Азербайджану і Казахстану, а також на оновлення парку Ан-140, що знаходяться на різних підприємствах і організаціях України і вимагають виконання цілого комплексу робіт із доведення їх до норм льотної придатності.

З презентації, представленої на заході, стало відомо, що Харківський авіазавод планує займатися Ан-74 силами власного конструкторського бюро.

Повідомляється, що проект відновлення виробництва Ан-74 повинен включати у сфері імпортозаміщення:

  • Заміну комплектуючих виробництва РФ
  • Заміну комплектуючих, виведених з виробництва
  • Переобладнання літака з використанням вітчизняних комплектуючих
  • Запуск виробництва певних комплектуючих на заводі.

У сфері модернізації:

  • Впровадження конструктивних розробок
  • Розвиток експлуатаційних можливостей
  • Удосконалення систем літака
  • Використання інноваційних технологій

Читайте такожХочу бути бізнесменом! Вісім курсів, які навчають молодь підприємництва

Іншими перспективними напрямами і тематикою співпраці ХДАВП і ХАІ називаються “Перспективна мала авіація” і “безпілотна авіація цивільного призначення”.

Нагадаємо, українські авіаремонтники відновили Ан-32Б для Шрі-Ланки.

Як ми повідомляли раніше, створили перший в Україні ударний безпілотник гелікоптерного типу.

Усі фото: mil.in.ua.

Читати далі

Технології

У Києві спустили на воду три судна після докових оглядів

Опубліковано

Київський суднобудівний-судноремонтний завод після проведення докових оглядів спустив на воду три плавзасоби: прогулянковий теплохід «Ріверест-5», плавкран «КПЛ 5/30 №7» і судно «Миколаїв».

Про це повідомили у пресслужбі заводу у фейсбуці.

Протягом тривалого часу на суднах проведено роботи з очищення, дефектування та фарбування підводної частини.

Читайте також«Ця робота змінила моє життя». Чому молодь їде в села і маленькі міста на два роки?

Також завдяки ретельній та відповідальній роботі було виконано дефектування та відновлення гвинто-кермового комплексу на суднах.

Читайте також«Мозок як у тумані». Що таке синдром хронічної втоми, чим він небезпечний та як уникнути

Нагадаємо, у Румунії спустили на воду пором, створений за проєктом миколаївських інженерів.

Також Міноборони зробить музей з корвета «Вінниця».

Як ми повідомляли раніше, у Києві юні судномоделісти представили мінікопії кораблів.

Усі фото: facebook.com/KSSRZ.

Читати далі

Технології

Оголосили переможців першого молодіжного конкурсу новаторських ідей

Опубліковано

У Києві відбувся фінал першого молодіжного конкурсу новаторських ідей у сфері розробок з екології, енергоефективності та покращення життя суспільства «Могилянський Відкритий Хакатон».

Про це ШоТам повідомили організатори.

Участь взяли понад 35 учасників, шість українських вишів зі Львова, Києва та Вінниці. 

Переможцями конкурсу з розробки інноваційних соціальних та еко-стартапів стали проекти стали:

  • ігровий додаток з відстежування еко-дружніх закладів,
  • сервіс для аналізу трафіку об’єктів комерційної нерухомості,
  • платформа з монетизації творчих проєктів

За словами Вячеслава Коханова, CEO енергомпанії Мегатрейдінг — співініціатора та співорганізатора Хакатону, при оцінці молодіжних проектів був застосований практичний бізнес-підхід.

Читайте такожІсторія команди ШоТам

«За основу взяті такі критерії: як креативність ідеї, економічна доцільність та життєздатність проекту, глибина дослідження проблематики, потенціал реалізації ідеї та можливість для масштабування у реальному житті», — підкреслює Вячеслав.

Про переможців

Третє місце дісталося ігровому додатку «Treestyle», який покликаний поширювати культуру еко-свідомості та набуття корисних еко-звичок в ігровій формі. Його автори — Діана Лялюк, Руслана Єрмоличева, Марина Новицька та Марина Яцук порівняли дані опитування щодо екологічної свідомості U-Report в 2019 році та статистику екологічного стану України за 2020-го року. Дівчатка дойшли до висновку, що в нашій країні існує проблема безвідповідального ставлення до навколишнього середовища. Їх варіант вирішення проблеми — саме такий додаток. Ще одна цікава функція «Treestyle» — користувач може на карті відстежувати еко-дружні заходи.

Друге місце виборов проєкт комплексного аналізу трафіку об’єктів комерційної нерухомості (CPTAT). Автори — Данилов Михайло, Титов Сергій, Заровська Анна, Годлевський В’ячеслав та Ткаченко Світлана. Данило вже три роки як має власний бізнес та відчув як важко знайти комерційне приміщення, тож їх проект покликаний допомогти підприємцям, бізнесменам, а також власникам комерційної нерухомості кількісно оцінити трафік певного об’єкта.

Перше місце здобула платформа комерціалізації̈ інновацій «BRAMA» — онлайн-сервіс для взаємодії та співпраці представників творчих і креативних професій між собою та потенційними замовниками. Автор проекту – Христина Кука є економістом за освітою і музикантом за покликанням. Саме її невдалі спроби знайти роботу у креативній сфері народили ідею про сервіс. До речі за схожим принципом вже працюють в Америці, проте для України це інноваційний продукт.

Що отримали переможці

Окрім заохочувальних грошових винагород та подарункових наборів від спонсорів, лідерам змагань було надано грант на навчання в НаУКМА, сертифікати на командну роботу в коворкінгах Hub 4.0 та бізнес-консалтинг від Гудман Ефект Консалтинг. Одна з команд у повному складі отримала пропозицію на працевлаштування в Octava Capital.

Читайте такожЗа партою в 50+. Як Університет третього віку вчить пенсіонерів цифровій грамотності

«Додатково учасники Хакатону можуть стати амбасадорами МВХ у «Могилянській Школі Майбутніх Лідерів», що буде проведено у липні», — зазначив Андрій Китаєв, співавтор Хакатону та керівник Центру енергоменеджменту в Києво-Могилянській академії. Він анонсував нові конкурсні та менторські проекти для молоді, що відбудуться вже восени.

Про конкурс

Конкурс організований Національним Університетом Києво-Могилянська Академія, енергокомпанією “Мегатрейдінг”, за підтримки Міністерства розвитку громад та територій України та Київської Міської Державної адміністрації.

Нагадаємо, український сервіс для поліпшення пам’яті memoryOS зібрав $300 тис. на Kickstarter.

Як ми повідомляли раніше, українець створив «безкоштовний Photoshop» і заробляє $1 млн на рік.

Читати далі
setTimeout(function(){