Новини, якi надихають!
Пiдтримати
Звяжіться з нами

Суспільство

Бізнесмени на візках. Як працює крамничка товарів для людей з інвалідністю

Опубліковано

Ніхто не застрахований від нещасного випадку, який може змінити звичний багатьом ритм життя. На жаль, люди щодня потрапляють в аварії, отримують травми під час падінь чи пірнань у водойми. Результат один — люди з інвалідністю та з травмами віч-на-віч зустрічаються з реаліями реабілітації. До прикладу, якщо відмовляють пальці, банально виникають питання, як почистити зуби чи випити води.

Щоб допомогти людям правильно боротися з подібними викликами, в Україні запустили проєкт, який пропонує товари, що допомагають людям з інвалідністю. До прикладу, спеціальні тримачі для зубних щіток чи стаканів для людей, у яких не працюють пальці. Двоє з трьох засновників підприємництва свого часу на собі відчули, як воно — оговтуватися після травми та звикати до візка. Тож переконують: як пристосуватися до нового життя, знають не з чуток.

Власники проєкту хочуть відкрити у Києві простір, куди за порадами та необхідними речами можуть звернутися люди з інвалідністю. Для відкриття центру вони запустили збір коштів на краудфандингу, де їх можна підтримати.

Віталій Пчолкін,
Віталій Пчолкін,

Ініціатор та співзасновник соціального проєкту «ІнваФішки»

Нас поєднав візок

Тринадцять років тому на морі я з’їжджав з гірки й невдало пірнув у воду. Цим я зламав собі шийні хребці, через що тепер пересуваюся на візку. Як і мій колега у проєкті Денис Майстренко — у нього також була травма спинного мозку. Познайомилися ми давно, коли стали учасниками табору активної реабілітації. Це табори, де людей навчають заново жити у новому для них світі.

З того часу ми з Денисом почали товаришувати й долучатися до роботи громадської організації «Група активної реабілітації». Спочатку ми були там стажистами, потім інструкторами, зараз організаторами. Група покликана навчати людей після травми жити заново у сьогоденні, не чекаючи примарних ідеальних часів. І ось в цій організації є люди, які живуть з травмами спинного мозку і вже мають певний досвід життя на візку. Тому вони й передають його, навчаючи тих, хто травмувався не так давно.

Виникають складнощі у побуті

Коли ми почали проводити такі табори, то виникла проблема у відсутності недорогих або ж наявності лише коштовних засобів для самообслуговування. Наведу приклад на собі: у мене не працюють пальці на руках, і для того, аби я міг робити у побуті багато різних речей самостійно, мені потрібні певні допоміжні засоби.

Переважно люди з інвалідністю, які прагнуть бути самостійними й не потребувати допомоги інших людей, вигадують собі засоби чи виробляють їх з підручних матеріалів. Однак ці предмети далеко не завжди є для них комфортними — це скоріше вимушені міри. Я дізнавався у людей, чим вони користуються, записував все це, збирав до купи й аналізував. 

І так з часом в мене почали з’являтися різні ідеї, як ці предмети покращити. Свої ідеї я знову ж таки записував і ділився з людьми. Порад я зібрав чимало, і зрозумів, що вони можуть знадобитися багатьом людям. Так я почав формувати проєкт «ІнваФішки», уявляючи це онлайн-платформою, де люди можуть ділитися своїми порадами з іншими.

Інформаційний проєкт запустився у 2014 році, коли це було актуалізовано війною. Це спонукало швидко все організувати. І потім за короткий термін з 200 порад вже стало приблизно 400. Поради були абсолютно різні. До прикладу, як зробити тримач для зубної щітки для людей, які не можуть рухати пальцями. Або як облаштувати дошку, за допомогою якої можна самостійно пересісти з візка, наприклад, на диван.

Люди хочуть готове і «на блюдечку»

Спочатку задум був у тому, аби дати людям можливість обмінюватися ідеями та досвідом на одній платформі. Кожен міг заходити й додавати свою фішку, приладдя — що завгодно. Інші ж люди, яким це корисно, мали б читати це і надихатися. Загалом це б підкидало людям ідеї для виготовлення виробів, які їм потрібні, щоб вони зверталися до майстрів і виготовляли. Наприклад, дошку для пересідання з візка.

Читайте також: 7000$ та виклик від Родрігеса: як це знімати фільм із людиною з ДЦП у головній ролі

Але, як виявилося, це так не працює. Люди почали писати: «Де це купити? Ми не хочемо ходити й шукати». Так зароджувалась ідея давати людям більш доступну продукцію, тобто одразу ж виготовляти все те, про що ми пишемо. Це припало якраз на період 2017-2018 років, коли в Україні дуже активно почало розвиватися соціальне підприємництво. З’явилося дуже багато різноманітних програм з розвитку цього бізнес-напрямку.

Спочатку я пішов на одну з таких програм у Львові зі своїм задумом. Згодом мені стало одному складно. За допомогою я звернувся до Дениса і нашого друга Олександра Кащєєва. Хлопці підтримали мою ідею, ми разом рік провчилися у Львові, і там вже повністю сформували концепцію соціального підприємництва «ІнваФішки».

Засновники проєкту «ІнваФішки» Віталій Пчолкін, Олександр Кащеєв та Денис Майстренко (зліва на право)

3D-принтер здатен робити дива

Розробкою технічних засобів, які потім потрапляють на сайт, займається Денис. Свого часу він почав самостійно вивчати 3D-моделювання, а згодом завдяки одній з програм підтримки соціальних проєктів у нас з’явився власний такий принтер. Зараз Денис фактично може зробити будь-яку модель. Навіть просто зі слів. Йому лише потрібні розміри для розуміння, яким буде елемент. Після цього він з легкістю виготовляє 3D-модель і видруковує її.

Завдяки 3D-друку ми почали виготовляти предмети, які, наприклад, дозволяють зафіксувати вилку в руці, відкрити пляшку, переміщувати предмети. Окремо ми почали розбиратися з дошками для пересідання з візка, також у нас є рукавичка, що дозволяє тримати предмети у руці. Якщо не працюють пальці, то за допомогою цієї рукавички можна зафіксувати ніж чи гантелі у руці. Ми такі предмети розробляємо, друкуємо, тестуємо і генеруємо ідеї, як їх покращити.

Даруємо ІнваФішки🎉Ми вирішили не чекати приводу, аби зробити вам приємне. Ви можете обрати з нашого асортименту товарів будь-яку ІнваФішку з 3Д-лінійки та отримати її безкоштовно.Для цього необхідно:🔸бути підписаним на фейсбук та інстаграм сторінку ІнваФішки🔸поставити лайк цьому допису та по ширити його🔸написати в коментарях, яку фішку хочете отримати ❗️Обовязковою умовою для переможців є зняття відео-огляду ІнваФішки у довільному форматі.Вже через тиждень ми рандомним способом оберемо п’ятьох щасливчиків, які зможуть користуватись зручною для себе ІнваФішкою!

Geplaatst door ІнваФішки op Dinsdag 14 juli 2020

Окремо ми поставили собі завдання проаналізувати, що є на українському ринку та за кордоном. Обираємо різну корисну продукцію і продаємо її на нашому сайті, аби люди з інвалідністю могли зайти й на одному ресурсі обрати все потрібне. Пробуємо робити це доступно за ціною, але вже теж зрозуміли, що у дистриб’юторів є офіційна ціна, яку ми не можемо зробити нижчою. Тому доводиться грати за правилами ринку.

Кошти з власної кишені

Кошти для запуску ми переважно інвестували власні — орієнтовно 70 тисяч гривень. Це відносно небагато. Водночас зазначимо, що ми багатьох людей залучали до нашого проєкту на безкоштовній основі. Навіть той же сайт у нас частково зроблений руками волонтерів.

Окремо ми постійно беремо участь у різних грантах. До прикладу, подавалися на участь в проєкті «Українського інвестиційного фонду», звідки нам виділили 42 тисячі гривень на вдосконалення сайту та купівлю програмного забезпечення. За рік ми маємо повернути їм 10% від цієї суми, щоб ці кошти дали комусь іншому на розвиток.

Ще до карантину ми прорахували, що «в нуль» мали б вийти через 9 місяців. Однак через пандемію в нас змінилися показники. Ми розписали фінансову модель на три роки, і цю межу маємо перетнути через півтора року. Однак враховуючи, що переважна більшість наших інвестицій тепер — це грантова допомога, і нам не потрібно їх повертати, то фактично ми швидше вийдемо на самоокупність.

Ніж вперше піддався

До нас переважно звертаються люди з інвалідністю, які прагнуть бути більш незалежними від допомоги інших. Також замовляють товари їхні родичі, які хочуть, аби їхні близькі почували себе комфортніше. Ще нам пишуть фахівці фізичної реабілітації. Вони дуже часто до нас звертаються і просять підібрати, розробити чи виготовити щось для них. Зараз вони є найбільшими партнерами, бо зацікавлені у збільшенні якості реабілітації.

Настільне приладдя для обрізання нігтів, настільні ножиці та різьбовий ніж

Будемо відверті, клієнти в захваті від нашої продукції. У нас замовляли з реабілітаційного центру у Львові, то вони взяли багато різного приладдя. Тиждень тому дівчина писала, що їй потрібен такий ніж, як у тому центрі. Вона спробувала його, у неї вперше вийшло самостійно щось порізати й тепер вона хоче його собі.

Читайте також: Худі, мило та шкарпетки. Як діти-сироти заробляють прямо в стінах дитбудинків

Свого першого покупця ми добре пам’ятаємо. Це було ще до того, як ми запустили соціальне підприємство. Ми тоді заробили 30 гривень, вклавши їх одразу у майбутній проєкт — продали чоловікові сечоприймачі. Зараз це один із наших постійних товарів. Люди змушені їх купувати, тому ми вийшли на офіційного постачальника, і вони зараз на нас переправляють замовлення. Ми навіть змогли максимально знизити ціну: торгувалися, і нам пішли на поступки.

А як тримати чарку?

Одного разу ми робили приладдя для утримання стакана чоловікові, у якого не працюють пальці. І він каже: «Добре, що є тримач для великого стакана. А можна ще для маленького?». Ми написали про цю історію у Facebook, і хтось почав жартувати: «А для чарки тримач є?». Інший хтось віджартувався, що, мовляв, «люди з травмами не п’ють».

Тримач для малого стакана

І от через деякий час до нас звернувся хлопець, у якого не працюють пальці, і розповів, що часто з друзями виїжджає на відпочинок, і йому треба якось випивати. Це теж певна самостійність. Це надихнуло нас таки зробити тримач для маленького стакана, і ми ще й написали всім тим, хто теж таким цікавився.

Напевно, саме з цього й почалося наше навчання редагувати вже готові 3D-моделі. Бо створити модель — це одне, а от відредагувати її — зовсім інше, тут потрібні глибші знання. Нас такий маленький запит стимулював до великих кроків.

Так само було з розробленою нами ручкою для тих, хто не може писати. Такі люди просто вдягають її на палець і пишуть, плюс вона згинається і може підходити для людей з різними пальцями. І перший запит був такий: «У мене дитина купила ручку, одягнула, а вона спадає». І довелося зменшувати цю модель. І так у нас виникло ще дві ручки, менші за розміром.

У кризу людям не до самостійності

У нас багато процесів дуже розтягнуті у часі. Хотіли зробити публічну презентацію нашого проєкту 27 березня — випало на початок жорсткого карантину. Домовився на заводі про виробництво деякої продукції й вже замовили першу партію — підприємство повністю розвалилося, а люди звільнилися. І от починаємо знову шукати фахівців, які мають потужні станки. І знову ми втрачаємо в часі.

Навіть з цією рукавичкою, в якій можна фіксувати предмети типу ножа, ми вже багато людей змінили, які мали нам їх виготовити. То вони маски шиють, то ще щось, і на нас постійно бракує часу. Бо все ж ми маленьке підприємство, яке часто відкладають на задній план.

Але найбільша проблема — це те, що у нашої аудиторії низька платоспроможність. Навіть зараз у час пандемії люди переважно купують лише базові речі, як от їжу і не дуже переймаються за свою самостійністю. Відчувається у людей брак коштів, через що ті показники, які ми собі ставили в завданні на цей рік, не встигають виконуватися.

Часом нас підводить і те, що деякі наші гіпотези не справджуються. Ми ставили на цей проєкт високі ставки, що людям буде цікаво ставати самостійнішими, прагнути до чогось більшого — до життя без допомоги. Як виявилося, не всім це потрібно. Люди інертні й хочуть, аби їх розхитували. Вони скаржаться, але їх все одно все влаштовує. Це стиль життя, який теж потрібно змінювати. Людям варто ментально змінити підхід до своєї інвалідності. Ми намагаємося їх переконувати, показуючи переваги самостійного життя.

Зараз сайт — а буде простір

Коли ми прописували стратегічний план, то закладали собі ціль за рік вийти з онлайну в якийсь фізичний простір. Ми хочемо для початку створити в Києві центр, куди люди з інвалідністю могли б звернутися, щоб обрати собі все необхідне на місці. Дуже важливо, зокрема, правильно підібрати візок, і ми могли б людей обстежувати, давати рекомендації, підбирати все необхідне.

Читайте також: ІТ-освіта для людей з інвалідністю: як працює проєкт BeQA

Люди з інвалідністю — абсолютно звичайні люди, які не мають розуміння, що таке візок, яким він має бути, як правильно його обрати. І коли приходить час його купувати, то продавці їм просто радять придбати той, який потрібно швидше продати. Наш підхід буде зовсім інший. Ми хочемо підбирати, розуміючи потребу людини, й своїм прикладом показувати іншим організаціям, наскільки це важливий аспект.

Різноманітні колісні крісла

Якщо нам вдасться зібрати на краудфандингу 138 тисяч гривень, то фонд «Відродження» подвоїть нам цю суму. У них є проєкт з соціального підприємництва, на який ми подали заявку. Нам її розглянули позитивно, сказали «Назбираєте, і ми подумаємо».

Конкурентів обходимо ментальністю

Ми ставили собі за мету зробити це бізнесом, але з великою соціальною метою. Частину прибутку — 10% — ми скеровуємо на діяльність громадської організації. Як мету ми ставимо, аби це був повноцінний проєкт, що генерував би такий прибуток, щоб ми повністю могли забезпечувати свою діяльність. У майбутньому ми ще хочемо працевлаштовувати в нас людей з інвалідністю.

Ми вважаємо, що наш проєкт унікальний, тому що в такому форматі ніхто на ринку ще не рухався. Нашими конкурентами є крамниці медтехніки та магазини здоров’я. Єдина різниця між нами — у ментальному розумінні. Ми пропонуємо товари для людей, які будуть робити їх самостійнішими. Медтехніка ж та інші пропонують товари з догляду за хворими. Але ми не вважаємо себе хворими, тому що це не лікується. Це стан, який не змінити. Ми пропонуємо людині товари, які роблять з людини людину. 

18.10.2020

Суспільство

У Києві на Оболоні старий кінотеатр перетворюють на сучасний простір (ФОТО)

Опубліковано

У Києві на Оболоні ремонтують фасад кінотеатру «Братислава». Про це повідомляє видання Хмарочос.

Зазначається, що з фасаду збивають стару плитку, а потім стіни відштукатурять та пофарбують в помаранчевий колір.

На фасад можуть нанести декоративні візерунки. Усередині кінотеатру ремонт вже завершився.

Читайте також: На Русанівці в Києві реконструюють комунальний кінотеатр: яким він буде

Тільки частина коштів на ремонт була виділена з бюджету міста. Оренда підйомника та робота майстрів повністю оплачені меценатами.

Кінотеатр «Братислава» побудовано в 1976 році на вулиці Архипенка поруч з Оболонською набережною. У 2016 році його закрили через аварійний стан. У 2017 році КМДА вирішила перетворити кінотеатр в Центр розвитку підприємництва, але на громадських слуханнях в ході голосування прийняли рішення використовувати будівлю як культурно-суспільний простір.

Фото: hmarochos.kiev.ua

Читати далі

Суспільство

У Кривому Розі презентували 3D-проєкт сучасного онкоцентру

Опубліковано

У Кривому Розі створили 3D-проєкт сучасного онкоцентру – діагностичного та лікувального медичного закладу, який побудують для мешканців міста. 

Як зазначили в ОДА, основним інвестором виступить підприємство «АрселорМіттал Кривий Ріг». Частину коштів виділять з обласного бюджету. Зводитимуть об’єкт під авторським наглядом німецьких фахівців.

Читайте також: Лікарі-блогери: шість медиків, на яких варто підписатись

Обласним коштом прокладуть інженерні мережі: електрику, водопостачання, каналізацію. А ще зроблять фундамент. Решту робіт профінансує «АрселорМіттал Кривий Ріг». Сюди входитиме будівництво «під ключ» модульного корпусу та придбання вартісного європейського та американського обладнання. Загалом підприємство планує вкласти близько 15 млн євро. 

Як виглядатиме онкоцентр?

Клініка буде оснащена сучасним медичним обладнанням з Німеччини, Швейцарії, США. Матиме власну лабораторну базу, апарати комп’ютерної томографії, лінійний прискорювач, обладнання для хіміотерапії. Тут люди зможуть пройти дослідження на онкозахворювання та зробити необхідні для лікування процедури.

Читайте також: У Львові відкриють перше на Заході Україні відділення трансплантації кісткового мозку

На перших етапах роботи німецькі лікарі нададуть українським колегам консультативну підтримку.  Вони проведуть спеціальний навчальний курс. Далі у новому корпусі планують створити тренінговий центр для підвищення кваліфікації медперсоналу.

Фото: adm.dp.gov.ua

Читати далі

Суспільство

Селами Київщини проклали нові туристичні маршрути: деталі

Опубліковано

Створили маршрут, який популяризує цікаві туристичні місця сільської місцевості Київської області. Його запустили у рамках проєкту «Мандруй Київщиною» та підписаного меморандуму між Київською обласною державною адміністрацією та операторами мобільного зв’язку.

Нещодавно цим маршрутом за участі Всеукраїнської асоціації гідів провели один з промо-турів проєкту «Мандруй Київщиною».

Які локації у маршруті

У рамках туру учасники відвідали етно-комплекс «Українське село», де мали змогу познайомитись з хатинами з 6 різних куточків України. До будиночків можна заглянути та на власні очі побачити й відчути дух України ХІХ століття. На території комплексу є власний зоопарк, також тут можна навчитись гончарного мистецтва, випікання хліба в печі, ковальської справи та ще багато цікавого. За бажанням, можна заночувати в атмосферних «Етно-хатах».

Далі відвали «Долину страусів» – найбільшу ферму страусів в Україні, що знаходиться в селі Ясногородка. Саме тут можна побачити всі види страусів та різноманітних тварин і птахів контактного зоопарку ферми. На території ферми також працює ресторан, де можна скуштувати ексклюзивні страви з м’яса страуса та продегустувати авторське фермерське вино у винному погребі.

Читайте також: Крокодили, страуси та буйволи: топ незвичайних українських ферм, які варто відвідати кожному

Організатори промо-туру радять відвідати Казкове село Бобриця, в якому можна пересвідчитись у тому, як спільно громадою можна збудувати село мрії. Тут впроваджуються найкращі екологічні, суспільно-корисні та економічно-життєздатні практики.

Бобриця – це арт-село, публічний простір, де зануритись у мистецтво можна просто посеред вулиці. Тут можна відвідати вітамінну екскурсію теплицями екоферми Green Gold, а також кінний клуб «Аріон», породисті вихованці якого раді будуть смачним гостинцям та бажаючі зможуть спробувати покататися верхи.

Варто відзначити, що маршрут розрахований на два дні.З більш детальнішою інформацією можна ознайомитись на сторінці проєкту «Find & Follow» .

Фото: koda.gov.ua

Читати далі

Суспільство

На будівництво шляхопроводу у Херсоні виділили 300 мільйонів гривень

Опубліковано

На засіданні 21 жовтня Кабмін схвалив постанову про надання субвенції з державного бюджету обласному бюджету Херсонської області на будівництво шляхопроводу по просп. Адмірала Сенявіна – вул. Залаегерсег у Херсоні.

Про це повідомляє пресслужба Мінінфраструктури.

“Велике будівництво на українських дорогах триває. Щойно уряд затвердив порядок та умови надання субвенції з державного бюджету обласному бюджету Херсонської області на будівництво шляхопроводу по просп. Адмірала Сенявіна – вул. Залаегерсег у Херсоні. Обсяг субвенції – 300 млн гривень”, – йдеться у повідомленні.

Зазначається, що шляхопровід має з’єднати 2 райони міста транспортною розв’язкою через залізничні колії в різних рівнях і в одному рівні на перетині вул. Залаегерсег та вул. Бериславське шосе з перерозподілом транспортних потоків.

Читайте також: На Рівненській АЕС зведуть потужний обчислювальний центр

Історія довгобуду

Проєкт мостопереходу розглядали ще 1968 року і внесли в Генеральний план розвитку Херсона 1986 року та в нову редакцію Генплану від 2008 року. Реальне будівництво почалося лише 2012 року. Тоді вартість проєкту оцінювали в 211 млн гривень. Однак після пафосного «закладання капсули» будівництво невдовзі зупинилося, а частина коштів зникла. Відтоді мостоперехід є місцевим символом корупції та неефективного використання бюджетних коштів.

У 2017 році будівництво намагалися реанімувати. Заклали чергову капсулу. Проєкт був повністю перероблений. Тендер на його реалізацію виграло ПрАТ «Укратоменергобуд». Понад 225 млн гривень виділив державний фонд регіонального розвитку, ще 142 млн гривень мали бути виділені з місцевих бюджетів.

Фото: khersonci.com.ua

Читати далі

Тренди

ДОПОМОГА
ШоТам

Підтримай наш проєкт, щоб ми могли надихати ще більше українців змінювати країну.