

Економіка і бізнес
Бізнес на палаючому поліні. Власник Vogner про те, як поєднати прибуток та екологічність
Елегантним рухом розпалити яскраве багаття з одного поліна – замість того, аби бігати лісом у пошуках хмизу і витрачати час на його распалювання.
Вогнер – охайна дерев’яна свіча, що запалюється одним сірником. Коштує така колода від 200 до 250 гривень і горить до 3,5 годин. Його автор Микола Паламарчук розповів, чим вогнер відрізняється від звичайного багаття, і чому таке поліно цілий ліс береже.

Микола Паламарчук
підприємець, власник VOGNER
Перші вогнери робив для себе, бо любить подорожувати й рибалити. Каже, є такі моменти, коли просто незручно шукати десь хмиз – тому й перепробував багато компактних вогнищ. Особливо, його зацікавили дерев’яні свічки – зокрема, індіанська. Вона-то й стала прототипом вогнера.
Що можна готувати на палаючому поліні?
На вогнері готується все, що тільки можна приготувати на вогні – спокійно можете смажити від яєчні до м’яса. У мене уже зібралась купа улюблених рецептів саме для приготування на вогнері.

Спочатку ми не планували його як засіб для приготування їжі – скоріше, для атмосфери створювали.
Читайте також: “Ми – Apple серед мурашиних ферм”. Як атовець продає мурах у Європу та Америку
Проте потім клієнти почали питати, як на ньому готувати – і ми зробили металеву фірмову підставку, яка розміщується на дерев’яній свічці, а на неї вже ставиться пательня, казан чи інший посуд.

Трохи пізніше почали виготовляти пательні з диска борони, які найкраще підходять для приготування їжі на відкритому вогні. На такій пательні дуже зручно картоплю посмажити чи м’ясо.
Пізніше зробили ще й чашу для вогню, в якій можна розпалити вогнер або звичайне багаття, не боячись зіпсувати поверхню вашої тераси або галявини.
Вогнер чи фінська свічка?
Зараз у нас продаться три моделі – за 200, 220 та 250 гривень (ціна залежить від розмірів і часу горіння).
Хтось може сказати, що вогнер дорогий. А фінські свічки – майже те саме, але дешевше.
Читайте також: Мопси та Фредді Мерк’юрі зі шкіри. Як слов’янська майстриня продає сумки за $150
Але відмінності є – і разючі. По-перше, це час горіння. Колода за рахунок того, що вогонь охоплюватиме її не одразу, палатиме близько 2,5 годин, і потім на залишках можна буде ще з кілограм шашлику посмажити. Тоді як фінську свічу полум’я охоплює повністю – і згоряє вона за годину-півтори.

По-друге, для вогнера навмисне дерева ми не ріжемо, а використовуємо короткі стовбури, які завжди є у залишках в лісгоспах.
До того ж, він – на відміну від інших дерев’яних свічок – не забруднить ні ваш одяг, ні багажник вашого авто.
Завдяки особливій технології виготовлення ви зможете поставити його і на сніг, і на пісок, і навіть у воду.
Але найголовніше в вогнері – це атмосфера, яку він створює. Чим відрізняється від звичайного багаття? Складно висловити словами, потрібно відчути.
Якась магія відбувається, коли запалюється вогнер – всі замовкають, сідають біля нього, А коли починають спілкуватись знов – розмови дуже глибокі виходять.
Я не знаю чому, але це саме так працює. Можливо, тому, що робив вогнер з любов’ю.
Спершу робив лише для себе
Цю ідею я побачив 10 років тому – в Youtube знайшов посилання на ролик про індіанську свічку. Там технологія така: поліно перерубується навпіл, з нього сокирою видовбується серцевина, знову складається і обв’язується шнурком. У результаті виходить така собі труба з дерева – вона ставиться на землю, під нею підкопується ямка, розпалюється вогонь.
Читайте також: Шедеври з непотребу: хто купує перероблений брухт за $2000
Я технологію удосконалив – просвердлив у поліні два отвори: вертикальний, що просвердлений не до кінця, десь на три чверті поліна. І другий – зроблений під кутом 90 градусів, що відіграє роль піддувала.
На перетині їх знаходиться розпалювальний брикет з тирси і парафіну, який дозволяє розпалити вогнер. Також вогнер має зручну ручку для переносу, містить сірник та чиркало, що робить його повністю автономним джерелом вогню.
Робив їх для себе – але друзі з часом сказали, мовляв, чому б не продавати мої “свічки”? І я подумав – дійсно, треба спробувати. З самого початку я вирішив, що найголовніше у виробництві – максимально класний, красивий і зручний продукт.
Конкуренти і 10 тисяч доларів на запуск
Для того, щоб запуститися, мені знадобилося 10 тисяч доларів.
Мабуть,що й більше – але гроші з обороту трохи відшкодували витрати.
Читайте також: Торби й авоськи: українські бренди шиють стильні альтернативи пакетам
Скажімо так, найбільша сума пішла на маркетинг, і набагато менша – на виробництво.
Тільки здається так, що досить зробити кілька таких моделей, і можна виходити на ринок – один такий вогнер виготовляється за спеціальною технологією більше місяця.
Звісно, ми нічим його не просочуємо, але дуже багато ручної праці – і полірування, і шліфування.
Можна було зробити набагато простіше, але це був би вже не вогнер.
Уже були спроби вкрасти цю ідею. Але у мене є патент на корисну модель, тож є можливість захистити права на інтелектуальну власність.
Хто купує?
Портрет покупця у нас не гіпотетичний, а вималювався вже в процесі продажів. Це, як правило, чоловік близько 35 років – людина-лідер, яка готова спробувати щось нове і здивувати цим своїх друзів і близьких.
Люди, які купують вогнер, цінують свій час та люблять якісні речі.
Раніше жінки більше коментували наш продукт, але не купували. Тепер же покупців жіночої статі значно додалось. Припускаю, що такі вогнери здебільшого все ж йдуть на подарунок чоловікам.
Читайте також: Прикраси зі сміття: як соціальний бізнес піклується про екологію
Тисяча висаджених дерев та співпраця з закордоном
Зараз у світу проблеми з екологією, а ця історія для мене дуже близька.
Взагалі у мене є мрія – засадити лісами усю планету. Я і волонтерив, і організовував прибирання лісу.
А потім прийшла ідея, що з прибутку за кожний вогнер ми можемо садити нове дерево.
Нас підтримало лісництво в Київській області. Тож у серпні 2018 року ми задекларували, що з кожної проданої колоди висаджуватимемо нове дерево. І вже восени команда “Вогнера” та волонтери провели першу висадку на 1000 дерев. Робили це під керівництвом досвідченого лісника.
Читайте також: 9 безкоштовних онлайн-курсів для бізнесменів-початківців: від бізнес-плану до експорту

Я переймаюсь проблемою лісів, бо їх масово винищують. Ви знали, що для приготування так званого деревного вугілля, на якому готують шашлик, вирубують сотнями гектарів цілі дубові рощі? Більшість не знає, коли смажить собі шашлик.
Але насправді через деревне вугілля знищується дуже багато лісів. Не тільки в Україні, але і у світі.
Через виробництво деревного вугілля деякі ліси взагалі зникли з поверхні планети.
А це м’ясо – його ж можна приготувати, і просто посмаживши. Від готування м’яса на вогнері буде менше шкоди для довкілля, а вийде воно не менш смачним за той самий шашлик.
Ми підрахували, що при готуванні їжі на вогнері порівняно з приготуванням на вугіллі, об’єм спалюваної деревини зменшується у три рази!
З одного боку ми економимо деревину, яка пішла б на вугілля. З іншого боку, висаджуємо дерева.
Ми вже вийшли на європейський ринок – після одного посту-історії у Фейсбуці нас знайшли іспанські партнери. Зараз до них приєдналась Японія.
Розраховую на те, що вони зацікавляться цією ініціативою і теж будуть залучати людей – не просто до використання вогнера, але і до відновлення екології.
Економіка і бізнес

Андрій cтворив перші в Україні столові прибори для військових з парною ампутацією рук. Їх можна надягнути без допомоги рідних і самостійно харчуватися. Це було б неможливо без батьків хлопця — Олександра та Наталі, які за освітою інженери й займаються ремонтом і продажем засобів для реабілітації та масажу.
Як розробка допомагає ветеранам ставати незалежними в побуті, дивіться в нашому проєкті «Куркулятор».
Економіка і бізнес

11 років тому Олег пішов на авантюру — посадив у полі цибулини шафрану. Досвідчені фермери не вірили, що з цього щось вийде, але крокуси зацвіли, і чоловік зібрав перший урожай. За якістю український шафран виявився одним з найкращих у світі.
У цьому запалі Олег одним з перших в Україні також посадив спаржу. Зараз же овоч, який ще римляни вважали делікатесом, росте на наших чорноземах, і його можна купити в супермаркетах. Як Олег покинув поля шафрану через окупацію Херсонщини, але почав усе заново на Волині, дивіться в нашому проєкті про українських підприємців «Куркулятор».
Економіка і бізнес

У столиці провели один із найбільших маркетинг-форумів року — MRKTNG MRTHN 2025, організований медіа MMR та холдингом ekonomika+. Під гаслом «Під сонцем інсайтів» понад 500 учасників і понад 40 спікерів зібралися, щоб поділитися досвідом і показати, як маркетинг може впливати не лише на бізнес, а й на цілу країну.
Про це повідомила комунікаційна команда заходу.
Від аналітики до культури
Маркетинг-форум відкрив CEO Elit-Web Ігор Воловий, який презентував дослідження потреб онлайн-покупців. Анна Гладіревська з EVA показала, як технології доповнюють сервіс, а не замінюють людину. За словами Віктора Іванченка й Олександра Байдікова з Megapolis+, міська реклама — це не просто білборди, а частина простору.
Про сміливість інвестувати в культуру під час війни говорив Сергій Грабчак з Ощадбанку. За словами організаторів, ці кейси співпраці з Litkovska, MAKHNO та Tsvite Teren надихнули багатьох у залі. А Володимир Завадюк і Наталія Вовк з 1+1 media поділилися прикладами контенту, який дарує надію — зокрема, проєктами «Клуб %1» і «Різдво. Ти не один».
Мілітарі-маркетинг та нові ролі брендів
Окремо обговорювали мілітарі-комунікації. Серед учасників панелі були Олександр Алимов і Олексій Покришень з агенції TWID, Оксана Бондаренко з НГУ «Азов», Сергій Тодосан і Олег Шульга з «АЗОВ.ONE» та «К-2». Модерував зустріч Віталій Капустян.
Спікери торкнулися теми викликів — як знайти правильні меседжі, будувати довіру та залучати донаторів, не перетворюючи комунікацію на рекламу.
Читайте також: Український мюзикл «Тигролови» представили на Бродвеї у Нью-Йорку
Не лише реклама, а й сенси
Один із блоків обговорення був про брендинг і репутацію. Ксенія Сікорська розповіла про ребрендинг ПУМБ, а Ольга Дівущак — як працює Foundation Coffee Roasters з цінностями. Валерія Толочина з MEGOGO говорила про вимірювання впливу бренду.
Світлана Попова з AFINA Group згадала тему підтримку українських виробників, а Дарʼя Маліхатко з Publicis Groupe — аналітику, яка веде до реальних інсайтів. Василь Яцишин поділився кейсом оновлення бренду «Мяу!», Наталія Євдокімова — інструментами BigData, а Маріанна Коніна пояснила, як керувати онлайн-репутацією. Тарас Маципура з Carlsberg Ukraine розповів, як будувати ефективні команди.
Анастасія Ливинець з МХП зазначила: «Справжнє мистецтво маркетингових комунікацій можуть створювати тільки люди, які мають мотивацію та спільні цінності»
На завершення обговорили нішевий маркетинг і культуру як нову моду з Валерією Русаненко (Pandora), Катериною Тейлор (Port of Culture), Вікторією Середою («Сенс»), Святом Загайкевичем («Підпільний Стендап») і Сергієм Костею (Bolt).
Разом із ekonomika+ організатори зібрали кошти на десятки кілометрів зв’язку для 5-ї окремої штурмової бригади.
«Кожен донат — ще один метр, який наближає перемогу. Бо маркетинг — це не лише про продукт, це про сенс і відповідальність», — прокоментували благодійну частину заходу організатори.



Нагадуємо, що Орландо Блум вийшов в етер BBC One Show із браслетом UNBROKEN (ВІДЕО).
Фото надала комунікаційна команда MRKTNG MRTHN 2025