fbpx
Звяжіться з нами
2019 14 2019 14

Економіка

“Ми – Apple серед мурашиних ферм”. Як атовець продає мурах у Європу та Америку

11.07.2019

Нещодавно ми писали матеріал про топ-5 українських скажених ферм, де виробляють від жаб’ячих лапок до молока ослиці. Так от, жодна з п’яти за дивністю не зрівняється з мурашиною фермою!

Ви хапаєтеся за дихлофос, ледь побачивши у себе нещасного мурашку на кухні? А тим часом є люди, готові ростити у себе вдома цілі колонії цих комах, аби володарювати цілим королівством в пробірці.

Де купити мурашину ферму, скільки це коштує і головне – навіщо комусь вдома ціла колонія комах? У цих питаннях ми розбирались із власником Ant City  Олександром Іваніцьким. 

Олександр Іваніцький

АТОвець та “король” мурашиних ферм у Ant City 

На початку війни закинув успішний туристичний бізнес та пішов в АТО. Після повернення побачив, що галузь туризму занепала. Тому замислився розпочати іншу справу. Підгледів ідею для бізнесу у серіалі “Альф” і тепер успішно продає мурашині ферми по Україні і за кордон. 

Перша ферма і перший заробіток

Звичайно, з самого початку ми не просто заселили мурах в ферму (її ще називають формікарієм), аби подивитись, як вони будуть виживати!Перш ніж в 2016 році завели комах, детально вивчили умови їх утримання, продумали систему життя мурах в фермі.

Перша повністю була зроблена зі скла, а вже потім почали працювати з іншими матеріалами, більш безпечними для людини.

Олександр каже: часто стається так, що вирощують мурашок в офісі для себе, а потім клієнти бачать, як це прикольно виглядає, і купують

Її, до речі, у нас викупили клієнти: прийшли в офіс, побачили цю велику скляну ферму і захотіли її отримати.

Є стереотип, що комахи повинні жити в піску. Але насправді це не так – наші ферми зроблені з оргскла. Це як з людьми: якщо є квартира, не потрібно в лісі будувати землянку. Ось і мурашкам потрібні тільки умови для існування – вологість, їжа і вода.

Такий формікарій називається “Зіркове небо” і коштує 749 гривень

Королева і піддані: колонія зсередини

Ми вирощуємо мурашок самі. Самка злучається тільки один раз під час “шлюбного польоту”, обкусуючи собі крила після запліднення і отримуючи запас сперми самця, який використовуватиме протягом усього життя.

Під час шлюбного польоту відбираємо мурашиних королев, які спарувалися, і розсаджуємо по пробірках. 

Мурашині королеви спаровуються тільки раз у житті, і після так званого шлюбного польоту обкусують собі крила

Королева відкладає перші яйця, знаходиться з ними постійно і чекає появи перших мурах. Народження мурахи відбувається через десь через 25-35 днів після відкладення яйця.

Спочатку вилупляється королівська прислуга, потім – солдати, розвідники і так далі.

Почому королівство

Колонії у нас можна придбати окремо від самих ферм. Стартова колонія мурах-женців у нас коштує 500 гривень – чисто комахи, кладка та королева у пробірці. Ціни на саму ферму починаються від 450 до 1000 гривень. Звісно, можемо робити і під замовлення – це вийде дорожче.

Окрім ферм, у нас можна купити і їжу для мурах, і аксесуари до формікаріїв. Наприклад, вам точно знадобляться годівнички, гігрометр і термометр – пам’ятаємо, що рівень вологості і температура важливі для них. Продаємо також і спеціальні щітки для чистки формікарія.

Ферма разом із колонією коштуватиме до 1200 гривень за знижкою

Найчастіше наші ферми купують дітям. Малеча вчиться відповідальності з їх допомогою – це теж плюс великий. Дітям хочеться піклуватися про когось, а тут ціла колонія мурашок. 

Великі компанії також замовляють собі формікарії – адже це так оригінально і незвичайно мати у себе в приймальні мурашину колонію.

Особливості догляду

Ризику при утриманні колонії у якості домашніх тварин ніякого немає: на мурах не може бути алергії, вони цілком безпечні, від них немає запаху.

Ми працюємо з мурахами-женцями і садовими мурахами, Женці простіші у догляді – рекомендую брати їх тим людям, у яких немає багато часу на тварин. Женцям можна насипати насіння на три тижні, налити воду раз на три дні – це небагато часу займає, але у випадку з дітьми – привчає до дисципліни і відповідальності.

Садові мурахи потребують більше нашої опіки: їм потрібно давати їжу раз в два дні, її потрібно приготувати, дати трошки, подивитися, чи сподобалося частування.

Багато хто думає, мовляв, мурахи з калюжі п’ють. Але забувають, що в природі вода фільтрується грунтом, поки потрапить в мурашник

Не будь-який корм і вода можуть підійти. Вода, яку ми звикли пити вдома – це мертва вода, в якій немає нічого корисного. Таку воду можна пити в військових умовах протягом місяця, та й то потім порушується обмін речовин в організмі людини.

Вода з колодязя в приватному будинку для мурах цілком підійде. Або купити дитячу воду “Малятко” чи “Акваняня” – вона мінералізована і містить всі необхідні елементи. Коштує копійки, а мурашкам її вистачить на півроку.

Розкрутка Ant City

Популяризуємо, в основному, через рекламу в інтернеті, соціальних мережах – фейсбуці, інстаграмі.

Наша фірма представлена і за кордоном: представники Ant City є в Іспанії, Франції, Нідерландах, Америці. Загалом, намагаємося, аби нашу ферму знали не тільки в Україні.

Як не парадоксально, ні в Європі, ні в Штатах ця сфера поки не настільки розвинена, тільки починає актуалізуватися.

“Боротись із конкурентами? Навіщо?”

О, конкурентів тільки зараз у нас близько 15 в Україні! Це природно: вони з’являються тоді, коли бачать, що на товар з’являється попит.

Конкуренція – це не погано. Вона змушує робити якісніший продукт, поліпшуватися, не стояти на місці.

Навіщо боротися з конкурентами? Посилювати товар – це краще, ніж продумувати способи боротьби.

Прибутки

Зараз прибуток в рази вищий, ніж на початку бізнесу – але ми продаємо мурашині ферми наполовину дешевше.

Багато хто продає неякісну продукцію, в результаті придбання такої ферми комахи живуть не більше дня-двох і помирають.

Секрет лідерства на ринку простий: ось чому люди купують смартфони Apple? Тому що вони найбільш якісні. А ми – Apple серед формікаріїв.

Ми робимо їх трохи дорожчими, але якіснішими за конкурентів.

Чому мені подобаються мурахи?

Вони дуже схожі на людей, але більш командні гравці. Це хороша риса, якої нам варто у них повчитися.

Комахи завжди діють на благо своєї колонії.

Буває, якщо захворіє один мураха, він ізолює себе, щоб не заражати інших. Люди не завжди готові так вчинити.

Ну і вони багато роблять для того, щоб наша природа зберігалася в такому вигляді, в якому вона є. Сподіваюся, знаючи це, люди задумаються, перш ніж наступити на мурашник в лісі.

П`ять питань про ферму

1. Що як мурашкам стане тісно в формікарії? Куди їх потім дівати?

Мурахи ніколи не виростають з колонії, в цьому плані людям краще б у них повчитися. Вони регулюють свою чисельність: королева ніколи не зробить колонію більше, ніж у неї є ресурсів. Ресурси – це вода, їжа і житловий простір. Якщо достатньо запасів і території – вони будуть розмножуватися, якщо якийсь з факторів людина не дотискує, королева протягом несприятливого періоду перестає відкладати потомство.

2. Що буде, якщо королева помре?

Королева взагалі живе до 20 років, а мураха – від 3 місяців до року. Колонія приречена на повільне вмирання, якщо загине королева.

3. Якщо мураха не знайде дорогу назад в формікарій?

Буває, що мураха може випадково виповзти з ферми – це просто розвідник, який шукає ресурси для колонії, він обов’язково повертається назад. Якщо мураха заблукав, через пару днів він загине. Вони дуже соціальні істоти і не можуть жити поза колонією.

4. Чи можна взяти мурашину ферму з собою у відпустку?

Так, знаю, що невелику ферму в літак брали, перевозили вже з комахами.

Але взагалі, її можна без проблем залишити вдома – залишити пробірку з водою і забезпечити достатньою кількістю корму.

5. Мурахи кілька днів якісь мляві. Що з ними, вони помирають?

Іноді буває, що люди дзвонять і кажуть – щось не так з мурахами. Притому, що можуть дати комашкам воду газовану замість чистої мінералізованої. Багато хто не любить читати інструкцій, в Європі з цим менше проблем.

Економіка

До кінця року завершать розробку ТЕО першого в Україні energy storage

ПрАТ «НЕК «Укренерго» разом з представниками французької компанії RTE International, яка є дочірньою структурою системного оператора Франції RTE, планують до кінця цього року завершити розробку техніко-економічного обґрунтування створення та використання в Україні системи накопичення електроенергії (energy storage). Про це повідомив голова правління «Укренерго» Всеволод Ковальчук, передають Електровісті.

«До кінця року буде готове ТЕО щодо проекту energy storage, який реалізується спільно з французькою компанією RTE», – сказав він.

Навіщо потрібне сховище?

Цей проект має величезне значення для майбутнього розвитку української енергетики та інтеграції вітчизняної енергосистеми з енергосистемою континентальної Європи. Однією із вимог інтеграції України до ENTSO-E є забезпечення необхідного обсягу первинного регулювання частоти.

Читайте також: Одну з найпотужніших в країні сонячних електростанцій побудують у Дніпрі

У найближчі півроку мають реалізувати перший етап – підготувати техніко-економічне обґрунтування та технічні завдання для подальших робіт. На другому етапі має бути визначена можлива вартість будівництва, створена модель майбутньої системи зберігання, а також дорожня карту із переліком всіх необхідних заходів для втілення спільного проекту.

Читайте також: Відкрили найбільшу сонячну електростанцію у Західній Україні

Крім того, за прогнозами, до 2035 року питома вага “зеленої” енергетики в енергобалансі становитиме близько 25%. Це вимагає будівництва додаткових високоманеврових потужностей, які до того ж відповідають екологічним вимогам європейських країн. Енергонакопичувачі здатні вирішити це завдання.

Зазначене україно-французьке співробітництво триває в межах підписаного в жовтні 2018 р. міжурядового Меморандуму про співпрацю з оператором системи передачі Франції RTE (Réseau de Transport d’Électricité) та його дочірньою компанією RTE International.

Читати далі

Економіка

“Це Тесла серед електробайків!” Як Delfast збереже вам 2000$ на бензині?

Як так вийшло, що звичайний електробайк проїжджає 40 кілометрів, а байк Delfast — майже 400? Яким чином він встигає зарядитись на 70%, поки ви годинку обідаєте у придорожньому кафе? І як перетворити звичайний український “Команч” на Теслу серед електробайків?

Детальний розрахунок грошей та нервів, а також дорожню карту успіху нам виклав Данило Тонкопій, CEO Delfast, найвитриваліших електробайків у світі.

Данило Тонкопій

CEO Delfast

Вважає екологію загальним глобальним трендом і можливістю для бізнесу стати більш економним та прибутковим. Каже, був “екофрендлі”, коли це ще не було мейнстрімом. Головним чином, через те, що батько — професор екології і з 1991 до 2016 завідував кафедрою охорони екології у Алма-Аті (Казахстан). Після створення електробайка-рекордсмена планує запустити серійне виробництво і шукає інвесторів для того, аби запустити цілий завод з виробництва електробайків в Україні. 

Плюс для екології, економія для бізнесу

Кур’єрську службу Delfast я заснував разом із бізнес-партнером Сергієм Денисенком. Як відповідь на те, що інші поштові служби часто не бажають підлаштовувати доставку під споживача і навіть не можуть одразу сказати її вартість. 

Сьогоднішній електровелосипед від Delfast — щось середнє між велосипедом і мотоциклом. Він не споживає бензин, не забруднює повітря, а кур’єр, який їздить на ньому — економить на рік до 2 тисяч доларів на бензин.

Все починалось зі смартфону

Хоч ця ситуація і сталась п’ять років тому, але трапляється по сьогодні з кожним. Я готовий був платили будь-яку суму грошей за те, щоб мені швидко доставили телефон. Але мені треба було підлаштовуватись під кур’єра. 

“Є багато чинників, які впливають на вартість послуг. Приходьте до нас і дізнаєтеся”, — непевно говорили мені працівники кур’єрської служби, коли я питав у них про вартість відправлення шкарпеток. 

Серйозно? Чому піцу можуть доставити за годину, і ти точно знаєш, скільки цекоштуватиме, а зі смартфоном так не виходить?

Я вирішив взяти вирішення проблеми в свої руки, створивши доставку товарів з інтернет-магазинів за годину! Щоб споживач не підлаштовувався, щоб все було максимально прозоро і швидко.

Спростивши доставку, ми одразу визначили її час і вартість. Пакунок, доставлений Delfast, коштуватиме вам 170 гривень по всьому Києву, ціна фіксована. А доставимо ми його гарантовано за годину — не більше.

Таке рішення дуже спростило життя і нашим клієнтам, і інтернет-магазинам, з якими ми тут же стали співпрацювати. Серед наших клієнтів сьогодні — moyo.ua, allo, concert.ua, “Приватбанк”. Навіть із “Новою поштою” та Meest Express ми також співпрацюємо.

“Доставка на бензині виходила задорогою”

Коли ми почали роботу Delfast, з першого ж дня зіткнулися з проблемою — як забезпечити доставку за годину? Ми подивилися, як працюють піцерії і стали доставляти телефони зі швидкістю доставки піци.

Але швидко постало чергове питання — на чому доставляти? Я відразу відмовився від бензинового транспорту — це була принципова позиція. 

Адже кур’єр на місяць приносить компанії 20 тисяч гривень. Із цих 20 тисяч 10 ми віддаємо кур’єру, ще 10 залишається у компанії на витрати. І якщо ми 6 тисяч гривень віддамо на бензин, то все, уже в мінус працюємо. 

Але ми не могли використовувати і велосипеди, тому що кур’єри швидко втомлювались. Не могли використовувати автомобілі — тому що автомобіль застрягає в пробках і за годину кур’єр не встигав до пункту призначення. Мотоцикл же був надто дорогим рішенням для компанії-початківця.

Тоді ми зрозуміли, що ми хочемо використовувати щось середнє між мотоциклами та велосипедами, але без недоліків і того, і іншого. І купили перший електровелосипед. 

“Вітю, ти обіцяв 80!”

Перший електробайк я купив з рук у Новограді-Волинському. Доволі крутий, нібито повинен був проїжджати 80 кілометрів на одному заряді. Замало, звісно — наш кур’єр по місту за день намотує 150 кілометрів. Але подумав — для початку нехай вже, щось придумаємо.

От зарядив його, думаю, зараз проїдусь з вітерцем по львівській трасі: туди 40 кілометрів, назад 40 кілометрів. Аж на тобі — через 30 кілометрів батарейка сіла.

Дзвоню продавцю: “Вітя, ти ж обіцяв 80 кілометрів на заряді!” А мені у відповідь: “Це якщо ти педалями будеш допомагати”.

Серйозно? З педалями я і 1000 кілометрів проїду. 

Ми тоді взялися допрацьовувати байки. Експериментували з різними рамами, купували українських “команчів”, китайські, європейські. Використовували різні батарейки: свинцеві — дешеві, але і важкі дуже, літієво-іонні, батарейки з “Ніссан Ліф”. 

Тоді робота відбувалась у такому режимі: кур’єри говорили, які проблеми потрібно вирішили. І завданням команди було забезпечити, щоб байк на ручці газу проїхав 200 кілометрів однозначно.

Крок за кроком ми зробили продукт, який був вже не “команчем” якимось переробленим, а повноцінним транспортним засобом.

367 кілометрів без педалей і світовий рекорд

Коли виявилось, що ми створили найкращий продукт, що наразі є на ринку електровелосипедів, нам не повірили. Типу, якщо всі інші проїжджають 30 кілометрів, а ми — 200, це вже щось підозріле виходить.

Окей, ми тоді сіли на наш байк у Києві в 7.00 ранку, доїхали до Рівного. Проїхали 305 кілометрів, і ще залишалось 20% заряду батарейки. 

Загалом, електробайк Delfast тоді проїхав 380 кілометрів – на одному заряді батареї, без використання педалей.

Але відео з GoPro спільнота за доказ не вважала, тож довелось встановлювати рекорд. 

Тож ми покликали офіційних представників Книги рекордів Гіннеса, закрили Київський велотрек на добу, запросили журналістів, також офіційних телеметристів, щоб заміряли офіційно наш пробіг. І накатали без педалей 367 кілометрів — трішки менше за рахунок того, що температура у жовтні була нижчою і це трохи позначилось на роботі батареї. Рекорд потрапив до Книги рекордів Гіннеса — Delfast дійсно зробив найкращий електробайк в світі. 

А покупці хто?

Тепер ми спілкуємося з усім світом — без перебільшень — і отримуємо попередні заявки з усіх куточків планети. 

Серед покупців — кур’єрські компанії, які дуже зацікавлені в нашій продукції. Їм потрібні тисячі наших байків. Вони у масовому порядку пересідають з транспорту на бензині на електротранспорт.

Ще одна велика група наших споживачів — поліція. Ми зараз ведемо переговори з кількома містами Америки про те, щоб пересадити їх поліцейських на наші електробайки. Це тисячі байків для одного підрозділу — наприклад, поліції Лос-Анджелеса, а таких підрозділів — 11,5 тисяч по всій Америці. 

Розраховуємо і на звичайних покупців, які люблять подорожувати і екологічно свідомі.

“Хочу завод з виробництва електробайків в Україні”

Як виглядає виробництво електробайків Delfast зараз? Ми фактично збираємо електровелосипеди у гаражі в Китаї, і відправляємо для дозбірки в Україну. Проте я веду перемовини з інвесторами про те, аби відкрити завод з виробництва тут, в Україні. Для цього потрібні 6 мільйонів доларів, у нас поки таких коштів нема. 

Тому зараз поки що працює кур’єрська служба доставки і поштучно йдуть продажі електробайків — по 5 тисяч доларів за один такий. 

Сертифікація і вихід на глобальні ринки

Наразі Delfast проходить етапи сертифікації для того, аби офіційно вийти на глобальний ринок, щоб продавати офіційно і масштабно — не 10-20 байків, а тисячі.

Цей процес не з дешевих, і коштує близько 30 тисяч євро

Із першим етапом сертифікації — отриманням VIN-коду (Vehicle Identification Number — авт.) транспортного засобу — нам допоміг впоратись грант від програми “Кліматичні інноваційні ваучери” від ЄБРР,впровадженням та адмініструванням яких в Україні займається ГО Greencubator. 

Грант допоміг не тільки фінансово ще у дечому: тепер коли ми заходимо в європейські сертифікаційні органи, ми — не безіменний український виробник, наш проект підтримується ЄБРР і європейською спільнотою. Для будь-якого європейського інвестора, банку або органу влади це знак якості — що ми пройшли експертизу з боку європейських фахівців. І тим самим наближаємося до організації власного виробництва тут в Україні. 

Другим етапом буде тестування продукції, а за тим залишиться паперова робота: написання технічних умов, дозволів, рекомендацій тощо. 

Я сподіваюся, це все шматочки пазлу однієї великої картини і що вже в цьому році ми запустимо першу чергу масового виробництва електробайків Delfast.

Читати далі

Економіка

Україна піднялася у рейтингу економічної свободи

У глобальному рейтингу економічної свободи Україна піднялася на три позиції. Про це свідчить рейтинг Fraser Institute.

Україна піднялася у рейтингу зі 138-го на 135-е місце.

Де найліпша ситуація?

Найуспішніша з-поміж країн колишнього СРСР – Естонія, вона посідає 13-ту позицію.

Перші два місця рейтингу займають Гонконг і Сінгапур. До чільної десятки також входять Нова Зеландія, Швейцарія, США, Ірландія, Велика Британія, Канада, Австралія та Маврикій.

Читайте також: У рейтингу туризму Україна піднялася на 10 позицій

Найгірші показники

А найгірша ситуація з економічною свободою склалася в таких країнах: Ірак, Республіка Конго, Єгипет, Сирія, Демократична Республіка Конго, Ангола, Алжир, Судан, Лівія та Венесуела.

Нагадаємо, що ПриватБанк та Visa запускають систему біометричної оплати покупок FacePay24 – оплату “обличчям”.

Читати далі

Економіка

Українськими ракетними комплексами зацікавилися інші країни

Низка країн виявляє зацікавленість до придбання нових українських ракетних комплексів “Нептун” та “Вільха”, що були розроблені ДККБ “Луч”, передає Defense Express.

Ракетними комплексами зацікавилися після виставки IDEX-2019 в ОАЕ.

Чим це вигідно?

“Керівництво ДержККБ “Луч” прекрасно розуміє, що зовнішні замовлення суттєво спростять і здешевлять серійне виготовлення цих комплексів. Адже, закупівлі таких озброєнь для нашої армії дуже обмежені через фінансові можливості ЗСУ”, – пояснив Владислав Бельбас – директор ДП ДГЗП “Спецтехноекспорт”.

Читайте також: Армія Королівства Марокко придбала український комплекс боротьби з безпілотниками

Хто може почати купувати комплекси?

Одним з потенційних партнерів проекту “Вільха” стала корпорація Tawazun Group з Об’єднаних Арабських Еміратів. За словами директора ДП ДГЗП “Спецтехноекспорт”, наразі ведуться переговори з представниками цієї компанії щодо спільного виробництва РСЗВ.

Уже почали налагоджувати співробітництво

“Зараз ведемо переговори з “Тавазун” (Tawazun Group), скажімо так, про організацію спільного виробництва”, – повідомив Владислав Бельбас.

Читайте також: ВМС ЗС України отримають модернізований протичовновий гелікоптер Мі-14

Нагадаємо, що за планом Міноборони, державні випробування модернізованої версії зі збільшеною дальністю “Вільха-М” та наземного варіанту протикорабельного РК-360МЦ “Нептун” збираються провести наприкінці цього року.

Читати далі

Економіка

На Закарпатті вирощують екзотичні гриби шиїтаке

У селі Концове Ужгородського району офіційно відкрилася грибоферма Nature Green (NG), де вирощують гриби шиїтаке. Про це повідомляє FreshPlaza, пише agrotimes.ua.

«NG нарешті відкриває свої двері для бізнесу після двох років планування, будівництва, розвитку та забезпечення стабільної якості врожаю» — йдеться у повідомленні.

Органічна екзотика

Для вирощування грибів використовують лише органічні компоненти. Продукцію планують реалізовувати як на місцевому, так і на міжнародному ринках.

Окрім шиїтаке, на фермі планують вирощувати також гриби пом-пом (лев’яча грива), шімеджі, ерінги та інші екзотичні гриби.

Ферма має виробляти понад 200 тонн високоякісного шиїтаке щомісяця, і створювати робочі місця, — додав керівник відділу продажів компанії NG Пітер Сазерленд.

Зазначимо, що кілограм шиїтаке у торгівельних мережах коштує близько 250 грн. Аналогічний товар у Європі дорожчий як мінімум вдвічі.

Фото – https://biz.nv.ua.

Чим особливі шиїтаке?

Шиітаке чи як його ще називають японський лікувальний гриб, дуже популярний на Сході. І причина не лише у відмінних смакових якостях цього гриба, а ще й в його лікувальних властивостях. Найбільше він допомагає як антивірусний та протизапальний препарат, а також як стабілізатор тиску.

Читайте також: Подружжя фермерів вирощує на Київщині екзотичні гриби

Однак, останні дослідження його впливу на ракові клітини дають підстави говорити, що гриб шаітаке ще й може попереджувати онкологічні захворювання. Порошок з цього гриба уже використовують для лікування онкохворих в країнах Сходу і не одне тисячоліття. Не дивно, що штучно цей гриб почали вирощувати дуже давно. Крім того це ще й не так важко. Назву цей гриб отримав від дерева на якому він росте на своїй батьківщині – в Південно-Східній Азії.

Колір гриба коливається від світло до темнокоричнового, а шляпка по краю має бахромисту спідничку. Розмір шапки гриба становить від 5 до 25 см.

При розломі пластинки гриба білі, а якщо їх здавити то коричневіють. На поверхні шапка як би вкрита білою лускою. На смак гриб нагадує печерицю і білий гриб. Варто відзначити, що цей гриб дуже добре зберігається.

Читати далі

Економіка

Купити у держави. Топ-6 дивних об’єктів, які можна придбати через ProZorro.Продажі

Виявляється, якщо знати, де шукати, у держави можна купити купу цікавих речей. Ну, якщо у вас завалялось кілька зайвих мільйонів.

Ми надихнулись постом ідеолога системи ProZorro і голови Державної митної служби Максима Нефьодова та вирішили гарно покопирсатись у пропозиціях від майданчиків ProZorro.Продажі. І знайшли там відверто шокуючі пропозиції!

У нашій підбірці, як заправські продавці, спочатку пустимо вам пил в очі найдорожчими лотами, а потім пом’якшимо ефект найдешевшими. 

Як заявляють творці системи ProZorro.Продажі, їх мета – забезпечувати справедливий доступ до обмежених активів і ресурсів, які можна продавати через аукціони.

Отже, що в нас у меню… Не бажаєте придбати цілий дитячий табір або оздоровчий комплекс у Прикарпатті? 

Що, бажаєте грати по-крупному? Тоді як вам таке: за 976,3 квадратів у самісінькому центрі Києва просять усього 65 мільйонів гривень! 

У списку і ціла гідроелектростанція, і завод “Радіореле”. Усе це може стати вашим, якщо у вас є пара (десятків) зайвих мільйонів.

Промисловий гігант на продаж

Цілий завод у вашому розпорядженні – звісно, якщо є зайва чверть мільярда гривень

Заводу “Радіореле” у 2020 році виповняється аж 100 років. Він був створений у Харкові і до сьогодні є найбільшим виробником комутаційної техніки як в Україні, так і на території країн СНД. 

Виробляють тут реле спеціального призначення (реле – звичайний вимикач, який спрацьовує при будь-якому впливі, наприклад при появі струму в ланцюзі – авт.) та різні елементи оптоволоконних ліній зв’язку.

Аж 202,307 мільйони просять за старигана – чому так дорого? Бо продається майже 50 тисяч квадратних метрів цього гіганта – сюди входять промислова, заводська, фабрична будівлі та їх частини. 

Тож якщо хочете відродити славу заводу і у вас вдома лежить без діла п’ята частина мільярда гривень – заявки на участь у аукціоні прийматимуться ще 20 днів.   

“Найпафосніша” столична нерухомість 

У “Арена-сіті” продають увесь третій поверх по доступній ціні. Щоправда, оцінити доступність повною мірою зможуть мільйонери 🙂

Вид на Бессарабську площу, тисяча квадратних метрів у вашій власності – вважайте, цілий третій поверх “Арена-сіті” ваш за якихось 65 мільйонів гривень. 

Сам Максим Нефьодов називає цей лот “найпафоснішою столичною нерухомістю”, а голова митної служби просто так розкидатись епітетами не буде. 

Із 976,3 квадратів на Великій Васильківській, майже половина – офісна (480 кв.м). До них додаються 26 автономних номерів готелю – а це 496,3 квадратних метрів. 

Метр квадратний тут коштує 66,5 тисяч гривень. Це доволі дешево, адже за приміщення за адресою Васильківська 85-87 просять 81,4 тисяч за квадратний метр. 

Загалом у всіх бажаючих є 18 днів, аби взяти участь у аукціоні.  

90-річна ГЕС йде з молотка

Це уже друга спроба Фонду держмайна продати 90-річну ГЕС

Так, це Первомайська гідроелектростанція з Миколаївської області і їй 90 років (запрацювала ще у 1929 році)! Колись вона була найпотужнішою, нині, напевне, буде приватизована.   

Фонд держмайна ще у 2017 році розпорядився продати ГЕС на конкурсній основі за принципом аукціону. За коментарем прес-служби відомства, приватизація вирішить одразу кілька проблем: заведе інвестиції на підприємство і сприятиме модернізації потужностей станції. 

Її загальна потужність – 1770 кВт. Враховуючи, що на роботу приладів середньостатистичної квартири треба близько 5 кВт (про це нам розповів винахідник інноваційної ГЕС ТУТ), ГЕС може освітлювати 354 таких квартири. 

Коштує об’єкт 64,639 мільйони гривень. Податись на участь в аукціоні від ProZorro.Продажі можна тут.

Вмить стати ресторатором і власником готелю

Майже три мальовничих гектари комплексу під Броварами стануть вашими за якихось 43 мільйони

Готельно-ресторанний комплекс “Княжий Двір” знаходиться у Броварськом районі у селі Княжичі – 15 км від станції метро “Лісова”. 

Це майже три тисячі квадратних метрів, до яких входить 

  • готелі “Анаітта”, “Зруб” та “Малий двір” з конференц-залами;
  • альтанки озера з коропами, карасями та навіть білим амуром для для любителів риболовлі;
  • басейни, зала для боулінгу та більярду,сауни. 

Коштує такий розкішний комплекс на 2 868,6 квадратних метри під Броварами 43 мільйони. 

Поспішайте, у вас є 17 днів на те, щоби позмагатись за цей лот.

Оздоровчий комплекс за безцінь

Сама будівля складається з п’яти дворівневих номерів та трьох апартаментів. У повідомленні кажуть, стан задовільний

“Прикарпаття” – це оздоровчий комплекс, який Фонд державного майна виставив на приватизацію ще два місяці тому. 

Це вже друга спроба продати комплекс. Стартова ціна лоту на перших торгах склала 64,4 мільйона гривень, тепер він коштує вдвічі дешевше – 32,247 мільйонів.

Площа забудови – 820 кв. м, площа цілого комплексу – 2 гектари. 

Вам як власнику залишиться добудувати 200 метрів каналізації у другому корпусі. І взяти на себе другу чергу будівництва – оформлення проектно-кошторисної документації, побудову контрольно-пропускного пункту, підземних очисних споруд та реконструкції відкритої водойми.

На те, щоб наважитись позмагатись за лот, у вас є два дні. 

Два тАбори мої, два таборИ

“Лазурний” знаходиться у Юріївці і впритул до Азовського моря

Аж два оздоровчих табори чекають на нового хазяїна. Перший знаходиться прямо на березі Азовського моря. Праворуч – Урзуф, ліворуч – Білосарайська коса, прямо – лиш море. Дитячий оздоровчий табір “Лазурний” – це майже 6 гектарів одних лише будівель та споруд. У вас є 10 днів на те, аби увірватися у туристичний бізнес. Для  цього треба мати як мінімум 13,537 мільйонів. 

Не менш привабливий “Фрегат” – це уже Чорноморська прибережна зона. А коштує, зверніть увагу, дешевше за попередника

Є ще табір “Фрегат” на Херсонщині – за вигідністю розташування не поступається першому. Від села Кізомис, у якому розташований табір, рукою подати до Дніпровської затоки, поряд – Чорноморський біосферний заповідник, а до найбільшої пустелі Європи – Олешківських пісків – їхати кілька годин.  

Табір коштує 5,55 мільйонів гривень і має у своєму розпорядженні артезіанську свердловину. Лот складається з цілої купи будівель – адмінкорпусу, складів, спального корпусу, харчоблоку, дизельної, клуб з естрадою і так далі. 

На те, аби позмагатись за лот, у вас є 14 днів. 

Читати далі

Тренди

Підтримати
ШоТам

Ти можеш підтримати нас, якщо тобі подобається те що ми робимо для тебе.