Економіка і бізнес
Бізнес на палаючому поліні. Власник Vogner про те, як поєднати прибуток та екологічність
Елегантним рухом розпалити яскраве багаття з одного поліна – замість того, аби бігати лісом у пошуках хмизу і витрачати час на його распалювання.
Вогнер – охайна дерев’яна свіча, що запалюється одним сірником. Коштує така колода від 200 до 250 гривень і горить до 3,5 годин. Його автор Микола Паламарчук розповів, чим вогнер відрізняється від звичайного багаття, і чому таке поліно цілий ліс береже.
Микола Паламарчук
підприємець, власник VOGNER
Перші вогнери робив для себе, бо любить подорожувати й рибалити. Каже, є такі моменти, коли просто незручно шукати десь хмиз – тому й перепробував багато компактних вогнищ. Особливо, його зацікавили дерев’яні свічки – зокрема, індіанська. Вона-то й стала прототипом вогнера.
Що можна готувати на палаючому поліні?
На вогнері готується все, що тільки можна приготувати на вогні – спокійно можете смажити від яєчні до м’яса. У мене уже зібралась купа улюблених рецептів саме для приготування на вогнері.
Спочатку ми не планували його як засіб для приготування їжі – скоріше, для атмосфери створювали.
Читайте також: “Ми – Apple серед мурашиних ферм”. Як атовець продає мурах у Європу та Америку
Проте потім клієнти почали питати, як на ньому готувати – і ми зробили металеву фірмову підставку, яка розміщується на дерев’яній свічці, а на неї вже ставиться пательня, казан чи інший посуд.
Трохи пізніше почали виготовляти пательні з диска борони, які найкраще підходять для приготування їжі на відкритому вогні. На такій пательні дуже зручно картоплю посмажити чи м’ясо.
Пізніше зробили ще й чашу для вогню, в якій можна розпалити вогнер або звичайне багаття, не боячись зіпсувати поверхню вашої тераси або галявини.
Вогнер чи фінська свічка?
Зараз у нас продаться три моделі – за 200, 220 та 250 гривень (ціна залежить від розмірів і часу горіння).
Хтось може сказати, що вогнер дорогий. А фінські свічки – майже те саме, але дешевше.
Читайте також: Мопси та Фредді Мерк’юрі зі шкіри. Як слов’янська майстриня продає сумки за $150
Але відмінності є – і разючі. По-перше, це час горіння. Колода за рахунок того, що вогонь охоплюватиме її не одразу, палатиме близько 2,5 годин, і потім на залишках можна буде ще з кілограм шашлику посмажити. Тоді як фінську свічу полум’я охоплює повністю – і згоряє вона за годину-півтори.
По-друге, для вогнера навмисне дерева ми не ріжемо, а використовуємо короткі стовбури, які завжди є у залишках в лісгоспах.
До того ж, він – на відміну від інших дерев’яних свічок – не забруднить ні ваш одяг, ні багажник вашого авто.
Завдяки особливій технології виготовлення ви зможете поставити його і на сніг, і на пісок, і навіть у воду.
Але найголовніше в вогнері – це атмосфера, яку він створює. Чим відрізняється від звичайного багаття? Складно висловити словами, потрібно відчути.
Якась магія відбувається, коли запалюється вогнер – всі замовкають, сідають біля нього, А коли починають спілкуватись знов – розмови дуже глибокі виходять.
Я не знаю чому, але це саме так працює. Можливо, тому, що робив вогнер з любов’ю.
Спершу робив лише для себе
Цю ідею я побачив 10 років тому – в Youtube знайшов посилання на ролик про індіанську свічку. Там технологія така: поліно перерубується навпіл, з нього сокирою видовбується серцевина, знову складається і обв’язується шнурком. У результаті виходить така собі труба з дерева – вона ставиться на землю, під нею підкопується ямка, розпалюється вогонь.
Читайте також: Шедеври з непотребу: хто купує перероблений брухт за $2000
Я технологію удосконалив – просвердлив у поліні два отвори: вертикальний, що просвердлений не до кінця, десь на три чверті поліна. І другий – зроблений під кутом 90 градусів, що відіграє роль піддувала.
На перетині їх знаходиться розпалювальний брикет з тирси і парафіну, який дозволяє розпалити вогнер. Також вогнер має зручну ручку для переносу, містить сірник та чиркало, що робить його повністю автономним джерелом вогню.
Робив їх для себе – але друзі з часом сказали, мовляв, чому б не продавати мої “свічки”? І я подумав – дійсно, треба спробувати. З самого початку я вирішив, що найголовніше у виробництві – максимально класний, красивий і зручний продукт.
Конкуренти і 10 тисяч доларів на запуск
Для того, щоб запуститися, мені знадобилося 10 тисяч доларів.
Мабуть,що й більше – але гроші з обороту трохи відшкодували витрати.
Читайте також: Торби й авоськи: українські бренди шиють стильні альтернативи пакетам
Скажімо так, найбільша сума пішла на маркетинг, і набагато менша – на виробництво.
Тільки здається так, що досить зробити кілька таких моделей, і можна виходити на ринок – один такий вогнер виготовляється за спеціальною технологією більше місяця.
Звісно, ми нічим його не просочуємо, але дуже багато ручної праці – і полірування, і шліфування.
Можна було зробити набагато простіше, але це був би вже не вогнер.
Уже були спроби вкрасти цю ідею. Але у мене є патент на корисну модель, тож є можливість захистити права на інтелектуальну власність.
Хто купує?
Портрет покупця у нас не гіпотетичний, а вималювався вже в процесі продажів. Це, як правило, чоловік близько 35 років – людина-лідер, яка готова спробувати щось нове і здивувати цим своїх друзів і близьких.
Люди, які купують вогнер, цінують свій час та люблять якісні речі.
Раніше жінки більше коментували наш продукт, але не купували. Тепер же покупців жіночої статі значно додалось. Припускаю, що такі вогнери здебільшого все ж йдуть на подарунок чоловікам.
Читайте також: Прикраси зі сміття: як соціальний бізнес піклується про екологію
Тисяча висаджених дерев та співпраця з закордоном
Зараз у світу проблеми з екологією, а ця історія для мене дуже близька.
Взагалі у мене є мрія – засадити лісами усю планету. Я і волонтерив, і організовував прибирання лісу.
А потім прийшла ідея, що з прибутку за кожний вогнер ми можемо садити нове дерево.
Нас підтримало лісництво в Київській області. Тож у серпні 2018 року ми задекларували, що з кожної проданої колоди висаджуватимемо нове дерево. І вже восени команда “Вогнера” та волонтери провели першу висадку на 1000 дерев. Робили це під керівництвом досвідченого лісника.
Читайте також: 9 безкоштовних онлайн-курсів для бізнесменів-початківців: від бізнес-плану до експорту
Я переймаюсь проблемою лісів, бо їх масово винищують. Ви знали, що для приготування так званого деревного вугілля, на якому готують шашлик, вирубують сотнями гектарів цілі дубові рощі? Більшість не знає, коли смажить собі шашлик.
Але насправді через деревне вугілля знищується дуже багато лісів. Не тільки в Україні, але і у світі.
Через виробництво деревного вугілля деякі ліси взагалі зникли з поверхні планети.
А це м’ясо – його ж можна приготувати, і просто посмаживши. Від готування м’яса на вогнері буде менше шкоди для довкілля, а вийде воно не менш смачним за той самий шашлик.
Ми підрахували, що при готуванні їжі на вогнері порівняно з приготуванням на вугіллі, об’єм спалюваної деревини зменшується у три рази!
З одного боку ми економимо деревину, яка пішла б на вугілля. З іншого боку, висаджуємо дерева.
Ми вже вийшли на європейський ринок – після одного посту-історії у Фейсбуці нас знайшли іспанські партнери. Зараз до них приєдналась Японія.
Розраховую на те, що вони зацікавляться цією ініціативою і теж будуть залучати людей – не просто до використання вогнера, але і до відновлення екології.
Економіка і бізнес
У Троїцькій громаді Дніпропетровської області відкрили оновлений Центр надання адміністративних послуг. Будівлю для нового офісу відремонтували коштом місцевого бюджету, а меблі та обладнання надали міжнародні партнери.
Про це повідомляє Конгрес місцевих та регіональних влад.
Нові можливості для громади
Перший ЦНАП у громаді з’явився у 2021 році. Тоді він працював у приміщенні сільської ради, яке не могло вмістити всіх охочих отримати послуги. Щоб вирішити проблему, місцева влада придбала будівлю поруч і відремонтувала її.
«Попри складнощі через війну, нам вдалося створити сучасний і зручний простір для мешканців. Люди можуть отримувати послуги з комфортом, і це приклад успішної роботи громади», — зазначив заступник начальника Дніпропетровської ОВА Іван Начовний.
Читати також: «Такі простори дають зрозуміти — ти не сам»: в Києві відкрили хаб для ВПО з Донеччини
Послуги ЦНАПа
У ЦНАПі працюють чотири адміністратори. Серед найпопулярніших послуг — оформлення виплат, компенсацій, реєстрація місця проживання, майна та шлюбів. У планах — видача паспортів і водійських посвідчень.
Офіс обслуговує не лише мешканців Троїцької громади. Завдяки зручному розташуванню до ЦНАПу звертаються жителі сусідніх населених пунктів. Для зручності громада також створила два віддалені робочі місця в старостинських округах.
Меблі та обладнання для Центру закупило Агентство США з міжнародного розвитку (USAID).
Нагадаємо, що у ЦНАПах тепер видаватимуть витяг із Єдиного держреєстру ветеранів війни.
Фото: Конгрес місцевих та регіональних влад.
Економіка і бізнес
Судновласник іноземного судна Stavanger виплатив Україні $2,4 млн компенсації за розлив небезпечної речовини в порту «Південний». Це перший у країні випадок, коли іноземна компанія відшкодувала збитки за шкоду екології.
Про це повідомляє пресслужба Офісу генпрокурора.
Що сталося
Інцидент стався у 2020 році. Під час розвантаження судна розлилося 8,5 тонни небезпечної суміші пальмового олеїну та стеарину. Це грубе порушення норм Міжнародної конвенції 1973 року про запобігання забруднення з суден, яка вимагає дотримання стандартів охорони морського середовища.
Україна оцінила збитки в $2,41 млн (64,8 млн грн за курсом на той час) і подала позов проти власника судна.
Читати також: Українських моряків звільнили з полону єменських хуситів
Як відшкодовували збитки
- У 2022 році судновласник виплатив першу частину компенсації — 36,5 млн грн;
- у січні 2025 року завершив виплати, перерахувавши залишок у розмірі 28,2 млн грн.
В Офісі генпрокурора зазначили, що це перший випадок, коли Україні вдалося довести відповідальність іноземного судновласника за екологічну шкоду та отримати компенсацію в таких масштабах.
Нагадаємо, що уперше в історії українське судно проводить для США дослідження в Антарктиці (ФОТО).
Фото: Freepik.
Економіка і бізнес
Київщина та канадська провінція Онтаріо встановлюють партнерство за кількома напрямками. Наразі сторони створюватимуть робочі групи для втілення спільних проєктів.
Про це повідомили в Київській обласній військовій адміністрації.
Як співпрацюватимуть регіони
У межах встановлення партнерства начальник управління міжнародного співробітництва КОВА Микита Геращенко провів онлайн-зустріч із представниками адміністрації Онтаріо.
Під час зустрічі сторони обговорили співпрацю за такими головними напрямками:
- охорона здоров’я;
- освіта;
- економіка;
- культура;
- співпраця між громадами;
- енергетика.
«За кожним із цих напрямків досягнуто домовленості про створення окремих робочих груп, до складу яких будуть залучені відповідні фахівці з обох сторін», — написали в КОВА.
Нагадаємо, що київська митниця передала музею вилучені скіфські наконечники та козацькі сокири (ФОТО).
Також ми писали, що в Києві завершує навчання перша жінка-машиністка метро.
Фото: сайт КОВА